Подякувати Студентському архіву довільною сумою
Admin
26.02.2023 12:38
Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!
Інформація про навчальний заклад
ВУЗ:
Інші
Інститут:
Не вказано
Факультет:
Не вказано
Кафедра:
Не вказано
Інформація про роботу
Рік:
2024
Тип роботи:
Інші
Предмет:
Філософія
Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):
Словник з філософії
Тема 3.1
Світ – це цілісна система, єдність природи, суспільства і сутнісних сил людини що увібрала в себе уявлення про граничність для людини основ сущого.
Буття – одне з найважливіших, найбільш абстрактних світоглядних понять до яких дійшло людство в процесі свого розвитку.
Матерія – філос. матерія, що позначає, світ об’єктивної реальності, що відображають нашими відчуттями, існуючими(об’єктивно) незалежно від них.
Універсум – філос.. поняття, що позначає «світ, як дім» або «все існуюче».
Простір – це філософ. категорія, за допомогою якої позначається основні форми існування матерії.
Субстанція – і те що лежить в основі філос.. категорія класичної раціональної для позначення об’єктивної реальності в аспекті вн. єдності своїх форм, її проявлення і саморозвитку.
Спокій – наявність упродовж певного часу незмінності, постійності, визначеності предметів, властивостей і співвідношень, станів, процесів тощо.
Розвиток – необоротна, спрямована, закономірна зміна матеріальних і ідеальних об’єктів.
Прогрес – направлений розвиток від нижчого до вищого , поступовий рух вперед до кращого.
Час – одне з основних понять фізики і філософ. одна з координат простору часу, вздовж якої протягують світові лінії фізичних тіл.
Дуалізм – доктрина, яка твердить що фізичні предмети є незалежними у своєму існуванні і природі від розумового акту пізнання і знання.
Монізм – теорія, згідно якої різні типи буття або субстанці, що здаються різними, врешті зводяться до єдиного джерела.
Детермінізм – філос.. матеріальне вчення про загальну об’єктивну зумовленість явищ природи, суспільства і людської психіки, зокрема волі.
Діалетика – розділ філос.., що досліджує напр.. розвитку.
Метафізика – філософське буття, наука про граничні і наукові принципи і засоби буття.
Догматизм – одностороннє, схематичне мислення яке з’єднує аналіз і оцінку теоретичних і практичних проблем без урахування конк. діяльності.
Суперечність – це відношення протилежностей, як сторін єдиного цілого, суть його в тому що сторони, які взаємовк. одна одну, не можуть існувати одна без одної.
Картина світу – складно структурована цілісність, що визначає 3 головні – світогляд, світосприйняття та світовідчуття.
Синергетика – наука що займається вивченням процесів самоорганізації і виникнення підтримки стійкості і розпаду структур різної природи на основі методів математичної фізики.
Тема №3.2
Дух – обєктивно духовне, що є спрямуванням духовного досвіду, багатствах нашого досвіду, людей які існують як відокремлена в сутність тому житті надлюдське начало.
Душа – нематеріальна, потойбічна безсмертна сила, що тимчасово перебуває в тілі, є основою, джерелом психічних явищ.
Свідомість – це особлива форма психічної діяльності, орієнтована на відображення та перетворення дійсності.
Спілкування – це один із виявів взаємодії в основі якого лежить обмін думками, почуттями, виявлення з метою інформування.
Мова – система звукових і графічних знаків, що виникла на певному рівні розвитку людства, розвивається і має соціальне призначення.
Ідеальне – досконале, що характеризується вищим ступенем якості відповідне ідеалу.
Інформація – абстрактне поняття, що має різні значення, залежно від контексту, виклад фактів, подій витлумачення.
Творчість – діяльність людини, спрямована на створення якісно нових, невідомих раніше духовних або матеріальних цінностей.
Надсвідоме – це те, що усвідомлюється суб’єктами і має об’єктивний результат.
Самосвідомість – рефлекторна свідомість, за допомогою якої особа конкретно усвідомлює себе у своїх власних розумових діях і станах.
Психіка – система явищ суб’єктивного внутрішнього світу людини та тварин.
Предметність – здатність людської свідомості вибудовувати свій зміст із опорою на ідеальність системи визначень і з наочним спостереженням.
Цілісність – це процес взаємодії людини з навколишнім середовищем, завдяки єдиного цілого.
Діяльність – це прогрес взаємодії людини з навколишнім середовищем завдяки чому вона досягає свідомого поставленої мети, яка виникла внаслідок появи потреби.
Ментальність – спосіб мислення, загальна духовна установка індивіда або соціальної групи до навколишнього середовища.
Духовність – це внутрішній світ людини, стрижень, фундамент.
Мораль – система поглядів, уявлень, норм та оцінок що регулюють поведінку людей у суспільстві.
Етика естетика – наука, що вивчає природу, функції, закономірності естетики свідомості.
Мистецтво – вид людської діяльності що відображає дійсність у конкретно чутливих образах відповідно до нових системних ідеалів.
Національна свідомість – сукупність теоретичних, будених, масових, елітних власне національних та зарубіжних ідей, настанов, прагнень, які сприяють прогресивному розвитку націй в усіх сферах її функціонування.
Тема 4
Досвід – це сукупність практичного засвоєних знань навиків, знання життя, заснування на перспективу.
Знання – форма існування і систематизації результатів пізнавальної діяльності людини.
Суб’єкт – філос.. поняття, яке означає наділену чуттям і розумом істоту, що пізнає світ.
Об’єкт – матеріальний предмет пізнання і практичного впливу з боку людини, будь який предмет думки, дослідження.
Предмет – поняття, що позначає певну цілісність, виділену із світу об’єктів у процесі практичної та духовної дійсності.
Епістемологія - філософсько-методологічна дисципліна, у якій досліджується знання як таке, його будова структура, функціонування і розвиток.
Скептизм – отримання інформації про дійсність через сумніви та постійні перевірки чи експерименти.
Релетивізм – відмова від визначення тяглості у розвитку знання перебільшення впливу конкретних умов.
Догматизм – одностороннє, схематичне мислення , яке оперує доглами, здійснює аналіз і оцінку теоретичних і практичних проблем без урахування конкретної реальності.
Істина – це правильне відображення дійсності у свідомості людини, її уявлень, суджених, теоріях об’єктивної дійсності.
Достовірність – властивість інформ. буття правильно сприйнятого, ймовірність відсутності помилок.
Правда – це відповідність між розумом та річчю, фактами чи реальністю, факт, як об’єкт правильного вірування.
Методологія – система знань принципів.
Метод – систематизована сукупність кроків, які потрібно здійснити для виконання певної задачі, досягнення мети.
Парадигма – система теоретичних установок, які взяті за зразок розв’язання наукових задач.
Практика – соціальна і цілеспрямована діяльність, яку суб’єкт здійснює для досягнення певної мети.
Наукова картина світу – це цілісна система уявлень про загальну властивість і закономірність природи.
Тема 5
Людина – вид живих організмів, що на сучасному етапі існування живого перебуває на найвищому щаблі розвитку і зайняла його в результаті довгого і складного процесу історично-еволюційного процесу.
Буття – одне з найважливіших, найбільш абстрактних світоглядних понять до яких дійшло людство в процесі свого розвитку.
Життя це сукупність фундаментальних загально біологічних ознак, що об’єднують органічних істот, відрізняючи їх від неорганічних об’єктів.
Існування – унікальна особистісна сутність людини, що втілює в собі духовну психоемоційну неповторність особи.
Антропосоціогенез – історичний процес перетворення людини, як антропоса, біологічної істоти, в члени суспільства, носія його основних, в першу чергу виробничих, естетичних і етичних стосунків.
Індивід – окремий організм, який існує самостійно.
Індивідуальність – це сукупність індивід них особливостей та особистісних властивостей, характерних нище для даної людини, таке їх поєднання, яке відрізняє одну людину від іншої та утворювати своєрідність.
Особа – цілісна соціальних властивостей людини, продукт суспільного розвитку і включення і індивідуальності в систему соціальних відносин за допомогою активної діяльності .
Свобода – здатність людини чинити відповідно до своїх бажань інтересів і цілей на основі знання об’єктів діяльності.
Вибір – стадія волі, що має на увазі селекцію однієї з двох або більше альтернатив, інколи після обміркування.
Необхідність – є те, що обов’язково повинно статися в даних умовах, однак в такій формі яка залежить не тільки від сутності, що відбувається, але і від чого склалися умови його вияву.
Відповідальність – обов’язок особи зазнати наслідків за вчинки, які не відповідають встановлених суспільством соціальними нормами.
Творчість – діяльність людини, спрямована на створення якісно нових невідомих раніше духовних або матеріальних цінностей.
Відчуження – психологічний захист у формі ізоляції, відособлення в середині свідомості особливих зон, які пов’язані з травматичними чинниками.
Смерть – кінець життя біологічного організму. Існує багато інших визначень смерті, що формують її для певного організму.
Сенс життя – філософська та духовно проблема що має відношення до визначення мети як біологічного виду, одне з основних світоглядних понять, що має величезне ставлення особистості.
Людство – всі люди в цілому, людська спільнота, сукупність людей.
Тема 6
Соціальна філософія – це розділ філософії що досліджують проблеми сенсу цілей існування суспільства, походження, тенденцію розвитку, проблеми єдності.
Соціум – система суспільного співжиття людей половими ознаками якого є свідомість, цілеспрямованість, діяльність, спілкування, творення та існування у світі культури.
Суспільство – вища форма соціуму – це цілеспрямована істотно спрямована і способів взаємодії людини.
Суспільне буття – це категорія, що означає свого роду субстанцію суспільного життя, кількість об’єктів, засоби для розвитку суспільства.
Суспільне – кінець життя біологічного організму. Існує багато значень суспільства, що відповідає самого себе або разом охоплює суспільного явища.
26.01.2013 01:01-
Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!
0%
Оголошення від адміністратора