Подякувати Студентському архіву довільною сумою
Admin
26.02.2023 12:38
Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!
Проектування баз даних з допомогою СКБД Paradox. Магазин
Інформація про навчальний заклад
ВУЗ:
Ужгородський національний університет
Інститут:
Не вказано
Факультет:
Інженерно технічний
Кафедра:
Не вказано
Інформація про роботу
Рік:
2013
Тип роботи:
Курсова робота
Предмет:
Основи баз даних
Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ ТА НАУКИ УКРАЇНИ
Ужгородський національний університет
Інженерно-технічний факультет
Кафедра Комп’ютерних систем та мереж
КУРСОВА РОБОТА
з дисципліни “Основи баз даних” на тему:
“Проектування баз даних з допомогою СКБД Paradox. Магазин. ”
Зміст
Завдання на курсову роботу 2
Вступ 4
Розділ І. ІТ-технології та їх розвиток. 6
1.1. Загальна характеристика інформаційних технологій 6
1.2. Загальна характеристика автоматизованих інформаційних систем 8
1.3. Процес проектування автоматизованої системи 11
1.4. Методи та засоби проектування АІС 13
Розділ ІІ. Проектування баз даних 14
2.1. Постановка задачі на розробку програми 14
2.2. Опис алгоритму 23
2.3. Проектування бази даних ІС 24
2.3.1. Концептуальне проектування 24
2.3.2. Логічне проектування 28
2.4. Проектування програмного забезпечення інформаційної системи 30
2.5. Методи і засоби проектування програми 31
2.6. Опис контрольного прикладу 32
Заключення 33
Додатки 34
Додаток 1. Текст програми 34
Текст основного модуля 34
Текст модуля обліку товарів 36
Текст модуля обліку накладних 37
Текст модуля додавання нової позиції у накладну 40
Текст модуля коригування позиції накладної 42
Текст модуля редагування назв постачальників 44
Текст модуля додавання нового постачальника 45
Текст модуля обліку чеків 46
Текст модуля додавання нової позиції у чек 49
Текст модуля коригування позиції у чеку 51
Текст модуля перегляду звіту з продаж 53
Текст модуля перегляду звіту з поставок 54
Текст модуля перегляду звіту за постачальниками 56
Додаток 2. Інструкція оператора 56
Перелік використаної літератури 58
Вступ
При найбільш загальному підході інформаційну систему (ІС) можна визначити як сукупність організаційних і технічних засобів для збереження та обробки інформації з метою забезпечення інформаційних потреб користувачів (абонентів). Таке визначення може бути задовільним тільки при самій узагальненій і неформальній точці зору і підлягає подальшому уточненню.
ІС здавна знаходять (в тому чи іншому вигляді) досить широке застосування в життєдіяльності людства. Це пов'язано з тим, що для існування цивілізації необхідним є обмін інформацією — передача знань, як між окремими членами і колективами суспільства, так і між різними поколіннями.
Найдавнішими і найпоширенішими ІС слід вважати бібліотеки. І, дійсно, здавна в бібліотеках збирають книжки (або їх аналоги), зберігають їх, дотримуючись певних правил, створюють каталоги різного призначення для полегшення доступу до книжкового фонду. Видаються спеціальні журнали та довідники, що інформують про нові надходження, ведеться облік видачі.
Ще один приклад. На великому сучасному підприємстві в тому чи іншому вигляді повинна існувати інформаційна система. Для забезпечення якісного управління потрібно знати (можливо з різним ступенем оперативності) об'єм запасів тієї чи іншої сировини, скільки і якої вироблено продукції, скільки споживається електроенергії, який цех що виробляє і що потребує, та багато іншої інформації, яка стосується виробничих питань. Крім цього, профспілкам необхідні відомості про потреби співробітників у соціально-побутовій, медично-оздоровчій сферах, тощо. Для обробки всіх таких даних потрібні певні організаційні і технічні засоби, тобто ІС.
До цього моменту мова йшла про інформаційні системи без врахування способу їх реалізації. Найстаріші (у моральному і у фізичному розумінні) системи повністю базувалися на ручній праці. Пізніше їм на зміну прийшли різні механічні пристрої для обробки даних (наприклад, для сортування, копіювання, асоціативного пошуку, тощо). Наступним кроком стало впровадження автоматизованих інформаційних систем (АІС), тобто систем, де для забезпечення інформаційних потреб користувачів використовується ЕОМ зі своїми носіями інформації. В наш час — епоху інформаційного вибуху — розроблюється і впроваджується велика кількість самих різноманітних АІСів з дуже широким спектром використання.
Сьогодні чи не найбільш актуальними є АІС, що застосовуються у торговельних закладах — магазинах, кіосках, дрібних комерційних фірмах, тощо. Основною задачею, яку доводиться розв’язувати співробітникам таких підприємств, є облік товарів та матеріалів. При здійсненні обліку особливо важливо забезпечити цілісність та непротиречність даних.
На сучасному етапі такі задачі розв’язуться за допомогою систем керування базами даних, а розробка інтерфейсу користувача робиться за допомогою засобів швидкої розробки програм. Прикладом такої системи є Borland Delphi фірми Inprise. Спираючись на об’єктно-орієнтновану мову програмування Object Pascal при використанні бібліотеки візуальних компонентів VCL, це середовище розробки дозволяє швидко створювати прикладні програми для розв’язання найрізноманітніших задач. Особливу цінність мають можливості Delphi щодо роботи з базами даних. Фірма Borland розробила формат зберігання баз даних Paradox, який є стандартним при розробці систем баз даних за допомогою Delphi.
У даній курсовій роботі ставиться задача розробки автоматизованої інформаційної системи обіку реалізації товарів у магазині. Розроблювана система повинна забезпечувати користувачеві дружній інтерфейс взаємодії з комп’ютером, виконувати необхідні обчислення, що виникають під час проведення облікових операцій, надавати користувачеві необхідні звітні дані за його запитом, підтримувати можливість коригування даних, але запобігати навмисному пошкодженню або перекручуванню інформації.
Розділ І. ІТ-технології та їх розвиток.
1.1. Загальна характеристика інформаційних технологій
У історії розвитку цивілізації сталося декілька інформаційних революцій — перетворень суспільних відносин через кардинальні зміни в сфері обробки інформації. Наслідком подібних перетворень було придбання людським суспільством нової якості.
Перша революція пов'язана з винаходом писемності, що привело до гігантського якісного і кількісного стрибка. З'явилася можливість передачі знань від покоління до поколінь.
Друга (середина XVI у.) викликана винаходом книгодрукування, який радикально змінив індустріальне суспільство, культуру, організацію діяльності.
Третя (кінець XIX в.) зумовлена винаходом електрики, завдяки якому з'явилися телеграф, телефон, радіо, що дозволяє оперативно передавати і накопичувати інформацію в будь-якому об'ємі.
Четверта (70-е рр. XX в.) пов'язана з винаходом мікропроцесорної технології та появою персонального комп'ютера. На мікропроцесорах і інтегральних схемах створюються комп'ютери, комп'ютерні мережі, системи передачі даних (інформаційні комунікації).
Остання інформаційна революція висуває на перший план нову галузь — інформаційну індустрію, пов'язану з виробництвом технічних засобів, методів, технологій для виробництва нових знань. Найважливішими складовими інформаційної індустрії стають всі види інформаційних технологій, особливо телекомунікації. Сучасна інформаційна технологія спирається на досягнення в області комп'ютерної техніки і засобів зв'язку.
Інформаційна технологія (ІТ) — процес, що використовує сукупність засобів і методів збору, обробки і передачі даних (первинної інформації) для отримання інформації нової якості про стан об'єкта, процесу або явища.
Телекомунікації — дистанційна передача даних на базі комп'ютерних мереж і сучасних технічних засобів зв'язку.
Ускладнення індустріального виробництва, соціального, економічного і політичного життя, зміну динаміки процесів у всіх сферах діяльності людини привели, з одного боку, до зростання потреб в знаннях, а з іншою — до створення нових засобів і способів задоволення цих потреб.
Бурхливий розвиток комп'ютерної техніки і інформаційних технологій послужив поштовхом до розвитку суспільства, побудованого на використанні різної інформації, яке отримало назву інформаційного суспільства.
При переході до інформаційного суспільства виникає нова індустрія переробки інформації на базі комп'ютерних і телекомунікаційних інформаційних технологій.
Виділяють характерні риси інформаційного суспільства:
вирішена проблема інформаційної кризи, тобто дозволена суперечність між інформаційною лавиною і інформаційним голодом;
забезпечений пріоритет інформації в порівнянні з іншими ресурсами;
головною формою розвитку стане інформаційна економіка;
в основу суспільства будуть закладені автоматизовані генерація, зберігання, обробка і використання знань за допомогою новітньої інформаційної техніки і технології;
інформаційна технологія придбає глобальний характер, охоплюючи всі сфери соціальної діяльності людини;
формується інформаційна єдність всієї людської цивілізації;
за допомогою засобів інформатики реалізований вільний доступ кожної людини до інформаційних ресурсів всієї цивілізації;
реалізовані гуманістичні принципи керування суспільством і впливи на навколишнє середовище.
Крім позитивних моментів прогнозуються і небезпечні тенденції:
все більший вплив на суспільство засобів масової інформації;
інформаційні технології можуть зруйнувати приватне життя людей і організацій;
існує проблема відбору якісної і достовірної інформації;
багатьом людям буде важко пристосуватися до середовища інформаційного суспільства.
У сучасних умовах бурхливими темпами продовжується процес інформатизації суспільства. Діяльність окремих людей, груп, колективів і організацій зараз все в більшій мірі починає залежати від їх інформованості і здатності ефективно використати наявну інформацію. Перш ніж зробити якісь дії, необхідно провести велику роботу по збору і переробці інформації, її осмисленню і аналізу. Відшукання раціональних рішень в будь-якій сфері вимагає обробки великих обсягів інформації, що часом неможливо без залучення спеціальних технічних засобів Зростання обсягу інформації особливо стало помітне в середині XX в. Лавиноподібний потік інформації ринув на людину, не даючи йому можливості сприйняти цю інформацію в повній мірі. У новому потоку інформації, що щодня з'являється орієнтуватися ставало все важче. Часом вигідніше стало створювати новий матеріальний або інтелектуальний продукт, ніж вести розшук аналога, зробленого раніше. Утворення великих потоків інформації зумовлюється:
надзвичайно швидким зростанням числа документів, звітів, доповідей і т.п.;
числом періодичних видань, що постійно збільшується по різних областях людської діяльності;
появою різноманітних даних (метеорологічних, геофізичних, медичних, економічних і інш.).
Як результат — наступає інформаційна криза (вибух), яка має наступні вияви:
з'являються протиріччя між обмеженими можливостями людини по сприйняттю і переробці інформації і існуючими могутніми потоками і масивами інформації, що зберігається. Так, наприклад, загальна сума знань мінялася спочатку дуже повільно, але вже з 1900 р. вона подвоювалася кожні 50 років, до 1950 р. подвоєння відбувалося кожні 10 років, до 1970 р. — вже кожні 5 років, з 1990 р. — щорічно;
існує велика кількість надмірної інформації, яка утрудняє сприйняття корисної для споживача інформації;
виникають певні економічні, політичні і інші соціальні бар'єри, які перешкоджають поширенню інформації. Наприклад, внаслідок дотримання секретності часто необхідною інформацією не можуть скористатися працівники різних відомств.
Ці причини породили вельми парадоксальну ситуацію — в світі накопичений величезний інформаційний потенціал, але люди не можуть їм скористатися в повному об'ємі внаслідок обмеженості своїх можливостей. Інформаційна криза поставила суспільство перед необхідністю пошуку шляхів виходу із становища, що створилося. Впровадження ЕОМ, сучасних засобів переробки і передачі інформації в різні сфери діяльності послужило початком нового еволюційного процесу, званого інформатизацією, в розвитку людського суспільства, що знаходиться на етапі індустріального розвитку.
Інформатизація суспільства — організований соціально-економічний і науково-технічний процес створення оптимальних умов для задоволення інформаційних потреб і реалізації прав громадян, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, організацій, суспільних об'єднань на основі формування і використання інформаційних ресурсів.
1.2. Загальна характеристика автоматизованих інформаційних систем
Початок створення АІС у нашій країні відносять до 1963 року, коли на великих підприємствах почали використовувати ЕОМ для розв'язування завдань організаційно-економічного управління. Перші такі системи обмежувалися розв'язуванням деяких функціональних управлінських завдань, наприклад завдань бухгалтерського обліку. Тому системність автоматизованої обробки економічної інформації на початку 60-х років характеризувалася частковістю та локальністю. Протягом 60-х років поступово переходять від локальних систем обробки даних, призначених для тихий чи інших ділянок управлінських робіт, до систем, що охоплюють широке коло завдань управління.
В інформаційних системах першого покоління (1963–1972 рр.), які в іноземній літературі відомі під назвою «системи обробки даних», «електронні системи обробки даних», у вітчизняній — «АСУ — позадачний підхід», для кожної задачі окремо готувалися дані, створювалася математична модель і розроблялось програмне забезпечення. До програм розв'язування задачі крім інших вносилися й процедури формування та ведення інформаційного фонду, необхідного для розв'язування задачі. Такий підхід зумовлював інформаційну надмірність (записані на машинний носій дані не могли бути використані для розв'язування іншої задачі), математичну надмірність (відомо, що моделі розв'язування різних економічних завдань мають спільні блоки). Був позначений тривалістю і трудомісткістю і процес розробки програмного забезпечення кожної задачі. Крім того, дуже незначні зміни в організації інформаційного фонду завдань зумовлювали потребу доопрацювання програмного забезпечення.
Подальшим розвитком інформаційних систем в економіці країни є створення АСУ на основі ідеології автоматизованих банків даних. Це інший етап створення АІС, який розпочався 1972 році, коли вперше до плану на восьму п'ятирічку було внесено питання розвитку економіки і створення АСУ. Розширилися технічна та програмна бази АСУ, що позначилося на урізноманітненні варіантів їх побудови з орієнтуванням на окремі класи та моделі ЕОМ, включаючи міні — та мікрокомп'ютери. Зросла також багатоваріантність АІС у зв'язку зі збільшенням кількості технологічних режимів експлуатації ЕОМ та всього комплексу технічних засобів, зокрема почалося запровадження діалогового режиму та режиму телеобробки даних.
Проте відмінність інформаційних систем другого покоління (1972–1986 рр.), які в іноземній літературі називались управлінськими (адміністративними) інформаційними системами, від АІС першого покоління (див. мал. 1) полягає в тому, що перші мали спільне інформаційне забезпечення усіх завдань — базу даних. Організація єдиної бази даних стала можливою лише завдяки тому, що були створені спеціальні програмні продукти — системи управління базами даних (СУБД). Основне призначення СУБД — створення та підтримка в актуальному стані бази даних, а також зв'язок її з програмами розв'язування економічних завдань (прикладні програми користувачів).
У середині 80-х років був накопичений значний досвід створення та використання інформаційних систем організаційного управління. Так, 1988 році функціонувало близько 6000 АСУ різних рівнів та проблемної орієнтації, у тому числі 2600 АСУ підприємств і об'єднань — АСУП. Створено значну кількість автоматизованих систем управління технологічними процесами (АСУ ТП), систем автоматизованого проектування конструкцій та технологій (САПР).
Економічна ефективність багатьох діючих АСУ дуже значна. Середнє значення річного економічного ефекту АСУ становило 640 тис. крб., а коефіцієнт економічної ефективності капітальних вкладень досягав 0,88.
Крім прямого економічного ефекту, впровадження АСУ мало великий вплив на зміну характеру діяльності управлінського персоналу. Підвищилась оперативність, наукова обґрунтованість та об'єктивність прийнятих управлінських рішень; виникла можливість розв'язувати принципово нові економічні задачі, які до впровадження АІС не розв'язувалися апаратом управління; збільшився час на творчу роботу працівників за рахунок скорочення обсягів виконання рутинних операцій вручну; у результаті автоматизації процесів інформаційного обслуговування підвищилася інформованість управлінського персоналу.
Номер етапу
Період, роки
Назва етапу в нашій країні
Назва етапу в іноземній літературі
Схема розв'язування задачі
Перший
1963-
1972
Створення АСУ (позадачний підхід)
Системи обробки даних
Дані Дані
І І
Задачі Задачі
І І
Модель Модель
Другий
1972-
1985
Створення і розвиток АСУ згідно з концепцією баз даних
Управлінські інформаційні системи
База даних
І І
Задача Задача
І І
Модель Модель
Третій
Поча-ток 1985
(триває досі)
Створення інтегрованих АСУ , обчислю-вальних систем і мереж
Системи підтримки прийняття рішень
База даних
І І
Задача Задача
І І
База моделей
Мал. 1. Характеристика етапів створення інформаційних систем
В науковій літературі існує досить значне розмаїття щодо класифікації АІС. Різні автори в залежності від своїх задач та точок зору виділяють ті чи інші критерії і розподіляють пріоритети між ними. Зупинимось на одному з таких підходів, який на наш погляд, найбільш узгоджується з іншими темами цього курсу. Отже, АІС класифікуються:
1) за призначенням (фактографічні, документальні та змішані);
2) за мовами (замкнуті системи, системи з базовою мовою та змішані);
3) за локалізацією (локальні та розподілені);
4) за схемою додаткової обробки (постобробка та попередня обробка);
5) за структурами даних (ієрархічні, мережаного типу , реляційні).
Розглянемо по черзі і детальніше кожний з критеріїв.
1) за призначенням
Документальні системи зорієнтовані на обробку та зберігання документа (порівняно великої за розміром послідовності символів), внутрішню структуру якого система (майже) повністю ігнорує, тобто він неподільний (атомарний) з точки зору системи. Споживачем результатів пошуку виступає, як правило, кінцевий користувач.
Фактографічні системи оперують фактами (даними) різних типів, що зв'язані в системі в більш чи менш складні структури. Дані, що є результатом пошуку, можуть стати складовою частиною звітів або використовуються різноманітними обчислювальними процесами.
Змішані системи включають в себе в тих чи інших пропорціях риси обох вищеназваних варіантів. Переважну більшість сучасних систем для ПЕОМ слід віднести до категорії змішаних.
Звичайно, наведені описові характеристики не дають можливості чітко визначитись у випадку класифікації кожної конкретної ІС, але дозволяють зробити перші грубі припущення. Для більш точних класифікаційних оцінок необхідно враховувати додаткові властивості, що відносяться до пошукового процесу, а також до особливостей мов запитів, реалізованих в тій чи іншій системі. Оскільки подальші наші розгляди будуть стосуватися переважно фактографічних систем, тому зараз приділимо більше уваги саме документальним системам.
Дескрипторні або документальні АІС (ДАІС) історично були першими. Спочатку їх мовою була нічим не обмежена природна мова. Перші ДАІС були призначені для пошуку книг та документів у бібліотеках і великих сховищах, тому їх і почали називати документографічними.
Основним елементом інформаційного простору ДАІС була анотація або реферат книги, документа, явища чи об'єкта. Реферат повинен відображувати ті риси, які цікавлять користувача (як правило — людини). В ньому виділяються слова чи слоросполучення, які в сукупності майже однозначно (в ідеалі точно) відповідають повному опису об'єкта, крім того, таких слів повинно бути відносно небагато. Їх називають ключовими словами або дескрипторами. Запит для ДАІС можна зформулювати у вигляді переліку дескрипторів, який на думку користувача характеризує потрібний реферат, а значить, і відповідний об'єкт. Алгоритм формування відповіді послідовно порівнює запит з кожним рефератом і вибирає такі, що пройшли порівняння. В таких системах запит називають пошуковим розпорядженням, а реферат — пощуковим образом.
2) за мовами (замкнуті системи, системи з базовою мовою та змішані);
Системи з базовою мовою передбачають взаємодію користувача з СУБД з середовища якоїсь іншої мови програмування, де і виконуються більшість постпошукових перетворень даних. Такий підхід зручний для розробки різного роду систем як надбудов над СУБД, бо дає можливість створювати високоефективні програми постпошукової обробки даних.
Замкнуті системи самостійно забезпечують користувача всіма необхідними засобами як для локалізації даних, так і для їх постпошукової чи передпошукової обробки. Недоліком таких систем є те, що в них відсутні (або малоефективні) засоби для розробки надбудов – проблемно-орієнтованих комплексів.
Змішані системи передбачають наявність обох можливостей двох попередніх підходів і є найбільш поширеними на сьогодні.
3) за локалізацією (локальні та розподілені);
Локальність передбачає розташування всього програмного забезпечення і даних на одному ізольованому комп’ютері, а розподіленість означає розташування системи на мережі комп’ютерів з певною стратегією рознесення даних.
4) за схемою додаткової обробки (постобробка та попередня обробка);
Головним призначенням будь-якої системи баз даних є підтримка функцій локалізації даних, що зберігаються, але дуже важливою властивістю, що може значно підняти інтерфейсний рівень системи, є наявність постобробки даних після їх локалізації в базі даних, чи попередньої обробки.
5) за структурами даних (ієрархічні, мережаного типу , реляційні).
Структури даних, що підтримуються в системі бази даних, — це важливий фактор, що впливає, як на виразову потужність, так і на ефективність функціонування. Для систем з ієрархічною структурою базовою структурою даних є дерево; як правило, вони мають найвищу ефективність функціонування, але виразові можливості їх відносно низькі. Системи з структурами даних типу мережа мають значно кращі виразові можливості, але дещо програють у ефективності функціонування, точніше, від користувача вимагається значно вищий рівень кваліфікації для ефективної експлуатації таких систем. В останні десятиріччя найбільшого розповсюдження (особливо для персональних ЕОМ) зазнали СУБД реляційного типу, для яких характерно щонайпростіша структура даних (плоский файл), але одночасово суттєво підвищений рівень мов маніпулювання даними, що максимально употужнює виразові можливості та знижує ефективність функціонування, тому для таких систем потрібні потужні комп’ютери, і вони значно чутливіші (порівняно з попередниками) до росту об’ємів даних.
1.3. Процес проектування автоматизованої системи
Для органiзацiї iнформацiйної взаємодiї рiзноманiтних iнформацiйних систем мiж собою, а також з рiзними групами користувачiв данi потрiбно вiдповiдним чином однотипово описати в усiх системах на рiзних рiвнях, тобто вирiшити проблему їх iнформацiйної сумiсностi в найширшому розумiннi. Цього досягають створенням iнформацiйного забезпечення, пiд яким розумiють сукупнiсть форм документiв, нормативної бази та реалiзованих рiшень щодо обсягiв, розмiщення i форм iснування iнформацiї, яка використовується в iнформацiйнiй системi при її функціонуванні.
Методичнi та iнструктивнi матерiали — це сукупнiсть державних стандартiв, галузевих керiвних методичних матерiалiв i розроблених проектних рiшень щодо створення i супроводження iнформацiйного забезпечення.
Мал. 2. Структура інформаційного забезпечення
Системи класифiкацiї i кодування — це перелiк описiв i систем супроводження класифiкаторiв технiко–економiчної iнформацiї на економiчному об’єктi.
Основнi принципи створення iнформацiйного забезпечення: цiлiснiсть, вiрогiднiсть, контроль, захист вiд несанкціонованого доступу , єднiсть i гнучкiсть, стандартизацiя та унiфiкацiя, адаптивнiсть, мiнiмiзацiя введення i виведення iнформацiї (однократнiсть введення iнформацiї, принцип введення — виведення тiльки змiн).
Цілісність здатнiсть даних задовольняти принцип повного узгодження, точнiсть, доступнiсть i достовiрне вiдображення реального стану об’єкта.
Існують два пiдходи до створення IБ: аналiз сутностей; синтез атрибутiв.
Аналiз сутностей спадний пiдхiд, або “згори — вниз” , який поділяє процес створення на чотири стадії:
1) моделювання уявлень користувачів;
2) об’єднання уявлень;
3) складання i аналiз моделi (схеми);
4) реальне (фiзичне) проектування.
Синтез атрибутiв — зростаючий пiдхiд, або “знизу — вгору”, оскільки вiн починається iз синтезу атрибутiв найнижчого рiвня, з яких формуються сутностi та зв’язки верхнього рiвня. Виділяють чотири стадiї для цього пiдходу:
1) класифiкацiя атрибутiв;
2) композиція сутностей;
3) формування зв’язкiв;
4) графiчне уявлення.
Кожний з цих пiдходiв має свої переваги й недолiки i визначається виходячи iз потреб проектування IC. Для створення великих IC, у яких є структура, найбiльш прийнятний аналiз сутностей, для автономних невеликих IC без структури — атрибутний (локальний).
Інформаційне забезпечення не можна успiшно спроектувати без загального планування “згори — вниз” i детального проектування “знизу — вгору”. Походження двох пiдходiв, в свою чергу, не можна досягти без відповідної методики, загальні контури якої ми розглядаємо.
Вимоги до iнформацiйного забезпечення (ГОСТ 24.104-85 “Автоматизовані системи управління. Загальні вимоги”) такi:
Iнформацiйне забезпечення має бути достатнiм для виконання всiх функцiй IC, якi автоматизуються.
Для кодування iнформацiї, яка використовується тiльки в цiй IC, має бути застосованi класифiкатори , якi є у замовника IC.
Для кодування в IC вихiдної iнформацiї, яка використовується на вищому рiвнi, мають бути використанi класифiкатори цього рiвня, крiм спецiально обумовлених випадкiв.
Iнформацiйне забезпечення IC має бути сумiщене з iнформаційним забезпеченням систем, якi взаємодiють з нею, за змiстом, системою кодування, методами адресацiї, форматами даних i формами подання iнформацiї, яка отримується і видається інформаційною системою.
Форми документiв, якi створюються iнформацiйною системою, мають вiдповiдати вимогам стандартiв УСД чи нормативно — технiчним документам замовника IC.
Форми документiв i вiдеокадрiв, якi вводяться чи коригуються через термінали IC, мають бути погодженнi з вiдповiдними технiчними характеристиками термiналiв.
Сукупнiсть інформаційних масивiв IC має бути органiзована у виглядi бази даних на машинних носiях.
Форми подання вихiдної iнформацiї IC мають бути узгодженi iз замовником (користувачем) системи.
Термiни i скорочення, якi застосовуються у вихiдних повiдомленнях, мають бути загальноприйнятими в цiй предметнiй областi й погодженi iз замовником системи.
У IC мають бути передбаченi необхiднi заходи щодо контролю i оновлення даних в iнформацiйних масивах IC, оновлення масивiв пiсля вiдмови будь-яких технiчних засобiв IC, а також контролю iдентичностi однойменної iнформацiї в базах даних.
Можуть створюватись також самостiйнi iнформацiйнi засоби i вироби для конкретного користувача.
Інформаційний засiб — комплекс упорядкованої, вiдносно постiйної iнформацiї на носiях даних, якi описують параметри та характеристики заданої предметної областi застосування, i вiдповiдної документацiї, призначеної для поставки користувачевi.
Інформаційний вирiб в IC — виготовлений iнформацiйний засiб, який пройшов випробування встановленого вигляду та поставляється як продукцiя виробничо-технiчного призначення для використання в IC. Наприклад: словники, довiдники пiдприємств i органiзацiй, товарiв, класифiкатори, правовi iнформацiйнi системи i т.п.
1.4. Методи та засоби проектування АІС
Методика проектування інформаційного забезпечення складається з трьох етапів.
На першому етапі “Розробка рішень по інформаційній базі”: визначається склад і обсяг нормативно — довідкової інформації; розробляються пропозиції щодо вдосконалення діючого документообігу; структура бази даних; система збирання і передавання інформації, а також рішення з організації і ведення бази даних; визначається склад і характеристики вихідної і вхідної інформації (сигналів, документів, даних).
На другому етапі “Вибір номенклатури і прив’язка системи класифікації і кодування інформації»: визначається перелік типів інформаційних об’єктів, які підлягають ідентифікації в IC, перелік необхідних класифікаторів; вибираються й розробляються класифікатори інформаційних об’єктів і системи кодування; визначається система внесення змін і доповнень у класифікатори; розробляються принципи й алгоритми автоматизованого ведення класифікаторів.
На третьому етапі “Розробка рішень щодо забезпечення обміну інформацією в системі” розробляється схема інформаційного забезпечення.
Розділ ІІ. Проектування баз даних
2.1. Постановка задачі на розробку програми
Призначення програмного комплексу — автоматизація обліку реалізації товарів у магазині.
Мета розробки — підвищення ефективності праці співробітників магазину, зменшення ймовірності помилок, підвищення оперативності доступу до звітної інформації.
Коротка характеристика області застосування: результати розробки можуть використовуватись у торговельних закладах малого та середнього бізнесу.
Функції, які автоматизуються:
ведення обліку товарів — забезпечується зберігання умовно-постійної інформації (найменування, одиниці виміру, гуртова та роздрібна ціна товару), а також зберігання та оперативне оновлення інформації про кількість товарів у магазині;
ведення обліку поставок — передбачається облік товаро-транспортних накладних (дата поставки, постачальник, сума), та їх змісту (перелік позицій накладної з зазначенням кількості та суми по кожній позиції). В процесі заповнення документу користувач повинен мати можливість переглядати також загальну суму всієї накладної; крім того, повинні коригуватись залишки товарів у магазині (з урахуванням поточної поставки). Підфункцією у межах даної функції автоматизованої системи виступає ведення обліку постачальників із забезпеченням можливості коригування назви постачальника без втрати інформації про його минулі поставки;
ведення обліку продажу товарів — забезпечується ведення обліку чеків з указанням дати та номеру чека, його суми (облік покупців у магазинах у реальних умовах не передбачається), та переліку товарів, проданих за чеком. В процесі заповнення документу повинна відображатися загальна сума чека. Крім того, повинна автоматично оновлюватись кількість товарів у магазині (з урахуванням поточного продажу);
створення звіту за продажами — підбиваються підсумки продажу товарів. Для кожного товару вказується загальний обсяг продаж та сума прибутку, отриманого за рахунок цього товару. Товарні позиції у звіті повинні надаватись у порядку зменшення обсягів продажу;
створення звіту за поставками — підбиваються підсумки поставок товарів. Для кожного товару вказується загальна кількість та вартість поставок. Товарні позиції у звіті повинні надаватись у порядку зменшення обсягів поставок;
створення звіту за постачальниками — підбиваються підсумки поставок за кожним з постачальників. Для кожного постачальника вказується загальна вартість поставлених ним товарів. Постачальники у звіті повинні перелічуватись у порядку зменшення обсягів поставок.
Вимоги до застосування: програма розраховується на використання фахівцями, що не мають спеціальної поглибленої комп’ютерної підготовки, тому критичним є розробка інтуітивно зрозумілого інтерфейсу користувача, а також запобігання помилкам при введенні даних та навмисному перекручуванню інформації.
Вихідна інформація: перелік вихідних повідомлень наведений в табл. 1; перелік елементів повідомлень представлений в табл. 2.
Таблиця 1
Опис вихідних повідомлень
Іденти фікатор
Форма представлення
Найменування
Зміст повідомлення
Періодичність видачі
Main
відеограма
головне меню
можливі варіанти дій користувача (мал. 3)
на початку роботи та після закін чення будь-якої операції
Marchand
відеограма
перелік товарів
перелік товарів з указанням наявної кількості (мал. 4)
за запитом користувача
Invoice
відеограма
накладна
перегляд та редагування накладних на постачання товарів (мал. 5)
за запитом користувача
Caterer
відеограма
перелік постачальників
перегляд та редагування переліку постачальників (мал. 6)
Checks
відеограма
чек
перегляд та редагування чеків (мал. 7)
за запитом користувача
Sales
відеограма
звіт з продаж
перегляд звіту з продаж (мал. 8)
за запитом користувача
Cater
відеограма
звіт з поставок
перегляд звіту з поставок товарів (мал. 9)
за запитом користувача
CatererSums
відеограма
звіт за постачальниками
перегляд звіту з поставок за постачальниками (мал. 10)
за запитом користувача
Мал. 3
Мал. 4
Мал. 5
Мал. 6
Мал. 7
Мал. 8
Мал. 9
Мал. 10
Таблиця 2
Опис вихідних даних
Наймену вання
Призначення
Ідентифіка тор відповід ного повідом лення
Тип даних
Межі вимірювання
Мenu
пункти меню
Main
масив рядків
7 рядків по 20 символів
m_code
Код товару
Marchand
ціле число
4 байти
m_title
Назва товару
Marchand
рядок
35 символів
m_units
Одиниця виміру
Marchand
рядок
10 символів
price_in
Гуртова ціна
Marchand
число
(9, 2)
price_out
Роздрібна ціна
Marchand
число
(9, 2)
qty
Наявна кількість товару
Marchand
число
(10, 3)
inv_no
№ накладної
Invoice
ціле число
4 байти
inv_date
Дата накладної
Invoice
дата
8 байтів
cat_no
Постачальник
Invoice
рядок
30 символів
inv_sum
Сума накладної
Invoice
число
(10, 3)
m_title
Назва товару
Invoice
рядок
35 символів
m_units
Одиниця виміру
Invoice
рядок
10 символів
price_in
Гуртова ціна
Invoice
число
(9, 2)
qty
Кількість товару
Invoice
число
(10, 3)
price_in * qty
Сума позиції
Invoice
число
(10, 3)
check_no
№ чека
Checks
ціле число
4 байти
check_date
Дата продажу
Checks
дата
8 байтів
check_sum
Сума за чеком
Checks
число
(10, 3)
m_title
Назва товару
Checks
рядок
35 символів
m_units
Одиниця виміру
Checks
рядок
10 символів
price_out
Роздрібна ціна
Checks
число
(9, 2)
qty
Кількість проданого товару
Checks
число
(10, 3)
price_out * qty
Сума позиції
Checks
число
(10, 3)
m_title
Назва товару
Sales
рядок
35 символів
m_units
Одиниця виміру
Sales
рядок
10 символів
price_out
Роздрібна ціна
Sales
число
(9, 2)
Q
Кількість проданого товару
Sales
число
(10, 3)
S
Сума продаж товару
Sales
число
(10, 3)
D
Прибуток
Sales
число
(10, 3)
TS
Загальна сума
Sales
число
(10, 3)
TD
Загальний прибуток Прибуток
Sales
число
(10, 3)
m_title
Назва товару
Cater
рядок
35 символів
m_units
Одиниця виміру
Cater
рядок
10 символів
price_in
Гуртова ціна
Cater
число
(9, 2)
Q
Кількість поставленого товару
Cater
число
(10, 3)
S
Сума продаж товару
Cater
число
(10, 3)
TS
Загальна сума
Cater
число
(10, 3)
cat_title
Назва постачальника
CatererSums
рядок
30 символів
S
Сума поставки
CatererSums
число
(10, 3)
TS
Загальна сума
CatererSums
число
(10, 3)
Вхідною інформацією у розв’язуваній задачі є: перелік товарів, інформація про накладні та чеки, а також перелік постачальників. Частково форми подання цієї інформації вже розглянуті — вихідні сповіщення Marchand, Invoice, CTR i Checks використовуються як для перегляду, так і для редагування відповідної інформації, тобто введення змін у базу даних. Однак є ще специфічні вхідні форми, що використовуються при внесенні нової інформації (нового товару, постачальника, нової позиції у накладній або чеці). Ці сповіщення перелічені у табл. 3, 4.
Таблиця 3
Опис вхідних повідомлень
Ідентифікатор
Найменування вхідного сповіщення
Форма представлення сповіщення
Частота надходження
AddCaterer
Новий постачальник
відеограма (мал. 11)
при внесенні нового постачальника
AddInInv
Нова позиція у накладну
відеограма (мал. 12)
при додаванні нової позиції до новоствореної накладної
UpdInv
Коригування кількості товару у накладній
відеограма (мал. 13)
при коригуванні кількості поставленого товару
AddInCheck
Нова позиція у чек
відеограма (мал. 14)
при додаванні нової позиції до поточного чеку
UpdChk
Коригування кількості товару у чеку
відеограма (мал. 15)
при коригуванні кількості придбаного товару
Мал. 11
Мал. 12
Мал. 13
Мал. 14
Мал. 15
Таблиця 4
Опис вхідних даних
Найменування
Призначення
Ідентифікатор вхідного сповіщення
Тип даних
Межі вимірювання
Джерело інформації
cat_title
Назва постачальника
AddCaterer
Рядок
35 символів
Реквізити постачальника
m_code
Код товару
AddInInv
Ціле число
4 байти
Перелік товарів
qty
Кількість товару
AddInInv
Число
(10, 3)
Накладна
qty
Кількість товару
UpdInv
Число
(10, 3)
Накладна
m_code
Код товару
AddInCheck
Ціле число
4 байти
Перелік товарів
qty
Кількість товару
AddInCheck
Число
(10, 3)
Чек
qty
Кількість товару
UpdChk
Число
(10, 3)
Чек
2.2. Опис алгоритму
Розв’язання задачи починається з заповнення бази даних необхідними довідковими відомостями. Такими у задачі, що розглядається, слід визнати дані про товари — код товару, його найменування, одиницю виміру, гуртову та роздрібну ціни. Кількість товару (наявна у магазині) при його внесенні в базу повинна дорівнювати нулю, а при подальших змінах повинна залишатися невід’ємною.
За логікою протікання бізнес-процесів наступною операцією повинна бути поставка товару. В ході цієї операції оформлюється відповідний документ — накладна. При введенні цього документу у базу даних необхідно забезпечити правильність внесення реквізитів (назви) постачальника (для цього слід організувати введення цього артибуту шляхом вибору зі списку зареєстрованих постачальників, а якщо постачальника немає у цьому списку — то поповнити його). Товар у накладній ідентифікується його кодом. Для зниження ймовірності помилок при введенні
05.02.2013 20:02-
Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!
0%
Оголошення від адміністратора