Подякувати Студентському архіву довільною сумою
Admin
26.02.2023 12:38
Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!
Інформація про навчальний заклад
ВУЗ:
Національний університет Львівська політехніка
Інститут:
ІНЕМ
Факультет:
Не вказано
Кафедра:
Не вказано
Інформація про роботу
Рік:
2024
Тип роботи:
Індивідуальна робота
Предмет:
Етика бізнесу
Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ, НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ «ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА»
Індивідуальна робота
З дисципліни «Етика бізнесу»
На тему: «Етика бізнесу в умовах трансформації української економіки. Розбудова ринкової економіки в Україні, проблеми та специфіка. Пошук національної моделі підприємництва. Перспективи розвитку економічної етики в сучасній Україні. Рецепція етики бізнесу»
ЗМІСТ
1.Етика бізнесу в умовах трансформації української економіки
2.Розбудова ринкової економіки в Україні, проблеми та специфіка.
3.Пошук національної моделі підприємництва
4.Перспективи розвитку економічної етики в сучасній Україні
1.Етика бізнесу в умовах трансформації української економіки
Дослідження проблеми етики бізнесу зумовлено розбудовою в Україні демократичної, правової, соціальної держави з ринковою економікою, а також інтеграцією в міжнародну економіку і в Європейський Союз, де діє етичний підхід до управління бізнесом на засадах соціального менеджменту. Неконтрольовані трансформаційні процеси,відсутність цивілізованих рамок ринкової економіки і конкуренції в Україні породили негативні суспільні та екологічні явища, які загрожують непередбачуваними наслідками для самої економіки і суспільства загалом. Тому перед науковцями і практиками постає нагальне завдання вироблення моральних регуляторів ведення бізнесу та формування ринкової свідомості й відповідного мислення в тієї частини суспільства, яка обрала своєю професійною діяльністю бізнес. Економічна етика передбачає верховенство людини над матеріальними потоками у процесі виробництва, яким вона управляє, надаючи йому гуманістичного характеру, бо саме її працею досягається бажаний прибуток. Це означає, що економічна мета, засоби, форми і методи, якими вона досягається, економічно й етично виправдані лише тоді, коли сприяють загальному ростові продуктивності індивідуальної та суспільної праці і на цій основі – підвищенню добробуту кожної людини. Таке культурне переосмислення ролі економічного чинника в житті суспільства вилилося у відому “менеджеральну революцію”, основою якої послугували принципи гуманістичного менеджменту: дотримання етики бізнесу; ставлення до людини як до ключового й невичерпного ресурсу підприємства; соціальна відповідальність перед споживачем, суспільством і працівниками. Інший чинник етичного бізнесу – наявність морально – правових передумов його функціонування. Такими передумовами є сукупність правових і етичних принципів, норм та правил, які регулюють відносини економічних суб’єктів ринку з державою, зі споживачами, суспільством у цілому, а також міжособистісні відносини в підприємництві та особисту етику керівника. На жаль, базові принципи ринкової економіки, що зумовлюють мотивацію господарської діяльності в Україні, не діють. Недосконалість, суперечливість положень і явна недостатність законодавчої бази, а також відсутність у переважної більшості бізнесменів ринкового мислення та незнання культури ринкових відносин є об’єктивними причинами,які зумовили низький рівень моральності бізнесу. До суб’єктивних причин належить особиста етика бізнесмена, яка детермінується ставленням до грошей. Разом з тим, динаміка процесу формування етики бізнесу в Україні відповідає світовим тенденціям. У русі за моральність об’єднується бізнес, про що свідчать Міжнародний форум ділових кіл України, а також активізується громадськість, на що вказують перші результати пілотного проекту «Корпоративна соціальна відповідальність: роль держави, очікування громадянського суспільства та практика українського комерційного сектора» тощо. Активізація цього руху залежить від активності держави, а також
вітчизняної наукової думки й освіти, які повинні вивчати шляхи утвердження етики бізнесу і формувати моральний світогляд, ринкову свідомість і мислення майбутнього української економічної еліти.
2. Розбудова ринкової економіки в Україні, проблеми та специфіка
Розбудова ринкової економіки є невід'ємною складовою теорії суспільного добробуту. Проблеми інституціонального будівництва соціального ринкового господарства досить актуальні для України, і їх необхідно піддати серйозному теоретичному аналізу для ефективної реалізації на практиці. Найскладнішим у діяльності державних структур з розбудови незалежної України є трансформування командної економіки в ринкову. Зламати неефективну командно-адміністративну систему господарювання було неможливо без роздержавлення економіки, без заміни форм власності. Проте вже перші кроки ринкових реформ призвели до загострення соціально-економічної та політичної ситуації в Україні.
Запровадження з 10 січня 1992 р. купонів багаторазового використання не вплинуло істотно на поліпшення ситуації. Щоб скоротити емісію незабезпечених товарною масою грошей, уряд установив найвищу ставку прибуткового податку з громадян — 90 %. Це викликало гіпертрофоване зростання "тіньової" економіки. У цих умовах державні структури робили перші реальні кроки до ринкової економіки. Підставою для них стали ухвалені в березні 1992 р. Верховною Радою Закони "Про приватизацію майна державних підприємств" і "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)". Проте здійснювалися вони повільно і нерішуче. А швидкими темпами відбувалася "дика" приватизація, яка відкрила шлях первісному нагромадженню капіталу. Новоявлені підприємці допомогли "тіньовикам" "відмити" неправедно нажиті мільярди і "прихватизувати" державні підприємства, причому на практично безкоштовній основі — за рахунок скуплених дешево ваучерів "неефективних власників".
Повільними темпами відбувалися ринкові перетворення і в аграрному секторі економіки. Блок лівих партій у парламенті категорично заперечував необхідність приватизації землі. І тільки під тиском реформаторів, стурбованих пробуксовуванням земельної реформи, Верховна Рада в березні 1992 р. ухвалила протилежного змісту постанову "Про прискорення земельної реформи та приватизацію землі" і Закон "Про колективне сільськогосподарське підприємство". Однак колгоспи і радгоспи залишалися основною формою господарювання на селі. Зрозуміло, що такі реформи, які здійснювали олігархи, не мали перспективи і зайшли в глухий кут. їм немає ані наукового, ані просто логічного, перспективного забезпечення. Між тим владні структури вперто заявляють, що цим реформам нема альтернативи. Подібні заяви появляються тому, що саме такі реформи дають можливість кримінальним олігархам грабувати національне багатство України. Так, унаслідок псевдореформ 80 % реального економічного потенціалу України захопили 20 "сімей" — кланів, а для 50 млн. населення залишили решту — 20 %. Тіньова економіка, в якій перебуває 60 % коштів, породжує корупцію та злочинність. Корупція "править балом" у повсякденному житті, охопивши освіту, охорону здоров'я, культуру, засоби масової інформації, побут. І незважаючи на те, що в Україні створено необхідну законодавчу базу, яка дає можливість боротися з корупцією, вона продовжує зростати. Якщо в 1998 р. міжнародні експерти за "корупційні здобутки" ставили Україну на 16-те місце в світі, то в 2000-му вона вийшла вже на третє. Не катастрофічний спад виробництва в країні, не заборгованість держави із зарплатні та соціальних виплат, і навіть не зовнішні чинники нині становлять таку небезпеку для майбутнього України, а корупція. Вона є реальною загрозою національній безпеці та демократичному розвитку країни. Це одна з основних причин того, що маючи значний економічний та інтелектуальний потенціал, Україна сьогодні посідає 91-ше місце серед держав світу.
3. Пошук національної моделі підприємництва
В економічній теорії термін “підприємництво” з'явився у ХVІІІ столітті і спочатку асоціювався з поняттям “власник”. В сучасних умовах між підприємцем і власником немає жорсткого зв’язку, підприємництво в своїй основі не є функцією лише власника, в ньому можуть брати участь особи, які не є безпосередньо суб’єктами права власності. Підприємництво – це самостійна, ініціативна, на власний ризик і під свою майнову відповідальність діяльність по виробництву продукції, виконанню робіт, наданню послуг з метою одержання прибутку, а також інших вигод.
Розрізняють дві моделі підприємництва: класичну й інноваційну.
Особливість класичної моделі в тому, що вона орієнтується на максимізацію віддачі від наявних у даній фірмі ресурсів. Економічна зацікавленість, одержання прибутку є основними мотивами цього виду підприємництва. Схема дій цієї моделі така: оцінка наявних ресурсів; вивчення можливостей досягнення мети; використання тієї можливості, яка забезпечує максимальну віддачу від наявних ресурсів.
Інноваційна модель підприємництва передбачає використання будь-яких можливостей (у межах закону). Схема дій тут така: формулювання мети; вивчення зовнішнього середовища і пошук альтернативних можливостей; оцінка своїх ресурсів і співставлення їх із знайденими можливостями; пошук у зовнішньому середовищі додаткових джерел, якщо бракує власних ресурсів; дія у відповідності з найбільш вигідним альтернативним варіантом та залучення своїх і зовнішніх ресурсів.
В останні роки почали говорити про «слов'янську» модель економічного розвитку, маючи на увазі Україну і Росію. Характерними рисами цієї моделі є те, що:
держава, навіть і після приватизації великої частки власності, залишається потужним власником у важливих галузях народного господарства. Частка малого і середнього приватного бізнесу залишається порівняно невеликою. Зберігається тісний зв'язок політичної влади і власності;
відбувається постійний перерозподіл прав власності при активній участі не економічних чинників. Багато підприємств приватизовані формально, перебувають під контролем держави, не мають ефективного приватного власника – товаровиробника;
фінансовий капітал переважає над промисловим. При цьому сформувалися стійкі протиріччя у відношенні розподілу доходів і капіталів. Банки, зосередивши основні фінансові ресурси, не вважають вигідним вкладати капітал у виробництво. В той же час керівництво приватизованих підприємств не бажає віддавати контроль над власністю в обмін на інвестиції з боку банків. Компроміс між банками і підприємствами розв'язується шляхом створення фінансово-промислових груп (ФПГ);
надзвичайно нерівномірно відбувається перехід до ринкових відносин в різних галузях економіки. Якщо грошово-кредитна сфера розвивається в напрямку розвинених ринкових країн, то в сільському господарстві, в основному, зберігаються колишні, застарілі форми організації виробництва;
існують високий рівень криміналізації економічного життя, корумпованості, неповага до закону і недовіра до будь-якої влади;
значна частина населення схильна до державного патерналізму (визнання значної ролі держави в перерозподілі доходів населення) і суспільних форм привласнення (безкоштовних освіти, медичного обслуговування тощо).
4. Перспективи розвитку економічної етики в сучасній Україні
Економічна етика — розділ науки, що визначає методи і форми досягнення етично виправданих економічних цілей, які ведуть до росту продуктивності праці і на цій підставі сприяють підвищенню добробуту населення.
В наш час для з'ясування етично-відповідальних, гуманних та, одночасно, економічно ефективних шляхів розвитку сучасного господарства з'явилася потреба посередництва економічної та етичної теорії. Створити системну концепцію економічної етики, яка мала б змогу розв'язати нагальні проблеми сучасності, можна, лише спираючись на багатовіковий досвід західноєвропейської філософської думки. Тому побудова нової етико-економічної теорії потребує звернення до теоретичних пошуків західноєвропейської філософії, що відбувалися протягом двох тисячоліть.
Сьогодні існує безліч досліджень, що стосуються етико-економічної проблематики. Англосаксонський варіант економічної етики — так звана «етика бізнесу» — представлений у працях Томаса М.Герета, Річарда Дж. Клонскі, Р.Де Джорджа, А.Кедбері. Вітчизняні та російські дослідники торкаються лише деяких аспектів проблеми співвідношення моралі та економічної раціональності в господарчій діяльності людини. Незважаючи на те що актуалізація етико-економічної проблематики відбувається наприкінці XX - початку XXI ст., етично-орієнтована традиція дослідження господарства, яка була пов'язана з загальноетичним питанням "як правильно жити?", склалася ще в часи античності. Економічні питання розглядалися в широкому контексті етико-політичних проблем. Літературні джерела античності являють собою конгломерат різних знань про господарство та суспільство, є провісником узагальнень, понять та категорії майбутньої науки - економії. Хоча Ксенофонт виокремлював "ойкономію" як науку про господарство, а Аристотель "науку про домогосподарство" та "хрематистику" як вчення про мистецтво набувати багатство, розгляд економічних проблем пов'язувався із завданнями етики як вченням про управління державою. Відповідно, категорії "благо", "багатство", "майно", "власність" були категоріями філософської етики.
ВИСНОВКИ
Отже, дана тема дала мені змогу відкрити для себе нові аспекти функціонування української економіки та етики бізнесу.
У першому питанні розкрита суть функціонування
У другому питанні можна помітити, що українська економіка пройшла багато труднощів на шляху до сучасної, ринкової. Та все ж таки наша економіка не є міцною та стабільною.
25.01.2013 01:01-
Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!
0%
Оголошення від адміністратора