Міністерство освіти, науки, молоді та спорту України
Національний університет водного господарства та природокористування
Кафедра менеджменту
Самостійна робота
з дисципліни:
„Основи менеджменту”
на тему:
„Розробка організаційної структури управління підприємством”
Варіант-19
2. РОЗРОБКА ОРГАНІЗАЦІЙНОЇ СТРУКТУРИ УПРАВЛІННЯ ПІДПРИЄМСТВОМ
Підприємство середніх розмірів має діяти у галузі машинобудівної індустрії. Випускається три види товарів: А, В, С. Для створення підприємства необхідно розрахувати потрібну кількість працівників на основі вихідних даних: ІТП, службовців, МОП, основних і допоміжних робітників. Тоді на базі розрахованої кількості працівників і переліку основних функцій (див. табл. 2.2) побудувати органіграму управління на машинобудівному підприємстві.
Вихідні дані
Студент вибирає вихідні дані, беручи за основу свій порядковий номер у списку групи.
Трудомісткість одиниці продукції на і-ій групі устаткування.
Таблиця 2.1
Трудомісткість виготовлення продукції за видами обробки
№ з/п
Вид обробки
Трудомісткість одиниці продукції, верстато-год./шт., tід
Товар А
Товар В
Товар С
1.
Токарна
6,1
10
6
2.
Фрезерна
13,5
0
4,8
3.
Свердлильна
10,5
8,3
6,9
Планова програма випуску товарів А, В, С за рік (шт.):
Na = 4000 + 19(200=7800 шт.
Nb = 5000 + 19(300=10700 шт.
Nc = 9000 + 19(150=11850 шт.
Плановий ефективний фонд часу робітника за рік (год.):
Фр = 1500.
Коефіцієнт виконання норм виробітку робітника за видами робіт:
токарів – = 2 чол;
фрезерувальників – = 2 чол;
свердлильників – = 2 чол.
Кількість верстатів ремонтної бази – qр = 7 верстатів.
Плановий ефективний фонд часу одиниці обладнання за рік – Феф = 2000 год.
Кількість змін роботи – S = 1 зміна.
Коефіцієнт завантаження устаткування: ремонтної бази – Кзрб = 0,6; заточного відділення – Кзт = 0,6.
Коефіцієнт виконання норм: верстатниками ремонтної бази Квнр = 1,1; заточниками – Квнз = 1,1.
Перелік основних функцій підрозділів машинобудівного підприємства.
Таблиця 2.2
Перелік основних функцій для формування майбутніх підрозділів апарату управління
№ з/п
Основні функції підрозділів
Відповідальний підрозділ
1
2
3
1.
Процес економічного планування
ПЕВ
2.
Фінансово-кредитна діяльність
БУХ
3.
Організація, оплата і стимулювання праці
БУХ
4.
Розробка економічної стратегії розвитку
ПЕВ
5.
Впровадження прогресивних економічних ідей
ПЕВ
6.
Бухгалтерський облік
БУХ
7.
Технічна підготовка виробничо-господарської діяльності
РЕВ
8.
Науково-дослідна діяльність
НДБ
9.
Допоміжне виробництво (забезпечення матеріалами, комплектуючими тощо)
РЕВ
10.
Керівництво основним виробництвом
ЗАСТ.З.ВИР
11.
Надання послуг
ВЗБ
12.
Діяльність з обслуговування клієнтів
ВК
13.
Керівництво маркетинговими дослідженнями
ВМД
14.
Оцінка конкурентоспроможності продукції
ПЕВ
15.
Оцінка конкурентів
ПЕВ
16.
Рекламна діяльність
ЗАСТ.З.МАРК.
17.
Постачання
ВП
18.
Збут
ВЗБ
19.
Процес найму і звільнення працівників
ВК
20.
Підвищення кваліфікації і перепідготовка кадрів
ВК
21.
Робота зі статистичною звітністю
БУХ
22.
Економічний аналіз стану діяльності підприємства
ПЕВ
23.
Проведення внутрішнього аудиту
БУХ
24.
Управління ремонтним господарством
РЕВ
25.
Забезпечення допоміжним і різальним інструментом
РЕВ
Порядок виконання роботи
Визначення складу основних робітників:
, (2.1)
де Nj – планова програма випуску j-го виробу за рік, шт.; Квні – коефіцієнт виконання норм виробітку на і-ій групі устаткування; п – номенклатура продукції.
З метою визначення чисельності робітників і-ої професії, які займатимуться виготовленням лише j-им видом продукції, формулу для визначення складу основних робітників слід переписати у такому вигляді (кількість заокруглюється до більшого цілого числа):
(2.2)
Крім того, слід передбачити, скільки з цих робітників будуть виконувати уніфіковані операції, а які робітники займуться оригінальними:
; (2.3)
, (2.4)
де () – чисельність робітників і-ої професії, які займатимуться уніфікованими (оригінальними) операціями при виготовленні j-го виду продукції, чол.; – процент уніфікованих операцій при виготовленні виробів, виражений у частках від одиниці.
Після розрахунку кількості основних робітників усіх категорій розрахунки варто звести у таблицю (табл. 2.4).
Таблиця 2.4
Розподіл працівників при виготовленні оригінальних і уніфікованих виробів
№ з/п
Професії
Чисельність працівників, чол.
Товар А
Товар В
Товар С
Всього
уніф.
ориг.
уніф.
ориг.
уніф.
ориг.
уніф.
ориг.
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
1.
Токарі
11
16
60
16
24
27
100
2.
Фрезеру-вальники
26
38
0
14
21
40
59
3.
Сверд-лильники
21
31
57
21
31
42
119
Всього
109
278
2) Визначення чисельності допоміжних робітників:
1. Верстатники з ремонту обладнання:
чол.
2. Кількість слюсарів з ремонту обладнання:
Чслюс = 0,9*6=5 чол.
3. Кількість заточників (розраховується аналогічно, як і чисельність верстатників з ремонту обладнання):
чол.
4. Кількість наладників:
Чнал = 12 чол.
5. Кількість чергових слюсарів-ремонтників:
Ччер = 2 чол.
6. Кількість електромонтерів:
Чел = 2 чол.
7. Кількість слюсарів-трубопровідників:
Чст = 1 чол.
8. Кількість змащувальників:
Чзм = 1 чол.
9. Кількість прибиральників:
Чпр = 1 чол.
10. Кількість робітників-контролерів:
де Чосн - кількість основних робітників;
Чдоп - кількість допоміжних робітників (розрахованих вище).
чол.
11.Кількість робітників з доставки інструменту і пристосувань:
чол.
3) Визначення складу ІТП
Кількість ІТП визначається з розрахунку 10-15 % від загальної суми всіх основних і допоміжних робітників цеху з урахуванням робітниківа-крнтролерів і робітників з доставки інструменту і пристосувань.
Кількість ІТП = чол.
4) Визначення ступеня централізації (децентралізації) підрозділів.
Предметна спеціалізація визначає децентралізований тип управління ( в цеху виготовляється один вид продукції). В свою чергу, технологічна спеціалізація визначає централізований тип управління ( цех токарної обробки, дільниця фрезерної і дільниця свердлильної обробки тощо). Уніфікація виробів означає, що відбуваєься спеціалізація виробничих підрозділів за технологічним принципом (централізація). Чим вищий ступінь оригінальності виробів, тим більше організаційна структура управління тяжіє до децентралізованої.
Слід враховувати також ступінь складності виготовлення товарів. Якщо використовується нескладний процес, то цехи можуть мати предметну спеціалізацію навіть за великої номенклатури виготовлюваних робіт.
Відповідно до даних мого варіанту спеціалізація є технологічною, а структура тяжіє до децентралізації.