Економія капітальних вкладень в основі виробничі фонди і ефективність виробництва

Інформація про навчальний заклад

ВУЗ:
Національний університет водного господарства та природокористування
Інститут:
Не вказано
Факультет:
Не вказано
Кафедра:
Кафедра економіки підприємства

Інформація про роботу

Рік:
2010
Тип роботи:
Курсова робота
Предмет:
Інші

Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України Національний університет водного господарства та природокористування Кафедра економіки підприємства КУРСОВА РОБОТА З дисципліни „Економіка підприємства” на тему: „ Економія капітальних вкладень в основі виробничі фонди і ефективність виробництва ” Оцінка: оформлення______________ змісту ______________ захисту ______________ Загальна оцінка: за стандартом ECTS_____________ за стандартом МОНУ____________ Підписи членів комісії_______________________________________ Рівне – 2010 НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ВОДНОГО ГОСПОДАРСТВА ТА ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ Кафедра економіки підприємства Дисципліна “Економіка підприємства’’ Спеціальність “Економіка підприємства” Курс 2 Група 3 Семестр 4 ЗАВДАННЯ на курсову роботу студента ___________ Федорова Миколи Олександровича_____________________ прізвище, ім.'я, по-батькові Варіант курсової роботи за вибором _____________49______________ Тема проекту / роботи/ Економія капітальних вкладень в основі виробничі фонди і ефективність виробництва. 2.Строк здачі студентом закінченого проекту /роботи_____________________________________________ ____________________________________________________________________________________________ 3. Вихідні дані до проекту /роботи/______________________________________________________________ ____________________________________________________________________________________________ 4. Зміст курсової роботи / перелік запитань, які підлягають розробці__________________________________ ____________________________________________________________________________________________ 5. Додаткові відомості_________________________________________________________________________ 6. Дата видачі завдання________________________________________________________________________ Оцінювання курсової роботи Показники Кількість балів   у термін   Здача курсової 10 -  Зміст  15 - 50  Захист  0-40   Студент Федоров М.О. Керівник Шебуня В.Д. “______’’ 2011__р. Вихідні дані для курсової роботи № п/п Показники Одиниці виміру Варіант     49  1 2 3 3а 4 5 5а 5б 5в 6 6а 7 7а 7б 7в 8 8а 8б 9 10 11 12 13 13а 14 14а 15 16 Проектна потужність підприємства Обсяг реалізації продукції Первісна вартість ОВФ З них активна частина Залишкова вартість ОВФ Використання ОВФ: в першу зміну в другу зміну в третю зміну Чисельність працівників З них робітників Працювало працівників: в першу зміну в другу зміну в третю зміну Корисний фонд робочого часу використання ОВФ: за планом фактично Тривалість зміни Внутрішньозмінні втрати робочого часу Річний знос ОВФ Вибуло ОВФ Поступило ОВФ із них нових Собівартість продукції в т.ч. матеріальні витрати Витрати на утримання і експлуатацію ОВФ Збільшення обсягу виробництва продукції у плановому році млн. грн. млн. грн. млн. грн. млн. грн. млн. грн. млн. грн. млн. грн. млн. грн. чол. чол. чол. чол. чол. дні дні год. год. % млн. грн. млн. грн. млн. грн. млн. грн. млн. грн. % від Соб-ті відсотків 8,20 6,10 4,00 3,00 3,40 3,50 2,00 1,80 310 270 200 60 50 219 160 8 1,5 8,6 0,32 0,33 0,33 5,00 3,50 17,2 10,0   Зміст Вступ……………………………………………………………………………………… Розділ 1. Теоретичні засади економії капітальних вкладень в основні виробничі фонди підприємства (теоретична частина)…………………………………………. 1.1. Основні виробничі фонди підприємства та їх економіко-соціальне значення 1.2. Економія капітальних вкладень в основні виробничі фонди як економічна категорія 1.3 Фактори, що впливають рівень економії капітальних вкладень в основні виробничі фонди 1.4. Механізм впливу економії капітальних вкладень в основні виробничі фонди на господарську діяльність підприємства Розділ 2. Економічна оцінка економії капітальних вкладень в основні виробничі фонди підприємства та її вплив на господарську діяльність. (розрахункова частина):………………………………………………… 2.1. Методика дослідження та вихідна інформація для проведення дослідження 2.2.Характеристика об’єкта дослідження ………………………………… 2.3. Оцінка економії капітальних вкладень в основні виробничі фонди підприємства ……………………………………………………………… 2.4. Оцінка впливу економії капітальних вкладень в основні виробничі фонди підприємства на обсяги виробництва продукції ………………………. 2.5. Оцінка впливу економії капітальних вкладень в основні виробничі фонди підприємства на їх фондовіддачу………………………………………………………. 2.6 Оцінка впливу економії капітальних вкладень в основні виробничі фонди підприємства на ефективність виробництва ……………………………….. Розділ 3. Обґрунтування пропозицій щодо економії капітальних вкладень в основні виробничі фонди підприємства …………………………………………………. 3.1.Методичні рекомендації з економічного обґрунтування заходів щодо поліпшення використання основних виробничих фондів підприємства в часі…… 3.1.1. Підвищення ефективності використання річного робочого часу……….. 3.1.2. Підвищення ефективності використання внутрішньозмінного часу……. 3.1.3. Підвищення ефективності збільшення змінності використання ОВФ…... 3.1.4. Підвищення ефективності використання календарного часу……………. 3.2. Аналіз одержаних результатів……………………………………………………. 3.3. Вплив підвищення ефективності використання основних виробничих фондів на господарську діяльність підприємства…………………………………… Висновки………………………………………………………………………………… Список використаної літератури………………………………………………… Вступ Будь-який господарюючий суб'єкт, здійснюючи виробничу діяльність, використовує обмежені економічні ресурси, що підрозділяються на природні, матеріальні, трудові, фінансові і підприємництво (як особливий ресурс). Визначальною складовою усієї виробничо-господарської діяльності підприємства є основні фонди (засоби). Основною ознакою основних фондів виступає засіб перенесення вартості на продукт - поступово, протягом ряду кругообігів (виробничих циклів), частинами в міру зносу. Таким чином, одноразово авансована вартість у статутний капітал (фонд) у частині основного капіталу здійснює постійний оборот, переходячи з грошової в продуктивну, товарну і знову в грошову форму. У цьому складається економічний зміст основних фондів. Основні виробничі фонди беруть участь у багатьох виробничих циклах, зберігають свою натурально-речовинну форму до кінця експлуатації, переносять свою вартість на продукт, що виготовляється, у міру зносу, відшкодовуються спочатку в грошовій формі, потім у натуральній формі. Перехід до ринкової системи господарювання неможливий без вирішення питання підвищення ефективності використання основних фондів і виробничих потужностей. Від вирішення цієї проблеми залежить місце підприємства в економіці, його фінансовий стан, конкурентоздатність на ринку. Технічний рівень, якість, надійність, довговічність продукції залежить від якісного стану техніки й ефективного її використання, що визначає ефективність виробництва. Це визначає актуальність теми даної роботи. Метою курсової роботи є розкриття ролі основних фондів за допомогою механізмів економічного аналізу для покращення діяльності господарських суб'єктів. Для цього потрібно вирішити наступні завдання: -розглянути методику аналізу стану та ефективності використання основних фондів підприємства; -дослідити напрямки підвищення ефективності використання основних фондів підприємства. Вирішення завдань дасть змогу практичним шляхом покращити ефективність використання основних засобів. По мірі розвитку матеріально-технічної бази підприємств фондоозброєність праці робітників зростає. Праця стає все більше механізованою, поліпшуються умови праці, що призводить до росту її продуктивності. Для підвищення ефективності виробництва необхідно, щоб темпи росту продуктивності праці випереджали темпи росту фондоозброєності праці на підприємстві. Ефективне використання основних фондів та виробничих потужностей має велике значення як для підприємства, так і для економіки країни в цілому. Повніше використання основних фондів на підприємстві веде до зменшення потреби у введенні в експлуатацію нових виробничих потужностей, до збільшення випуску обсягів продукції та підвищення рівня її якості (а значить, і прибутку), прискорює їх оборотність, що значною мірою сприяє вирішенню проблеми скорочення розриву в термінах фізичного і морального зносу, прискорює темпи оновлення основних фондів. Успішне функціонування основних фондів та виробничих потужностей залежить від того, якою мірою реалізуються екстенсивні та інтенсивні фактори кращого їх використання. Екстенсивне поліпшення використання основних фондів і виробничих потужностей означав: по-перше, збільшення часу функціонування основного устаткування і, по-друге, підвищення питомої ваги діючого устаткування в складі всього устаткування, наявного на підприємстві. Перший розділ знайомить з такими поняттями як фондозйом як економічна категорія, механізм впливу фондозйому, основні фонди. Дає їх характеристику, допомагає зрозуміти роль фондозйому у діяльності підприємства, а також проводить коротке ознайомлення з основними резервами підвищення ефективності фондозйому з ОВФ на підприємстві. У другому розділі обраховуються показники, пов'язані з використанням ОВФ на підприємстві. У третьому розділі проводимо розрахунок заходів по підвищенню ефективності використання ОВФ на підприємстві, а також проводиться загальна порівняльна характеристика стану підприємства до і після впровадження запропонованих заходів. РОЗДІЛ 1. Теоретичні засади економії капітальних вкладень в основні виробничі фонди підприємства 1.1. Основні виробничі фонди підприємства та їх економіко-соціальне значення До основних виробничих фондів відносяться ті засоби праці, що, знаходячись у сфері матеріального виробництва, безпосередньо беруть участь у виготовленні матеріальних благ (машини, устаткування і т.п.), створюють умови для здійснення виробничого процесу (виробничі будинки, спорудження, електромережі, трубопроводи й ін.), служать для збереження і переміщення предметів труда. Крім основних виробничих фондів до складу основних фондів промисловості входять і основні невиробничі фонди, до яких відносять такі об'єкти невиробничого призначення (житлові будинки, дитячі садки, школи, лікарні й інші об'єкти охорони здоров'я і культурно-побутового призначення). Вони перебувають у віданні промислових підприємств (вони не безпосередньо, а побічно впливають на процес виробництва). Тут ми розглядаємо тільки основні виробничі фонди. Основні виробничі фонди промисловості - це засоби труда, що беруть участь у багатьох виробничих циклах, зберігаючи при цьому свою натуральну форму, а їхня вартість переноситься на виготовлену продукцію частинами в міру зношування. Основні фонди промисловості займають важливе місце в національному багатстві. Питома вага промисловості в основних виробничих фондах народного господарства складає більш 48%. Темпи росту основних виробничих фондів промисловості перевершують темпи росту основних виробничих фондів у цілому по народному господарству. Наприклад, за 1980-1990 р. основні виробничі фонди збільшилися в промисловості в 1,3 разу, а в усім народному господарстві -у 1,05 разу. Методи оцінки основних фондів У практиці обліку і планування відтворення основних фондів промисловості використовуються як грошові, так і натуральні показники, оскільки основні фонди у виробничому процесі виступають не тільки як носії вартості, але і як сукупність певних засобів труда. Грошова оцінка основних фондів необхідна для обліку їхні динаміки, планування розширеного відтворення, установлення зносу, нарахування амортизації, визначення собівартості продукції і рентабельності підприємств, а також для здійснення господарського розрахунку. У зв'язку з тривалою участю основних фондів у процесі виробництва, їхнім поступовим зношуванням, а також із зміною за цей період умов відтворення існує декілька видів грошової оцінки основних фондів: 1) по повній початковій вартості; 2) по початковій вартості за відрахуванням зносу; 3) по повній відбудовній вартості; 4) по відбудовній вартості з обліком зносу. Повна початкова вартість являє собою фактичну вартість по цінах придбання (включаючи витрати на доставку і монтаж) або будівництва основних фондів. Початкова вартість за відрахуванням зносу виражає вартість основних фондів, ще не перенесену на виготовлену продукцію. Вона менше повної початкової вартості на величину зносу основних фондів і часто називається залишковою вартістю. Ці два види грошової оцінки утрудняють порівнянність даних про динамік основних фондів, тому що ціни на устаткування і вартість будівництва змінюються й основні фонди, придбані (побудовані) у різні роки, виражаються в змішаних цінах. Порівнянність створених у різні роки однакових елементів основних фондів досягається завдяки їхній оцінці по відбудовній вартості. Повна відбудовна вартість -це вартість відтворення основних фондів у нових виробничих умовах (даного року). Метод оцінки по відбудовній вартості не враховує ступінь зношеності основних фондів, а тому він доповнюється оцінкою основних фондів по відбудовній вартості з обліком зносу. • Відбудовна вартість з урахуванням зносу показує частину відбудовної вартості основних фондів, ще не перенесену на продукт. Оцінка основних фондів по відбудовній вартості -складний, трудомісткий процес, що потребує значних витрат часу і засобів для переоцінки всіх елементів основних фондів. Переоцінка основних фондів здійснюється періодично. Облік і планування основних фондів здійснюються не тільки в грошовому вираженні, але й у натуральних показниках у виді конкретних засобів труда. Це необхідно для того, щоб визначити технічний склад, виробничу потужність підприємств і галузей промисловості, установити завдання і шляхи ефективного використання виробничої потужності скласти баланс устаткування і т.д. Такі дані можна одержати за результатами інвентаризації основних фондів, що періодично здійснюються в промисловості. За допомогою натуральних і грошових показників здійснюються необхідні групування різноманітних елементів основних фондів, У цих групуваннях окремі елементи основних фондів виділяються в щодо однорідні групи відповідно до їхнього призначення у виробничому процесі. Класифікація основних фондів В даний час центральне статистичне управління класифікує основні фонди промисловості по наступних основних групах. 1. Будівлі. До цієї групи відносять будівлі основних, допоміжних і обслуговуючих цехів, а також адміністративної будинку підприємств. 2. Споруди. Сюди входять підземні і відкриті гірські виробітки, нафтові і газові свердловини, гідротехнічної й іншої споруди. 3. Передатні пристрої. Це пристрої, за допомогою яких відбувається передача, наприклад, електричної або іншої енергії до місць її споживання. 4. Машини й устаткування. У цю групу входять усі види технологічного устаткування, а також первинні і вторинні двигуни. У даній групі виділяються дві підгрупи: а) силові машини й устаткування; б) робочи машини й устаткування. До першої підгрупи відносять парові і гідравлічні турбіни, трансформатори, вітродвигуни, електромотори, двигуни внутрішнього паління й інші первинні і вторинні двигуни. В другу підгрупу входять верстати, преси, молоти, хімічна апаратура, доменні і мартенівські печі, прокатні стани й інші машини й устаткування. 5. Транспортні засоби. У їхній склад входять усі види транспортних засобів, у тому числі: цеховий, міжцеховий і міжзаводський транспорт, річковий і морський флот рибної промисловості, трубопровідний магістральний транспорт і т.д. 6. Інструмент, виробничий і господарський інвентар та інші основні фонди. Сюди відносять інструменти ріжучі, що давлять, ударні й інші; інвентар виробничого і господарського призначення, що сприяє полегшенню і створенню нормальних умов труда (устаткування контор, верстати, контейнери, інвентарна тара, предмети протипожежного призначення й ін.). Для простоти обліку до складу основних фондів, що входять у шосту групу, включаються лише інструменти, виробничий і господарський інвентар із терміном служби понад один рік і вартістю більш 500 грн за одиницю. Інший інструмент, інвентар, а також інші приналежності (незважаючи на те що теоретично вони по всіх економічних ознаках повинні відносити до основних фондів) у господарській практика прийнято вважати оборотними фондами. Кожна група приведеної класифікації у свою чергу підрозділяється на підгрупи, що складаються з ще більш родинних основних фондів із приблизно рівними термінами служби, нормами амортизації й умовами експлуатації. Не всі елементи основних фондів грають однакову роль у процесі виробництва. Робочи машини й устаткування, інструменти, вимірювальні і регулюючі прилади і пристрої, технічні споруди (гірські виробітки шахт і розрізів, нафтові і газові свердловини) приймають особисту участь у виробничому процесі, сприяють збільшенню випуску продукції і тому відносять до активно діючої частини основних фондів. Інші елементи основних фондів (виробничі будинки, інвентар) роблять лише непрямий вплив на виробництво продукції і тому їх називають пасивною частиною основних фондів. Структура основних фондів Користуючи цим групуванням, можна визначити виробничу структуру основних фондів. Виробнича структура основних фондів характеризується питомою вагою кожної групи основних фондів у загальної їхньої вартості по підприємству, галузі і промисловості в цілому. Виробнича структура основних фондів і її зміна за той або інший відрізок часу дають можливість характеризувати технічний рівень промисловості й ефективність використання капітальних вкладень в основні фонди. Зокрема, чим вище в складі основних фондів питома вага машин, устаткування й інших елементів активної частини основних фондів, тим більше продукції буде зроблено на кожну стоймосну одиницю основних фондів. Розходження виробничої структури основних фондів у різних галузях промисловості є результатом техніко-економічних особливостей цих галузей. Навіть підприємства усередині однієї і тієї ж галузі промисловості, як правило, мають неоднакову виробничу структуру основних фондів. Найбільше висока питома вага активних елементів основних фондів на підприємствах із високим рівнем технічної оснащеності і електро-озброєності праці, де виробничі процеси механізовані й автоматизовані і широко використовуються хімічні методи обробки. На виробничу структуру основних фондів впливає розвиток концентрації, спеціалізації, кооперування і комбінування виробництва, на її впливає також капітальне будівництво. Домагаючись зниження вартості будівництва. наприклад, виробничих будинків, можна зменшити частку пасивних елементів основних фондів у загальної їхньої вартості і тим самим підвищити ефективність витрат, вкладених в основні фонди нового підприємства. Все це говорить про те, що бізнес і суспільство зацікавлене в підвищенні частки машин і устаткування -найбільше активної частини основних фондів і в зниженні питомої ваги насамперед будинків і господарського інвентарю без збитку для ефективного функціонування виробничого процесу . Майже кожне підприємство може поліпшити структуру основних виробничих фондів за рахунок підвищення частки виробничого устаткування. Це можливо завдяки більш раціональному розміщенню устаткування усередині цехів, розміщення його на відкритих площадках, де це можливо, а також виносу з виробничих майданів невиробничих служб (складів, контор і т.д.) і розміщення на них додаткової кількості устаткування. Структуру промислово-виробничих основних фондів варто розглядати й у галузевому розрізі. Вона відбиває рівень матеріально-технічної бази промислового виробництва, а також ступінь індустріального розвитку країни. Основна частина виробничих основних фондів промисловості знаходиться на підприємствах важкої промисловості, у тому числі значна їхня частка сконцентрована в галузях, що забезпечують технічний прогрес у народному господарстві (у електроенергетиці, машинобудуванні, у хімічній, нафтохімічній і паливній промисловості, у чорній металургії й інших галузях). Знос і амортизація основних фондів Основні фонди, що знаходяться на підприємствах, поступово зношуються. Фізичний знос основних фондів наступає як у результаті їхній використання в процесі виробництва, так і в період їхньої бездіяльності. Непрацюючі основні фонди зношуються, якщо піддаються впливу природних процесів (атмосферних явищ, внутрішніх процесів, що відбуваються в будівлі металів і інших матеріалів, із яких виготовлені основні фонди). У результаті такого зносу суспільству завдаються великі збитки. Що стосується діючих основних фондів, то їхній фізичний знос залежить від ряду факторів, у тому числі від якості основних фондів (матеріалів, із яких вони виготовлені, від технічної досконалості конструкцій, від якості будівництва і монтажу), від ступеня навантаження (кількість змін і часів роботи в добу, тривалість роботи в році, інтенсивність використання в кожну одиницю робочого часу), від особливостей технологічного процесу і ступеня захисту основних фондів від впливу зовнішніх умов, у тому числі агресивних серед (температура, вологість і ін.), від якості відходу (своєчасність чищення, змащення, фарбування, регулярність і якість ремонту), від кваліфікації робітників і їхнього відношення до основних фондів. Основні фонди, зазнаючи в процесі виробництва фізичному зносу, щорічно втрачають частину своєї вартості, рівну тій її величині, що перенесена на виготовлену протягом цього року продукцію. Наприклад, при терміні служби машини вісім років після другого року її експлуатації величина зносу складе 25%. Ця величина визначається по наступній формулі: де И - знос основних фондів, виражений у відсотках; С - фактичний термін експлуатації основних фондів (років); А - нормативний термін служби (амортизаційний період) основних фондів (років). Основні фонди, що знаходяться на підприємствах, піддаються не тільки фізичному, але і моральному зносу. Моральний знос має дві форми. Перша форма морального зносу полягає в тому, що з упровадженням нових машин, з удосконаленням техніки, технології, організації виробництва і праці вартість виготовлення, наприклад, машин і устаткування при зберіганні їхніх конструктивних властивостей і експлуатаційних показників неухильно знижується. Те ж відноситься і до будинків, вартість яких у результаті індустріалізації будівництва знижується. Отже, ця форма морального зносу виражає зменшення вартості машин або устаткування внаслідок здешевлення їхній відтворення. У відповідності зі зниженням вартості виробництва машин, устаткування й інших елементів основних фондів переглядаються відповідно і ціна на них. Друга форма морального зносу має місце в тому випадку, коли змінюються конструкція й експлуатаційні показники нових машин. Їхнє застосування дозволяє збільшити обсяг виробництва, підвищити продуктивність праці, зменшити витрату експлуатаційних матеріалів (пальне, електроенергія, мастильні матеріали і т.д.), а в деяких випадках і основних матеріалів, знизити витрати на виробництво одиниці продукції і забезпечити більш високу якість обробки. Таким чином, друга форма морального зносу має місце тоді, коли машина технічно застаріла і заміняється більш досконалої. У цьому випадку суспільство, застосовуючи постарілу техніку, витрачає більше робочого часу на виробництво того самого кількості продукції. Вирішити проблему морального зносу можна за допомогою здійснення ряду господарсько-організаційних заходів. Насамперед машини і механізми повинні використовуватися з максимальним навантаженням, щоб прискорити віддачу їхнього корисного ефекту до наступу моменту старіння. От чому так важливо скорочувати терміни будівництва нових об'єктів і терміни експлуатації машин і устаткування, домагатися, щоб випущені машини не затримувалися на складах або в монтажі. Відомо, що під час експлуатації основних фондів наступає період, коли їх необхідно ремонтувати, удосконалити або заміняти новими. Для ремонту старої або покупки нової машини потрібні кошти. Вони створюються і накопичуються при експлуатації машини, тому що в процесі праці частина вартості її переноситься на знову створений продукт. Зазначена частина вартості машини включається у витрати на виробництво продукції у виді амортизації. Знос і амортизація не є тотожними поняттями. Амортизація в грошовій формі виражає знос основних фондів. Вона може не збігатися з розміром зносу в окремі проміжки року, тому що основні фонди зношуються нерівномірно, а амортизація начисляється рівними частками протягом року. Амортизація в промисловості - це планове погашення вартості основних фондів (у міру їхнього зносу) шляхом її перенесення на виготовлену продукцію. Вона виконує такі основні задачі: 1) дозволяє визначити сукупні суспільні витрати виробництва. У цій ролі амортизація необхідна для числення обсягу і динаміки національного доходу в країні; 2) характеризує в узагальненій формі ступінь зносу основних фондів, що необхідно для планування процесу їхній відтворення; 3) створює грошовий фонд для заміни засобів праці, що зносилися, і їхнього капітального ремонту. Звідси очевидно, що амортизація спрямована як у минуле (завдяки їй обчислюється собівартість продукції і ступінь зносу основних фондів), так і в майбутнє (створює фонд відшкодування). Перша її сторона розрахункова, пасивна, а друга-активна, що впливає на процес відтворення технічної бази. У цьому зв'язку відзначимо, що амортизація тісно пов'язана зі здійсненням науково-технічного прогресу за допомогою встановлення науково обгрунтованих норм амортизації основних фондів. Тому однієї з задач в області науково-технічного прогресу є розробка і поступове введення нових, більш коротких термінів амортизації виробничого устаткування з обмеженням обсягів малоефективного капітального ремонту і збільшенням частки амортизаційних відрахувань, що виділяються на заміну зношеного і морально застарілого обладнання. Величина вартості, що включається за допомогою амортизації у витрати виробництва, являють собою амортизаційні відрахування. Амортизаційні відрахування провадяться на основі норм амортизації, що встановлюються по кожному виді основних фондів. Визначаються вони шляхом віднесення суми річних амортизаційних відрахувань до вартості основних фондів і виражаються у відсотках, що очевидно з такої формули: де Н- річна норма амортизації А- розмір амортизаційних відрахувань за рік Ф- вартість (початкова або відбудовна) основних фондів. Оскільки розмір амортизаційних відрахувань за рік залежить від початкової вартості основних фондів у момент їхній придбання, терміна гаданої служби, витрат на капітальні ремонти за весь амортизаційний період, а також від залишкової (ліквідаційної) вартості даних основних фондів. Тому річна норма амортизації може бути певна по формулі: де Рм- витрати на капітальні ремонти (включаючи модернізацію) протягом терміна служби основних фондів ; Л- ліквідаційна вартість основних фондів, що вийшли з А- амортизаційний період (термін служби) основних фондів. По таких видах основних фондів, як будинки, споруди і передатні пристрої, що мають тривалий термін служби, норми амортизації значно нижче, чим, наприклад, на машини й устаткування, транспортні засоби, що є більш активною частиною основних фондів. У загальній нормі амортизації основних фондів промисловості досить велика питома вага амортизаційних відрахувань, що спрямовуються на капітальний ремонт (біля 27%). По окремих видах основних фондів (будинку, силові, а також робітники машини й устаткування, транспортні засоби) він досягає 50-54%. Та частина амортизаційних відрахувань, що призначена для капітального ремонту основних фондів, знаходиться в розпорядженні підприємств і витрачається за їхнім розсудом відповідно до прийнятих планів здійснення ремонтних робіт; Результати роботи підприємств показують, що багато хто з них, використовуючи засоби фонду розвитку виробництва, серед яких амортизаційні відрахування дуже значні, заміняють застаріле обладнання, упроваджують нову техніку удосконалюють організацію виробництва і праці, домагаючись значних успіхи в підвищенні продуктивності праці, зниженні собівартості і поліпшенні якості продукції і рентабельності виробництва. 1.2. Економія капітальних вкладень в основні виробничі фонди як економічна категорія Розділ 2. Визначення ефективності використання основних виробничих фондів підприємства (розрахункова частина). 2.1. Показники наявності та стану основних виробничих фондів підприємства. Показник наявності основних виробничих фондів: на балансі підприємства, знаходиться основних виробничих фондів на суму 3,00 млн.грн. Вартість ОВФ на кінець року визначається за формулою: Бвк= Бвп + Бпв - Бвв (2.1) де Бвк - балансова вартість ОВФ на кінець періоду, Бвп - балансова вартість ОВФ на початок періоду, Бпв - балансова вартість ОВФ, що поступили на підприємство, Бвв - балансова вартість ОВФ, що вибули з підприємства. Тоді, Бвк = 4 + 0,33 - 0,32 = 4,01 млн. грн. Бвр = (Бвп + Бвк)/2 (2.2) Бвр= (4+ 4,01)/2 = 4,005 млн. грн. Показник технологічної структури основних виробничих фондів: Знаходимо активну частину ОВФ : Ач = (Бва *100)/ Бв = (3*100)/4= 75% Пасивна частина тоді становитиме : 4- 3 =1млн. грн. або – 25 %. Так як активна частина основних виробничих фондів підприємства (75 %) значно перевищує пасивну (25%) можна стверджувати, що дане підприємство промислового призначення. Технологічна структура основних виробничих фондів досить досконала, що забезпечує їх ефективне використання. Коефіцієнт придатності (Кпр) ОФ як економічна категорія характеризує , яку долю складає їх залишкова вартість від первісної вартості на певну дату. Визначаємо за формулою: Кпр = Бвз / Бвп = ( Бвп – ∑Зн ) / Бвп; (2,3) де Бвп – балансова вартість ОВФ; Бвз – балансова залишкова вартість ОВФ; Езн – величина зносу ОВФ. Тоді, Кпр = 3,40 / 4 = 0,85 (або 97%) ; Коефіцієнт зносу (Кзн) характеризує ступінь зносу ОФ. Він визначається за формулою: Кзн = ∑Зн / Бвп = (4-3,40)/4 = 0,15 (або 3%); (2,4) На даному підприємстві ступінь зносу ОВФ дорівнює 0,15, ступінь придатності дорівнює 0,85. Отже, дане підприємство має ще досить нові ОВФ, на що вказує невеликий ступінь їх зносу. Це позитивно впливає на роботу даного підприємства. 2.2. Показники, що характеризують рух основних виробничих фондів підприємства: Коефіцієнт вибуття (Кв) показує, яка доля ОФ, що була на балансі підприємства на початок періоду вибула за певний період. Визначаємо за формулою: Кв = Бвв / Бвп ; (2,5) де Бвв – балансова вартість вибувших ОФ. Тоді, Кв = 0,32/ 4 = 0,08 (або 8%); Коефіцієнт надходження (Кп) ОФ показує, яка доля ОФ, що поступили на підприємство (нові фонди та фонди, що були в експлуатації у первісній вартості ОФ). Визначаємо його за формулою: Кп = Бпв / Бв к.р ; (2,6) де Бвп – балансова вартість поступивших фондів. Отже, Кп = 0,33 / 4,01 = 0,082 (або 8,2%). Коефіцієнт оновлення показує долю основних нових фондів, які поступили на підприємство. Коефіцієнт оновлення (Кон) рахуємо за формулою: Кон = Бвн / Бв к.р ; (2,7) де Бвн – балансова вартість нових фондів. Отже, Кон = 0,33 / 4,01 = 0,08 (або 8%). Період оновлення визначається за формулою: Пон = Бв сер. / Бвн (2.8) Тоді Пон = 4,005: 0,33 = 12 років Коефіцієнт інтенсивності оновлення ОФ (Кіон) на підприємстві визначаємо за формулою: Кіон = Кон / Кв = 0,08 / 0,08 = 1 (2,9) За даними розрахунку видно, що інтенсивність оновлення основних виробничих фондів становить 0.81. Тривалість обороту визначається за формулою: Тоб=Бв / Ар (2.10) де Ар – річна сума амортизаційних відрахувань (Ар = Бв *а) Тоді Тоб = 4 : ( 4 * 0,086) = 11,6 років Отже, тривалість обороту ОВФ становить 11,6 роки. Коефіцієнт оборотності визначається за формулою: Коб = Ар / Бв серед. (2.11) Коб = (4 * 0,086) : 4,005= 0,086 ( або 8,6%) Отже, у процесі виробництва буде відшкодовуватись 8,6 % вартості ОВФ. 2.3. Показники, що характеризують забезпеченість підприємства основними виробничими фондами. Фондозабезпеченість виробництва (Фз), як економічна категорія, характеризує наявність (забезпеченість) підприємства або його потреб в ОВФ для виробництва одиниці продукції. Визначається як відношення величини (обсягу) ОВФ підприємства (Бвовф) до обсягу виробленної продукції (О): Фз = Бвовф / О = 4 / 6,10 = 0,6 (2,12) Механозабезпеченість підприємства (Мз), як економічна категорія, що характеризує забезпеченість (потребу) підприємства у засобах механізації для виготовлення одиниці продукції. Обраховуємо: Мз = Бва / О , (2,13) де Бва – балансова вартість засобів механізації. Отже, Мз = 3 / 6,10 = 0,5 2.4. Показники, що характеризують озброєність працівників основними виробничими фондами. Фондоозброєність праці (Фз), як економічна категорія, характеризує співвідношення між балансовою вартістю ОВФ до середньоспискової чисельності робітників (Чр), зайнятих у найбільшу зміну: Фз = Бвовф / Чр = 4000 / 174 = 23 тис.грн./чол. (2,14) Чр=270/310*200=174 Механоозброєність праці робітників (Мп), як економічна категорія, характеризує співвідношення між балансовою вартістю засобів механізації (Бва) і чисельності робітників. Визначаємо за формулою: Мп = Бва / Чр = 3000 / 174 = 17,2 тис.грн./чол. (2.15) Чр=270/310*200=174 2.5. Показники, що характеризують використання основних виробничих фондів підприємства в часі. Коефіцієнт використання календарного часу (Ккч), як економічна категорія, характеризує тривалість використання ОВФ на протязі року. І визначаємо: Ккч = Рдн / Кд , (2,16) де Рдн – число робочих днів, Кд – число календарних днів у році. Тоді, Ккч = 219 / 365 = 0,6 (або 60%). Коефіцієнт використання робочого часу (Крч), як економічна категорія, характеризує ступінь використання робочого часу на протязі року і визначається за формулою: Крч = Чфрд / Чрдпл , (2,17) де Чфрд – число фактично відпрацьованих робочих днів, Чрдпл – число робочих днів запланованих у році. Отже, Крч = 160 / 219 = 0,73 (або 73%). Коефіцієнт змінності (Кзм) ОФ, як економічна категорія, характеризує кількість змін роботи ОВФ в добу. І визначаємо: Кзм = ∑Бві / Бвсеред., (2,18) де Бві – балансова вартість ОФ, яка використовується у різні зміни Отже, Кзм = ( 3,50+ 2 + 1,80 ) / 4,005 = 1,82. Коефіцієнт використання внутрізмінного часу (Квзм), як економічна категорія, що характеризує ступінь використання робочого часу на протязі зміни, і визначається за формулою: Квзм = Чфгзм / Чгзм , (2,19) де Чфгзм – число годин, відпрацьованих у зміну; Чгзм – число годин зміни. Тоді, Квзм = ( 8 – 1,5 ) / 8 = 0,81 , (або 81%); де 1,5 – внутрізмінні втрати робочого часу (у годинах). Інтегральний коефіцієнт використання часу (Кін), як економічна категорія, характеризує ступінь використання ОВФ у часі. І визначаємо його за допомогою дубутку відповідних коефіцієнтів використання ОВФ
Антиботан аватар за замовчуванням

31.01.2013 01:01-

Коментарі

Ви не можете залишити коментар. Для цього, будь ласка, увійдіть або зареєструйтесь.

Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!

Маєш корисні навчальні матеріали, які припадають пилом на твоєму комп'ютері? Розрахункові, лабораторні, практичні чи контрольні роботи — завантажуй їх прямо зараз і одразу отримуй бали на свій рахунок! Заархівуй всі файли в один .zip (до 100 МБ) або завантажуй кожен файл окремо. Внесок у спільноту – це легкий спосіб допомогти іншим та отримати додаткові можливості на сайті. Твої старі роботи можуть приносити тобі нові нагороди!
Нічого не вибрано
0%

Оголошення від адміністратора

Антиботан аватар за замовчуванням

Подякувати Студентському архіву довільною сумою

Admin

26.02.2023 12:38

Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!