Подякувати Студентському архіву довільною сумою
Admin
26.02.2023 12:38
Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!
Інформація про навчальний заклад
ВУЗ:
Національний університет водного господарства та природокористування
Інститут:
Не вказано
Факультет:
КН
Кафедра:
Кафедра економіки підприємства
Інформація про роботу
Рік:
2011
Тип роботи:
Звіт про науково - дослідну роботу
Предмет:
Інші
Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ, НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ВОДНОГО ГОСПОДАРСТВА ТА ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ
Кафедра економіки підприємства
УДК 334.716
КП ХХХ
№ ХХХ
В.Луцюк
33000 м. Рівне вул.В.Чорновола 55а
ЗВІТ
про науково-дослідну роботу
„Рівень використання основних виробничих фондів, їх стан та ефективність виробництва ”
18.05.11 В.Луцюк
Рукопис закінчено 19.05.11
Рівне – 2011
Актуальність теми дослідження. Ефективність виробництва значною мірою визначається рівнем використання ОВФ та їх стану. ОВФ повинні забезпечувати збільшення обсягу виробництва продукції і відповідно зменшення собівартості одиниці продукції, що безпосередньо впливає на ефективність виробництва на підприємстві. На сучасному етапі наукових публікацій мало уваги приділяється використанню даного чинника. Враховуючи те, що ОФ складають основну матеріально-технічну базу і значну питому вагу експлуатаційних витрат ОВФ, а також невивченість даного питання зокрема впливу рівня фондовіддачі, фондоємності, зношеності, придатності та оновлення тема є актуальною як і проблема про вивчення впливу рівня використання ОВФ на ефективність виробництва [ 3, с.102].
Мета роботи. Вивчення впливу рівня використання ОВФ та їх стану на ефективність виробництва.
На основі поставленої мети ми вирішуємо наступні завдання:
Вивчення загального впливу фондовіддачі на обсяг виробництва та ефективність виробництва.
Вивчення фондоємності продукції і її впливу на ефективність виробництва.
Вивчення зношеності ОВФ і її впливу на ефективність виробництва.
Вивчення придатності ОВФ і її впливу на ефективність виробництва.
Вивчення оновлення ОВФ і його впливу на ефективність виробництва.
В даній праці наукової новизни немає, будуть запропоновані доповнення та уточнення, а саме вплив використання ОВФ на економічну ефективність виробництва на основі конкретизації значимості ефективності виробництва від рівня використання ОВФ так їх стану [ 4, с.95].
Об’єктом дослідження виступає підприємство певної галузі.
Зміст
Реферат………………………………………………………………………..…4
Вступ……………………………………………………………………………..5
Техніко – економічна характеритика об’єкту дослідження …………………6
Суть звіту
Розділ 1.Теоретичні основи підвищення використання основних виробничих фондів і вплив його на господарську діяльність підприємства
1.1 Ефективність виробництва як економічна категорія……………………….9
1.2. Механізм впливу використання ОВФ на ефективність виробництва ………….……………………………………………............................................11
1.3. Шляхи підвищення використання ОВФ…..………………………...…......12
Розділ 2. Дослідження рівня використання основних виробничих фондів їх стану та їх впливу на ефективність виробництва.
2.1Вплив фондовіддачі на господарську діяльність підприємства…..…..…..17
2.2 Вплив придатності ОВФ на ефективність виробництва..….. ..….. ..….. .. 23
Висновки………………………………………………………………………....27
Рекомендації щодо підвищення рівня використання ОВФ на окремому підприємстві.. ……………………………………………………………………29
Перелік посилань……………………………………………...…..…..…..…..…32
РЕФЕРАТ
Виконання даної науково – дослідної роботи проводилося виходячи із актуальності даної теми.
Звіт про науково – дослідну роботу складається із наступних частин:
1. Вступна частина;
2. Основна частина;
В свою чергу, вступна частина поділяється на наступні підрозділи:
1) титульний аркуш ;
2) список авторів ( виконавців ) ;
3) реферат ;
4) зміст ;
Основна частина звіту включає :
вступ ;
суть звіту ;
висновки ;
рекомендації ;
перелік посилань на літературні джерела.
Вступна частина звіту про науково – дослідну роботу оформляє організаційну структуру звіту, а також у вступі висвітлюється актуальність роботи, виходячи із вимог ринкової економіки, визначаються цілі і завдання, які вирішуватимуться у основній частині, характеризується інформація (використана література), яка використовується в подальшому, а також показується тактична спрямованість проведеної науково – дослідної роботи.
У основній частині звіту міститься матеріал, який відображає суть, методику і основні результати проведеної науково – дослідної роботи. Зокрема, у основній частині для ознайомлення зі специфікою предмету дослідження наводяться теоретичні дані. А для обґрунтування і підтвердження наведеної теорії наводяться практичні обрахунки . Пропозиції щодо покращення ситуації на об’єктах дослідження щодо показників, що досліджуються, наводяться вкінці основної частини.
Вступ
Ефективність виробництва значною мірою визначається рівнем використання ОВФ та їх стану. ОВФ повинні забезпечувати збільшення обсягу виробництва продукції і відповідно зменшення собівартості одиниці продукції, що безпосередньо впливає на ефективність виробництва на підприємстві. На сучасному етапі наукових публікацій мало уваги приділяється використанню даного чинника. Враховуючи те, що ОФ складають основну матеріально-технічну базу і значну питому вагу експлуатаційних витрат ОВФ, а також невивченість даного питання зокрема впливу рівня фондовіддачі, фондоємності, зношеності, придатності та оновлення тема є актуальною як і проблема про вивчення впливу рівня використання ОВФ на ефективність виробництва [ 3, с.102].
Мета роботи. Вивчення впливу рівня використання ОВФ та їх стану на ефективність виробництва.
На основі поставленої мети ми вирішуємо наступні завдання:
Вивчення загального впливу фондовіддачі на обсяг виробництва та ефективність виробництва.
Вивчення зношеності ОВФ і її впливу на ефективність виробництва.
Вивчення придатності ОВФ і її впливу на ефективність виробництва.
В даній праці наукової новизни немає, будуть запропоновані доповнення та уточнення, а саме вплив використання ОВФ на економічну ефективність виробництва на основі конкретизації значимості ефективності виробництва від рівня використання ОВФ так їх стану [ 4, с.95].
Об’єктом дослідження виступає підприємство певної галузі
ТЕХНІКО – ЕКОНОМІЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ ТЕМИ НАУКОВОГО ДОСЛІДЖЕННЯ
Науковий напрям : Економіка і підприємництво ;
Наукова проблема : Підвищення ефективності виробництва ;
Наукова тема : Рівень використання основних виробничих фондів, їх стан та ефективність виробництва підприємства ;
Обґрунтування актуальності теми : Поліпшення використання основних виробничих фондів підприємства – важливий чинник ефективності виробництва, оскільки за рахунок підвищення ефективності використання основних виробничих фондів забезпечується :
Збільшення обсягу виробництва продукції;
Зменшення її собівартості ;
Економія капітальних вкладень підприємства.
Збільшення обсягу виробництва продукції, виходячи із кон’юктури ринку продукції підприємства , відбувається за рахунок: збільшення тривалості використання основних виробничих фондів в одиницю робочого часу ;
Зменшення собівартості продукції в результаті збільшення обсягу виробництва продукції і зменшення частки амортизаційних відрахувань у собівартості одиниці продукції.
В результаті поліпшення використання основних виробничих фондів забезпечується економія капітальних вкладень.
Останні дослідження [ ] свідчать про те, що дана тема мало досліджена і потребує подальшого вивчення і розробки. Виходячи із вищенаведеного, тема про дослідження використання основних виробничих фондів має відповідне практичне значення і забезпечить отримання економічного ефекту.
Мета дослідження : Вивчення рівня використання ОВФ залежно від їх стану та вплмв на ефективність виробництва ;
Завдання дослідження : Дослідити вплив на ефективність виробництва :
фондовіддачі ;
фондоємності ;
зношеності ;
придатності ;
оновлення.
Наукова новизна дослідження : Уточнити залежність ефективності виробництва від рівня використання ОВФ та їх стану на прикладі конкретного підприємства ;
Об’єкт дослідження : «Рівненський держлісгосп » ;
Вихідна інформація :
обсяг виробництва ;
первісна балансова вартість ;
залишкова балансова вартість ;
витрати виробництва ;
Методи збору інформації :
статистичне спостереження :
за статистичною звітністю , бухгалтерською і оперативною ;
Методи обробки інформації:
вибіркова сукупність, без повторна ;
групування ;
середні величини ;
відносні величини ;
кореляційний аналіз ;
моделювання .
Витрати на проведення дослідження : ( всього 18 статей ) 650 грн ;
Практична цінність : Результати досліджень забезпечать рекомендації щодо підвищення ефективності виробництва залежно від рівня використання ОВФ та їх стану ;
Економічна ефективність: В результаті дослідження передбачається отримати очікуваний економічний ефект за рахунок :
збільшення рівня фондовіддачі ;
збільшення рівня придатності ;.
Гіпотеза: В результаті наукового дослідження буде встановлено ефективність виробництва від :
1) збільшення фондовіддачі;
2) зменшення зношеності;
3) зменшення зношеності;
4) збільшення придатності ОВФ;
5) збільшення оновлення ОВФ.
РОЗДІЛ І : Теоретичні засади підвищення ефективності виробництва за рахунок поліпшення використання ОВФ
1.1 Ефективність виробництва як економічна категорія
Ефективність виробництва — це складне і багатогранне явище. Виробництво вимагає органічного поєднання і взаємодії чотирьох факторів — робочої сили, основних засобів, предметів праці і землі. В процесі виробництва здійснюється виробниче споживання вказаних ресурсів з метою отримання певних споживних вартостей, спроможних задовольнити відповідні потреби людей. Отже, будь-яке виробництво передбачає витрати ресурсів і одержання певних результатів. Але на однакову кількість витрачених ресурсів підприємства можуть одержувати далеко не однакові за величиною результати. В такому випадку кажуть, що підприємства ведуть виробництво з різною ефективністю.
Рис. Формування ефективності виробництва
Ефективність — це економічна категорія, що відображає співвідношення між одержаними результатами і витраченими на їх досягнення ресурсами, причому при вимірюванні ефективності ресурси можуть бути представлені або в певному обсязі за їх первісною (переоціненою) вартістю (застосовувані ресурси), або частиною їх вартості у формі виробничих витрат (виробничо спожиті ресурси). Якщо при цьому врахувати, що результати виробництва не лише є різноманітними, але й можуть бути представлені в різних формах: вартісній, натуральній, соціальній, то стає очевидною необхідність в ідентифікації категорії ефективності відповідно до тих аспектів діяльності підприємства, які важливо проаналізувати й оцінити. Враховуючи специфіку сільськогосподарського виробництва, доцільно розрізняти такі види ефективності: технологічну, економічну і соціальну.
Технологічна ефективність — це результат взаємодії факторів виробництва, що характеризує досягнуту продуктивність живих організмів, які використовуються в сільському господарстві як засоби виробництва. В рослинництві показниками технологічної ефективності є врожайність культур з одиниці посівної площі та основні параметри якості рослинницької продукції (вміст цукру в цукрових буряках, олії — в насінні соняшнику, білка — в зерні тощо). Як бачимо, за результат діяльності підприємств береться валове виробництво певного виду продукції і цей результат зіставляється з ресурсом — посівною площею культури. Щоб врахувати якість продукції, можна визначити біологічний вихід цукру, олії, білка тощо на гектар посівної площі, помноживши врожайність культури з гектара на відсоток вмісту відповідної органічної речовини (коефіцієнт).
У тваринництві технологічними показниками ефективності є продуктивність худоби і птиці, а також основні параметри якості тваринницької продукції. Наприклад, у скотарстві такими технологічними показниками є надій молока на одну корову, вихід приплоду на 100 корів основного стада, середньодобовий приріст живої маси молодняка тварин і тварин на відгодівлі, а показниками якості — вміст білка і жиру в молоці, категорія вгодованості тварин; в свинарстві — середньодобовий приріст живої маси свиней , вихід ділового приплоду на свиноматку, виробництво живої маси свиней за рік у розрахунку на одну свиноматку. За результат діяльності підприємств тут береться вироблена продукція тваринництва, а за ресурс, з яким зіставляється цей результат, — поголів’я тварин.
Досягнутий рівень технологічної ефективності виробництва істотно впливає на економічну ефективність, насамперед через існування постійних витрат, на які, як відомо, виробники в короткостроковому періоді впливати не можуть. Важливо й те, що показники технологічної ефективності відображають специфіку й особливості сільського господарства, пов’язані з функціонуванням у цій галузі основного засобу виробництва — землі і живих організмів як засобів виробництва. Вони дають змогу здійснювати порівняльну оцінку результативності виробництва в динаміці і в територіальному аспекті за окремими підприємствами і регіонами.
Економічна ефективність — це таке співвідношення між ресурсами і результатами виробництва, за якого отримують вартісні показники ефективності виробництва. При цьому можливі три варіанти вказаного співвідношення: 1) ресурси і результати виражені у вартісній формі; 2) ресурси — у вартісній, а результати — у натуральній формі; 3) ресурси — у натуральній, а результати — у вартісній формі. Вимірювальну систему економічної ефективності сільськогосподарського виробництва доцільно будувати таким чином, щоб вона була здатна повністю розкривати дві взаємопов’язані і взаємодоповнюючі результативні сторони діяльності аграрних підприємств — раціональність використання ними землі через показники загального ефекту, приведені до одиниці площі сільськогосподарських угідь, і економічність виробництва, показники якої розкривали б, якою ціною одержано цей ефект. З огляду на сказане для оцінки ефективності діяльності аграрних підприємств слід широко використовувати показники ефективності використання авансованого капіталу, показники собівартості продукції і продуктивності праці, фондовіддачі виробничих фондів.
Проте для всебічної оцінки ефективності виробництва та її поглибленого аналізу необхідно також широко використовувати традиційні показники рентабельності. В них акумулюється вплив усіх факторів — природних, економічних і організаційно-господарських. Водночас на них істотно відбивається дія зовнішнього середовища, насамперед тих його ланок, на які аграрні підприємства не мають будь-якого впливу.
Важливість показників рентабельності для оцінки та аналізу економічної ефективності виробництва вимагає їх спеціального розгляду. Соціальна ефективність — поняття, що відображає поліпшення соціальних умов життя людей (покращення умов праці і побуту, поліпшення зовнішнього довкілля, підвищення рівня зайнятості і безпеки життя людей, скорочення тривалості робочого тижня без зменшення заробітної плати, ліквідація важкої фізичної праці тощо). Соціальна ефективність є, по суті, похідною від економічної ефективності. Вона, за однакових інших умов, буде тим вищою, чим вищого рівня економічної ефективності досягнуто. Соціальна ефективність не завжди може бути кількісно визначена. Проте досить ґрунтовно про досягнуту соціальну ефективність можна судити за такими показниками, визначеними у динаміці, як питома вага прибутку, направленого на соціальні заходи, в загальній масі чистого прибутку; величина цього прибутку в розрахунку на одного середньооблікового працівника підприємства.
1.2 Механізм впливу використання ОВФ на ефективність виробництва
В умовах ринкової економіки ефективність виробництва на підприємстві нерозривно пов’язана із проблемою економії всіх видів ресурсів, серед яких важливе місце належить ОВФ.
Кількість продукції що виробляється підприємством, або обсяг виконаних робіт залежить не тільки від забезпеченості підприємства ОВФ, але від того, на скільки повно використовуються. Тому поліпшення використання та тривалість використання ОВФ має велике народно господарське значення. Підвищення тривалості використання ОВФ знаходить свій вираз у збільшені виробництва планової продукції, в рості продуктивності праці і фондовіддачі, зниження собівартості продукції тощо.
Збільшення тривалості використання ОВФ забезпечує зменшення витрат на експлуатацію обладнання в собівартості продукції. Зменшення цих витрат проходить за рахунок зменшення постійної величини амортизаційних відрахувань, у витратах на експлуатацію обладнання.
Крім того, від тривалості використання ОВФ залежить обсяг виробленої продукції. Кількість виробленої продукції за наявного розміру виробничого апарату залежить, з одного боку, від фонду часу продуктивної роботи машин та устаткування протягом доби, місяця або року, а з іншого – від ступеня використання знарядь праці за одиницю часу. Тобто чим більше тривалість використання ОВФ тим більше виробляється продукції.
Наприклад, основним показником, який характеризує тривалість використання ОВФ є робочий час. Таким чином, із збільшенням робочого часу обсяг виробництва зростає.
Також тривалість використання ОВФ впливає на собівартість одиниці продукції. Із збільшенням тривалості використання ОВФ собівартість одиниці продукції зменшується.(Із збільшенням робочого часу, собівартість продукції(витрати) зменшуються).
Тривалість використання ОВФ впливає на рівень продуктивності праці. Із збільшенням тривалість використання ОВФ продуктивність праці зменшується.(Із збільшенням робочого часу рівень продуктивності праці зменшується.)
Тривалість використання ОВФ також впливає і на заробітну плату. Із збільшенням тривалість використання ОВФ заробітна плата збільшується.(Із збільшенням робочого часу заробітна плата працівників збільшується.) Тривалість використання ОВФ впливає на фондовіддачу. Із збільшенням тривалість використання ОВФ фондовіддача також зростає.
Тривалість використання ОВФ також впливає і на стан ОВФ.
1.3 Шляхи підвищення використання ОВФ
Одним з найважливіших завдань підвищення ефективності використання капітальних вкладень і основних фондів є своєчасне впровадження в експлуатацію нових основних фондів і виробничих потужностей, швидке їхнє освоєння. Скорочення термінів впровадження в експлуатацію нових фабрик і заводів дозволяє швидше одержати потрібну для народного господарства продукцію з технічно більш досконалих основних фондів, прискорити їхній оберт і тим самим сповільнити настання морального зносу основних фондів підприємств, підвищити ефективність суспільного виробництва в цілому.
Поліпшення використання діючих основних фондів і виробничих потужностей промислових підприємств, у тому числі знову впроваджених в експлуатацію, може бути досягнуте завдяки:
1) підвищенню інтенсивності використання виробничих потужностей і основних фондів;
2) підвищенню екстенсивності їх навантаження. Більш інтенсивне використання виробничих потужностей і основних фондів досягається насамперед за рахунок технічного вдосконалювання останніх.
А) Практика промислових підприємств показує, що тут відбувається процес збільшення одиничної потужності устаткування:
- у верстатах, машинах і агрегатах зміцнюються найбільш відповідальні деталі і вузли;
- підвищуються основні параметри виробничих процесів (швидкість, тиск, температура);
- механізуються й автоматизуються не тільки основні виробничі процеси й операції, але і допоміжні і транспортні операції, що нерідко стримують нормальний перебіг виробництва і використання устаткування; застарілі машини модернізуються і замінюються новими, більш досконалими.
Інтенсивність використання виробничих потужностей і основних фондів підвищується також шляхом вдосконалювання технологічних процесів; організації безперервно-потокового виробництва на базі оптимальної концентрації виробництва однорідної продукції; вибору сировини, його підготування до виробництва відповідно до вимог заданої технології і якості продукції, що випускається; ліквідації штурмівщини і забезпечення рівномірної, ритмічної роботи підприємств, цехів і виробничих дільниць, проведення сукупності інших заходів, що дозволяють підвищити швидкість обробки предметів праці і забезпечити збільшення виробництва продукції за одиницю часу, устаткування або на 1 кв. м виробничої площі.
Отже, інтенсивний шлях використання основних фондів діючих підприємств включає технічне їх переозброєння, підвищення темпів відновлення основних фондів. Досвід роботи ряду галузей промисловості показує, що швидке технічне переоснащення діючих фабрик і заводів особливо важливе для тих підприємств, де має місце більш значний знос основних фондів.
Б) Поліпшення екстенсивного використання основних фондів припускає, з одного боку, збільшення часу роботи діючого устаткування за календарний період (протягом зміни, доби, місяця, кварталу, року) і з іншого боку, збільшення кількості і питомої ваги діючого устаткування у структурі всього устаткування, наявного на підприємстві й у його виробничій ланці.
Резерви збільшення часу роботи обладнання у всіх галузях промисловості достатньо великі. Збільшення часу роботи устаткування досягається за рахунок:
1) постійної підтримки пропорційності між виробничими потужностями окремих груп устаткування на кожній виробничій дільниці, між цехами підприємства в цілому, між окремими виробництвами усередині кожної галузі промисловості, між темпами і пропорціями розвитку галузей промисловості і всього народного господарства;
2) поліпшення догляду за основними фондами, дотримання передбаченої технології виробництва, удосконалювання організації виробництва і праці, що сприяє правильній експлуатації устаткування, недопущенню простоїв і аварій, здійсненню своєчасного і якісного ремонту, що скорочує простої устаткування в ремонті й збільшує міжремонтний період;
3) проведення заходів, що підвищують питому вагу основних виробничих операцій у затратах робочого часу, скорочення сезонності в роботі підприємств ряду галузей промисловості, підвищення змінності роботи підприємств.
Відомо, що на підприємствах крім діючих верстатів, машин і агрегатів частина устаткування знаходиться в ремонті і резерві, а частина – на складі. Своєчасний монтаж невстановленого устаткування, а також запровадження в дію усього встановленого устаткування за винятком частини, що знаходиться в плановому резерві і ремонті, значно покращує використання основних фондів.
В усіх галузях промисловості є великі можливості, що дозволяють поліпшити використання основних фондів, а, особливо, металорізного устаткування. Більш 50% усіх металорізних верстатів знаходиться в рн. шинобудівних і навіть у непромислових галузях народного господарства, де вони використовуються гірше, ніж у машинобудуванні.
У машинобудуванні важливим напрямком поліпшення використання устаткування є підвищення змінності використання устаткування. В даний час коефіцієнт змінності в машинобудівній промисловості становить менше 1,4, тобто біля 70% від двозмінної роботи. Підвищення коефіцієнту змінності роботи устаткування до 1,75-1,8 дозволить збільшити виробництво продукції з одиниці устаткування приблизно на 25%.
Вирішуючи завдання підвищення коефіцієнту змінності роботи устаткування, необхідно насамперед мати на увазі, що основне устаткування на багатьох підприємствах машинобудування використовується не цілком головним чином через дефіцит робочої сили.
На успішне вирішення проблеми поліпшення використання основних фондів, виробничих потужностей і зростання продуктивності праці значно впливає створення великих виробничих об’єднань. Разом із цим необхідно більше уваги звернути на розвиток спеціалізації виробництва і технічного переозброєння діючих підприємств, виведення із цих підприємств невластивої їхньому профілю продукції, створення спеціалізованих промислових об’єктів в тяготіючих до великих індустріальних центрів невеликих і середніх містах, де є резерви робочої сили.
Проводячи курс на розвиток спеціалізації діючих підприємств, слід мати на увазі, що це спрощує їхню виробничу структуру, вивільнює робочу силу з допоміжних і обслуговуючих підрозділів, комплектує тим самим другі зміни основних цехів і підвищує коефіцієнт змінності.
Найважливішою умовою підвищення змінності є механізація й автоматизація виробничих процесів, і в першу чергу в допоміжних виробництвах, тому що це дозволяє перевести людей із важких немеханізованих робіт на кваліфіковані роботи в другій зміні.
Прискорені темпи механізації підйомно-транспортних, вантажно-розвантажувальних і складських робіт є основою для ліквідації наявної диспропорції в рівні механізації основного і допоміжного виробництва на промислових підприємствах, вивільнення значної кількості допоміжних робітників, забезпечення поповнення основних цехів робочою силою, підвищення коефіцієнту змінності роботи підприємств і розширення виробництва на діючих підприємствах без додаткового залучення робочої сили. У великих містах, де існує дефіцит робочої сили, вирішення проблеми поліпшення використання основних фондів і виробничих потужностей діючих підприємств шляхом їхньої реконструкції, розширення, механізації й автоматизації виробництва, удосконалення організації виробництва і праці має особливо важливе значення.
Основними напрямками підвищення ефективності використання основних виробничих фондів підприємства є такі:
• Екстенсивний, до якого належить в основному збільшення часу роботи основних виробничих фондів.
• Інтенсивний, до якого належить підвищення віддачі засобів праці на одиницю часу.
Найважливіші шляхи підвищення ефективності використання основних активів підприємства:
- поліпшення складу, структури і стану основних фондів підприємства;
- удосконалення планування, управління і організації праці та виробництва;
- зниження фондомісткості, підвищення фондовіддачі та продуктивності праці на підприємстві;
- підвищення та розвиток матеріального та морального стимулювання праці.
Однією з головних умов підвищення ефективності відтворювальних процесів є оптимальність термінів експлуатації основних фондів, і передусім активної їх частини, відповідно до первинного технологічного призначення. При цьому як скорочення, так і подовження терміну експлуатації по-різному впливають на ефективність відтворення та використання знарядь праці.
Скорочення термінів експлуатації основних фондів, з одного боку, уможливлює прискорення їх оновлення, зменшення морального старіння, зниження ремонтно-експлуатаційних витрат, а з іншого, — зумовлює зростання собівартості продукції за рахунок амортизаційних сум, потребує більших за обсягом інвестиційних ресурсів для нарощування виробничих потужностей машинобудування.
Подовження періоду функціонування основних фондів дає змогу зменшити обсяг щорічної заміни спрацьованих засобів праці й за рахунок цього спрямовувати більше ресурсів на розширене відтворення, але при цьому знижується загальна продуктивність діючих основних фондів.
Саме тому терміни експлуатації машин і устаткування мають бути оптимальними, тобто такими, що забезпечують найменші витрати суспільної праці на їх виготовлення і використання у виробничому процесі протягом усього періоду їх функціонування.
Результати соціологічних досліджень свідчать, що найістотніше на економічно доцільний термін експлуатації впливають щорічні амортизаційні відрахування та середньорічні ремонтні витрати. Це дає можливість застосувати на практиці дуже простий метод оптимізації термінів експлуатації шляхом мінімізації сумарної величини цих економічних показників використовуючи графічний спосіб.
Розширити відтворення основних фондів можна за допомогою таких заходів:
технічного переозброєння діючого підприємства;
реконструкції виробництва;
розширення виробничих потужностей підприємства;
нового будівництва технологічно завершених виробничих потужностей та підрозділів підприємства.
Розділ 2. Дослідження рівня використання основних виробничих фондів їх стану та їх впливу на ефективність виробництва.
2.1Вплив фондовіддачі на господарську діяльність підприємства
Щоб мати основу для роботи, нам потрібні були певні вихідні дані, які було отримано в результаті обробки генеральної сукупності підприємств із заданими економічними показниками їх розвитку.
Для збору вихідної інформації по генеральній сукупності застосовуємо безповторну вибірку, в результаті якої отримали 30 підприємств, які репрезентуватимуть генеральну сукупність. Предметом дослідження буде вивчення економічних показників 30 підприємств, які в даному випадку виступатимуть об’єктами і отримані на основі безповторної вибірки за наступною формулою :
, де
t = 2, оскільки рівень точності беремо рівним 95 %, тобто р = 0,95;
0,5 ;
N = 100 підприємств ( розмір генеральної сукупності );
0,14 – похибка вибіркової сукупності.
В результаті обчислення чисельності вибіркової сукупності за вищенаведеною формулою, отримуємо розмір вибіркової сукупності :
= (підприємств)
Вихідні дані по даним підприємствах наводимо в таблиці 1.
Таблиця 1. Вихідні дані по об’єктах дослідження
Підпри-ємство
Обсяг виробництва продукції, тис. грн.
Балансова вартість ОВФ, тис. грн.
Витрати виробництва, тис. грн.
Первісна
Залишкова
1
2
3
4
5
1
3610
2400
1650
3020
2
2310
1450
990
1610
3
3150
2250
1300
2980
4
1820
1650
1020
1700
5
2420
2020
1240
2380
6
2200
2580
1480
2120
7
4980
3320
1840
4840
8
4200
3510
2350
3810
9
3780
2700
1600
3160
10
3780
2700
1910
4111
11
4020
2510
1520
3020
12
3030
3380
2980
2870
13
3740
2490
1480
3240
14
3480
2680
1670
3010
15
2700
2250
1400
2380
16
4100
2710
1860
3590
17
5620
6620
1820
5650
Для того, щоб охарактеризувати об’єкт дослідження необхідно розрахувати такі показники як: фондовіддача, коефіцієнт придатності, ефективність (витрати на 1 грн. виробленої продукції) [ 2, с.62-69].
Фондовіддача характеризується обсягом продукції, що виробляється на 1 грн. основних виробничих фондів, визначається як відношення обсягів виконаних робіт (виробленої продукції) до середньорічної вартості основних виробничих фондів підприємства
, (3)
де Фв – фондовіддача основних виробничих фондів
О – обсяги виробництва
Бв – балансова вартість
Коефіцієнт придатності основних фондів показує, яку долю складає їх залишкова вартість від первісної вартості, визначається як відношення величини залишкової вартості до первісної (балансової) вартості основних фондів
, (4)
де Бвп – балансова (первісна) вартість основних фондів на початок року,
ΣЗн – сума зносу основних фондів,
Бвз – залишкова (балансова) вартість основних фондів.
Ефективність виробництва показуємо на основі показника витрати на 1 грн випущеної продукції:
, (5)
де В1грн – ефективність (витрати на 1грн. виробленої продукції)
С – витрати виробництва
Всі розрахунки заносимо в таблицю 1.2
Таблиця 1.2. Показники використання ОВФ
Підприємство
Фондовіддача, грн./грн.
Коефіцієнт придатності
Витрати на 1 грн. виробленої продукції
92
1,50
0,687
0,836
38
1,59
0,682
0,696
66
1,4
0,577
0,946
58
1,10
0,618
0,934
61
1,19
0,613
0,983
7
0,85
0,573
0,963
69
1,5
0,554
0,971
5
1,19
0,669
0,907
94
1,4
0,592
0,835
80
1,4
0,707
1,087
17
1,60
0,605
0,751
96
0,89
0,881
0,947
13
1,50
0,594
0,866
12
1,29
0,623
0,864
18
1,2
0,622
0,881
30
1,51
0,686
0,875
58
0,84
0,274
1,005
На основі опрацювання вихідної інформації будуємо ранжируваний ряд за фондовіддачею
Таблиця 1.3 Ранжирований ряд за фондовіддачею
Фондовіддача
Витрати на 1 грн продукції
0,848
1,005
0,852
0,963
0,896
0,896
1,103
0,934
1,196
0,907
1,198
1,198
1,2
0,881
1,298
0,864
1,4
0,835
1,4
1,087
1,4
0,946
1,5
0,971
1,502
0,866
1,504
0,836
1,512
0,875
1,593
0,696
1,601
0,751
Для того, щоб визначити величину впливу фондовіддачі на витрати на 1 грн. продукції, розрахуємо рівняння регресії з системи нормальних рівнянь за наступною формулою:
{,
звідки ,
Для того, щоб знайти параметри рівняння використаємо наступні формули:
Щоб виконати ці розрахунки побудуємо допоміжну таблицю:
Таблиця 4. Допоміжні розрахунки:
Підприєм-ство
Фондо
віддача, грн./грн.
Ефек
тивність вироб
ництва, грн./грн.
1
2
3
4
5
6
7
8
9
92
0,84
1,00
-0,44
0,09
0,85
0,72
0,19
0,010
-0,0412
38
0,85
0,96
-0,44
0,05
0,82
0,72
0,19
0,001
-0,02242
66
0,89
0,89
-0,39
-0,01
0,80
0,80
0,15
0,001
0,006548
58
1,10
0,93
-0,19
0,02
1,03
1,21
0,03
0,001
-0,00406
61
1,19
0,90
-0,09
-0,00
1,08
1,43
0,01
0.001
0,000564
7
1,19
1,19
-0,09
0,21
1,43
1,43
0,01
0,080
-0,02753
69
1,2
0,88
-0,09
-0,0
1,05
1,44
0,01
0,001
0,002972
5
1,29
0,86
0,00
-0,04
1,12
1,68
0.01
0,002
-0,00019
94
1,4
0,83
0,10
-0,07
1,17
1,96
0,01
0,005
-0,00811
80
1,4
1,08
0,10
0,17
1,52
1,96
0,01
0,030
0,018412
17
1,4
0,94
0,10
0,03
1,32
1,96
0,01
0,001
0,003493
96
1,5
0,97
0,20
0,05
1,45
2,25
0,04
0,003
0,012117
13
1,50
0,86
0,20
-0,04
1,30
2,25
0,04
0,002
-0,00966
12
1,50
0,83
0,20
-0,07
1,25
2,26
0,04
0,005
-0,016
18
1,51
0,87
0,21
-0,03
1,32
2,28
0,04
0,001
-0,00814
30
1,59
0,69
0,29
-0,21
1,11
2,53
0,08
0,046
-0,06446
58
1,60
0,75
0,30
-0,16
1,20
2,56
0,09
0,026
-0,04963
Сума
22.0
15.51
0
0
19.88
34,78
1.01
0,219
Отже рівняння регресії має наступний вигляд:
у=0.94-0,028х
Розрахуємо коефіцієнт кореляції за наступною формулою:
Знайдемо похибку коефіцієнта кореляції за формулою:
Знайдемо критерій значущості за формулою:,
Визначаємо похибку коефіцієнтів регресії
.
Рисунок 1. Вплив рівня фондовіддачі на ефективність виробництва
Дані рисунку 1 свідчать про те, що :
1
26.01.2013 01:01-
Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!
0%
Оголошення від адміністратора