Метод критичного шляху

Інформація про навчальний заклад

ВУЗ:
Національний університет Львівська політехніка
Інститут:
Не вказано
Факультет:
КН
Кафедра:
Не вказано

Інформація про роботу

Рік:
2013
Тип роботи:
Лабораторна робота
Предмет:
Логістика

Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):

Міністерство освіти і науки України Національний університет „ Львівська політехніка “ Лабораторна робота № 1 з курсу „логістика” на тему: «Метод критичного шляху» Мета роботи: практичне засвоєння методу критичного шляху ( МКШ ). Теоретичні відомості В посякденному житті люди часто зіштовхуються з задачами планування різноманітних по своєму змісту робіт, процес виконання яких не можна відобразити у формульних залежностях. Прикладами тут можуть бути роботи, пов'язані з будівництвом великого промислового підприємства, створенням розгалуженої мережі обчислювальних центрів, розробкою складної науково-дослідної теми і взагалі реалізацією будь-яких широкомасштабних проектів. Характерна особливість кожного такого проекту - взаємна обумовленість робіт, що порводяться, висловлена в вимозі дотримуватися певного порядку і певні «правила» їхнього виробництва. Так, при створенні мережі ВЦ монтаж обчислювальної техніки можна почати лише після того, як будуть підготовані потрібні приміщення, що, в свою чергу, будуть побудовані (або орендовані) в місцях, вибраних в результаті попереднього аналізу варіантів мережевий структури і т. д. Отже, підготовка рішень в розглядуваних умовах повинна проводитися з урахуванням багатьох чинників, що відбивають обмеженість сировинних, грошових, енергетичних ресурсів, а також часу, що відводиться на передбачувані роботи. При спробах здійснити той або інший великий проект звичайно виникають різноманітні питання, наприклад, «в які моменти починати і закінчувати окремі роботи?», «як розподілити між ними наявні матеріальні ресурси?», «які перешкоди можуть зустрітися на шляху до досягнення поставленої мети?», «як зміняться параметри плану в випадку непередбачених затримок ?» і т. д. Відповіді на них можна намагатися отримати з міркувань «здорового глузду» (передусім тоді, коли кількість і обсяги робіт, що проводяться , невелечки), однак в загальному випадку такий підхід перетворюється у вгадування рішень і призводить в кінцевому результаті до матеріальних втрат, порушень встановлених термінів, моральних витрат. Виникає необхідність в спеціальних розрахунках, що дозволять обгрунтовано вибирати стратегію поведінки до обстановки . Після прийняття рішення про початок робіт над проектом звичайно-необхідно вирішити задачу завершення проекту (скласти графік виконання) за заданий час з використанням виділених ресурсів. Для рішення цієї задачі в період 1956-1958 рр. Були розроблені два методи. Один з них - метод критичного шляху, або МКП (Critical Path Method-CPM), вперше був використаний компанією DuPont Co. І отримав подальший розвиток в-роботах фірми Mauchly Associates. Інший засіб - метод оцінки і перегляду проектів, або ПЕРТ (Project Evaluation and Review Technique – PERT ), - був розроблений для міністерства військово-морських сил США в відповідності з програмою створення підводних човнів, оснащених ракетами «Поларис». Характерним для цих засобів є зображення проектув вигляді мережі взаємнопов’язаних робіт. В нинішній час створене велике число модифікацій і друга ґенерація мережевих методів. Планування дій. Деякі дії не можуть починатися , доки інші дій не завершені. Наприклад ми не можемо починати будувати новий інтер’єр у Ермітажі , доки старий не буде видалений. Старий інтер’єр не може бути видалений , доки зовнішні стіни , яки потрібно зберігти не укріплені ,тощо. Якщо б всі дії , які складають проект повинні б були виконуватись у певній послідовності , то б час виконання всього проекту можно було б обчислити простим сумування тривалості всіх дій , що його складають. Але у реальності все набагато складніше і часто деякі дії можуть виконуватись одночасно, послідовність цих дій можна зобразити , малюючи мережу зв’язків і вузлів. Приклади постановки задачі за допомогою мережевих графіків. Пр №1.  Цифрами позначаються ключові точки проекту( вузли ), S-початок проекту , E – кінець проекту. Стрілками позначаються дії: латинськи букви – над стрілками – назва дії, цифри під стрілками – тривалість дії. Пр №2.  В данному випадку вузли позначаються цифрами, при чому , як видно з малюнка вузол №1 – вихідна точка , а вузол №2 – кінцева точка проекту. Події в данному випадку позначаються номерами вузлів. Наприклад подія , що починається у вузлі №1 і закінчується у вузлі №2 має назву подія 1-2. Тривалість подій пишеться над стрілками. 2. Формальна постановка задачі: Нехай ми маємо заданий мережевий графік проекту у вигляді графа G( N, A ). Де: N - множина вузлів – множина подій A - множина дуг – множина робіт , що з’єднують події. di - місце на вісі часу події i (ij - довжина роботи ( i, j ). Вона обчислюється за формулою: N={ X1,X2,X3,…,Xk } X1 – початкова( вихідна ) подія. Xk – кінцева подія. Тоді ми повинні знайти таку підможину робіт В(А , для якої справедливо відношення: Де – резерв часу роботи( i,j ). Він обчислюється за формулою:  Також можна казати , що критичний шлях проходить через події , для яких резерв часу ( Rj=0 )  Де tj- Найбільш ранній з можливих термінів запланованої події X; визначається максимумом довжини шляхів, що зв'язують це Xj, з початковим X1:  найбільш ранні терміни подій прораховуються від початкової події – X1. Найбільш пізній з з допустимих термінів події Xi.; Визначається різницею між довжиною Т° критичного шляху і мінімумом довжини шляхів, що зв'язують Xi з кінцевим Хк :  найбільш ранні терміни подій прораховуються в напрямку від кінцевої події – Xк до початкової X1. При чому:  Ця множина робіт В – буде множиною робіт , що складають критичний шлях проекту. Отже підсумуємо все вищесказане. Критичний шлях в мережі проекту проходить через події , резерв часу для яких рівний 0. Ніяка робота , з числа тих , що знаходяться на критичному шляху неможе бути подовжена , тому що це призведе до відповідного зростання тривалості виконання проекту взагалом . Скорочення критичного шляху приводить до скорочення сроків виконання проекту , але при цьому може з’явитися інший критичной шлях і надалі буде необхідно скорочувати всі критичні шляхи. Індевідуальний приклад. Варіант №11  Підраховуємо найбільш ранні з можливів термінів здійснення подій. Як ми знаємо для початкової події . Отже  Підраховуємо найбільш пізні з допустимих термінів подій: Як ми знаємо   Підраховуємо резерв часу для кожної з подій по формулі:   Ми знайшли критичний шлях – він проходить через події для яких резерв часу Rj=0 – {1,2,3,5,7,9}. Критичний шлях на мережевому графіку відображаємо товстою лінією:  Висновок: під час виконання лабораторної роботи я засвоїв метод критичного шляху.
Антиботан аватар за замовчуванням

26.01.2013 16:22

Коментарі

Ви не можете залишити коментар. Для цього, будь ласка, увійдіть або зареєструйтесь.

Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!

Нічого не вибрано
0%

Оголошення від адміністратора

Антиботан аватар за замовчуванням

Подякувати Студентському архіву довільною сумою

Admin

26.02.2023 12:38

Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!