МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
Національний університет «Львівська політехніка»
Кафедра «Телекомунікації»
Лабораторна робота №1-2
АКТИВНЕ МЕРЕЖЕВЕ ОБЛАДНАННЯ
та
ПАСИВНЕ МЕРЕЖЕВЕ ОБЛАДНАННЯ.
Мета роботи: ознайомитись з основними токологіями комп’ютерних мереж та загальною характеристикою і класифікацією активного мережевого обладнання та функціонуванням мереж типу Ethernet.
Карта мережевого інтерфейсу (Network Interface Card - NIC), яку також називають мережевим адаптером або мережевою картою - це пристрій, який здійснює фізичне під’єднання комп’ютера до мережі, тобто забезпечує фізичне сполучення між мережевим кабелем і внутрішньою шиною комп’ютера. У більшості випадків ця карта встановлюється безпосередньо в шину розширення комп’ютера. В окремих випадках карта може бути частиною окремого пристрою, до якого комп’ютер під’єднаний через паралельне або послідовне сполучення.
Повторювач - це пристрій, який отримує електричний або оптичний сигнал із кабеля через один інтерфейс, регенерує його і висилає в кабель через другий інтерфейс. Завданням повторювача є пересилання будь-якого вхідного сигналу до всіх інших портів без модифікації або непотрібної затримки. Це означає також пересилання сигналів колізій, фрагментів рамок, шумів. Повторювачі можуть мати два або більше портів. Прикладом багатопортового повторювача є хаб у мережі Ethernet. Порти повторювача не мусять бути ідентичними. Вони можуть передавати сигнали від входу для провідного кабеля до входу для оптоволоконного кабеля, але це можливе тільки в межах тієї самої топології.
Мости дозволяють сегментувати мережі на менші частини, у яких загальне середовище розділяється невеликим числом користувачів. Мости є попередниками комутаторів.
Функцією моста є об’єднання окремих локальних мереж на Канальному рівні (підрівень MAC). Мости можуть з’єднувати різні типи мереж (такі як Ethernet і Fast Ethernet) або мережі однакового типу. Оскільки мости працюють на Рівні 2, вони мають доступ до фізичних адрес станцій в сегментах мереж, під’єднаний до моста. Після встановлення фізичних адрес станції-джерела і станції-призначення, які беруть участь в обміні інформацією, мости можуть здійснювати доступ до сегментів на основі фізичних адрес.
Маршрутизатори є високоефективним засобом для з’єднання різних ЛКМ в мережеві структури довільної складності. На відміну від мостів маршрутизатори працюють з логічними ідентифікаторами кожного сегменту мережі. Це дозволяє об’єднувати множину логічно різних підмереж, кожна з яких є в принципі незалежним адміністративним доменом.
Шлюзи забезпечують ще більш інтелектуальний і, відповідно, більш повільний сервіс. Як і люди, ком’ютери “розмовляють” на різних мовах. Мови, що дозволяють комп’ютерам спілкуватись, називаються протоколами. Шлюзи переводять різні мережеві протоколи і таким чином дозволяють різним мережевим пристроям не просто з’єднуватись, а працювати як єдина мережа
“Вита пара" є симетричним кабелем і має в своїй основі пару абсолютно однакових провідників, скручених між собою. В залежності від кроку скрутки, ці кабелі поділяються на категорії. При малому кроці скрутки кабель набуває додаткових властивостей : різко зростає завадостійкість, і він може обслуговувати високошвидкісні з'єднання (до 155 Мбіт/с).
Коаксіальні кабелі, на відміну від симетричних кабелів (UTP та STP) - несиметричні. Один провідник (центральна жила) розміщується в середині іншого (сплетіння тонких провідників або трубка). Головною перевагою коаксіального кабелю є висока завадостійкість, що зростає із ростом частоти сигналів, які передаються.
Широкосмуговий коаксіальний кабель захищений від завад, легко нарощується, але ціна його висока. Швидкість передачі інформації рівна 500 Мбіт/с. При передачі інформації в базовій смузі частот на відстань більше 1,5 км потрібний підсилювач, або репітер (повторювач).
Ethernet-кабель також є коаксіальним кабелем з хвильовим опором 50 Ом. Його називають ще товстий Ethernet (thick) або жовтий кабель (yellow cable). Він використовує 15-контактне стандартне підключення. Внаслідок завадозахищеності є дорогою альтернативою звичайним коаксіальним кабелям. Максимальна доступна відстань без повторювача не перевищує 500 м, а загальна відстань мережі Ethernet - біля 3000 м. Ethernet-кабель, завдяки своїй магістральній топології, використовує в кінці лише один резистор навантаження.
Оптоволоконний кабель представляє собою двошарове скляне волокно, по якому передаються світлові імпульси, що утворюються при модуляції джерела когерентного випромінювання (лазера або світлодіода). Список переваг оптоволоконнних кабелів є досить великий.
Висновок: ознайомився з основними токологіями комп’ютерних мереж та загальною характеристикою і класифікацією активного та пасивного мережевого обладнання та функціонуванням мереж типу Ethernet.