Міністерство освіти і науки України
Національний університет „ Львівська політехніка “
Лабораторна робота № 1
з курсу „логістика”
на тему: «Метод критичного шляху»
Мета роботи: практичне засвоєння методу критичного шляху ( МКШ ).
Теоретичні відомості
В посякденному житті люди часто зіштовхуються з задачами планування різноманітних по своєму змісту робіт, процес виконання яких не можна відобразити у формульних залежностях. Прикладами тут можуть бути роботи, пов'язані з будівництвом великого промислового підприємства, створенням розгалуженої мережі обчислювальних центрів, розробкою складної науково-дослідної теми і взагалі реалізацією будь-яких широкомасштабних проектів.
Характерна особливість кожного такого проекту - взаємна обумовленість робіт, що порводяться, висловлена в вимозі дотримуватися певного порядку і певні «правила» їхнього виробництва. Так, при створенні мережі ВЦ монтаж обчислювальної техніки можна почати лише після того, як будуть підготовані потрібні приміщення, що, в свою чергу, будуть побудовані (або орендовані) в місцях, вибраних в результаті попереднього аналізу варіантів мережевий структури і т. д. Отже, підготовка рішень в розглядуваних умовах повинна проводитися з урахуванням багатьох чинників, що відбивають обмеженість сировинних, грошових, енергетичних ресурсів, а також часу, що відводиться на передбачувані роботи.
При спробах здійснити той або інший великий проект звичайно виникають різноманітні питання, наприклад, «в які моменти починати і закінчувати окремі роботи?», «як розподілити між ними наявні матеріальні ресурси?», «які перешкоди можуть зустрітися на шляху до досягнення поставленої мети?», «як зміняться параметри плану в випадку непередбачених затримок ?» і т. д. Відповіді на них можна намагатися отримати з міркувань «здорового глузду» (передусім тоді, коли кількість і обсяги робіт, що проводяться , невелечки), однак в загальному випадку такий підхід перетворюється у вгадування рішень і призводить в кінцевому результаті до матеріальних втрат, порушень встановлених термінів, моральних витрат. Виникає необхідність в спеціальних розрахунках, що дозволять обгрунтовано вибирати стратегію поведінки до обстановки .
Після прийняття рішення про початок робіт над проектом звичайно-необхідно вирішити задачу завершення проекту (скласти графік виконання) за заданий час з використанням виділених ресурсів. Для рішення цієї задачі в період 1956-1958 рр. Були розроблені два методи. Один з них - метод критичного шляху, або МКП (Critical Path Method-CPM), вперше був використаний компанією DuPont Co. І отримав подальший розвиток в-роботах фірми Mauchly Associates. Інший засіб - метод оцінки і перегляду проектів, або ПЕРТ (Project Evaluation and Review Technique – PERT ), - був розроблений для міністерства військово-морських сил США в відповідності з програмою створення підводних човнів, оснащених ракетами «Поларис». Характерним для цих засобів є зображення проектув вигляді мережі взаємнопов’язаних робіт. В нинішній час створене велике число модифікацій і друга ґенерація мережевих методів.
Планування дій.
Деякі дії не можуть починатися , доки інші дій не завершені. Наприклад ми не можемо починати будувати новий інтер’єр у Ермітажі , доки старий не буде видалений. Старий інтер’єр не може бути видалений , доки зовнішні стіни , яки потрібно зберігти не укріплені ,тощо. Якщо б всі дії , які складають проект повинні б були виконуватись у певній послідовності , то б час виконання всього проекту можно було б обчислити простим сумування тривалості всіх дій , що його складають. Але у реальності все набагато складніше і часто деякі дії можуть виконуватись одночасно, послідовність цих дій можна зобразити , малюючи мережу зв’язків і вузлів.
Приклади постановки задачі за допомогою мережевих графіків.
Пр №1.
Цифрами позначаються ключові точки проекту( вузли ), S-початок проекту , E – кінець проекту. Стрілками позначаються дії: латинськи букви – над стрілками – назва дії, цифри під стрілками – тривалість дії.
Пр №2.
В данному випадку вузли позначаються цифрами, при чому , як видно з малюнка вузол №1 – вихідна точка , а вузол №2 – кінцева точка проекту. Події в данному випадку позначаються номерами вузлів. Наприклад подія , що починається у вузлі №1 і закінчується у вузлі №2 має назву подія 1-2. Тривалість подій пишеться над стрілками.
2. Формальна постановка задачі:
Нехай ми маємо заданий мережевий графік проекту у вигляді графа G( N, A ). Де:
N - множина вузлів – множина подій
A - множина дуг – множина робіт , що з’єднують події.
di - місце на вісі часу події i
(ij - довжина роботи ( i, j ). Вона обчислюється за формулою:
N={ X1,X2,X3,…,Xk }
X1 – початкова( вихідна ) подія.
Xk – кінцева подія.
Тоді ми повинні знайти таку підможину робіт В(А , для якої справедливо відношення:
Де – резерв часу роботи( i,j ). Він обчислюється за формулою:
Також можна казати , що критичний шлях проходить через події , для яких резерв часу ( Rj=0 )
Де tj- Найбільш ранній з можливих термінів запланованої події X; визначається максимумом довжини шляхів, що зв'язують це Xj, з початковим X1:
найбільш ранні терміни подій прораховуються від початкової події – X1.
Найбільш пізній з з допустимих термінів події Xi.; Визначається різницею
між довжиною Т° критичного шляху і мінімумом довжини шляхів, що зв'язують Xi з кінцевим Хк :
найбільш ранні терміни подій прораховуються в напрямку від кінцевої події – Xк до початкової X1.
При чому:
Ця множина робіт В – буде множиною робіт , що складають критичний шлях проекту.
Отже підсумуємо все вищесказане.
Критичний шлях в мережі проекту проходить через події , резерв часу для яких рівний 0. Ніяка робота , з числа тих , що знаходяться на критичному шляху неможе бути подовжена , тому що це призведе до відповідного зростання тривалості виконання проекту взагалом .
Скорочення критичного шляху приводить до скорочення сроків виконання проекту , але при цьому може з’явитися інший критичной шлях і надалі буде необхідно скорочувати всі критичні шляхи.
Індевідуальний приклад.
Варіант №11
Підраховуємо найбільш ранні з можливів термінів здійснення подій.
Як ми знаємо для початкової події . Отже
Підраховуємо найбільш пізні з допустимих термінів подій:
Як ми знаємо
Підраховуємо резерв часу для кожної з подій по формулі:
Ми знайшли критичний шлях – він проходить через події для яких резерв часу Rj=0 – {1,2,3,5,7,9}. Критичний шлях на мережевому графіку відображаємо товстою лінією:
Висновок: під час виконання лабораторної роботи я засвоїв метод критичного шляху.