ВИДИ ПОПИТУ ТА ЗАВДАННЯ МАРКЕТИНГУ

Інформація про навчальний заклад

ВУЗ:
Національний університет водного господарства та природокористування
Інститут:
Не вказано
Факультет:
Не вказано
Кафедра:
Кафедра економіки підприємства

Інформація про роботу

Рік:
2011
Тип роботи:
Самостійна робота
Предмет:
Маркетинг

Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):

Міністерство освіти, науки, молоді та спорту України Національний університет водного господарства та природокористування Кафедра економіки підприємства ЗВІТ ПРО САМОСТІЙНУ РОБОТУ З КУРСУ «МАРКЕТИНГ» НА ТЕМУ: «ВИДИ ПОПИТУ ТА ЗАВДАННЯ МАРКЕТИНГУ» Зміст Вступ……………………………………………………………………………………….3 Суть і основні завдання маркетингу…………………………………………...4 Попит!Bа ощнови його формування………………………⠦…………………..6 Види поп䐸ту та еав␴ання маркетинҳу………………⠦……………………….9 ВҸдк маркерингу耠відповцдно до різниѕ сђанів попиту……………‶……...10 Концепції управління маркетингом……………怦…………………………..10 Висновок…………………………………………………………………………………16 Список використаної літературస…………₦…………………‧……‮………….1ష M 䐒ступ На с葃ేасному етапі рԸнкових віднҾсин визначальними категоріями економічного мисл␵ння і елономіки вцўломѓ єлюдина і прибуток® Для практичного втілення такҾго миAлення в життя важливу роль покликаний відігравати0маркетинг, який можна"визначиӂи таким чином: маркетинУ =Ġце†діяЫьність, спрямов䐰ѽа на створѵння попиту та досягнення цілей ిідԿриємчтва هерез максимальне задоволення потреб споживачів. Врах萾вуючи蠠це, ключога кдтегорія ринку – спожйвач, а ключовий фактор успіху на ринку – заҴоволений попит. Конкретна реалізація маркетингу, тобтоРйого(змістове наповнення, 䐷алежить від⠠характеру підприєнствР, товару,$який пропонується, стану ринку. Значний вҿкиҲ на методи маркетингу <ає попиB!споживачів, який буває різних в԰дів. ␝аявність на ринку товарів,(віҰповідних!оопиту, сприяє винмкненню обміну та споживання. ЗавдднԽя маркетингу в чій ситуації полягає в тому, щоб збирати і надавати інформацію, яка супровод萴увалася б аналізом і оцінкоюఠбажамь іȠпереваг вїдповідних груп спожикаేєв, які виявили б за певних умов бажанᐽя куᐿита даний товаЀ.  Суть і основні заᐲдання маркетингу Маркетᒸнг - це діяльність, спрямована на створе␽ня пОпиту та мос⑏гн␵ння цілей䀠підлриємчтва через максимальне задоволейня потрطб ᑁ?оживауів. Маркери落г виникає тоді, коги пржп>зиція†товарів перебільшує!зростання попиту на нᐸх. При цьому ринок продавця (де ак䑂ивнішим має бути покупец⑌ - треба шукати товар) пере葢ворюється 2 ринокȠпокупця, де активнішим має бути продавець, оскільк䐸 треба шука葂к шляхи Збуту товару[1]. Основними принципани маркетингу є: свобода вибору способів горподᐰрювання; оберненість до споживачів; націленість на кінцеТий ѐезѣльђат – прибуток; тривала перспектива розలитку пїдприємства; активна ринغова політ␸ка; н԰уковий підѥід ео розв’язання маркбтингових проблем; комплекрніс⑂ь`дౖй; гнучкість у досягненні$поставлених цілей; значні витѠати; наявнїстф 萲ідповідної інфраструктури та фа䑅івців. Основними тактичними завданнями <аркԵтингу можна вважати такі: виявл䑏ння існуюямՅ і потенційних бажанL покупців, реального й ножлహвого попиBу на товари (послуги) і на цӖй підставі обґрунтування доцільноుті Зх виробницт␲а та збуту; організація науковж-досгідних та проектно-коᐽструкторських робѶт для Aтворення продукції耬 яка позитивно відрізнялася своєю якістᑎ, конкурентоспр>можнѶстю і Чручністю для споԶивачів від тієї, що вже є на ринку, модифікування продукчії, узгодження її споживчих якостей іЧ запиూами ринку; планування і координація виробничої, збутової і 葄іؽанскв>ї діяльностV підприємствذ; оргАнізація ў耠вдосконалення системи та метоаів збчту проФукції; уптавління иар఺етинговою Яолітикою цін; п萻анування і реалізація захоѴів компЛексу маркетингової комунікації; регулювання прѾцесів виробництва 䑂ринспоръування, пакування0продукціїာ сервᑖсного обслуговування сппживачів; контроль та аНалՖз маркеӂингов䐾ї ді葏льностᑖ підприємства. Виходячи з цих зав䐴ань, основними функціями маркетингу є:䀍комᐿлекс䐽е вивчення"ринку, вйасного підприємства‬ проблем, пов'язаних із маркетингжм; узгодження параметрів, характеристик тб властиВостей продукцVї з побажаннями та смаками споживачів; ро␷рахун>к цін на продЃкцію підприємства, визначенняဠумов оплати, в䐵личинй знижок: планування збуту та 葀еалізᐰції продукції; фізичний розподіл продукції; забдзпечення комунікаІійних Ҳзаємозв'язків зі щпоживачами; сервіснб(обслӃговування спᐾживачів; ᐺонтроль та аналізмаркетингмвої діяльн萾сті["]. Існує п'ять кЮнце?цій марغетингу, кЮжнаࠠз яких відповідаT певному етапу становленؽя ц豖єї 䐴исципліеи (наРоснові цих концепцій будуються відносиНи ви葀обника іȠспоживдча): · вдосконалення вирпұництва (пріоритет виробництву); · вдосконалення тов␰ру (пріорит䐵т тѾвдру)耻 · і䐽Ղ萵нсифікації зусиль збуту (пріоритет продажу)※ · традиційна конце␿نіямаркетингу (пᑀіоритет 萿отреба఼ ёпా䐶ивачів); ·!соціально-етҸчного маркетингу (пріориՂетࠠінтересам суспільсѢва).䀍За будь-яких умов прийнятూя концепції маркетингу, означає, що підприємсрва,耠фірмй здійхнюють свою діяльність за таҺими напѠямами䀺 ³ отримаНня неоԱхідної інформації про Հинок,!у耠тому чйслі про потреби, сприйняттяࠬȠпᐵреваги і наміри кінтевого сомживача ᐷдійснити купівлю товарів{· створеннѯ еКо=омічних, орг0нізаційних і технічних умов, за яких ця імформація"стане однієт з гаѠі᱈аЛьних пбредумов прийняттю тішенٌ; · проведення хтратҵгі՗ і тактики, спрямованих на побічних чи кінцевих покупців, що дають змЮгу максимально враховувати їхній попѸт, а також стимكлювати наміри здійснювати покупку? · забезпечення засобів, юкі дають змогу здійснўвати органіషа⑆ію‬ контроль і визначення ефективності ётратегії й тактҸки відносно споживача. До основних прҸчин(розвитку†маркԵтингу слід ві䐴несъи розвиток ӂҾварного асортименту при одночасному зростанні обсягу продукції,!що реалізується, і під萲ищенні житЂєвого рівня насЕлення[3]. Іншим фактпро䐼 розвитку маркетингує†кжнкуренція продавців товарів, яка веее до збЖльшемня кількості вдріантів вибору товарів для покупця. СуттДвий фактор розвитку мరркетингу ­ наукмво-технічйий пркгрзс,耢який в деяких галузях відѱуваєтౌся швидше, між рـиває виробниGий ци:л. Рпзшире䐽ня територіа;ьного радіуса ринку також вЯлиаає на виробників, змушуюేи їх застосуваӂи маркетинг.ဠВідбувається прОцех глобалізації ринку< він стає м葖жнародним. Маркети䐽гဠдає змогу ф䐾р<увати потреби кінцевих споживРчів, сприяє кращому жикористанню ресурсів еконоеіки0у макроеконాмічному масштабі завдяки збільᑈеԽѽю швидкості тов萰рообороту і ҷменшенЭю Ղоварних запасів,$наявнђстю маркетингҾвої"інӄормації про розміщення ресурсів.ВՖд розвитку маркетинг вԸграє䀠і спожикач завдяки зменшенню риطику від придбҰння товарів, гнучкому ціноутвоѠенню, розширенню асортиментів това⑀іа і послугЬ поліпшенню якості обслуговуван=O. Оуже, ᑀеалізація срратегії мరркетингЃ полягає не л␸ше 鑃 визначеннў0потреб покупціҲ,0але і в оріќнтаѦії всієї господарӁької аіяльнос䑂і на формувдння Ֆ задоволення ї⑅нього попиту.$Ёлід забе7пзчмти такий рівень, уас пред'яжлеЭня і характер поిиӂу, за†яких можливо Դосягти ці;ей, що постаюрь перед підприємством࠮ Нопит та основи його формування Головним регулятиزним поняттям, яке здатне виконувати метод䐾л㐾гічну функцію при з'ясуваԽні сутності та здійснення самор␵гулювання ринкоᐲої еконпмѶки ᐷдгалом і попиту зокЀема, є поняття «потреба». При цьому слід ро萷різняти природну потребу (нужду) і оохӖдну потребу (потребу). Притодна потреба — нестача будь-чԾбо, яку відчуває людҸна. Похідною потребою є продукт (або кілька продуктів), необх⑖дний для задоᔲолення прᐸрод䐽ої пођреби людини чи групи людей. Для того ىоб маЂи0продكкт (Ѻілька продуктівĩ, який задѾжоль䐽иж ѱи природну потребу людини$ мало мати необхౖдність ђ бажання`— слід мати ще й можливість†його придбати. Таку можливість насамперед надає наявність грошей, бо 葁аме вони вимірююЂь існృючу потреᐱу, перетворюють її на`платоспроможну. Йдеться про те, що ᑁпоживачїв цікавить товар не взага఻і, а товар за прийнятною цᑖною. 䐡амеЂому ిлатоспроможна потреба(і є сут=істю попиту. Поؿит як платؾспро఼ожна потреба відобр䐐ᐶає не тільки耢бажання, а й можливість придбвти"товар чи послугу.ࠠПопит і потреба кількісно не збігаьться, оᑁкількк попит є лише грошовим вираженням потреرи. Отож, сутність по䐿иту становлять тільки ті похідніĠпотреби`людей, які можна виМіряти грошида. Крім цих потреб існують і такі, кҾтрٖ не можна виміряти грошима, вихоҴяӃи з чогоРвони нб є сутністю попиту. Йдетьсяࠠмасамлерѵд про ууспільнӖ п␾треби люде9.ဍЛюди купують глага жля зддово䐻ення свѾїх потреб. Здатністф алаГ задовольняти потрХбస людей характవ葀изує їхнюဠко䑀исністьȮ Залежність(рівня задоволення пот葀еС споживача від кількоᑁтђ і асортименту споживаних ними благ називається!фӃнкц⑖єю індиలідуальноїРкорисно⑁ті. Кілфкість і а䑁ортимент 4оётупних споживачу благ визнаяаєтьсяࠠйого бюджеӂом (доходом) і ціҽамиȠбл䐰г. Класи⑄ікація пᐾтреб А, Маслоу поділяє їх на дві категоـії та п’ять рівнів (рис.1.1). В Україні первинні потреби людей задовольняються лише на 70% (самозбереження) – 80% (фізіологічні). Потреби на повноцінну якісну освіту (соціальні) задовольняються лише на 50%. Знання теорії потреб, їхньої класифікації особливо важливі у сучасних концепціях маркетингу, де вони стали головним орієнтиром ринкової діяльності.  Рис.1.1. Ієрархія потреб і мотивів Потреби безмежні, і багато хто з них не насичені, але ресурси споживачів обмежені і їм доводиться з усіх наявних на ринку товарів вибирати той, який принесе їм необхідну корисність[4]. Цінності – загальне переконання стосовно того, що добре, що погано, або що є несуттєвим у житті. Згідно з теорією Рокіча існують два типи цінностей : термінальні – переконання людей щодо мети і кінцевого стану, якого прагнуть (щастя, добробут, освіта тощо) й інструментальні – уявлення про бажані методи поведінки з метою досягнення термінальних цінностей (сміливість, відповідальність, самоконтроль). Запити – це потреби, що набрали специфічної конкретної форми відповідно до системи цінностей індивіда. Побажання можна розуміти як у вузькому (попит на конкретні товари й послуги), так і в широкому сенсі цього слова (спокій, безпека, задоволення, гарантії тощо). Основними побажаннями споживачів є якість товарів та послуг, широкий їх асортимент, збереження, компетентність продавців. Таким чином, запити споживачів залежать від поведінки виробників і можуть формуватися ними. Маркетинг має місце тільки тоді, коли люди бажають задовольнити свої потреби за допомогою обміну. Обмін - це акт одержання від кого-небудь бажаного об'єкта із пропозицією чогось натомість. Обмін - основне поняття маркетингу, і щоб він відбувся, потрібна добровільна згода хоча б двох сторін. Поведінка споживача на ринку товарів зводиться до максимізації його функції корисності при заданому бюджетному обмеженні. Готовність споживача віддати певну частину свого бюджету в обмін за бажане благо називається попитом споживача на благо[5]. Попит зазвичай розглядають з погляду вигідності ціни, тобто попит показує кількість продукту, яку споживачі купуватимуть за різними можливими цінами. Ринковий попит. Це — сукупний попит усіх покупців на певному ринку за певний період. В основі ринкового попиту лежить індивідуальний попит, а отже, він визначається чинниками, що впливають на вимоги окремих споживачів. Обсяг ринкового попиту залежить не тільки від ціни товару, а й від доходів споживачів, їхніх смаків, очікувань, цін на субститутні і комплементарні товари, кількості споживачів тощо. Ринковий попит визначають за даними індивідуального попиту додаванням кількості попиту кожного споживача за різними можливими цінами. Детермінанти попиту. Попит динамічний. Він постійно змінюється під впливом багатьох чинників, а саме: економічних — зміни реальних потреб, реальних грошових доходів населення, цін на взаємодоповнюючі (комплементарні) товари, на товари-замінники (субститути); соціальних — рівня загальнолюдської культури, субкультури, традицій і звичаїв, економічної та політичної культури тощо; психографічних — належності до певного суспільного класу, способу життя (смаків і уподобань традиціоналістів, життєлюбів, естетів), типу особистості (запальна, схильна поступати «як усі», авторитарна натура); демографічних — зміни в структурі населення (за статевово-віковою ознакою, розміром сім'ї, етапом життєвого циклу сім'ї, родом занять, освітою тощо)[1]. Головними серед розглянутих показників є смаки, або переваги споживачів; кількість споживачів на ринку; грошові доходи споживачів; ціни на взаємопов 'язані товари, очікування споживачів щодо майбутніх цін і доходів. Отже, в реальному економічному житті попит змінюється під впливом не тільки цінових, а й нецінових чинників. Проте покупець цікавиться насамперед ціною товару, який привернув його увагу, порівнюючи свої бажання зі своїми можливостями (доходом). Це означає, що попит на певний продукт залежить від цін на товари (чи послуги) та від частки доходу, виділеної на споживання. Потреби постають та існують незалежно від волі і бажання операторів ринку, які лише намагаються їх розпізнати та задовольнити. Величина попиту - це та кількість товару, яку покупець готовий придбати за даних умов протягом певного проміжку часу. Фактори, що впливають на попит: - доходи споживачів: чим вони вищі, тим вище попит на даний товар; - наявність товарів-замінників; - традиції і смаки споживачів: чим вони мінливіший, тим більша ймовірність коливання попиту; - очікування споживачів: якщо вони чекають підвищення цін, наприклад при високій інфляції, попит може зростати, при очікуванні зниження цін, попит може падати; - рівень сервісу: уважні продавці, гарантії тощо ведуть до підвищення попиту. Для визначення величини і форми попиту маркетологи досліджують і прогнозують збут та поведінку споживачів[6]. Прогноз збуту – це визначення того, що підприємство розраховує продати, виходячи із існуючої кон’юнктури, ринкового потенціалу і власних можливостей. При цьому використовують кількісні та некількісні методи прогнозування. З-поміж кількісних методів найвідомішими є множинна регресія, кореляційний аналіз, аналіз динамічних рядів, прогнозування на основі частки ринку тощо. Некількісні методи – це експертна оцінка майбутніх обсягів збуту. Поведінка споживачів – це економічні, соціальні і психологічні аспекти, які мають місце в процесі підготовки і здійснення купівлі, передують їм або настають за ними. Для оцінки поведінки споживачів використовують інтердисциплінарний підхід. При цьому економічні науки відповідають на запитання щодо доходу і його розподілу, оцінки попиту і пропозиції тощо. Досліджуючи поведінку споживачів використовують два основних теоретичних підходи: економічну теорію, що розглядає рішення покупців, як наслідок раціональних, послідовних підрахунків, щоб найбільшою мірою задовольнити свої запити і смаки; мотиваційну теорію, що лежить в основі поведінки людей і є наслідком постійного взаємовпливу комплексу свідомих і несвідомих чуттєвих, інтелектуальних, культурних і фізіологічних потреб. Справжні причини купівлі товарів не завжди мають свідомий характер[4]. Наявність на ринку товарів, відповідних попиту, сприяє виникненню обміну та споживання. Завдання маркетингу в цій ситуації полягає в тому, щоб збирати і надавати інформацію, яка супроводжувалася б аналізом і оцінкою бажань і переваг відповідних груп споживачів,які виявили б за певних умов бажання купити товар[5]. Види попиту та завдання маркетингу У підприємства, фірми завжди існує певне уявлення про бажаний рівень попиту на ринку. На практиці ж не завжди попит, який пред'являється, відповідає цьому рівню. Можна досить чітко виділити такі ситуації, що характеризують стан попиту. 1. Негативний попит - велика частина населення недолюблює товар і згодна навіть на певні витрати, аби уникнути його. У людей негативний попит на щеплення, стоматологічні процедури, операції на жовчному міхурі. У роботодавців відчувається негативний попит на наймання колишніх ув'язнених і алкоголіків. Негативний попит викликаний негативним відношенням покупців до товару або послуг. Завдання маркетингу - проаналізувати, чому ринок відчуває неприязнь до товару і чи може програма маркетингу змінити негативне ставлення ринку за допомогою переробки товару, зниження цін і більш активного стимулювання. 2. Відсутність попиту (нульовий попит) - цільові споживачі можуть бути не зацікавленими в товарі або байдужими до нього. Так, фермери можуть не зацікавитися новим агротехнічним прийомом, а студенти коледжу - вивченням іноземної мови. Завдання маркетингу - відшукати способи ув'язування властивих товару вигод із природними потребами та інтересами людини. 3.Прихований попит (потенційний). Багато споживачів можуть мати сильне бажання, яке неможливо задовольнити за допомогою наявних на ринку товарів чи послуг. Існує великий прихований попит на нешкідливі сигарети, безпечні житлові мікрорайони і більш економічні автомобілі. Завдання маркетингу - оцінити величину потенційного ринку і створити ефективні товари і послуги, здатні задовольнити попит. 4. Падаючий попит. Рано чи пізно будь-яка організація зіткнеться з падінням попиту на один або кілька своїх товарів. Знижується відвідуваність церков, падає число охочих поступати в приватні коледжі. Завдання маркетингу - звернути назад тенденцію падіння попиту завдяки творчому переосмисленню підходу до пропозиції товару. 5. Нерегулярний попит (коливний) - збут коливається на сезонній , щоденній і навіть погодинній основі, що викликає проблеми недовантаження і перевантаження. Велика частина громадського транспорту не завантажена під час денного затишшя і не справляється з перевезеннями в години пік. По буднях в музеях мало відвідувачів, зате у вихідні дні зали переповнені. Завдання маркетингу - вишукати способи згладити коливання в розподілі попиту за часом за допомогою гнучких цін, заходів стимулювання й інших прийомів спонукання. 6. Повноцінний попит - коли організація задоволена своїм торговим оборотом. Завдання маркетингу - підтримувати існуючий рівень попиту не дивлячись на мінливі споживчі переваги і конкуренцію, що посилюється. Організація повинна неухильно дбати про якість товару і обслуговування, постійно заміряти рівень споживчої задоволеності, щоб судити про правильність своїх дій. 7. Надмірний попит - рівень попиту вище, ніж підприємства можуть або хочуть задовольнити. Завдання маркетингу. Іменованого в даному випадку "демаркетинг", - знайти способи тимчасового або постійного зниження попиту. При загальному демаркетинг прагнуть збити надмірний попит, вдаючись до таких заходів, як підвищення цін, ослаблення зусиль по стимулюванню і скорочення сервісу. При вибірковому демаркетинг прагнуть скоротити рівень попиту на тих ділянках ринку, які менш прибуткові або вимагають менше сервісних послуг. Мета демаркетинга - не ліквідувати попит, а всього лише знизити його рівень. 8. Нераціональний попит (ірраціональний) - протидію попиту на товари , шкідливі для здоров'я, вимагає цілеспрямованих зусиль. Проводяться кампанії проти поширення сигарет, спиртних напоїв, наркотичних засобів, вогнепальної зброї. Завдання маркетингу - переконати любителів чогось відмовитися від своїх звичок, поширюючи страхітливі відомості, різко піднімаючи ціни і обмежуючи доступність товару. Загалом існує дев’яносто типів виміру попиту (рис. 1.2).  Рис. 1.2 Дев’яносто типів виміру попиту (5 × 6 × 3)[7]. Види маркетингу відповідно до різних станів попиту Відповідно різний стан попиту на товари і послуги обумовлює застосування різних видів маркетингу. Демаркетинг – вид маркетингу, який спрямований на зниження попиту на товари та послуги, оскільки його не можна задовольнити через брак виробничих потужностей, товарних ресурсів, сировини. В основному демаркетинг використовується для престижних товарів або під час розгортання виробництва, особливо, коли мова йде про нові товари, бливо, коли мова йде про нові товари, моделі, тощо. Для зниження попиту можуть застосовуватися такі прийоми, як підвищення ціни на товари або послуги, відмова від реклами і стимулювання продажу та ін. Конверсійний маркетинг пов'язаний з наявністю від'ємноно попиту на товари і послуги, тобто такої ситуації, за якої на значній частині потенційного ринку вони знаходять свого покупця. Це може зумовлюватися різними причинами. Наприклад, відсутність попиту на деякі товари, що викликана певними традиціями і звичками у споживанні чи існуванням на ринку замінників запропонованих товарів. Інколи внаслідок необґрунтованих управлінських рішень попит, всупереч реальним потребам споживачів, переключається з одних товарів на інші. Низький попит може бути зумовлений невисокою якістю товарів - недостатньою міцністю, малою функціональністю тощо. Протидіючий маркетинг – він застосовується з метою забезпечення інтересів суспільства в тому випадку, коли попит на певні товари або послуги може вважатися ірраціональним. Протидіючий маркетинг пов'язаний з шкідливістю товару з погляду добробуту споживача, суспільства. Класичними прикладами таких товарів є алкогольні напої, тютюнові вироби. Метою маркетингу тут є ліквідація чи значне обмеження попиту. Протидіючий маркетинг подає товар як небажаний, шкідливий. Наприклад, у США заборонено рекламу цигарок по телебаченню, по всіх канал засобів масової інформації здійснюється антинікотинова й антиалкогольна пропаганда[2]. Ремаркетинг пов'язаний з ситуацією зниження попиту, яке може трапитися з будь-яким товаром і в будь-який період. Коли попит на цей товар чи послугу нижчий від рівня попереднього періоду, то за відсутності заходів, спрямованих на переорієнтацію ринку чи виробника, у майбутньому він може знизитися ще більше. Тому завданням маркетингу є не стільки подовження життєвого циклу товару, що перебуває у фазі зниження попиту, скільки створення нового життєвого циклу товару. Цього можна досягти за допомогою реклами невідомих чи мало відомих споживачеві властивостей і переваг цього товару, поліпшення якості обслуговування покупців. Отже, ремаркетинг - це пошук нових можливостей для погодження пропозиції товарів і послуг з їхніми потенційними ринками. Приклад. Не секрет, що випадки терористичних актів щодо туристів у Туреччині значною мірою відвернули від цього місця постійного відпочинку німецьких туристів. Рекламна кампанія, проведена державними органами туризму, підкріплена привабливими пропозиціями турецьких приватних фірм, надала змогу з успіхом заповнити вільні місця нашими співвітчизниками. Світовий ринок знає безліч прикладів створення товарів ринкової новизни як конкретного втілення ремаркетингу. Як відлуння "війни проти зниження обсягів продажу" на американському ринку початку 90-х років з'явилися "розстріляні джинси" фірми "Дженсен-Сміт". Ця знахідка прижилася і поповнила і без того насичений ринок джинсів: "Levis", крій яких не змінюється з 1843 року, Mustang - стиль сигаретних ковбоїв Мальборо, High-society - улюблені джинси навіть продавців джинсів, джинси для стильних молодих людей Giorgio Armani. Синхромаркетинг пов'язаний з хитким попитом. Це такий стан, за якого структура попиту характеризується сезонними чи іншими коливаннями, що не збігаються у часі з структурою пропозиції товарів. У цей період попит може значно перевищувати виробничі можливості чи обсяг виробництва цього товару може виявитися більшим за попит. Наприклад, курортні місцевості мають чітко виражене сезонне навантаження; музеї та кінотеатри мало відвідуються у будні дні і переповнені у вихідні; Зимовий одяг не користується попитом весною. Так, скажімо, зниження обсягів продажу туристичних путівок узимку спонукає туристичні фірми впроваджувати політику пільгових цін. Саме в цей час на зміну запрошенням до відпочинку на Адріатичному узбережжі приходять пропозиції щодо вивчення англійської мови у Лондоні та Кембріджі, особлива увага приділяється подорожам під час студентських канікул тощо. Концентрований маркетинг – передбачає зосередження маркетингових зусиль на великій частці одного або декількох субринків. Масовий маркетинг – пов’язаний із забезпеченням масового виробництва, розширенням і стимулюванням збуту одного і того ж товару для різних покупців. Промисловий маркетинг – забезпечує взаємодію фірми з організаціями-споживачами, які купують товари і послуги для їх подальшого використання у виробництві або перепродажі іншим споживачам. Пробний маркетинг – пов’язаний з реалізацією продукту в одному або декількох обраних регіонах і спостереженням за реальним розвитком подій в рамках передбаченого плану маркетингу[5]. Стимулюючий маркетинг пов'язаний з відсутністю попиту, тобто стану, за якого потенційний ринок не виявляє (чи майже не виявляє) інтересу до конкретної пропозиції. Можна виділити три причини такої ситуації. Перша - коли відомі товари сприймаються як такі, що втратили всіляку цінність (речі, які вийшли з моди, порожні пляшки тощо). Друга - коли товари сприймаються як такі, що мають цінність, але не на цьому ринку (зимовий одяг у місцевості, де не буває зими). Третя - коли ринок не підготовлений до появи нових товарів. Відповідно можуть вирішуватися і завдання стимулювання попиту. Перший напрям полягає у наближенні товару, який продається, до споживача і за допомогою цього - у формуванні потреб останнього. Другий напрям передбачає більш оптимальне розміщення товарів на різних ринках. Третій напрям - це поширення інформації про товар чи самого товару, виходячи з того, що відсутність попиту викликана саме відсутністю на ринку цього товару. Приклад. Як відомо, арабський світ не визнає свинини. Здавалося б, змінити релігійні табу неможливо. Але змінити умови, які стоять на перешкоді вживанню продуктів із свинини в мусульманських країнах, можливо, якщо...змінити сам продукт. Саме цим шляхом пішла іспанська фірма "Сала Рієра", яка займається випуском м'ясних продуктів уже понад 150 років. Вона почала виготовляти ковбаси не тільки без сала, а й без свинини - до того ж із низьким вмістом холестерину. За смаком навіть спеціалістам-дегустаторам неможливо відрізнити їх від справжніх. Розвиваючий маркетинг, спрямований на покупця, може застосуватись і тоді, коли з'являється новий попит, тобто споживачі купують цей товар вперше. Як правило, це товари тривалого використання. За цих умов метою маркетингу є подальший розвиток попиту. Приклади. Давно існує попит на засоби проти садово-городніх шкідників. Але ефективних засобів до останнього часу не існувало. Товарові, створеному конструкторами із швецького міста Ґетеборг, пророкують велику популярність. Це лампа особливої конструкції, яка випромінює імпульси, що змінюють біологічний ритм комах. Причому її світло лише відлякує, а не вбиває їх, що могло б негативно позначитися на чисельності інших живих істот. Або інше. Давно існує попит на своєрідні "дезодоранти для космодромів" - засоби нейтралізації отруйних компонентів ракетного палива. Конструкторське бюро транспортного машинобудування (КБТМ) пропонує встановлювати на стартових позиціях абсорбційно-каталітичну установку, яка розкладає токсичні компоненти на екологічно безпечні: азот, вуглекислий газ, воду. Іспанська фірма "Хоміпса" відома своїми розробками з тривалого зберігання продуктів. Упаковані в герметичну оболонку, вони можуть використовуватись за надзвичайних обставин як недоторканий запас на будь-яких широтах. Остання розробка фірми - хліб, що не черствіє протягом двох років. Споживачі цього продукту - іспанський контингент "блакитних касок". Як бачимо, розвиваючий маркетинг, як, до речі, й інші види маркетингу, діє і тоді, коли споживачі - конкретні люди, і коли замовниками є такі важливі державні об'єкти, як полігони та космодроми. Підтримуючий маркетинг пов'язаний з найідеальнішою ситуацією - наявністю задоволеного попиту. Однак на ринку можуть з'явитися аналогічні товари і послуги більш широкого асортименту інших фірм. Тому підтримуючий маркетинг вимагає постійної уваги до тих факторів, які можуть змінити рівень попиту. Слід вирішити ряд тактичних завдань, пов'язаних з проведенням політики цін, підтриманням необхідного обсягу продажу, координації комерційної діяльності, здійсненням контролю за витратами. Саме таку політику підтримуючої реклами протягом декількох років проводить на ринку України та близького зарубіжжя "Пепсі-Кола". На відміну від товарів, що тільки-но з'являються на східному ринку, "Пепсі" відома тут і дітям і дорослим. Але попри це, декілька разів на рік на телебаченні з'являється новий відеоряд рекламних роликів з рок-зірками або персонажами комічних сюжетів. І так протягом декількох днів, після чого настає значна пауза; потім - знову нагадування про фірму і т.д. Демаркетинг застосовують у ситуації, коли попит на товар значно перевищує пропозицію. Від цієї ситуації слід відрізняти ті випадки, коли виробничі можливості дають змогу задовольнити попит, але з різних причин це не робиться. Тут же ідеться про підвищення попиту порівняно з потенційними можливостями виробництва у зв'яку з постійною високою популярністю деяких товарів і послуг. У такій ситуації завдання зменшення надмірного попиту вирішують, підвищуючи ціни на товари чи послуги, припиняючи стимулювання продажу, вживаючи заходів для перенесення попиту з одних товарів на інші. Пам'ятаючи про те, що маркетингова діяльність актуальна не лише для фірм, що виготовляють або продають товар, а й для установ гуманітарного профілю або безприбуткових організацій, приклад демаркетингу наведемо із сфери діяльності державних установ. Приклад. Державні служби Гонконгу стверджують, що шестимільйонне місто перетвориться на одну гігантську транспортну артерію та парківку, якщо буде прийнята пропозиція торговців автомобілями та об'єднань водіїв - будувати більше естакад, тунелів та багатоповерхових гаражів. Натомість пропонується встановити щорічну квоту на кількість автомобілів, які можуть купити місцеві жителі. Усього намічається виділяти до 24 тисячі дозволів на придбання машин. Щоправда, існують серйозні сумніви щодо доцільності цього проекту. А у довгостроковому плані запропоновано впровадити систему ЕРП-електронного контролю за автолюбителями. За цією системою до вітрового скла буде прикріплюватись "коробка", до якої вносяться відомості про сплачення депозиту за в'їзд у райони, де існують найбільші автомобільні пробки. Електронний пристрій, встановлений на контрольному пункті, буде знімати певну суму з депозиту щоразу, коли автомобіль перетинатиме обмежувальну лінію. Перевищення розміру депозиту спричинить штраф для власника. Додамо, що дії підприємства на ринку можуть бути представлені алгоритмом: від конверсійного та стимулюючого через розвиваючий до підтримуючого маркетингу. А вплив зовнішніх факторів, що позначаються на попиті, регулюють ремаркетинг, синхромаркетинг, протидіючий маркетинг та демаркетинг. Використання кожного з перелічених видів маркетингу завжди пов’язано з певною часткою ризику для виробника, але в кінцевому підсумку це веде до успіху, якщо в ринковій стратегії вдається оптимально поєднати всі види маркетингової діяльності в одне ціле[6]. 5.Концепції управління маркетингом Існують різні шляхи досягнення бажаного рівня збуту. Відповідно виділяють п'ять концепцій управління маркетингом: 1.Концепція вдосконалення виробництва виходить з припущення, що попит на розповсюджувані товари буде достатньо високий, а ціни доступні. Отже, потрібно спрямувати зусилля на вдосконалення виробництва і підвищення ефективності системи розподілу. Такий підхід можливий, коли попит перевищує пропозицію і наявна висока собівартість товару. Знижуючи ціну, можна успішно розширити існуючу частку ринку і завоювати нові ринки. 2.Концепція вдосконалення товару. її суть: гадають, що попит високий на товари якісні, з добрими експлуатаційними характеристиками. Отже, зусилля треба спрямувати на постійне вдосконалення товару. У цьому підході криється небезпека: передбачають, що потрібні мишоловки, а люди беруть аерозолі; розраховують, що для переїзду потрібні поїзди, а люди часто надають перевагу літакам, автобусам. 3.Концепція інтенсифікації комерційних зусиль виходить з того, що продаж буде успішним лише тоді, коли компанія докладатиме необхідних зусиль у сфері збуту і стимулювання. 4.Концепція маркетингу полягає в тому, що запорукою процвітання фірми є вивчення потреб і запитів цільових ринків, а також забезпечення бажаного задоволення більш продуктивним, ніж у конкурентів, способом. Суть концепції - у висловах: ♦визначте потреби і задовольніть їх; ♦любіть клієнта, а не товар; ♦виробляйте те, що можете продати, а не те, що можете виробити. Концепцію маркетингу ширше застосовують при виробництві товарів народного (широкого) вжитку, ніж при виробництві товарів промислового призначення; частіше до цього виду концепції вдаються великі компанії[1]. 5. Концепція соціально-етичного маркетингу. Стверджує, що завданням організації є вивчення потреб і запитів цільових ринків, їх задоволення більш ефективними, ніж у конкурентів, способами з укріпленням або збереженням добробуту споживача і суспільства. Три фактори, які лежать в основі концепції соціально-етичного маркетингу: ♦суспільство (добробут людей); ♦покупці (задоволення їхніх проблем); ♦фірма (прибуток).  Рис. 5. Система орієнтирів маркетингової діяльності Усі ці поняття маркетингу (потреби, цінності, побажання і попит) як система є основними орієнтирами підприємницької діяльності (рис. 5). Орієнтація підприємців не на окремі елементи, а на систему в цілому допомагає: зрозуміти причини і логіку з’явлення чи зникнення попиту; керувати попитом, розвивати його завдяки впровадженню відповідного інструментарію маркетингового впливу (маркетингових програм); формувати і розвивати попит на нові товари; створювати нові цільові ринки (групи споживачів, які раніше не були користувачами тієї чи іншої продукції); орієнтувати свою діяльність на попит, що ґрунтується на стійких, постійних потребах[8]. Висновки В життя кожного з нас все активніше входить маркетинг, який можна визначити таким чином: маркетинг - це діяльність, спрямована на створення попиту та досягнення цілей підприємчтва через максимальне задоволення потреб споживачів. Реалізація стратегії маркетингу полягає не лише у визначенні потреб покупців, але і в орієнтації всієї господарської діяльності на формування і задоволення їхнього попиту. Слід забезпечити такий рівень, час пред'явлення і характер попиту, за яких можливо досягти цілей, що постають перед підприємством. Поведінка споживача на ринку товарів зводиться до максимізації його функції корисності при заданому бюджетному обмеженні. Попит зазвичай розглядають з погляду вигідності ціни, тобто попит показує кількість продукту, яку споживачі купуватимуть за різними можливими цінами. У підприємства, фірми завжди існує певне уявлення про бажаний рівень попиту на ринку. На практиці ж не завжди попит, який пред'являється, відповідає цьому рівню. Відповідно різний стан попиту на товари і послуги обумовлює застосування різних видів маркетингу. Зрозуміло, що підприємство, яке мусить постійно адаптуватися до мінливого зовнішнього середовища, реалізує не тільки одну стратегію чи вид маркетингу. Вони поєднуються й використовуються комплексно, залежно від конкретних умов, що виникають на ринку. Список використаної літератури: Щербань А. О. Маркетинг:електронний підручник Паленко І. Р. Маркетинг:електронний підручник Гончаров С. М., Сапсай Г. І.Освітній маркетинг:навч-метод.посіб. – Рівне: НУВГП, 2010.-252с. Елетронний піручник, Примак Т. О. « Маркетинг», 2004. Кардаш В. Я. Маркетингова товарна політика: Навч.-метод. посіб. для самост. вивч. дисц. — К.: КНЕУ, 2003. — 250 с. Балаванова Л.В. Маркетинг: Підручник. – 2-ге вид., перероб. і доп. – К.: Знання – Прес, 2004. – 645 с. Сайт http://referat-ukr.com/marketing/.html Сайтhttp://readbookz.com/book/146/4109.html
Антиботан аватар за замовчуванням

26.01.2013 01:01-

Коментарі

Ви не можете залишити коментар. Для цього, будь ласка, увійдіть або зареєструйтесь.

Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!

Маєш корисні навчальні матеріали, які припадають пилом на твоєму комп'ютері? Розрахункові, лабораторні, практичні чи контрольні роботи — завантажуй їх прямо зараз і одразу отримуй бали на свій рахунок! Заархівуй всі файли в один .zip (до 100 МБ) або завантажуй кожен файл окремо. Внесок у спільноту – це легкий спосіб допомогти іншим та отримати додаткові можливості на сайті. Твої старі роботи можуть приносити тобі нові нагороди!
Нічого не вибрано
0%

Оголошення від адміністратора

Антиботан аватар за замовчуванням

Подякувати Студентському архіву довільною сумою

Admin

26.02.2023 12:38

Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!