Подякувати Студентському архіву довільною сумою
Admin
26.02.2023 12:38
Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!
Програмування. Частина І. Представлення статичних данних в пам’яті комп’ютера
Інформація про навчальний заклад
ВУЗ:
Національний університет Львівська політехніка
Інститут:
Не вказано
Факультет:
Комп'ютерна інженерія
Кафедра:
Кафедра ЕОМ
Інформація про роботу
Рік:
2012
Тип роботи:
Методичні вказівки до курсової роботи
Предмет:
Програмування
Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ “ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА”
Кафедра ЕОМ
МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
до курсової роботи
на тему
"Програмування. Частина І. Представлення статичних данних в пам’яті комп’ютера"
з дисципліни
"Програмування"
для студентів напряму
6.050102 “Комп’ютерна інженерія”
Львів – 2012
Методичні вказівки до курсової роботи "Програмування. Частина І. Представлення статичних даних в пам’яті комп’ютера" з дисципліни “Програмування" для підготовки студентів напряму 6.050102 “Комп’ютерна інженерія” / Укл. Т.А.Матвейчук – Львів: Видавництво НУ “Львівська політехніка”, 2012 – 27 с.
Укладач: Матвейчук Т.А., ст. викладач каф.ЕОМ
Відповідальний
за випуск: Мельник А.О., д-р техн. наук, проф.
Рецензенти: Мороз І.В., ст. викладач каф.ЕОМ
Юрчак І.Ю., доцент кафедри САПР, к.т.н.
ЗМІСТ
1. МЕТА РОБОТИ..………………………….…………………………………………………4
2. ВИМОГИ ДО ПОРЯДКУ ВИКОНАННЯ ТА ОФОРМЛЕННЯ
КУРСОВОЇ РОБОТИ ………………………………………………………………………3
2.1. Вимоги до оформлення програмного продукту ………………………………..…..4
2.2. Вимоги до оформлення звіту....…………………………………………………..…..5
2.3. Зміст звіту....………………………………………..………………………………….6
3. ВАРІАНТИ ЗАВДАНЬ....…………………………………………………..……..………..8
3.1. Завдання 1....……………………………………………………………..……..……..8
3.2. Завдання 2....……………………………………………………………..……..……..10
3.2.1. Представлення рядків символів....………………………………………..…10
3.2.2. Представлення переліків…………..……..…………………………………..11
3.2.3. Представлення масивів……..……..…………………………………………15
3.2.4. Представлення структур……..……..………………………………………..16
3.2.5. Представлення об'єднань……..……..……………………………………….20
4. КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ...............………………………………………………………..24
5. КОНТРОЛЬНІ ЗАВДАННЯ................………..…………………………………………….24
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ .……….....................……………………………………………….26
ДОДАТОК А ...……….....................…….…….………………………………………………27
1. МЕТА РОБОТИ
Дослідження внутрішнього представлення в пам’яті комп’ютера базових та похідних типів даних статичної структури.
2. ВИМОГИ ДО ПОРЯДКУ ВИКОНАННЯ ТА ОФОРМЛЕННЯ
КУРСОВОЇ РОБОТИ
Індивідуальні завдання на курсову роботу вибираються студентом самостійно згідно з його анкетними даними. Можливі їх корегування керівником під час виконання роботи.
Виконуючи курсову роботу студент повинен розробити, відлагодити та протестувати програму на мові С++ (або іншій, узгодивши із керівником роботи) і оформити звіт.
2.1. Вимоги до оформлення програмного продукту
Роздруківки програм з необхідними коментарями виносяться в додатки. При цьому назви програмних блоків у тексті записки й відповідних фрагментів програм у додатках повинні бути однаковими.
Для оформлення роздруківки тексту програми рекомендується використовувати шрифт гарнітури Courier розміром 10 або 12 пунктів. Допустиме шрифтове виділення службових слів і синтаксичних конструкцій мови програмування. Текст програми оформляється відповідно до загальноприйнятих норм оформлення:
Кількість операторів в рядку повинна дорівнювати 1.
Всі оператори, що входять у складений оператор, повинні бути зміщені вправо на однакову кількість позицій, "Драбинка" повинна відображати структурну вкладеність мовних конструкцій. Рекомендується відступ не менше 2-х і не більше 8-і пробілів. Прийнятого відступу потрібно дотримуватись у всьому тексті програми.
Операторні дужки (тобто те, що обмежує складений оператор), що відносяться до одного блоку, повинні розташовуватися в такий спосіб: відкриваюча дужка повинна знаходитись на тому ж рядку, що й оператор, який відкриває блок, а закриваюча повинна знаходитись в тому ж стовпчику, з якого починається оператор, що відкриває блок. Допускається розташовувати відкриваючу дужку на рядку, що іде за оператором, що відкриває блок, у тому ж стовпчику, з якого починається цей оператор.
Рядок вихідного тексту програми повинен цілком розташовуватись в одному типографському рядку (до 80 символів залежно від шрифту). Недотримання цього правила говорить про занадто велику вкладеність блоків, що означає невдалий алгоритм або структуру програми. У такому випадку рекомендується переосмислити структуру програми, ввести додаткові функції, замінивши якісь більші частини коду їхніми викликами, переробити алгоритм і т.п.
Якщо синтаксис мови дозволяє, бажано відокремлювати знаки операцій пробілами від операндів. Як і у звичайному тексті, після ком повинен випливати пробіл.
Визначення функцій або логічні частини програми варто відокремлювати одна від одної порожніми рядками.
Ідентифікатори (назви змінних, типів, підпрограм) повинні бути значимими настільки, щоб читаючий текст програми міг розуміти їхній зміст без присутності поруч автора. При необхідності оголошення змінної або типу може супроводжуватися коментарем. Ідентифікатори рекомендується підбирати зі слів англійської мови.
Текст програми повинен містити коментарі, що відображають функціональне призначення того або іншого блоку програми, структуру програми. Коментарі варто писати українською мовою й по суті так, щоб програміст, що не брав участь у розробці програми (але має досвід роботи мовою С++), міг без особливих проблем розібратися в логіці програми.
Для кожної користувацької функції повинна бути описана у вигляді коментаря специфікація, що містить наступну інформацію:
призначення функції;
опис семантики параметрів, переданих у функцію, якщо вона неочевидна;
опис семантики значення, що повертається, якщо вона неочевидна.
2.2. Вимоги до оформлення звіту
Звіт має бути написаний українською мовою, обсягом 20-30 сторінок друкованого тексту без врахування розділів "СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ" та "ДОДАТКИ", шрифтом 12 пт, міжрядковий інтервал 1 пт.
Текст має розміщуватись на одному боці аркуша паперу формату А4. На аркушах необхідно залишити поля з усіх чотирьох боків. Розмір лівого поля - 25 мм, правого - не менше 10 мм, верхнього і нижнього - не менше 20 мм.
На аркушах, де починаються розділи ("ТЕОРЕТИЧНА ЧАСТИНА", "СИСТЕМА ТЕСТІВ", "АЛГОРИТМ РОЗВ’ЯЗАННЯ ЗАДАЧІ", "РЕЗУЛЬТАТИ ВИКОНАННЯ ПРОГРАМИ"), "ЗАВДАННЯ НА КУРСОВУ РОБОТУ", "ЗМІСТ", "ВИСНОВКИ", "СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ", "ДОДАТКИ" (всі ці пункти мають починатись з нової сторінки) рекомендується збільшувати розмір верхнього поля до 40 мм.
Текст основної частини звіту поділяють на розділи, підрозділи, пункти та підпункти. Заголовки структурних частин звіту "ЗАВДАННЯ НА КУРСОВУ РОБОТУ", "ЗМІСТ", "ТЕОРЕТИЧНА ЧАСТИНА", "СИСТЕМА ТЕСТІВ", "АЛГОРИТМ РОЗВ’ЯЗАННЯ ЗАДАЧІ", "РЕЗУЛЬТАТИ ВИКОНАННЯ ПРОГРАМИ", "ВИСНОВКИ", "СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ", "ДОДАТКИ" друкують великими літерами симетрично до тексту. Заголовки підрозділів друкують маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу. Крапку в кінці заголовка не ставлять. Якщо заголовок складається з двох або більше речень, їх розділяють крапкою. Заголовки пунктів друкують маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу в підбір до тексту. В кінці заголовка, надрукованого в підбір до тексту, ставиться крапка.
Розділи повинні бути пронумеровані арабськими цифрами послідовно у всій записці. Завдання на курсову роботу, зміст, висновки, список літератури не нумеруються. Після номера розділу ставиться крапка.
Підрозділи нумеруються арабськими цифрами послідовно у всьому розділі. Номер підрозділу повинен містити номер розділу і порядковий номер підрозділу, розділених крапкою. Наприклад: "7.3." – третій підрозділ (параграф) сьомого розділу.
Пункти нумеруються арабськими цифрами послідовно у всьому підрозділі. Номер пункту повинен включати у собі номер розділу, підрозділу і пункту, розділених крапками. У кінці номера пункту також ставлять крапку. Наприклад; "7.3.4." – четвертий пункт третього підрозділу сьомого розділу.
Пункти можуть містити підпункти. Номер підпункту містить номери розділу, підрозділу, пункту і підпункту, розділені крапками. У кінці номера підпункту ставиться крапка.
Номер відповідного розділу або підрозділу ставиться на початку заголовку, номер пункту (підпункту) – на початку першого рядка абзацу, яким починається відповідний пункт (підпункт). Цифри номеру пункту (підпункту) не повинні виступати за границю абзацу.
Формули в пояснювальній записці (якщо їх більше однієї) нумерують у межах розділу. Номер формули складається з номера розділу і порядкового номера формули в розділі, між якими ставлять крапку. Номери формул пишуть біля правого краю аркуша на рівні відповідної формули в круглих дужках, наприклад: (3.1) – перша формула третього розділу.
Таблиці. Цифрові дані та іншу однотипну інформацію рекомендується оформляти у вигляді таблиці. Кожна таблиця позначається словом "Таблиця" з порядковим номером, що розмішується за словом "Таблиця" з правого боку. Таблиця може мати заголовок, який розмішується у наступному рядку після слова "Таблиця". Слово "Таблиця" і заголовок починаються з великої літери. Підкреслювати слово "Таблиця" і заголовок недоцільно. Номер таблиці пишеться у розділі арабськими цифрами. Номер таблиці включає у себе номер розділу і порядковий номер таблиці, що розділені крапкою. Наприклад: "Таблиця 3.2." – друга таблиця третього розділу. При посиланнях на таблицю слово "Таблиця" пишуть скорочено і вказують її повний номер, наприклад: (табл. 3.2.). Повторні посилання на таблицю потрібно давати із скороченим словом "див.", наприклад: (див. табл. 3.2.). Заголовки граф таблиць повинні починатися з великих літер, підзаголовки – з малих, якщо вони складають одне речення із заголовком і з великих – коли вони самостійні. Не рекомендується розділення заголовків граф таблиці діагоналлю. Не рекомендується включати у таблицю графу "№ п/п". Висота рядків таблиці повинна бути не меншою за 8 мм.
Таблицю рекомендується розміщувати після першої згадки про неї у тексті і так, щоб її можна було читати без обертання аркуша. Коли таке розміщення неможливе, таблицю розміщують так, щоб ї можна було читати після повертання аркуша за годинниковою стрілкою. При перенесенні таблиці на іншу сторінку над верхнім правим кутом розмішують слова "Продовження табл. А.Б." (А – номер розділу, Б – порядковий номер таблиці). Коли заголовки граф таблиці об'ємні, при перенесенні таблиці їх можна не повторювати; у цьому випадку нумерують графи таблиці і повторюють їх нумерацію на наступній сторінці.
При повторенні у графі таблиці тексту, який включає одне слово, його можна замінювати лапками. Якщо текст, що повторюється, містить два або більше слів, то при першому повторенні його замінюють словосполученням "те саме", а надалі – лапками. При повторенні цифр, марок, математичних і хімічних знаків, символів ставити лапки не дозволяється. Якщо цифрові або інші дані у будь-якому рядку графи таблиці не наводять, то в ній ставлять прочерк.
Графічні схеми алгоритмів виконуються згідно з вимогами міжнародного стандарту ISO 5807-85 "Обробка інформації. Символи і умовні позначення граф-схем даних, програм та систем, схем програмних мереж і системних ресурсів".
Звіт має бути стислим, чітким, лаконічним і містити лише інформацію, яка має пряме відношення до курсової роботи.
2.3. Зміст звіту
I. Оформити титульну сторінку звіту стандартного зразка, на якій обов’язково показати процес знаходження номерів варіантів індивідуальних завдань.
II. В звіті мають бути відображені наступні пункти:
ЗАВДАННЯ НА КУРСОВУ РОБОТУ
ЗМІСТ
1. ТЕОРЕТИЧНА ЧАСТИНА
2. СИСТЕМА ТЕСТІВ
2.1. Завдання 1. Внутрішні формати базових типів
2.1.1. Логічний тип
2.1.2. Символьний тип
2.1.3. Цілий тип
2.1.4. Дійсний тип
2.2. Завдання 2. Внутрішні формати похідних типів
2.2.1. Рядок символів
2.2.2. Перерахування
2.2.3. Масив
2.2.4. Структура
2.2.5. Об'єднання
3. АЛГОРИТМ РОЗВ’ЯЗАННЯ ЗАДАЧІ
3.1. Словесний опис алгоритму
3.2. Граф-схема алгоритму
4. РЕЗУЛЬТАТИ ВИКОНАННЯ ПРОГРАМИ
ВИСНОВКИ
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
ДОДАТОК А. ТЕКСТ ПРОГРАМИ ДО ЗАВДАННЯ 1
ДОДАТОК Б. ТЕКСТ ПРОГРАМИ ДО ЗАВДАННЯ 2
IIІ. Змістовне наповнення пунктів:
Завдання на курсову роботу має містити індивідуальні завдання зі своїми конкретними значеннями (без знаходження номерів варіантів індивідуальних завдань).
Зміст має містити розгорнутий перелік всіх розділів, які знаходяться в роботі після змісту, з обов’язковою вказівкою номерів сторінок, де вони розташовані в роботі. Нумерація сторінок має бути наскрізною: першою сторінкою є титульна сторінка, другою – завдання і т.д. Номер сторінки проставляється у верхньому правому куті. На сторінках 1 (титульна сторінка), 2 і 3 (завдання) номер сторінки не пишеться. Список літератури та додатки потрібно включати у загальну нумерацію.
В теоретичній частині (обсягом 4 – 6 сторінок) мають наводитись основні теоретичні відомості, які необхідні для побудови системи тестів та для розробки алгоритму.
В розділі «Система тестів» (обсягом 8 – 12 сторінок) наводяться основні ручні розрахунки. Цей розділ розміщують у звіті починаючи з нового аркуша.
В розділі «Алгоритм розв’язання задачі» (обсягом 1 – 3 сторінки) надається словесний опис основних прийомів, що використовуються для знаходження алгоритму і написання програми, та блок-схема алгоритму. Цей розділ розміщують у звіті починаючи з нового аркуша.
Результати виконання програми мають містити роздруковані копії екранів зі всіма результатами. Цей розділ розміщують у звіті починаючи з нового аркуша.
Висновки розміщують у звіті починаючи з нового аркуша. У висновках наводяться найважливіші теоретичні та практичні результати, які отримані в роботі.
Список літератури розміщують у звіті, починаючи з аркуша, наступного після закінчення висновків.
В додатках розміщуються тексти програм з коментарями. Кожен додаток повинен починатися з нової сторінки. Додаток повинен мати заголовок, надрукований вгорі малими літерами з першої великої симетрично відносно тексту сторінки. Посередині рядка над заголовком малими літерами з першої великої друкується слово "Додаток" та велика літера, що позначає додаток. Додатки слід позначати послідовно великими літерами української абетки, за винятком літер Г, Є, І, Ї, Й, О, Ч, Ь, наприклад, "Додаток А", "Додаток Б" і т.д. Один додаток позначається як "Додаток А". Текст кожного додатка за необхідності може бути поділений на розділи й підрозділи, які нумерують у межах кожного додатка. У цьому разі перед кожним номером ставлять позначення додатка (літеру) і крапку, наприклад. А.2 - другий розділ додатка А; В.3.1 – перший підрозділ третього розділу додатка В.
3. ВАРІАНТИ ЗАВДАНЬ
3.1. Завдання 1
Визначити внутрішнє представлення в пам’яті комп’ютера даних базових типів. Розглянути основні прості (цілі, дійсні, символьні, логічні) типи даних:
bool b;
char ch1;
unsigned char ch2;
signed char ch3;
wchar_t ch4;
unsigned short i1;
short i2;
unsigned i3;
int i4;
unsigned long i5;
long i6;
float d1;
double d2;
long double d3;
Вибір варіанту індивідуального завдання:
Вибрати в таблиці номер варіанту і назви змінних для дослідження:
(день народження студента) % 6
(місяць народження студента) % 5
Варіанти
0
1
2
3
4
5
0
b,ch1,i4,d1
b,ch1,i1,d2
b,ch1,i2,d3
b,ch1,i1,d1
b,ch1,i3,d2
b,ch1,i5,d3
1
b,ch1,i3,d3
b,ch2,i4,d2
b,ch2,i6,d1
b,ch2,i4,d3
b,ch2,i1,d2
b,ch2,i1,d1
2
b,ch2,i3,d3
b,ch2,i5,d2
b,ch3,i3,d1
b,ch3,i1,d3
b,ch3,i2,d2
b,ch3,i4,d1
3
b,ch3,i5,d2
b,ch3,i6,d2
b,ch3,i6,d3
b,ch3,i1,d2
b,ch4,i3,d2
b,ch4,i5,d1
4
b,ch4,i6,d3
b,ch4,i1,d2
b,ch4,i6,d1
b,ch4,i4,d2
b,ch4,i3,d3
b,ch4,i2,d2
Примітка: Варіанти міняються від (0,0) до (4,5), де перша цифра - номер рядка, друга - номер стовбця, наприклад, якщо дата народження студента 11.03.1989, то він має виконувати варіант (3,5), тобто досліджувати такі змінні: b,ch4,i5,d1
Тестування провести для наступних значень змінних:
b = (день народження * 5) % 10 * місяць народження;
Для надання значень символьним змінним використати одну з літер Прізвища (латинські літери, перша - велика, решта - малі). Якщо прізвище містить менше трьох літер, то замість відсутніх символів записати нулі.
ch1 = перша літера;
ch2 = друга літера;
ch3 = третя літера;
ch4 = остання літера;
i1 = день народження * 125 ;
i2 = – i1;
i3 = день народження * 215 ;
i4 = – i3;
i5 = день народження * 352 ;
i6 = – i5;
Для надання значень дійсним змінним використати такі позначення:
X – день народження, Y – місяць народження, Z = X * Y;
d1 = – Z . X e – Y;
d2 = Z . X e + Y;
d3 = – Z . X e Y;
3.2. Завдання 2
Визначити внутрішнє представлення в пам’яті комп’ютера даних похідних типів.
3.2.1. Представлення рядків символів. Визначити представлення в пам’яті комп’ютера рядків символів.
Вибір варіанту індивідуального завдання:
№ варіанта = (((день народження * номер будинку) % номер квартири) *
* місяць народження + номер будинку) % 30
Тестування провести для наступних значень змінних
Оголосити рядок символів і ініціалізувати його згідно наведеній нижче таблиці. Після цього виконати деякі переприсвоювання, задані після таблиці.
Варіант
Завдання
char *string0 = "he\xaaw\34\\""d\vf23\xfe\1e\xfjf";
char *string1 = "34yf\x3""25\v\\9\6\4\\""24ffh5";
char *string2 = "hfsd\xc\x13\\d\65\x14""fht\"""\\\"";
char *string3 = "efg\\""""\x22\2!34\4\?545\\\\\"\'f\\df";
char *string4 = "gh\\\njdk\x44\\f\v\?''2%4df";
char *string5 = "35j\5\x4 3y\34d df\\""'4""\n";
char *string6 = "\xdf' '||'f'34((75""""dvfwg6""'\vd";
char *string7 = "\v\n\t\\\?\x45\\\67""\\\\x34df" """\?";
char *string8 = "1205\x3\?dfd\v""""\n34\n\\t\x4[f""";
char *string9 = "34\xe5\\\\\\v3\x4g5\xdfvdfw""""f";
char *string10 = "fsggg4\x11 4vv\vnn n\"df""\\\?6\6";
char *string11 = "\v\nfff\nf\\\?\nnn3445\3 4\2pk[";
char *string12 = "erjf\45\\h\54\x3\\nn\\f\xf\n" """gh";
char *string13 = "f\33\\\\gf\xfag\5 \n\\v""hello\"?\?""";
char *string14 = "\x54x4\54fd3\4\b54fg\v\b5%\n\\v";
char *string15 = "\xabn\\\n\v""abcde""vnsc6\x23";
char *string16 = "hello\x12\22"" " "123*\\n\n\v";
char *string17 = "\x34\\fdg\v\n3""""\\fh2l\\v\\""";
char *string18 = "143%\\\b\\wf\n\v""""df""'df '\x2";
char *string19 = "\xcb\34\\\xffh 12 \4d4\\\\\n";
char *string20 = "\x23\1\34t5\n\n\\\\v\v\\n""]*\\A""";
char *string21 = "75\45\vcv\\\\nje_3\\\\n\v\t\23' ' ";
char *string22 = "\x33" "eef4f\\n\v\tdx\\xff]\4";
char *string23 = "14&\\n\\\n\\v\b\x33\\x344\3hw3\3";
char *string24 = "\\x\\n\33\x34\3hello3" "\\\"12\12";
char *string25 = "\6h3\x24\4 " " fdf\xf\\df\\\\v\n\\\n";
char *string26 = "\x22\33\x4\\vv\\\\bnn\n57!\\n";
char *string27 = "\\x3\x34\1j\\de\\\n\\w2" "\\n24%";
char *string28 = "\\xahe\\n\\n\v\b\22\\3\x34""f";
char *string29 = "\6h3 \34\x53\\\nahaabc\xbcxbc\\";
Для кожного варіанту виконати наступні переприсвоювання:
string№ [0] = символ, що відповідає 3 цифрі номера мобільного телефона;
string№ [2] = символ, що відповідає 4 цифрі номера мобільного телефона;
string№ [4] = символ, що відповідає 5 цифрі номера мобільного телефона;
string№ [6] = символ, що відповідає 6 цифрі номера мобільного телефона;
string№ [8] = символ, що відповідає 7 цифрі номера мобільного телефона;
string№ [10] = символ, що відповідає 8 цифрі номера мобільного телефона;
string№ [12] = символ, що відповідає 9 цифрі номера мобільного телефона;
string№ [14] = символ, що відповідає 10 цифрі номера мобільного телефона;
де № – номер варіанту.
Наприклад: для студента з номером варіанту 0 і номером мобільного телефона 0671234567 треба виконати такі присвоюння:
char *string0 = "he\xaaw\34\\""d\vf23\xfe\1e\xfjf";
string0 [0] = '7';
string0 [2] = '1';
string0 [4] = '2';
string0 [6] = '3';
string0 [8] = '4';
string0 [10] = '5';
string0 [12] = '6';
string0 [14] = '7';
В результаті рядок символів набуде такого вигляду:
char *string0 = "7e1w2\\3\v425\xfe6e7jf ";
3.2.2. Представлення переліків. Визначити представлення в пам’яті комп’ютера переліків.
Вибір варіанту індивідуального завдання:
№ варіанта = ((день народження + номер будинку) * (номер квартири + місяць народження)) % 30
Тестування провести для наступних значень змінних:
Оголосити три змінні перелікового типу і надати їм значення згідно наведеній нижче таблиці.
№ ва-ріанта
Завдання
№ ва-ріанта
Завдання
№ ва-ріанта
Завдання
0
enum color0 {
BLUE,
GREEN,
CYAN,
RED = 11,
BROWN,
GRAY,
YELLOW = -2,
WHІTE,
MAGENTA,
LІGHTGRAY,
DARKGRAY = 0,
BLACK
} c1= CYAN,
c2= BROWN,
c3= DARKGRAY;
10
enum color10 {
BLUE,
GREEN,
CYAN,
RED,
BROWN,
GRAY = 1,
YELLOW,
WHІTE,
MAGENTA,
LІGHTGRAY,
DARKGRAY = -2,
BLACK
} c1= CYAN,
c2= BROWN,
c3= DARKGRAY;
20
enum color20 {
BLUE,
GREEN,
CYAN = 1,
RED,
BROWN,
GRAY,
YELLOW = -9,
WHІTE,
MAGENTA,
LІGHTGRAY,
DARKGRAY = 0,
BLACK
} c1= CYAN,
c2= BROWN,
c3= DARKGRAY;
1
enum color1 {
BLUE,
GREEN = -5,
CYAN,
RED,
BROWN,
GRAY,
YELLOW,
WHІTE,
MAGENTA = 3,
LІGHTGRAY,
DARKGRAY,
BLACK
} c1= CYAN,
c2= BROWN,
c3= DARKGRAY;
11
enum color11 {
BLUE,
GREEN = 11,
CYAN,
RED,
BROWN = 9,
GRAY,
YELLOW,
WHІTE,
MAGENTA,
LІGHTGRAY = -6,
DARKGRAY,
BLACK
} c1= CYAN,
c2= BROWN,
c3= DARKGRAY;
21
enum color21 {
BLUE,
GREEN,
CYAN,
RED,
BROWN = 6,
GRAY,
YELLOW = -6,
WHІTE,
MAGENTA,
LІGHTGRAY,
DARKGRAY,
BLACK
} c1= CYAN,
c2= BROWN,
c3= DARKGRAY;
2
enum color2 {
BLUE,
GREEN,
CYAN,
RED,
BROWN = 0,
GRAY,
YELLOW,
WHІTE,
MAGENTA,
LІGHTGRAY = 1,
DARKGRAY,
BLACK
} c1= CYAN,
c2= BROWN,
c3= DARKGRAY;
12
enum color12 {
BLUE,
GREEN,
CYAN = 0,
RED,
BROWN,
GRAY,
YELLOW = 8,
WHІTE,
MAGENTA,
LІGHTGRAY,
DARKGRAY,
BLACK
} c1= CYAN,
c2= BROWN,
c3= DARKGRAY;
22
enum color22 {
BLUE,
GREEN = -1,
CYAN,
RED = -3,
BROWN,
GRAY = -5,
YELLOW,
WHІTE,
MAGENTA,
LІGHTGRAY,
DARKGRAY,
BLACK
} c1= CYAN,
c2= BROWN,
c3= DARKGRAY;
3
enum color3 {
BLUE = 2,
GREEN,
CYAN,
RED,
BROWN,
GRAY = -3,
YELLOW,
WHІTE,
MAGENTA,
LІGHTGRAY,
DARKGRAY,
BLACK
} c1= CYAN,
c2= BROWN,
c3= DARKGRAY;
13
enum color13 {
BLUE,
GREEN = 2,
CYAN,
RED,
BROWN,
GRAY = 1,
YELLOW,
WHІTE,
MAGENTA,
LІGHTGRAY,
DARKGRAY,
BLACK
} c1= CYAN,
c2= BROWN,
c3= DARKGRAY;
23
enum color23 {
BLUE = 1,
GREEN = 3,
CYAN,
RED = 0,
BROWN,
GRAY,
YELLOW,
WHІTE,
MAGENTA,
LІGHTGRAY,
DARKGRAY,
BLACK
} c1= CYAN,
c2= BROWN,
c3= DARKGRAY;
4
enum color4 {
BLUE,
GREEN,
CYAN = 9,
RED,
BROWN,
GRAY,
YELLOW = -1,
WHІTE,
MAGENTA,
LІGHTGRAY,
DARKGRAY = 2,
BLACK
} c1= CYAN,
c2= BROWN,
c3= DARKGRAY;
14
enum color14 {
BLUE,
GREEN,
CYAN,
RED = 0,
BROWN,
GRAY,
YELLOW = -1,
WHІTE,
MAGENTA,
LІGHTGRAY,
DARKGRAY,
BLACK
} c1= CYAN,
c2= BROWN,
c3= DARKGRAY;
24
enum color24 {
BLUE,
GREEN,
CYAN = 3,
RED,
BROWN,
GRAY = -2,
YELLOW,
WHІTE,
MAGENTA = 1,
LІGHTGRAY,
DARKGRAY,
BLACK
} c1= CYAN,
c2= BROWN,
c3= DARKGRAY;
5
enum color5 {
BLUE,
GREEN,
CYAN,
RED = 3,
BROWN,
GRAY = 2,
YELLOW,
WHІTE = 0,
MAGENTA,
LІGHTGRAY,
DARKGRAY,
BLACK
} c1= CYAN,
c2= BROWN,
c3= DARKGRAY;
15
enum color15 {
BLUE,
GREEN,
CYAN,
RED,
BROWN = 3,
GRAY,
YELLOW,
WHІTE = 2,
MAGENTA,
LІGHTGRAY,
DARKGRAY,
BLACK
} c1= CYAN,
c2= BROWN,
c3= DARKGRAY;
25
enum color25 {
BLUE,
GREEN = 0,
CYAN,
RED,
BROWN,
GRAY = 0,
YELLOW,
WHІTE,
MAGENTA = 0,
LІGHTGRAY,
DARKGRAY,
BLACK
} c1= CYAN,
c2= BROWN,
c3= DARKGRAY;
6
enum color6 {
BLUE,
GREEN,
CYAN = -1,
RED,
BROWN,
GRAY = -2,
YELLOW,
WHІTE = 0,
MAGENTA,
LІGHTGRAY,
DARKGRAY,
BLACK
} c1= CYAN,
c2= BROWN,
c3= DARKGRAY;
16
enum color16 {
BLUE,
GREEN,
CYAN,
RED = 0,
BROWN,
GRAY,
YELLOW,
WHІTE = 8,
MAGENTA,
LІGHTGRAY,
DARKGRAY,
BLACK
} c1= CYAN,
c2= BROWN,
c3= DARKGRAY;
26
enum color26 {
BLUE,
GREEN = 2,
CYAN,
RED,
BROWN,
GRAY = 2,
YELLOW,
WHІTE,
MAGENTA,
LІGHTGRAY,
DARKGRAY = -2,
BLACK
} c1= CYAN,
c2= BROWN,
c3= DARKGRAY;
7
enum color7 {
BLUE,
GREEN = 7,
CYAN = 3,
RED,
BROWN,
GRAY,
YELLOW = 3,
WHІTE,
MAGENTA,
LІGHTGRAY,
DARKGRAY,
BLACK
} c1= CYAN,
c2= BROWN,
c3= DARKGRAY;
17
enum color17 {
BLUE,
GREEN,
CYAN,
RED,
BROWN,
GRAY = -7,
YELLOW,
WHІTE,
MAGENTA,
LІGHTGRAY = -6,
DARKGRAY,
BLACK
} c1= CYAN,
c2= BROWN,
c3= DARKGRAY;
27
enum color27 {
BLUE,
GREEN,
CYAN = 5,
RED,
BROWN,
GRAY,
YELLOW = -5,
WHІTE,
MAGENTA = 2,
LІGHTGRAY,
DARKGRAY,
BLACK
} c1= CYAN,
c2= BROWN,
c3= DARKGRAY;
25.01.2013 01:01-
Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!
0%
Оголошення від адміністратора