Подякувати Студентському архіву довільною сумою
Admin
26.02.2023 12:38
Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!
Інформація про навчальний заклад
ВУЗ:
Національний університет водного господарства та природокористування
Інститут:
Не вказано
Факультет:
Не вказано
Кафедра:
Кафедра обліку і аудиту
Інформація про роботу
Рік:
2009
Тип роботи:
Інші
Предмет:
Бухгалтерський облік
Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):
Міністерство освіти і науки України
Національний університет водного господарства та природокористування
Кафедра обліку і аудиту
з дисципліни “Бухгалтерський облік ”
План
Вступ…………………………………………………….3
Теоретичне завдання…………………………………...4
Практичне завдання № 1………………………….…..16
Практичне завдання № 2…………………………...…23
Список використаної літератури………………...…...25
Додатки………………………………………………...26
Вступ.
Виготовлені товаровиробниками продукти внаслідок їх купівлі-продажу на ринку стають товарами. Необхідно з'ясувати, що становить собою товар, які види праці його створюють, чому однакові товари продають за різними цінами, як споживач вибирає товар, які закони управляють цими процесами.
У розвинутих країнах світу нині виробляють майже 1 млрд найменувань продукції. З поглибленням суспільного поділу праці, зокрема спеціалізації (тобто закріпленням окремих працівників за певними виробництвами або окремими видами діяльності), кількість товарів зростатиме і надалі.
Товар — це продукт праці і природи, який виготовляється для обміну на ринку, для продажу.
Продукт праці, що вступає в обмін, в товаром лише тому, що з приводу нього виникають відносини між двома особами або колективами. Як економічне поняття він являє собою історично визначену форму продукту суспільної праці, яка виражає суспільно-економічні зв'язки товаровиробників
Мета розрахункової роботи – закріпити знання, здобуті на лекціях та практичних заняттях, самостійно оволодіти теоретичними знаннями аналітичного та синтетичного обліку готової продукції і набути навичок розв'язання практичних завдань ведення бухгалтерського обліку на підприємствах.
У процесі виконання розрахункової роботи вирішуються такі завдання:
1. Вивчення методів раціональної організації та ведення бухгалтерського обліку на підприємствах на підставі використання прогресивних форм і національних стандартів бухгалтерського обліку;
2. Набуття навичок опрацювання і використання облікової інформації в управлінні.
3. Орпацювання інформації, щодо аналітичного та синтетичного обліку готової продукції.
Об’єктом дослідження є система аналітичного та синтетичного обліку готової продукції.
Предметом дослідження є методика обліку готової продукції на підприємствах.
Методи дослідження. В даній роботі були використані такі методи дослідження: загальнонаукові методи аналізу та синтезу, групування та порівняння, а також абстрактно-логічний - при вивченні теорії та практики ведення обліку аналітичного та синтетичного готової продукції.
I. Теоретичне завдання
Поняття та класифікація товарів. Бухгалтерське відображення операцій, пов'язаних з рухом товарів.
1.Поняття товару та його класифікація
.
Товар — продукт праці, який задовольняє потреби інших людей і виготовлений для обміну.Хоча товар — своєрідна клітина, атом у системі товарного виробництва, він не є простим утворенням. Звідси логічно випливає запитання: за допомогою якого елемента діалектичного методу можна розкрити його сутність? Оскільки найглибша сутність економічних явищ і процесів може бути розкрита як єдність суперечностей, то для аналізу сутності товару також необхідно використати принцип суперечності.
Двома протилежними сторонами товару є:
споживча вартість
вартість.
Споживча вартість пов'язана передусім зі здатністю товару задовольняти певні потреби інших людей. Потреби можуть бути особистими, колективними, суспільними, виробничими (наприклад, у засобах виробництва) та екологічними. Щоб виконати цю функцію, будь-який товар або послуга повинні мати певні властивості. Ці властивості можуть бути природними (наприклад, м'ясо містить білки та інші корисні речовини) або виявлятися людьми в процесі історичного розвитку. Так, корисність заліза люди усвідомили лише тоді, коли з нього стали виготовляти знаряддя і предмети праці. Щоб стати товаром, споживча вартість повинна задовольняти потреби інших людей, тобто бути суспільною споживчою вартістю.
Споживча вартість — певна річ або послуга, яка завдяки своїм корисним властивостям задовольняє різноманітні суспільні потреби. Щоб задовольнити людські потреби, конкретна річ або послуга повинні обмінятися на іншу річ та послугу.
Мінова вартість — здатність товару обмінюватися на інші товари у певних кількісних пропорціях. Так, виготовивши чоботи, швець хоче продати їх і купити для сім'ї центнер борошна або два центнери картоплі. Виникає запитання: що є основою пропорцій, в яких обмінюються ці продукти праці?
Очевидно, що в основі обмінюваності різних споживчих вартостей має бути щось спільне. Це не можуть бути маса, обсяг, форма, самі споживчі вартості, бо вони якісно різняться. Чоботи й борошно задовольняють настільки різні потреби, що з погляду споживчих вартостей їх неможливо звести до чогось спільного.
Мінові пропорції між різними товарами певною мірою визначаються їхньою корисністю. Це зумовлено тим, що в процесі історичного розвитку змінювалися самі пропорції, в яких відбувався обмін товарів, значних змін зазнавала й корисність. Так, у XIV ст. італійські купці, продаючи перець феодалам Західної Європи, отримували за грам перцю грам золота. Нині за грам золота можна купити кілька десятків кілограмів перцю. Алюміній, сто років тому, був у кількасот разів дорожчим, ніж сьогодні, але його корисність у наш час зросла незрівнянно. Тому найважливішим аспектом в обміні товарів є те, що у них втілена праця.
Суть товару розкривається при розгляді його властивостей. Товар можна розглядати з боку його якості, що відображає корисні властивості товару, і кількості, що характеризує його суспільну міру. Відповідно до цього одна властивість товару полягає в здатності його задовольняти яку-небудь соціально-економічну потребу людини, друга — обмінюватися в певних пропорціях на інші товари. Корисність речі-товару, завдяки якій вона може задовольняти ту чи іншу потребу людей, робить її споживною вартістю, причому тут йдеться про задоволення потреб не самого товаровиробника, а інших осіб, тобто ця властивість виявляється як суспільна споживна вартість. Але не всяка корисна річ, яка має суспільну споживну вартість, є товаром (наприклад, продукція кріпаків, яку вони виробляли для феодала). Споживна вартість є об'єктом дослідження економічної теорії тоді, коли вона створюється як суспільна споживна вартість для обміну. І в цій якості вона вже стає речовим носієм мінової вартості, економічних відносин.
Мінова вартість — видиме кількісне співвідношення, в якому споживні вартості одного роду обмінюються на споживні вартості іншого. Кожний окремий товар можна обмінювати на безліч інших у різних кількісних пропорціях; отже, він має безліч мінових вартостей. Об'єднує всі товари те, що вони — продукт праці. Як згустки певної кількості людської праці вони є вартості. Мінові ж вартості виражають співвідношення між затратами праці на виробництво продуктів, що обмінюються. Отже, вартість — це внутрішня властивість товару, зовнішньою формою прояву якої є мінова вартість. Саме вартість як уречевлена в товарах праця робить всі товари порівняльними, спільномірними. Як споживні вартості товари якісно різні, як вартості — якісно однорідні.
Властивості товару:
по-перше, задовольняє певну потребу людини;
по-друге, здатний обмінюватись на інші блага в певних пропорціях.
Отже, товару властиві споживна вартість і мінова вартість. Товаром може бути як матеріальне, так і нематеріальне благо, в тому числі й послуга. поживна вартість товару - це його здатність задовольняти потреби людини. Наприклад, хліб, м'ясо, молоко та інші продукти споживання задовольняють потребу в їжі; костюм, плаття - потребу в одязі; верстат, нафта, газопровід, виробничі споруди тощо - потребу в засобах виробництва. Отже, матеріальні блага і послуги задовольняють ті чи інші потреби як предмети особистого споживання або як засоби виробництва. Кінцевою метою будь-якого виробництва є створення споживних вартостей. Якщо не брати до уваги ті конкретні економічні форми, в яких за певних умов виступають продукти праці, то багатство суспільства завжди складається із споживних вартостей.
Споживна вартість продукту праці безпосередньо не виражає суспільних відносин, але має історичний характер, оскільки її роль та значення змінюються залежно від змін у суспільстві. Якщо благо створюється виробником для особистого споживання, то воно має споживну вартість для самого виробника. Якщо ж внаслідок суспільного поділу праці продукт (послуга) призначається для когось іншого, то він є суспільною споживною вартістю. В умовах товарного виробництва споживна вартість - це здатність товару задовольняти потреби не самого виробника, а покупців.
Специфічно історичний характер споживної вартості проявляється не лише в тому, що вона є матеріальною основою обміну, а й у тому, що вона відбиває ступінь суспільного поділу праці, його історичну зрілість. Споживна вартість речей, їх корисність для людей тісно пов'язані з прогресом науки і техніки, розвитком продуктивних сил у цілому. Так, корисність заліза стала відомою лише тоді, коли люди навчилися виплавляти його з руди і виготовляти з нього знаряддя і предмети праці. Науково-технічний прогрес, запровадження у виробництво досягнень науки і техніки розкривають все нові можливості та способи використання природних і штучних матеріалів, їх нові корисні властивості. Проте загальна економічна теорія вивчає лише роль споживної вартості в системі суспільних відносин, які складаються в процесі виробництва, розподілу, обміну і споживання.
Сучасний світ споживних вартостей надзвичайно різноманітний. Його основу становлять товари особистого і виробничого споживання. Крім того, існує ринок ремісничих товарів. Переважну їх частину становлять вироби ручної чи частково індустріальної праці. Особливим є ринок раритетів (рідкостей). Це, з одного боку, унікальні наукові відкриття та конструкторські розробки, а з другого - шедеври мистецтва. Товари такого ринку збагачують виробництво культурними і естетичними цінностями та традиціями.
Все більшого значення серед сукупності споживних вартостей набувають різні види сучасного транспорту, енергії, інформації, комп'ютерного забезпечення, доставки енергоносіїв тощо.
Вартість, на відміну від споживної вартості, не лежить на поверхні явищ, тому з'ясування її природи як другої властивості товару є більш складним. Формою її прояву є мінова вартість, тобто кількісне співвідношення (пропорція), в якому одні споживні вартості обмінюються на інші. Це співвідношення постійно змінюється залежно від місця й часу, що створює враження випадковості, відсутності внутрішньої стійкої основи мінової вартості. Насправді ж, як би не відрізнялись мінові вартості одного й того самого товару, вони завжди мають щось загальне. В різних товарах спільною є одна властивість: вони - продукти праці. Прирівнювання різнорідних товарів один до одного передбачає, очевидно, їх об'єктивну рівність ще до обміну. Внутрішнім змістом товару є вартість як вкладена в товар праця - те спільне, що знаходить вираження у міновому співвідношенні товарів. Саме вартість робить їх порівнянними. Як споживні вартості товари якісно розрізняються, як вартості - мають спільну міру.
Вартість виражає відносини між товаровиробниками з приводу порівняння витрат їх праці на виробництво благ і послуг, якими вони обмінюються. Кількісні характеристики праці, витраченої на виготовлення товару, втілюються у величині вартості товару. Розрізняють індивідуальну і суспільно - необхідну працю й відповідно індивідуальну і суспільну вартість товару.
Товаровиробники діють у різних індивідуальних і природно - кліматичних умовах. Тому на виробництво товарів одного й того самого виду, однакової маси і однакової якості витрачається різна кількість праці, що знаходить своє втілення в витратах робочого часу. Згідно з цим у товарах втілюється різна індивідуальна вартість. Робочий час, витрачений на виробництво товару окремим виробником (підприємством), називається індивідуальним робочим часом, а вартість, створена ним, - індивідуальною вартістю.
Проте на ринку товари однакової споживної вартості оцінюються покупцями (споживачами) однією мірою, яка не збігається з індивідуальним робочим часом. Це означає, що ринок у процесі обміну враховує лише суспільну вартість. Величина її визначається не індивідуальними витратами праці, а суспільно необхідним робочим часом, тобто тим робочим часом, який визначається наявними суспільно нормальними умовами виробництва при середньому в конкретному періоді і в даному суспільстві рівні уміння й інтенсивності праці товаровиробників. Суспільно нормальні умови виробництва - це типові, пануючі в конкретному суспільстві в певний час.
Отже, величина вартості товару значною мірою визначається суспільно - необхідними витратами праці й вимірюється суспільно необхідним робочим часом. Величина останнього, як правило, збігається з індивідуальними витратами праці тих товаровиробників, які доставляють на ринок переважну більшість товарів одного виду, і встановлюється стихійно в процесі конкурентної боротьби. Такі товаровиробники знаходяться в кращому становищі, ніж їх конкуренти, оскільки останні зазнають втрат на суму реалізованої продукції, помножену на різницю суспільної та індивідуальної вартості продукції.
Суспільно необхідний робочий час і зумовлена ним величина суспільної вартості не залишаються незмінними і залежать від продуктивної сили праці та її інтенсивності. Продуктивна сила праці визначається, в свою чергу, рівнем розвитку науки, природними здібностями, досвідом, культурою і кваліфікацією робітника, а також суспільною комбінацією виробничого процесу та природними умовами, в яких він відбувається. Величина вартості товару змінюється прямо пропорційно кількості і обернено пропорційно продуктивній силі праці. Під час інтенсивнішої праці одиниця часу виражає більшу масу праці. Це свідчить про те, що сам по собі робочий час не може дати повне уявлення про фактичні витрати праці. Тому при різній інтенсивності праці він не може бути безумовним мірилом вартості. Суспільно - необхідні витрати праці вимірюються робочим часом лише при її середній інтенсивності.
Базовою величиною для вимірювання вартості товару є витрати простої праці (тобто без спеціальної кваліфікації), посильної кожному здоровому члену суспільства на даному етапі розвитку. Складна праця - кваліфікована, вона вимагає попередньої підготовки виробника. За одиницю складної праці створюється більша вартість, ніж за одиницю простої. Складна праця зводиться до простої через ринкові відносини. У цілому величина вартості товару значною мірою визначається суспільно необхідними витратами праці, а також його корисністю.
У процесі праці людина створює споживну вартість і вартість товару. Це випливає з подвійної природи праці, яка створює товар. З одного боку, вона має корисний зміст і створює блага та послуги, що задовольняють ті чи інші потреби людей. Певна корисна праця є природною необхідністю існування людей незалежно від суспільних умов. З другого боку, праця кожного товаровиробника є частиною всієї суспільної праці як витрати людської робочої сили взагалі безвідносно до її конкретних форм. Перший вид - це .конкретна праця, другий - абстрактна праця. Під впливом науково-технічного прогресу відбуваються важливі зміни як у конкретній, так і в абстрактній праці. В зв'язку з розвитком нових видів виробництва і технологій, використанням у них немеханічних форм руху матерії (наприклад, лазерної тощо) з'являється багато нових професій (видів конкретної праці), чимало старих - відмирає. Разом з тим суттєво підвищується рівень кваліфікації робочої сили. Стосовно абстрактної праці найважливіші зміни полягають у значному збільшенні інтенсивності витрат, насамперед розумових, психічних, нервових сил трудівників, а також у зростанні складності виконуваної ними праці.
Як бачимо з викладеного, обидві властивості товару - споживна вартість і вартість - тісно взаємопов'язані й впливають одна на іншу. Ця взаємопов'язаність знаходить свій вияв в такій ознаці товару, як цінність. Вона визначається, з одного боку, суспільне необхідними витратами на виробництво товару, а з іншого - індивідуальним сприйняттям кожним покупцем споживної його вартості. Звідси категорія цінності поєднує в собі як об'єктивне, так і суб'єктивне сприйняття товару покупцем. Через цю категорію відбувається поєднання різноманітних теоретичних підходів до визначення ціни товару як грошового вираження, насамперед його вартості, а також, споживної вартості.
Виготовлення тих чи інших товарів - особиста справа кожного товаровиробника. Його конкретна праця виступає безпосередньо як приватна праця. Водночас суспільний поділ праці пов'язує між собою окремих товаровиробників - власників знарядь, предметів і продуктів праці, які фактично працюють один на одного. Тому їх праця виступає й як суспільна праця. В результаті виникає і розвивається суперечність між приватною і суспільною працею. Суть її полягає в тому, що лише на ринку, в процесі обміну товарів і ринкової конкуренції, виявляється суспільний характер втіленої в них праці, залежність учасників обміну один від одного, а тому на ринку відбувається процес суспільного обліку праці.
2. Основні правила класифікації товарів.
У міжнародній практиці виробництва і торгівлі прийнято штрихове кодування товарів, що дає можливість ефективно управляти їх виробництвом, здійснювати сортування, відбір, відвантаження товарів, а в сфері торгівлі — приймати товари, контролювати запаси, відбирати і відвантажувати товари зі складів в роздрібну торговельну мережу.
Після прийняття Декларації про незалежність України була створена Українська асоціація "СКАНА", яка розробляє стандарти, програмно-технічні засоби, впроваджує штрихове кодування. З метою широкомасштабного залучення вітчизняних підприємств до системи ЕАН заснована Національна Нумеруюча Організація "ЕАН-Україна". Згідно з Державною програмою про перехід на міжнародну систему обміну і статистики організовані регіональні центри штрихового кодування.
Використання штрихового кодування дає можливість втілити автоматизовану ідентифікацію товарів на базі комп'ютерної техніки, що значно підвищує продуктивність праці, суттєво зменшує витрати обігу, є економічно ефективним.
Автоматизований облік проданих товарів дозволяє стежити за наявністю їх на складах, в роздрібних торговельних підприємствах і в разі необхідності швидко подавати товари зі складів в торговельні підприємства. Такий облік дає оперативну інформацію про наявність або відсутність ходових товарів, що користуються попитом населення, або тих, що швидко псуються тощо.
Використання штрихового кодування дозволяє значно покращити і оптимізувати такі технологічні процеси: у сфері виробництва—сортування, підрахунок, облік, контроль запасів, відбір і відвантаження товарів; у сфері оптової торгівлі — приймання товарів, контроль запасів, відбір, відвантаження, розрахунки за товар; у сфері транспортування — одержання, відбір і відвантаження товарів; у сфері роздрібної торгівлі — приймання товарів, відвантаження зі складів, продаж, контроль запасів і асортиментного переліку, обсягів продажу тощо.
Штриховий код складається з чіткого рисунка вузьких і широких смуг, пробілів між ними і чисел, він наноситься на упаковку з допомогою поліграфічної техніки: матричних, термічних, лазерних і струменевих принтерів. Смуги і пробіли між ними позначаються певними цифрами в кодах електрообчислювальної машини, яка "зчитує" їх скануючою системою. Інформація, що "зчитується" машинним способом з великою швидкістю і достовірністю, на два порядки вища, ніж при клавіатурному введенні.
Кожний товар має свій індивідуальний штриховий код. Для "зчитування" кодів використовують обладнання ручне і стаціонарне. Ручне обладнання поділяють на контактне і дистанційне. Робочим елементом контактного обладнання є світлове перо, що рухається безпосередньо по поверхні штрихового коду. Таким чином вимірюється інтенсивність відбитого світла від чорних і білих смуг коду.
У дистанційному обладнанні використовують лазерний або інший промінь і код "зчитується" на відстані до одного метра, а також і через прозору упаковку. Після "зчитування" на табло висвітлюється ціна товару, яка була введена попередньо в ЕОМ.
Одночасно у центральний комп'ютер надходить інформація, що товар проданий. Цей комп'ютер підраховує кількість товару, що залишається, і при необхідності вимагає зі складу нову партію цього товару.
Цифровий еквівалент коду ЕАН-13 складається з 13 цифр. Перші зліва три або рідше дві цифри називають префіксом. Він позначає державу — виробника або продавця товару. Його ще називають "прапором країни". Наступні 4 - 5 цифр позначають реєстраційний номер фірми, відомства, виробника товару, 8 - 2 цифри — товарний код, який присвоюється продукції з урахуванням вимог системи ЕАН, остання 13-а цифра — контрольна, яка використовується для перевірки правильності "зчитування" попередніх цифр коду скануючою системою.
Кожна країна має свій префікс. Наприклад, США, Канада—00-09, Мексика — 75.0, Аргентина — 77.9, Бразилія — 78.9, Німеччина — 40-44.0, Великобританія, Ірландія — 50, Данія — 57, Фінляндія — 64, Туреччина — 86.9, Австрія — 90-91, Норвегія — 70, Угорщина — 59.9, Греція — 52.0, Китай — 69.0, Японія — 49. Частину коду, яка відображає країну (префікс), встановлює Міжнародна асоціація по кодуванню виробів.
Частину коду, що характеризує підприємство виробника, присвоює відповідна національна асоціація. В Україні ці функції виконує асоціація "СКАНА".
Частину коду, яка інформує про товар, присвоює асоціація товарної нумерації "ЕАН-Україна", створена відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 12 грудня 1994 р. № 860.
Крім зазначеного штрихового кодування, в Україні з 1993 року впроваджена Гармонізована система опису і кодування товарів (ГС), що становить класифікацію експертно-імпортних продовольчих товарів, за якою вони розподілені у чотирьох розділах, а в кожному розділі товари об'єднуються у декілька груп.
В розділі 1 — "Живі тварини і продукція тваринництва" — товари об'єднані у п'ять груп:
група 01 — "Живі тварини";
група 02 — "М'ясо і субпродукти харчові";
група 03 — "Риба і ракоподібні, молюски і інші водні безхребетні";
група 04 — "Молоко і молочні продукти, яйця птиці, мед натуральний";
група 05 —"Інші продукти тваринного походження (кістки, шкурки, губки натуральні тваринного походження, амбра сіра та ін.)".
В розділі 2 — "Продукти рослинного походження"—товари об'єднані у 13 груп.
В розділі 3 — "Жири і масла тваринного або рослинного походження, продукти їх розщеплення, приготовлені харчові жири, віск тваринного і рослинного походження" — об'єднані у 15 груп.
У розділі 4— "Продукція харчової промисловості, алкогольні і безалкогольні напої, оцет, тютюн і його замінники" — об'єднані у групи 16 - 24.
Код кожному товару присвоюється з урахуванням номера групи, номера найменування товару в даній групі і має не менше чотирьох знаків. Наприклад, м'ясо великої рогатої худоби свіже або охолоджене, яке значиться у групі 02 під номером 1, буде мати код 02.01; м'ясо свиней свіже, охолоджене або морожене, що значиться в цій же групі під номером 3, буде мати код 02.03; томати свіжі або охолоджені, що входять у групу 07 під номером 2, будуть мати код 07.02.
Гармонізована система опису і кодування товарів впроваджена з метою полегшення заповнення митних, банківських, страхових, статистичних документів і є неодмінною умовою контрактів купівлі-продажу.
3.Облік придбання товарів.
У торгівлі взаємовідносини постачальника і покупця оформляються відповідними договорами (контрактами, угодами), якими передбачаються назва товарів, ціна, умови та строки поставки, порядок розрахунків, вимоги щодо якості товару, а також відповідальність сторін за порушення умов договору. Т овари, що надходять на оптові склади і бази, приймаються на підставі рахунків-фактур або товарно-транспортних накладних (при доставці товарів автотранспортом). У разі виявлення нестачі товарів складають відповідний акт(комерційний — при прийманні товарів від залізниці (порту) або приймальний — при перевірці одержаного товару на складі). Ці акти є юридичною підставою для пред'явлення претензії винуватцю нестачі (транспортній організації або постачальнику у випадку недовантаження). Порядок приймання імпортних товарів передбачається в контрактах з іноземними постачальниками. Як правило, такі товари приймаються на складах торговельного підприємства шляхом суцільної перевірки. У разі виявлення розходжень між фактично одержаними товарами і товаросупровідними документами складають Акт про встановлення розходжень за кількістю й якістю імпортних товарів. Акт складається по кожному іноземному постачальнику на кожну партію товарів комісією, призначеною наказом керівника підприємства, в присутності матеріально відповідальної особи і представника іноземного постачальника, а при неможливості його присутності (за згодою постачальника) — компетентного представника незаінтересованої організації (за наявності документа, що посвідчує його право на участь у прийманні товарів). При надходженні товарів без товаросупровідних документів (невідфактуровані поставки) їх приймають на облік на підставі Акта про приймання товарів без рахунку постачальника. Оптові торговельні підприємства придбавають у підприємств-виробників (постачальників) товари за відпускними (договірними) цінами з додатковим нарахуванням ПДВ. Постачальник (продавець) повинен надати оптовому підприємству (покупцю) податкову накладну, у якій, крім інших реквізитів, вказуються ціна товару, ставка і сума ПДВ, загальна сума до оплати. При звільненні від оподаткування товарів відповідно до ст. 5 Закону України «Про податок на додану вартість» (продукти дитячого харчування, лікарняні засоби, товари спеціального призначення Для Інвалідів та ін.) у податковій накладній зазначається “Звільнено від ПДВ” з посиланням на відповідний пункт ст. 5 Закону. Податкова накладна виписується на кожну поставку товарів у двох примірниках, оригінал якої надається покупцю (одержувачу товарів або послуг), а копія зберігається у продавця (постачальника) як звітний і розрахунковий податковий документ. Податкова накладна надає право покупцеві, зареєстрованому як платник ПДВ) на включення до податкового кредиту суми сплаченого податку на додану вартість (з віднесенням на дебет рахунка 641 «Розрахунки за податками»). Постачальник виписує також рахунок-фактуру та інші розрахунково-платіжні документи, які підтверджують факт передачі (відпуску) товарів покупцеві із зазначенням суми ПДВ, що підлягає сплаті. Платники податку повинні вести окремий облік по придбанню і продажу: операцій, що оподатковуються за встановленою ставкою; операцій, що звільнені від оподаткування; вартість яких не включається до складу валових витрат виробництва або обігу; операцій, які оподатковуються за нульовою ставкою (експортні операції). Для одержання такої інформації ДПДУ розроблено і затверджено дві книги: Книга обліку придбання товарів (робіт, послуг), яка містить порядок обліку операцій по придбанню товарів (робіт) послуг) і визначає підставу для можливого віднесення до податкового кредиту сум ПДВ, сплачених постачальнику у звітному періоді при придбанні товарів (дебет рахунка 641); Книга обліку продажу товарів (робіт, послуг), яка містить порядок обліку операцій по продажу товарів (робіт, послуг) і є підставою для можливого віднесення до податкових зобов'язань, сум ПДВ, нарахованих у звітному періоді у зв'язку з продажем товарів (робіт, послуг) (кредит рахунка 641). Книги обліку придбання і продажу товарів (робіт, послуг) мають бути пронумеровані, прошнуровані і зареєстровані в податковій інспекції. Дата початку книги і дата її закінчення засвідчуються підписами керівника підприємства і головного бухгалтера. При оприбуткуванні придбаних у постачальників товарів у бухгалтерському обліку оптових підприємств роблять записи: 1) на покупну вартість товарів (без ПДВ): Д-т рах. 281 «Товари на складі» К-т рах. 63 «Розрахунки з постачальниками і підрядчиками»; 2) на суму податкового кредиту по ПДВ, на яку підприємство має право зменшити податкове зобов'язання: Д-т рах. 641 «Розрахунки за податками» К-т рах. 63 «Розрахунки з постачальниками і підрядчиками»; 3) на суму, перераховану постачальнику в оплату вартості придбаних товарів (включаючи ПДВ): Д-т рах. 63 «Розрахунки з постачальниками і підрядчиками» К-т рах. ЗІ «Рахунки в банках». При попередній оплаті оптовим підприємством за товари, що підлягають за договором до поставки, в бухгалтерському обліку оптового підприємства роблять записи: 1) на суму, перераховану постачальнику в порядку попередньої оплати товарів за відпускною вартістю, без ПДВ: Д-т рах. 63 «Розрахунки з постачальниками і підрядчиками» К-т рах. ЗІ «Рахунки в банках» 2) на суму сплаченого постачальнику ПДВ: Д-т рах. 641 «Розрахунки за податками» К-т рах. ЗІ «Рахунки в банках»; 3) одночасно — на суму податкового кредиту по ПДВ: Д-т рах. 63 «Розрахунки з постачальниками і підрядчиками» К-т рах. 644 «Податковий кредит»; 4) на вартість одержаних від постачальника попередньо оплачених товарів за відпускною вартістю, без ПДВ: Д-т рах. 281 «Товари на складі» К-т рах. 63 «Розрахунки з постачальниками і підрядчиками»; 5) одночасно — на суму податкового кредиту по ПДВ: Д-т рах. 644 «Податковий кредит» К-т рах. 63 «Розрахунки з постачальниками і підрядчиками.Якщо під час приймання виявлена недостача товарів, то на дебеті рахунка 281 «Товари на складі» відображають тільки фактично одержані товари. На вартість товарів, яких не вистачає, на підставі належно оформленого акта (комерційного, приймального) пред'являють претензію винуватцю такої недостачі і в бухгалтерському обліку роблять запис по дебету рахунка 374 «Розрахунки за претензіями» у кореспонденції з кредитом рахунка 63 «Розрахунки з постачальниками і підрядчиками». Залишки товарів, виявлені при прийманні вантажу (про що письмово повідомляють постачальника), на підставі акта прибуткують на дебет рахунка 281 «Товари на складі» в кореспонденції з кредитом рахунка 63 «Розрахунки з постачальниками і підрядчиками». Після одержання належних документів постачальника раніше зроблений запис сторнують і роблять відповідні записи на оприбуткування товарів за даними документів постачальника. У такому самому порядку відображають в обліку операції по оприбуткуванню товарів, які надійшли в оптове підприємство без товаросупровідних документів. У разі обгрунтованої відмови від оплати розрахунково-платіжних документів постачальника на товари, що надійшли на адресу оптового підприємства (невідповідність якості, асортименту, ціни умовам договору тощо), такі товари на підставі складених актів приймаються на відповідальне зберігання й обліковуються на забалансовому рахунку 02 «Активи на відповідальному зберіганні», субрахунок 023 «Матеріальні цінності на відповідальному зберіганні», до вказівок постачальника про їх повернення, переадресування або реалізацію на місці (якщо це товари нетривалого зберігання). Вартість тари під товарами прибуткується записом по дебету рахунка 283 «Тара під товарами» і кредиту рахунка 63 «Розрахунки з постачальниками і підрядчиками». 4.Облік реалізації товарі в зі складів
У практиці оптових торговельних підприємств застосовують дві форми реалізації товарів - зі складів (складський оборот) і транзитом (транзитний оборот). При транзитній реалізації товари споживачам відвантажуються безпосередньо зі складів підприємств-виробників, минаючи проміжні ланки - склади і бази оптових підприємств. Така форма реалізації забезпечує більш швидке просування товарів від виробника до споживача, зменшуються витрати обігу. Проте у випадках, коли необхідно відвантажити товари споживачам у кількості нижче транзитної норми (тобто мінімальної кількості товарів, яка може бути відвантажена у контейнері, вагоні, цистерні тощо) або необхідне комплектування товарів тощо, більш раціональним є складський оборот. До переваг складської форми реалізації належить також можливість обслуговування більшої кількості споживачів при оптимальних товарних запасах. Оптові підприємства реалізують товари, як правило, на підставі договорів купівлі-продажу. При разових поставках або відпуску товарів у незначному обсязі письмовий поговір може не складатися. Відпуск товарів у цьому разі здійснюється на підставі належно оформлених накладних рахунків-фактур. У разі доставки оптовим підприємством товарів покупцям (роздрібним та Іншим підприємствам) власним або орендованим автотранспортом оформляється товарно-транспортна накладна (ф. № І-ТН). Для проведення розрахунків з покупцями виписуються рахунки-фактури і платіжні документи, в яких вказуються назва, кількість, сорт товарів, ціна виробника або митна вартість, транспортні та інші послуги, що підлягають до оплати, ставка і сума ПДВ, загальна сума до оплати. Якщо покупець зареєстрований як платник ПДВ, то одночасно виписується податкова накладна, оригінал якої надається покупцеві, а копія залишається у оптового підприємства (як завітний І розрахунковий податковий документ) і є підставою для відповідних записів у Книзі обліку продажу товарів (робіт, послуг). Для обліку реалізації законодавством встановлено, як відомо, метод нарахування, за яким датою реалізації вважається дата відвантаження (відпуску) товарів, тобто дата передачі права власності на товари покупцям відповідно до базисних умов поставки, визначених сторонами (а для робіт, послуг — дата оформлення документів, які засвідчують їх виконання), незалежно від строку здійснення платежів. Відповідно до Плану рахунків на відпускну вартість відвантажених покупцям товарів у бухгалтерському обліку оптового підприємства робиться запис: Д-т рах. 36 “Розрахунки з покупцями і замовниками” К-т рах. 702 «Доход від реалізації товарів». Одночасно робиться запис на списання вартості відвантажених товарів за обліковими цінами: Д-т рах. 902 «Собівартість реалізованих товарів» К-т рах. 281 «Товари на складі». Згідно із Законом України «Про податок на додану вартість» торговельні підприємства, постачальницько-збутові та посередницькі організації сплачують до бюджету 20% загальної суми товарообороту (доходу від реалізації). Звідси на суму податкового зобов'язання по ПДВ складають бухгалтерську проводку: Д-т рах. 702 «Доход від реалізації товарів» К-т рах. 641 «Розрахунки за податками». У міру надходження коштів від покупців за реалізовані товари роблять запис: Д-т рах. ЗІ «Рахунки в банках» К-т рах. 36 «Розрахунки з покупцями і замовниками». Якщо за умовами договору купівлі-продажу передбачена попередня оплата поставок товарів, то в цьому разі оптовим підприємством складаються такі бухгалтерські проводки: 1. На суму коштів, одержаних від покупців у порядку предоплати за відпускною вартістю товарів (включаючи ПДВ): Д-т рах. ЗІ «Рахунки в банках» К-т рах. 36 «Розрахунки з покупцями і замовниками». 2. Одержані кошти зараховуються в доход від реалізації товарів: Д-т рах. 36 «Розрахунки з покупцями і замовниками» К-т рах. 702 «Доход від реалізації товарів». 3. Сума сплаченого покупцями ПДВ зараховується до податкових зобов'язань: Д-т рах. 643 «Податкові зобов'язання» К-т рах. 641 «Розрахунки за податками». 4. Списуються за собівартістю відвантажені покупцям попередньо оплачені трвари: Д-т рах. 902 «Собівартість реалізованих товарів» К-т рах. 281 «Товари на складі». 5. Відображається сума податкового зобов'язання по ПДВ, визначена за встановленою ставкою з доходу від реалізації товарів: Д-т рах. 702 «Доход від реалізації товарів» К-т рах. 643 «Податкові зобов'язання». 6. Наприкінці звітного періоду сума чистого доходу від реалізації товарів (за вирахуванням ПДВ) списується на фінансові результати записом: Д-т рах. 702 «Доход від реалізації товарів» К-т рах. 791 «Результат основної діяльності». 7. Наприкінці звітного періоду собівартість реалізованих товарів списується на фінансові результати записом: Д-т рах. 791 «Результат основної діяльності» К-т рах. 902 «Собівартість реалізованих товарів».
Практичне завдання №1
1. На основі даних балансу на початок звітного періоду (табл. 1) відкрити рахунки в оборотну відомість для кожного синтетичного рахунку та записати залишки на початок місяця.
Таблиця 1
Сальдо по статтям балансу на початок звітного періоду
Назва статті балансу
Сума, грн.
Основні засоби
50 550
Нерозподілений прибуток
5350
МШП
4100
Короткострокові позики
12600
Каса
50
Знос (амортизація) основних засобів
1850
Розрахунки з різними дебіторами
150
Виробництво
2800
Виробничі запаси
4950
Розрахунки з постачальниками та підрядниками
1960
Розрахунки за податками й платежами
420
Розрахунки по страхуванню
180
Розрахунки з оплати праці
4600
Рахунки в банках
5660
Розрахунки з іншими кредиторами
260
Статутний капітал
43 215
Готова продукція
2175
По
26.01.2013 01:01-
Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!
0%
Оголошення від адміністратора