Міністерство освіти і науки України
Національний університет водного господарства та природокористування
Звіт
про ексклюзивне дослідження
з дисципліни «Аудит»
на тему:
« Аудит ефективності збутової діяльності »
ПЛАН
Вступ
Аудит збутової діяльністі на підприємстві
Витрати на збут та інші витрати діяльності
Розподіл збутових витрат
Система довідників - автоматизації обліку збуту
Висновок
Список використаних джерел
Вступ
На сучасному етапі ринкової економіки в силу загострення конкуренції за ринки збуту, росту витрат, а також підвищення вимог споживачів стосовно якості обслуговування, основним фактором, який визначає виживання торговельних підприємств та їх цілеспрямований розвиток, є ефективність системи збутової діяльності.
У зв’язку з цим все більше значущими стають питання щодо оцінки системи збуту, що і являє собою предмет аудиту збутової діяльності торговельних підприємств.
Аудит – комплексна оцінка результатів збутової діяльності шляхом всебічного, періодичного та незалежного аналізу збутових операцій.
Основна мета аудиту – орієнтація системи управління збутовою діяльністю на досягнення цілей підприємства в області збуту.
Тому в процесі управління збутовою діяльністю на підприємстві для створення найбільш ефективної системи збуту та досягнення комерційних цілей слід здійснювати маркетинговий аудит за наступними напрямками:
1.стратегічний аудит маркетингової діяльності;
2. тактичний аудит системи збуту, який складається з організаційного і
процедурального зрізів;
3. аудит прибутковості збуту.
В сучасних умовах функціонування підприємств на ринку, що характеризуються підвищеним рівнем ризику і невизначеністю, використання аудиторського підходу до організації збутової діяльності є єдиною і необхідною передумовою її вдосконалення, що забезпечить їм не тільки короткочасний комерційний успіх, але й посилить стратегічне спрямування. Для забезпечення своєчасного виявлення внутрішніх збутових ризиків в галузі збуту торговельним підприємствам доцільно проводити діагностику збутового потенціалу.
Збут слід розглядати в якості найважливішого інструменту аудиторської діяльності, на якій грунтується конкурентна перевага підприємства на ринку.
Аудит збутової діяльністі на підприємстві
В процесі управління збутовою діяльністю на підприємстві для створення найбільш ефективної системи збуту та досягнення комерційних цілей слід здійснювати маркетинговий аудит за наступними напрямками:
1.стратегічний аудит маркетингової діяльності;
2. тактичний аудит системи збуту, який складається з організаційного і
процедурального зрізів;
3. аудит прибутковості збуту.
Стратегічний аудит системи збуту процес дуже важкий та трудоємкісний, в якому акценти зміщуються з простого фіксування фактичного стану в бік перспективного, випереджаючого контролю. Таким чином, в центрі стратегічного аудиту опиняється не минуле, а сучасне та майбутнє. Аналіз сучасного спрямований на дослідження руху підприємств до поставлених цілей в галузі збуту. Аналіз майбутнього дозволяє оцінювати ризики та можливості підприємства.
Мета стратегічного аудиту — визначити чи достатньо ефективно підприємство використовує усі маркетингові можливості, які мають місце в області збуту.
Стратегічний аудит збуту передбачає також аналіз цільового ринку – одного з най важливіших напрямів аудиту системи збуту, спрямованого, передусім, на дослідження споживачів.
Для забезпечення раціональної цільової орієнтації і визначення всього
комплексу спонукальних мотивів, якими керуються споживачі при прийнятті рішення про покупку товарів, підприємству дуже важливо досліджувати иємству кінцевого споживача, тому що саме виживання і функціонування ринку залежить від спроможності знаходити споживачів і задовольняти їхні запити і потреби. Це обумовлює необхідність систематичного і всебічного вивчення потреб, смаків, бажань, мотивів покупців, стану і динаміки попиту у взаємозв'язку зі змінами в системі споживчих переваг для прийняття маркетингових рішень.
В даний час сила впливу різних груп покупців на діяльність торгових підприємств досить значна, що обумовлено наступними причинами:
• посилення тенденції в теорії і практиці бізнесу до "індивідуалізації"
споживача;
• зниження купівельної спроможності населення, що підвищує еластичність
попиту, формує високу чутливість до методів стимулювання збуту;
• посилення торгової сили покупця, що обумовлює підвищення ступеня
залежності продавця від покупця;
• збільшення пропозиції стандартизованих товарів, що забезпечує великий вибір аналогічних за якістю товарів;
• збільшення числа товарів-замінників, товарів, що імітують і дублюють вироби відомих торгових марок, що сприяє переорієнтації покупців на менш якісні, але більш дешеві товари.
Витрати на збут та інші витрати діяльності
В умовах ринкової економіки важливо, поряд з оцінкою виробничих процесів, отримувати детальну інформацію про збут продукції, це зумовлено тим, що:
– збут, завершуючи процес відтворення, забезпечує перетворення товарної форми на грошову, що дає можливість підприємству відновлювати виробничий цикл та виконувати численні фінансові зобов’язання;
– у результаті реалізації продукції визначають фінансовий результат діяльності підприємства;
– економічні показники збутової діяльності служать основою побудови маркетингового, виробничого, фінансового планів підприємства, а також для оцінки господарської діяльності зовнішніми користувачами інформації;
– у процесі збутової діяльності формується ціна на продукцію;
– збут продукції служить задоволенню потреб споживачів.
Основним носієм інформації на підприємстві є система бухгалтерського обліку. Облік збутової діяльності, залежно від завдань, які він вирішує, можна поділити на такі види:
1. Облік, спрямований на отримання даних для складання форм фінансової звітності з метою оцінки фінансового стану підприємства, – фінансовий облік;
2. Облік, спрямований на отримання інформації для прийняття управлінських рішень щодо формування збутової та виробничої програм, оцінки ефективності витрат у розрізі споживачів, товарів, каналів збуту, для встановлення ціни на товар, контролю за нормами витрат; визначення доходу в розрізі ринкових сегментів – управлінський облік.
Формування ринкового господарства вимагає більше уваги надавати управлінському облікові процесу збуту, який покликаний розв’язати такі завдання:
– планування обсягів продажу одягу, виручки від його реалізації, асортименту випуску для побудови програми збуту в розрізі груп споживачів, каналів розподілу;
– проведення аналізу беззбиткового продажу з метою формування ціни на готовий одяг, асортименту реалізаційного кошика підприємства; визначення обсягів реалізації для отримання фіксованої величини прибутку;
– формування кошторису витрат на збут, контроль за його виконанням;
– облік і контроль руху запасів готової продукції на складі та витрати на підтримання складських запасів;
– облік поточної дебіторської заборгованості за реалізовану продукцію у розрізі клієнтів, видів продукції, термінів погашення;
– складання внутрішньої звітності у розрізі сегментів збутової діяльності.
Головним завданням управлінського обліку є передбачення результатів майбутніх операцій. Планування, прогнозування у ринкових умовах господарювання виступає важливим інструментом управління господарською діяльністю підприємства, її координації та контролю. Незважаючи на це процедурі планування показників збутової діяльності приділяють, на жаль, незначну увагу, обмежуючись лише формуванням загального бюджету збуту, в якому відображають один показник – обсяг збуту.
Його доцільно було б доповнити допоміжними бюджетами, складеними у розрізі географічних районів, груп клієнтів, каналів розподілу, часових періодів. У бюджетах необхідно вказати заплановану ціну реалізації продажу кожної номенклатурної групи в кількісному вираженні, а також виручку від реалізації продукції за кожним зовнішнім елементом діяльності. Складений таким чином бюджет (програма) збуту є основою для формування всіх бюджетів і кошторисів витрат, тому від точності його побудови залежить надійність інших планових показників.
Для побудови бюджету збуту використовують аналіз беззбитковості – визначення критичного обсягу продажу, що базується на поділі витрат виробництва на постійні та змінні. Такий поділ дає можливість встановити функціонально–математичну залежність між прибутком, обсягом, собівартістю, що дозволяє:
1) визначити обсяг продажу, який би забезпечив відшкодування всіх витрат;
2) визначити обсяг продажу для отримання певної величини прибутку;
3) встановити вплив структурних зрушень на рівень прибутку;
4) виявити нижню межу ціни на продукцію;
5) розрахувати величину прибутку при змінні постійних, змінних витрат. Аналіз беззбиткового продажу ґрунтується на знаходженні критичної точки реалізації продукції за допомогою графічного методу чи математичних формул. Кожен із методів має свої переваги і недоліки, проте жоден не є абсолютним. Оскільки побудова оптимізаційних моделей беззбитковості можлива за наступних умов:
1) усі інші змінні залишаються постійними;
2) один виріб або постійна номенклатура виробів;
3) прибуток розраховують за змінними витратами;
4) сукупні витрати і сукупний дохід є лінійними функціями обсягу виробництва;
5) аналізують лише допустимий діапазон обсягів виробництва;
6) витрати можна точно поділити на постійні та змінні.
Важливою умовою, щодо проведення аналізу беззбитковості на фірмі, що виробляє кілька видів продукції, є постійність структури продажу, оскільки зміни в ній призводять до зміщення точки рівноваги.
При проектування програми збуту, визначені обсягу продажу, ціни на продукцію, величини доходу від реалізації необхідним є формування кошторису збутових витрат. Ринкове господарювання вимагає від фірм надання значної уваги витратам збуту, розробки чіткої системи їх класифікації, планування обліку і контролю за ефективністю їх здійснення. {1.ст. 37-42}
Розподіл збутових витрат
Розподіл збутових витрат – пропорційно до виробничої собівартості готової продукції або ж виручки від реалізації продукції, має ряд недоліків:
– розподіл збутових витрат пропорційно до виробничої собівартості призводить до того, що матеріало – і трудомістка продукція стає ще дорожчою за рахунок включення до її вартості більшої частини непрямих накладних витрат;
– розподіл збутових витрат пропорційно до загальної вартості реалізації, маючи на меті рівномірно віднести витрати на групи реалізованої продукції на основі визначеного коефіцієнта розподілу, сприяє збільшенню вартості і так дорогого пошитого одягу, хоча насправді витрати на складування та транспортування цієї продукції можуть бути незначними.(рис.3)
Рис 3. Розподіл збутових витрат
Практику розподілу збутових витрат пропорційно до загальної вартості реалізації доцільно застосовувати лише у тих випадках, коли на підприємств є продукція, яка, окрім, значних виробничих витрат, потребує додаткових особливих умов зберігання або транспортування. У всіх інших випадках економічно обґрунтованим є розподіл збутових витрат, особливо витрат на складування, між групами продукції на основі використання натуральних показників обсягів реалізації – кількість штук, упаковок, вага продукції.
Ефективним засобом контролю виконання бюджетів збуту, є їх порівняння з даними, отриманими в аналітичній бухгалтерії підприємства. Аналітичний облік процесу збуту досить трудомісткий,тому на підприємствах - автоматизована. Використання ЕОМ не тільки зменшує витрати ручної праці, підвищує оперативність даних з обміну готової продукції, її реалізації, заборгованості за реалізовану продукцію, але й дає змогу вдосконалювати організацію і методику обліку, ефективніше управляти збутом продукції. АРМ з обліку процесу збуту тісно взаємопов’язане з АРМ “Управління збутовою діяльністю”.
Система довідників - автоматизації обліку збуту
Важливу роль в автоматизації обліку збуту виконує система довідників: довідник одиниць величин; довідник договорів–замовлень; коди підприємств, які є споживачами продукції; довідник видів транспорту; ознаки категорії споживачів (платоспроможність, обсяги замовлень, вид оплати); ознаки категорій запасів готової продукції, довідник видів операцій.
АРМ “Обліку процесу збуту” повинне включати такі модулі:
1) облік реалізації готових виробів;
2) облік комерційної заборгованості;
3) облік витрат, пов’язаних із збутовою діяльністю.
Перший модуль дозволяє отримувати інформацію на запит споживача про залишки готової продукції на складі й одночасно суму реалізованої продукції в необхідному за номенклатурою групою, видами клієнтів, видами операцій, календарними періодами.
Другий модуль призначений для обліку замовлень, визначення сум заборгованості за платіжними документами, сум простроченої заборгованості в розрізі кількості днів не оплати, видів клієнтів, каналів розподілу.
Третій модуль вирішує завдання формування бази даних про витрати на збут продукції у розрізі зовнішніх сегментів діяльності.
На виході АСБО збутової діяльності підприємства повинна формуватися внутрішня сегментна звітність.
Витрати на збут відображаються в бухгалтерському обліку такими записами:
1) відображення суми витрат на пакувальні матеріали і ремонт тари:
Дт 93 “Витрати на збут”
Кт 204 “Тара і тарні матеріали”
2) відображення суми нарахованої заробітної плати працівникам відділу збуту:
Дт 93 “Витрати на збут”
Кт 661 “Розрахунки за заробітною платою”
3) відображення суми нарахувань на обов’язкове соціальне страхування:
Дт 93 “Витрати на збут”
Кт 65 “Розрахунки зі страхування”
4) відображення суми оплачених послуг збутових посередників, зовнішньоторговельних організацій:
Дт 93 “Витрати на збут”
Кт 685 “Розрахунки з іншими кредиторами”
5) відображення суми амортизації необоротних активів, що використовуються відділом збуту:
Дт 93 “Витрати на збут”
Кт 13 “Знос необоротних активів”
6) списання на рахунок фінансового результату суми витрат на збут в кінці звітного періоду:
Дт 791 “Результат основної діяльності”
Кт 93 “Витрати на збут”
Протягом місяця ці витрати обліковуються по дебету рахунок 93 “Витрати на збут” у розрізі встановлених статей витрат.
Фінансовий результат операційної діяльності визначають з урахуванням інших операційних витрат, облік яких ведеться на рахунку 94 “Інші витрати операційної діяльності” у розрізі субрахунків:
941 “Витрати на дослідження і розробки”
942 “Собівартість реалізованої іноземної валюти”
943 “Собівартість реалізованих виробничих запасів”
944 “Сумнівні та безнадійні борги”
945 “Втрати від операційної курсової різниці”
946 “Втрати від знецінення запасів”
947 “Нестачі і витрати від псування цінностей”
948 “Визнані пені, штрафи, неустойки”
949 “Інші витрати операційної діяльності”.
За дебетом рахунка 94 “Інші операційні витрати” відображаються суми визнаних витрат на підставі первинних документів:
1) списання витрат на дослідження і розробки:
Дт 941 “Витрати на дослідження і розробки”
Кт 20 “Виробничі запаси”
2) списання собівартості реалізованої іноземної валюти за курсом НБУ на дату списання:
Дт 942 “Собівартість реалізованої іноземної валюти”
Кт 334 “Грошові кошти в дорозі в іноземній валюті”
3) списання собівартості реалізованих виробничих запасів:
Дт 943 “Собівартість реалізованих виробничих запасів”
Кт 20 “Виробничі запаси”
Кт 22 “Малоцінні та швидкозношувані предмети”
4) нарахування резерву сумнівних боргів на дебіторську заборгованість за реалізовані товари, роботи, послуги:
Дт 944 “Сумнівні та безнадійні борги”
Кт 38 “Резерв сумнівних боргів”
5) списання втрат від знецінення запасів:
Дт 946 “Втрати від знецінення запасів”
Кт 28 “Товари” або
Кт 20 “Виробничі запаси”
6) списання визнаних штрафів, пені, неустойки:
Дт 948 “Визнані пені, штрафи, неустойки”
Кт 685 “Розрахунки з іншими кредиторами”
Наприкінці місяця або кварталу ці витрати списуються з рахунка № 94 “Інші операційні витрати” в дебет рахунка № 79 “Фінансові результати”.
Висновок
Збут слід розглядати в якості найважливішого інструменту аудиторської діяльності, на якій грунтується конкурентна перевага підприємства на ринку.
В сучасних умовах функціонування підприємств на ринку, що характеризуються підвищеним рівнем ризику і невизначеністю, використання аудиторського підходу до організації збутової діяльності є єдиною і необхідною передумовою її вдосконалення, що забезпечить їм не тільки короткочасний комерційний успіх, але й посилить стратегічне спрямування. Для забезпечення своєчасного виявлення внутрішніх збутових ризиків в галузі збуту торговельним підприємствам доцільно проводити діагностику збутового потенціалу.
Оцінка ефективності збутової діяльності підприємств показала, що більш результативною і успішною збутова діяльність була в середніх і малих спеціалізованих, а також комбінованих підприємствах.
Вибір цільового ринку торговельним підприємствам доцільно здійснювати за картою обгрунтування вибору цільового ринку підприємства на основі оцінки привабливості ринкових сегментів і спроможності підприємства до ефективного функціонування в них.
Для мінімізації ступеня невизначеності і ризику в процесі функціонування на цільовому ринку і забезпечення ефективного просування товарів підприємствам доцільно розроблювати стратегії ринкового позиціювання підприємства та внутрішнього і зовнішнього позиціювання його товарів. Щодо ринкового позиціювання, підприємствам, життєвий цикл цільового ринку яких знаходиться на стадії формування, доцільно використовувати стратегію, яка базуватиметься на іміджі. Це припускає створення образу підприємства, який буде відрізняти його від конкурентів. Підприємства, цільовий ринок яких знаходиться на стадії прискореного зростання можуть використовувати стратегію позиціювання по персоналу.
Дана стратегія припускає навчання і підвищення кваліфікації збутового персоналу, що забезпечить підприємству високий рівень обслуговування покупців, ефективний зворотний зв'язок, і завдяки цьому конкурентні переваги.
Підприємствам на стадії уповільнення зростання доцільно здійснювати ринкове позиціювання, яке грунтується на сервісному диференціюванні, що передбачає надання комплексу послуг, відмінних від конкурентів.
Цільовий ринок на стадії стабілізації дуже чутливий до стимулюючого впливу з боку продавця, що обумовлює необхідність застосування стратегії позиціювання, яка базується на відмінних особливостях стимулювання збуту, а також на позитивних особливостях стиля продажу підприємства.
Підприємства зможуть забезпечити перспективу свого існування тільки на основі стратегічного управління, одним з найважливіших компонентів якого є процеси формування і реалізації збутових стратегій підприємства: - для посилення цільової орієнтації збутової діяльності підприємствам доцільно розроблювати стратегії взаємовідносин з покупцями; - для забезпечення нарощування і активного використання маркетингових, інформаційних, управлінських і комунікаційних можливостей в сфері збуту підприємствам необхідно вибирати оптимальну стратегію управління збутовим потенціалом, при цьому детермінанти комплексної системи збутового потенціалу слід визначати з урахуванням стадії життєвого циклу цільового ринку; - з метою удосконалення адаптивного механізму підприємствам слід розроблювати стратегії управління збутовими ризиками.
Список використаних джерел:
1. Усач Б.Ф. Аудит : навч. посібник. – К.: «Знання» – Пресс, 2002 р
2. Білуха М.Т. Курс аудиту: - К.: Вища школа - Знання, 1998, 574с.
3. Жила В.Т. Ревізія і аудит : - К.: МАУП, 1998, 96с.
4. Зубілевич С.Я., Голов С.Ф. Основи аудиту: - К.: Ділова Україна - 1996,370с.
5. Лабьшцев Н.Т. Аудит: - М.: ПРИОР- 1999,- 208с.
6. Романов А.Н., Одинцов Б.Е. Автоматизация аудита: - М.: ЮНИТИ, 1999.- 336с.
7. Вимоги до аудиту в умовах реформування обліку і звітності в Україні//Аудит, ревізія, контроль// №10, 1999р., с38-42.