Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України
Національний університет «Львівська політехніка»
Інститут економіки і менеджменту
Кафедра фінансів
Курсовий проект
З дисципліни «Вступ до фаху. Фінанси і кредит»
Зміст
Вступ……………………………………………………………………………….
Питання 1. Сучасні підходи щодо фінансового регулювання механізму реалізації регіональних цільових програм…………………………………………………..
Питання 2. Проблемні банки: виявлення й лікування та їх рекапіталізація з використанням державних ресурсів……………………………………………...
Висновок…………………………………………………………………………...
Список використаних джерел…………………………………………………….
Додатки…………………………………………………………………………….
Вступ
В першому питанні запропоновано проект програмного довідника місцевих бюджетів, що дасть змогу на основі застосування сучасних інформаційно-комунікаційних технологій на значно вищому рівні здійснювати процеси підтримки моніторингу й оцінки виконання регіональних цільових програм на рівні регіону.
У другому питанні розглядаємо узагальнення причин, які зумовили дестабілізуючий вплив на вітчизняну банківську систему і появу в її складі проблемних банків, критичний аналіз комплексу стабілізаційних заходів з їх фінансового оздоровлення, обґрунтування пропозицій щодо активізації і вдосконалення зазначеного комплексу заходів. А також проаналізовано умови та можливі наслідки проведення рекапіталізації приватних банків з використанням бюджетних ресурсів в Україні, певні позитивні сторони і проблеми, які потребують вирішення, надано пропозиції з підвищення результативності таких операцій, з урахуванням інтересів платників податків. В умовах фінансової кризи проведення рекапіталізації проблемних банків виступає одним із засобів оздоровлення і стабілізації банківської системи. Однак воно пов'язане з виникненням багатьох проблем, які можуть призвести до загострення ризиків розвитку окремих фінансових установ, банківської системи в цілому, а також реального сектора економіки. Залучення державних ресурсів для рекапіталізації банків, з одного боку, дещо спрощує вирішення цих проблем, але з іншого - значно їх ускладнює. Без глибокої розробки концептуальних засад участі держави в оздоровленні банків здійснення таких радикальних перетворень стає непрогнозованим і некерованим.
Питання 1. Сучасні підходи щодо фінансового регулювання механізму реалізації регіональних цільових програм.
Застосування програмно-цільового методу.
При застосуванні програмно-цільового методу формування бюджету слід передбачити:
— створення системи моніторингу й контролю ефективності використання бюджетних коштів;
— визначення відповідальності державних органів і посадових осіб за кінцевий результат не лише у вигляді надання відповідного обсягу послуг і робіт, але й за досягнення певних якісних показників;
— упровадження збалансованої системи показників ефективності управління соціально-економічною системою регіону;
— підвищення обгрунтованості рішень щодо державних витрат;
— звітність про досягнуті результати діяльності органів державної влади, що надасть можливість суспільству реально оцінювати цю діяльність;
— нарощування інформаційної бази для поліпшення якості прийнятих управлінських рішень;
— делегування повноважень щодо розпорядження бюджетними видатками й обов'язків їх здійснення керівникам органів виконавчої влади регіонів і профільних структур місцевих органів виконавчої влади.
— зміну в розподілі повноважень і обов'язків щодо розпорядження бюджетними видатками в органах виконавчої влади регіонів;
— перенесення акценту із зовнішнього контролю за діяльністю регіональних органів виконавчої влади на внутрішній контроль;
— створення системи моніторингу результатів діяльності органів виконавчої влади для успішної реалізації програмно-цільового бюджетування й розвитку інформаційної підтримки бюджетного процесу.
Упровадження програмно-цільового бюджетування допоможе оптимізувати обмежені ресурси бюджету, підвищити результативність функціонування органів влади і якість послуг, що надаються ними, а також забезпечить підвищення результативності витрат через економію бюджетних коштів і зосередження ресурсів на досягненні найважливіших для суспільства завдань.
Особливе значення також мають перспективний фінансовий план і реєстр витратних зобов'язань. Створювані з їх допомогою середньострокові рамки бюджетного планування покликані забезпечити поліпшення прозорості й якості управлінських рішень, а також їх стабільності в середньостроковій перспективі. Середньостроковий фінансовий план має являти собою стратегію бюджетного фінансування на цей період відповідно до цілей і завдань, відображених у програмі соціально-економічного розвитку регіону.
У регіонах України необхідно мати повний комплекс управлінських механізмів та інструментів, що забезпечують контроль і ефективне застосування програмно-цільового бюджетування, а також поліпшення якості управління. Запровадження програмно-цільового методу забезпечує:
— надання прозорості процесу реалізації програми, що чітко визначає цілі й завдання, на досягнення яких витрачаються бюджетні кошти, посилення контролю за результатами виконання бюджетних програм;
— оцінку діяльності замовників і виконавців регіональних програм щодо досягнення поставлених цілей і виконання завдань, а також аналізу причин неефективного виконання бюджетних програм;
— упорядкування організації діяльності головного розпорядника бюджетних коштів щодо формування й виконання бюджетних програм;
— посилення відповідальності головного розпорядника бюджетних коштів за дотримання відповідності бюджетних програм законодавчо визначеній меті його діяльності, а також за фінансове забезпечення бюджетних програм і результати їх виконання.
У системі управління суспільними фінансами контрольна функція є найбільш значущою у процесі формування доходів бюджетів і процесі використання бюджетних коштів. Контроль ефективності витрачання бюджетних коштів і використання державної власності передбачає:
— організацію і контроль вчасності виконання дохідних і видаткових статей бюджетів і державних позабюджетних фондів за обсягами, структурою й цільовим призначенням;
— визначення доцільності витрат і використання державної власності;
— оцінку обгрунтованості дохідних і видаткових статей бюджетів.
Початковим кроком у розробці методології ефективності має бути виявлення критеріїв визначення ефективності управління фінансами. Для здійснення перевірок ефективності бюджетних витрат потрібно відповідне нормативно-методичне забезпечення, що стосується питань складання програм перевірок; визначення видів оцінок ефективного використання державних коштів; єдиних критеріїв, що дають змогу оцінювати ефективність витрачання бюджетних коштів; технології взаємодії з органами державної влади; технології підготовки й узгодження остаточних документів.
Система показників оцінки виконання бюджетної програми має охоплювати показники витрат, продукту, якості й ефективності. Зміст цих показників полягає в такому:
— показники витрат відображають обсяг і структуру фінансових ресурсів, залучених до виконання бюджетної програми;
— показники продукту вказують на обсяг виробленої внаслідок виконання бюджетної програми продукції, наданих громадських послуг;
— показники якості визначають рівень досягнення цілей бюджетної програми як кількісний, так і якісний, що переважно визначається як питома вага;
— показники ефективності відображають користь від витрачання бюджетних коштів і можливу їх економію.
Результативність свідчить про користь або вигоду, отримані від результатів діяльності, а показники результативності — про зміни, що відбулися за певний період, і відповідність поставленим цілям.
На відміну від показника результативності показники продуктивності й ефективності характеризують співвідношення витрат і результату. Показники продуктивності — це відношення продукту або результату до обсягу коштів, витрачених на їх отримання, тоді як показники ефективності демонструють, скільки витрат припадає на одиницю виробленого продукту (досягнутого результату).
Критерій ефективності бюджетних витрат можна подати у вигляді формули:
E=