УДК 223.657.421
КП ХХХ
№ ХХХ
Міністерство освіти, науки, молоді і спорту
Національний університет водного господарства та природокористування
Р.В.Шавловський
33000, м. Рівне, вул. В.Чорновола 55а
тел. 80951002167
Звіт
про науково-дослідну роботу
«Рівень використання основних виробничих фондів, їх стан та ефективність виробництва»
Зміст
Реферат…………………………………………………………………………………4
Вступ…………………………………………………………………………….….….5
РОЗДІЛ І : Теоретичні засади підвищення ефективності виробництва на підприємстві за рахунок поліпшення використання ОВФ
1.1 Теоретичні основи підвищення ефективності виробництва за рахунок підвищення рівня фондовіддачі ОВФ……..…………….………………….........6
1.2 Підвищення ефективності виробництва за рахунок підвищення стану ОВФ……….…………………………….…………………………..........................9
1.3 Теоретичні засади підвищення рівня фондовіддачі і придатності ОВФ. ..................................................................................................................................10
РОЗДІЛ ІІ : Дослідження впливу рівня використання ОВФ, їх стану на ефективність виробництва
2.1 Характеристика об’єкта дослідження………………………….....………...12
2.2 Методи дослідження………………………………………………………….13
2.3 Дослідження рівня впливу ОВФ………………………………....…………..15
2.4 Дослідження придатності на ефективність виробництва………...………..20
Висновки…………………………………………………………………………...…24
Перелік посилань…………………………………………………………………….25
Наукова стаття………………………………………………………………………..27
Додатки……………………………………………………………………………….34
Перелік умовних позначень
ОВФ – основні виробничі фонди;
Тис.грн – тисяч гривень;
НДР – науково-дослідна робота;
Табл. - таблиця
Реферат
Звіт про НДР: 34с., 2 рис., 7 табл., 1 додатк, 12 джерел.
Об’єкт дослідження: використання основних виробничих фондів підприємства.
Мета роботи: дослідження впливу рівня використання основних виробничих фондів, їх стан на ефективність виробництва підприємства .
Метод дослідження: економіко-статистичний аналіз використання основних виробничих фондів та його вплив на ефективність виробництва підприємства; метод середніх величин, метод кореляційного зв’язку, метод економічного групування. Поліпшення використання основних виробничих фондів є важливим чинником підвищення ефективності виробництва. Встановлено зв’язок між фондовіддачею основних виробничих фондів та ефективністю виробництва; показано вплив придатності основних виробничих фондів на ефективність виробництва.
КОЕФІЦІЄНТ ПРИДАТНОСТІ, РІВЕНЬ ВИКОРИСТАННЯ ОСНОВНИХ ВИРОБНИЧИХ ФОНДІВ, ОСНОВНІ ВИРОБНИЧІ ФОНДИ, ФОНДОВІДДАЧА, СТАН ОСНОВНИХ ВИРОБНИЧИХ ФОНДІВ.
Умови одержання звіту: за договором, 33000 м. Рівне, Соборна, 11, НУВГП.
Вступ
Ефективність виробництва значною мірою визначається рівнем використання ОВФ та їх стану, усі засоби виробництва можна розглядати як фонди підприємства.
Фонди підприємства не обмежуються засобами виробництва. Вони містять і грошові ресурси, які потрібні для відновлення спожитих засобів і предметів праці, виплати заробітної плати тощо.
Ефективне використання основних фондів та виробничих потужностей має велике значення як для підприємства, так і для економіки країни в цілому.
Виробничі фонди включають продуктивні фонди і фонди обігу. Продуктивні фонди поділяються на основні та оборотні. З допомогою саме цих фондів виробляється продукція (послуги). Фонди обігу — це готова продукція, що перебуває на складі підприємства, а також відвантажена, але ще не оплачена покупцями продукція, кошти на рахунку підприємства, які необхідні для придбання предметів праці та виплати заробітної плати. Фонди обігу не входять до продуктивних фондів: вони не беруть участі в процесі виробництва. Проте вони входять до складу виробничих фондів. Це пов'язано з тим, що на підприємстві є ще фонди невиробничого призначення. Вони використовуються для невиробничих потреб (житлові будинки, спортивні споруди, будинки культури, бази відпочинку, дитячі садки і ясла тощо). Фонди обігу в кінцевому підсумку мають виробниче призначення, навіть продукція, яка знаходиться на складі, після реалізації дає кошти, що спрямовуються на виробничі цілі. Через це фонди обігу не можна включати до фондів невиробничого призначення.
Отже, метою даної роботи є вивчення впливу рівня використання ОВФ та їх стану на ефективність виробництва.
На основі поставленої мети ми вирішуємо наступні завдання:
Вивчення загального впливу фондовіддачі на обсяг виробництва та ефективність виробництва.
Вивчення придатності ОВФ і її впливу на ефективність виробництва.
В даній праці наукової новизни немає, будуть запропоновані доповнення та уточнення, а саме вплив використання ОВФ на економічну ефективність виробництва на основі конкретизації значимості ефективності виробництва від рівня використання ОВФ так їх стану.
Розділ І : Теоретичні засади підвищення ефективності виробництва на підприємстві за рахунок поліпшення використання ОВФ
1.1 Теоретичні основи підвищення ефективності виробництва за рахунок підвищення рівня фондовіддачі ОВФ
Виготовлення продукції (виконання робіт, надання послуг) здійснюється в процесі взаємодії праці людини та певних засобів виробництва. Останні за своїм матеріально-речовим складом становлять виробничі фонди підприємства, які поділяють на основні і виробничі фонди. Отже, основні виробничі фонди підприємства – це засоби праці, які мають вартість і функціонують у виробництві тривалий час у своїй незмінній споживчій формі, а їх вартість переноситься конкретною працею на вартість продукції, що виробляється, (на платні послуги) частинами в міру спрацювання.
Економічна сутність і матеріально-речовий зміст основних фондів служить визначальною характеристикою щодо окресленя їхнього значення у здійсненні відтворювальних процесів, функціонуванні та розвитку будь-якого виробництва.[1 ст.101]
На сучасному етапі величина і прогресивність основних виробничих фондів, їх технічний стан у вирішальній мірі зумовлюють потенційний обсяг промислового виробництва, його виробничі потужності, а від повноти використання обладнання залежить фактичний обсяг випуску продукції.
Система показників ефективності відтворення основних фондів України потребує вдосконалення щодо методики обчислення деяких з них та повноти охоплення окремих сторін відтворення засобів праці. Так, наприклад, коефіцієнт оновлення визначається відношенням абсолютної суми введення основних фондів до їхньої наявності на кінець року, а коефіцієнт вибуття – відношення обсягу вибуття основних фондів до їх наявності на початок року, що унеможливлює порівнювання цих відносних показників. Тому визначення коефіцієнтів відтворення основних фондів за середньорічною їх вартістю треба вважати методологічно більш правильним.[2]
Головною ознакою підвищення рівня ефективного використання ОВФ того чи іншого підприємства є зростання обсягу виробництва продукції. Кількість же виробленої продукції за наявного розміру виробничого апарату залежить, з одного боку, від фонду часу продуктивної роботи машин та устаткування протягом доби, місяця або року, тобто від їхнього екстенсивного завантаження, а з іншого - від ступеня використання знарядь праці за одиницю часу (інтенсивного навантаження). Отже, усю сукупність технічних, організаційних та економічних заходів щодо кращого використання ОВФ підприємства можна умовно поділити на дві групи:
1) збільшення екстенсивного завантаження;
2) підвищення інтенсивного навантаження.[5]
Однак треба наголосити на двох важливих обставинах.
По-перше, якщо екстенсивне завантаження машин та устаткування обмежується тільки календарним фондом часу, то можливості підвищення інтенсивного навантаження устаткування, його продуктивності практично не є такими обмеженими.
По-друге, здійснення заходів екстенсивного напрямку, як правило, не потребує капітальних витрат, а підвищення рівня інтенсивного використання виробничого апарату зв'язане зі значними інвестиціями; проте останні порівняно швидко окупаються за рахунок одержаного внаслідок інтенсифікації додаткового економічного ефекту.[4]
Значному поліпшенню екстенсивного завантаження засобів праці сприяє зниження частки недіючого устаткування, яка на промислових підприємствах України є дуже значною (кілька десятків тисяч одиниць), а також виведення з експлуатації зайвого й неефективного використовуваного устаткування та організація завдяки цьому повноцінної двозмінної роботи. За існуючими розрахунками, здійснення таких заходів дало б можливість підвищити фондовіддачу на підприємствах різних галузей промисловості та народного господарства на 10-15 і більше відсотків.
Щодо фондовіддачі – це випуск продукції на одиницю вартості виробничих основних фондів (основного капіталу). У соціалістичній економіці цей показник характеризує рівень ефективності використання виробничих основних фондів. Широко застосовується при економічному аналізі, обгрунтуванні планів виробництва і капітального будівництва в цілому по народному господарству і по окремих галузях, виробничих об'єднаннях, підприємствах. При розрахунках фондовіддачі в цілому по народному господарству використовуються дані по валовому суспільному продукті і про вироблений національний доход, а по окремих галузях – про валову (товарною) або чисту продукцію. Фондовіддача розраховується за балансовою вартістю виробничих основних фондів (без вирахування зносу) або в середньорічному численні, або за станом на кінець відповідного року. На фондовіддача впливають різні чинники. Зростання її залежить перш за все від технічного рівня основних фондів, організаційно-технічних заходів щодо поліпшення використання виробничих потужностей, долі капітальних вкладень, що направляються на реконструкцію і технічне переозброєння.[3]
1.2 Підвищення ефективності виробництва за рахунок підвищення стану ОВФ
Стан основних виробничих фондів характеризує коефіцієнт придатності. Отже, коефіцієнт придатності основних виробничих фондів показує, яку долю складає їх залишкова вартість від первісної вартості, визначається як відношення величини залишкової вартості до первісної вартості основних фондів.
Однією з найбільш важливих задач розвитку промисловості є забезпечення виробництва насамперед за рахунок підвищення його ефективності і більш повного використання внутрішньогосподарських резервів. Для цього необхідно раціонально використовувати основні фонди і виробничі потужності.[6]
До складу виробничих фондів промислових підприємств входять основні й оборотні фонди, котрі є засоби виробництва, що складаються відповідно з засобів праці і предметів праці.
Велика роль відводиться проблемі підвищення ефективності використання ОВФ, які визначають рівень його матеріально-технічної бази, яка в значній мірі визначає обсяг виробництва продукції.
Забезпечення певних темпів розвитку і підвищення ефективності виробництва можливе за умови інтенсифікації відтворення та кращого використання діючих основних виробничих фондів (ОВФ) підприємства. Ці процеси, з одного боку, сприяють постійному підтримуванню належного технічного рівня кожного підприємства, а, з іншого - дають змогу збільшувати обсяг виробництва продукції без додаткових інвестиційних ресурсів, знижувати собівартість виробів за рахунок скорочення питомої амортизації й витрат на обслуговування виробництва та його управління, підвищувати фондовіддачу і прибутковість.[8]
Щоб визначити виконання плану щодо обсягів капітального ремонту, необхідно зіставити вартість фактично виконаного капітального ремонту з плановою сумою витрат на ремонт. Таке ж зіставлення необхідно провести і в кількісному вимірі (за кількістю відремонтованих об’єктів)Технічний стан основних фондів залежить також і від термінів їх служби. Тому в ході аналізу необхідно наявне на кінець періоду обладнання згрупувати за тривалістю його експлуатації на підприємстві за даними технічних паспортів. За цією ознакою основні фонди поділяють на обладнання з тривалістю експлуатації до 5 років, від 5 до 10, від 10 до 20 і більше 20 років.Для оцінки технічного рівня основних фондів визначається також питома вага прогресивного обладнання (у тому числі автоматичного) у загальній його кількості та вартості. Її динаміка простежується протягом ряду періодів. ходячи з обсягу продукції у натуральному вираженні. Проте натуральні та умовно-натуральні виміри обсягу продукції використовуються лише на підприємствах, що випускають продукцію одного виду, або продукцію, яку можна привести до одного виду.[7]
1.3 Теоретичні засади підвищення рівня фондовіддачі і придатності ОВФ
Ефективне використання основних фондів та виробничих потужностей має велике значення як для підприємства так і для економіки країни в цілому.
Оновлення основних фондів на підприємстві веде до збільшення випуску обсягів продукції та підвищення рівня її якості (а значить і прибутку), прискорює їх оборотність, що значною мірою сприяє вирішенню проблеми скорочення розриву в термінах фізичного і морального зносу.[8 ст.190-191]
Ефективне використання основних фондів може бути досягненим шляхом модернізації діючого устаткування, машин та механізмів, установлення оптимального режиму їх роботи.[7 ст.191]
Протягом останніх років на більшості підприємствах різних галузей народного господарства України спостерігається низький рівень ефективності відтворювальних процесів. Коефіцієнти оновлення й вибуття машин і устаткування, тобто найбільш активної частини основних фондів на промислових підприємствах коливаються в межах відповідно 5 – 6 та 2 – 3 % загального їх обсягу, а коефіцієнт економічного спрацювання досягає 50 – 55 % загальної вартості. Парк діючого виробничого устаткування містить майже третину фізично-спрацьованих і технічно застарілих його одиниць. А це негативно впливає на господарську діяльність підприємства. Саме цим передовсім пояснюється невідкладне завдання прискорення й підвищення ефективності відтворення основних фондів, зростанням технічного рівня застосовуваних засобів праці. [1 ст.119]
Зростання фондовіддачі залежить перш за все від технічного рівня основних фондів, організаційно-технічних заходів щодо поліпшення використання виробничих потужностей, долі капітальних вкладень, що направляються на реконструкцію і технічне переозброєння. Ряд чинників діє у бік зниження фондовіддачі. Наприклад, прискорений розвиток галузей промисловості з відносно низької фондовіддачі може привести до деякого пониження її рівня в цілому по промисловості. Різні очисні споруди, що передбачаються в проектах, безпосередньо не впливають на обсяг виробництва, проте витрати на них ведуть до зростання вартості основних фондів, що викликає відповідне зниження рівня фондовіддачі. [11]
З метою поглиблення аналізу ефективності використання основних фондів показник фондовіддачі визначається за всіма основними фондами, основними фондами виробничого призначення, активною частиною основних фондів. Питання аналізу відіграють важливу роль в оцінці ефективності господарської діяльності підприємства. Підприємницька діяльність, яка здійснюється протягом тривалого часу, завжди потребує певного узагальнення, систематизації та аналізу її різних напрямів, етапів, а також складовими, що впливають на ефективність господарювання. Виробничі потужності й основні виробничі фонди, як економічні категорії, взаємозалежні між собою. Виробнича потужність виражає можливість основних засобів підприємства щодо виробництва ними обсягу продукції, а основні виробничі фонди — вартість (ціну) виробничої потужності. [10]
Крім того, поліпшення використання основних виробничих фондів підприємства є важливою резервом підвищення ефективності виробництва.[9]
Поліпшення використання основних виробничих фондів також зменшує потреби підприємства у капітальному вкладенні для розвитку матеріально-технічного обсягу виробництва продукції; тобто відбувається економія коштів на усі цілі. Як свідчить багаторічна практика господарювання; ефект від поліпшення використання основних виробничих фондів реалізується значно швидше, ніж від нових капітальних вкладень.[12]
Таким чином, в умовах ринкової політики, коли підприємство відтворення основних виробничих фондів підприємства здійснюється за рахунок власних або позичених коштів, поліпшення використання цих фондів є важливим фактором росту ефективності використання основних виробничих фондів, на основі якого зробити висновки про рівень їх використання і передбачити заходи по поліпшення забезпечити збільшення виробництва продукції, обсяг якої знаходять реалізацію на ринку, та підвищення ефективності виробництва.[11]
Розділ 2. Дослідження рівня використання основних виробничих фондів їх стану та їх впливу на ефективність виробництва.
2.1. Характеристика об’єкту дослідження і вихідної інформації.
Нам були представлені 100 підприємств. Для визначення чисельності даної випадкової вибірки була застосована безповторна статистична вибірка. Кількість підприємств, які є вибірковою сукупністю і репрезентують генеральну сукупність ми обчислюємо за формулою:
, (1)
, (2)
t =2
N=100
σ = 0,5
µ = 0,07
В таблиці 2.1 наведені вихідні дані по 34 об’єктам дослідження:
Таблиця 2.1 Вихідні дані
Вихідна інформація вибірки
Підприємство
Обсяг виробництва продукції, тис.грн.
Балансова вартість ОВФ
Витрати виробництва, тис.грн.
Первісна
Залишкова
15
3940
3890
2410
3820
64
4810
5063
2180
4800
48
4190
3990
2410
4040
92
3610
2400
1620
3020
38
2310
1450
990
1610
66
3150
2250
1300
2980
58
1820
1350
1020
1700
61
5120
4250
1600
5020
7
4980
3320
1840
4840
69
2200
2580
1480
2120
5
4200
3510
2350
3810
94
3780
2700
3600
3160
80
3780
2700
2910
4110
17
4020
2510
1520
300
96
3330
2380
2980
2870
13
3740
2490
1480
3240
12
3480
2680
1670
3010
Разом
62460
49513
33360
54450
Середнє
3674,118
2912,529
1962,353
3202,941
Методи дослідження
Основними методами опрацювання результатів статистичного спостереження є:
- економічне групування - розподіл одиниць сукупності на однорідні групи за істотними ознаками, при групуванні можна розділити всю сукупність на групи виділити основні типи і форми явища, це дозволяє вивчити взаємовідносини між групами, типами, формами явищ. Розглядаючи зміну ознак від групи до групи, можна визначити залежність результативної ознаки від факторної;
- середня величина - абстрактна узагальнююча величина, що характеризує рівень варіаційної ознаки у якісно-однорідній сукупності. За допомогою середньої величини можна охарактеризувати сукупність по кількісній варіації ознаки. При розрахунку середньої величини погашаються випадкові відхилення окремих величин, явищ;
- відносні величини – співвідношення абсолютних величин. Необхідні для відображення кількісного співвідношеннями між ознаками соціально-економічних явищ. Отримують шляхом ділення однієї статистичної величини на іншу, при цьому величина з якою проводять порівняння називають базою, а порівнювана величина (чисельник) – звітною;
- кореляційний аналіз взаємозв'язків – метод за допомогою якого можна отримати кількісні вираження взаємозв’язків між соціально-економічними явищами. Його суть полягає у побудові економічно-математичної моделі, у вигляді рівняння регресії , формування кореляційного зв'язку, що виражає залежність середньої зміни результативної ознаки від одного або кількох ознак факторів.
Етапи кореляційного аналізу:
сформувати завдання дослідження і обґрунтувати методику вимірювання результативної ознаки тобто обрати показник, який найбільш чітко характеризує цю ознаку, виходячи із завдання дослідження;
обрати найбільш важливі фактори, які теоретично мають вплив на результативну ознаку;
обрати факторні показники;
визначити математичну формулу, яка виражає залежність у від х;
оцінити тісноту зв'язку і перевірити їх достовірність за допомогою критеріїв економічної статистики.
В даній курсовій роботі використовувався прямолінійний зв’язок
У = а + bх, де
a =
b=
Ще одним завданням кореляційного аналізу - визначення тісноти зв’язку між ознаками.
За шкалою Чеддока, якщо кореляційне співвідношення знаходиться знаходить в межах
0,1-0,3 - зв'язок слабкий;
0,3-0,5 - помірний;
0,5-0,7 - помітний;
0,7-0,9 - високий;
0,9-0,99 - занадто високий;
- індексний метод
Індекс – особлива відносна величина, за допомогою якої можна виміряти безпосередньо неспівставні явища і проводити оцінку окремих факторів, що формують складне соціально-економічне явище;
- дисперсійний аналіз – основною метою дисперсійного аналізу є виявлення на основі величини загальної дисперсії, впливу окремих чинників, які визначають варіацію ознаки. Для оцінки частки варіації, яка зумовлена тією чи іншою ознакою, сукупність розділяється на групи за ознакою впливу якої досліджується.
Групова дисперсія - характеризує варіацію ознаки навколо групової дисперсії.Міжгрупова – міра варіації групових середніх навколо загальної середньої.
- вибіркове спостереження – поширений вид несуцільного спостереження при якому досліджується не вся сукупність, а лише її частина, відібрана за певними правилами і забезпечує отримання даних, які характеризують сукупність в цілому цим забезпечує репрезентативність вибіркової сукупності, тобто є властивість відтворювати всю сукупність.
2.3. Дослідження впливу рівня використання ОВФ на ефективність виробництва.
Для того, щоб дослідити вплив рівня використання основних виробничих фондів необхідно обрахувати фондовіддачу та витрати на 1 гривню по кожному підприємству.
Обрахунки представлені в таблиці 2.2.
Таблиця 2.2 Розрахунок фондовіддачі та витрати на 1 грн. продукції
Підприємства
Обсяг ви-ва про-ї,тис.грн.
Первісна вартість ОВФ,тис.грн
Фондовіддача грн./грн.
Витрати тис.грн.
Ви-ти на 1 грн,проданої продукції
15
3940
3890
1,012853
3820
0,969543
64
4810
5063
0,95003
4800
0,997921
48
4190
3990
1,050125
4040
0,9642
92
3610
2400
1,504167
3020
0,836565
38
2310
1450
1,593103
1610
0,69697
66
3150
2250
1,4
2980
0,946032
58
1820
1350
1,348148
1700
0,934066
61
5120
4250
1,204706
5020
0,980469
7
4980
3320
1,5
4840
0,971888
69
2200
2580
0,852713
2120
0,963636
5
4200
3510
1,196581
3810
0,907143
94
3780
2700
1,4
3160
0,835979
80
3780
2700
1,4
4110
1,087302
17
4020
2510
1,601594
300
0,074627
96
3330
2380
1,39916
2870
0,861862
13
3740
2490
1,502008
3240
0,86631
12
3480
2680
1,298507
3010
0,864943
Разом
62460
49513
22,2137
54450
14,75945
Середнє
3674,118
2912,529
1,306688
3202,941
0,868203
Економічним показником, який характеризує використання основних фондів, є фондовіддача. Фондовіддача характеризує величину обсягу виробництва продукції, яка отримана з одиниці основних виробничих фондів. В таблиці 2.3. наведений ранжирований ряд в залежності ефективності виробництва від фондовіддачі ОВФ.
Таблиця 2.3 Ранжерований ряд Фондовіддачі
Підприємства
Фондовіддача, грн./грн
Витрати на 1 грн проданої продукції
69
0,852713
0,963636
64
0,95003
0,997921
15
1,012853
0,969543
48
1,050125
0,9642
5
1,196581
0,907143
61
1,204706
0,980469
12
1,298507
0,864943
58
1,348148
0,934066
96
1,39916
0,861862
66
1,4
0,946032
94
1,4
0,835979
80
1,4
1,087302
7
1,5
0,971888
13
1,502008
0,86631
92
1,504167
0,836565
38
1,593103
0,69697
17
1,601594
0,074627
Далі, враховуючи ранжирований ряд показника фондовіддачі, ми будуємо діаграму впливу коефіцієнта фондовіддачі на витрати виробництва на 1 гривню (Рисуонк 2.1.)
Рисунок 2.1. Залежність рівня ефективності витрат на ефективність фондовіддачі.
Визначаємо рівняння, яке опису дану залежність, за даним рівнянням знаходимо у і визначаємо теоретичну криву.
y= а - bх
Для розвязання даного рівняння потрібно визначити а і b. Це можна зробити за допомогою системи рівнянь:
Для розвязання даної системи потрібно побудувати допоміжну кореляційну таблицю.
Таблиця 2.4 Допоміжна таблиця для визначення кореляції
Підприєства
х
y
2
2
x * y
(x – xс) *(y - yс)
15
0,853
0,964
-0,454
0,095
0,206
0,009
0,821705
-0,043
64
0,950
0,998
-0,357
0,130
0,127
0,017
0,948055
-0,046
48
1,013
0,970
-0,294
0,101
0,086
0,010
0,982005
-0,030
92
1,050
0,964
-0,257
0,096
0,066
0,009
1,012531
-0,025
38
1,197
0,907
-0,110
0,039
0,012
0,002
1,08547
-0,004
66
1,205
0,980
-0,102
0,112
0,010
0,013
1,181177
-0,011
58
1,299
0,865
-0,008
-0,003
0,000
0,000
1,123135
0,000
61
1,348
0,934
0,041
0,066
0,002
0,004
1,259259
0,003
7
1,399
0,862
0,092
-0,006
0,009
0,000
1,205883
-0,001
69
1,400
0,946
0,093
0,078
0,009
0,006
1,324445
0,007
5
1,400
0,836
0,093
-0,032
0,009
0,001
1,170371
-0,003
94
1,400
1,087
0,093
0,219
0,009
0,048
1,522223
0,020
80
1,500
0,972
0,193
0,104
0,037
0,011
1,457832
0,020
17
1,502
0,866
0,195
-0,002
0,038
0,000
1,301205
0,000
96
1,504
0,837
0,197
-0,032
0,039
0,001
1,258333
-0,006
13
1,593
0,697
0,286
-0,171
0,082
0,029
1,110345
-0,049
12
1,602
0,075
0,295
-0,794
0,087
0,630
0,119522
-0,234
Разом
22,214
14,759
0,000
0,000
0,828
0,790
18,883
-0,403
Середнє
1,307
0,868
0,000
0,000
0,049
0,046
1,111
-0,024
Визначаємо коефіцієнт лінійної кореляції:
= -0,49773
Похибка коефіцієнта кореляції становитиме:
0,224
Відповідно отримуємо наступні межі:
-0,274 ≤ r ≤ 0,722
Наступним кроком стане обчислення ТФАКТИЧНЕ:
ТФ = r / Sr = 0,498 / 0,316 = 2,223
ТТЕОРЕТИЧНЕ = 2
ТФ >ТТ
Дана нерівність виконується, а тому зв’язок суттєвий.
Знайдемо параметри рівняння прямої:
bxy = =
a = y - bx = 0, 868– 1,307*(-0.452) = 3,76
y = 3,76 - 0,452x
SRкr =
SRр =
Межі для параметрів а і b:
-3,41 ≤ а ≤ 4,109
-0,165 ≤ b ≤ 0,739
Знаходимо межі зміни ефективності виробництва:
y = a – bx
За параметр «х» приймаємо мінімальне значення фондовіддачі:
1) ymin = -3,41+ (-0,165)*0,853= -3,05
2) ymax = 1,946+ (0.102)*2,278= 4,67
Таким чином значення коливається від -3,05 до 4,67.
2.5.Дослідження впливу рівня використання ОВФ на ефективність виробництва.
Стан основних виробничих фондів характеризуються таким показником як придатність основних виробничих фондів. Цей показник впливає на результат господарської діяльності, а саме на: 1) обсяг виробництва продукції, а відповідно і на фондовіддачу; 2) рівень собівартості продукції, а відповідно і на витрати на 1 гривню проданої продукції.
Таблиця 2.5 Розрахунок придатності ОВФ та ефективність виробництва
Табл 2.5
№ підпр.
Обсяг в-ва продукції
Балансова вартість
Залишкова вартість
Коефіцієнт придатності
Витрати в-ва
Витр. на 1 грн. продукції
15
3940
3890
2410
0,620
3820
0,969543
64
4810
5063
2180
0,431
4800
0,997921
48
4190
3990
2410
0,604
4040
0,9642
92
3610
2400
1620
0,675
3020
0,836565
38
2310
1450
990
0,683
1610
0,69697
66
3150
2250
1300
0,578
2980
0,946032
58
1820
1350
1020
0,756
1700
0,934066
61
5120
4250
1600
0,376
5020
0,980469
7
4980
3320
1840
0,554
4840
0,971888
69
2200
2580
1480
0,574
2120
0,963636
5
4200
3510
2350
0,670
3810
0,907143
94
3780
2700
3600
1,333
3160
0,835979
80
3780
2700
2910
1,078
4110
1,087302
17
4020
2510
1520
0,606
300
0,074627
96
3330
2380
2980
1,252
2870
0,861862
13
3740
2490
1480
0,594
3240
0,86631
12
3480
2680
1670
0,623
3010
0,864943
Сума
62460
49513
33360
12,005
54450
14,75945
Середнє
3674,118
2912,529
1962,353
0,706
3202,941
0,868203
Побудуємо ранжерований ряд залежності витрат на 1 продукції від придатності основних виробничих фондів.
Таблиця 2.6 Ранжерований ряд Коефіцієнта придатності ОВф
Підприємства
Коефіцієнт придатності ОВф
Витрати на 1 грн. проданої продукції
61
0,38
0,98
64
0,43
0,998
7
0,554
0,972
69
0,574
0,964
66
0,578
0,946
13
0,594
0,866
48
0,6
0,964
17
0,606
0,075
15
0,62
0,97
12
0,623
0,865
5
0,67
0,907
92
0,675
0,837
38
0,683
0,697
58
0,756
0,934
80
1,078
1,086
96
1,252
0,862
94
1,33
0,836
Далі, враховуючи ранжирований ряд показника придатності, ми будуємо діаграму залежності коефіцієнта придатності на ефективність виробництва (Рисунок 2.2.)
Оцінка впливу придатності на витрати виробництва на 1 грн. проданої продукції
Таблиця 2.7 Допоміжна таблиця для визначення кореляції
Підприєства
х
y
2
2
х*у
(x – xс) *(y - yс)
15
0,620
0,969543
-0,0867
0,1013
0,0075
0,0103
0,600668
-0,00878
64
0,431
0,997921
-0,2756
0,1297
0,0760
0,0168
0,42968
-0,03575
48
0,604
0,9642
-0,1022
0,0960
0,0104
0,0092
0,582387
-0,00981
92
0,675
0,836565
-0,0312
-0,0316
0,0010
0,0010
0,564681
0,000987
38
0,683
0,69697
-0,0234
-0,1712
0,0005
0,0293
0,475862
0,004014
66
0,578
0,946032
-0,1284
0,0778
0,0165
0,0061
0,546596
-0,00999
58
0,756
0,934066
0,0494
0,0659
0,0024
0,0043
0,705739
0,003251