Основні команди і функції MATLAB. Лабораторна робота з Інші. Робота № 518949

Основні команди і функції MATLAB

Інформація про навчальний заклад

ВУЗ:

Національний університет Львівська політехніка

Інститут:

Не вказано

Факультет:

Не вказано

Кафедра:

Не вказано

Інформація про роботу

Рік:

2013

Тип роботи:

Лабораторна робота

Предмет:

Інші

Група:

АВ-12

Завантажити

Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):

Міністерство освіти та науки України Національний університет «Львівська політехніка» Лабораторна робота №1 Тема: «Основні команди і функції MATLAB» Львів – 2008 Мета роботи: Вивчити формати основних команд і функцій MATLAB, навчитися застосовувати їх для розв’язування задач лабораторних робіт даної дисципліни. Розв’язування нелінійних рівнянь Для розв’язування нелінійних рівнянь в MATLAB 4.х призначена функція fzero. Формат цієї функції такий: fzero(’ім’я функції’, х0, tol), де х0 – нульове наближення розв’язку; tol – точність шуканого розв’язку, що задається користувачем. Розв’язування звичайних диференційних рівнянь (систем) Для розв’язування систем нелінійних рівнянь а MATLAB 5.х призначена функція fsolve. Формат цієї функції наступний: fsolve(’ім’я функції’, х0, tol), де ’ім’я функції’ – процедура-функція, в якій всі рівняння системи представлені у вигляді fi=0, i= (n – кількість невідомих); х0 – нульове наближення розв’язку; tol – точність шуканого розв’язку, що задається користувачем. Числове інтегрування Для обчислення інтегралів числовим методом використовують дві функції, формати яких є такими: quad(’ім’я функції’,a,b,tol) і quat8(’ім’я функції’,a,b,tol), Де ’ім’я функції’ – ім’я процедури-функції, в якій записано підінтегральний вираз; a,b – відповідно верхня і нижня границі інтегрування; tol – точність обчислення визначеного інтегралу. Розв’язування звичайних диференційних рівнянь (системи) Для чисельного інтегрування звичайних диференційних рівнянь (ЗДР) (систем звичайних диференційних рівнянь) в MATLAB є декілька функцій Апроксимація експериментальних даних поліномом Для апроксимації експериментальних даних в MATLAB використовують функцію polyfit (x,y,n), де y – значення функції при відповідних значеннях аргументу х; n – степінь полінома p(x), яким апроксимують експериментальні дані. Функція polyfit знаходить коефіцієнти полінома p(x) в степені n, який апроксимує функцію y(x) методом найменших квадратів. Для обчислення значення полінома у точках х використовують функцію polyval (p,x), де p – вектор значень коефіцієнтів полінома p(x) n-ї степені. Порядок виконання роботи 1. Протабулювати функцію і побудувати її графік на заданому інтервалі y=tg|3x|+|cos(x)-1| x [-π/5, π/3] function y=kom1(x); y=tan(abs(3*x))+abs(cos(x)-1); %kom_lab1 clear,clc x1=-pi/5; x2=pi/3; n=10; xt=[x1:(x2-x1)/n:x2]; yt=tan(abs(3*xt))+abs(cos(xt)-1); yt=kom1(xt); disp('x');disp(xt'); disp('y');disp(yt'); xg=[x1:(x2-x1)/100:x2]; yg=tan(abs(3*xg))+abs(cos(xg)-1); yg=kom1(xg); x_z=fzero('kom1',(x1+x2)/2); figure('numbertitle','off','name','y=f(x)'); plot(xg,yg,'b',xt,yt,'or',x_z,0,'*g','linewidth',2);grid xlabel('x'); ylabel('y'); title('Graphic KOMARETSKIY'); s1=quad('kom1',x1,x_z,1e-5) s2=quad('kom1',x_z,x2,1e-5) s3=quad('kom1',x1,x2,1e-5) x -0.6283 -0.4608 -0.2932 -0.1257 0.0419 0.2094 0.3770 0.5445 0.7121 0.8796 1.0472 y -2.8867 5.3465 1.2515 0.4038 0.1272 0.7484 2.1953 -15.7499 -1.3327 -0.1872 0.5000 s1 = 9.5034 s2 = -11.1031 s3 = -1.5943 2. Розв’язати систему звичайних диференційних рівнянь (ЗДР) y'=x+y2 x [0, 1], y(0)=0.5; function z=kom2(x,y); z=x+y.^2; %kom_lab1 clear,clc x1=-pi/5; x2=pi/3; n=10; xt=[x1:(x2-x1)/n:x2]; yt=tan(abs(3*xt))+abs(cos(xt)-1); yt=kom1(xt); disp('x');disp(xt'); disp('y');disp(yt'); xg=[x1:(x2-x1)/100:x2]; yg=tan(abs(3*xg))+abs(cos(xg)-1); yg=kom1(xg); x_z=fzero('kom1',(x1+x2)/2); [x,y]=ode23('kom2',0,1,0.1); figure('numbertitle','off','name','y=f(x),dy/dx=f(x)'); plot(x,y,'b',x,kom2(x,y),'r');grid; legend('y=f(x)','dy/dx=fx'); 3.Апроксимувати експериментальні дані поліномами 1, 2 і 3-го порядків. x y -12 -11 -10 -9 -8 -7 -6 -5 -4 -3 1 2.1 2.9 3.5 5.5 4.9 5.0 3.8 2.7 2.2 function y=kom1(x); y=tan(abs(3*x))+abs(cos(x)-1); %kom_lab1 clear,clc x1=-pi/5; x2=pi/3; n=10; xt=[x1:(x2-x1)/n:x2]; yt=tan(abs(3*xt))+abs(cos(xt)-1); yt=kom1(xt); disp('x');disp(xt'); disp('y');disp(yt'); xg=[x1:(x2-x1)/100:x2]; yg=tan(abs(3*xg))+abs(cos(xg)-1); yg=kom1(xg); x_z=fzero('kom1',(x1+x2)/2); xe=[-12 -11 -10 -9 -8 -7 -6 -5 -4 -3]; ye=[1 2.1 2.9 3.5 5.5 4.9 5.0 3.8 2.7 2.2]; p1=polyfit(xe,ye,1); f1=polyval(p1,xe); p2=polyfit(xe,ye,2); f2=polyval(p2,xe); p3=polyfit(xe,ye,3); f3=polyval(p3,xe); whitebg; figure('numbertitle','off','name','aproximation'); plot(xe,ye,'*r',xe,f1,'k',xe,f2,'g',xe,f3,'b');grid;xlabel('x');ylabel('y'); D1=f1-ye; d1=D1./ye.*100; del_s1=sqrt(sum(d1.^2)); D2=f2-ye; d2=D2./ye.*100; del_s2=sqrt(sum(d2.^2)); D3=f3-ye; d3=D3./ye.*100; del_s3=sqrt(sum(d3.^2)); disp(['polinom 1-го порядку - ' num2str(del_s1) '%']); disp(['polinom 2-го порядку - ' num2str(del_s2) '%']); disp(['polinom 3-го порядку - ' num2str(del_s3) '%']); polinom 1-го порядку - 207.2036% polinom 2-го порядку - 49.5356% polinom 3-го порядку - 42.4928% Висновок: На цій лабораторній роботі я вивчив формати основних команд і функцій MATLAB (для чого кожен із них призначений), застосовувати їх для розв’язування лабораторних робіт даної дисципліни, навчився будувати різні графіки в середовищі MATLAB, застосовувати

Лабораторна робота Інші

infoman

28.01.2013 14:13

Коментарі

Ви не можете залишити коментар. Для цього, будь ласка, або зареєструйтесь.

Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!

поділитись