МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
НУ "ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА"
ЗВІТ
з лабораторної роботи №2
«Ознайомлення та дослідження роботи нелінійних радіолокаторів
на прикладі детектора «КАТРАН»
Львів - 2009
Мета: ознайомитися з нелінійним детектором “КАТРАН” і його складовими компонентами, набути практичних навиків у підготовці приладу до роботи, ознайомитися з принципом роботи нелінійних радіолокаторів, набути практичних навиків у пошуку закладних пристроїв за допомогою детектора “КАТРАН”.
1. Склад приладу
Прилад складається з блоків і пристроїв, перерахованих у таблиці 1.
Таблиця 1.
Найменування
К-сть
1
Приймально-передавальний блок з пультом керування, зарядним пристроєм і ременем для перенесення
1
2
Антенний блок
1
3
Телескопічна штанга
1
4
Мережний блок живлення
1
5
Кабель живлення від мережного блоку
1
6
Акумулятор (знаходиться усередині приймально-передавального блоку)
1
2. Призначення основних вузлів і блоків детектора «КАТРАН»
Приймально-передавальний блок здійснює:
Перевірку працездатності системи фазового автопідстроювання частоти (ФАПЧ) детектора. При несправності починає мигати світлодіод «TEST».
Аналіз частотного завантаження радіоприймального пристрою який проводиться при кожному включенні радіопередавача детектора. Тому під час роботи при появі сигналу – завади, необхідно періодично виключати радіо - передавач і включати його, тим самим здійснюється вибір оптимальної частоти випромінювання, що забезпечує найкращу чутливість і дальність виявлення напівпровідникових елементів.
Формування СХЧ - сигналу з обраним видом модуляції.
Прийом і цифрову обробку сигналів другої та третьої гармоніки.
Демодуляцію відгуків другої і третьої гармонік, посилення їх до рівня, необхідного для прослуховування, як на навушники, так і на внутрішній динамік. В детекторі передбачена можливість регулювання посилення на 20 дБ. Прослуховування де модульованих сигналів здійснюється по черзі оператором.
Індикація рівня сигналів другої й третьої гармонік.
Заряд і контроль функціонування внутрішньої акумуляторної батареї.
3. Робота нелінійного локатора
В процесі роботи нелінійні радіолокатори виконують три основні функції: детектування (виявлення), визначення місцезнаходження і ідентифікація об'єкта.
Детектування відбувається в тому випадку, якщо амплітуда відбитого сигналу перевищує пороговий рівень. При цьому світлова або звукова сигналізація інформує оператора, що передбачуваний об‘єкт знаходиться в полі дії опромінюючого сигналу антени.
Визначення місцезнаходження об'єкта відбувається шляхом зіставлення амплітуди і пеленга відбитого сигналу. Амплітуда відбитого сигналу росте у міру наближення антени до його джерела під час проведення пошуку. Анізотропія діаграми спрямованості антени дозволяє оператору, змінюючи кут напряму антени, визначати напрям на джерело відбитого сигналу по його максимальному рівню.
Ідентифікація об'єкта проводиться по результату аналізу відбитого сигналу об'єкта, що знаходиться в зоні дії випромінювання антени. У тих моделях НЛ, які приймають відгук від об'єкта одночасно на другій і третій гармоніках випромінюваного сигналу, ідентифікація об'єкта звичайно відбувається шляхом порівняння рівнів сигналів обох приймальних трактів по показах лінійних індикаторів. Як правило, електронні об'єкти з напівпровідниковими переходами генерують сигнал на другій гармоніці випромінюваного сигналу на 20-40 дБ потужніший, ніж на третій. “Хибні” переходи, навпаки, генерують сигнал на третій гармоніці на 20-40 дБ потужніші, ніж на другій.
При роботі з радіолокаторами, що приймають відгук тільки на другій гармоніці, ідентифікація об'єкту вимагає від оператора додаткових дій. Річ у тому, що деякі об'єкти з нелінійними металевими контактами дають помилкові сигнали не тільки на непарних, але іноді і на парних гармоніках.
При роботі із НЛ найчастіше можливо не тільки виявляти електронні пристрої, але й визначити їхній тип при прослуховуванні демодульованих аудіосигналів.
Як правило, пошукові роботи з НЛ починають з повільного сканування антеною будь-якої поверхні в зоні пошуку при відключеному випромінюванні.
Далі вже при включеному опромінюючому сигналі антеною сканують стіни і інші поверхні на зменшуючи відстань сканування. Врешті-решт відстань скорочується до 0,5 м або безпосереднього контакту з об'єктом і проводиться декілька операцій перевірки при поступовому підвищенні потужності випромінювання НЛ від мінімально можливого рівня до максимального значення.
Методи нелінійної радіолокації застосовні також для дистанційного виявлення малорозмірних об'єктів.
4. Рекомендації з пошуку
Забрати, по можливості, з контрольованого приміщення, наявні електронні пристрої, якщо це не можливо то використовувати прилад при зниженій потужності випромінювання. Установити максимальну вихідну потужність і один з режимів роботи приймача. Розташувати антенний блок паралельно обстежуваній поверхні на відстані не більше 10 см. Повільно переміщаючи антенний блок, паралельно обстежуваній поверхні і змінюючи орієнтацію антен, проаналізувати характер зміни прийнятого сигналу по другій і третій гармоніках. (У режимах ЧМ і АМ рівень гучності повинен бути максимальним, у режимі «RSSI» частота повторення сигналів повинна бути максимальною). Аналіз рівнів прийнятого відбитого сигналу по другій і третій гармоніках здійснюється по кількості засвічених світлодіодів на відповідній індикаторній шкалі. Відведіть антенний блок від досліджуваної поверхні або зменшіть вихідну потужність і повторіть дослідження, викладені в п. 9.4. даної інструкції. При виявленні штучного р-п переходу, як правило, спостерігається стійке світіння світлодіодів індикатора по другій гармоніці відбитого сигналу. При простукуванні передбачуваного місця знаходження р-п переходу, покази світлодіодів не змінюються. При виявленні природного р-п переходу, спостерігається стійке світіннсвітлодіодів індикатора по третій гармоніці відбитого сигналу. При інтенсивному постукуванні по досліджуваній поверхні покази індикаторів по третій гармоніці, як правило, змінюються.
5. Виконання роботи з приладом:
Проведено підготовку приладу до роботи згідно інструкції.
З приміщення забрано електричні пристрої.
Проведено пошук закладного пристрою в приміщенні
За показом індикатора визначено типи р-п переходів, наявних в закладному пристрої.
Визначено максимальну відстань до закладного пристрою.
Проведено аналогічні дії з вимкненим живленням у закладному пристрої.
Проведено аналогічні дії з ввімкненим та екранованим закладним пристроєм.
Визначено вплив різного типу перешкод на виявлення закладного пристрою.
Досліджено залежність виявлення закладного пристрою при різних режимах роботи приладу.
Висновок: На даній лабораторній роботі було проведено ознайомлення з нелінійним детектором “КАТРАН” і його складовими компонентами, та принципом роботи, набуто практичних навиків у підготовці приладу до роботи, набуто практичних навиків у пошуку закладних пристроїв за допомогою детектора “КАТРАН”. Як було побачено на виявлення закладеного пристрою впливає ряд різних умов: таких, як наявність іншої апаратури в приміщенні, робочий чи не робочий стан пристрою, його розташування та захищеність.