Міністерство освіти і науки України
Національний університет водного господарства та природокористування
Кафедра менеджменту
101 – ……….
Методичні рекомендації
для виконання розрахунково-графічної роботи з дисципліни „Організація управління технологічними процесами (в галузі)” студентами денної форми навчання
напряму підготовки 6.030601 „Менеджмент”
Рекомендовано методичною
комісією напряму „Менеджмент"
Протокол №__від ___________р.
Рівне 2010
Методичні рекомендації для виконання розрахунково-графічної роботи з дисципліни „Організація управління технологічними процесами (в галузі)” студентами денної форми навчання напряму підготовки 6.030601 „Менеджмент” / І.О. Панасюк, М.О. Орлова, Рівне: НУВГП, 2010, - 28 с.
Упорядники: І.О. Панасюк, канд. с-г. наук, доцент
М.О. Орлова, асистент
Відповідальний за випуск Л.Ф. Кожушко, доктор тех. наук, професор, завідувач кафедри менеджменту
ЗМІСТ
Вступ......................................................................................... .................
3
Порядок виконання розрахунково-графічної роботи.....................
4
Оформлення розрахунково-графічної роботи..................................
4
Зміст розрахунково-графічної роботи…………………...................
6
4. Додатки………………………………………………………………...
23
Список літератури до виконання курсової роботи
28
© Панасюк І.О.,Орлова М.О., 2010
© НУВГП, 2010
Зміст
Розрахунок річного ефективного фонду часу одиниці роботи устаткування
Розрахунок річної програми запуску деталей
Розрахунок нормативної трудомісткості та фактичної верстатомісткості для виконання річної виробничої програми механічного цеху
Визначення кількості основних верстатів потрібних для виконання річної виробничої програми механічного цеху
Розрахунок коефіцієнтів завантаження основних верстатів та середнього коефіцієнта завантаження виробничого устаткування цеху в цілому
Розрахунок кількості верстатів заточувального і ремонтного відділення та майстерні по ремонту пристосувань і інструментів
Визначення загальної площі механічного цеху
Розрахунок розцінок на деталь кожного найменування та загального фонду зарплати основних робітників
Визначення витрат основних матеріалів і величини зворотних відходів на деталь кожного найменування та річну програму в цілому
Визначення величини прямих витрат на деталь кожного найменування та річну програму в цілому
Список використаної літератури
1. Розрахунок річного ефективного фонду часу роботи одиниці устаткування
Річний ефективний фонд часу роботи одиниці устаткування – це ...
Річний ефективний фонд часу роботи одиниці устаткування і-ої групи визначається за формулою 1:
, (1)
де
- номінальний фонд часу одиниці устаткування (год);
– відсоток простою і-ої групи устаткування в плановому ремонті (прийнято, що для токарних верстатів становитеме 5%, для фрезерних – 4,5%, для свердлильних – 3%, для шліфувальних – 4%).
Номінальний річний фонд часу одиниці устаткування – це ....., визначається за формулою 2
, (2)
де
- кількість робочих змін на добу (S=2);
- середня тривалість робочої зміни (8 год);
- кількість днів робочих у році;
- скорочення тривалості робочої зміни в передсвяткові дні (год) (на 1 год);
- кількість передсвяткових днів у році.
Розрахунок кількості робочих та передсвяткових днів у 20..... році проводиться в таблиці 1.
Таблиця 1
Кількість робочих та передсвяткових днів у 20...... році
№ з/п
Показники
Місяці
Всього
20..... рік
1
2
3
....
12
1.
Кількість календарних днів
2.
Кількість святкових днів
3.
Кількість вихідних днів
4.
Кількість днів робота в яких не проводиться
5.
Кількість робочих днів
6.
Кількість передсвяткових днів у які тривалість робочого дня зменшується на 1 годину
Зведений розрахунок річного номінального та ефективного фонду часу одиниці роботи устаткування: токарні (т), фрезерні (ф), свердлильні (с) та шліфувальні (ш), проведемо в таблиці 2
Таблиця 2
Річний ефективний фонд часу одиниці роботи устаткування
№
З/п
Показник
Вид устаткування
Всього
за 20....р.
т
ф
с
ш
1.
2.
Після проведених розрахунків в таблиці, необхідно скласти відповідні висновки
Розрахунок річної програми запуску деталей
Річна програма запуску деталей j-го найменування (Nзj) визначається з врахуванням наявності у виробничому процесі технологічного неминучого браку і розраховується за формулою (3):
, (3)
– річна програма випуску деталей j-го найменування (шт.) (див. додаток ...);
– відсоток технічного найменування браку (див.додаток ....).
Розрахунок річної програми запуску деталей А,Б,В та Г найменування проведемо в таблиці 3.
Таблиця 3
Річна програма запуску деталей
№
з/п
Найменування деталей
Річна програма випуску, шт
Відсоток невиправленого браку
Річна програма запуску, шт
3. Розрахунок нормативної та фактичної верстатомісткості для виконання річної виробничої програми механічного цеху.
Для визначення верстатомісткості річної програми необхідно спочатку розрахувати річну нормативну верстатомісткість j-го найменування по кожному і-му виду робіт за формулою 4.
, (4)
де
– нормативна верстатомісткість обробки однієї деталі j-го найменування на устаткуванні і-ої групи (нормо-години) (див додаток ...).
Після визначення розраховується річна нормативна верстатомісткість обробки деталей всіх найменувань по кожному окремому виду робіт () за формулою 5.
(5)
де
m – кількість найменувань деталей в річній виробничій програмі.
Розраховуємо річну нормативну верстатомісткість обробки деталей кожного окремого найменування всіх видів () за фомулою 6.
(6)
де
n – кількість видів устаткування.
Нормативна верстатомісткість виконання річної виробничої програми визначається за формулою 7.
(7)
Розрахунок нормативної верстатомісткості виконання річної виробничої програми наведемо в таблиці 4.
Таблиця 4
Нормативна верстатомісткість виконання річної виробничої програми.
№
Вид устаткування
Нормативна верстато-місткість деталей, н.год
Річна програма запуску, шт
Річна нормативна верстато-місткість, н.год
Разом
А
...
Г
А
...
Г
А
...
Г
1.
Токарна
2.
Фрезерна
3.
Сверд-лильна
4.
Шліфу-вальна
Визначаємо фактичну верстатомісткість обробки одиниці деталі () за формулою 8.
(8)
де
- коефіцієнт виконання норми виробітку на і-ому виді устаткування. приймається на токарних верстатах – 1,2, фрезерних – 1,15, свердлильних – 1,05, шліфувальних – 1,1.
Розрахунок проводиться в таблиці 5.
Таблиця 5
Розрахунок фактичної вестатомісткості обробки одиниці деталі
№
з/п
Найменування робіт
Нормативна верстатомісткість обробки деталей, норм-год
Коеф.
викон.
норм
Фактична верстатоміст-кість, норм-год
А
Б
В
Г
А
Б
В
Г
1.
Токарна
2.
Фрезерна
3.
Свердлильна
4.
Шліфувальна
Визначаємо фактичну верстатомісткість для виконання річної виробничої програми j-го найменування по кожному і-му виду робіт за формулою 9.
(9)
Після визначення розраховується річна фактична верстатомісткість обробки деталей всіх найменувань по кожному окремому виду робіт () за формулою 10.
(10)
Розраховуємо річну фактичну верстатомісткість обробки деталей кожного окремого найменування деталей всіх видів робіт() за фомулою 11.
(11)
Фактична верстатомісткість виконання річної виробничої програми визначається за формулою 12.
(12)
Зведений розрахунок фактичної верстатомісткості виконання річної виробничої програми проведемо в таблиці 6.
Таблиця 6
Розрахунок фактичної верстатомісткості виконання річної виробничої програми
№
Вид робіт
Фактична верстато-місткість, н.год
Річна програма запуску, шт
Фактична річна верстато-місткість, год
Разом
А
..
Г
А
..
Г
А
..
Г
1.
Токарна
2.
Фрезерна
3.
Сверд-лильна
4.
Шліфу-вальна
4. Визначення необхідної кількості основних верстатів для виконання річної виробничої програми механічного цеху
Кількість основних верстатів кожної і-ої групи виробничого обладнання () визначається використанням фактичної верстатомісткості робіт за формулою 13:
(13)
Одержана кількість верстатів кожної групи заокруглюється в більшу сторону і результати заносимо в таблицю 7.
Таблиця 7
Визначення кількості основного виробничого устаткування
№
з/п
Показник
Вид устаткування
Всього
т
ф
с
ш
1.
Річна фактична трудомісткість робіт
2.
Річний ефективний фонд часу одиниці устаткування
3.
Розрахункова кількість верстатів
4.
Прийнята кількість верстатів, одиниць
Далі проводимо розрахунок коефіцієнта завантаження основних верстатів та середнього коефіцієнта завантаження виробничого устаткування цеху в цілому.
Розрахунок коефіцієнта завантаження і-тої групи () устаткування проведемо за формулою 14:
, (14)
де
– розрахункова кількість основного обладнання;
– прийнята кількість основного устаткування.
Середній коефіцієнт завантаження виробничого устаткування цеху в цілому розраховується за формулою 15:
(15)
5. Розрахунок кількості верстатів заточувального і ремонтного відділення та майстерні по ремонту пристосувань та інструментів
Розрахунок кількості верстатів ремонтного відділення можна проводити двома способами:
По верстатомісткості одиниці устаткування, тобто по кількості годин, які затрачаються на ремонт кожної одиниці устаткування, та по кількості одиниць устаткування, які обслуговуються ремонтом.
По процентному відношенню кількості верстатів ремонтної бази до кількості одиниць устаткування обслуговуючого цеху чи по співвідношенню кількості верстатів ремонтної бази та кількості ремонтних одиниць основного технологічного устаткування встановленого в цеху.
Питома кількість ремонтних одиниць для токарних верстатів приймається в межах 10,5 – 18,5 одиниць ремонтної складності (о.р.с), для фрезерних верстатів в межах 8,5 – 16,5 о.р.с., для свердлильних верстатів в межах 2 – 7,5 о.р.с., для шліфувальних верстатів в межах 9 – 14,5 о.р.с.
Розрахунок кількості ремонтних одиниць основного технологічного устаткування проведемо в таблиці 8.
Таблиця 8
Розрахунок загальної кількості ремонтних одиниць
№
з/п
Вид
устаткування
Кількість основного устаткування
Питома кількість ремонтних одиниць
Загальна кількість ремонтних одиниць
Кількість верстатів ремонтної бази
1.
Токарна
2.
Фрезерна
3.
Свердлильна
4.
Шліфувальна
Разом
Після розрахунку загальної кількості одиниць ремонтної складності основного технологічного устаткування кількість верстатів ремонтної бази визначається з наступного співвідношення для серійного типу виробництва:
при загальній кількості одиниць ремонтної складності (ОРС) до 4000 – кількість верстатів ремонтної бази приймаємо 12 одиниць;
від 4 до 6 тис. ОРС – 18 одиниць;
від 6 до 8 тис. – 24 одиниць.
Для обслуговування великих та середніх цехів в їх складі передбачається розміщення заточувальних відділень. Для спрощення методики розрахунку необхідної кількості заточувальних верстатів загального призначення приймемо 4 – 6% від кількості основних верстатів.
Кількість верстатів в майстерні по ремонту пристосувань та інструменту визначаємо з розрахунку 4 одиниці на 100 – 200 обслуговуваних верстатів.
6.Визначення загальної площі механічного цеху
Площа цеху розраховується двома методами:
Прямий розрахунок – здійснюється виходячи з кількістю і габаритів устаткування, нормативної відстані між робочими місцями, нормативних розмірів проходів і проїздів тощо.
Укрупнений розрахунок – за даним методом загальна площа визначається за формулою 16:
, (16)
де
– площа виробничих приміщень;
- площа приміщень допоміжних підрозділів;
- площа побутових і конторських приміщень.
Розрахунок виробничої площі виконується виходячи з питомої загальної площі, яка припадає на одиницю основного устаткування цеху. Розрахунок виробничої площі здійснюється за формулою 17.
(17)
де
- питома площа, яка припадає на одиницю устаткування і-ого виду, м2.
Для розрахунку приймаються наступні питомі площі:
токарні верстати - в межах 20 – 25 м2;
фрезерні верстати – в межах 16 – 20 м2;
свердлильні верстати – в межах 8 – 10 м2;
шліфувальні верстати – в межах 12 -15 м2.
Розрахунки проведемо в таблиці 9.
Таблиця 9
Розрахунок загальної площі механічного цеху
№ з/п
Найменування
Питома площа, м2
Кількість обслуговуючих верстатів
Загальна площа, м2
1.
Виробничий підрозділ
всього
1.1
Токарні верстати
1.2
Фрезерні верстати
1.3
Свердлильні верстати
1.4
Шліфувальні верстати
2.
Допоміжні підрозділи
Всього
2.1
Заточувальне відділення
2.2
Контрольне відділення
2.3
Ремонтне відділення
2.4
Майстерня для ремонту пристосувань та інструменту
2.5
Цехова комора матеріалів та заготовок
2.6
Проміжна комора готових деталей та вузлів
2.7
Інструментальна розподільча комора
3.
Побутові та конторські підрозділи
4.
Разом загальна площа цеху
Розрахунок площі допоміжних підрозділів проводиться виходячи із структури цеху. Як правило до складу механічного цеху входять наступні допоміжні відділення:
заточувальне відділення;
контрольне відділення;
ремонтне відділення;
інструментальна розподільча комора;
цехова комора матеріалів та заготовок;
проміжна комора готових деталей та вузлів;
майстерня для ремонту пристосувань та інструменту.
Площа заточувального відділення приймається в розмірі 10 – 12 на одиницю заточувального верстату.
Площа контрольного відділення 5 – 7 від кількості основного обладнання.
Площа ремонтного відділення 27 - 30 на 1 верстат ремонтної бази.
Площа для майстерня для ремонту пристосувань та інструменту 18 – 22 на 1 верстат майстерні.
В складі механічного цеху одиничного та серійного виробництва створюються цехові комори матеріалів та заготовок, призначені для зберігання запасів.
Площа цехової комори для матеріалів та заготовок () визначається по середній вантажонапруженості площі всього складу, та по середній кількості днів, прийнятій для утворення запасу матеріалів та заготовок за формулою 18:
, (18)
де
- загальна (чорнова) маса всіх матеріалів і заготовок, які підлягають обробці механічному цеху протягом року (див. дод ..... ), т;
- середня кількість днів прийнята для утворення запасів заготовок, днів (для серійного типу виробництва – 6 днів);
- середня вантажна пружність площі комори (1,5 – 2 т/м2).
- коефіцієнт використання площі, який відображається відношенням корисної площі до загальної (приймається в межах 0,4 – 0,5).
Площа проміжної комори готових деталей та вузлів визначається аналогічно розрахунку загальної площі цехової комори матеріалів та заготовок. Відмінність полягає тільки в тому, що в формулі 18:
середня вантажонапруженість площі проміжної комори приймається рівній 1 т./м2;
замість чорнової маси деталей для розрахунку використовують загальну масу готової деталі, т. (див.дод.....);
коефіцієнт використання площі приймається 0,4.
Площа інструментально розподільчої дільниці визначається з розрахунку 0,4 на одиницю основних верстатів.
Площа побутових та конторських приміщень визначається з розрахунку 3-4 на 1 працюючого механічного цеху.
Результати розрахунків заносимо в таблицю 9.
7. Розрахунок пямих витрат на виробництво кожного найменування деталей та річну програму в цілому
Розрахунок прямих витрат на виробництво деталей в механічному цеху передбачає визначення витрат основних матеріалів, величини зворотних відходів та витрат на заробітну плату.
Прямі витрати на дететаль j-гo найменування () визначаються за наступною формулою 19:
(19)
- витрати основних матеріалів на деталь j-гo найменування;
- величина зворотних відходів j-гo найменування;
- заробітна плата на одну деталь j-гo найменування (розцінка).
Прямі витрати на РВОП механічного цеху по випуску деталей j-гo найменування визначається за формулою 20:
(20)
Витрати основних матеріалів на деталь j-гo найменування визначається за формулою 21:
, (21)
де - маса чистої деталі j-гo найменування, кг;
- % припуску на обробку;
- ціна одиниці матеріалу, грн.;
- коефіцієнт, що враховує транспортно-заготівельні витрати (0,04).
Витрати основних матеріалів на річну програму запуску деталей j-гo найменування проводимо за формулою 22:
(22)
Витрати основних матеріалів на річну програму запуску деталей усіх видів найменування проводимо за формулою 23:
(23)
Величина зворотних відходів з деталей j-гo найменування визначається за формулою 24:
, (24)
- % виходу зворотних відходів;
- ціна зворотних відходів (див. дод.........).
Зворотні відходи на річну програму випуску деталей j-гo найменування визначаються за формулою 25.
(25)
Зворотні відходи на річну програму випуску деталей всіх найменувань визначаються за формулою 26.
(26)
Далі проводимо розрахунки прямої заробітної плати. В наших розрахунках приймаємо, що всі основні робітники отримують заробітну плату за відрядною системою оплати праці. Крім того всі розрахунки по заробітній платі виконаємо за двома напрямами:
1. На одну деталь кожного найменування (розцінка) за формулою 27:
, (27)
де - середня годинна тарифна ставка робіт по і-й групі устаткування.
Проводимо розрахунок розцінки на деталь кожного найменування:
Витрати ЗП на всю річну програму запуску розраховується за формулою 28:
(28)
2. Визначення фонду заробітної плати (тарифний) основних робітників за і-м видом робіт за формулою 29:
(29)
Загальний річний (тарифний) фонд заробітної плати всіх основних робітників зайнятих на дільниці визначається за формулою 30:
(30)
Результати розрахунку зводяться в таблицю 10.
Таблиця 10
Прямі витрати на деталь і річну виробничу програму механічого цеху
№ п/п
Найменування показника
Вид продукції
Всього
А
Б
В
Г
1.
Тарифна ЗП
На деталь
На річну програму випуску
2.
Витрати основних матеріалів
На деталь
На річну програму випуску
3.
Зворотні відходи
На деталь
На річну програму випуску
4.
Прямі витрати
На деталь
На річну програму випуску
Список використаної літератури.
1) Великанов К.М. та інші «Экономика и организация производства в дипломных проектах » 2-е изд. - Л: машиностроении.
2) Гартам - Куре Л.И. «Экономическое обоснование в дипломних проектах» 3-е изд. - М.
3) Егоров М.С. «Основы проектирования машиностроительных заводов» 6-е изд. - М.
4) Проектирование машиностроительных заводов и цехов; справочник в 6 томах / под ред. Ямпольского Э.С. - М.
5) Расчеты экономической эффективности новой техники: справочник / под ред. Великанов К.М. - Л.
6)Типовая схема технического обслуживания и ремонта деревообробатовощие оборудование. М.
7) Экономика и организация производства в дипломних проектах / под ред. Великанов К.М.
Додаток 1
Вихідні дані
Варіант
Вид деталі
Нормативна трудовісткість обробки деталей за видами робіт, нормо-годин
Річна програма випуску деталей, тис.шт.
Маса чистої деталі, кг.
% припуску на обробку
% виходу зворотних відходів
токарні
фрезерні
свердлильні
шліфування
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
1.
А
1,24
0,75
0
0,32
35
4
5
80
Б
0,78
1,04
0,63
0,64
21
6,5
6
45
В
Г
2.
А
1,06
0,92
0,2
0,48
32
6
10
75
Б
0,57
0,82
0,74
0,43
42
4
8,5
80
В
Г
3.
А
1,52
0,84
0,25
0,2
40
5
4
55
Б
1,28
1,68
0,52
0,69
25
8
9
60
В
Г
4.
А
1,81
1,18
0,1
0,15
45
8
8
60
Б
1,44
1,51
0,41
0,35
18
5,5
10
65
В
Г
5
А
1,46
1,02
0,4
0
50
3
6
40
Б
1,62
1,14
0,15
0,46
12
3
7
55
В
Г
6
А
0,92
0,81
0,2
0,46
80
5
7
70
Б
1,89
0,92
0,84
0,98
15
4,5
6,5
50
В
Г
7
А
1,25
0,65
0,25
0,18
62
7
9
65
Б
1,27
1,22
0,28
0,72
27
8,5
7,5
35
В
Г
8
А
1,62
0,74
0,15
0
71
3
5
90
Б
1,32
1,16
0,34
0,14
31
6
5
40
В
Г
9
А
1,05
0,42
0
0,22
58
6
7
75
Б
1,58
1,81
0,53
0,28
17
3
7
70
В
Г
10
А
0,94
0,89
0,26
0,15
36
9
6
45
Б
0,74
0,96
0,85
0,19
33
5
9
75
В
Г
11
А
1,16
1,2
0,1
0,24
25
4
8
50
Б
1,17
1,08
0,45
0,77
42
4
9,5
30
В
Г
12
А
1,08
0,67
0,32
0,18
43
2
10
75
Б
1,38
1,12
0,11
0,55
10
2,5
7
45
В
Г
13
А
1,9
0,78
0,21
0,23
28
5
7,5
60
Б
0,92
0,77
0,18
0,36
44
7
8
65
В
Г
14
А
0,87
0,82
0,43
0,52
38
3
4,5
55
Б
0,87
1,15
0,81
0,74
15
6
7,5
50
В
Г
15
А
0,96
0,59
0,26
0,35
59
4
6
85
Б
1,29
0,92
0,43
0,85
9
3
9
85
В
Г
16
А
1,15
1,02
0,4
0,28
28
7
8,5
65
Б
1,53
1,14
0,28
0,48
40
5,5
6
75
В
Г
17
А
1,64
1,18
0,33
0,57
34
8
9
35
Б
1,48
1,42
0,52
0,64
17
7
4,5
60
В
Г
18
А
1,25
0,91
0,28
0,3
63
3
4
45
Б
2,04
1,37
0,41
0,43
22
4
7
85
В
Г
19
А
1,43
1,1
0,12
0,14
31
4,5
5
70
Б
1,63
0,95
0,25
0,82
52
2
6
45
В
Г
20
А
1,85
1,32
0,41
0,68
19
6,5
10
85
Б
1,72
1,04
0,63
0,39
64
1,5
8,5
75
В
Г
21
А
0,78
0,65
0,23
0,26
42
5
7
60
Б
1,53
0,65
0,41
0,32
20
7
8
70
В
Г
22
А
0,57
0,54
0,37
0,41
47
4
6
45
Б
0,99
0,54
0,12
0,48
16
4
6
45
В
Г
23
А
1,28
0,61
0,4
0,52
39
7
5,5
70
Б
1,35
0,61
0,28
0,2
22
3
7
55
В
Г
24
А
1,44
0,96
0,18
0,23
33
8,5
4
85
Б
1,22
0,96
0,33
0,15
11
6,5
7
40
В
Г
25
А
1,62
1,12
0,4
0,15
51
4
6,5
90
Б
1,83
1,12
0,4
0
24
3,5
10
30
В
Г
26
А
1,89
1,06
0,37
0,68
22
3,5
3,5
60
Б
1,96
1,06
0,26
0,46
18
4
8,5
60
В