Методи та засоби виявлення, локалізації радіозакладних оптичних пристроїв. Звіт до лабораторної роботи з Методи та засоби технічного захисту інформаціЇ. Робота № 518505

Перехід до торгівельного партнера Binance

Методи та засоби виявлення, локалізації радіозакладних оптичних пристроїв

Інформація про навчальний заклад

ВУЗ:

Національний університет Львівська політехніка

Інститут:

ІКТА

Факультет:

Не вказано

Кафедра:

Не вказано

Інформація про роботу

Рік:

2011

Тип роботи:

Звіт до лабораторної роботи

Предмет:

Методи та засоби технічного захисту інформаціЇ

Група:

ЗІ-32

Завантажити

Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ «ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА» ІКТА кафедра ЗІ З В І Т до лабораторної роботи №3 з навчальної дисципліни: «Методи та засоби технічного захисту інформації» на тему: «Методи та засоби виявлення, локалізації радіозакладних оптичних пристроїв» Львів – 2011 Мета роботи Вивчити принципи роботи, методику використання, а токож характеристики пристроїв виявлення прихованих оптичних пристроїв та безпровідних відеокамер. Короткі теоретичні відомості Радіомікрофони є найпоширенішими технічними засобами отримання акустичної інформації. Їх популярність пояснюється простотою використання, відносною дешевизною, малими розмірами і можливістю камуфльованого виконання. Радіомікрофони поділяють на: - радіомікрофони з параметричною стабілізацією частоти; - радіомікрофони з кварцовою стабілізацією частоти. Радіозакладки працюють як звичайний передавач. В якості джерела електроживлення радіозакладок використовують малогабаритні акумулятори. Термін роботи таких закладок визначається часом роботи акумулятора (1-2 доби безперервної роботи). Радіозакладки можуть бути дуже складними (використовувати системи накопичення та передачі сигналів, пристрої дистанційного накопичення). Найпростіші радіозакладки включають три основні вузли, які визначають їх тактико-технічні характеристики. Ними є: мікрофон, що визначає зону акустичної чутливості радіозакладки; радіопередавач, що визначає дальність її дії і прихованість роботи; джерело електроживлення, що визначає час безперервної роботи. Прихованість роботи радіозакладок забезпечується невеликою потужністю передавача, вибором частоти випромінювання, обмеженням часу безперервної роботи (ввімкнення за допомогою дистанційного керування тільки коли це необхідно або короткочасне передавання попередньо накопиченої інформації), а також застосуванням спеціальних заходів закриття інформації. Часто робочу частоту вибирають поблизу несучої частоти потужної радіостанції, яка власними сигналами маскує працюючу закладку. Для закриття радіоканалу застосовують різні підходи: скремблювання (шифрування) переданого сигналу методом аналогового маскування сигналу у вигляді, наприклад, інверсії низько-частотного спектра або адаптивної дельта-модуляції інформаційного сигналу з додаванням цифрового псевдовипадкового потоку. Радіомікрофони із закритим каналом важче виявити навіть із застосуванням високовартісних пошукових технічних засобів, але й ціни на радіомікрофони із закритим каналом значно вищі. Мікрофони, що використовують в радіозакладках можуть бути вбудованими або виносними. Фізична прихованість радіозакладок визначається ретельністю їх маскування в контрольованому приміщенні. Проте, у кожному приміщенні є багато пристроїв, які виглядають цілком нешкідливо і можуть перебувати на видному місці, не викликаючи навіть найменшої підозри, тому що найчастіше радіомікрофони виготовляють в камуфльованому вигляді (запальнички, картонки, авторучки, предмети інтер'єру тощо). Дальність дії радіомікрофонів в основному залежить від потужності передавача, несучої частоти, виду модуляції і властивостей приймального пристрою. Час безперервної роботи залежить від організації живлення радіозакладки. Якщо радіомікрофон живиться від мережі 220В, а такого типу «закладки» найчастіше виконують у вигляді трійників, розеток, подовжувачів, перехідників, тоді час роботи в них необмежений. Якщо живлення здійснюється від батарейок або акумуляторів, то вихід із такої ситуації знаходять у застосуванні режиму акустозапуску (керування голосом), використання дистанційного управління (ДУ) включенням або збільшенням ємності батарей. Дальність дії, габарити і час безперервної роботи взаємопов'язані. Пошук радіозакладок здійснюють за наступними ознаками: Перша ознака - радіозакладка, яка б вона не була, з точки зору пошуку зручна тим, що сигнал з неї повинен випромінюватися за межі контрольованого приміщення і, якщо вона встановлена в цьому приміщенні, то рівень сигналу в ньому завжди вищий, ніж за його межами. Друга ознака - наявність гармонік. Ослаблення випромінювань на гармоніках становить не більше 40-50 дБ. Виявити гармоніки можна за допомогою спеціальних сканерів на відстані до 10 метрів, ця відстань обмежена лише частотним діапазоном сканера. Третя ознака - у більшості випадків закладка використовує діапазон, що не зайнятий у даній місцевості радіомовними, телевізійними станціями, системами мобільного та транкінгового зв'язку. Поява у вільному діапазоні нового джерела випромінювань є ознакою радіозакладки. Четверта ознака - у більшості радіозакладок використовують зосереджені антенні системи, що призводить до сильної локалізації випромінювання. П'ята ознака - пов'язана з просторовим розподілом та з поляризацією випромінювання. При зміні просторового розташування або орієнтації зондуючої антени спостерігається зміна видимого рівня всіх джерел, причому однотипні віддалені джерела одного діапазону (якщо здійснювати пошук за допомогою спектр-аналізатора) поводяться приблизно однаково на відміну від сигналу радіозакладки. Шоста ознака - полягає в тому, що рівні чутливості мікрофонів, які застосовують у радіозакладках досить великі і тому навіть природний рівень шумів приміщення призводить до «розмивання» спектру радіовипромінювання. Таким чином, якщо закладка працює без кодування, то незалежно від того чи використовується маскування, чи ні - спектр випромінювання завжди розширюється відповідно до збільшення рівня звуку. Це добре видно на спектрограмі сигналу радіозакладки, якщо видати різкі звуки або вдарити в долоні у приміщенні, де встановлена радіозакладка. Сьома ознака - пов'язана зі здатністю людини розрізняти акустичні сигнали. Так, якщо закладка працює без маскування, то ми чуємо шум приміщення або тестовий акустичний сигнал, яким ми озвучили приміщення. При застосуванні маскування спектру сигнал нагадує нерозбірливу мову, якщо в якості тестового сигналу використовується музика. При застосуванні кодування, чується білий шум і ніякої кореляції зі звуком не спостерігається. Восьма ознака - пов'язана з часом роботи радіозакладки. Так, найпростіші з них, тобто ті, що не мають схеми акустозапуску (VOX - voice-operator-switch) або не мають дистанційного управління працюють безперервно протягом часу, який визначається джерелом живлення. Закладки із системою VОХ будуть працювати переривчасто вдень і «мовчати» вночі, тобто коли немає акустичних шумів. Пристрої з дистанційним управлінням будуть мати кілька коротких сеансів вдень особливо в момент проведення важливих переговорів, для чого й встановлена радіозакладка. Таким чином, знаючи перераховані характерні ознаки радіозакладок можна сказати, що їх пошук не є надто складним завданням. Проте, необхідно враховувати, що виокремити ті чи інші з перелічених або інших не перерахованих ознак під силу лише професіоналу, що має необхідну для цього апаратуру і володіє необхідними навичками роботи з нею, а крім того знає якщо не весь парк сучасних закладних пристроїв, то хоча б найбільш поширені. Пошук за допомогою засобів оперативного контролю Для успішного пошуку необхідно забезпечити умови для роботи радіозакладки. Для цього необхідно: - озвучити приміщення, в якому проводиться пошук, тобто створити розумний природний шум (звук), при можливості ввімкнути в мережу побутову радіоелектронну апаратуру і оргтехніку; - уникати шумів, які характерні для демаскуючого процесу пошуку (різні тематичні розмови, видача зондуючих звукових сигналів). В іншому випадку зловмисник, що встановив закладку, якщо вона має дистанційне керування може просто відключити її. До засобів оперативного контролю, тобто простих засобів виявлення факту використання радіозакладки, а іноді і її локалізації відносяться індикатори або детектори поля, частотоміри і деякі пошукові приймачі. Основна їхня перевага - здатність знаходити джерела випромінювання або передавальні пристрої незалежно від режиму модуляції, яка в них використовується. Принцип пошуку полягає у виявленні максимуму рівня випромінювання в приміщенні. Засоби пошуку закладних відеокамер Детектор VEGA виявляє будь-які приховані відеокамери незалежно від їх робочого стану. Дальність виявлення становить від 2 до 10 метрів (максимум 30 метрів). VEGA містить кільце з ультраяскравих світлодіодів, розташованих навколо об'єктиву, через який ведеться спостереження. Коли користувач спостерігаючи через об'єктив сканує кімнату, прихована відеокамера, що з'являється в полі зору, буде яскраво відбивати світло від світлодіодів. Крім того VEGA містить інфрачервоний світлофільтр для ослаблення природних відблисків. Також є можливість регулювання потужності підсвітки (зміна шпаруватості). Живлення пристрою здійснюється від 2 батарейок типорозміру ААА. Є вбудований індикатор розряду батарей. Розміри пристрою: 140х34х16 мм. Характеристики С-Hunter 925: Робочий діапазон: 900-2520 МГц. 2.5'' кольоровий TFT екран для відображення відеосигналу. Авто-перемикання відеопротоколу PAL/NTSC, ССІR/ ЕІА. Живлення від 4-х АА 1.5V батарейок або зовнішнього блоку живлення (DC 5V/750mА). Час сканування всього діапазону: автоматичний режим - 10-20 сек; ручний - 1 МГц/сек, 10 МГц/сек. LCD дисплей для відображення налаштувань приладу. Час роботи від батарейок 3 години. Тривожний вихід. Відеовихід. Розміри: 120х74х35 мм, вага 240 грам. Швидкість сканування всього діапазону 900-2520 МГц приладом С-Hunter 925 становить 10-20 сек, що забезпечує майже миттєве перехоплення безпровідної відеокамери з можливістю перегляду зображення. Відстань перехоплення дорівнює дальності роботи передавача. В автоматичному режимі С-Hunter 925 виконує сканування, і з появою сигналу включає вбудований кольоровий рідкокристалічний-дисплей для його перегляду. При цьому він може видавати звуковий сигнал і розмикати тривожний контакт для активації зовнішньої тривоги (сирена, оповіщення тощо). Завдяки наявності відеовиходу можлива побудова системи автоматичного моніторингу. Результати роботи в лабораторії Чутливість пристрою WEGA Відстань до закладки 2м 5м 10м 15м Якість розпізнавання Висока Висока Середня Низька Чутливість пристрою С-Hunter 925 Якість роботи пристрою С-Hunter 925 залежить від потужності передавача відеокамери. Оскільки середня дальність передачі закладних відеокамер становить 80-100м, то і відстань перехоплення визначається цими параметрами. Висновок На даній лабораторній роботі я вивчив принципи роботи, методику використання, а токож характеристики пристроїв виявлення прихованих оптичних пристроїв та безпровідних відеокамер.

Звіт до лабораторної роботи Методи та засоби технічного захисту інформаціЇ

proffboss

16.01.2013 12:01-

Коментарі

Ви не можете залишити коментар. Для цього, будь ласка, або зареєструйтесь.

Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!

Маєш корисні навчальні матеріали, які припадають пилом на твоєму комп'ютері? Розрахункові, лабораторні, практичні чи контрольні роботи — завантажуй їх прямо зараз і одразу отримуй бали на свій рахунок! Заархівуй всі файли в один .zip (до 100 МБ) або завантажуй кожен файл окремо. Внесок у спільноту – це легкий спосіб допомогти іншим та отримати додаткові можливості на сайті. Твої старі роботи можуть приносити тобі нові нагороди!

поділитись