Подякувати Студентському архіву довільною сумою
Admin
26.02.2023 12:38
Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!
Система показників статистики продукції сільського господарства
Інформація про навчальний заклад
ВУЗ:
Національний університет водного господарства та природокористування
Інститут:
Не вказано
Факультет:
Не вказано
Кафедра:
Кафедра економіки підприємства
Інформація про роботу
Рік:
2012
Тип роботи:
Курсова робота
Предмет:
Статистика
Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):
Міністерство освіти і науки України
Національний університет водного господарства та природокористування
Кафедра економіки підприємства
Курсова робота
з дисципліни «Статистика»
на тему:
«Система показників статистики продукції сільського господарства»
Зміст
Вступ. ____________________________________________________________ ст.3.
Теоретична частина. 1. Статистичне вивчення продукції сільського господарства (теоретична частина) 1.1. Поняття продукції сільського господарства, завдання і соціально-економічне значення її статистичного вивчення._____________________________________ ст.5. 1.2. Показники обсягу і складу продукції рослинництва і тваринництва в натуральному виразі, методи їх обчислення. ______________________________ ст.6. 1.3. Показники валової, кінцевої і товарної продукції сільського господарства. Товарність продукції, методи її обчислення. ______________________________ ст.9. 1.4. Статистичне вивчення динаміки виробництва продукції сільського господарства. _______________________________________________________ ст.12. 2. Розрахункова частина. ___________________________________________________ ст.17. Загальні висновки. __________________________________________________ст.31.
Список використаної літератури. ___________________________________ст.32.
Вступ
Статистика, як суспільна наука, вивчає стан та розвиток людського суспільства, включаючи матеріальні умови його життя, тобто суспільне виробництво. Але суспільство, суспільне виробництво є об’єктом вивчення багатьох наук: політичної економії, економічної географії, суспільствознавства, економіки, галузей народного господарства та ін. Всі ці дисципліни, незважаючи на тісний зв’язок між собою, не повторюють одна одну, а мають свій зміст, свої методи. Що ж представляє собою предмет статистики?
Предметом статистики є особливі об’єктивні ознаки стану розвитку суспільства матеріальних умов його життя. Так ознаки одержали назву об’єктивних статистичних показників. На відміну від звичайних ознак вони дають міру масовим явищам, представляють собою ознаки більш складного складу.
Об’єктивні статистичні показники, як особливі об’єктивні ознаки, характеризуються такими якостями: по-перше, це ознаки, які представляють собою єдність якісних кількісних сторін явищ, тобто ознаки, що мають певний зміст, відповідну цьому змісту величину(міра явищ). По-друге, це загальні ознаки, які відносяться не до одиничного факту чи випадку, а охоплюють всю сукупність фактів або одиниць спостереження цього роду.
Пізнання таких ознак неможливе без статистичного зведення, яке забезпечує перехід від індивідуальних характеристик одиниць сукупності до узагальнених.
Статистичний показник, як загальна ознака, завжди передбачає визначену кількість сукупності; він також містить в згорнутому виді визначену варіацію охоплених ним індивідуальних величин.
По-третє, це ознаки реального суспільства в той чи інший період або момент його розвитку.
По-четверте, це ознаки, істотні для характеристик стану розвитку суспільства, ознаки, які виявляють закономірності його розвитку.
Кожний, навіть самий простий, статистичний показник, виступає як об’єктивна ознака того чи іншого явища суспільного життя.
Об’єктивні статистичні показники тих чи інших явищ не можна представити як те, що знаходиться поза тими явищами, бо вони об’єктивні сторони цих явищ.
Разом з тим, кожний статистичний показник, як об’єктивний статистичний факт, об’єктивна риса дійсності отримує відображення в процесі пізнання в статистичному показнику, як в особливому розумінні, особливій категорії. Найважливіше завдання статистики – забезпечити достовірність цього відображення.
Ознак і відповідно показників того чи іншого явища дуже багато. Серед них є суттєві, які розкривають важливе, докорінне у явищі, і несуттєві, які виражають короткочасне, зовнішнє, поверхневе, другорядне. Неіснуючі ознаки часто відіграють роль своєрідного кривого дзеркала, тобто ховає головні риси явища, створює хибне, перекручене уявлення про характер процесу.
Статистика, як наука має справу з суттєвими ознаками, з показниками, які відображають суттєві сторони суспільного життя, суспільного виробництва.
Одне із головних завдань науки полягає саме у відділенні суттєвого від несуттєвого, піддаючи спеціальному вивченні суттєві ознаки, здібні надійно і правильно характеризувати явища, які вивчаються і їх взаємозв’язки, статистика може розкривати на масових матеріалах відповідні закономірності зміни цих явищ, закономірності їх розвитку.
Але сам процес суспільного відтворення , який проходить різні стадії, відповідно характеризується системою багатьох ознак. В цьому процесі беруть участь і взаємодіють всі, розглянуті вище, суспільні підрозділи. Відповідно система об’єктивних статистичних показників народного господарства представляє собою систему об’єктивних ознак, показників суспільного відтворення на різних його стадіях та етапах як в цілому, так і диференційовано по основних суспільних підрозділах.
1. Статистичне вивчення продукції сільського господарства.
1.1. Поняття продукції сільського господарства, завдання, соціально-економічне значення її статистичного вивчення.
Сільське господарство нашої країни – складний різноманітний об’єкт, який вивчається сукупністю природних, технічних і загальних наук.
Серед загальних наук, які вивчають сільське господарство, назвемо економіку, планування, бухгалтерський облік, статистику. Ці науки досліджують як економічні так і соціальні явища і процеси які відбуваються в галузі. Сільське господарство розглядається як одна з галузей народного господарства.
При загальноприйнятому розумінні сільського господарства як галузі матеріального виробництва в літературі по-різному трактується зміст галузі та визначаються її границі. В одному випадку функцію сільського господарства зводять до оброблення сільськогосподарських культур, розведення тварин для отримання продукції рослинництва та тваринництва та первинної переробки рослинної та тваринної продукції; в другому – до виробництва первинних сирих продуктів рослинного, тваринного походження, які використовуються для харчування населення та промислової переробки.
Сучасне сільське господарство – особлива галузь матеріального виробництва, в якому праця людини направлена на розширення, відтворення у великих масштабах культурних рослин і тварин, а також на використання життєдіяльності рослин і тварин для одержання продукції цієї галузі. До сільського господарства також відноситься виконання робіт сільськогосподарського характеру(з експлуатації іригаційних та меліоративних систем, захист рослин від шкідників тощо).
Господарське управління визначає функцію сільського господарства в тих випадках, коли витрати по ньому включаються в собівартість продукції.
Відтворення в сільському господарстві здійснюється в рамках соціально-економічних категорій господарств.
Статистика при вивченні характеристик явищ та процесів сільського господарства та його основних елементів і структур використовує наслідки, одержані природними, технічними та іншими науками.
Сільське господарство нашої країни ведеться на великій території, яка включає в себе різноманітні природні, економічні, соціальні, національні та інші структури. Статистика вивчає стан і розвиток сільського господарства України як в цілому так і диференційовано з урахуванням існуючих територіальних, галузевих та соціально-економічних структур. Значення цієї статистики особливо підвищується в умовах переходу на принципи регіонального господарського розрахунку, самоуправління та самофінансування. Завданням статистики є розробка методології побудови системи показників, інформаційного забезпечення та аналізу статистичних даних, які відображають територіальну, галузеву, соціально-економічну структуру господарства України. Статистика вивчає цю структуру у визначеному порядку, на основі класифікацій та групувань.
В органах державної статистики сільське господарство завжди вивчалось у національно-територіальному та регіональному аспектах, а також з врахуванням галузевої структури та соціально-економічних категорій господарств, правда в деяких випадках навчальна література обмежувалась тільки аналізом класифікації галузей та угрупуванням категорій господарств.
Соціально-економічні особливості полягають в багатогранності форм користування власністю колгоспами, радгоспами та іншими державними сільськогосподарськими підприємствами, організаціями орендарів, кооперативів, особистих господарств громадян. Для сільського господарства характерне посилення інтеграційних зв’язків різних форм господарювання.
Економічні особливості полягають в тому, що відтворення в цій галузі здійснюється безпосередньо на особистій основі в натуральній формі. Це значить, що більша частина продукції залишається в господарстві і використовується для відновлення виробництва: насіння та посівний матеріал витрачається на посів та посадку, молоко – на напування телят, яйця птиці - на виведення молодняку і т.п. Більше того, вся продукція кормових культур і кормових угідь використовується у тваринництві, а така продукція тваринництва як гній – цінне органічне добриво.
Певна частина продукції сільського господарства перетворюється в знаряддя праці.
Зміст статистичного показника і його величина мають велику різноманітність форм.
Вивчаючи свій специфічний предмет з усіма його особливостями, статистика в процесі такого вивчення висловлює міру різних явищ життя суспільства, характеризує їх обсяг, структуру, рівні, динаміку, інтенсивність і т.п.
З розвитку суспільства і суспільного виробництва змінюються їх об’єктивні статистичні показники. Частина показників зникає; натомість з’являються нові зі специфічним суспільним змістом; інші міняють свою суспільну форму; змінюється величина статистичних показників і т.п.
Сукупність, загальні ознаки яких включає статистика, складається з відповідних одиниць, підлягає спостереженню, які отримали в зв’язку з цим найменування одиниць спостереження. Величини тих або інших ознак цих одиниць сукупності змінюються, варіюють від однієї до іншої. Вивчення статистичних сукупностей, їх загальних ознак, в тому числі їх варіацій, незалежно від специфіки змісту, тобто незалежно від того, суспільні або природні, хімічні або біологічні процеси отримують відображення, яке є завданням математичної статистики.
1.2. Показники обсягу і складу продукції рослинництва і тваринництва в натуральному виразі, методи їх обчислення.
Всі елементи факторів виробництва можуть і повинні бути охарактеризовані з боку їх розміру і якості. В ролі показників розміру використовуються перш за все натуральні і цінні показники. Натуральні – це, як правило, дуже конкретні, специфічні, окремі показники, придатні для характеристики окремих елементів засобів виробництва або продукції. Однак в певних економічно-допустимих межах натуральні показники виступають також в агрегованому виді. Тому серед натуральних показників відрізняють агреговані(укрупнені) і деталізовані показники.
Розмір всієї продукції рослинництва може бути визначений в ціннісній формі.
Продукція тваринництва поділяється на дві групи: 1) продукція нормальної життєдіяльності тварин, реалізація якої для вживання за межами тваринництва не пов’язана з забоєм самих тварин(молоко, вовна, яйця тощо). У створенні цієї продукції тварини виступають в якості засобів праці; 2) продукція приплоду і приросту, або продукція вирощування тварин. Реалізація цієї продукції за межами тваринництва пропонує забій тварин. Використання цієї продукції вирощування тварин для відтворення стада пов’язано з подальшим його залишенням в сфері тваринництва. Таким чином, тварини, які ростуть чи відгодовуються, виступають як пов’язані у виробництві предмети праці. Вирощена доросла худоба, племінна, представляє собою закінчену готову продукцію, яка використовується в ролі засобів праці.
До завершеної продукції тваринництва, одержаної в результаті вирощування худоби, відносять: 1)тварин, вирощених для племінних цілей; 2) тварин, вирощених для експлуатації в якості тяглової сили; 3) тварин, вирощених для забою на м’ясо; 4) приріст живої ваги, вибракуваних дорослих тварин, які поставлені на відгодівлю.
Внаслідок відмічених обставин в якості готової продукції тваринництва сільськогосподарських підприємств постає, по-перше, вся реалізована за межі господарства худоба племінного і м’ясного призначення, в тому числі і незакінчена виробництвом взагалі (молодняк), по-друге, худоба, яка вирощується для поповнення свого стада і для внутрішньогосподарського забою.
Але худоба, реалізована на сторону, і худоба, залишена на плем’я у себе чи забита на м'ясо, - результат виробництва не одного року. Більше того, реалізована після відгодівлі вибракувана худоба і куплена худоба містить частину продукції, яка була врахована за інші періоди чи в інших господарствах. Тому продукцію цього року можна визначити лише розрахунковим шляхом – методом відповідних балансових рівностей у двох формах: в грошовій і в живій вазі.
В грошовій формі. В цьому випадку із вартості худоби на кінець року і вартості реалізованої забитої худоби вираховують вартість худоби, яка є на початок року і купленої.
В живій вазі. Визначення продукції тваринництва в живій вазі має відоме економічне значення з двох підстав: 1) вирощування на плем’я і м'ясо, а також відгодівля худоби характеризується зміною живої ваги; 2) вся худоба м’ясного призначення, а також (протягом відповідного періоду) і худоба основного стада представляє комплексну сировину для виробництва м’яса, шкіри, сала тощо. Разом з тим необхідно відмітити, що цей показник живої ваги дуже грубий і неточний, оскільки: а) підсумовується жива вага худоби різних видів, яка відрізняється виходом м’яса і його якістю; б) жива вага значно коливається незалежно від забійної ваги через один стан тварин; в) врахована продукція живої ваги може бути загублена при наступному недогодуванню худоби.
Перший недолік може бути, в певній мірі, ліквідований перерахунком живої ваги на забійну. Однак, стосовно до вирощування племінної худоби це не дає особливої переваги. Другий недолік не можна перебороти нормативним перерахунком на забійну вагу. Для цього необхідно визначити забійну вагу по об’єктивних признаках тварин, що потребує спеціальних навичок і здійснювати лише на заготівельних пунктах. Третій недолік, на жаль, представляє специфічну трудність обліку невиправданих втрат виробництва.
В прибуткових і видаткових статтях балансу рослинництва та продуктів тваринництва передбачені всі види надходжень і реалізації, включаючи внутрішньогалузевий обіг та запаси сільськогосподарських продуктів на початок та кінець року.
Статистика повинна забезпечувати правильне вивчення обсягу валової продукції і характеристику розподілення і реалізації продукції відповідно до її економічного змісту і зростаючих суспільних потреб. Важливе завдання цього розділу статистики – розглянути показники виконання плану виробництва і реалізації продукції, вивчити динаміку виробництва продукції і міжгалузеві зв’язки реалізації продукції, виявити резерви збільшення валової і чистої продукції галузей.
До сирої первинної продукції сільського господарства статистика відносить продукцію, яка не підлягає переробці в інших галузях, наприклад зерно, бавовна-сирець, цукровий буряк, насіння соняшника, картопля, сирі овочі, плоди, молоко; продукцію приплоду, продукцію приросту молодняку і привісу відгодовуваної худоби в живій вазі, вовну тощо.
Переробка зерна на муку, насіння соняшника на олію та макуху, молока на масло, сметану тощо, забій худоби на м'ясо розглядаються як процеси несільськогосподарського, а промислового виробництва, хоч вони і відбувалися на сільськогосподарських підприємствах. Відповідно і продукція такого типу є продукцією переробних галузей промисловості.
Валова продукція сільського господарства в натуральному виразі представляє собою характеристику виробництва – основної стадії відтворення продукції. Результати походження продукції сільського господарства по інших стадіях відображаються специфічними показниками. Тим самим утворюється система показників відтворення продукції сільського господарства. В цій системі подані показники, які відображають початкові, проміжні та кінцеві підсумки роботи, серед них – валова, кінцева, товарна, реалізована та чиста продукція.
Кінцева продукція сільського господарства в натуральному виразі на відміну від валової характеризує кінцевий результат відтворення цього продукту в галузі, яка вивчається або всього сільського господарства.
Кінцева продукція сільського господарства в натуральному виразі визначається відрахуванням із валової продукції тієї частини продукції, яка використана в тому ж році на виробничі потреби, а також відрахуванням розміру природного спаду, збитків при зберіганні, загибелі і псування. Якщо мати на увазі тільки витрати продукції на потреби, пов’язані з виробництвом цього продукту, то, наприклад кінцева продукція – коров’яче молоко – знаходиться відрахуванням із валового надою кількості молока, яке використовується для напування тільки телят (а не інших видів тварин). В практиці органів статистики при розрахунку кінцевої продукції коров’ячого молока із валового надою виключають всю кількість молока, витраченого на корм тварин.
Товарна продукція в натуральному виразі – це частина валової продукції, яка реалізується у звітному році призначеної до реалізації в наступному, включаючи натуральний обмін. Товарна продукція багато років розраховувалась в залежності від поставленої мети.
Першим варіантом товарної продукції є розмір поза галузевої товарної продукції. Раніше цей варіант називався поза сільською товарною продукцією. Складові частини поза галузевої товарної продукції в натуральному виразі так: продаж державі, продаж торгівельним організаціям Мінторгу та іншим організаціям для потреб торгівлі і громадського харчування, продаж споживчій кооперації за цінами згідно з домовленістю і здача на комісію, реалізація робітникам і службовцям радгоспів і підсобних господарств, продаж населенню на ринках.
Другий варіант товарної продукції – це внутрішньо сільський обіг, як розуміється як безпосередній продаж і обмін продуктами сільського господарства між окремими між окремими сільськогосподарськими підприємствами і сільським населенням. Вирахування поза галузевої та внутрішньогалузевої товарної продукції сільського господарства проводиться на основі балансів продукції. Необхідність корінного перегляду методології обліку цих показників товарної продукції пояснюємо на двох прикладах. Із змісту показників видно, що продукція, продана робітникам та службовцям радгоспів вважається поза галузевою товарною продукцією, хоч ця продукція залишається в середині сільського господарства, а продаж і видача продукції колгоспникам відноситься до внутрішньогалузевої товарної продукції. Перебудова колгоспів та радгоспів і навпаки впливає на розміри товарної продукції сільського господарства, товарна частина продукції рослинництва виражається з врожаю культур, а товарна частина тваринництва за календарний рік. На мій погляд, у визначені товарної продукції тваринництва допущена неточність. У відношенні деяких продуктів тваринництва йде мова не про товарну, а реалізовану продукцію. Наприклад, це стосується реалізації худоби на м'ясо, яка здійснюється не тільки за рахунок валової продукції вирощування худоби цього року, а й за рахунок реалізації продукції минулих років.
Чиста продукція в натуральному виразі необхідна для оцінки ефективності відтворення деяких культур. Вона визначається вирахуванням від валової продукції розміру продукції, яка була використана на посів цієї культури. У літературі стосовно ряду культур застосовують поняття «чистий збір» або «урожайність за вирахуванням насіння». Чиста продукція в натуральному виразі може бути обчислена не тільки по зерну, але і по соняшнику, картоплі і деяких інших культурах.
Розмір чистої продукції в натурі в порівнянні з витратою насіння і посадкового матеріалу показує, в якій мірі чиста продукція перевищує витрати. Для зернових культур порівняльну оцінку ефективності потрібно давати не тільки за результатами виробництва, але і з врахуванням витрат на посів.
1.3. Показники валової, кінцевої і товарної продукції сільського господарства. Товарність продукції, методи її обчислення.
В статистиці розрізняють декілька категорій продукції сільського господарства, які тісно пов’язані між собою. Серед них виділяють валову, товарну і реалізовану продукцію. В завдання статистики валової, товарної і реалізованої продукції сільського господарства входить розробка теорій і методологій, а також обчислення показників валової, товарної і реалізованої продукції. Статистика збирає, обробляє і аналізує дані валової, товарної і реалізованої продукції сільського господарства на основі комплексу методів. Серед актуальних задач в статистиці велику увагу звертають на те, що потрібно переглянути, наприклад оцінка нетоварної продукції.
Валова продукція – статистичний показник, який характеризує загальний обсяг продукції у грошовому виразі за певний період часу. Валова продукція народного господарства, або валовий суспільний продукт – це сума валової продукції всіх галузей матеріального виробництва.
Валова продукція сільського господарства є частиною сукупного продукту держави. До її складу включають вартість сирих продуктів рослинництва, одержаних в результаті вирощування сільськогосподарських культур (зерно, цукрові буряки, овочі, картопля та ін.), вартість вирощування молодих багаторічних насаджень (крім лісу); зміну вартості незавершеного виробництва на кінець і початок року; вартість продуктів тваринництва, одержаних внаслідок господарського використання тварин (молоко, вовна, яйця, мед тощо); вартість приплоду, приросту живої маси тварин, а також продукції ставкового рибництва, шовківництва і звірівництва. У валову продукцію не включають заготовлені дикорослі плоди, ягоди, гриби, продукти забою худоби (м'ясо, сало, шкури) та продукти первинної переробки (олія, борошно, крупа тощо).
Виробництво окремих сільськогосподарських продуктів пов'язане з використанням деякої частини продукції, виробленої в поточному році. Так, вартість кормів, вироблених у рослинництві і спожитих у даному році тваринництвом, обліковують двічі: як частину продукції рослинництва і як складовий елемент собівартості тваринницької продукції. В такому разі при обчисленні валової продукції сільського господарства має місце подвійний облік.
Валова продукція сільського господарства являє собою сукупність вартості рослинництва і тваринництва і в цілому є валовим оборотом. Валовий оборот – це рух сумарної вартості всіх видів виробленої продукції незалежно від того, відпущена ця продукція на сторону, чи спожита на виробничі потреби. Валовий оборот характеризує обсяг виробничої діяльності підприємства в цілому і перевищує валову продукцію на величину внутрішньовиробничого обороту, тобто на ту суму продукції, яка використана для переробки всередині підприємства, і, отже, містить повторний облік. Якщо із валового обороту виключити ту вартість продукції землеробства і тваринництва, яку спожито в процесі виробництва в тому самому році, дістанемо вартість кінцевої продукції.
У промисловості валову продукцію визначають за заводським способом, тобто як суму продукції промислових підприємств без внутрішньозаводського обороту; у сільському господарстві – за способом валового обороту, тобто як суму продукції рослинництва і тваринництва.
Продукцію сільського господарства обліковують в натуральному і вартісному виразі. Продукцію в натуральному виразі обліковують у відповідних одиницях вимірювання (кг, ц, л, шт. тощо). Для визначення загального обсягу продукції використовують вимірники, які забезпечують порівнянність різної продукції. Загальним змістом для всіх видів продукції, якою б специфічною не була їхня споживна вартість, є затрати живої і уречевленої праці, або суспільні витрати виробництва. Прийнявши для кожного виду продукту ціну, що відповідає вкладеним у нього затратам живої і уречевленої праці, можна обчислити загальний обсяг продукції у вартісному виразі. Проте ціни на продукцію не стабільні, вони різняться в окремі роки, що зумовлює непорівнянність вартості продукції за роками. Для забезпечення порівнянності вартості продукції в динаміці або територіальному розрізі користуються єдиними порівнянними цінами, зокрема тепер – порівнянними цінами 1973 р. Товарна продукція сільськогосподарських підприємств – це частина валової продукції, призначена для реалізації на сторону. До її складу включають продукцію, продану державі, споживчій кооперації, на колгоспному ринку, окремим установам і особам, повернену в рахунок натуральних позичок, а також реалізовану в рахунок оплати праці колгоспників і залучених працівників, використану на громадське харчування. Товарну продукцію сільського господарства оцінюють у поточних (за фактичною виручкою) і порівнянних цінах. Товарна продукція у поточних цінах характеризує розмір надходжень коштів від реалізації за певний період. При обчисленні товарної продукції в порівнянних цінах застосовують ті з них, по яких визначали валову продукцію. Товарна продукція в такій оцінці характеризує динаміку її фізичного обсягу за певний період, темпи зростання. Розраховують такі показники товарної продукції сільського господарства:
загальний обсяг товарної продукції (повну товарну продукцію сільського господарства);
внутрішньосільський оборот;
позасільську товарну продукцію (товарну продукцію сільського господарства як галузі) .
Повна товарна продукція характеризується сумою всієї реалізованої сільськогосподарськими підприємствами і особистими господарствами населення продукції на сторону, включаючи і внутрішньо-сільський оборот. Цей показник товарної продукції дає змогу визначити розмір виручки сільськогосподарських підприємств і особистих господарств населення від реалізації продукції. Його також використовують для економічних розрахунків (наприклад, для визначення загальної суми грошового обігу).
Внутрішньосільський оборот товарної продукції включає безпосередню реалізацію і обмін продуктами одних сільськогосподарських підприємств і особистих господарств населення з іншими. Поза сільська товарна продукція характеризується обсягом товарної продукції галузі. Її визначають виключенням із повної товарної продукції сільського господарства внутрішньо-сільського обороту. Вона є джерелом забезпечення міського населення продуктами харчування, а промисловості сировиною. Показник обсягу поза сільської товарної продукції використовують для визначення товарної продукції сільського господарства в цілому і його окремих галузей.
Процентне відношення товарної частини продукції до її валової кількості становить товарність продукції. При визначенні товарності сільськогосподарської продукції обсяг товарної і валової продукції беруть у вартісному виразі в однакових цінах. Обчислюючи рівень товарності, до валової і товарної продукції не включають нетоварні і мало товарні продукти (сіно, солому, стебла кукурудзи, траву на зелений корм, силос, гній тощо). Крім того, з валової продукції виключають вартість приросту або додають вартість зменшення незавершеного виробництва в рослинництві, а також виключають вартість вирощування багаторічних насаджень.
Рівень товарності – один з важливих показників ефективності сільськогосподарського виробництва. Він залежить від обсягу виробництва валової продукції, раціонального використання продукції власного виробництва на внутрішньогосподарське споживання, рівня інтенсифікації, концентрації і спеціалізації виробництва тощо.
Чиста продукція (або валовий доход) – це заново створена частина вартості валової продукції. Її визначають як різницю між валовою продукцією і вартістю матеріальних засобів, спожитих на її виробництво. Чиста продукція окремих галузей і підприємств є складовою частиною національного доходу країни. За рахунок чистої продукції формуються доходи громадських господарств та сільського населення. Тому її вважають кінцевим результатом процесу розширеного відтворення.
Щоб обчислити валовий доход у колгоспі, від вартості валової продукції за собівартістю, скоригованої на розмір прибутку або збитку від реалізації товарної продукції звітного року, віднімають вартість виробничих матеріальних витрат, крім оплати праці, відрахувань до централізованого союзного фонду соціального забезпечення і страхування колгоспників і утримання культурно-побутових установ за рахунок спеціальних фондів. Чиста продукція (нормативна) - це частина валової продукції, яка відповідає заново створеній вартості, обчисленій на основі нормативів для продукції, що виробляється підприємством. Норматив чистої продукції (НЧП) встановлюють при розробленні і затвердженні оптових цін на окремі види продукції і вироби. Він становить частину оптової ціни, що включає заробітну плату, відрахування на соціальне страхування і прибуток. Визначають його за формулою:
НЧП=3ос.р+3ос.рКз+Пн
де Зос.р – основна і додаткова заробітна плата основних робітників з відрахуваннями на соціальне страхування у плановій калькуляції собівартості продукції, крб.; Кз - коефіцієнт, що характеризує співвідношення заробітної плати управлінського і обслуговуючого персоналу та основних робітників; Пн – нормативний прибуток, закладений в оптовій ціні.
1.4. Статистичне вивчення динаміки виробництва продукції сільського господарства.
При аналізах динаміки або виконання плану посівних площ, валового збору і урожайності широко застосовують індексний метод. При цьому використовують індекси індивідуальні, загальні агрегатні і середні. Зміни посівних площ, валового збору і урожайності по окремих культурах вивчають за допомогою індивідуальних індексів. Індивідуальний індекс посівних площ обчислюється за формулою:
;
- індекс урожайності ;
;- індивідуальний індекс валового збору, де - посівні площі окремих культур базисного і звітного періодів, га; - урожайність окремих культур у цих періодах, ц/га. При аналізі зміни валового збору по групі однорідних культур або валового збору окремої культури по групі господарств визначають загальний агрегатний індекс валового збору, який розкладається на індекс розміру посівної площі і середньої урожайності.
;
, а , де середня урожайність базисного і звітного періодів; частина посівних площ у базисному і звітному періодах. Середній індекс урожайності можна визначити і за формулою агрегатного індексу:
.
Зміни валового збору в абсолютному виразі внаслідок зміни загальної площі посівів обчислюють за формулою:
,
середньої урожайності : .
Основними джерелами інформації для визначення натуральних показників продукції тваринництва та її складових частин по державних і кооперативних господарствах є періодична статистична звітність та річні звіти цих господарств, а по господарствах населення – щорічні обліки худоби та матеріали вибіркових бюджетних та одноразових спостережень. Аналіз натуральних показників тваринництва проводять у трьох розрізах: соціально-економічному - за категоріями господарств певного регіону; виробничому – за основними видами продукції тваринництва і сільсько-господарських тварин; територіальному – за різними адміністративно-територіальними одиницями і по країні в цілому. При аналізі натуральних показників продукції тваринництва, кількості і складу тварин, їх відтворення і продуктивності в указаних використовують сукупність статистичних методів. Широке застосування при аналізі натуральних показників знайшов метод групувань, який дає змогу при розподілі господарств за істотними ознаками на однорідні групи вивчити стан і закономірності розвитку тваринництва в різних групах господарств, виявити резерви для збільшення виробництва продукції. Обсяг виробництва продукції тваринництва безпосередньо залежить від рівня продуктивності тварин і їх чисельності. Для вивчення впливу цих факторів широко застосовують індексний метод. У процесі індексного аналізу застосовують такі індивідуальні індекси: ------ чисельність тварин - , де чисельність окремих видів, груп і порід тварин; - продуктивність тварин - , де рівень продуктивності тварин в базисний і звітний період; - валового виробництва продукції - , де валове виробництво окремої продукції певного виду за базисний і звітний період. Загальні агрегатні: - чисельність тварин - , де коефіцієнт переведення тварин в умовне поголів’я. В абсолютному виражені зміни валового виробництва продукції певного виду за рахунок зміни факторів, що на нього впливають, визначають за формулами: - загальна чисельність тварин - ; - середньої продуктивності тварин - ; - структури поголів’я - . Зміну валового виробництва продукції певного виду в відносному виразі за рахунок факторів, що на рахунок факторів, що на нього впливають, визначають, обчислюючи відповідні індекси, а в абсолютному виразі – віднімаючи від чисельника відповідний знаменник. При аналізі даних про сільськогосподарську продукцію вивчають показники виконання плану, динаміки, структури і товарності продукції, вихід продукції з розрахунку на 100 га сільськогосподарських угідь. Коефіцієнти виконання плану виробництва продукції визначають для продуктів у натуральному і грошовому виразі порівнянням фактичного і планового обсягу продукції. Динаміку виробництва сільськогосподарської продукції вивчають за допомогою індексів фізичного обсягу продукції.
Індекси обсягу сільськогосподарського виробництва у 2012 році
(у % до відповідного періоду попереднього року)
С/Г всього
У тому числі
Довідково: у 2011 р.
Сільсько-господарські підприємства
Госпо- дарства населення
Сільське господарство -всього
У тому числі
Сільсько-господарські підприємства
Госпо-дарства населення
Січень
100,5
102,2
99,1
105,3
113,3
98,1
Січень-лютий
100,4
101,8
99,1
105,0
111,7
98,7
Січень-березень
100,5
101,9
99,3
105,3
111,4
99,4
Січень-квітень
101,1
103,2
99,4
104,0
109,3
99,4
Січень-травень
101,5
104,0
99,8
103,5
108,2
99,4
Січень-червень
107,4
111,8
104,4
103,2
106,9
100,2
Січень-липень
95,8
92,6
98,9
109,1
112,2
106,2
Січень-серпень
95,5
90,5
99,5
110,5
112,2
109,2
Січень-вересень
95,4
92,2
98,2
113,7
115,7
112,3
Січень-жовтень
Січень-листопад
За 2012 рік
Для характеристики динаміки виробництва одного виду продукції обчислюють індивідуальний індекс
,
а для вивчення динаміки загального обсягу валової і товарної продукції – загальний індекс фізичного обсягу продукції за формулами:
а) в порівнянних цінах
;
б) в поточних цінах
,
де qo і q1 – кількість продукції в натуральному виразі у базисному і звітному періодах, ц; po–порівнянна ціна, крб.
Індекс обсягу в порівняних цінах, який характеризує зміну фізичного обсягу продукції, можна визначити діленням індексу обсягу продукції в поточних цінах на загальний індекс цін, тобто:
Індекс обсягу продукції = Індекс×Індекс;
в поточних цінах фізичного обсягу цін, або
; або , звідси
; або .
Для визначення абсолютних і відносних змін рівнів валової і чистої продукції сільського господарства, в розрізі основних галузей, категорій господарств, їх груп за рахунок факторів, які впливають на їх динаміку, можна застосувати такі системи взаємопов’язаних індексів:
Для валової продукції :
= × ;
, або ;
Для чистої продукції (валового доходу)
= × × ;
,
де середні рівні продуктивності праці в звітному і базисному періодах по окремих підприємствах; витрати праці в звітному і базисному періодах; частина чистої продукції у загальному обсязі валової продукції в звітному і базисному періодах.
Відносну зміну величин валової продукції і чистої продукції за рахунок того чи іншого фактора визначають, обчислюючи відповідний індекс, а абсолютну їх зміну за рахунок даного фактора – як різницю чисельника і знаменника відповідного індексу.
Велику увагу приділяють аналізу показників виробництва валової продукції на душу населення, на 100 га сільськогосподарських угідь, на 100 грн. основних виробничих фондів. Виробництво продукції з розрахунку на душу населення визначають діленням валового виробництва продукції на середньорічну чисельність населення. Виробництво сільськогосподарської продукції з розрахунку на 100 га. сільськогосподарських угідь характеризує ефективність використання землі. На 100 грн. основних виробничих фондів – ефективність використання фондів(фондовіддача); на одиницю затрат робочого часу – рівень продуктивності праці, а витрати виробництва з розрахунку на одиницю продукції – рівень собівартості продукції.
Розділ 2. Розрахункова частина.
По господарствам області відомі такі дані( табл. 1) по зерновим культурам
Таблиця 1.
№ колгоспу
Валовий збір, ц
Врожайність, ц/га
Сумарні затрати, тис. грн.
Природна зона, де розташоване господарство
1
2
3
4
5
1
8,9
6,0
97,2
Полісся
2
5,9
8,6
47,0
Полісся
3
12,8
10,1
102,0
Лісостеп
4
15,4
12,1
98,5
Лісостеп
5
1,9
14,0
13,6
Лісостеп
6
2,3
12,2
17,2
Полісся
7
7,6
6,2
94,4
Полісся
8
4,6
8,9
46,9
Полісся
9
6,3
10,8
46,4
Полісся
10
5,4
11,3
35,7
Лісостеп
11
2,5
7,4
24,7
Лісостеп
12
10,6
8,4
144,7
Лісостеп
13
11,2
10,9
65,2
Лісостеп
14
10,1
7,5
110,7
Лісостеп
15
11,8
6,5
107,5
Полісся
16
6,6
7,3
49,2
Полісся
17
5,6
9,6
39,1
Лісостеп
18
10,8
9,7
66,4
Лісостеп
19...
31.01.2013 15:01-
Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!
0%
Оголошення від адміністратора