Подякувати Студентському архіву довільною сумою
Admin
26.02.2023 12:38
Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!
Культура міжособистісного спілкування в молодіжних середовищах
Інформація про навчальний заклад
ВУЗ:
Національний університет Львівська політехніка
Інститут:
Не вказано
Факультет:
Не вказано
Кафедра:
Не вказано
Інформація про роботу
Рік:
2008
Тип роботи:
Соціологічне дослідження
Предмет:
Соціологія
Варіант:
22
Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):
Міністерство освіти і науки України
Національний університет „Львівська політехніка”
Соціологічне дослідження
на тему:
„Культура міжособистісного спілкування в молодіжних середовищах”
Львів 2008
Загальна характеристика проблеми.
Молодь – це майбутнє України. І сама культура молодих людей відображає культуру нашого суспільства як в даний час, так і в майбутньому. Тому перед нами постала гостра проблема мовного спілкування молоді. Русизм в українській мові, використання суржику, ненормативної лексики обкрадають мовний запас суспільства, роблячи його бідним, примітивним, і здеградованим. Все нові і нові слова поповнюють запас ненормативної лексики нашої молоді, яка мов губка все впитує в себе ці слова і одразу ж їх застосовує в своєму спілкуванні.
Молоді люди використовують у своєму лексиконі велику кількість нецензурної лайки як артикль для „зв’язки слів”, для плавності мови „міцні” словечка для хизування у середовищі, при приступах гніву чи навпаки в хвилини безмежної радості.
Лихослів’я можна вважати ознакою моральної недуги людини. Звичка використовувати ненормативну лексику це не безвинна звичка, а діагноз. Ненормативна лексика є індикатором того, що з особою, яка її застосовує, відбувається щось негативне. І дуже сумно, що нецензурні вислови наших студентів, а іноді і студенток, вже нікого не дивують і не насторожують. Використання ненормативної лексики суспільством повинно сприйматися як патологія, як порушення внутрішнього спокою людини, що застосовує її, але, здається, навпаки її використання все більше звикається, вростається, і все більше суспільство з цим мириться.
Лиху звичку нецензурно лаятися дедалі частіше переймають жінки. Коли чути грубі, вульгарні слова з вуст жінок, то зникає бажання у чоловіка бути джентльменом у ставлення до цих представниць прекрасної половини: вставати в їх присутності, поступатися місцем у транспорті, пропускати вперед, спілкування з ними стає схожим на пусте перекидання словами в дещо напруженому, незадоволеному тоні. Втім, матюк огидний як з жіночих, так і з юнацьких вуст.
Уже 15 років безрезультатно ведеться боротьба проти русифікації та суржику нашої мови. Слова „кароче”, „тіпа”, „канєшна” так вкорінились у молодіжний лексикон, що тепер важко відрізнити суржик від рідної мови.
Припустимо, що якщо так продовжуватиметься далі, в нашу мову вкорінять новоспечені, спотворені тією ж молоддю слова, суржик, який вже настільки став рідним молодим людям, то молода особа ставши спеціалістом не зможе висловити своєї думки, яка б адекватно сприймалась його колегами. Молодь думає цими словами, ними говорить, і здається вже нічого в людини не насторожується, коли з її вуст лунає нецензурне слово.
Отже, маємо проблемну ситуацію, коли виникає протиріччя між популярністю вживання ненормативної лексики і зменшенням в майбутньому її використання молодим поколінням. Проблемна ситуація тут розглядається в межах соціальної проблеми міжособистого спілкування молоді в умовах сучасного суспільства.
Тема дослідження відтак може бути сформульована так: „Культура міжособистісного спілкування в молодіжних середовищах”.
Мета дослідження – визначити стан і ставлення студентів вищих навчальних закладів 2008 року ІІІ – ІV рівнів акредитації до міжособистісного спілкування в м. Львові.
Завдання дослідження:
визначити на скільки усвідомлені студенти у правильності свого спілкування;
визначити чи вважають молоді люди, що лайка є типове доповнення їхнього лексикону;
визначити чи вживають молоді люди суржик не замислюючись звідки воно взялось;
визначити ставлення студентів до лайок, суржику, використання російських слів у побуті.
Об’єкт дослідження – об’єкт дослідження: студенти 2008 року різних спеціальностей вищих навчальних закладів ІІІ – ІV рівнів акредитації м. Львова.
Час дослідження – березень 2008 р.
Предметом дослідження: сучасні молодіжні середовища, які перебувають під впливом повсякденного, побутового і навчального життя у м. Львові.
Інтерпретація основних понять.
„суржик” – недоладна мішанина зіпсованої української і російської лексики;
„ненормативна лексика” –слова, що не відповідають українському правопису, вимогам і вживанню українською мовою.
Гіпотези дослідження.
Гіпотези-підстава: більшість студентів розуміють неправильність та вульгарність ненормативної лексики, але свідомість іншої половини далека від цього.
Гіпотеза-наслідок: основні моделі поведінки тих студентів, які вживають ненормативну лексику:
а) вживання й надалі вульгарних слів;
б)хизування своїми модними „мовними тенденціями” у вузьких колах.
Метод дослідження:
Метод аналізу документів ми не використовували бо знайдені джерела можуть давати суб’єктивну інформацію, а отже, спотворювати соціальні реалії.
Метод спостереження можна застосовувати при вивчені глибинних мотивів культури міжособистісного спілкування в молодіжних середовищах, що не входить в коло наших завдань, а отже він не буде використовуватися. Специфіка дослідження також не передбачає застосування експериментальних методів.
Виходячи із завдання планової роботи, найбільшу користь, на наш погляд, може принести метод опитування. Тому ми приймемо його як основний й зупинимося детальніше на його використання у плановій роботі. Переваги цього методу такі, що дослідження:
можна виконувати на великих масивах, а отже, вивчати поведінку великих соціальних суб’єктів;
дає змогу зробити порівняльний аналіз відповідей респондентів;
при повторних дослідженнях можна встановити динаміку змін об’єкта дослідження;
дослідник сам формує банк інформації, відбирає лише потрібні йому емпіричні дані;
забезпечує оперативність збору інформації.
Розрахунок вибірки
Генеральну сукупність визначаємо 4000. Немає необхідності членувати вибірку на частини, оскільки з позиції нашого дослідження склад генеральної сукупності є досить однорідним.
Відповідно отримуємо:
Отже, для забезпечення рівня репрезентативності 7% при довірчій ймовірності 0,954 треба опитати 194 респондентів, використовуючи нижче наведений опитувальний лист (анкету).
Анкета
Шановний студенте!
Ми – студенти „Львівської політехніки”, просимо Вас взяти участь у соціологічному опитуванні, яке стосується культури міжособистісного спілкування в молодіжних середовищах. Анкета є анонімною, всі результати дослідження будуть представлені лише в узагальненому вигляді.
Просимо Вас детально ознайомитись з запитаннями і обвести ті відповіді на них, які найбільшою мірою збігаються з Вашою позицією або дописати свій варіант (просимо вибирати не більше від двох варіантів відповіді).
Наперед дякуємо за співпрацю!
Як часто Ви використовуєте суржик?
часто;
інколи;
рідко;
ніколи.
Чи багато Ваших одногрупників спілкуються з вами російською мовою?
так;
ні;
інколи.
Чи бажаєте ви позбутися привички вживати нецензурну лексику?
а) так;
б) ні
Чи використовуєте перчене слово у пікових емоційних ситуаціях?
так;
ні;
не звертаю уваги.
Як Ви вважаєте лайка допомагає людині:
психічно розвантажитись;
уникнути стресу;
випустити пару.
На вашу думку чи є вживання нецензурних слів ознакою „крутої поведінки”?
погоджуюсь;
не вважаю;
можливо;
важко відповісти.
Як ви вважаєте, чи повинні засоби масової інформації озвучувати ненормативну лексику з вуст відомих осіб?
Ні
так
це їхня справа;
Ваш варіант відповіді _________________________________.
Чи погодилися б ви використовувати ненормативну лексику в інших малознайомих вами групах?
так, звичайно;
це залежить чи використовують у цій групі ненормативну лексику;
не наважусь;
Ваш варіант відповіді _________________________________.
Якщо особа вживає ненормативну лексику це на вашу думку:
типове молодіжне явище;
рівень неповаги і невиховання;
Ваш варіант відповіді _________________________________.
Скільки Вам років (напишіть)____________.
Зазначте Вашу стать:
чоловік;
жінка;
Висновок
Після проведення анкетування, було виявлено, що 64% опитуваних використовують нецензурні слова, переважно в час емоційного навантаження, половина з них вважають, що вживати матюки – це “круто” і підкреслює їх статус, 30% опитуваних не звертає уваги на людей, що говорять ненормативною лексикою, та лише 10% всіх опитаних ніколи не вживають нецензурних слів. Більшість опитуваних вважають, що засоби масової інформації не повинні озвучувати ненормативну лексику, що часом лунає з вуст відомих людей.
Загалом, можна зробити висновок, що молодь не задумується над цією проблемою і вживання нецензурних слів є просто звичкою і нічим більше. Тому слід вжити заходів, щоб цю проблему зробити загальною і винести її за межі лише соціологічних досліджень. Це може бути висвітлення її у ЗМІ, запровадження спеціальних лекцій, введення спеціальних заходів, щодо вживання нецензурної лексики в окремих місцях тощо.
Список використаної літератури:
1.”Програма соціологічного дослідження” Н.Черниш, Львів Кальварія 1996р.
2.“Соціологія. Курс лекцій” Н.Черниш, Львів Кальварія 1996р.
3. Періодична література.
28.01.2013 17:01-
Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!
0%
Оголошення від адміністратора