Подякувати Студентському архіву довільною сумою
Admin
26.02.2023 12:38
Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!
Інформація про навчальний заклад
ВУЗ:
Національний університет водного господарства та природокористування
Інститут:
Не вказано
Факультет:
Не вказано
Кафедра:
Не вказано
Інформація про роботу
Рік:
2011
Тип роботи:
Звіт про науково - дослідну роботу
Предмет:
Інші
Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):
Міністерство освіти, науки, молоді та спорту України
Національний університет водного господарства та природокористування
УДК 334.716
№ держ. реєстру
№ ХХХ
О.В.Полюхович
33000, м. Рівне, вул. В.Чорновола 55а
тел. 80994170777
Звіт
про науково-дослідну роботу
«Рівень використання основних виробничих фондів підприємства, їх стан та ефективність виробництва»
_______ О.В.Полюхович
Рукопис закінчено 25 травня 2011 р.
м. Рівне
Зміст
План………………………………………………………………………………..3
Умовні позначення………………………………………………………………..4
Реферат…………………………………………………………………………….5
Вступ……………………………………………………………………………….6
РОЗДІЛ І : Теоретичні засади підвищення ефективності виробництва за рахунок поліпшення використання ОВФ
1.1 Теоретичні основи підвищення ефективності виробництва за рахунок підвищення рівня використання ОВФ на виробництві……………………..8
1.2 Підвищення ефективності виробництва за рахунок поліпшення стану ОВФ ………………………………………………………………..................10
1.3 Теоретичні засади підвищення рівня фондовіддачі та рівня ефективності основних виробничих фондів……………………………......11
РОЗДІЛ ІІ : Дослідження впливу рівня використання ОВФ, їх стану на ефективність виробництва
2.1Дослідження впливу фондовіддачі ОВФ на ефективність виробництва……………………………………………………………………..13
2.2 Дослідження впливу придатності ОВФ на ефективність виробництва ……………………………………………………………………..21
Висновки…………………………………………………………………………27
Перелік посилань………………………………………………………………..28
План
Умовні позначення
Реферат
Вступ
РОЗДІЛ І : Теоретичні засади підвищення ефективності виробництва за рахунок поліпшення використання ОВФ
Теоретичні основи підвищення ефективності виробництва за рахунок підвищення рівня використання ОВФ на виробництві
Підвищення ефективності виробництва за рахунок поліпшення стану ОВФ
Теоретичні засади підвищення рівня фондовіддачі та рівня ефективності основних виробничих фондів
РОЗДІЛ ІІ : Дослідження впливу рівня використання ОВФ, їх стану на ефективність виробництва
2.1 Дослідження впливу фондовіддачі ОВФ на ефективність виробництва
2.2 Дослідження впливу придатності ОВФ на ефективність виробництва
Висновки
Перелік посилань
УМОВНІ ПОЗНАЧЕННЯ:
ОФВ – основні виробничі фонди
Ов – обсяг виробництва продукції
Бв – балансова вартість
В – витрати виробництва
Рзн – річний знос
Фв – фондовіддача
Фє – фондоємність
Кпр – коефіцієнт придатності
Кзн – коефіцієнт зносу
Кон – коефіцієнт оновлення
В1грн – витрати на одну гривню виробленої продукції
№ п/п – номер по порядку
Реферат
Звіт про НДР: 28 с., 2 рис., 7 табл., 20 джерел.
Об’єкт дослідження: використання основних виробничих фондів підприємства.
Мета роботи: дослідження впливу рівня використання основних виробничих фондів підприємства на ефективність виробництва.
Метод дослідження: економіко-статистичний аналіз використання основних виробничих фондів та його вплив на ефективність виробництва підприємства; метод середніх величин, метод кореляційного зв’язку, метод економічного групування. Поліпшення використання основних виробничих фондів є важливим чинником підвищення ефективності виробництва. Встановлено зв’язок між фондовіддачею основних виробничих фондів та ефективністю виробництва; показано вплив придатності основних виробничих фондів на ефективність виробництва.
КОЕФІЦІЄНТ ПРИДАТНОСТІ, РІВЕНЬ ВИКОРИСТАННЯ ОСНОВНИХ ВИРОБНИЧИХ ФОНДІВ, ФОНДОВІДДАЧА, ЕФЕКТИВНІСТЬ ВИКОРИСТАННЯ, СТАН ОСНОВНИХ ВИРОБНИЧИХ ФОНДІВ.
Умови одержання звіту: за договором, 33000 м. Рівне, Соборна, 11, НУВГП.
Вступ
В даний час, із переходом економіки до ринкових відносин, підвищується самостійність підприємств, їх економічна і юридична відповідальність. Різко зростає значення фінансової усталеності суб'єктів господарювання. Все це значно збільшує роль аналізу їхнього господарського стану: наявності і раціонального використання основних фондів.
Для поглиблення аналізу використання основних засобів підприємства необхідно вдатися до вивчення показників функціонування їх основної продуктивної частини - машин і обладнання. Воно можливе лише у разі організації на підприємстві системи управлінського обліку роботи обладнання. На невеликих підприємствах доцільно вести суцільний, безперервний облік часу фактичної роботи обладнання, часу простоїв кожного обладнання, часу простоїв кожного об‘єкта.
Організація і ведення такого обліку звичайно потребує певних витрат, але їх окупність за рахунок високої аналітичної цінності одержуваної інформації не викликає жодних сумнівів.
При аналізі роботи обладнання передусім оцінюється динаміка і використання біснес-планових показників використання всього парку за часом і за потужністю. При цьому визначають коефіцієнти екстенсивного використання обладнання шляхом порівняння досягнутого рівня його експлуатації у аналізованому періоді з базовим і з тим, яким передбачався бізнес-планом.
Актуальність даної теми майже не залежить від часу та суспільного ладу. За будь-яких умов процес суспільного виробництва полягає в поєднанні 3 факторів виробництва (земля, капітал, праця) для забезпечення неперервності зазначеного процесу.
В умовах ринкової економіки увага повинна приділятися всім факторам без винятку, бо відсутність одного з факторів чи недостатній його обсяг поставить під загрозу все виробництво.
Це пояснюється насамперед невизначеністю майбутнього економічного становища. Навіть економіка розвинутих країн знаходиться під впливом економічних криз. Тому процес управління підприємством зумовлює постійний контроль, нагляд і аналіз факторів виробництва та процесу їх взаємодії.
Мета роботи: дослідження рівня впливу використання ОВФ та іх придатності на ефективність виробництва.
Завдання дослідження:
дослідження впливу рівня фондовіддачі ОВФ на ефективність виробництва
дослідження впливу рівня придатності ОВФ на ефективність виробництва
Гіпотеза: підвищення ефективності виробництва буде відбуватися за умови підвищення ефективності та придатності ОВФ.
Наукова новизна: уточнена залежність між ефективністю виробництва і рівнем використання та їх придатністю.
Вихідна інформація:
обсяг проданої продукції
балансова вартість: первісна і залишкова
визначити придатність (зіставити первісну і залишкову балансові вартості)
витрати на 1 гривню проданої продукції
Мета збору вихідної інформації:
статистичне спостереження (суцільне, несу цільне)
особисте спостереження
хронометраж (послідовне спостереження)
Методи опрацювання вихідної інформації:
Зведення
групування
середні величини
відносні показники
дисперсний аналіз
метод абстракції
метод моделювання
метод кореляційного аналізу
Витрати на проведення наукового дослідження – умовно 40 тис. грн.
Економічна ефективність результатів: підвищення рівня використання дозволить зменшити частку річних амортизаційних відрахувань в розмірі 0.02 коп. на одиницю виробленої продукції.
Апробація результатів: в колективі, в наукових конференціях, в праці.
РОЗДІЛ І : Теоретичні засади підвищення ефективності виробництва за рахунок поліпшення використання ОВФ
1.1 Теоретичні основи підвищення ефективності виробництва за рахунок підвищення рівня використання ОВФ на виробництві
В умовах ринкової економіки ефективність виробництва на підприємстві нерозривно пов’язана із проблемою економії всіх видів ресурсів, серед яких важливе місце належить ОВФ.
Кількість продукції що виробляється підприємством, або обсяг виконаних робіт залежить не тільки від забезпеченості підприємства ОВФ, але від того, на скільки повно використовуються. Тому поліпшення використання та тривалість використання ОВФ має велике народно господарське значення. Підвищення тривалості використання ОВФ знаходить свій вираз у збільшені виробництва планової продукції, в рості продуктивності праці і фондовіддачі, зниження собівартості продукції тощо.
Збільшення тривалості використання ОВФ забезпечує зменшення витрат на експлуатацію обладнання в собівартості продукції. Зменшення цих витрат проходить за рахунок зменшення постійної величини амортизаційних відрахувань, у витратах на експлуатацію обладнання.
Шляхи підвищення ефективності використання основних фондів різноманітні. Основними з них є збільшення тривалості роботи обладнання, більш повне використання і вдосконалення основних виробничих фондів.
Для збільшення часу роботи обладнання необхідно: ліквідувати надпланові простої обладнання за рахунок йото поточного обслуговування, підвищення якості ремонтів, покращення організації та планування виробництва і матеріально-технічного обслуговування виробництва; скоротити тривалість планових ремонтів при одночасному підвищенні їх якості шляхом впровадження передових методів ремонту, широкого використання деталей та вузлів, які виготовляються на спеціалізованих заводах, чіткої організації ремонту; скоротити витрати робочого часу на підготовчо-заключні та допоміжні операції; підвищити змінність роботи, якщо це доцільно по умовам виробництва в даній галузі промисловості; можливо повніше використовувати парк обладнання; підвищити інтенсивність використання обладнання.
Технічне вдосконалення основних виробничих фондів припускає використання прогресивних технологічних процесів, застосування більш ефективних технічних рішень, модернізацію обладнання, реконструкцію підприємств на базі нової техніки та технології, розвиток раціоналізаторського руху.
Реконструкція підприємств в наш час – основне направлення розвитку виробництва. В ряді держав на протязі більше двох десятиріч не будують нові підприємства; виробництво розвивається за рахунок того, що достатньо часто змінюється “начинка” підприємств – техніка та технологія. Реконструкція в порівнянні з новим будівництвом забезпечує економію капітальних вкладень (частина засобів праці м
отже використовуватись на протязі строку, що залишився до виводу їх з експлуатації). Звичайно на реконструкцію уходить менше часу, ніж на нове будівництво, так що вона забезпечує певний виграш в часі. Аналогічний ефект приносить модернізація техніки та обладнання. При визначенні економії ефективності модернізації треба врахувати, що витрати на модернізацію повинні окупитися до моменту списання модернізованих станків, машин тощо. Ця обставина іноді находить своє вираження у вимозі, щоб модернізація окупилась в строк не більше 1-2 роки.
Значний економічний ефект може принести скорочення строків служби засобів праці, більш швидка зміна їх новою технікою та технологією. Це дозволяє швидше впровадити у виробництво досягнення НТП, скоротити витрати на ремонт, час, що витрачається на очікування ремонту та ремонт, підвищити за рахунок цього фондовіддачу та продуктивність праці. Нова техніка забезпечує більш високу якість продукції, ритмічність виробництва, скорочення об’єму капітальних ремонтів. Робітники, що раніше зайняті ними, тепер зможуть робити на сучасних підприємствах, в кращих умовах, з значно більш високою продуктивністю. Однак прискорення зміни засобів праці потребує значне збільшення об’єму виробництва в першому підрозділі, перш за все в машинобудуванні, витрат енергії, збільшує екологічне навантаження. Воно потребує збільшення витрат на перевивчення робітників. Зменшує потребу в основних виробничих фондах використовування вторинної сировини. Кращому їх використанні сприяє організація чіткого обліку, контролю, аналіз використання, нормування та інші міри організаційно-економічного характеру.
Прискорення оборотності оборотних засобів позначає збільшення кількості обертів оборотних засобів, від чого залежать і інші показники використання.
Основними шляхами прискорення оборотності оборотних засобів є:
Зменшення матеріальних витрат на одиницю продукції;
Поліпшення матеріально-технічного забезпечення підприємства;
Вивчення ринку продукції підприємства, що буде сприяти прискоренню реалізації продукції;
Поліпшення тривалості виробництва продукції, якщо дозволяють технічні умови;
Зменшення дебіторської заборгованості;
Зміцнення платіжної дисципліни тощо.
Джерелом формування оборотних засобів підприємства є власні і залучені засоби. До власних належать виділені підприємству при його утворенні кошти (якщо підприємства державні), статутні фонди недержавних підприємств, а також поповнення цих фондів. Поповнення може відбуватися за рахунок прибутку підприємства, а також за рахунок залучення в оборот стійких пасивів (заборгованості по заробітній платі, внесків на соціальне страхування, резервів майбутніх платежів).
Залученими оборотними засобами є кредити банків, якими покривається нестача власних оборотних засобів.
Значна частина оборотних фондах підприємства належить виробничим запасам (матеріальним ресурсам), тому від ефективності їх використання залежать показники використання оборотних засобів взагалі.
Ефективність використання матеріальних ресурсів характеризується системою показників, основним з них є матеріаломісткість.
1.2. Підвищення ефективності виробництва за рахунок поліпшення стану ОВФ
В умовах ринкової економіки ефективність виробництва на підприємстві нерозривно пов’язана із проблемою економії всіх видів ресурсів, серед яких важливе місце належить ОВФ.
Кількість продукції що виробляється підприємством, або обсяг виконаних робіт залежить не тільки від забезпеченості підприємства ОВФ, але від того, на скільки повно використовуються. Тому поліпшення використання та тривалість використання ОВФ має велике народно господарське значення. Підвищення тривалості використання ОВФ знаходить свій вираз у збільшені виробництва планової продукції, в рості продуктивності праці і фондовіддачі, зниження собівартості продукції тощо.
Основними напрямками підвищення ефективності використання основних виробничих фондів підприємства є такі: • Екстенсивний, до якого належить в основному збільшення часу роботи основних виробничих фондів. • Інтенсивний, до якого належить підвищення віддачі засобів праці на одиницю часу. Найважливіші шляхи підвищення ефективності використання основних активів підприємства: поліпшення складу, структури і стану основних фондів підприємства; удосконалення планування, управління і організації праці та виробництва; зниження фондомісткості, підвищення фондовіддачі та продуктивності праці на підприємстві; підвищення та розвиток матеріального та морального стимулювання праці. Однією з головних умов підвищення ефективності відтворювальних процесів є оптимальність термінів експлуатації основних фондів, і передусім активної їх частини, відповідно до первинного технологічного призначення. При цьому як скорочення, так і подовження терміну експлуатації по-різному впливають на ефективність відтворення та використання знарядь праці. Скорочення термінів експлуатації основних фондів, з одного боку, уможливлює прискорення їх оновлення, зменшення морального старіння, зниження ремонтно-експлуатаційних витрат, а з іншого, — зумовлює зростання собівартості продукції за рахунок амортизаційних сум, потребує більших за обсягом інвестиційних ресурсів для нарощування виробничих потужностей машинобудування.
1.3. Теоретичні засади підвищення рівня фондовіддачі та рівня ефективності основних виробничих фондів
Фондовіддача — відношення вартості виробленої продукції до первісної середньорічної вартості основних виробничих фондів сільськогосподарського призначення. В умовах інфляції, коли швидкими темпами зростають ціни на знаряддя праці, а також вартість капітального будівництва, цей показник доцільно визначати за товарною продукцією, оціненою в поточних цінах реалізації. Розрахована таким способом фондовіддача, хоч і не повністю, але все ж об’єктивніше характеризує економічну ефектив ність використання основних виробничих фондів, ніж валова продукція, що оцінюється в порівнянних цінах.
Істотного підвищення фондовіддачі можна досягти завдяки вдосконаленню структури основних виробничих фондів. Збільшення вартості більш активних засобів у розрахунку на одиницю вартості менш активних (пасивних) засобів до оптимального рівня значно підвищує ефективність використання знарядь праці. Важливо встановити раціональне співвідношення між силовими і робочими машинами. При нестачі сівалок, плугів , культиваторів, борін, інших робочих машин і знарядь неможливо раціонально використовувати тракторний парк, так само як неможливо ефективно використовувати і названу техніку, коли підприємство недостатньо забезпечене силовими машинами.
Натуральні показники використання основних фондів, використовувані при аналізі сучасного стана і планування виробничих потужностей, при упорядкуванні балансу устаткування і т.д. усе ж не розкривають загальної картини ефективності використання всієї сукупності основних фондів підприємства, галузі, промисловості в цілому.
Для загального аналізу господарської діяльності, планування капітальних вкладень, введення в дію основних фондів і виробничих потужностей усіх ланок промисловості усе більше значення набуває такий показник ефективності виробництва, як випуск продукції на 1 гр. основних фондів, що звичайно називають показником фондовіддачі. Застосовується також показник, зворотний фондовіддачі, - фондоємність. При визначенні показника фондовіддачі застосовуються як вартісні, так і натуральні одиниці виміру.
Натуральні показники фондовіддачі поряд із вартісними застосовуються в електроенергетичній, металургійній і деяких галузях добувної промисловості. Наприклад, у чорній металургії таким показником є виплавка чавуна або стали на 1 гр. основних виробничих фондів відповідно доменного або сталеплавильного цеху.
Показник фондовіддачі (як вартісний показник використання усієї сукупності Основних фондів підприємства) визначається шляхом розподілу продукції на середньорічну вартість виробничих фондів. При цьому валова продукція враховується в незмінних цінах, а основні фонди - по повної початкової (або відбудовної) оцінці.
Однієї з головних причин, що погіршують показник фондовіддачі, є повільне освоєння введених у дію підприємств.
Однієї з найважливіших задач підвищення ефективності використання капітальних вкладень і основних фондів є своєчасне введення в експлуатацію нових основних фондів і виробничих потужностей, швидке їхнє освоєння. Скорочення термінів введення в експлуатацію нових фабрик і заводів дозволяє швидше одержати потрібну для народного господарства продукцію з технічно більш зроблених основних фондів, прискорити їхній оборот і тим самим уповільнити наступ морального зносу основних фондів підприємств, підвищити ефективність суспільного виробництва в цілому.
Поліпшення використання діючих основних фондів і виробничих потужностей промислових підприємств, у тому числі знову введених в експлуатацію, може бути досягнуте завдяки:
1) підвищенню інтенсивності використання виробничих потужностей і основних фондів;
2) підвищенню екстенсивності їхній навантаження.
Шляхи підвищення ефективності використання основних фондів різноманітні. Основними з них є збільшення тривалості роботи обладнання, більш повне використання і вдосконалення основних виробничих фондів .
Для збільшення часу роботи обладнання необхідно: ліквідувати надпланові простої обладнання за рахунок йото поточного обслуговування, підвищення якості ремонтів, покращення організації та планування виробництва і матеріально-технічного обслуговування виробництва; скоротити тривалість планових ремонтів при одночасному підвищенні їх якості шляхом впровадження передових методів ремонту, широкого використання деталей та вузлів, які виготовляються на спеціалізованих заводах, чіткої організації ремонту; скоротити витрати робочого часу на підготовчо-заключні та допоміжні операції; підвищити змінність роботи, якщо це доцільно по умовам виробництва в даній галузі промисловості; можливо повніше використовувати парк обладнання; підвищити інтенсивність використання обладнання .
Технічне вдосконалення основних виробничих фондів припускає використання прогресивних технологічних процесів, застосування більш ефективних технічних рішень, модернізацію обладнання, реконструкцію підприємств на базі нової техніки та технології, розвиток раціоналізаторського руху.
Розділ 2. Дослідження рівня використання основних виробничих фондів їх стану та їх впливу на ефективність виробництва.
2.1. Дослідження рівня впливу фондовіддачі ОВФ на ефективність виробництва.
Характеристика об’єкту дослідження і вихідної інформації.
Нам були представлені 100 підприємств. Для визначення чисельності даної випадкової вибірки була застосована безповторна статистична вибірка. Кількість підприємств, які є вибірковою сукупністю і репрезентують генеральну сукупність ми обчислюємо за формулою:
;
де, – це обсяг генеральої сукупності (дано 100);
– це обсяг вибіркової сукупності;
- гранична похибка вибірки (при =0,06, а при =2 становитиме 0,12 ());
- дисперсія сукупності (дано 0,5);
- критерій значущості.
В таблиці 2.1 наведені вихідні дані по 41 об’єктам дослідження:
Таблиця 2.1
Вихідні дані
Підпр.
Обсяг ви-цтва, тис. грн
Балансова вартість ОВФ
Витрати ви-цтва, тис. грн
первісна
залишкова
1
2
3
4
5
15
3940
3890
2410
3820
64
4810
5063
2180
4800
48
4190
3990
2410
4040
92
3610
2400
1620
3020
38
2310
1450
990
1610
66
3150
2250
1300
2980
58
1820
1350
1020
1700
61
5120
4250
1600
5020
7
4980
3320
1840
4840
69
2200
2580
1480
2120
5
4200
3510
2350
3810
94
3780
2700
3600
3160
80
3780
2700
2910
4110
17
4020
2510
1520
300
96
3330
2380
2980
2870
13
3740
2490
1480
3240
12
3480
2680
1670
3010
Разом
62460
49513
33360
54450
Середнє значення
3674,118
2912,529
1962,353
3202,941
Методи дослідження
Основними методами опрацювання результатів статистичного спостереження є:
- економічне групування - розподіл одиниць сукупності на однорідні групи за істотними ознаками, при групуванні можна розділити всю сукупність на групи виділити основні типи і форми явища, це дозволяє вивчити взаємовідносини між групами, типами, формами явищ. Розглядаючи зміну ознак від групи до групи, можна визначити залежність результативної ознаки від факторної;
- середня величина - абстрактна узагальнююча величина, що характеризує рівень варіаційної ознаки у якісно-однорідній сукупності. За допомогою середньої величини можна охарактеризувати сукупність по кількісній варіації ознаки. При розрахунку середньої величини погашаються випадкові відхилення окремих величин, явищ;
- відносні величини – співвідношення абсолютних величин. Необхідні для відображення кількісного співвідношеннями між ознаками соціально-економічних явищ. Отримують шляхом ділення однієї статистичної величини на іншу, при цьому величина з якою проводять порівняння називають базою, а порівнювана величина (чисельник) – звітною;
- кореляційний аналіз взаємозв'язків – метод за допомогою якого можна отримати кількісні вираження взаємозв’язків між соціально-економічними явищами. Його суть полягає у побудові економічно-математичної моделі, у вигляді рівняння регресії , формування кореляційного зв'язку, що виражає залежність середньої зміни результативної ознаки від одного або кількох ознак факторів.
Етапи кореляційного аналізу:
сформувати завдання дослідження і обґрунтувати методику вимірювання результативної ознаки тобто обрати показник, який найбільш чітко характеризує цю ознаку, виходячи із завдання дослідження;
обрати найбільш важливі фактори, які теоретично мають вплив на результативну ознаку;
обрати факторні показники;
визначити математичну формулу, яка виражає залежність у від х;
оцінити тісноту зв'язку і перевірити їх достовірність за допомогою критеріїв економічної статистики.
Ще одним завданням кореляційного аналізу - визначення тісноти зв’язку між ознаками.
- індексний метод
Індекс – особлива відносна величина, за допомогою якої можна виміряти безпосередньо неспівставні явища і проводити оцінку окремих факторів, що формують складне соціально-економічне явище;
- дисперсійний аналіз – основною метою дисперсійного аналізу є виявлення на основі величини загальної дисперсії, впливу окремих чинників, які визначають варіацію ознаки. Для оцінки частки варіації, яка зумовлена тією чи іншою ознакою, сукупність розділяється на групи за ознакою впливу якої досліджується.
Групова дисперсія - характеризує варіацію ознаки навколо групової дисперсії.Міжгрупова – міра варіації групових середніх навколо загальної середньої.
- вибіркове спостереження – поширений вид несуцільного спостереження при якому досліджується не вся сукупність, а лише її частина, відібрана за певними правилами і забезпечує отримання даних, які характеризують сукупність в цілому цим забезпечує репрезентативність вибіркової сукупності, тобто є властивість відтворювати всю сукупність.
Дослідження впливу рівня використання ОВФ на ефективність виробництва.
Для того, щоб дослідити вплив рівня використання основних виробничих фондів необхідно обрахувати фондовіддачу та витрати на 1 гривню по кожному підприємству.
;
Обрахунки представлені в таблиці 2.2.
Таблиця 2.2.
Розрахунок фондовіддачі та витрати на 1 грн. продукції
Підпр.
Обсяг ви-цтва, тис. грн
Первісна вартість ОВФ, тис.грн
Фондовіддача ОВФ
Витрати ви-цтва, тис. грн
Витрати на 1грн проданої прод.
1
2
3
4
5
6
15
3940
3890
1,012853
3820
0,969543
64
4810
5063
0,95003
4800
0,997921
48
4190
3990
1,050125
4040
0,9642
92
3610
2400
1,504167
3020
0,836565
38
2310
1450
1,593103
1610
0,69697
66
3150
2250
1,4
2980
0,946032
58
1820
1350
1,348148
1700
0,934066
61
5120
4250
1,204706
5020
0,980469
7
4980
3320
1,5
4840
0,971888
69
2200
2580
0,852713
2120
0,963636
5
4200
3510
1,196581
3810
0,907143
94
3780
2700
1,4
3160
0,835979
80
3780
2700
1,4
4110
1,087302
17
4020
2510
1,601594
300
0,074627
96
3330
2380
1,39916
2870
0,861862
13
3740
2490
1,502008
3240
0,86631
12
3480
2680
1,298507
3010
0,864943
Разом
62460
49513
-
54450
14,75945
Економічним показником, який характеризує використання основних фондів, є фондовіддача. Фондовіддача характеризує величину обсягу виробництва продукції, яка отримана з одиниці основних виробничих фондів. В таблиці 2.3. наведений ранжирований ряд в залежності ефективності виробництва від фондовіддачі ОВФ.
Таблиця 2.3
Залежність ефективності виробництва від рівня фондовіддачі
Підпр.
Фондовіддача ОВФ
Витрати ви-цтва, тис. грн
1
2
3
69
0,852713
0,963636
64
0,95003
0,997921
15
1,012853
0,969543
48
1,050125
0,9642
5
1,196581
0,907143
61
1,204706
0,980469
12
1,298507
0,864943
58
1,348148
0,934066
96
1,39916
0,861862
66
1,4
0,946032
94
1,4
0,835979
80
1,4
1,087302
7
1,5
0,971888
13
1,502008
0,86631
92
1,504167
0,836565
38
1,593103
0,69697
17
1,601594
0,074627
Разом
-
14,76
Далі, враховуючи ранжирований ряд показника фондовіддачі, ми будуємо діаграму впливу коефіцієнта фондовіддачі на витрати виробництва на 1 гривню (Рисуонк 2.1.)
Рисунок 2.1. Залежність рівня ефективності витрат на ефективність фондовіддачі.
Визначаємо рівняння, яке опису дану залежність, за даним рівнянням знаходимо у і визначаємо теоретичну криву.
y=а - bх
Для розвязання даного рівняння потрібно визначити а і b. Це можна зробити за допомогою системи рівнянь:
Для розвязання даної системи потрібно побудувати допоміжну кореляційну таблицю.
Таблиця 2.4.
Допоміжна таблиця для визначення коефіцієнта лінійної кореляції
Підпр.
X
y
2
2
1
2
3
4
5
6
7
8
15
0,853
0,964
-0,454
0,095
0,206
0,009
0,821705
64
0,950
0,998
-0,357
0,130
0,127
0,017
0,948055
48
1,013
0,970
-0,294
0,101
0,086
0,010
0,982005
92
1,050
0,964
-0,257
0,096
0,066
0,009
1,012531
38
1,197
0,907
-0,110
0,039
0,012
0,002
1,08547
66
1,205
0,980
-0,102
0,112
0,010
0,013
1,181177
58
1,299
0,865
-0,008
-0,003
0,000
0,000
1,123135
61
1,348
0,934
0,041
0,066
0,002
0,004
1,259259
7
1,399
0,862
0,092
-0,006
0,009
0,000
1,205883
69
1,400
0,946
0,093
0,078
0,009
0,006
1,324445
5
1,400
0,836
0,093
-0,032
0,009
0,001
1,170371
94
1,400
1,087
0,093
0,219
0,009
0,048
1,522223
80
1,500
0,972
0,193
0,104
0,037
0,011
1,457832
17
1,502
0,866
0,195
-0,002
0,038
0,000
1,301205
96
1,504
0,837
0,197
-0,032
0,039
0,001
1,258333
13
1,593
0,697
0,286
-0,171
0,082
0,029
1,110345
12
1,602
0,075
0,295
-0,794
0,087
0,630
0,119522
Разом
-
14,759
0,000
0,000
0,828
0,790
-0,403
=0,498
r= - 0,498
Оскільки коефіцієнт кореляції r менше за 0, то зв’язок між фондовіддачею та обсягом продукції обернений.
Знаходимо похибку коефіцієнта кореляції
0,224
Отже, враховуючи похибку коефіцієнта кореляції можна визначити межі, в яких буде знаходитися коефіцієнт кореляції: отже r = -0,4980,224.
r = від -0,274 до -0,722.
tr теоретичне визначаємо за таблицею Ст’юдента.
Знаходимо значення tr фактичного за формулою:
;
ТФ = r / Sr = 0,498 / 0,316 = 2,223
tr факт = 2,223
tr теор = 2
tr теор < tr факт
У даному випадку 2,223 > 2 , отже кореляційний зв’язок суттєвий.
Визначаємо рівняння:
y = a – bx;
b = =
a = y - bx
a = 0,868 – (- 0,452)*1,31= 1,46
у = 1,46 - 0,452*х
Для визначення теоретичної прямої, ми визначаємо уmin та ymax при параметрах хmin =0,853 та хmax =1,602 . підставивши їх в рівняння регресії, ми отримали такі значення:
уmin = 1,46 - 0,452*0,853=1,08
ymax = 1,13 - 0,452*1,602=0,406
Висновок: Отже, між витратами на 1 грн. проданої продукції і фондовіддачею існує суттєвий і обернений зв’язок.
2.2. Дослідження впливу рівня придатності ОВФ на ефективність виробництва.
Рівень придатності основних виробничих фондів характеризуються таким показником як коефіцієнт придатності основних виробничих фондів, який визначається відношенням залишкової вартості ОВФ до їх первісної вартості. Цей показник впливає на результат господарської діяльності, а саме на: 1) обсяг виробництва продукції, а відповідно і на фондовіддачу; 2) рівень собівартості продукції, а відповідно і на витрати на 1 гривню проданої продукції. Ефективність виробництва характеризується витратами виробництва на 1 гривню проданої продукції і визначається як відношення витрат виробництва до обсягу проданої продукції.
Опрацювання вихідної інформації проводиться в таблиці 2.5.
Таблиця 2.5.
Розрахунок придатності ОВФ та ефективність виробництва
Підпр.
Обсяг ви-цтва, тис. грн
Балансова вартість ОВФ
Коеф. придатності
Витрати ви-цтва, тис. грн
Витрати на 1грн проданої прод.
первісна
залишкова
1
2
3
4
5
6
7
15
3940
3890
2410
0,620
3820
0,969543
64
4810
5063
2180
0,431
4800
0,997921
48
4190
3990
2410
0,604
4040
0,9642
92
3610
2400
1620
0,675
3020
0,836565
38
2310
1450
990
0,683
1610
0,69697
66
3150
2250
1300
0,578
2980
0,946032
58
1820
1350
1020
0,756
1700
0,934066
61
5120
4250
1600
0,376
5020
0,980469
7
4980
3320
1840
0,554
4840
0,971888
69
2200
2580
1480
0,574
2120
0,963636
5
4200
3510
2350
0,670
3810
0,907143
94
3780
2700
3600
1,333
3160
0,835979
80
3780
2700
2910
1,078
4110
1,087302
17
4020
2510
1520
0,606
300
0,074627
96
3330
2380
2980
1,252
2870
0,861862
13
3740
2490
1480
0,594
3240
0,86631
12
3480
2680
1670
0,623
3010
0,864943
Разом
62460
49513
33360
-
54450
14,75945
На основі результатів опрацювання вихідної інформації будуємо ранжирований ряд залежності ефективності виробництва від придатності ОВФ підприємства.
Таблиця 2.6
Залежність ефективності виробництва від придатності ОВФ підприємства
Підпр.
Коеф. придатності
Витрати ви-цтва, тис. грн
26.01.2013 01:01-
Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!
0%
Оголошення від адміністратора