Подякувати Студентському архіву довільною сумою
Admin
26.02.2023 12:38
Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!
Методичні вказівки до виконання БАКАЛАВРСЬКИХ КВАЛІФІКАЦІЙНИХ РОБІТ
Інформація про навчальний заклад
ВУЗ:
Інші
Інститут:
Не вказано
Факультет:
Телекомунікації
Кафедра:
Не вказано
Інформація про роботу
Рік:
2024
Тип роботи:
Методичні вказівки до виконання дипломних та магістерських кваліфікаційних робіт
Предмет:
Телекомунікації
Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):
Методичні вказівки до виконання
БАКАЛАВРСЬКИХ КВАЛІФІКАЦІЙНИХ РОБІТ
на здобуття базової вищої освіти за напрямком
6.0924 "Телекомунікації"
1. МЕТА І ЗАВДАННЯ 3
2. ОРГАНІЗАЦІЯ ВИКОНАННЯ БАКАЛАВРСЬКИХ РОБІТ 5
2.1. Вибір і затвердження теми і керівника. 5
2.2. Отримання завдання на бакалаврську роботу 6
2.3. Виконання бакалаврської роботи. 6
2.5 Складання керівником відгуку. 6
2.6 Підготовка до захисту. 7
2.7 Призначення рецензента і рецензування ним роботи. 7
2.8 Захист бакалаврської роботи на ДЕК. 7
3. ВИБІР І ЗАТВЕРДЖЕННЯ ТЕМИ 8
4. ЗМІСТ БАКАЛАВРСЬКОЇ РОБОТИ 9
5 ВИМОГИ ДО БАКАЛАВРСЬКОЇ РОБОТИ 11
5.1 Титульний аркуш 11
5.2 Завдання на бакалаврську роботу 11
5.3 Реферат 11
5.4 Зміст 11
5.5 Вступ 12
5.6 Основна частина 12
5.7 Висновок 13
5.8 Список використаних джерел 14
5.9 Додатки 14
6. ОФОРМЛЕННЯ ПОЯСНЮВАЛЬНОЇ ЗАПИСКИ 15
6.1 Загальні вимоги 15
6.2 Нумерація сторінок записки пояснення 16
6.3 Нумерація розділів, підрозділів, пунктів і підпунктів 17
6.4 Ілюстрації 18
6.5 Таблиці 20
6.6 Примітки 21
6.7 Формули і рівняння 22
6.8 Посилання 24
6.9 Список використаних джерел 24
6.10 Додатки 25
7 ВИМОГИ ДО ГРАФІЧНОГО МАТЕРІАЛУ 26
7.1. Вимоги до виконання структурних, функціональних і принципових схем. 26
7.2. Вимоги до демонстраційних плакатів. 27
8. ПІДГОТОВКА ДО ЗАХИСТУ 29
8.1. Вимоги до відгуку керівника. 29
8.2. Попередній захист бакалаврських робіт 30
8.3. Вимоги до рецензії. 30
9 ЗАХИСТ БАКАЛАВРСЬКИХ РОБІТ 32
Додаток 1. Взірець заяви студента 33
Додаток 2. Взірець завдання на бакалаврську кваліфікаційну роботу 34
Додаток 3. Тематика бакалаврських кваліфікаційних робіт. 36
Додаток 4. Титульний аркуш бакалаврських кваліфікаційних робіт. 38
Додаток 5. Реферат (анотація) бакалаврських кваліфікаційних робіт. 39
1. МЕТА І ЗАВДАННЯ
Галузевим стандартом вищої освіти по напряму підготовки бакалаврів 6.0924 "Телекомунікації" , передбачена державна атестація випускників у вигляді:
державного іспиту
захисту бакалаврської кваліфікаційної роботи.
Випускна кваліфікаційна робота бакалавра виконується у формі бакалаврської роботи і має бути представлена у вигляді текстового документа з додатком відповідного графічного матеріалу, що виконується з дотриманням стандартів і єдиної системи конструкторської документації (ЕСКД).
Дипломна робота на здобуття ступеня бакалавра по напряму 6.0924 «Телекомунікації» ставить за мету систематизацію, закріплення і розширення отриманих в процесі навчання теоретичних і практичних знань, а також оцінку підготовленості студентів до самостійної і ефективної роботи в умовах науково-технічного прогресу, економічного і культурного розвитку суспільства.
Випускна кваліфікаційна робота – бакалаврської кваліфікаційної роботи є самостійною роботою студентів і має бути теоретичним або (і) експериментальним дослідженням, пов'язаним з вирішенням окремих, часткових завдань, що визначені особливостями підготовки по напряму «Телекомунікації». При відповідному обгрунтуванні дипломна робота може представляти узагальнення ряду нетипових курсових робіт, виконаних студентом по індивідуальних завданнях.
Тематика бакалаврських робіт повинна відповідати вимогам кваліфікаційних характеристик бакалавра, що визначають зміст бакалаврської кваліфікаційної роботи. При визначенні тематики слід також враховувати, що кваліфікаційна робота бакалавра більшою мірою повинна носити науково-дослідний характер з елементами проектування.
За якістю бакалаврської роботи і глибині матеріалу, що пропрацював, а також за результатами захисту роботи Державна атестаційна комісія (ДЕК) оцінює рівень підготовки випускника відповідно до вимог державного освітнього стандарту і вирішує питання про присвоєння йому ступені бакалавра по напряму 6.0924 «Телекомунікації».
2. ОРГАНІЗАЦІЯ ВИКОНАННЯ БАКАЛАВРСЬКИХ РОБІТ
Виконання бакалаврської роботи складається з наступних основних етапів:
Вибір і затвердження теми і керівника
Отримання завдання на бакалаврську роботу
Виконання бакалаврської роботи
Підготовка доповіді
Складання керівником відгуку
Попередній захист бакалаврської роботи на кафедрі
Призначення рецензента і рецензування ним роботи
Захист бакалаврської роботи на ДЕК
2.1. Вибір і затвердження теми і керівника.
Керівник бакалаврської роботи визначає об'єм і терміни виконуваної студентом роботи, при цьому:
видає завдання на бакалаврську роботу;
надає допомогу в розробці календарного плану на весь період виконання бакалаврської роботи;
рекомендує необхідну літературу, типові роботи і інші джерела по темі;
проводить необхідні консультації;
рекомендує залучати для консультації інших фахівців (у разі потреби);
систематично контролює хід виконання етапів роботи.
Вибір і затвердження теми бакалаврської роботи здійснюється на основі заяви студента (взірець заяви додаток 1. ). Вибір і затвердження теми бакалаврської роботи здійснюється до початку переддипломної практики. На основі теми бакалаврської кваліфікаційної роботи видається індивідуальне завдання на переддипломну практику. Результати виконання індивідуального завдання на переддипломну практику лягають в основу бакалаврської кваліфікаційної роботи.
2.2. Отримання завдання на бакалаврську роботу
Після вибору і затвердження теми на основі заяви студента (взірець заяви додаток 1), студент спільно з керівником складає завдання на бакалаврську роботу з детальним календарним планом, який включає вузлові питання і терміни їх виконання (взірець з завдання додаток 2 ).
2.3. Виконання бакалаврської роботи.
Виконання бакалаврської роботи містить наступні етапи:
Вивчення стану даного питання.
Конкретизація завдань аналізу, розрахунку, проектування (дослідження).
Вибір методів математичного опису або моделювання процесів в телекомунікаційних системах.
Розробка або удосконалення проектних рішень і детальний розрахунок або розробка окремих елементів телекомунікаційних систем..
Розробка спеціальних програм, вибір стандартних або універсальних програм для розрахунку і аналізу досліджуваних процесів.
Оформлення пояснюючої записки і розрахунково-графічного матеріалу.
2.5 Складання керівником відгуку.
Після виконання бакалаврської роботи керівник перевіряє роботу і складає відгук, в якому охорактеризовує вирішення поставлених завдань у бакалаврській роботі, відповідність роботи завданню та оцінює бакалаврську роботу студента у п’ятибальній шкалі.
2.6 Підготовка до захисту.
Студент при підготовці до захисту бакалаврської роботи повинен скласти доповідь, проглянути матеріали основних дисциплін по темі роботи і креслярсько-графічні матеріали, провести репетицію доповіді.
2.7 Призначення рецензента і рецензування ним роботи.
Виконана бакалаврська робота з відгуком керівника подається студентом на кафедру «Телекомунікації» для проходження попереднього захисту. Завідувач кафедри «Телекомунікації» назначає комісію по попередньому захисту бакалаврських робіт. Після успішного попереднього захисту бакалаврської роботи призначається рецензент, який здійснює рецензування роботи.
2.8 Захист бакалаврської роботи на ДЕК.
До захисту бакалаврських робіт на засіданні ДЕК допускаються студенти, що виконали бакалаврську роботу, оформили креслярсько-графічні матеріали мають відгук керівника та позитивну рецензію.
Перед початком роботи ДЕК, на останньому тижні виконання бакалаврської роботи, відповідальний за дипломне проектування формує графік захистів. Графік захистів затверджує завідувача кафедри «Телекомунікацій». Без поважної причини, зміна дати захисту неможлива. Зміна дати захисту бакалаврських робіт можлива тільки із дозволу завідувача кафедри «Телекомунікацій»
3. ВИБІР І ЗАТВЕРДЖЕННЯ ТЕМИ
Теми бакалаврських робіт визначаються кафедрою «Телекомунікації», перелік яких оголошується студентам на початку 8-го семестру.
Тематика має бути актуальною і відповідати сучасному стану і перспективам розвитку науки і техніки в області телекомунікаційних систем або суміжних з ними галузей науки і техніки. Відповідальність за науково-технічний рівень теми і її актуальність несе завідувач кафедри і керівник бакалаврської роботи. В окремих випадках тема може бути запропонована самим студентом. Перелік основних тематик бакалаврських робіт приведено в додатку 3 .
Час, що відводиться на підготовку бакалаврської кваліфікаційної роботи, складає п‘ять тижнів.
Студент зобов'язаний не пізніше ніж 17 квітня останнього року навчання вибрати тему бакалаврської роботи і керівника. Вибір теми здійснюється за письмовою заявою студента (взірець заяви додаток 1). Екземпляр заяви з підписами керівника і завідувача кафедрою студент зберігає до кінця захисту бакалаврської роботи.
Тема бакалаврської роботи і керівник закріплюється за студентом наказом ректора університету за поданням деканату факультету і в процесі виконання не міняється.
4. ЗМІСТ БАКАЛАВРСЬКОЇ РОБОТИ
Бакалаврська кваліфікаційна робота повинна складатися із пояснюючої записки і графічних матеріалів у вигляді окремих плакатів (креслень).
Записка формується в стислій і чіткій формі і повинна містити опис результатів аналізу, досліджень, розрахунків, проектних рішень і включати наступні структурні елементи:
титульний аркуш (додаток 4 );
завдання на бакалаврську роботу(додаток2 );
реферат (анотація) (додаток 5 );
зміст;
вступ;
основна частина, яка містить розділи з відповідними підрозділами, пунктами і підпунктами;
розділ з охорони праці та техніки безпеки;
висновок;
список використовуваних джерел;
додатки (включаються в роботу по розсуду виконавця).
Співвідношення окремих структурних елементів пояснюючої записки повинне відповідати вимогам кафедри і характеру теми.
Загальний об'єм пояснюючої записки повинен складати 65 -75 сторінок тексту формату А4.
Креслярсько-графічний матеріал залежить від теми бакалаврської роботи і може включати:
структурні схеми;
схеми організації зв‘язку;
структурну схему, що пояснює ідею роботи системи і її взаємодію із зовнішніми об'єктами;
функціональну схему, а при необхідності і часові діаграми, що пояснюють роботу пристрою або системи;
таблиці різних показників;
алгоритми розрахунків і аналітичні вирази;
блок-схеми програм;
діаграми і графіки.
Графічні матеріали повинні строго відповідати вимогам єдиної системи конструкторської документації.
Кількість листів графічного матеріалу встановлюється керівником диплома і складає 4 -5 листів формату А1.
5. ВИМОГИ ДО БАКАЛАВРСЬКОЇ РОБОТИ
5.1 Титульний аркуш
Титульний аркуш є першою сторінкою бакалаврської роботи. Взірець бланку титульного аркуша надано в додатку 4 .
5.2 Завдання на бакалаврську роботу
Завдання на бакалаврську роботу заповнюється керівником на стандартному бланку (додаток 2 ), який затверджується завідувачем кафедри .
5.3 Реферат
Реферат повинен коротко відображати вміст бакалаврської роботи і включати:
зведення про об'єм записки пояснення, кількості ілюстрацій, таблиць, додатків, кількості використовуваних джерел;
перелік ключових слів, який повинен містити від 5 до 15 слів або словосполук з тексту роботи. Ключові слова наводяться в називному відмінку і друкуються рядковими буквами в рядок через коми;
текст реферату повинен відображати об'єкт дослідження або розробки, мету роботи, отримані результати і рекомендації по їх впровадженню, сфера застосування.
Об'єм реферату не повинен перевищувати однієї сторінки.
Зразок реферату приведений в додатку 5.
5.4 Зміст
Вміст включає вступ, найменування всіх розділів, підрозділів, пунктів основної частини роботи (якщо вони мають найменування), висновок, список використовуваних джерел і додатків з вказівкою номерів сторінок, з яких починаються ці елементи бакалаврської роботи. Зразок змісту приведений в додатку 6.
5.5 Вступ
Мета вступу – дати уявлення про сукупність завдань, які пов'язані із написанням бакалаврської роботи.
Вступ повинне відображати актуальність і необхідність розробки даної теми. Давати оцінку сучасного стану проблем, що розглядаються в роботі, показувати важливість і значущість їх використання в певних галузях науки і техніки.
Загальний об'єм вступ не повинен перевищувати 2-3 сторінки. Вступ краще всього редагувати після завершення роботи.
5.6 Основна частина
Основна частина пояснюючої записки включає розділи, вміст і об'єм яких повністю залежить від характеру вибраної теми бакалаврської роботи (Додаток ).
Розділи по аналізу стану досліджуваного питання, постановці завдання і обгрунтуванню рішення є обов'язковим.
Аналітичний огляд сучасного стану задачі включає розгляд нових ідей, проблем і методів, можливі шляхи їх аналізу, технічної реалізації або комп'ютерного моделювання. Необхідно, аби матеріал, що наводиться, носив характер не анотування відомостей, наявних в раніше опублікованих книгах, статтях і звітах, а містив би критичний аналіз отриманих в цих роботах результатів. При цьому особливу увагу потрібно приділити освітленню недоліків і позитивних сторін вже відомих рішень задачі, методів, алгоритмів, програм або аналогічних за призначенням систем або пристроїв.
У постановці завдання, яке є логічним завершенням аналітичного огляду, формулюється мета бакалаврської роботи, перераховуються завдання, які будуть вирішені, і підкреслюється їх значимість для вирішення поставлених задач.
Обгрунтування проектного завдання включає розробку технічних вимог на проектовану систему, мережу або кінцевий засіб. При цьому необхідно враховувати призначення і місце проектованого об'єкту в комплексі, особливості його взаємодії з іншими елементами системи, вплив різних дій на об'єкт, його технічні параметри і характеристики.
Декілька розділів основної частини пояснюючої записки залежно від специфіки теми повинні містити обгрунтування вибору методів вирішення поставлених задач, теоретичні розрахунки параметрів і характеристик проектованого пристрою, системи чи мережі, вибір оптимальних варіантів або розробку схем організації зв‘язку, схем проектованого пристрою або його окремих вузлів.
У окремому розділі або тексті всієї основної частини пояснюючої записки може бути обгрунтовано вибір і дано результати використання стандартних або універсальних комп'ютерних програм для вирішення даних завдань, або приведені алгоритми і програми, складені дипломником.
Розділ, в якому приведені результати математичного моделювання, теоретичних розрахунків або проведених експериментальних досліджень і даний порівняльний аналіз отриманих результатів, в дипломній роботі є обов'язковим.
5.7 Висновок
Мета висновку – оцінка отриманих результатів бакалаврської роботи. У цьому розділі необхідно відобразити:
наскільки виконана бакалаврська робота відповідає завданню;
теоретичний або технічний рівень розробки, його відповідність сучасним вимогам і перспективам розвитку галузі телекомунікації;
роль проведених експериментальних досліджень в процесі виконання роботи;
аналіз отриманих результатів розрахунку, аналізу та моделювання ;
рекомендації по можливому практичному використанні роботи;
основні напрями подальшого розвитку питань, що розглядаються в бакалаврській роботі
Висновок повинен носити конкретний характер, його об'єм не повинен перевищувати 1 - 2 сторінок.
5.8 Список використаних джерел
Список повинен містити відомості про всі джерела, використані при виконанні бакалаврської роботи. Відомості про джерела в списку рекомендується розташовувати в порядку появи посилань на них в тексті.
5.9 Додатки
У додатки рекомендується включати матеріали, пов'язані з виконанням бакалаврської роботи, але що є допоміжними або дуже громіздкими для основної частини пояснюючої записки. У додатки можуть бути включені:
матеріали, доповнюючі пояснюючу записку;
проміжні математичні докази, формули, розрахунки;
таблиці допоміжних цифрових даних;
інструкції, методики, описи алгоритмів і програм завдань, що вирішуються в процесі виконання дослідження;
ілюстрації допоміжного характеру і др.;
описи апаратури і приладів, використовуваних при моделюванні та проведенні експериментів, вимірів, випробувань.
6. ОФОРМЛЕННЯ ПОЯСНЮВАЛЬНОЇ ЗАПИСКИ
Записка повинна бути переплетина.
Відгук і рецензія з бакалаврською роботою не переплітаються. Оформлення записки виконується відповідно до вимог ЕСКД
6.1 Загальні вимоги
Сторінки тексту пояснюючої записки і включені в бакалаврську роботу ілюстрації, таблиці і додатки повинні відповідати формату А4 (297 х 210 мм).
Записка має бути виконана комп’ютерним способом, на одній стороні аркуша білого паперу через 1,5 інтервалу шрифтом Times New Roman 14 кегль.
При виконанні тексту необхідно дотримувати рівномірну щільність, контрастність і чіткість зображення по всьому тексту. У записці мають бути чіткі лінії, букви, цифри і знаки, що не розпливлися.
Текст пояснюючої записки слід друкувати, дотримуючи наступних розмірів полів: ліве -30 мм.,праве – 10 мм, верхнє – 10 мм, і нижнє – 10 мм.
Дозволяється використовувати комп'ютерні можливості акцентування уваги на певних термінах, формулах, теоремах, застосовуючи можливості шрифту гарнітури Times New Roman.
Друкарські помилки, описки і графічні неточності, виявлені в процесі підготовки записки , допускається виправляти стиранням або закриттям білою фарбою і нанесенням на тому ж місці виправленого тексту (графіки) чорним чорнилом рукописним способом.
Вписувати в текст пояснюючої записки окремі слова, формули, знаки допускається лише чорним чорнилом або чорною тушшю.
Найменування: РЕФЕРАТ, ЗМІСТ, ВСТУП, ВИСНОВОК, СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ – служать заголовками структурних елементів бакалаврської роботи і не нумеруються
Заголовки структурних елементів бакалаврської роботи слід розташовувати в середині рядка без крапки в кінці і друкувати прописними буквами, не підкреслюючи.
Основну частину пояснюючої записки слід ділити на розділи, підрозділи і пункти. Пункти, при необхідності, можуть ділитися на підпункти. При діленні тексту на пункти і підпункти необхідно, аби кожен пункт містив закінчену інформацію.
Розділи, підрозділи, пункти і підпункти слід нумерувати арабськими цифрами і записувати з абзацу.
Розділи, підрозділи повинні мати заголовки. Пункти, як правило, заголовків не мають. Заголовки повинні чітко і коротко відображати вміст розділів, підрозділів.
Заголовки розділів, підрозділів і пунктів слід друкувати з абзацного відступу з прописної букви без крапки в кінці, не підкреслюючи.
Якщо заголовок складається з двох пропозицій, їх розділяють крапкою. Перенесення слів в заголовках не допускаються.
Відстань між заголовками і текстом мають бути не менше 2 – 4 інтервалів.
Кожен розділ слід починати з нової сторінки. Не можна поміщати в кінці сторінки заголовок без наступного за ним тексту в об'ємі не менше 2 рядків.
6.2 Нумерація сторінок записки пояснення
Сторінки пояснюючої записки слід нумерувати арабськими цифрами, дотримуючи крізну нумерацію по всьому тексту, включаючи додатки. Номер сторінки проставляють без крапки в праві стороні нижньої частини аркуша.
Титульний аркуш, завдання на бакалаврську роботу, реферат і зміст включаються в загальну нумерацію сторінок записки пояснення, але номер сторінки не проставляють.
Ілюстрації і таблиці, розташовані на окремих листах включають в загальну нумерацію сторінок записки. Ілюстрації, таблиці і роздруки на аркуші форматом А3 враховують як одну сторінку.
6.3 Нумерація розділів, підрозділів, пунктів і підпунктів
Розділи, підрозділи, пункти і підпункти основної частини пояснюючої записки слід нумерувати арабськими цифрами і записувати з абзацного відступу. Після номера розділу, підрозділу, пункту і підпункту в тексті крапку не ставлять.
Розділи основної частини пояснюючої записки повинні мати порядкову нумерацію в межах всього тексту, за винятком додатків, наприклад, 1., 2., 3. і так далі
Підрозділи повинні мати порядкову нумерацію в межах кожного розділу. Номер підрозділу складається з номерів розділу і підрозділу, розділених крапкою, наприклад, 1.1., 1.2., 1.3. і так далі Розділи, як і підрозділи, можуть складатися з одного або декількох пунктів.
Якщо текст не має підрозділів, то нумерація пунктів в нім має бути в межах кожного розділу, і номер пункту повинен складатися з номерів розділу і пункту, розділених крапкою, наприклад:
1 Аналіз методів побудови оптичних транспортних мереж
1.1 1.2 }Нумерація пунктів першого розділу 1.3
Якщо текст має підрозділи, то нумерація пунктів має бути в межах підрозділу і номер пункту повинен складатися з номерів розділу, підрозділу і пункту, розділених крапками, наприклад:
3. Розрахунок волоконнно-оптичної траси між Пунктами А та В
3.1 Розрахунок регенераційних ділянок
3.1.1 3.1.2 } Нумерація пунктів першого підрозділу третього розділу 3.1.3
Якщо розділ складається з одного підрозділу, то підрозділ не нумерується. Якщо підрозділ складається з одного пункту, то пункт не нумерується, або пункт має один підпункт, то нумерувати його не слід.
Усередині пунктів або підпунктів можуть бути приведені перерахування.
Перед кожним перерахуванням слід ставити дефіс або, при необхідності посилання в тексті на одне з перерахувань, рядкову букву, після якої ставиться дужка.
Для подальшої деталізації перерахувань необхідно використовувати арабські цифри, після яких ставиться дужка, а запис виробляється з абзацного відступу, наприклад.
а)____________
б)____________
або
1)_______
2)_______
6.4 Ілюстрації
Ілюстрації (креслення, графіки, схеми, діаграми) слід розташовувати в записці безпосередньо після першої згадки в тексті або на наступній сторінці. Розташування ілюстрацій має бути таким, аби їх можна було розглядати, не повертаючи записки, або з поворотом за годинниковою стрілкою.
Креслення, графіки, діаграми, схеми, що поміщаються в роботі, повинні відповідати вимогам державних стандартів ЕСКД.
Допускається виконання креслень, графіків, діаграм, схем з використанням комп'ютерного друку.
Фотознімки розміром менше форматом А4 мають бути наклеєні на стандартні листи білого паперу.
Ілюстрації за винятком ілюстрації додатків, слід нумерувати арабськими цифрами наскрізною нумерацією.
Якщо рисунок один, то він позначається “ Рис. 1”. Слово “ Рис.” і його найменування розташовують посередині рядка.
Допускається нумерувати ілюстрації в межах розділу. В цьому випадку номер ілюстрації складається з номера розділу і порядкового номера ілюстрації, розділених крапкою, наприклад, Рис. 1.1.
Ілюстрації повинні мати назву і при необхідності дані пояснень (текст після назви рисунка). Слово “ Рис.” номер і назву поміщають перед даними пояснень і розташовують таким чином: Рис.1.2. Волоконно-оптична траса між пунктами А та В. Розміщення регенераційних ділянок.
Позначення кривих і інші дані писати прямо на графіці не рекомендується: всі ці відомості поміщають в текст під рисунком , наприклад: 1 – ймовірність блокування при Рв=0.91 , 2 - ймовірність блокування при Рв=0.7, 3 - ймовірність блокування при Рв=0.1.
Написи, що позначають величини, які відкладені по осях графіків, виконують рядком, що паралельний горизонтальній осі. У написі вказують назву відкладеної величини і одиниці виміру. Одиниці виміру вказують в стандартних скороченнях і відділяють від назви величини коми, наприклад: навантаження, Ерл., напруга, мкВ, струм, А. В разі вживання умовних (відносних) безрозмірних одиниць слід писати “умовні одиниці ”, наприклад: напруженість поля, ум.од.
Допускається замінювати назви фізичних величин їх умовними позначеннями, наприклад: U, мВ; E, мкВ/м; I, мА. Стрілки на осях графіків робити не слід.
На всі ілюстрації мають бути данні посилання в записці з вказівкою їх порядкових номерів.
При посиланнях на ілюстрації слід писати “. відповідно до Рис. 2” при наскрізній нумерації і “… відповідно до Рис. 1.2” при нумерації в межах розділу.
6.5 Таблиці
Таблиці застосовують для кращої наочності і зручності порівняння показників. Назва таблиці, повинна відображати її зміст, бути точною та короткою. Назву таблиці слід поміщати над таблицею справа, по наступному форматі
Таблиця <номер-таблиці>
<назва таблиці>
Наприклад:
Таблиця 1.4.
Результати моделювання для швидкості 622,08 Мбіт/с
Завантаження
Середній час затримки комірок
, мкс
Максимальний час затримки комірки, , мкс
P(x)=10-8
P(x)=10-10
P(x)=10-12
0,4
0,94
4,96
5,66
7,08
0,5
1,062
7,08
8,49
9,91
0,6
1,24
9,91
12,74
14,87
0,7
1,53
15,58
19,12
23,36
0,75
1,77
19,82
24,78
29,74
0,8
2,12
26,2
33,28
39,65
0,85
2,71
37,52
46,73
55,93
0,9
3,89
58,76
73,63
88,5
0,95
7,43
123,9
155,1
186,2
При перенесенні частини таблиці назву поміщають лише над першою частиною таблиці, нижню горизонтальну риску, що обмежує таблицю, не проводять.
Таблицю слід розташовувати в записці безпосередньо після тексту, в якому вона згадується вперше, або на наступній сторінці.
На всі таблиці мають бути посилання в тексті. При засланні слід писати слово “таблиця ” з вказівкою її номера.
Наприклад: «Результати моделювання для випадку STM-4 приведено у таблиці 1.4.»
Таблицю з великою кількістю рядків допускається переносити на інший аркуш (сторінку). При перенесенні частини таблиці на інший аркуш (сторінку) слово “Таблиця” і її номер і назву вказують один раз над першою частиною таблиці, над іншими частинами пишуть слово “Продовження” і вказують номер таблиці.
наприклад: “Продовження таблиці 1.4”.
При перенесенні таблиці на інший аркуш (сторінку) заголовок поміщається лише над її першою частиною.
Таблиці нумерують арабськими цифрами крізною нумерацією.
Допускається нумерувати таблиці в межах розділу. В цьому випадку номер таблиці складається з номера розділу і порядкового номера таблиці, розділених крапкою.
Таблиці зліва, справа і знизу, як правило, обмежують лініями. Допускається застосовувати розмір шрифту в таблиці менший, ніж в тексті.
Горизонтальні у вертикальні лінії, що розмежовують рядки таблиці, допускається не поводити, якщо їх відсутність не утрудняє користування таблицею.
Заголовки граф, як правило, записують паралельно рядкам таблиці. При необхідності допускається перпендикулярне розташування заголовків граф.
6.6 Примітки
Слово “Примітка” слід друкувати з прописної букви з абзацного відступу і не підкреслювати.
Примітки наводять в документах, якщо необхідні пояснення або довідкові дані до змісту тексту, таблиць або графічного матеріалу. Примітки не повинні містити вимог.
Примітки слід поміщати безпосередньо після текстового, графічного матеріалу або в таблиці, до яких відносяться ці примітки. Якщо примітка одна, то після слова “Примітки” ставиться тире і примітка друкується з прописної букви. Одну примітку не нумерують. Декілька приміток нумерують по порядку арабськими цифрами без проставляння крапки. Примітку до таблиці поміщають в кінці таблиці над лінією, що позначає закінчення таблиці, наприклад:
Примітка – __________________________________________________________________ ________________________________________________________________________________
Декілька приміток нумеруються по порядку арабськими цифрами.
Примітки
1_______________________________________________ 2_______________________________________________ 3_______________________________________________
6.7 Формули і рівняння
Рівняння і формули слід виділяти з тексту в окремий рядок. Вище і нижче за кожну формулу або рівняння повинно бути залишено не менше одного вільного рядка.
Якщо рівняння не уміщається в один рядок, то воно має бути перенесене після знаку рівності (=) або після знаків плюс (+), мінус (-), множення (*), ділення (/), або інших математичних знаків, причому знак на початку наступного рядка повторюють.
Формули в записці пояснення слід нумерувати порядковою нумерацією в межах розділу арабськими цифрами в круглих дужках в крайньому правому положенні на рядку.
Пояснення значень символів і числових коефіцієнтів слід наводити безпосередньо під формулою в тій же послідовності, в якій вони дані у формулі. Значення кожного символу і числового коефіцієнта слід давати з нового рядка. Перший рядок пояснення починають із слова “де” без двокрапки.
Наприклад
…час затримки Т можна представити у вигляді:
Т=, (2.3)
де γ - повний зовнішній трафік;
λkl - потік в ребрі (kl);
tkl – середній час перебування пакету в ребрі (kl);
Формули, що поміщаються в додатках, повинні нумеруватися окремою нумерацією арабськими цифрами в межах кожного додатка з вказуванням перед кожною цифрою позначення додатка
Наприклад: формула 2 додатку 5 записується
Sijk γk= Аij, Sijk γk1k2= Аijk2, (5.2)
де Sijk - тензор трафіку …….
Посилання в тексті на порядкові номери формул дають в дужках, наприклад “… згідно формули (2.3)”.
У тексті допускається виправлення окремих формул і рівнянь рукописним способом чорним чорнилом.
6.8 Посилання
Посилання на використані джерела слід вказувати порядковим номером за списком джерел в квадратних дужках.
Разом із загальним списком допускається наводити посилання на джерела в підрядковій примітці.
У записці допускаються посилання на даний текст, стандарти, технічні умови і інші документи за умови, що вони повністю і однозначно визначають відповідні вимоги і не викликають неоднозначностей при користуванні документом.
Посилатися здійснюється на документ в цілому або на розділи і додатки.
Посилання на розділи, підрозділи, пункти, підпункти, додатки, слід вказувати їх порядковим номером, наприклад:
“.в розділі 4”, “.по п. 3.3.4”, “.в пп. 2.3.4.1”, “.за формулою (3)”,
“.у рівнянні (2) ”, “.на рис. 8”, “в додатку 1”).
При посиланнях на стандарти і технічні умови вказують лише їх позначення, при цьому допускається не вказувати рік їх затвердження за умови приведення повної назви стандарту в списку використаних джерел.
6.9 Список використаних джерел
Відомості про джерела слід розташовувати в порядку появи посилань на джерела в тексті пояснюючої записки і нумерувати арабськими цифрами без крапки і друкувати з абзацного відступу.
У список включають всі використані матеріали при виконанні бакалаврської роботи.
За наявності трьох і більш за авторів дозволяється вказувати прізвище і ініціали лише першого з них і далі – “і ін. ”.
6.10 Додатки
Додаток оформляють як продовження пояснюючої записки на окремих аркушах.
У тексті роботи на всі додатки мають бути посилання. Додатки розташовують в порядку посилань на них в тексті.
Кожен додаток слід починати з нової сторінки, з вказівкою вгорі справа “Додаток”, його позначення і назву.
Додаток позначають арабськими цифрами, починаючи з 1. Після слова “Додаток” слідує цифра, що позначає його.
Якщо в документі один додаток, він позначається “Додаток".
Текст кожного додатка, при необхідності, може бути роздільний на розділи, підрозділи, пункти, підпункти, які нумерують в межах кожного додатка. Після номера ставиться назва цього Додатка.
Додатки повинні мати наскрізну нумерацію сторінок.
Рисунки, що поміщаються в додатку, таблиці, формули нумеруються арабськими цифрами в межах кожного додатка з додаванням перед цифрою позначення номера додатка.
Наприклад:
рисунок 1.2 – другий рисунок додатка 1,
таблиця 2.3 – третя таблиця додатка 2,
формула (4.1) – перша формула додатка 4
Додатки, що включають текстовий матеріал, специфікації, переліки, виконуються форматом А4. Розмір копій креслень і схем визначається їх розбірливістю.
Якщо як додаток в записці пояснення використовується документ, що має самостійне значення, його вкладають в роботу без змін в оригіналі.
7. ВИМОГИ ДО ГРАФІЧНОГО МАТЕРІАЛУ
Графічна частина бакалаврської роботи залежно від тематики може містити схеми організації зв’язку, структурні, функційні і принципові схеми і демонстраційні плакати. Графічний матеріал виконується на листах формату А1 (594х841).
Рекомендується разом з графічним матеріалом підготувати декілька комплектів демонстраційного матеріалу для членів ДЕК.
Кожен комплект демонстраційного матеріалу містить стільки листів, скільки одиниць графічного матеріалу виноситься на захист. Всі листи мають бути виконані на листах формату А4 (210х297) і пронумеровані.
Креслення виконуються згідно вимог ЕСКД.
7.1. Вимоги до виконання структурних, функціональних і принципових схем.
Всі схеми розробляються і оформляються відповідно до стандарту ЕСКД 7-ої класифікаційної групи. Загальні вимоги до виконання схем визначають ГОСТ 2.701-84, правила виконання електронних схем ГОСТ 2.702-75, а правила виконання схем організації зв’язку, структурних схем і схем обчислювальної техніки по ГОСТ 2.708-81.
На структурній е схемі зображують всі основні функційні частини системи і основні зв'язки між ними. На лініях взаємозв'язку рекомендується стрілками показувати напрям ходу процесу (наприклад, сигналу).
Функційні частини на схемі зображають у вигляді прямокутників або умовних графічних зображень (ГОСТ 2.721-74 - 2.758-82), а їх найменування, тип і позначення записують усередині прямокутників.
При великій кількості функційних частин можна позначити їх порядковими номерами, що розташовуються праворуч від зображень або над ними зазвичай зверху вниз в напрямі зліва направо, а найменування, типів і позначення частин вказувати в таблиці, що поміщається над основним написом.
На функційній електронній схемі зображують всі функційні частини виробу (елементи, пристрої і функційні групи) і зв'язку між ними.
Як правило, функційні частини зображають у вигляді умовних графічних позначень, але окремі з них допускається зображати у вигляді прямокутників. Кожна функційна частина повинна мати позначення.
Для кожної функційної частини наводять поряд з графічним зображенням або на вільному полі схеми її основні технічні характеристики (наприклад, форма сигналу, робоча частота, загасання і тому подібне).
На схемі поміщають також пояснюючі написи, діаграми або таблиці, що визначають послідовність процесів в часі, а також вказують параметри процесу.
На принциповій електронній схемі зображають всі елементи або пристрої і електричні зв'язки між ними, а також електричні елементи (роз'єми, затиски і тому подібне), якими закінчуються вхідні і вихідні ланцюги. На схемі рекомендується також поміщати характеристики вхідних і вихідних ланцюгів (частоту, напруга і тому подібне), а також параметри, що підлягають виміру; дозволяється поміщати також таблиці (замикання контактів комутуючих пристроїв) і текстові вказівки (специфічні вимоги).
Схема виконується для виробу, що знаходиться у відключеному положенні.
Всі елементи системи, пристрої і лінії зв'язку між ними зображають у вигляді умовних графічних позначень.
7.2. Вимоги до демонстраційних плакатів.
Демонстраційні плакати можуть містити алгоритми досліджень, аналітичні вирази, блок-схеми програм, таблиці, діаграми і графіки. Вони призначені лише для доповіді матеріалу бакалаврської роботи на захисті і не є конструкторськими документами.
Демонстраційні плакати повинні мати назву і порядковий номер.
05.02.2013 19:02-
Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!
0%
Оголошення від адміністратора