Метод критичного шляху

Інформація про навчальний заклад

ВУЗ:
Національний університет Львівська політехніка
Інститут:
Не вказано
Факультет:
КН
Кафедра:
Не вказано

Інформація про роботу

Рік:
2007
Тип роботи:
Лабораторна робота
Предмет:
Логістика

Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):

Міністерство освіти і науки України Національний університет „ Львівська політехніка “ Лабораторна робота № 1 з курсу „логістика” на тему: «Метод критичного шляху» Мета роботи: практичне засвоєння методу критичного шляху ( МКШ ). Теоретичні відомості В посякденному житті люди часто зіштовхуються з задачами планування різноманітних по своєму змісту робіт, процес виконання яких не можна відобразити у формульних залежностях. Прикладами тут можуть бути роботи, пов'язані з будівництвом великого промислового підприємства, створенням розгалуженої мережі обчислювальних центрів, розробкою складної науково-дослідної теми і взагалі реалізацією будь-яких широкомасштабних проектів. Характерна особливість кожного такого проекту - взаємна обумовленість робіт, що порводяться, висловлена в вимозі дотримуватися певного порядку і певні «правила» їхнього виробництва. Так, при створенні мережі ВЦ монтаж обчислювальної техніки можна почати лише після того, як будуть підготовані потрібні приміщення, що, в свою чергу, будуть побудовані (або орендовані) в місцях, вибраних в результаті попереднього аналізу варіантів мережевий структури і т. д. Отже, підготовка рішень в розглядуваних умовах повинна проводитися з урахуванням багатьох чинників, що відбивають обмеженість сировинних, грошових, енергетичних ресурсів, а також часу, що відводиться на передбачувані роботи. При спробах здійснити той або інший великий проект звичайно виникають різноманітні питання, наприклад, «в які моменти починати і закінчувати окремі роботи?», «як розподілити між ними наявні матеріальні ресурси?», «які перешкоди можуть зустрітися на шляху до досягнення поставленої мети?», «як зміняться параметри плану в випадку непередбачених затримок ?» і т. д. Відповіді на них можна намагатися отримати з міркувань «здорового глузду» (передусім тоді, коли кількість і обсяги робіт, що проводяться , невелечки), однак в загальному випадку такий підхід перетворюється у вгадування рішень і призводить в кінцевому результаті до матеріальних втрат, порушень встановлених термінів, моральних витрат. Виникає необхідність в спеціальних розрахунках, що дозволять обгрунтовано вибирати стратегію поведінки до обстановки . Після прийняття рішення про початок робіт над проектом звичайно-необхідно вирішити задачу завершення проекту (скласти графік виконання) за заданий час з використанням виділених ресурсів. Для рішення цієї задачі в період 1956-1958 рр. Були розроблені два методи. Один з них - метод критичного шляху, або МКП (Critical Path Method-CPM), вперше був використаний компанією DuPont Co. І отримав подальший розвиток в-роботах фірми Mauchly Associates. Інший засіб - метод оцінки і перегляду проектів, або ПЕРТ (Project Evaluation and Review Technique – PERT ), - був розроблений для міністерства військово-морських сил США в відповідності з програмою створення підводних човнів, оснащених ракетами «Поларис». Характерним для цих засобів є зображення проектув вигляді мережі взаємнопов’язаних робіт. В нинішній час створене велике число модифікацій і друга ґенерація мережевих методів. Планування дій. Деякі дії не можуть починатися , доки інші дій не завершені. Наприклад ми не можемо починати будувати новий інтер’єр у Ермітажі , доки старий не буде видалений. Старий інтер’єр не може бути видалений , доки зовнішні стіни , яки потрібно зберігти не укріплені ,тощо. Якщо б всі дії , які складають проект повинні б були виконуватись у певній послідовності , то б час виконання всього проекту можно було б обчислити простим сумування тривалості всіх дій , що його складають. Але у реальності все набагато складніше і часто деякі дії можуть виконуватись одночасно, послідовність цих дій можна зобразити , малюючи мережу зв’язків і вузлів. Приклади постановки задачі за допомогою мережевих графіків. Пр №1.  Цифрами позначаються ключові точки проекту( вузли ), S-початок проекту , E – кінець проекту. Стрілками позначаються дії: латинськи букви – над стрілками – назва дії, цифри під стрілками – тривалість дії. Пр №2.  В данному випадку вузли позначаються цифрами, при чому , як видно з малюнка вузол №1 – вихідна точка , а вузол №2 – кінцева точка проекту. Події в данному випадку позначаються номерами вузлів. Наприклад подія , що починається у вузлі №1 і закінчується у вузлі №2 має назву подія 1-2. Тривалість подій пишеться над стрілками. 2. Формальна постановка задачі: Нехай ми маємо заданий мережевий графік проекту у вигляді графа G( N, A ). Де: N - множина вузлів – множина подій A - множина дуг – множина робіт , що з’єднують події. di - місце на вісі часу події i (ij - довжина роботи ( i, j ). Вона обчислюється за формулою: N={ X1,X2,X3,…,Xk } X1 – початкова( вихідна ) подія. Xk – кінцева подія. Тоді ми повинні знайти таку підможину робіт В(А , для якої справедливо відношення: Де – резерв часу роботи( i,j ). Він обчислюється за формулою:  Також можна казати , що критичний шлях проходить через події , для яких резерв часу ( Rj=0 )  Де tj- Найбільш ранній з можливих термінів запланованої події X; визначається максимумом довжини шляхів, що зв'язують це Xj, з початковим X1:  найбільш ранні терміни подій прораховуються від початкової події – X1. Найбільш пізній з з допустимих термінів події Xi.; Визначається різницею між довжиною Т° критичного шляху і мінімумом довжини шляхів, що зв'язують Xi з кінцевим Хк :  найбільш ранні терміни подій прораховуються в напрямку від кінцевої події – Xк до початкової X1. При чому:  Ця множина робіт В – буде множиною робіт , що складають критичний шлях проекту. Отже підсумуємо все вищесказане. Критичний шлях в мережі проекту проходить через події , резерв часу для яких рівний 0. Ніяка робота , з числа тих , що знаходяться на критичному шляху неможе бути подовжена , тому що це призведе до відповідного зростання тривалості виконання проекту взагалом . Скорочення критичного шляху приводить до скорочення сроків виконання проекту , але при цьому може з’явитися інший критичной шлях і надалі буде необхідно скорочувати всі критичні шляхи. Індевідуальний приклад. Варіант №11  Підраховуємо найбільш ранні з можливів термінів здійснення подій. Як ми знаємо для початкової події . Отже  Підраховуємо найбільш пізні з допустимих термінів подій: Як ми знаємо   Підраховуємо резерв часу для кожної з подій по формулі:   Ми знайшли критичний шлях – він проходить через події для яких резерв часу Rj=0 – {1,2,3,5,7,9}. Критичний шлях на мережевому графіку відображаємо товстою лінією:  Висновок: під час виконання лабораторної роботи я засвоїв метод критичного шляху.
Антиботан аватар за замовчуванням

26.01.2013 16:01-

Коментарі

Ви не можете залишити коментар. Для цього, будь ласка, увійдіть або зареєструйтесь.

Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!

Маєш корисні навчальні матеріали, які припадають пилом на твоєму комп'ютері? Розрахункові, лабораторні, практичні чи контрольні роботи — завантажуй їх прямо зараз і одразу отримуй бали на свій рахунок! Заархівуй всі файли в один .zip (до 100 МБ) або завантажуй кожен файл окремо. Внесок у спільноту – це легкий спосіб допомогти іншим та отримати додаткові можливості на сайті. Твої старі роботи можуть приносити тобі нові нагороди!
Нічого не вибрано
0%

Оголошення від адміністратора

Антиботан аватар за замовчуванням

Подякувати Студентському архіву довільною сумою

Admin

26.02.2023 12:38

Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!