Подякувати Студентському архіву довільною сумою
Admin
26.02.2023 12:38
Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!
Економіки підприємства" за галуззю знань 030506 "Економіка та підприємництво
Інформація про навчальний заклад
ВУЗ:
Національний університет водного господарства та природокористування
Інститут:
Не вказано
Факультет:
Факультет економіки та підприємництва
Кафедра:
Кафедра економіки підприємства
Інформація про роботу
Рік:
2011
Тип роботи:
Курсова робота
Предмет:
Інші
Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):
Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України
Національний університет водного господарства та природокористування
Кафедра економіки підприємства
Підвищення ефективності використання основних виробничих фондів та вплив його на результати господарської діяльності підприємства
Навчально-дослідна робота (курсова робота) студента
з „Економіки підприємства" за галуззю знань 030506
„Економіка та підприємництво"
Рівне 2011
НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ВОДНОГО ГОСПОДАРСТВА ТА ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ
Кафедра економіки підприємства
Дисципліна “Економіка підприємства’’ Спеціальність “Економіка підприємства”
Курс 2 Група 3 Семестр 4
ЗАВДАННЯ
на курсову роботу студента
___________ _Шавловського Романа Володимировича________________
прізвище, ім.'я, по-батькові
Варіант курсової роботи за вибором ____________63_______________
Тема проекту / роботи/
Підвищення ефективності використання основних виробничих фондів
та вплив його на результати господарської діяльності підприємства
2.Строк здачі студентом закінченого проекту /роботи 20.04.2011
____________________________________________________________________________________________
3. Вихідні дані до проекту /роботи/______________________________________________________________
____________________________________________________________________________________________
4. Зміст курсової роботи / перелік запитань, які підлягають розробці__________________________________
____________________________________________________________________________________________
5. Додаткові відомості_________________________________________________________________________
6. Дата видачі завдання 20.02.2011
Оцінювання курсової роботи
Показники
Кількість балів
у термін
Здача курсової
10
-
Зміст
15 - 50
Захист
0-40
Студент Шавловський Р.В.
Керівник Шебуня В.Д.
“______’’ 2011р.
Зміст
Вступ …………………………………………………………………………….……….4
Розділ 1. Теоретичні основи підвищення інтегрального показника ви ко ристання основних виробничих фондів підприємства
1.1 Основні виробничі фонди підприємства та їх економіко-со ціа льне значення……………………………………………………………………………………8
1.2. Інтегральний показник використання основних виробничих фон дів як економічна категорія ………………………………………………..…………………..12
1.3. Механізм впливу інтегрального показника використання ос но в них виробничих фондів на ефективність виробництва ………………………………………………….13
1.4. Фактори підвищення інтегрального коефіцієнта використан ня основних виробничих фондів підприємства ……………………………………………….……..14
Розділ 2. Визначення ефективності використання основних виробничих фондів підприємства (розрахункова частина). …………………………..………..15
2.1. Показники наявності та стану основних виробничих фондів підприємства……15
2.2. Показники, що характеризують рух основних виробничих фондів підприємства……………………………………………………………………………….16
2.3. Показники, що характеризують забезпеченість підприємства основними виробничими фондами…………………………………………………………………17
2.4. Показники, що характеризують озброєність працівників основними виробничими фондами…………………………………………………………………17
2.5. Показники, що характеризують використання основних виробничих фондів підприємства в часі………………………………………………………………………..17
2.6. Узагальнюючі показники………………………………………………………….18
Розділ 3. Заходи по підвищенню ефективності використання ОВФ підприємства в часі
3.1. Підвищення ефективності використання річного робочого часу…...…….........19
3.2. Підвищення ефективності використання внутрішньозмінного часу ..................21
3.3. Підвищення ефективності збільшення змінності використання основних виробничих фондів ……………………………………………….......................... …..23
3.4. Підвищення ефективності використання календарного часу…….……….........26
3.5. Аналіз одержаних результатів………………………………………...…………..27
3.6. Вплив підвищення ефективності використання основних виробничих фондів на господарську діяльність підприємства………………….…………………………….29
Висновки …………………………………………………………………….................31
Список використаної літератури …………………………………..…………. …...32
Вступ
Метою даної навчально-дослідницької робити є формування економічного мислення, знань та прак тичних навичок з проблеми використання основних виробничих фон дів і його вплив на господарську діяльність.
Актуальність теми є перехід до ринкових відносин на даному етапі в Україні потребує глибоких зрушень в усіх сферах економіки - одній з найважливіших сфер людської діяльності. Ринкова економіка по своїй суті є засобом, що стимулює ріст продуктивності праці і збільшення ефективності виробництва.
Щоб забезпечити свої потреби в їжі, одязі, житлі, люди повинні постійно виробляти різноманітні матеріальні блага. Успішно вирішити ці проблеми можна лише на основі раціонального використання природних та виробничих ресурсів, підвищення ефективності виробництва - це означає ефективніше використання наявних трудових ресурсів для збільшення випуску якісної і потрібної країні продукції, а також постійно спів ставляти затрати з отриманими результатами і вносити певні корективи для того, щоб вкладені кошти принесли максимальну віддачу. В умовах ринкової економіки підвищення ефективності виробництва на підприємстві невіддільно пов'язане із проблемою економіки всіх видів ресурсів, в тому числі і основних виробничих фондів, економічне значення основних фондів підприємства заключається в тому, що вони є матеріально-технічною базою підприємства, від обсягу якої залежить обсяг виробленої продукції, соціальне значення заключається в тому, що вони створюють відповідні умови праці є важливим фактором відтворення робочої сили, величина і підвищення ефективності використання основних виробничих фондів в певній мірі визначають виробничі можливості підприємства загалові економісти відводять велику роль проблемі підвищення ефективності використання ОВФ, адже вони є важливим суб’єктом економіки країни , саме матеріально-технічна база в значній мірі визначає обсяг виробництва продукції. Проте, ефективність виробництва на підприємстві залежить не тільки від забезпеченості підприємства основними фондами, але й ступеня їх використання у часі. Облік і планування основних фондів здійснюються не тільки в грошовому вираженні, але й у натуральних показниках у виді конкретних засобів праці.
Це необхідно для того, щоб визначити технічний склад, виробничу потужність підприємств і галузей промисловості, установити завдання і шляхи ефективного використання виробничої потужності скласти баланс устаткування і т.д. Такі дані можна одержати за результатами інвентаризації основних фондів, що періодично проводяться в промисловості.
Не всі елементи основних фондів відіграють однакову роль у процесі виробництва. Робочі машини й устаткування, інструменти, вимірювальні і регулюючі прилади і пристрої, технічні спорудження (гірські вироблення шахт і розрізів, нафтові і газові шпари) беруть безпосередню участь у виробничому процесі, сприяють збільшенню випуску продукції і тому відносяться до активно діючої частини основних фондів. Інші елементи основних фондів (виробничі будинки, інвентар) роблять лише непрямий вплив на виробництво продукції і тому їх називають пасивною частиною основних фондів,
Тільки в умовах ефективного поєднання всіх чинників наше народне господарство може підвищити рівень життя людей.
Підприємство - це основна народногосподарська ланка країни, від результатів функціонування якої залежить економічний розвиток держави. В умовах ринкових відносин підприємство функціонує самостійно на засадах самоокупності і самофінансування і тому воно саме, в першу чергу, зацікавлене в підвищенні ефективності виробництва та збільшення прибутковості.
Поліпшення використання ОВФ підприємства є важливим резервом підвищення ефективності виробництва. Це обумовлено тим, що значна частка витрат виробництва, які утворюють собівартість продукції, пов'язана із використанням ОВФ на підприємстві. Таким чином, підвищення ефективності використання ОВФ підприємства знаходять свій вираз у збільшенні обсягу виробництва продукції, підвищення продуктивності праці та фондовіддачі.
Поліпшення використання ОВФ зменшує витрати на їх утримання і експлуатацію у собівартості одиниці продукції. Зменшення цих витрат відбувається за рахунок зменшення умовно-постійної частини у витратах по утриманню і експлуатації ОВФ - амортизаційних відрахувань, величина яких є умовно-постійною по відношенню до річного обсягу продукції. Внаслідок цього, чим більше буде вироблятися продукції, тим меншою буде питома вага амортизаційних відрахувань у собівартості одиниці продукції, а це веде і до збільшення прибутку підприємства, а також задоволення потреб населення на ринку у тій чи іншій продукції, адже воно залежить від обсягу виробництва продукції на підприємстві, тобто від пропозиції. Проте, обсяг виробництва продукції на підприємстві залежить від того наскільки ОВФ повно використовуються. Крім того підвищення ефективності використання ОВФ також зменшує потреби підприємств у капітальних вкладеннях для розвитку матеріально-технічної бази підприємства з метою зменшення обсягу виробництва продукції, тобто відбувається економія коштів на такі цілі. Як свідчить багаторічна практика господарювання, ефект від поліпшення використання ОВФ реалізується значно швидше, ніж від повних капітальних вкладень. Крім того, підвищення ефективності використання ОВФ зменшує витрати від їх морального зносу.
Вирішальну частину приросту продукції в цілому по промисловості одержують з діючих основних фондів і виробничих потужностей, що в кілька раз перевищує нові фонди, що вводяться щорічно, і потужності.
Таким чином, підвищення ефективності використання основних фондів у даний час, коли в країні спостерігається повсюдний і глобальний спад виробництва, має величезне значення. Підприємства, що розташовують основними фондами, що дісталися в спадщину від соціалістичної економіки, повинні не тільки прагнути їх модернізувати, але і максимально ефективно використовувати те що є, особливо в існуючих умовах дефіциту фінансів і виробничих інвестицій, коли відтворення ОВФ підприємства здійснюється за рахунок власних або позичених коштів, поліпшення використання цих фондів є важливим фактором росту ефективності виробництва на підприємстві і на цій основі забезпечення стабілізації виробництва.
Мета даної курсової роботи - ознайомитися з методикою провадження заходів по підвищенню ефективності використання ОВФ на підприємстві. За допомогою розрахунків обґрунтувати доцільність впровадження цих заходів, а також набути досвіду у розрахунках величини ефекту від здійснення необхідних господарських операцій. Робота складається з вступу, трьох розділів та висновків.
Перший розділ знайомить з такими поняттями як інтегральний показник як економічна категорія, механізм впливу інтегрального показника, основні фонди. Дає їх характеристику, допомагає зрозуміти роль інтегрального показника у діяльності підприємства, а також проводить коротке ознайомлення з факторами підвищення інтегрального коефіцієнта використан ня основних виробничих фондів підприємства.
У другому розділі обраховуються показники, пов'язані з використанням ОВФ на підприємстві.
У третьому розділі проводимо розрахунок заходів по підвищенню ефективності використання ОВФ на підприємстві, а також проводиться загальна порівняльна характеристика стану підприємства до і після впровадження запропонованих заходів.
Розділ 1. Теоретичні основи підвищення інтегрального показника ви ко ристання основних виробничих фондів підприємства.
1.1. Основні виробничі фонди підприємства та їх економіко-соціальне значення.
В процесі виробництва на підприємстві беруть участь три фактори:
- засоби праці;
- робоча сила;
- предмети праці.
Засоби праці та предмети праці утворюють засоби виробництва, що становлять матеріальний зміст виробничих фондів підприємства. У свою чергу, виробничі фонди — це суспільна праця і матеріальна основа виробництва. У цьому полягає схожість засобів праці та предметів праці. Проте вони також істотно різняться.
Засоби праці беруть участь в утворенні продукту протягом ряду виробничих циклів. При цьому вони втрачають лише частку загальної вартості, зберігаючи споживну вартість та речову форму.
На відміну від засобів праці предмети праці за один виробничий цикл втрачаються повністю.
Іншими словами, засоби праці — це різні верстати, механізми, інструменти, двигуни тощо, тобто це засоби, за допомогою яких виготовляють продукцію і надають послуги.
Предмети праці — це все те, до чого докладається людська праця, що полягає в обробці сировини, матеріалів у процесі виробництва з метою пристосування їх до особистого і виробничого споживання. Це все те, з чого виготовляється продукція (вугілля, метал, тканини, вовна, нафта, заготовки, дошки та ін.).
Засоби праці відбиваються в основних фондах підприємства, а предмети праці — в оборотних. Проте слід зазначити, що засоби праці та предмети праці стають виробничими фондами підприємства лише тоді, коли беруть участь в утворенні вартості продукції. Отже, засоби виробництва складаються із засобів та предметів праці, а виробничі фонди — з основних і оборотних фондів.
Основні фонди — це частина засобів виробництва, які беруть участь у процесі виробництва тривалий період, зберігаючи при цьому натуральну форму і властивості, а також переносять свою вартість на вартість готового продукту частинами.
Усі основні фонди підприємства поділяються на дві групи:
- невиробничого призначення;
- виробничі.
Кожна організація чи підприємство при створенні наділяються необхідними виробничими фондами, що з розвитком підприємства чи організації поповнюються та оновлюються.
До основних фондів невиробничого призначення належать ті, що не беруть участі у процесі виробництва, але забезпечують його нормальне функціонування, задовольняють побутові та культурні потреби працівників. Це фонди, що належать до соціальних умов виробництва, зокрема:
- житлово–комунальні приміщення;
- побутові, спортивні приміщення;
- будинки та устаткування медичного призначення;
- дитячі дошкільні заклади;
- багаторічні насадження та ін.
Усі ці заклади, приміщення, будинки є основними фондами невиробничого призначення лише тоді, коли перебувають на балансі підприємства, і саме підприємство відповідає за їх утримання, експлуатацію і ремонт.
До основних виробничих фондів належать ті, що беруть участь у процесі виробництва. Вони становлять приблизно 95–98% загальної вартості основних фондів підприємства.
Оскільки елементи основних фондів відіграють різну роль у процесі виробництва, велике значення має їх поділ на активну та пасивну частини.
До активної частини основних виробничих фондів належить комплекс машин і механізмів, що беруть безпосередню участь у виробничому процесі (транспортні засоби, устаткування, виробничий інвентар та ін.).
До пасивної частини основних виробничих фондів належить решта видів фондів, що не беруть безпосередньої участі у виготовленні продукту, але необхідні для виробничого процесу (будинки, споруди та ін.). Вони забезпечують нормальне використання активної частини основних виробничих фондів.
Відношення окремих видів (груп) основних фондів, виражене у відсотках, до їх загальної вартості на підприємстві визначає видову (технологічну) структуру використання засобів праці. За інших однакових умов технологічна структура основних фондів тим прогресивніша та ефективніша, чим більшою у їх складі є питома вага активної частини. Вона змінюється під впливом багатьох факторів:
- виробничо–технологічних особливостей підприємства;
- науково–технічного прогресу і зумовленого ним технічного рівня виробництва;
- ступеня розвитку різних форм організації виробництва;
- відтворюваної структури капітальних вкладень у створенні нових основних фондів;
- вартості будівництва виробничих об'єктів і рівня цін на технологічне устаткування;
- територіального розміщення підприємства та ін.
Звичайно, громадськості не байдуже, яким є співвідношення між різними видами основних виробничих фондів, куди більше вкладається коштів підприємства: у будинки, які є однією з умов процесу виробництва, або у виробниче устаткування, яке визначає потужність підприємства. З одного боку, здавалося б, чим вища на підприємствах частка активної частини основних фондів, тим вищий рівень їх технічного оснащення та більше можливостей мають підприємства щодо збільшення обсягу випуску продукції при однаковому обсязі основних виробничих фондів. Проте, з іншого боку, якщо нове, найефективніше устаткування поставити просто неба, воно швидко вийде з ладу. Тому недостатня кількість елементів пасивної частини негативно впливає на ефективність використання засобів виробництва, і передусім на їх технічний стан та обслуговування. Тому для найефективнішого використання основних виробничих фондів підприємству необхідно прагнути досягти оптимального співвідношення між активною та пасивною частинами. Структура основних виробничих фондів, як і структура матеріально–технічної бази, має галузевий характер. Залежно від належності до певної галузі народного господарства підприємство матиме різну питому вагу засобів, які відносять до активної чи пасивної частини. Наприклад, на транспорті транспортні засоби становлять 60–70%; будинки, споруди та передавальні пристрої — 20—25%; силові, робочі машини та устаткування — 3–5%; тоді як в інших галузях народного господарства питома вага транспортних засобів становить 2—4% загальної вартості основних виробничих фондів.
За сукупністю промислових підприємств України в загальному обсязі основних фондів питома вага окремих їх видів останніми роками коливалась у межах: будівель і споруд — 45–47%; машин і устаткування — 40–42%; транспортних засобів — 2,5–3%.
1.2. Інтегральний показник використання основних виробничих фон дів як економічна категорія
Інтегральний коефіцієнт використання часу (Кін), як економічна категорія, характеризує ступінь використання ОВФ у часі. І визначаємо його за допомогою дубутку відповідних коефіцієнтів використання ОВФ:
Кін = Ккч · Крч · Кзм · Квзм
Коефіцієнт використання календарного часу (Ккч), як економічна категорія, характеризує тривалість використання ОВФ на протязі року. І визначаємо:
Ккч = Рдн / Кд ,
де Рдн – число робочих днів, Кд – число календарних днів у році.
Коефіцієнт використання робочого часу (Крч), як економічна категорія, характеризує ступінь використання робочого часу на протязі року і визначається за формулою:
Крч = Чфрд / Чрдпл ,
де Чфрд – число фактично відпрацьованих робочих днів, Чрдпл – число робочих днів запланованих у році.
Коефіцієнт змінності (Кзм) ОФ, як економічна категорія, характеризує кількість змін роботи ОВФ в добу. І визначаємо:
Кзм = ∑Бві / Бв ,
де Бві – балансова вартість ОФ, яка використовується у різні зміни (Е – сума).
Коефіцієнт використання внутрізмінного часу (Квзм), як економічна категорія, що характеризує ступінь використання робочого часу на протязі зміни, і визначається за формулою:
Квзм = Чфгзм / Чгзм ,
де Чфгзм – число годин, відпрацьованих у зміну; Чгзм – число годин зміни.
1.3. Механізм впливу інтегрального показника використання ос но в них виробничих фондів на ефективність виробництва.
Механізм впливу інтегрального показника залежить від 4 змінних таких як :
- Коефіцієнт використання календарного часу
- Коефіцієнт використання робочого часу
- Коефіцієнт змінності
- Коефіцієнт використання внутрізмінного часу
Максимальне значення якого дорівнює 3. Тобто для підвищення необхідно збільшувати 4 коефіцієнти а саме :
у коефіцієнті використання календарного часу необхідно збільшувати число робочих днів у році, це призведе до збільшення цього коефіцієнта максимальне значення якого 1 тобто число робочих днів повинно дорівнювати числу днів у календарному році.
У коефіцієнті використання робочого часу змінним чинником є число фактично відпрацьованих робочих днів, коли число робочих днів запланованих у році буде рівне використанню фактично відпрацьованих робочих днів тоді коефіцієнт використання робочого часу буде максимальним і дорівнюватиме 1.
Коефіцієнт змінності зажелить від балансової вартісті ОФ, яка використовується у різні зміни та балансової вартості. При максимальному використанні балансової вартісті ОФ, яка використовується у різні зміни цей коефіцієнт может становити 3, тобто на кожній зміні буде використовуватися максимальна кількість ОФ. Наприклад Кзм = ( 4,4 + 4,4 + 4,4 ) / 4,4 = 3.
Коефіцієнт використання внутрізмінного часу зажелить від внутрізмінні втрат робочого часу наприклад: невчасно отримали сировину, перебої в електро постачанні, запізнення робітників та ін. Для збільшення цього коефіцієнта необхідно мінімізувати ці втрати.
1.4. Фактори підвищення інтегрального коефіцієнта використан ня основних виробничих фондів підприємства
На величину всіх коефіцієнтів використання основних виробничих фондів, зокрема обладнання негативно впливають різні простої які можна поділити на зажерні від працівників, що обслуговують дане устаткування і не залежне від їх роботи. До простоїв що залежать від роботи підприємництва, відносять ті які обумовленні незадовільним технічним обслуговуванням робочих мість перебоями у забезпеченні матеріалами електро енергією та ін. Наявнісит цих причин свідчить про недоліки в організації виробництва і праці на підприємництві які повинні бути усунуті підприємством. Всі ті простої впливають на використання внутрішньо змінного часу. Якщо із часу фактичної роботи обладнання виключити час непродуктивної роботи то отримуємо час продуктивної роботи основних фондів.
Розділ 2. Визначення ефективності використання основних виробничих фондів підприємства (розрахункова частина).
Вихідні дані для виконання курсової роботи.
(Варіант 63).
№ п/п
Показники
Одиниця
Виміру
Дані
1.
Проектна потужність підприємства
млн. грн.
10,00
2.
Обсяг реалізації продукції
млн. грн.
7,20
3.
3а.
Первісна вартість основних виробничих фондів(ОВФ)
з них, активна частина
млн. грн.
млн. грн.
4.40
3,10
4.
Залишкова вартість основних виробничих фондів
млн. грн.
3,40
5.
5а.
5б.
5в.
Використання ОВФ:
в першу зміну
в другу зміну
в третю зміну
млн. грн.
млн. грн.
млн. грн.
3,80
2,00
1,50
6.
6а.
Чисельність працівників
з них робітників
чол.
чол.
410
360
7.
7а.
7б.
7в.
Працювало працівників:
в першу зміну
в другу зміну
в третю зміну
чол.
чол.
чол.
200
110
100
8.
8а.
8б.
Корисний фонд робочого часу:
по плану
фактично
днів
днів
216
145
9.
Тривалість зміни
годин
8
10.
Внутрізмінні втрати робочого часу
годин
1,6
11.
Річний знос ОВФ
%
8,3
12.
Вибуло основних виробничих фондів
млн. грн.
0,33
13.
13а
Поступило ОВФ
із них нових ОВФ
млн. грн.
млн. грн.
0,34
0,34
14.
14а
Собівартість продукції
в т. ч. матеріальні витрати
млн. грн.
млн. грн.
6,20
4.40
15.
Витрати на утримання і експлуатацію ОВФ
% від Соб-ті
17,7
16.
Збільшення обсягу продукції у плановому році
%
18,0
2.1. Показники наявності та стану основних виробничих фондів підприємства.
Показник наявності основних виробничих фондів: на балансі підприємства, знаходиться основних виробничих фондів на суму 4.40 млн.грн. Вартість ОВФ на кінець року визначається за формулою:
Бвк= Бвп + Бпв - Бвв (2.1)
Де:
Бвк - балансова вартість ОВФ на кінець періоду,
Бвп - балансова вартість ОВФ на початок періоду,
Бпв - балансова вартість ОВФ, що поступили на підприємство,
Бвв - балансова вартість ОВФ, що вибули з підприємства.
Тоді, Бвк = 4.40 +0,34-0,33= 4,41 млн. грн.
Бвр = (Бвп + Бвк)/2 (2.2)
Бвр= (4,40 + 4,41)/2 = 4,4 млн. грн.
Показник технологічної структури основних виробничих фондів:
Знаходимо активну частину ОВФ : Ач = (Бва *100)/ Бв = (3,1*100)/4,4 = 70,5% або 3.1 млн.грн. Пасивна частина тоді становитиме : 4,4- 3.1 =1,3 млн. грн. або – 29,5 %.
Так як активна частина основних виробничих фондів підприємства (70,5 %) значно перевищує пасивну (29.5%) можна стверджувати, що дане підприємство промислового призначення. Технологічна структура основних виробничих фондів досить досконала, що забезпечує їх ефективне використання.
Коефіцієнт придатності (Кпр) ОФ як економічна категорія характеризує , яку долю складає їх залишкова вартість від первісної вартості на певну дату. Визначаємо за формулою:
Кпр = Бвз / Бвп = ( Бвп – ∑Зн ) / Бвп; (2,3)
де Бвп – балансова вартість ОВФ;
Бвз – балансова залишкова вартість ОВФ;
Езн – величина зносу ОВФ.
Тоді, Кпр = 3,40 / 4,40 = 0,772 (або 77,2%) ;
Коефіцієнт зносу (Кзн) характеризує ступінь зносу ОФ. Він визначається за формулою:
Кзн = ∑Зн / Бвп = 1 – Кпр = 1 – 0,772 = 0,228 (або 22,8%); (2,4)
На даному підприємстві ступінь зносу ОВФ дорівнює 0,228, ступінь придатності дорівнює 0,772. Отже, дане підприємство має ще досить нові ОВФ, на що вказує невеликий ступінь їх зносу. Це позитивно впливає на роботу даного підприємства.
Показники, що характеризують рух ОВФ підприємства.
2.2. Показники, що характеризують рух основних виробничих фондів підприємства:
Коефіцієнт вибуття (Кв) показує, яка доля ОФ, що була на балансі підприємства на початок періоду вибула за певний період. Визначаємо за формулою:
Кв = Бвв / Бвп ; (2,5)
де Бвв – балансова вартість вибувших ОФ.
Тоді, Кв = 0,33 / 4,40 = 0,075 (або 7.5%);
Коефіцієнт надходження (Кп) ОФ показує, яка доля ОФ, що поступили на підприємство (нові фонди та фонди, що були в експлуатації у первісній вартості ОФ). Визначаємо його за формулою:
Кп = Бпв / Бв ; (2,6)
де Бвп – балансова вартість поступивших фондів.
Отже, Кп = 0,34 / 4,40 = 0,077 (або 7,7%).
Коефіцієнт оновлення показує долю основних нових фондів, які поступили на підприємство. Коефіцієнт оновлення (Кон) рахуємо за формулою:
Кон = Бвн / Бв ; (2,7)
де Бвн – балансова вартість нових фондів.
Отже, Кон = 0,34 / 4,40 = 0,077 (або 7,7%).
Період оновлення визначається за формулою:
Пон = Бв / Бвн (2.8)
Тоді Пон = 4,4 : 0,34 = 12,9 років
Коефіцієнт інтенсивності оновлення ОФ (Кіон) на підприємстві визначаємо за формулою:
Кіон = Кон / Кв = 0,077 / 0,075 = 1,026 (або 102,6%). (2,9)
За даними розрахунку видно, що інтенсивність оновлення основних виробничих фондів становить 1,026, тобто сума ОВФ, які надходять і вибувають є рівними.
Тривалість обороту визначається за формулою:
Тоб=Бв / Ар (2.10)
де Ар – річна сума амортизаційних відрахувань (Ар = Бв *а)
Тоді Тоб = 4,40 : ( 4,40 * 0,083) = 12,1 років
Отже, тривалість обороту ОВФ становить 12,1 роки.
Коефіцієнт оборотності визначається за формулою:
Коб = Ар / Бв (2.11)
Коб = (4,40 * 0,083) : 4,40= 0,083 ( або 8,3%)
Отже, у процесі виробництва буде відшкодовуватись 9 % вартості ОВФ.
2.3. Показники, що характеризують забезпеченість підприємства основними виробничими фондами.
Фондозабезпеченість виробництва (Фз), як економічна категорія, характеризує наявність (забезпеченість) підприємства або його потреб в ОВФ для виробництва одиниці продукції. Визначається як відношення величини (обсягу) ОВФ підприємства (Бвовф) до обсягу виробленної продукції (О):
Фз = Бвовф / О = 4,40 / 7,20 = 0,611 (або 61,1%). (2,12)
Механозабезпеченість підприємства (Мз), як економічна категорія, що характеризує забезпеченість (потребу) підприємства у засобах механізації для виготовлення одиниці продукції. Обраховуємо:
Мз = Бва / О , (2,13)
де Бва – балансова вартість засобів механізації.
Отже, Мз = 3,10 / 7,20 = 0,431 (або 43,1%).
Показники, які характеризують озброєність працівників ОВФ.
2.4. Показники, що характеризують озброєність працівників основними виробничими фондами.
Фондоозброєність праці (Фз), як економічна категорія, характеризує співвідношення між балансовою вартістю ОВФ до середньоспискової чисельності робітників (Чр), зайнятих у найбільшу зміну:
Фз = Бвовф / Чр = 4,4 / 200 = 0,022 млн.грн./чол. (2,14)
Механоозброєність праці робітників (Мп), як економічна категорія, характеризує співвідношення між балансовою вартістю засобів механізації (Бва) і чисельності робітників. Визначаємо за формулою:
Мп = Бва / Чр = 3,1 / 200 = 0,0155 млн.грн./чол. Або 15,5 тис.грн (2.15)
Показники, які характеризують використання ОВФ підприємства в часі.
2.5. Показники, що характеризують використання основних виробничих фондів підприємства в часі.
Коефіцієнт використання календарного часу (Ккч), як економічна категорія, характеризує тривалість використання ОВФ на протязі року. І визначаємо:
Ккч = Рдн / Кд , (2,16)
де Рдн – число робочих днів, Кд – число календарних днів у році.
Тоді, Ккч = 145 / 365 = 0,3972 (або 39,72%).
Коефіцієнт використання робочого часу (Крч), як економічна категорія, характеризує ступінь використання робочого часу на протязі року і визначається за формулою:
Крч = Чфрд / Чрдпл , (2,17)
де Чфрд – число фактично відпрацьованих робочих днів, Чрдпл – число робочих днів запланованих у році.
Отже, Крч = 145 / 216 = 0,671 (або 67,1%).
Коефіцієнт змінності (Кзм) ОФ, як економічна категорія, характеризує кількість змін роботи ОВФ в добу. І визначаємо:
Кзм = ∑Бві / Бв , (2,18)
де Бві – балансова вартість ОФ, яка використовується у різні зміни (Е – сума).
Отже, Кзм = ( 3,8 + 2 + 1,5 ) / 4,40 = 1,659.
Коефіцієнт використання внутрізмінного часу (Квзм), як економічна категорія, що характеризує ступінь використання робочого часу на протязі зміни, і визначається за формулою:
Квзм = Чфгзм / Чгзм , (2,19)
де Чфгзм – число годин, відпрацьованих у зміну; Чгзм – число годин зміни.
Тоді, Квзм = ( 8 – 1,6 ) / 8 = 0,8 , (або 80%);
де 1,6 – внутрізмінні втрати робочого часу (у годинах).
Інтегральний коефіцієнт використання часу (Кін), як економічна категорія, характеризує ступінь використання ОВФ у часі. І визначаємо його за допомогою дубутку відповідних коефіцієнтів використання ОВФ:
Кін = Ккч · Крч · Кзм · Квзм = 0,3972· 0,671· 1,659· 0,8= 0,3537; (2,20)
Коефіцієнт використання календарного часу дорівнює 0,3972, а це не входить в нормативний проміжок (0,65 – 0,70), отже потрібно впроваджувати такі заходи, за допомогою яких вдалося б підвищити використання календарного часу, в результаті чого підвищувалась ефективність використання ОВФ. Використання робочого часу характеризується коефіцієнтом використання робочого часу, який в даному випадку рівний 0,671. Робочий час на підприємстві використовується не повністю, що впливає на ефективність використання ОВФ. Протележне спостерігається по використанню внутрізмінного часу – 0,8. Ефективність використання ОВФ складає 0,3537; це впливає на фективність ведення виробництва.
2.6. Узагальнюючі показники.
Фондовіддача (Фв), як економічне категорія, характеризує обсяг продукції у грошовому виразі, що виробляється на одиницю ОВФ. Визначаємо її:
Фв = О / Бвовф = 7,20/4,40 = 1,636 (грн./грн.). (2,21)
Фондовіддача по активній частині ОВФ (Фва) визначаємо:
Фва = О / Бваовф , (2,22)
де Бварвф – балансова вартість активної частини ОВФ.
Отже, Фва = 7,20 / 3,10 = 2,323 (грн./грн.).
Коефіцієнт віддачі спожитих ОВФ (Квс) визначаємо за формулою:
Квс = О / Ар , (2,23)
де Ар – річна сума амортизаційних відрахувань.
Звідси Ар =0,083*4,4 = 0,3652
Тоді, Квс = 7,20 /(4,40 · 0,3652) = 4,48 (грн./грн.)
По узагальнюючим показникам можна зробити висновок, що ОВФ використовуються досить ефективно, особливо їх активна частина.
Коефіцієнт фондозйому визначається за формулою:
Кфз = О / %Соб.од.ф. (2.24)
Кфз = 7,20 / (3,10 * 0,177) = 13,1
Отже, розрахований показник характеризує обсяг продукції яку отримують на одиницю витрат з експлуатації основних виробничих фондів. Коефіцієнт фондозйому становить 13,1.
Розділ 3. Заходи щодо підвищення ефективності використання основних виробничих фондів підприємства в часі.
3.1. Методичні рекомендації з економічного обґрунтування заходів щодо поліпшення використання основних виробничих фондів підприємства в часі
3.1. Підвищення ефективності використання річного робочого часу
1. Величина робочого часу використання ОВФ підприємства залежить від їх технічного стану на протязі року, забезпеченості підприємства матеріально-технічними та трудовими ресурсами, організації виробництва, від попиту на продукцію тощо. Ефективність використання ОВФами робочого часу характеризує коефіцієнт використання річного робочого часу.
Щоб підвищити його рівень і, відповідно, зробити можливим підвищення ефективності використання ОВФ, необхідно в першу чергу здійснити комплекс заходів, спрямованих на підвищення їх технічного стану, особливо активної частини (технічне обслуговування, ремонт, тощо) та поліпшити забезпеченість підприємства матеріально-технічними та трудовими ресурсами за умови, що буде у відповідній кількості реалізовуватись продукція нашого підприємства. Такі заходи дозволять збільшити терміни роботи та використання ОВФів (в межах 5%-30%), а це, відповідно, обов’язково вплине на рівень ефективності виробництва.
Для підвищення ефективності використання річного робочого часу на підприємствах пропонується проведення наступних заходів:
- покращення сервісно-технічного обслуговування основних фондів, що передбачає покращення роботи сервісно-технічних і ремонтних бригад підприємства;
- забезпеченість ремонтних бригад необхідною кількістю запасних частин і ремонтним інструментом та відповідним обладнанням.
Потрібно розширювати зв’язки з підприємствами-постачальниками основних фондів з метою своєчасного поновлення ремонтного фонду. Це, в свою чергу, передбачає покращення роботи постачальницько-збутового відділу підприємства, що знайде своє відображення у матеріальному стимулюванні працівників за покращення використання ОВФів в часі. Зросте і зацікавленість робітників у цьому, а отже і збільшиться час використання ОВФів.
2. На основі запроектованих заходів, збільшення
31.01.2013 01:01-
Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!
0%
Оголошення від адміністратора