Локальна мережа лікарні

Інформація про навчальний заклад

ВУЗ:
Національний університет Львівська політехніка
Інститут:
Не вказано
Факультет:
КН
Кафедра:
Не вказано

Інформація про роботу

Рік:
2011
Тип роботи:
Курсова робота
Предмет:
Комп’ютерні мережі та комунікації

Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ Національний університет “Львівська політехніка”  КУРСОВА РОБОТА з дисципліни “Комп’ютерні мережі” на тему: “Локальна мережа лікарні” МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ Національний університет “Львівська політехніка” Курсова робота на тему: Локальна мережа лікарні Комутоване з’єднання , 40 чоловік, база даних, Wi-Fi. Сервіси – Internet, Firewall Завдання: Розглянути існуючі стандарти та топології мереж. Вибрати оптимальний варіант. Спроектувати топологію та структуру мережі. Порахувати кошторис. Термін виконання завдання 14.06.2011р. Викладач: Студент: Гусак В. В. Львів – 2011 План ВСТУП 1. Аналіз відомих рішень. 1.1. Аналітичний огляд існуючих рішень. 1.2. Технічне завдання. 1.2.1. Найменування та область застосування. 1.2.2. Призначення розробки. 1.2.3. Вимоги до апаратного та програмного забезпечення. 1.2.4. Вимоги до документації. 1.2.5. Техніко-економічні показники. 1.2.6. Стадії та етапи розробки. 2. Розробка технічного та робочого проекту мережі. 2.1. Постановка задачі на розробку проекту. Характеристика організації, для якої створюється проект мережі. 2.2. Опис та обґрунтування вибору логічного типу мережі. 2.3. Розробка схеми фізичного розташування кабелів та вузлів. 2.3.1. Типи кабельних з'єднань та їх прокладка. 2.3.2. Будова вузлів та необхідність їх застосування. 2.4. Обґрунтування вибору обладнання для мережі. 2.5. Особливості монтажу мережі. 2.6. Обгрунтування вибору ОС та ПЗ для серверів та робочих станцій мережі. 3. Настройка ПЗ мережі лікарні. 3.1. Інструкція з інсталяції ПЗ серверів. 3.2. Використання UserGate 4.0. 3.3. Апаратні несправності. 3.3.1. Несправності, пов'язані з мереженим адаптером. 3.3.2. Несправноті, пов'язані з комутаторами. 3.4. Використання WEB-серверів та електронної пошти. 3.5. Визначення нумерації мережі й її вузлів. Обгрунтування використання IP-адрес окремих складових частин комп’ютерної мережі. 4. Техніко - економічна оцінка ефективності розробленої комп’ютерної мережі. Висновки Використана література Додаток 1 ВСТУП В наш час складається така ситуація, що комп'ютеризація нашого повсякденного життя набирає дуже великою значення. Персональні комп'ютери з'являються практично в всіх галузях виробництва, що спричиняє до швидкого розвитку комп'ютерних мереж обумовлена такими важливими причинами, як прискорення передачі інформаційних повідомлень, можливість швидкою обміну інформацією між користувачами, одержання і передача повідомлень не відходячи від робочою місця, можливість миттєвою одержання з будь-якого куточка земної кулі, а також обмін інформацією між комп'ютерами різних фірм виробників, що працюють під різним програмним забезпеченням. На даний момент, в умовах багатократно зростаючих щороку інформаційних потоків, вже практично неможливо уявити чітку взаємодію банківських структур, торгових і посередницьких фірм, державних організацій і інших організацій без сучасної обчислювальної техніки і комп'ютерних мереж. В випадку відсутності комп'ютерної техніки і мереж роботу підприємств такої галузі ускладнювала б велика кількість паперової роботи з подальшою пересилкою, під час чого документи можуть бути пошкоджені або загублені. Ця проблема легко вирішується при побудові комп'ютерної мережі завдяки якій надійність передачі інформації значно збільшується. Також з'являється можливість отримання всебічної інформації з глобальної мережі Internet, яка може служити як для навчання так і для організації бізнесу. Такі величезні потенційні можливості, які несе в собі обчислювальна мережа і той новий потенційний підйом, який при цьому переносить інформаційний комплекс, а також прискорення виробничого процесу не дають нам право не приймати це до розробки і не застосовувати їх на практиці. Тому необхідно розробити принципове рішення питання про організацію інформаційно-обчислювальної мережі на базі вже існуючого комп'ютерного парку і програмною комплексу, що відповідає сучасним науково-технічним вимогам, з урахуванням зростаючих потреб і можливістю подальшого поступового розвитку мережі в зв'язку з появою нових технічних і програмних рішень. 1. Аналіз відомих рішень 1.1. Аналітичний огляд існуючих рішень. Комп’ютерні мережі створюються з метою організації обміну інформацією між комп’ютерами, що входять до їх складу. Сучасні комп’ютерні мережі, основною з яких є мережа Інтернет, дозволяють нам, не залишаючи власної домівки або місця роботи, отримувати потрібну інформацію майже з будь-якої точки земної кулі: із сусідньої квартири, з урядових організацій, із музеїв та бібліотек усього світу тощо. Комп’ютерна мережа виникає при фізичному з’єднанні двох або більше комп’ютерів за допомогою спеціального інтерфейсного обладнання, яке називається мережним. Крім технічного обладнання, для організації обміну інформацією необхідне спеціальне програмне забезпечення. Це програмне забезпечення має функціонувати із дотриманням спеціальних стандартів, які забезпечують виконання єдиних вимог до способу подання даних, порядку взаємодії комп’ютерів тощо. Ці стандарти називаються мережними протоколами. Мережний протокол — це набір правил, що регламентують обмін інформацією між складовими комп’ютерної мережі. Різні комп’ютерні мережі, як правило, працюють згідно з різними мережними протоколами. З урахуванням вищесказаного можна дати таке визначення комп’ютерної мережі. Комп’ютерна мережа — це сукупність комп’ютерів, пов’язаних за допомогою узгоджених програмних та апаратних засобів. Комп’ютерні мережі зазвичай класифікуються відповідно до кількості комп’ютерів, що входять до їх складу. Як правило, ця кількість є визначальною також для вибору мережногообладнання та мережних протоколів. Найпростіше з’єднання двох комп’ютерів для обміну даними називається прямим з’єднанням. Для прямого з’єднання необхідний лише спеціальний інтерфейсний кабель, що поєднує ці комп’ютери. Пряме з’єднання характеризується великою швидкістю передавання даних та високою надійністю. Однак його вадою є неможливість розширення мережі шляхом підключення інших комп’ютерів. 1.2. Технічне завдання 1.2.1. Найменування та область застосування Дана комп'ютерна мережа повинна об'єднати в єдину локальну комп'ютерну мережу весь комп'ютерний парк який є в наявності лікарні для здійснення обміну загальними комп'ютерними даними і програмами які необхідні для виконання роботи. Організація, за час свого існування накопичила достатньо великий парк комп'ютерів, тому чим раз важче стає знаходити рядовому користувачу необхідну саме йому інформацію. Тому поставимо за мету створити мережу, яка би могла полегшити роботу персоналу з інформацією, котра є на ПК сусіда. 1.2.2. Призначення розробки Єдина інформаційна мережа лікарні повинна виконувати наступні функції: 1. Створення єдиного інформаційного простору, здатного охопити всіх користувачів і надати їм інформацію створену в різний час і в різному програмному забезпеченні для її обробки, а також здійснювати розподілення і жорсткий контроль даного процесу. 2. Підвищення достовірності інформації і надійності її збереження шляхом створення стійкої до збоїв і втрати інформації обчислювальної системи. 3. Забезпечення ефективної системи нагромадження і пошуку різноманітної інформації за допомогою створення глобальної бази даних. 4. Обробка документів і побудова на базі цього діючої системи аналізу, прогнозування й оцінки обстановки з метою ухвалення оптимального рішення і створення глобальних звітів. Забезпечувати прозорий доступ до інформації авторизованому користувачу відповідно до його прав і привілеїв. Ця комп'ютерна мережа спроектована за топологією типу "зірка" це означає що в подальшому її можна модернізовувати тобто збільшувати кількість комп'ютерів підключених до єдиної локальної комп'ютерної мережі не вносячи значних змін в попередній мережі. 1.2.3. Вимоги до апаратного та програмного забезпечення При проектуванні цієї мережі ми повинні вибрати три основних компонента нашої мережі: 1. В першу чергу вибрати активне обладнання нашої мережі (комутатори, мережеві плати...). 2.Вибрати тип пасивне обладнання (кабелі, роз'єми, короби...). 3.Вибрати операційну систему і програмне забезпечення яке буде використовуватися. 1.2.4. Вимоги до документації Ведення документації являється основою для успішного усунення поломок і формування стратегій обслуговування мережі. Для створення стратегічно правильної документації в її склад повинні входити наступні елементи: 1. Установки для робочих станцій і серверів по замовчуванню. 2. Версії мережевого та локального програмного забезпечення. 3. Логічна схема мережі. 4. Фізична схема мережі. 5. Інформація про прокладку кабелю. 6. Інформація про користувачів, їх права доступу. 7.Підбір ЧАЗП (часто задаючих питань). Документування проводити найкраще в електронному варіанті. Це захистить від втрати даних занотованих нами. Описувати потрібно використовуючи електронні таблиці, текстові документи і т. п. Докладна інформація про всі компоненти мережі дуже важлива для вирішення проблем які виникають в мережі. Всі зміни які проводяться в мережі повинні зразу записуватись в документацію. Також потрібно використовувати корпоративні функції сітки для організації служби підтримки користувачів, в якій користувачі самостійно зможуть усувати неполадки які виникають в мережі і не будуть дуже часто звертатися за допомогою до адміністратора. 1.2.5. Техніко-економічні показники Дана мережа повинна являти собою три робочі групи (SW1, SW2, SW3), кожна з них буде під'єднана до комутатора, який в свою чергу з'єднується через головний комутатор з сервером. Мережа має працювати з швидкістю передачі даних 100 Мбіт/с. 1.2.6. Стадії та етапи розробки Розробку даної мережі можна розбити на такі етапи: 1. Ознайомлення з будівлею в якій потрібно створювати мережу. 2. Ознайомлення з побажаннями начальства та користувачів щодо розміщення робочих станцій, швидкості на якій повинна працювати мережа, яка повинна бути кількість робочих станцій. 3. Розробка та побудова логічної схеми мережі. 4. Розрахунок розхідних матеріалів які потрібні будуть для побудови мережі. 5. Розробка та побудова фізичної схеми мережі. 6. Узгодження фізичної схеми мережі з дирекцією щодо розміщення робочих станцій. 7. Фізична прокладка кабелів, під'єднання мереженого обладнання (концентратори, комутатори, мережеві адаптери ). 8. Тестування мережі та перевірка правильності під'єднання пристроїв. 9. Встановлення та налаштування програмного забезпечення сервера та робочих станцій. 10. Присвоєння робочим станціям рівні доступу до мережевих ресурсів. 2. Розробка технічного та робочого проекту мережі 2.1. Постановка задачі на розробку проекту. Характеристика організації, для якої створюється проект мережі. На даному етапі розвитку склалася така ситуація, коли: 1. В організації є велика кількість комп'ютерів, які потрібно буде об'єднати в робочі групи для спільної організації роботи. 2. Неможливе створення загальнодоступної бази даних, нагромадження інформації при існуючих обсягах і різних методах обробки і збереження інформації. 3. Існуючі ЛОМ поєднують у собі невелику кількість комп'ютерів і працюють тільки над конкретними і вузькими задачами. 4. Накопичене програмне й інформаційне забезпечення не використовується в повному обсязі і не має загального стандарту збереження. 5. При наявній можливості підключення до глобальних обчислювальних мереж типу Internet необхідно здійснити підключення до інформаційного каналу не однієї групи користувачів, а всіх користувачів за допомогою об'єднання в групи. Для рішення даної проблеми запропоновано створити єдину інформаційну мережу, вона повинна виконувати наступні функції: 1. Створення єдиною інформаційною простору яке здатне охопити і застосовувати для всіх користувачів інформацію створену в різний час і під різними типами збереження й обробки даних, розподілення і контроль виконання робіт і обробки даних по них. 2. Підвищення достовірності інформації і надійності її збереження шляхом створення стійкої до збоїв і втрати інформації обчислювальної системи, а так само створення архівів даних які можна використовувати, але на сучасний момент необхідності в них немає. 3. Забезпечення ефективної системи нагромадження, збереження і пошуку технологічної, техніко-економічної і фінансово-економічної інформації по поточній роботі і проробленої якийсь час назад (інформація архіву) за допомогою створення глобальної бази даних. 4. Обробка документів і побудови на базі цього діючої системи аналізу, прогнозування й оцінки обстановки з метою ухвалення оптимальною рішення і створення глобальних звітів. 5. Забезпечувати прозорий доступ до інформації авторизованому користувачу відповідно до його прав і привілеїв. У даній роботі на практиці розглянуте рішення 1-го пункту " Задачі" -Створення єдиною інформаційного простору - шляхом розгляду і вибору кращого з існуючих способів або їх комбінації. Реалізація запропонованого проекту дозволить скоротити паперовий документообіг усередині організації, підвищити рівень працівників, скоротити час на обробку інформації, забезпечити доступ організації до глобальних інформаційних систем, що знаходяться в Internet. 2.2. Опис та обґрунтування вибору логічного типу мережі Інформація, доступна для широкого використання буде знаходитися на сервері робочої групи, що забезпечить доступ до неї без зв’язку з центральним сервером. Іншим важливим фактором є безпека в мережі. Тому, всі робочі групи зв'язані з центральним сервером через комутатор. В випадку, коли інформація, що передається з сервера, конфіденційна або стосується лише однієї робочої групи, використання комутатора забезпечить надійний захист від її несанкціонованого перехоплення. Водночас, захист даних безпосередньо на робочих станціях забезпечується засобами адміністрування самої операційної системи -Windows 2000 Serwer, шляхом встановлення паролів доступу в систему та обмеження доступу до файлів та папок (засоби файлової системи NTFS). Використання проксі-сервера забезпечить доступ до мережі Internet з будь-якої робочої станції в локальній мережі. IP адресація відбувається на основі маркування робочих станцій в мережі за допомогою 32 бітного числа. Особливістю адресації є те, що вона є класова, тобто потрібно при конфігоруванні робочої станції вказувати під мережеву маску, для того, щоб визначити клас мережі, до якого вона належить. IPX адресація - адресація на основі 80 бітного числа, до складу якого входить 32 бітний адрес, який я конфігурую, та 48 бітний адрес - МАС адрес. Цих два види адресації є найпоширенішими. Я обрав IР адресну схему, оскільки вона поширеніша в інтернеті і є простішою для використання. IP адресна схема для лікарні була вибрана на основі діапазону IР адрес класу С - 192.168.0.0 - 192.168.0.255. Підмережева маска вибрана для IР адрес класу С. завдяки цьому 3 октет адреси відводиться для підмереж, а 4 октет для хостів в цих підмережах. Отже всього може бути 255 підмереж і по 254 хоста в кожній підмережі, це гарантує добру масштабованість в майбутньому. Розробка даної комп'ютерної мережі проводиться згідно таких стандартів: • ІЕЕЕ 802,3 - використовується для мереж типу Ethernet 10 Мбіт/с і містить специфікації 10Base-2, 10Base-T. • ІЕЕЕ 802.3u – специфікація для Fast Ethernet (100 Base-TX). • ІЕЕЕ 802.3ab – специфікація для Gigabit Ethernet (1000 Base-TX). Для сучасних мереж, в основному використовують такі топології як шинна, зіркова та кільцева. Топологія типу зірка Концепція топології мережі типу зірка з’явилась з області великих ЕОМ, в яких головна машина одержує і обробляє всі дані з периферійних пристроїв як активний вузол обробки даних. Вся інформація між двома периферійними робочими місцями проходить через центральний вузол комп’ютерної мережі. Колізії даних не виникає.  Рис. 3. Топологія типу зірка Кабельне з’єднання досить просте, так як кожна робоча станція зв’язана з вузлом. Витрати на прокладку кабелю високі, особливо коли центральний вузол географічно розміщений не в центрі топології. При розширенні мережі не можуть бути використані кабельні зєднання, що використовувались раніше: до нового робочого місця необхідно прокладати окремий кабель з центру мережі. Топологія в виді зірки є найбільш швидкодіючою зі всіх топологій комп’ютерних мереж, оскільки передача даних між робочими станціями проходить через центральний вузол (при його хорошій продуктивності) по окремим лініям, що використовується тільки цими робочими станціями. Частота запитів передачі інформації від одної станції до другої, невисока, в порівнянні з отриманими в інших топологіях. Продуктивність обчислювальної мережі в першу чергу залежить від потужності центрального файлового сервера. Він може бути вузьким місцем обчислювальної мережі. В випадку виходу з ладу центрального вузла порушується робота всієї мережі. Центральний вузол керування - файловий сервер допомагає реалізувати оптимальний механізм захисту проти несанкціонованого доступу до інформації. Вся обчислювальна мережа може керуватися з її центру. [2,1]. Кільцева топологія. При кільцевій топології мережі робочі станції зв'язані одна з одною по колу, тобто робоча станція 1 з робочою станцією 2, робоча станція 3 з робочою станцією 4 і т. д.  Рис. 4. Кільцева топологія Остання робоча станція зв'язана з першою, комунікаційний зв'язок замикається в кільце. Прокладка кабелів від одної робочої станції до другої може бути досить складною і дорогою, особливо якщо географічне робочі станції розміщені далеко від кільця (наприклад в лінію). Повідомлення циркулює постійно по колу. Робоча станція посилає по певному кінцевому адресу інформацію, попередньо отримавши з кільця запит. Пересилка повідомлень може відправлятись "в дорогу" по кабельній системі одне за одним. Дуже просто можна зробити кільцевий запит на всі станції. Тривалість передачі інформації збільшується пропорційно кількості робочих станцій, що входять в обчислювальну мережу. Основною проблемою кільцевої топології є те; що кожна робоча станція має активно приймати участь в передачі інформації і в випадку виходу з ладу хоча б однієї з них вся мережа паралізується. Несправності в кабельних з'єднаннях локалізуються досить легко. Підключення нової робочої станції потребує короткочасного вимкнення мережі, так як під час встановлення кільце має бути розімкнутим. Обмеження на тривалість обчислювальної мережі не існує, так як воно, в кінцевому рахунку, визначається виключно відстанню між двома робочими станціями. Спеціальною формою кільцевої топології є логічна кільцева мережа. Фізично вона монтується як з'єднання зіркових топологій. Окремі зірки включаються за допомогою спеціальних комутаторів . Він виглядає так (в залежності від фірми виробника і моделі його вигляд може змінюватися). Шинна топологія. При шинній топології середовище передачі інформації представляється в формі комунікаційного шляху, який є доступний для всіх робочих станцій, до якого вони всі мають бути підключені. Всі робочі станції можуть вступати в контакт з любою робочою станцією, що є в мережі. Робочі станції в любий час, без переривання роботи всієї обчислювальної мережі, можуть бути підключені до неї або відключені. Функціонування обчислювальної мережі не залежить від стану окремої робочої станції.  Рис. 5. Шинна топологія В ЛОМ з прямою (не модульованою) передачею інформації завжди може існувати лише одна станція, що передає інформацію. Для запобігання колізії в більшості випадків використовується тимчасовий метод розділення, згідно якому для кожної підключеної робочої станції в певні моменти часу представляється виключне право на використання каналу передачі даних. Ось чому вимоги до пропускної здатності мережі при збільшеному навантаженні знижаються, наприклад, при вводі нових робочих станцій. Робочі станції під'єднаються до шини через пристрої ТАР (англ. Terminal Access Point - точка підключення терміналу). ТАР являє собою спеціальний тип підключення до коаксіального кабелю. Зонд голковидної форми вводиться через оболонку зовнішнього провідника і шар діелектрика до внутрішньою провідника і підключається до нього. В ЛОМ з модульованою широкосмуговою передачею інформації різні робочі станції отримують, по мірі необхідності, частоту, на якій ці робочі станції можуть відправляти і отримувати інформацію. Дані, що пересилаються модулюються на відповідних несучих частотах, тобто між середовищем передачі інформації і робочими станціями знаходяться відповідно модеми для модуляції і демодуляції. Техніка широкосмугових повідомлень дозволяє одночасно транспортувати в комунікаційному середовищі досить великий об'єм інформації. Дія подальшого розвитку дискретного транспортування даних не відіграє ніякого значення, яка першочергова інформація подана в модем (аналогова чи цифрова), так як все рівно в подальшому буде перетворена. Характеристики топологій мереж приведені в таблиці 1. Таблиця 1. Характеристики топологій мереж Характеристики Топологія   Зірка Кільце Шина  Вартість розширення Незначна Середня Середня  Підключення абонентів Пасивне Активне Пасивне  Захист від підказів Незначна Незначна Висока  Розміри системи Любі Любі Лімітовані  Захищеність від прослуховування Хороша Хороша Незначна  Вартість підключення Незначна Незначна Висока  Поведінка системи при високих навантаженнях Хороша Задовільна Погана  Можливість роботи в реальному режимі часу Дуже хороша Хороша Погана  Розводка кабелю Хороша Задовільна Хороша  Обслуговування Дуже хороше Середнє Середнє   Специфікація 10Base-T найбільш поширена в сучасних комп'ютерних мережах. Такі мережі використовуються для передачі даних зі швидкістю до 10 Мбіт/с. Вона використовує дві пари проводів. • Топологія - зірка, в центрі якої знаходиться концентратор (hub) або комутатор (switch); • Розєм RJ-45 або RJ-21(Telco); • Мінімальна довжина кабелю 2.5м; • Максимальна довжина кабеля - 100м; • Затухання сигналу - до 11,5дБ на 100м; • Затримка – 1 мкс; • Імпеданс кабелю - 85-150 Ом; • Використовується заземлене обладнання; • Максимальна кількість вузлів в сегменті - 1024; • Повторювачі з'єднуються по правилу 4-х концентраторів, згідно якого між любими двома вузлами в мережі не може бути більше чотирьох концентраторів; • Може використовуватися Full-duplex режим доступу. Мережі даного типу відповідають стандарту 802.3u Специфікація 100Base-TX – найбільш популярна. Використовує 2 пари провідників в кабелі 5 категорії (кручена пара). Роз'єми як у 10BaseTx. Може працювати як у повно так і пів дуплексному режимах. Логічне кодування 4В/5В, фізичне - MLT-3. Специфікація 1000Base-TX. Описується стандартом 802.3z. Швидкість передачі 1000 Мбіт/с. Максимальний розмір домену колізій - 200м. Характерним є використання повно дуплексного режиму передачі даних. Кодування логічне 8В/10В. Використовують швидкості від 800 Мбіт/с до 1 Гбіт/с при тактовій частоті до 1,25 ГГц. 1000ВaseT - на крученій парі категорій 5е, 6, 7 при відстані передавання до 100 м і повно дуплексному режимі передачі. Виходячи із вище описаного в даній курсовій роботі для локальної мережі вибрано логічну топологію розширена зірка. Оскільки даний тип об'єднання робочих станцій є досить простим. При такому з'єднанні робочих станцій легко буде під'єднати чи від'єднати якусь групу користувачів без зупинки мережі. Це дозволяє легко без будь-яких ускладнень розширити мережу. В такому випадку людині, яка буде обслуговувати дану мережу буде досить легко розібратись в структурі мережі та не буде проблем з її обслуговуванням. Враховуючи грошовий фактор така топологія є не дорога і є можливість її розширення в майбутньому. Отож, дана комп'ютерна мережа базується на використанні розширеної зіркової топології і стандарту 100Base ТХ . 2.3. Розробка схеми фізичного розташування кабелів та вузлів 2.3.1. Типи кабельних з'єднань та їх прокладка З кабелів для прокладки комп'ютерних мереж найбільш часто використовуються кручена пара, коаксіальний кабель і оптоволоконні лінії. При виборі типу кабелю враховують наступні показники: • Вартість монтажу і обслуговування; • Швидкість передачі інформації; • Обмеження на величину відстані передачі інформації (без додаткових підсилювачів-повтюрювачів); • Безпека передачі даних. Головна проблема полягає в одночасному забезпеченні цих показників, наприклад, найвища швидкість передачі даних обмежена максимально можливою відстанню передачі даних, при якому ще забезпечується необхідний рівень захисту даних. Легка нарощуваність і простота розширення кабельної системи впливають на її вартість і безпеку передачі даних. Коаксіальний (Coaxial) кабель, який складається з однієї центральної жили та екрану навколо неї, має середній ступень перешкодозахищеності від зовнішніх електромагнітних полів. Для підвищення перешкодозахищеності його екрануючу обводку необхідно заземляти. Електричні сигнали, що проходять по ньому створюють, в свою чергу, досить потужне електромагнітне поле, яке досить легко сприймають безконтактні датчики несанкціонованого зняття інформації. Тому багато виробників кабелів використовують різні технічні та технологічні хитрощі для зниження рівня цього наведеного електромагнітного поля. Звичайно, це не повинно лякати тих, у кого по мережі передається інформація не особливо секретного характеру. Для побудови локальних мереж використовуються два типи: тонкий RG - 58 та товстий RG - 62. Кабель RG - 58 діаметром 0.5 см з хвильовим опором 50 Ом забезпечує середній рівень згасання сигналу та перешкодозахищеності. RG - 62 (діаметр біля 1 см) з хвильовим опором 50 Ом забезпечує малий рівень згасання сигналу та високу перешкодозахищеність. Кабель RG - 62 використовується рідко через досить високу вартість та труднощі в монтажу. Застосовується для прокладення магістральної проводки. Кабель «кручена пара» (Twisted Pair), який ще називають неекранованою крученою парою (UTP), складається з попарно звитих з певним кроком ізольованих мідних дротів, в результаті чого наведені електромагнітні поля частково взаємокомпенсуються. При проводці цього кабелю необхідно жорстко дотримуватись правил, визначених в стандартах IEEE, тому, що він має низький ступінь перешкодозахищеності від зовнішніх електромагнітних полів. Для підвищення перешкодозахищеності та зниження рівня власного випромінювання розроблено кабелі STP з екрануючою обпліткою, FTP з екраном з фольги навколо всіх пар дроту та S/FTP з екрануючою обпліткою поверх FTP. Є ще 2 типи кабелю, де кожна має власний металевий екран і всі пари разом загорнуто в металеву обмотку (S/STP), або в фольгу (F/STP). Ці екрани потрібно заземляти для зниження рівня перешкод від зовнішніх електромагнітних полів.  Рис. 6. Екранована кручена пара Основні характеристики крученої пари: 1. Швидкість-до 1,2 Г6іт/с. 2. Затухання - при 10 MHz 12-28 дБ/100м. 3. Довжина – максимально 100 м (90 м для передачі і 10 м безпосередньо для під'єднання до обладнання). 4. Термін експлуатації - 2-6 років. Існує ще й така характеристика крученої пари як категорія. Для локальних мереж використовують кабелі З, 4 та 5 категорій. Кабель категорії 5 дозволяє передавати інформацію з швидкістю 100 Мбіт/с в синхронному режимі передачі та 155 Мбіт/с в асинхронному, 4 категорії - 20 Мбіт/с і З категорії - 16 Мбіт/с. Кожний з цих кабелів характеризується різною кількістю скруток кожної пари дроту на одиницю довжини. Роз'єми для крученої пари:  Рис. 7. RJ - 45 Кольорове маркування провідників в кабелі описується стандартом EIA/ТІА 568А/568В. В кабелі 10Ваsе-Т, із 4-х пар, реально використовуються лише одна. Кожна робоча станція веде обмін даними з комутатором, який, в свою чергу, пересилає дані в другі сегменти, з якими він з'єднаний. Перевагою крученої пари перед коаксіальним кабелем є можливість відключення кабелю від робочої станції або концентратора без зупинки мережі. Таким чином, достатньо просто підключити робочу станцію в вільне гніздо комутатора. [2,2] В залежності від типу підключення, розрізняють такі види зборки кабелю: 1. Прямий кабель - використовується для з'єднання різнотипних пристроїв в мережі. При цьому, порядок розміщення провідників наступний: бо о бз с бс з бк к - на початку бо о бз с бс з бк к - в кінці 2. Кросовер - використовується для з'єднання однотипних пристроїв (двох комп’ютерів, без комутатора, або двох комутаторів): бо о бз с бс з бк к - на початку бз з бо с бс о бк к - в кінці 3. Роловер - використовується для з'єднання консолі з маршрутизатором: бо о бз с бс з бк к - на початку к бк з бс с бз о бо - в кінці Порядок обжимки кабеля 1. Для обжимки кабеля категорій 5 і вище береться відповідний кінець його і з допомогою обрізного інструменту знімається ізоляція на 2 см. 2. Розвести пари в різні боки і розкрутити їх. 3. Вирівняти кожен провід. 4. Розкласти проводи згідно потрібної розкладки. 5. Обрізати проводи на відстань 1.2 см. 6. Взяти в другу руку роз'єм RG - 45 фіксатором вниз і закласти проводи в роз'єм так, щоб кожен провідник попав у своє гніздо до упора, а зовнішня ізоляція кабеля попала за поріг обжимки. 7. Перевірити правильність розкладки. 8. Закласти роз'єм в обжимний інструмент і обжати його. 9. Обжати другий кінець кабеля і протестувати його з допомогою відповідного тестера. Оптоволоконні (Fiber-Oplical, FO) кабель, на відміну від попередніх, зовсім не доступний перешкодам, тому що інформація передається за допомогою світлових хвиль. Не створюючи електромагнітного поля, він також не доступний безконтактному несанкціонованому зняттю інформації, що гарантує її повну конфіденційність. Кабель забезпечує повну гальванічну розв'язку і тому не потребує заземлення або виконання інших умов електробезпеки. FO відрізняються широкою смугою пропускання, надають можливість передавати сигнали з швидкістю до десятків Гбіт/с на відстані до 100 км, мають малі габарити та вагу. Табл. 2. Основні показники засобів комунікації. Показники Двохжильний Коаксіальний Оптоволоконний   кабель вита пара кабель кабель  Ціна Невисока Відносно невисока Висока  Нарощування Дуже просте Важке Просте  Захист від Незначний Хороший Високий  прослуховування     Проблеми із Нема Можливі Ні  заземленням     Вплив завад Існує Існує Відсутній   2.3.2. Будова вузлів та необхідність їх застосування Основними вузлами даної локальної комп'ютерної мережі є: • Робочі станції - використовуються працівниками для роботи під час робочою процесу (створення і обробка документів та інших видів даних). • Сервери - використовуються для нагромадження даних (створення баз даних), для централізованого управління всією мережею (центральний сервер) і для внутрішнього контролю (сервер робочої групи). • Комутатор - використовується для об'єднання робочих груп між собою і їх з'єднання з центральним сервером (надають вищий рівень захисту, в порівнянні з концентраторами). • В якості основного, в даній мережі використовується стандарт Fast Ethernet, з швидкістю 100 Мбіт/с, з використанням крученої пари (UТР). Це дозволить уникнути значних перевантажень мережі, забезпечити високу швидкість передачі і, водночас, не накладає великих обмежень на розміри сегменту мережі (до 90м). В даній мережі, ПК, які будуть використовуватись працівниками, об'єднуються за допомогою комутаторів. Використання цих пристроїв обумовлено відносно низькою вартістю і відсутністю потреби у високому рівні захисту. При проектуванні мережі для кабінету головного лікаря, медичного персоналу, бухгалтерії, враховується потреба у більш високому рівні захисту даних, що робить доцільним застосування саме в таких приміщеннях комутаторів (switch). Це також вигідно при під'єднанні загальної мережі до центральною сервера (при передачі важливих конфіденційних даних). 2.4. Обґрунтування вибору обладнання для мережі Комп'ютерна мережа складається з трьох основних компонентів, які мають працювати злагоджено. Для коректної роботи пристроїв в мережі необхідно правильно проінсталювати і встановити робочі параметри. Основними компонентами мережі є: 1 Активне мережеве обладнання - Комутатори (switch). - Мережеві адаптери. 2.Кабельна система - Кабелі. - Розетки. - Крос-панелі. 3. Мережева операційна система - Windows. Мережева плата, також відома як мережева карта, мережевий адаптер, Ethernet-адаптер, NIC (англ. network interface card) - периферійний пристрій, що дозволяє комп'ютеру взаємодіяти з іншими пристроями мережі. В даний час, особливо в персональних комп'ютерах, мережеві плати досить часто інтегровані в материнські плати для зручності і здешевлення всього комп'ютера в цілому. Мережева карта - це пристрій, з допомогою якого комп'ютер або робоча станція під'єднується до мережевого середовища. Вона відноситься до фізичного рівня моделі OSІ і відповідає за перетворення двійкових даних в сигнали, які передаються по мережі. Драйвери мережевого адаптера узгоджують його апаратну частину із стеком протоколів, який відповідає за передачу даних між комп'ютерами. Сучасні мережеві карти під'єднуються до робочої станції з допомогою шини РСІ. За конструктивною реалізацією мережеві плати поділяються на: • Внутрішні - окремі плати, вставляються в ISA, PCI або PCI-E слот; • Зовнішні, що підключаються через USB або PCMCIA інтерфейс, переважно використовуються в ноутбуках; • Вбудовані в материнську плату. На 100-мегабітних платах встановлюють або роз'єм для витої пари (8P8C, помилково званий RJ-45), або оптичний роз'єм (SC, ST, MIC). Поряд з роз'ємом для витої пари встановлюють один або кілька інформаційних світлодіодів, що повідомляють про наявність підключення і передачі інформації. Опис мережного адаптера D-Link DGE-528T  Рис. 8. Мережевий адаптер D-Link DGE-528T Характеристики: 1. PartNumber: DGE-528T 2. Тип адаптера: Проводной адаптер 3. Інтерфейс адаптера: PCI 4. Порти: 1 порт 10/100/1000 Мбіт/сек 5. Відповідність стандартам: # IEEE 802.3 10BASE-T Ethernet # IEEE 802.3u 100BASE-TX Fast Ethernet # IEEE 802.3ab 1000BASE-T Gigabit Ethernet # Автоузгодження ANSI / IEEE 802.3 NWay # Специфікації PCI local bus 2.1, 2.2 # Підтримка універсальної шини 3.3В, 5В # Управління потоком IEEE 802.3x # IEEE 802.1Q VLAN на основі міток. # Підтримка черг пріоритетів IEEE 802.1р 5. Топологія: зірка 6. Протокол: CSMA/CD 7. Швидкість передачі даних: # Ethernet: 10 Мбіт/с (напівдуплекс); 20 Мбіт/с (повний дуплекс). # Fast Ethernet: 100 Мбіт/с (напівдуплекс); 200 Мбіт/с (повний дуплекс). # Gigabit Ethernet: 2000 Мбіт /с (повний дуплекс). 8. Мережеві кабелі: # 10BASE-T: UTP Cat. 3, 4, 5 (100 м макс.) EIA/TIA-586 100-Ом STP (100 м макс.) # 100BASE-TX, 1000BASE-T: UTP Cat. 5 (100 м макс.) EIA/TIA-568 100- Ом STP (100 м макс.). 9. Вбудовані антени: відсутні 10. Радіус дії: максимальна довжина кабелю: 100 метрів. 11. Підтримка ОС: # Microsoft Windows 98, NT 4.0, ME, 2000, XP, XP 64 Edition, Server 2003. # Novell NetWare Server 5.x, 6.x # Novell Client для DOS # Linux kernel 2.2.x, 2
Антиботан аватар за замовчуванням

26.01.2013 21:01-

Коментарі

Ви не можете залишити коментар. Для цього, будь ласка, увійдіть або зареєструйтесь.

Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!

Маєш корисні навчальні матеріали, які припадають пилом на твоєму комп'ютері? Розрахункові, лабораторні, практичні чи контрольні роботи — завантажуй їх прямо зараз і одразу отримуй бали на свій рахунок! Заархівуй всі файли в один .zip (до 100 МБ) або завантажуй кожен файл окремо. Внесок у спільноту – це легкий спосіб допомогти іншим та отримати додаткові можливості на сайті. Твої старі роботи можуть приносити тобі нові нагороди!
Нічого не вибрано
0%

Оголошення від адміністратора

Антиботан аватар за замовчуванням

Подякувати Студентському архіву довільною сумою

Admin

26.02.2023 12:38

Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!