Подякувати Студентському архіву довільною сумою
Admin
26.02.2023 12:38
Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!
Інформація про навчальний заклад
ВУЗ:
Національний університет водного господарства та природокористування
Інститут:
Не вказано
Факультет:
Не вказано
Кафедра:
Кафедра фінансів
Інформація про роботу
Рік:
2012
Тип роботи:
Контрольна робота
Предмет:
Гроші і кредит
Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):
Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України
Національний університет водного господарства та природокористування
Кафедра фінансів і економіки природокористування
Контрольна робота
З дисципліни «Гроші і кредит»
Варіант 11
Рівне – 2012
ЗМІСТ
Інфляція. Соціально-економічні наслідки.
Якісні властивості грошей.
Практична частина (задачі)
Список використаної літератури
ІНФЛЯЦІЯ. СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНІ НАСЛІДКИ
Інфляція - це знецінення нерозмінних на золото грошей в наслідок надмірної їх емісії та переповнення ними каналів обігу.
Зовнішні прояви інфляції:
Зростання цін;
Зниження валютного курсу національної грошової одиниці;
Виникнення товарного дефіциту.
Розрізняють дві стадії інфляції: темпи емісії грошей є більшими за темпи їх знецінення; темпи емісії грошей є меншими за темпи їх знецінення.
Слід пам'ятати також, що до інфляції призводить не всяке зростання цін. Наостанній можуть вплинути зміни в динаміці продуктивностіпраці, циклічні та сезонні коливання, структурні зрушення в економіці таспроби її занадто активного регулювання з боку держави,непродумана податкова політика, перепади ринкової кон'юнктури.
Суть інфляції полягає в тому, що національна валюта знецінюється по відношенню до товарів, послуг та іноземних валют, зберігають стабільність своєї купівельної спроможності. Деякі вчені економісти до цього переліку додають ще й золото, надаючи йому роль загального еквіваленту поряд із грошима.
Особливостями інфляційних процесів в Україні є:
постійне зниження реальних доходів населення на фоні значних темпів зростання грошової маси;
випереджаюче зростання цін на споживчому ринку порівняно з реальними доходами населення;
поява відносного над виробництва ( тіньова економіка ).
Класифікація інфляції:
Залежно від зовнішнього прояву :
відкрита - очевидне зростання цін;
прихована - ціни не зростають оскільки вони заморожуються адміністративними методами.
Залежно від темпів інфляції:
повзуча - інфляція протікає помірно, ціни зростають не більше, ніж на 10% на рік;
галопуюча - при якій характерний ріст цін від 10% до 100% на рік, є вже серйозною напругою для економіки, хоча зростання цін ще не важко передбачити і включити в параметри угод і контрактів;
гіперінфляція - починається при підвищенні цін більш ніж на 100% за рік;
супергіперінфляція - починається при підвищені більше 1000% за рік.
Стагнація - це наявність в економіці кризових явищ які охоплюють зростання цін на ресурси зниження валютного курсу національної грошової одиниці, відплив робочої сили за кордон, низька платоспроможність підприємств, реального сектора, висока вартість позикового капіталу або призупинення виробництва деяких товарів, робіт та послуг.
Залежно від причини виникнення:
інфляція попиту - причиною є надмірне зростання сукупного попиту на гроші у порівняні з пропозицією товарів;
інфляція пропозиції - ціни зростають під впливом зростання витрат або надмірного нарощування прибутків.
Інфляція пов’язана зі збільшенням грошової маси. У відносно невеликих межах це позитивно впливає на економіку, що обумовлено такими моментами:
Збільшення грошової маси спричиняє зниження ставки відсотків за кредит, але викликає певне зростання курсу акцій та облігацій, а це, у свою чергу, призводить до зростання інвестицій, розширює експансію комерційних банків і збільшує обсяги інвестицій.
Зростання грошової маси сприяє збільшенню споживання, підвищення попиту на нерухомість, що, у свою чергу, приводить до зростання інвестиційної мотивації і, врешті-решт, до розвитку суспільного виробництва.
Однак цей позитивний момент має місце тільки за відносно невеликих розмірів емісії, що не набагато перевищує реальну потребу в грошах. Коли ж емісія досягає значних розмірів, інфляція втрачає свій позитивний вплив на суспільне виробництво.
Наслідки інфляції різноманітні і суперечливі:
1. Інфляція приводить до перерозподілу національного доходу і багатства між різними групами суспільства, економічними і соціальними інститутами довільним і не прогнозованим чином. Боржники багатіють за рахунок своїх кредиторів.
2. Високі темпи інфляції і різка зміна структури цін ускладнюють планування фірм та домогосподарств. В результаті збільшується невизначеність і ризик ведення бюджету.
3. Населення та корпорації прагнуть матеріалізувати грошові кошти, які швидко знецінюються. Результатом є ріст сукупного попиту і ріст цін.
4. Реальна грошова процентна ставка зменшується на величину щорічного проценту росту інфляції.
5. Відбувається знецінення амортизаційного фонду, що ускладнює процес відтворення. Крім того, знецінюються грошові заощадження населення, банківські вклади, облігації, страховки, готівкові гроші.
6. В результаті росту цін знижується конкурентоспроможність національних товарів, внаслідок чого росте імпорт і зменшується експорт, банкротують національні виробники.
7.Росте попит на більш стабільну іноземну валюту, посилюється втеча капіталів за кордон.
8.Знижується політична стабільність у суспільстві, росте соціальна напруженість.
9.Інфляція погіршує керованість національним господарством, оскільки посилюється нестабільність, змінюються ціни, важко прогнозувати затрати і прибутки, що знижує економічну активність.
10. В умовах стагфляції висока інфляція поєднується з високим безробіттям.
11.При гіперінфляції виробнича діяльність стає неефективною, йде переорієнтація на посередницьку діяльність.
У наш час інфляція - одна з самих хворобливих і небезпечних процесів, що негативно впливають на фінанси, грошову і економічну систему загалом. Інфляція означає не тільки зниження купівельної здатності грошей, вона підриває можливості господарського регулювання, зводить нанівець зусилля по проведенню структурних перетворень, відновленню порушених пропорцій.
До негативних наслідків інфляційних процесів відносяться зниження реальних прибутків населення, безнецінення заощаджень населення, втрата у виробників зацікавленості у створенні якісних товарів, обмеження продажу сільськогосподарських продуктів в місті сільськими виробниками внаслідок падіння зацікавленості, в очікуванні підвищення цін на продукти харчування, погіршення умов життя переважно у представників соціальних груп з твердими прибутками .
У країнах з розвиненою ринковою економікою інфляція може розглядатися як невід'ємний елемент господарського механізму. Однак вона не представляє серйозної загрози, оскільки там відпрацьовані і досить широко використовуються методи обмеження і регулювання інфляційних процесів.
ЯКІСНІ ВЛАСТИВОСТІ ГРОШЕЙ
Гроші - це товар який має здатність обмінюватися на будь-які інші товари тобто є загальним еквівалентом їхньої вартості.
Гроші виконують наступні функції:
Міра вартості - це функція в якій гроші забезпечують вимірювання вартості товарів, робіт та послуг. Цю функцію виконують лише готівкові гроші;
Засіб обігу - рух грошей коли вони постійно віддаляються від свого вихідного пункту;
Засіб платежу - гроші обслуговують погашення різноманітних боргових зобов’язань;
Засіб нагромадження - гроші обслуговують нагромадження вартості у процесі розширеного відтворення;
Світові гроші - це функція яка дозволяє грошам обслуговувати рух вартості в міжнародному масштабі.
Незважаючи на різноманітність форм та функцій грошей, вони є явищем, яке реально виявляється як єдиний, конкретний інструмент реалізації економічних відносин. До грошей як реального економічного інструменту економіка, насамперед ринок, висуває ряд вимог. Вони визначаються рівнем розвитку суспільних відносин - чим він вищий, тим складніші вимоги предявляються до грошей.
Щоб відповідати цим вимогам, гроші повинні мати цілий спектр специфічних властивостей, які в сукупності визначають певну форму грошей, спричинюють їх еволюцію, надають грошам якісну відмінність від звичайних благ.
Найбільш актуальними в сучасних умовах є такі властивості грошей: стабільність вартості, економічність, тривалість використання, однорідність, подільність, портативність.
Базовою властивістю грошей, наявність якої робить певний предмет здатним виконувати функції грошей, є стабільність вартості. Будь-яка форма грошей, якщо вона знецінюється, не може ефективно виконувати функцію засобу платежу і нагромадження вартості. Такі гроші перетворюються в гальмо економічного розвитку, оскільки кредитори перестають надавати позички через ризик втрати позиченої вартості, а інвестори з тієї самої причини перестають накопичувати вартість у грошовій формі. У міру розвитку потреби в нагромадженні вартості і платіжних відносин суспільство змушене було відмовитись від усіх грошових форм з нестабільною вартістю і визнати грошима лише золото, яке на той час мало найстабільнішу вартість.
Проте в міру розвитку економіки, формування світового ринку стабільність вартості золота виявилась недостатньою для забезпечення вказаної властивості грошей. Коливання попиту і пропозиції на золото спричинювали істотні зміни вартості повноцінних грошей. Це стало однією з причин переходу до неповноцінних кредитних грошей, стабільність вартості яких можна підтримувати на потрібному рівні зусиллями держави та міждержавних органів. Головним механізмом вирішення цього завдання стало регулювання попиту і пропозиції грошей на фінансових ринках, зокрема їх кількості в обороті, зусиллями уповноважених державою органів, насамперед центрального банку. Підтримання постійно стабільної вартості грошей стало в нових умовах одним із центральних економічних завдань сучасних держав.
Важливою властивістю грошей є їх економічність, яка дає змогу суспільству мінімізувати витрати на виготовлення грошей і забезпечити ними потреби обороту. Поки гроші були повноцінними, вирішити це завдання було неможливо, оскільки зниження витрат на забезпечення обороту грошима мало об'єктивну межу, що визначалася внутрішньою вартістю металу, з якого вони виготовлялися. Це послужило ключовою причиною демонетизації золота і появи неповноцінних грошей. Але й після цього вимога економічності грошей не була знята. Виготовлення банкнот та неповноцінних монет вимагає досить значних витрат держави, у зв'язку з чим готівка в обороті поступово замінюється безготівковими (депозитними) грошима. Але забезпечення обороту такими грошима вимагає теж певних витрат (на ведення рахунків, здійснення платежів, організацію міжбанківських розрахунків тощо). Для скорочення цих витрат рух депозитних грошей стали здійснювати засобами електронних технологій.
Важливим способом забезпечення економічності готівки є довгостроковість її використання, яку можна вважати ще однією властивістю грошей. Цю властивість мали повноцінні гроші, а зараз мають готівкові гроші. Говорити про цю властивість депозитних грошей немає підстав, оскільки вони не зношуються в обороті.
Щоб забезпечити довгострокове використання грошей, їх виготовляють з надміцного, зносостійкого паперу, а деякі купюри виготовляють не тільки з паперу, а й у вигляді монет. Так, в Україні в 1999 р. була випущена монета в одну гривню, що значно скоротить витрати на друкування одногривневих купюр, які швидко зношуються і часто замінюються в обороті новими. Монета ж в одну гривню може обслуговувати оборот у десятки разів довше, ніж паперова купюра.
Однорідність грошей є властивістю, яка вимагається від усіх форм грошей. Але не всі ці форми її забезпечують. Особливо гостро питання однорідності вирішувалося, коли носієм грошей виступали звичайні товари (худоба, хутра, дорогоцінності тощо), оскільки кожний екземпляр таких грошей істотно відрізнявся від інших. Цей недолік натуральних грошей був послаблений переходом до золотих грошей. Золоті монети стали однорідними, взаємозамінюваними. Кількісно однакова сума їх в усіх випадках представляла однакову цінність. Проте однорідність і золотих грошей могла порушуватися, якщо поряд із золотою монетою в обороті була срібна, або золоті монети мали неоднакові частки домішок неблагородних металів чи мали різний ступінь зношеності.
З переходом до неповноцінних грошей проблема однорідності їх не була знята повністю, хоч на поверхні нібито всі такі гроші видаються однаковими. Насправді окремі види грошей виявляються неоднорідними через різний ступінь довіри до їх емітентів, а отже - різний ступінь їх надійності. Якщо довіра до центрального банку вища, ніж до комерційних, то економічні агенти віддаватимуть перевагу готівці перед депозитними грошима як більш надійними.
Гроші повинні мати і таку властивість, як подільність. Для здійснення платежів швидко, без додаткових витрат, гроші повинні легко ділитися на будь-які частини. При такому діленні можна легко заплатити будь-яку суму, одержати здачу тощо. Щоб забезпечити таку властивість, виготовляються гроші різних номіналів - від малих до великих, а грошова одиниця ще ділиться на кілька однакових частин, як правило на 100. На цій підставі випускаються розмінні монети різних номіналів, що дає можливість при розрахунках розділити грошову одиницю на будь-які частини.
Ще однією властивістю грошей є їх портативність. Вони мають бути такими, щоб їх легко було носити, зручно ними користуватися в повсякденному житті. З кожною новою формою, яку набували гроші в процесі історичного розвитку, їх портативність зростала. Високу портативність мають сучасні готівкові гроші - банкноти та розмінна монета. Проте на цьому не закінчився процес удосконалення портативності грошей. Чекова книжка, що забезпечує рух депозитних грошей, значно портативніша, ніж готівка. А пластикові картки, які використовуються для переведення грошей по каналах електронного зв’язку, ще портативніші, ніж чекові книжки.
ПРАКТИЧНА ЧАСТИНА
Задача 1
В таблиці наведено балансові звіти комерційних банків. Визначити кредитний потенціал банку та банківської системи при умові, що всі банки будуть надавати кредити на максимально можливу суму. Скласти балансовий звіт банку після того, як він надасть кредити на максимально можливу суму.
№
Показники
Варіант 11
1.
Норма обов’язкового резервування, %
10
Актив балансу банку, млн. грн.
2.
Резерви
24
3.
Кредитні видані
67
Пасив балансу банку, млн. грн.
4.
Власні кошти
23
5.
Строкові вклади
34
6.
Вклади до запитання
34
Розв’язання:
Визначимо кредитний потенціал банку.
Обов’язкові резерви:
R = r × D, де
r - норма обов’язкового резервування;
D - Сума строкових вкладів і вкладів до запитання.
R = 10 ×
R = 6, 8 млн. грн.
E = TR – R, де
TR - фактичні резерви банку.
E = 24 – 6,8 = 17,2 млн. грн.
Визначимо кредитний потенціал банківської системи .
ΔM = m × E
m =, де
r - норма обов’язкового резервування.
m =
m = 10
ΔM = 10 × 17,2 = 172 млн. грн.
Складемо балансовий звіт:
Актив
Сума млн. грн.
Пасив
Сума млн. грн.
Обов’язкові резерви
6,8
Власні кошти
23
Кредити видані
84,2
Строкові вклади
34
Вклади до запитання
34
Разом
91
Разом
91
Задача 2
Кредитор повинен видавати протягом трьох років кредит частинами: певні суми на початку кожного року. Позичальник буде повертати позику теж по частинах: певні суми наприкінці 3-го, 4-го, 5-го років. Чи буде така операція вигідна для кредитора?
№
Показник
Варіант 11
1.
Сума кредиту, всього млн. грн.
3,0
2.
В тому числі на початок 1-го року
1,0
3.
2-го року
1,0
4.
3-го року
1,0
5.
Сума, яку повинен повернути позичальник, всього млн. грн.
4,0
6.
В тому числі наприкінці 3-го року
-
7.
4-го року
2,0
8.
5-го року
2,0
9.
Процентна ставка на ринку, %
3
Розв’язання:
Знаходимо витрати, доходи та виручку
Витрати = n + n + + n, де
n - період нарахування, роки
В = 1 + 2 + 3 = 0,77 + 0,59 + 0,45 = 1,81
Доходи = n + n + + n
Д = 4 + 5 = 0,7 + 0,54 = 1,24
Виручка = Доходи – Витрати
Виручка = 1,24 -1,81 = - 0,57
Отже в ході операції кредитор отримає збиток у розмірі 570000 грн. тому ця операція буде невигідна для кредитора.
Задача 3
На основі наведених даних визначити зміну номінального доходу, реального доходу та купівельної спроможності грошей.
№
Показники
Варіант 11
1.
Номінальний доход базового року, тис. грн.
12,5
2.
Номінальний доход звітного року, тис. грн.
13,5
3.
Індекс споживчих цін, %
123
Розв’язання:
Визначимо зміну номінального доходу як різницю між номінальним доходом звітного року та номінальним доходом базового року
13,5 – 12,5 = 1тис. грн.
Знаходим збільшення реального доходу
× 100 %
× 100 % = 108 %
108 % - 123 % = 15 %
Купівельна спроможність становить
КС =
КС = = 0,0 67
Отже зміна номінального доходу становить 1000 грн., реальні доходи 15 %, купівельна спроможність 0,067
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
Александрова М. М., Маслова С. О. Гроші. Фінанси. Кредит: Навч. пос. - 2-ге вид. прероб. і доп. – К.: ЦУЛ, 2002 – 336 С
Артус М. Гроші та кредит: Навч. пос. / Мирослав Артус,; Європейський ун-т. - К.: Вид-во Європейського ун-ту, 2004. - 161 с.
Гальчинський А. Теорія грошей: Навч. пос.: - К.: Основи, 2001 – 411с.
Гроші та кредит: Підручник/ За ред. Богдана Івасіва,; М-во освіти і науки України, НБУ, Терноп. акад. нар. госп.. - Тернопіль: Карт-бланш, 2000. - 510 с.
Денисенко М. Гроші та кредит у банківській справі: Навчальний посібник для студентів вищих нав-чальних закладів. - К.: Алерта, 2004. - 477 с.
Мочерний С.В., Устинко О.А. “Основи економічної теорії”. – К.: Тернопіль, 2001
Розмарина А. Гроші та кредит у системі сучасних економічних відносин: Навч. посіб. для студ. вищих навч. закл. / Одеський держ. екологічний ун-т. - О. : ТЭС, 2004. - 109с.
16.01.2013 21:01-
Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!
0%
Оголошення від адміністратора