Подякувати Студентському архіву довільною сумою
Admin
26.02.2023 12:38
Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!
Звіт про проходження організаційно-економічної практики на підприємстві
Інформація про навчальний заклад
ВУЗ:
Національний університет водного господарства та природокористування
Інститут:
Не вказано
Факультет:
Не вказано
Кафедра:
Не вказано
Інформація про роботу
Рік:
2006
Тип роботи:
Звіт
Предмет:
Інші
Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):
Міністерство освіти і науки України
Національний університет водного господарства та природокористування
Звіт про проходження організаційно-економічної практики на підприємстві
Зміст
Загальна характеристика підприємства і виробниче призначення.
Виробнича структура підприємства.
Виробничий процес на підприємстві.
Характеристика виробничої діяльності підприємства.
Забезпечення виробництва трудовими ресурсами.
Забезпечення виробництва матеріально-технічними ресурсами.
Організація виготовлення та реалізації продукції.
Висновки та пропозиції.
Використана література.
Загальна характеристика підприємства і виробниче призначення.
Закрите акціонерне товариство «Рівненський ливарний завод» створене 7 жовтня 1999 року за рішенням Рівненського міського виконавчого комітету за № 2026Р і почало діяти з 1 листопада 1999 року.
Основним напрямком діяльності заводу є випуск чавунного литва широкої номенклатури. ЗАТ «Рівненський ливарний завод» (ЗАТ «РЛЗ») – один з не багатьох товаровиробників в Україні, що в даний час виробляє високоточні відливки з сірого, спеціального та надміцного чавуну, що використовується в машинобудуванні. ЗАТ «РЛЗ» виробляє широкий спектр відливок масою від 0,3 до 300 кг будь-якої групи складності з товщиною стінки відливки від 3 до 12 мм. Твердість відливок становить від 120 до 300 од. НВ. За бажанням замовника проводиться термообробка литва. Відливки виробляються на сучасних автоматичних формувальних лініях «ГІЗАГ», плавка чавуну – тільки із застосуванням «дуплекс-процесу» (електропіч-міксер). Застосовується гама сучасних стержневих автоматів. Очистка поверхні відливок проводиться дробом різного діаметру, що гарантує високу якість поверхні відливок. За бажанням замовника здійснюється ґрунтовка та фарбування відливок. Виробничі потужності дозволяють виробляти до 1000 т відливок на місяць.
Головною метою товариства є задоволення суспільних потреб у продукції, роботах, послугах та подальшої їх реалізації з метою одержання підприємством прибутку.
Виробнича структура підприємства.
Діяльність підприємства будується на поєднанні централізованого керівництва з його господарською самостійністю, ініціативою колективу. На чолі підприємства стоїть директор. Структурна схема верхнього рівня апарату управління ЗАТ «РЛЗ» приведена на мал. 1.
Мал. 1.
Структурна схема служби першого заступника генерального директора – фінансового директора приведена на мал. 2.
Мал. 2.
Структурна схема служби заступника генерального директора по технічній частині – головного інженера приведена на мал. 3.
Мал. 3.
Структурна схема служби заступника генерального директора по виробництву приведена на мал. 4.
Мал. 4.
Структурна схема служби заступника генерального директора по енергокомплексу – головного енергетика приведена на мал. 5.
Мал. 5.
Організаційна структура ЗАТ «РЛЗ» відноситься до функціональної організаційної структури.
Функціональну організаційну структуру іноді називають традиційною або класичною, оскільки вона була першою структурою, що піддалася вивченню і розробці. Функціональна організаційна схема широко використовується. Функціональна департаменталізація – це процес розподілу підприємства на окремі елементи, кожний з яких має своє чітко визначене завдання і обов‘язки. В принципі створення функціональної структури зводиться до групування персоналу по тим широким задачам, які вони виконують. Конкретні характеристики і риси діяльності того чи іншого підрозділу відповідають найбільш важливим напрямкам діяльності всього підприємства. Оскільки при функціональній департаменталізації воно ділиться на блоки, що мають чітко окреслені задачі, то на підприємствах оброблювальної промисловості це – розподіл по технологіям виробництва.
Традиційні функціональні блоки підприємства – це відділи виробництва, маркетингу і фінансів. Це - широкі області діяльності або функції, які є на кожному підприємстві для забезпечення досягнення його цілей. Проте конкретні назви таких відділів можуть варіюватись, і традиційні позначення не дають чіткого описання найважливіших функцій деяких напрямів підприємницької діяльності, особливо в сфері послуг.
Якщо розмір всієї організації або даного відділу великий, то основні функціональні відділи можна в свою чергу підрозділити на більш дрібні функціональні підрозділи. Вони називаються вторинними або похідними. Основна ідея тут полягає в тому, щоб максимально використовувати переваги спеціалізації і не допускати перевантаження керівництва. При цьому необхідно дотримуватися обережності з тим, щоб такий відділ (чи підрозділ) не ставив би свої особисті цілі вище загальних цілей всього підприємства.
Ідея вторинних підрозділів застосовується до будь-якої організаційної структури.
Переваги і недоліки функціональної структури показані в таблиці 1. Наявний досвід говорить про те, що функціональну структуру доцільно використовувати на тих підприємствах, які випускають відносно обмежену номенклатуру продукції, діють в стабільних зовнішніх умовах і для забезпечення свого функціонування вимагають вирішення стандартних управлінських задач. Прикладами такого роду можуть служить підприємства, діючі в металургійній і гумотехнічній промисловості, а також в галузях промисловості, що виготовляють сировинні матеріали. Функціональна структура не підходить для підприємств з широкою номенклатурою продукції, діючих в середовищі з швидко змінюваними споживчими і технологічними потребами, а також для підприємств, здійснюючих свою діяльність в широких міжнародних масштабах, одночасно на декількох ринках в країнах з різними соціально-економічними системами. Для підприємств такого типу найбільш відповідною буде дівізіональна структура.
Таблиця 1.
Переваги і недоліки функціональної структури організації
Переваги
1. Стимулює ділову і професійну спеціалізацію
2. Зменшує дублювання зусиль і споживання матеріальних ресурсів в функціональних областях
3. Покращує координацію в функціональних областях
Недоліки
1. Відділи можуть бути більш зацікавлені в реалізації цілей і задач своїх підрозділів, чим загальних цілей всієї організації. Це збільшує можливості конфліктів між функціональними областями.
2. На великих підприємствах ланцюг команд від керівника до безпосереднього виконавця становиться дуже довгим.
Маркетингові структури підприємства
Велика роль маркетингу для підприємства відображається і на типових організаційних структурах. Можна виділити 4 фази розвитку:
Маркетинг як функція розподілу;
Організаційна концентрація завдань маркетингу як функція продажу;
Виділення маркетингу в самостійну службу;
Маркетинг як головна функція підприємства;
Маркетинг як функція розподілу. Збут товарів на цьому етапі був відносно непроблематичним. Маркетинг, обмежується завданнями розподілу. Відносно важливу роль відіграє відділ продаж. Аналіз ринку, планування збуту і реклами не мають великого значення. Розробка продуктів є завданням інших відділів.
Маркетинг як функція продажу. Виникнення проблем зі збутом і краще розуміння ролі маркетингу привели до суттєвих організаційних змін. Діяльність по збуту переходить під егіду одного керівника, який, однак майже завжди зберігає титул «керівник відділу збуту». Крім того під його керівництво переходять зв‘язані зі збутом функції інших відділів (навчання продавців, обслуговування клієнтів, планування збуту).
Маркетинг як самостійна служба. Третя стадія еволюційного процесу характеризується появою спеціалізованої служби маркетингу, рівноправної з іншими функціям підприємства. Служба маркетингу відповідає за планування і розвиток продукту, а також за ціноутворення. Визначена діяльність в рамках маркетингу виходить за межі підприємства. Керівник маркетингу (а не керівник виробництва) приймає рішення про зовнішній вигляд, упаковку, назву продукту). Однак кожен відділ переслідує свої інтереси, які можуть значно відрізнятись.
Маркетинг як головна функція підприємства. Наступний крок полягає в орієнтації всіх областей підприємства на вимог маркетингу. Маркетинг розглядається як головна функція підприємства. Конкретно це може виразитись в тому, що інші служби будуть підпорядковані службі маркетингу або служба отримає право давати поради іншим службам.
Ця концепція інколи реалізується, якщо до керівництва підприємства приходить «людина маркетингу». По суті більшість підприємств знаходяться на третьому ступені розвитку.
Отже, маркетинг може бути інтегрований в діяльність підприємства частково або повністю. Часткова інтеграція означає, що маркетинг представляє собою рівноправну функцію підприємства. Повна інтеграція-маркетинг являється головною функцією. На практиці часткова інтеграцію спостерігається на невеликих підприємствах і в сфері інвестиційних товарів, повна інтеграція – переважно на американських підприємствах в сфері товарів масового попиту.
Маркетингова діяльність ЗАТ «РЛЗ» направлена на постійне розширення номенклатури вироблюваних відливок різного класу складності, вагою від 0.1 кг до 300 кг, стержневих і без стержнів.
Постійний пошук нових покупців продукції (замовників) як з України так і з ближнього і дальнього зарубіжжя.
Зовнішні зв‘язки: ЗАТ «РЛЗ» зв‘язаний двохсторонніми відносинами з багатьма країнами. Готова продукція поставляється в Росію, Білорусію, Бельгію, Францію, Голландію, Чехію.
ЗАТ «РЛЗ» також зв‘язаний з багатьма країнами з яких поставляється сировина і матеріали для виробництва відливок: Росія, Болгарія, Німеччина, Китай, Фінляндія.
Виробничий процес на підприємстві.
Складність металургійного комплексу, характеризується великими потужностями основних металургійних агрегатів, об‘єднанням в єдиний потік багатьох взаємозв‘язаних, але різних по характеру технологічних процесів (механічних, теплових, хімічних), багатостадійність технології, наявністю, крім основних, великої кількості підсобних, допоміжних і побічних виробництв, одночасним залученням в переробку великих об‘ємів різного виду сировини, напівфабрикатів, палива, допоміжних матеріалів. Все це викликає необхідність вирішення складних задач координації роботи всіх ланок виробничого комплексу, роботи по жорстких графіках, раціонального змісту і обслуговування виробничого апарату. Складність комплексу обумовлюється множинністю факторів, що визначають економічні результати роботи, відмінності в структурах витрат на виробництво і потребує високої ступені удосконалення методів планування і управління.
Ливарне виробництво – це ливарний цех, до складу якого входить
- стержневе відділення, де виготовляють стержні;
- формувально-землеприготувальне відділення;
- плавильне відділення, де проходить процес заливки заформованих форм рідким металом при температурі 1200-1500 градусів ;
- темообрубне відділення, де відбувається зачистка литва від пригару, дробоочистка і покраска литва;
Процес виготовлення відливок відбувається слідуючим чином:
на стержневому відділенні виготовляють стержні, які комплектують в залежності від їх кількості на 1 відливку і передають на формувальне відділення. У заформовані форми вручну або стержнеукладчиком ( в залежності від складності і конфігурації стержня) вкладають готові комплекти стержнів. Темп роботи автоматичної формувальної лінії «ГИЗАГ»-40-45 ударів за годину. Спресовані форми заливають рідким металом . Цикл автоматичної формувальної лінії - 80 форм. На автоматичній вибивній решітці проходить процес вибивки відливок з форми - горіла земля і пісок, збагачені бентонітом, на землеприготувальній дільниці знову потрапляє у форму, а відливка – на термообрубну дільницю, де проходить цілий ряд технологічних операцій. Покрашені і висушені в сушильній камері відливки виставляють на стенд електрогідравлічного обстеження, де проходять заключний етап перевірки якості продукції згідно Стандартів і ТУ.
Після цього відливки приймає служба технічного контролю і придатні здають на склад готової продукції для їх подальшої реалізації згідно з планом продаж.
Для виконання процесу виробництва на ЗАТ «РЛЗ» задіяне і використовується :
І. Обладнання і потужність:
Для плавки чавуну: електродугова піч ДСП 3-2 шт., ІЧТ 10-2 шт.,
індукційна канальна піч «PIKS» потужністю 20 тон-1 шт.
Формоутворення: автоматична формувальна лінія «ГИЗАГ»-2 шт.
Технологія формоутворення - пресування, потужність-15,0 тис. в рік
Технологія виготовлення стержнів: машинна, по нагрітій оснастці.
Обладнання для очистки литва: дробоочисні камери, електрогідравлічна вибивка відливок.
ІІ. Тип і марка чавуну:
2.1. СЧ 10-СЧ 30; ВЧ 400 ВЧ 600; СПЧ;
Вага литва: від 0,1 кг до 300 кг.
ІІІ. Чавунне литво:
3.1. ЗАТ «РЛЗ» виготовляє чавунні відливки І-VІ класів складності:
- картери, редуктори переднього і заднього мостів, гальмівні барабани, ступиці, кришки і картери підшипників для вантажних автомобілів;
- блоки циліндрів і інші відливки для автомобільного транспорту;
- відливки із сірого і надміцного чавуну для гідромоторів і гідронасосів в складі гідро-трансмісій ГСТ 90;
- блок циліндрів, колектори, картери, маховик і головка блоку циліндрів для двигунів СМД;
- відливки корпусів і вставок турбін для турбокомпресорів;
- противаги для тракторів «Рено», «Клаас», «Джон Дір», «МакКормік».
Порівняльна таблиця роботи ЗАТ "РЛЗ" в 2004 - 2006 р.р. 4.Характеристика виробничої діяльності підприємства.
За роки своєї виробничої діяльності ЗАТ «РЛЗ» з кожним роком нарощує обсяги виробництва.
В даний час ЗАТ «РЛЗ» є найбільшим на Україні виробником чавунних відливок різних груп складності. За звітний 2005 рік на ЗАТ «Рівненський ливарний завод» було вироблено продукції:
В діючих цінах – на суму 64 822 тис. грн.:
що відповідає виробленню – 10 530 т придатного литва;
В облікових цінах – 49 969 тис. грн., (приріст виробництва до 2004 р. – 131,1% );
Динаміка змін виробництва продукції наведена в таблиці 2.
На підприємстві виробляється більше 350 найменувань відливок, близько 100 найменувань знаходиться в стадії технологічного освоєння.
В 2005 році було розлито 20330 тн рідкого чавуну проти 14677 тн в 2004 році ( що складає 138,5 % приросту). Виробництв придатного чавуну за цей період зросло на 136,6% , або на 2822 тн .
Найважливішими показниками ефективної роботи підприємства є собівартість його продукції . Затрати на виробництво і реалізацію продукції, виражені в грошовій формі, утворюють собівартість продукції. Вона показує, що коштує підприємству виробництво і збут продукції.
Щоб успішно боротися за зниження собівартості , треба знати як вона утворюється, які фактори визначають її величину. Усі витрати на виробництво і реалізацію продукції в кінцевому підсумку складаються з таких первинних економічних елементів.
Затрати на сировину, матеріали, паливо та інші предмети праці, витрачені в процесі виробництва (втрата оборотних виробничих фондів). Ці затрати складаються з витрат на придбання матеріальних ресурсів і доставку їх на склади підприємства. Затрати на сировину і матеріали включаються в собівартість за вирахуванням вартості використовуваних відходів, що визначається по відповідних цінах. Отже, економія затрат по заготівлі і транспортуванню матеріалів, повніше використання відходів позитивно позначається на собівартості продукції.
Амортизація основних виробничих фондів, тобто заміщення в грошовій формі зносу основних фондів. Загальна сума амортизаційних відрахувань визначається підприємством за спеціальними нормами (залежно від вартості будівель, машин та інших основних виробничих фондів і встановлених строків їх служби). Таким чином, більш ефективне використання фондів, збільшення фондовіддачі забезпечує зниження собівартості продукції.
Заробітна плата і відрахування на соціальне страхування. До собівартості включаються витрати на заробітну плату всього виробничого персоналу підприємства: робітників, інженерно-технічних працівників, службовців, учнів, молодшого обслуговуючого персоналу, а також відрахування на соціальне страхування. Ці відрахування провадяться за встановленими державою нормами, в процентах до заробітної плати працюючих. За рахунок відрахувань на соціальне страхування оплачується грошова допомога в зв‘язку з тимчасовою непрацездатністю та інші витрати соціального характеру.
Інші грошові витрати, зв‘язані з виробничою і збутовою діяльністю підприємства. До них належать витрати на відрядження, поштові і транспортні витрати, оплата різних послуг, виконаних сторонніми організаціями.
Співвідношення окремих видів затрат у загальних затратах визначає структуру собівартості. У різних галузях матеріального виробництва структура затрат неоднакова, що залежить від специфічних умов кожної галузі.
Розглянемо дані по структурі затрат на виробництво по ЗАТ «РЛЗ»
Собівартість продукції в 2005 році складає 56652 тис. грн.. без ПДВ, в тому числі:
собівартість реалізованої продукції – 53619 тис. грн..;
адміністративні, збутові та операційні витрати – 3033 тис. грн..
Загальні витрати на 1 грн. реалізованої продукції складають 0.90 грн./на 1 грн. ТП проти 0,91 грн./на 1 грн. ТП у 2004 році.
Зведені показники витрат по елементах наведені в таблиці 3
Таблиця 3
№ п/п
Найменування
Од. вим.
2005 р.
Вартість, собівартість в т. ч. по елементах 1 кг придатного литва грн. без ПДВ
Витрати, грн.. без ПДВ
Витрати на 1 грн. реалізованої продукції, грн..
1
Реалізовано продукції
т. грн..
62362
5,92
2
Собівартість продукції від оперативної діяльності
т. грн..
56656
0,90
5,83
2.1
Сировина та матеріали
т. грн..
27014
0,43
2,57
2.2
Матеріали на РЕН
т. грн..
3562
0,06
0,34
2.3
Енергоресурси, в т. ч.
т. грн..
8065
0,13
0,77
- електроенергія
- газ
т. грн..
7475
590
0,12
0,01
0,71
0,06
2.4
Заробітна плата з відрахуванням до бюджету та фондів, в т. ч.:
т. грн..
14616
0,23
1,39
- заробітна плата
- відрахування до бюджету та фондів
т. грн..
10440
4176
0,17
0,06
0,99
0,40
2.5
Амортизація
т. грн..
1953
0,03
0,19
2.6
Інші витрати (послуги по забезпеченню водою, зв‘язком Укртелеком, UMC, послуги залізничної дороги та інші)
т. грн..
1442
0,02
0,12
В тому числі: у собівартості
- послуги енергокомплексу*
т. грн..
2675*
0,04*
0,25*
- технологічні втрати (брак)*
т. грн..
3100*
0,05*
0,29*
Адміністративні витрат та витрати на збут*
т. грн..
2708*
0,04*
0,26*
- послуги інструментального відділення*
т. грн..
720*
0,01*
0,07*
* - справочно.
З наведеної таблиці 3 видно, що найбільш витратними в собівартості є слідуючи елементи:
Сировина та матеріали - 43 % проти 41,5 %, що дорівнює 103,5 % до 2004 року- збільшення відбулось за рахунок підвищення цін на основні і допоміжні матеріали.
Заробітна плата з нарахуванням до бюджету складає 23 % проти 20,3 % в 2004 році, що дорівнює 113,3 % до 2004 року. Заробітна плата з нарахуванням збільшилась на 1 грн. реалізованої продукції на 0,027 грн. (2005 рік – 0,23 грн./1 грн. реалізації; 2004 рік – 0,203 грн./1 грн. реалізації).
Слідуючим найбільш витратним елементом в собівартості є енергоресурси – 13 % проти 11 % в 2004 році, що дорівнює 118,2 % росту до 2004 року. За рахунок збільшення обсягу виробництва, зменшення втрат від простоїв, зменшилася кількість витраченої електроенергії (кВТ/год), яка припадає на 1 тис. придатного литва (4,81 кВТ/год / 1 тн. п.л. – 2005 році, проти 4,81 кВТ/год / 1 тн. п.л. – 2004 році ), але за рахунок збільшення тарифів Постачальника електроенергії – монополіста ЗАТ «Ей-І-Ес Рівнеенерго» (2005 році – 0,201 грн./1кВт/год, проти 2004 року – 0,15 грн./1 кВт/год, що дорівнює 133,1 % росту), збільшилися витрати електроенергії на 124,7 тис. грн..
Суттєвим явищем є зменшення «технологічних втрат» - 0,014 грн. на 1 гривню реалізації за рахунок впровадження заходів по покращенню якості відливок, та забезпечення технологічної дисципліни на кожному технологічному етапі (2005 рік – 0,05 грн./1 грн. реалізації; 2004 рік – 0,064 грн./1 грн. реалізації продукції).
Основними шляхами зниження собівартості в ливарному виробництві є:
покращення використання сировини, матеріалів, топлива, енергоресурсів, тобто зниження питомих норм їх витрат
покращення використання виробничих потужностей і обладнання , що призведе до зниження амортизаційних відрахувань на одиницю продукції
покращення якості вироблюваної продукції
зростання продуктивності праці – зменшення затрат праці на одиницю продукції
ритмічність виробництва – ступінь рівномірності випуску продукції. Ритмічний випуск продукції забезпечує більш повне використання трудових ресурсів, виробничих фондів, є важливою умовою випуску високоякісної продукції, своєчасного виконання підприємством своїх обов‘язків перед споживачами.
5. Забезпечення виробництва трудовими ресурсами.
Обґрунтування виробничої програми підрозділів трудовими ресурсами обмежується, як правило, тими категоріями працівників, кількість яких залежить від обсягу і структури виробництва. Це переважно робітники.
Кількість робітників, потрібна для виконання запланового обсягу роботи, визначається різними методами залежно від специфіки виконуваних процесів і нормування праці: на основі трудомісткості робіт, норм виробітку, норм обслуговування, за робочими місцями тощо. Розрахунки проводяться окремо за професіями і кваліфікацією робітників.
Кількість робітників на роботах з нормованою трудомісткістю визначається за формулою:
Чоб=Тпл/Тп*kн
де Чоб – середньооблікова кількість робітників;
Тпл – планова трудомісткість робіт, нормованих людиногодин;
Тп — фонд робочого часу одного працівника в плановому періоді, год;
kн — коефіцієнт виконання норм.
Трудові ресурси металургії включають різні категорії працівників. Працівники, які безпосередньо виконують операції виробничого процесу, складають категорію робітників. За ціллю в виробництві робітників поділяють на основних і допоміжних. Основні працівники – це стернярки, формувальники, плавильники , обрубувачі і наждачники литва. Робітники цих професій здійснюють безпосередній технологічний процес виробництва металу. Кваліфікаційний рівень робітників цих професій досить високий.
В структурі чисельності основні працівники складають до 30%. До допоміжних робітників основного виробництва відносять транспортувальників литва і землі, малярів, вибивальників і інших працівників, які виконують допоміжні операції. До допоміжних робітників відносять працівників, зайнятих ремонтом і обслуговуванням обладнання і всіх працівників допоміжних дільниць і інших відділень.
По ролі в виробництві працівники поділяються на IV групи :
Виробничі працівники – ті, що безпосередньо здійснюють технологічний процес;
Черговий персонал –робітники, що підтримують обладнання в робочому стані в процесі його експлуатації;
Ремонтний персонал – робітники, що зайняті підготовкою і проведенням ремонтів;
Допоміжні працівники – робітники, зайняті збереженням матеріалів (комірники), прибиранням виробничих приміщень і т. д.
Інженерно-технічні працівники здійснюють технічне керівництво. Сюди відносять керівників, що відповідають за всі сторони діяльності підприємства чи окремих виробничих підрозділів(директори, начальники відділень, дільниць, змін, майстрів); осіб, що здійснюють керівництво окремими сторонами виробничо-технічної діяльності (механіки, технологи, менеджери і т.д.)
Спискова чисельність працюючих на ЗАТ «Рівненський ливарний завод» складає 856 чоловік. Середньоспискова чисельність становить 843 чол., з них 30 % - складають основні працівники, 15% - інженерні технічні працівники, 50 % - допоміжні працівники, 5 % - охорона, працівники медпункту.
Правильна підготовка, розстановка і використання кадрів має важливе значення в системі заходів, спрямованих на підвищення ефективності виробництва. Плинність кадрів завдає великої шкоди виробництву. Новим працівникам, які прийшли на місце тих, що звільнилися, потрібен якийсь час для вивчення робот, набуття досвіду. На ЗАТ «РЛЗ» збереження високо кваліфікаційних кадрів - питання понад усе. Велика увага на підприємстві надається і оплаті праці.
Нормування та оплата праці проводиться на підставі чинного законодавства та Колективного договору, а також Положень, які розроблені та діють на підприємстві, з урахуванням гарантій нарахування заробітної плати згідно з кваліфікацією на основі тарифної сітки, міжкваліфікаційних та міжпосадових співвідношень , що зазначені у Галузевій угоді на 2005 рік.
Формування ФОП проводиться по діючій відрядній системі оплати праці, яка стимулює усі категорії працівників виконувати доведені виробничі завдання згідно бізнес – плану на рік та щомісячних виробничих планів, що передбачає беззбитковість роботи підприємства, зниження витрат на енергоносії, на брак і інші скриті витрати.
Відрядна система оплати праці, тобто оплата по кінцевому результату, стимулює кожного працівника бути зацікавленим у випуску більшої кількості ТП, що при реальному зростанні обсягів виробництва забезпечує пропорційне зростання ФОП. На протязі року здійснюються заходи щодо упорядкування діючих норм та розцінок:
проводиться аналіз діючих норм часу по кожній відливці, для всіх відділень і категорій працівників.
приводиться до відповідності норм часу фактичне виконання технічного процесу по кожній відливці.
На підприємстві проводиться перегляд розцінок по кожній відливці по категоріям працюючих при зміні розміру мінімальної зарплати та при зміні чинного законодавства. Також проводиться доплата та встановлюються надбавки:
за роботу у важких і шкідливих умовах праці;
за роботу в особливо важких і особливо шкідливих умовах праці;
за роботу в нічний час;
Знижується кваліфікація робітника на 1 розряд за грубе порушення технічної дисципліни та інші серйозні порушення, що спричинили погіршення якості продукції, простої, чи завдали збитків підприємству. Поновлення розряду проводиться у загальному порядку, але не раніше 3 місяців після зниження.
Річний фонд оплати праці на ЗАТ «РЛЗ» складає – 10 400 тис. грн. Питома вага ФОП в обсязі реалізації – 13,2 %. Ріст ФОП до 2004 року складає 147,4 %, що дорівнює сумі 3344 тис. грн., в тому числі за рахунок:
збільшення обсягу виробництва.
Нарахування та оплата праці в 2005 році проводилась на підставі чинного законодавства та положень, які діють на підприємстві з урахуванням умов зазначених в Галузевій угоді 2005 року.
Структура фонду оплати праці та чисельності. (таблиця 4 )
Таблиця 4
№ п/п
Категорії
Виробників
2005 рік
2004 рік
Темпи зростання (падіння) до ФОП, %
Темпи зростання, (падіння) до з/плати, %
Еквівалент повної зайнятості, чол.
ФОП, т. грн.
Середня з/п, грн.
Еквівалент повної зайнятості, чол.
ФОП, т. грн.
Середня з/п, грн.
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
1.
Ливарний цех
605
8093,6
1114,8
543
5316
816
152,2
136,6
1.1
1.2
1.3
Основні
Допоміжні
ІТР
308
251
46
4099,9
3171
822,7
1109,2
1052,7
1490,4
260
238
45
2621
2178
517
840
763
957
156,4
145,6
159,1
132,0
138,0
155,7
2.
Енерго
Комплекс
84
591
586,1
84
501
498
118,0
117,7
2.1
2.2
Допоміжні
ІТР
71
13
471,4
119,4
553,2
765,3
71
13
412
89
484
618
114,4
134,2
114,3
123,8
3.
Інструментальне відділення
24
374
1299,6
20
222
925
168,5
140,5
3.1
3.2
Допоміжні
ІТР
21
3
330,8
43,5
1312,7
1208,3
17
3
196
26
961
722
168,8
167,3
136,6
167,4
4.
Заводоуправління
59
975
1377,1
58
777
1116
125,5
123,4
5.
Сторожова охорона
21
127,6
506,3
21
77
306
165,7
165,5
6.
Медпункт
4
21,9
456,2
4
15
313
146
145,8
7.
Лікарняні листи
-
145,7
-
-
71
-
205,2
-
8.
Трудова угода
-
71,5
-
-
77
-
92,9
-
Всього по підприємству
797
10400
1065
730
7056
805
147,4
132,3
Обсяг продажу на 1 грн. ФОП складає 5,60 грн. проти 6,69 грн. в 2004 році, що дорівнює 89,6 % (1,09 грн.) – до 2004 року.
Цей показник характеризує: що ріст заробітної плати відбувається швидше ніж ріст обсягу реалізації.
Ріст ФОП в 2005 році складає 147,4 % до 2004 року дорівнює сумі – 3344 тис. грн.., в тому числі за рахунок:
збільшення обсягів виробленої продукції ФОП збільшився на 2116 тис. грн..
збільшення розцінок на відливки та обов‘язкових доплат згідно Колективного договору ФОП збільшився на 1228 тис. грн..
6.Забезпечення виробництва матеріально-технічними ресурсами.
Для безперебійного функціонування виробництва необхідно добре налагодити матеріально-технічне забезпечення, яке на підприємстві здійснюється через відділ матеріально-технічного забезпечення.
Головним завданням служби забезпечення підприємства є своєчасне і оптимальне забезпечення виробництва необхідними ресурсами відповідно комплектності і якості.
Вирішуючи завдання забезпечення, працівники служб забезпечення повинні вивчати і враховувати попит і пропозиції на всі необхідні підприємству матеріальні ресурси, рівень і зміна цін на них і на послуги посередницьких організацій, вибирати найбільш економічну форму руху товарів, оптимізувати запаси, знижувати транспортно-заготівельні і складські витрати.
Служби забезпечення для своєї роботи керуються такими напрямками:
- Планування, яке вивчає:
внутрішнє і зовнішнє середовище підприємства, а також ринок окремих товарів;
прогнозує і визначає потреби всіх видів ресурсів, планує оптимальні господарські зв’язки;
оптимізує виробничі запаси;
планує потреби матеріалів і встановлює їх ліміт на відпуск цехом;
оперативно планує забезпечення;
- Організація, яка включає:
збір інформації про потреби в сировині, участь в ярмарках, виставках-продажах, аукціонах;
аналіз всіх джерел задоволення потреби в матеріальних ресурсах з метою вибору найбільш оптимального;
укладання з постачальниками господарських договорів на поставку продукції;
отримання і організація завозів реальних ресурсів;
організацію складського господарства, яке входить в склад служб забезпечення;
забезпечення цехів, дільниць, робочих місць необхідними матеріальними ресурсами;
- Контроль і координація роботи в склад яких входять:
контроль за виконанням договірних зобов’язань постачальників, виконання ними строків поставки продукції;
контроль за розходом матеріальних ресурсів на виробництві;
вхідний контроль за якістю і комплектністю поступаючих матеріальних ресурсів;
контроль за виробничими запасами;
висунення претензії постачальникам, транспортним організаціям;
аналіз роботи служб забезпечення, розробка заходів по координації діяльності цих служб і підвищення її ефективності.
В умовах ринку підприємство саме вибирає постачальників, а значить і саме має право на вибір ефективних ресурсів. Це заставляє працівників МТЗ вивчати ринок, а також якість поставок, співпрацювати з різними постачальниками.
Для великих підприємств служби МТЗ можуть бути розширені і будуються по функціональному або матеріальному признаку. В першому випадку функція забезпечення (планування, заготовка, зберігання, відпуск) виконуються окремою групою працівників. В другому випадку окремі групи працівників виконують всі функції забезпечення по конкретному виду матеріалів.
Сировина, матеріали, паливо, запасні частини для ремонту, інструменти та інвентар – це все що необхідно для забезпечення безперебійної роботи підприємства. Для виготовлення 1 тони чавуну необхідно більше 50-ти найменувань основних матеріалів, зокрема таких як: чавуни, лом чавунний, різні види лігатури і феросплавів, піску і цегли. Для виготовлення стержнів смолу СФ 15 завозять з Орєхово-Зуєво, Московської області. Основними постачальниками чавунів є металургійні підприємства Донеччини. Бентоніт і Антрапур завозять згідно контрактів з Болгарії і Німеччини. Нестача 1 вагону чавунів або ж 5 кг емульсії може паралізувати роботу виробництва на певний час.
Визначення згідно плану виробництв, потреб в сировині і матеріалах, обладнанні, паливно-мастильних матеріалів відбувається на базі встановлюваних норм витрат для виконання виробничої програми, ремонтно-експлуатаційних потреб виробництва, а також для створення необхідних виробничих запасів.
Своєчасне забезпечення якісними матеріалами є однією з головних пріоритетів служби матеріально-технічного постачання. Багато чого в організації матеріально-технічного постачання залежить від того наскільки чітко, обґрунтовано і своєчасно складена заявка на матеріально-технічні ресурси, потрібні в наступному плановому періоді. Відділ постачання організовує одержання і правильне зберігання, забезпечує безперебійне постачання виробництва необхідними матеріальними ресурсами і контролює правильність їх витрачання. На підприємстві встановлений суворий порядок в обліку і зберіганні матеріалів і сировини.
Аналіз витрат матеріалів наведено в таблиці 5
Таблиця 5
Аналіз витрати матеріалів
№ п/п
Найменування матеріалу
Марка матеріалу
Одиниця виміру
Залишок на 1.01.04 р.
Надійшло
Фактичні витрати(на основне виробництво)
Залишок на кінець року
Нормативні витрати на придатне литво
Результат: економія (-), перевитрати(+)
В т. ч. на технологічні втрати
Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!
0%
Оголошення від адміністратора