Подякувати Студентському архіву довільною сумою
Admin
26.02.2023 12:38
Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!
Інформація про навчальний заклад
ВУЗ:
Національний університет водного господарства та природокористування
Інститут:
Не вказано
Факультет:
Не вказано
Кафедра:
Не вказано
Інформація про роботу
Рік:
2010
Тип роботи:
Індивідуальна робота
Предмет:
Маркетинг
Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):
Міністерство освіти та науки України
Національний університет водного господарства та природокористування
Кафедра регіонального управління
Індивідуальна робота
З дисципліни
“Маркетинг”
Варіант 74 (39)
Завдання:
2.Наведіть та поясніть основні визначення поняття «Маркетингу».Яке на вашу думку є найбільш важливим.
20.Назвіть та охарактеризуйте основні критерії результативності маркетингової діяльності підприємства.
25.Що розуміють під поняттям «первинні дані»? Їх переваги та недоліки.
37.Які фактори впливають на поведінку покупців на індустріальному ринку?
48.Яка головна мета сегментації ринку споживачів?
56.Основні етапи планування нової продукції товарів?
65.Що показує цінова еластичність товару?
74.Які методи оцінки поточного попиту ви знаєте?
89.Які переваги персонального продажу товарів?
96.Особливості передпродажного та після продажного сервісного обслуговування?
Завдання 2
Спеціальна маркетингова література наводить більше 10-ти визначень маркетингу, які були сформовані різними економічними школами. До основних визначень відносять:
Маркетинг – це вміння знайти потребу та задовольнити її.
Маркетинг – це вид людської діяльності, спрямований на задоволення потреб через обмін.
Маркетинг – це система різних видів діяльності підприємства, пов’язаних між собою: планування, ціноутворення, продаж, доставка товарів, які потребують споживачі.
Маркетинг – це теорія та практика прийняття управлінських рішень щодо продуктово-ринкової стратегії підприємств.
Маркетинг – це комплексний системний підхід до вирішення проблеми ринку, що охоплює всі стадії руху товарів або послуг від вивчення попиту до розробки програмної діяльності підприємства до збуту продукції чи послуг.
Перш за все, маркетинг – це будь-яка діяльність в сфері ринку, направлена на просування товару від того, хто його виготовляє до тих, хто його потребує шляхом обміну.
Маркетинг – це ринкова концепція управління виробництвом та реалізацію товарів, орієнтована на платоспроможний попит. Тобто, в залежності від стану ринку та позиції підприємства на ньому маркетинг може бути орієнтованим на виробництво, збут, товар та на інші складові ринку.
Маркетинг – це війна, в якій конкурент є вашим супротивником, а споживач – територією, яка підлягає завоюванню.
Маркетинг – це підприємницька діяльність, яка перетворює потреби покупців в доходи підприємства або маркетинг – це активна підприємницька діяльність орієнтована на отримання прибутку шляхом максимального задоволення потреб споживачів.
Маркетинг – це система поглядів, функція координації різних аспектів комерційної діяльності, філософія бізнесу, мета якої – пом’якшення криз виробництва, процес збалансування попиту та пропозиції.
Маркетинг – це процес проектування, планування, ціноутворення, розподілу, просування на ринку товарів та послуг для здійснення обміну з метою задоволення потреб споживачів, організацій та суспільства в цілому.
Маркетинг – це вид діяльності пов’язаний з розробкою, виробництвом, просуванням товарів та послуг від виробника до споживача з метою певного задоволення потреб споживачів та отримання максимального прибутку при мінімальних витратах.
На мою думку найбільш важливим визначенням маркетингу є визначення № 5, адже воно повністю розкриває зміст цього поняття.[4, 15]
Завдання 20
Для оцінки ступеня досягнення стратегічних та тактичних цілей підприємства застосовують сім критеріїв результативності підприємства:
Дієвість – ступінь досягнення підприємством поставлених перед ним цілей. Для оцінки дієвості проводиться аналітична перевірками все з того, що планувалося, зроблено в потрібній кількості та необхідної якості.
Економічність – ступінь використання підприємством ресурсів. Визначається шляхом порівняння кількості продукції, запланованих для досягнення цілей і фактично витрачених.
Якість – ступінь відповідності продукції вимогам специфікацій та нормам.
Вимоги до якості продукції з кожним часом зростають, тому підвищення якості товару, послуг – забезпечує підприємству переваги над конкурентами.
Прибутковість – співвідношення між валовими прибутками та сумарними витратами. Прибуток – це один єдиний засіб, що забезпечує існування і подальший розвиток підприємства.
Продуктивність – відношення кількості продукції виробленої підприємством до загальних затрат на її виробництво.
Якість трудового життя – інтегральний показник того, якою мірою праця задовольняє потреби людини не лише в матеріальному виразі, а і в забезпеченні необхідних духовних, культурних, побутових потреб.
Впровадження новацій – творчий процес пристосування продукту, послуг до зовнішніх та внутрішніх вимог, запитів споживачів.
Завдання усіх менеджерів підприємств, керівників усіх рівнів полягає в тому, щоб забезпечити ефективний контроль результативності підприємства на всіх рівнях з метою вироблення і реалізації необхідних управлінських рішень. [4, 41]
Завдання 25
При недостатній кількості вторинних даних для прийняття конкретного маркетингового рішення приступають до збору первинних даних.
Первинна інформація – це інформація, яку збирають з метою прийняття конкретних рішень і досягнення відповідних цілей підприємства (фірми) вперше. Разом з тим необхідно відмітити, що на збір первинних даних входить багато часу і вони досить дорогі.
Переваги та недоліки первинних даних можна навести у таблиці 1. [4, 66]
Переваги та недоліки первинної інформації Таблиця 1
Маркетингова інформація
Переваги
Недоліки
Первинна
Доступна і надійна. Збирають її відповідно до цілей підприємства, тобто вона має конкретну спрямованість. За її допомогою підприємства оцінюють поточну реальну ситуацію на ринку, оперативно реагують на зміни мікро- та макросередовища маркетингу і підвищують ефективність маркетингової діяльності
Складність і тривалість збирання. Може бути неповною або надлишковою, суб’єктивною, неточною, помилковою, що призведе до прийняття неправильних рішень. Може виникнути необхідність перевірити доповнити чи поновити отриману первинну інформацію, що призводить до додаткових витрат і знижує ефективність управлінських рішень
Завдання 37
При аналізі факторів, які впливають на прийняття рішень покупцями, на індустріальному ринку слід уникати двох край ностей. Так, часто вважають, що на покупців найбільше впли ває економічний фактор, тому спеціалістам з маркетингу слід концентрувати увагу лише на економічній вигоді покупок (на приклад, низькі ціни, якість продукції, якість обслуговування). Інші приділяють першорядну увагу особистим факторам — ува зі, ерудиції та ін.
Здається, що більш оптимальне рішення може бути прийняте з урахуванням як економіко-організаційних, так і особистих ін дивідуальних факторів. Наприклад, якщо покупці безпосередньо можуть зустрічатися з постачальниками, то важливого значення набувають особисті та індивідуальні фактори; коли існують кон курентні товари, то доцільно орієнтуватися на економічні фак тори.
До загальних факторів відносять поточний і прогнозований стан економіки, рівень попиту на засоби виробництва тощо. Так, в умовах спаду економіки знижуються інвестиції в будівництво підприємств і в обладнання. При цьому спеціалісти з маркетин гу не стимулюють покупки засобів виробництва. Однак урядові програми у сфері капітальних вкладень, податків і кредиту мо жуть допомогти вивести економіку з кризи, і тоді ситуація змі ниться. По-різному впливають на кон'юнктуру ринку політичні та технологічні фактори. Спеціалісти з маркетингу індустріаль ного ринку повинні спостерігати за всіма змінами у навколишній обстановці й намагатися правильно визначати ступінь їхнього впливу на покупців.
Організаційні фактори також слід брати до уваги при купів лі засобів виробництва. Мається на увазі специфіка діяльності підприємства, фірми, які купують товари. Для визначення розмі рів і структури купівлі засобів виробництва також має значення те, як багато людей впливають на рішення покупців, їхні критерії оцінки, а також політика компанії відносно по купців. [3, 64]
Завдання 48
Основною передумовою ефективної товарної, цінової, збутової та рекламної діяльності підприємства є виділення більш-менш однорідних груп споживачів – сегментація ринку.
Сегментом ринку називають групу споживачів, що зайняті пошуком однотипних товарів та згодні їх купити.
Сегментація ринку споживачів має такі ознаки:
Сегментація застосовується виключно до споживачів окремого виду товару чи послуг. Сегмент – це завжди якась група споживачів – покупців годинників, консультаційних послуг тощо.
Сегмент виявляє вимоги до модифікацій товару і цим відрізняється від ринку, що характеризується особливим видом товарів. Так, на ринках тракторів і телевізорів існують відповідно споживачі міні-тракторів та персональних телевізорів.
Використання декількох характеристик при сегментуванні не є обов’язковим, сегмент може базуватися і на одній ознаці (релігійні погляди чи рівень доходу на сім’ю). В той же час практика показує доцільність багатомірної сегментації.
Сегментація – атрибут ринку покупця, оскільки саме боротьба підприємств за його гроші примушує глибше вникати в потреби споживача.
Головна мета сегментації – не просто виділити якісь особливі групи споживачів на ринку, а пошук таких груп, котрі ставлять конкретні вимоги до даного виду товару, що суттєво відрізняються від вимог інших груп покупців. [2, 201]
Завдання 56
Процес планування нової продукції включає в себе 8 етапів. Розглянемо їх детально.
Рис. 1. Процес планування нового товару
Генерація ідей – це своєрідний пошук можливостей – створення товару ринкової новизни. Ідеї створення нового товару виникають в маркетингових лабораторіях в результаті проведення опитувань, або аналізу скарг споживачів, розгляді пропозицій торговельних агентів, розгляд патентної інформації, висновків експертів з техніки та технології.
Вибір ідей. Якщо метою попереднього етапу було формування якомога більшої кількості ідей, то в наступному навпаки скорочення цієї кількості, вилученням непридатного. Фільтруючий перелік для нової продукції включає наступні характеристики:
загальний аналіз продуктів;
потенційний прибуток;
конкуренція;
розміри ринку;
рівень інвестицій;
можливість патентування;
ступінь розвитку науки і техніки;
вплив на існуючу продукцію;
маркетингові характеристики;
стійкість до сезонних факторів;
простота виробництва;
наявність ресурсів;
можливість виробництва за конкурентними цінами.
Розробка концепції маркетингу щодо виходу на ринок з новим товаром може складатися з трьох частин:
перша частина опис величини, структура цільового ринку, показник обсягу продажу, доля ринку та прибутку на кілька найближчих років.
друга частина – подаються загальні відомості про ціну товару, пре загальний підхід до його розподілу, кошторис витрат на маркетинг впродовж першого року.
третя частина – містить перспективні цілі за показниками збуту та прибутку, формування комплексу маркетингу.
Перевірка концепції – зводиться до того, щоб подати споживачеві передбачуваний товар і тим самим змінити його ставлення до товару, вселити в його бажання здійснити купівлю на цьому ранньому етапі розробки.
Економічний аналіз прийнятих ідей засновується на вивченні прогнозів попиту, витрат, конкуренції, потрібних інвестицій, прибутку.
Економічний аналіз прийнятих ідей оснований на вивченні попиту та витрат виробництва, конкуренції, потрібних інвестицій.
Процес розробки нового товару пов’язанні з прийняттям рішень про конструкцію товару, його устаткування, вибір товарної марки, визначення властивостей товару, невідомих покупцеві та перевірку ставлення споживача до нового товару.
Пробний маркетинг використовують для перевірки нового товару ринковими відношеннями. Він передбачає з’ясування питань місця, терміну реалізації товару, характеру інформації, що необхідно отримати, та результатів обробки.
Комерційна реалізація відповідає етапові впровадження ЖЦТ, включає реалізацію плану маркетингу та повномасштабного виробництва, вимагає значних витрат, швидкого прийняття управлінських рішень
Серед факторів, які необхідно розглянути в період комерційної реалізації, можна виділити наступні:
швидкість визначення споживачами;
швидкість визначення каналами збуту;
інтенсивність розподілу;
виробничі можливості;
структура просування;
ціни;
конкуренція;
строк досягнення прибутковості;
вартість комерційної реалізації. [4, 115]
Завдання 65
Ціна і попит – тісно взаємопов’язані категорії. Існує закон попиту і цінова еластичність попиту.
Закон попиту відбиває тенденцію обернено пропорційної залежності попиту і ціни: чим вища ціна, тим нижчий попит.
Це властиво для більшості товарів, хоча у випадках з престижними това рами крива попиту може мати інший вигляд. Цінова еластичність попиту дає можливість відчути, якою мірою покупці виявляють своє ставлення з огляду на кількість придбаних товарів.
А) для більшості товарів Б) для престижних товарів
Цінова еластичність визначається відношенням зміни величини попиту до зміни цін (у відсотках).
, (6.1)
де Це – цінова еластичність;
Це >< 1;
– величина попиту на товар при ціні Ц1;
– величина попиту на товар при ціні Ц2. Цінова еластичність по казує процентну зміну у величині попиту на кожний відсоток зміни ціни. У зв’язку з тим, що попит зменшується в міру зростання цін, еластич ність вимірюється від’ємними величинами. Еластичним попит вважають тоді, коли Це > 1. Нееластичний попит буде тоді, коли Це < 1. В цій ситуа ції зміни ціни не викликають різких коливань у кількості проданого то вару. При цьому можна помітити тенденцію, за якої збільшення ціни призводить до збільшення обсягу продажу і навпаки. [4, 139]
Завдання 74
Існує два методи оцінки поточного попиту – метод оцінки загальної ємності ринку та метод оцінки територіальної ємності ринку.
Загальна ємність ринку – це максимально можливий обсяг продажу для всіх підприємств протягом певного часу при певному рівні маркетингової діяльності, а також за певних умов розвитку ринку.
Загальна ємність визначається за формулою:
де N – кількість покупців на специфічному ринку, осіб;
q – кількість покупок, шт.;
ц – середня ціна одиниці товару, грн.
Найчастіше цей метод застосовується коли фірма просуває новий товар. Саме тому, тут слід з’ясувати чи достатня ємність ринку, щоб просування товару виправдало затрати на його виробництво.
Коли необхідно визначити ємність територіального ринку, то користується слідуючою формулою, яка набуває вигляду
де n – чисельність населення;
Д – доход на душу населення, грн.;
q1 – частка коштів, які ідуть на продукти харчування чи на інші товари або послуги, грн.;
q2 – частка коштів, які витрачаються на покупку даного виду товару, грн.;
q3 – частка коштів, яка іде на конкретний товар (стіл), грн.;
q4 – частка коштів на стільці без м’якої частини, грн.;
q5 – очікувана частка витрат на нову марку меблів, грн.
Коли підприємство має справу не з одним, а декількома територіальними ринками, тоді слід використати метод підсумування ринків (найчастіше використовується для підприємств, які виробляють товари виробничого призначення.
Метод підсумування ринків потребує виявлення всіх можливих покупців даного товару по всіх галузях промисловості. Зробити це можна розіславши міністерствам, відомствам анкети про обсяг закупівлі того чи іншого товару, з’ясувати наміри покупців та кількість товару, які вони можуть закупити, що визначить ємність ринку.
Для підприємств, які випускають товари масового споживання, теж повинні вирішувати проблеми оцінки ємності ринку. Для цього використовують метод індексів купівельної спроможності.
де Sі – частка і-го регіону в сумарній купівельній спроможності населення, %;
хі – частка і-го регіону в чистому (вирахувати податки) доході в цілому по країні, %;
уі – частка і-го регіону в загальній чисельності населення країни, %;
zі – частка і-го регіону в загальному обсязі продажу в цілому в країні, %. [4, 86]
Завдання 89
Персональний продаж — це індивідуальне усне пред'явлення товарів і послуг існуючому і потенційному споживачеві з метою здійснення акту купівлі - продажу. Персональний продаж як скла дова частина комплексу маркетингових комунікацій, яка повин на забезпечити формування відповідних уявлень про товар і під штовхнути потенційних покупців до його купівлі. Спеціалістів, які займаються персональним продажем називають по-різному: торговельні агенти, консультанти, інженери із збуту, агенти з маркетингу, комівояжери.
На більшості стадій процесу купівлі (особливо на стадії фор мування купівельних переваг) персональний продаж є найбільш ефективним засобом впливу на споживача. Персональний продаж застосовується у окремих випадках значно частіше, ніж інші засоби просування товарів, коли йдеться про значні гуртові замовлення та прямий канал розподілу (виробник — споживач), презентування но вих товарів ринкової новизни, переваг окремих організацій, безпо середньому персональному контакту з посередником.
Процес персонального продажу є достатньо складним явищем. Для успішного здійснення цього виду комунікативної торгівлі керів ництво фірми дуже скрупульозно поділяє і розмежовує функціо нальні особливості діяльності на окремі стадії управління збутом за допомогою персонального продажу.
У процесі презентування товарів продавець повинен домогтись на ступних результатів: привернути увагу покупців, викликати зацікавле ність і бажання придбати товар, здійснити поштовх до купівлі товарів. [1, 450]
Таблиця 2
Характерні риси та ознаки персонального продажу товарів і послуг
Елементи і сфери
контакту
Позитивні риси (переваги)
Контактування із споживачем
Індивідуальна увага
Інформованість
Великий всеохоплюючий обсяг
інформації
Затрати, зв'язані з продажем
Можливість гнучкого (індивідуального) коригування витрат
Цільовий ринок
Врахування індивідуальних переваг, запитів і споживацьких вимог
Презентація та демонстрування
товарів
Конкретний огляд, ознайомлен ня, фізичне сприйняття, дотик
Випробування, сервіс товарів
Конкретне дослідження у проце сі дії, поштовхах до закупівлі, зворотній зв'язок, чіткий і швидкий
Ефективність витрат на всіх стадіях персо нального продажу
Вірогідність купівлі дуже висока на стадіях презентації товару та відносно висока на стадії подолання можливих заперечень
Завдання 96
Сервіс (обслуговування) – це система забезпечення , яка дозволяє споживачу обирати для себе варіант придбання технологічно – складних товарів, вигідно експлуатувати на протязі обумовленого часу. Розрізняють :
передпродажний сервіс :
консультування з приводу товару;
підготовка виробу ;
демонстрація в роботі ;
забезпечення необхідними документами.
післяпродажний сервіс :
гарантійний,
післягарантійний.
Завдання сервісного обслуговування :
консультування перед продажем.
передача необхідної технічної документації.
передпродажна підготовка товару.
доставка.
приведення в робочий стан на місці експлуатації.
оперативне постачання запасних частин.
формування постійної клієнтури.
Методи організації сервісу :
персоналом товаровиробника ;
персоналом філії товаровиробника ;
незалежною спеціалізованою фірмою ;
через посередників ;
підприємством – покупцем. [1, 679]
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ:
Галкавенко С.С. Маркетинг. Підручник – Київ: Лібра, 2002. – 712 с.
Липчук В.В., Дудяк А.П., Бугіль С.Я. Маркетинг: Основи теорії та практики. Нав. Посібник./ За заг. редакцією Липчука В.В. – Львів: „Новий світ - 2000”; - 2004. – 288 с.
Прауде В.Г., Білий О. Б. Маркетинг: Навч. Посібник. – К.: Вища шк., 1994. – 256 с.
Турченюк М.О., Швець М.Д., Карпан Т.С. Маркетинг: Інтерактивний комплекс навчально-методичного забезпечення. – Рівне: НУВГП, 2009. – 293 с.
18.01.2013 15:01-
Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!
0%
Оголошення від адміністратора