Національний Технічний Університет
України
“Київський Політехнічний інститут”
Факультет соціології і права
Курсова робота
з дисципліни “Основи менеджменту”
на тему: В.А.Ющенко як менеджер
Роботу
Зміст
Вступ.............................................................................................................с.2-3
Розділ 1. Проект майбутнього України В.А.Ющенка...............................с.4
1.1. Характеристика основних етапів ділової кар`єри В.А.Ющенка.......с.4-6
1. 2. Стратегічний курс розвитку та план дій В.А.Ющенка......................с.7-10
1. 3.Зміни в організаційних повноваженнях і «Соціальний договір» як крок до формування стратегії для України..........................................................с.11-13
Розділ 2. Сутність, переваги та недоліки керівництва В.А.Ющенка......с.14
2.1. Риси В.А. Ющенка як керівника-стратега...........................................с.14-17
2.2. Критичні зауваження до управлінської діяльності В.А. Ющенка..с.18-19 Висновки......................................................................................................с.20-21 Література.....................................................................................................с.22
Вступ
Робота складається зі вступу, двох розділів та висновків.
Актуальність теми визначається бажанням кожного пересічного українця бачити свою країну демократичною, з прозорою ринковою економікою, соціально справедливою та реалізувати надії і сподівання громадян може лише справжній лідер.
Метою курсової роботи є вирізнення способів мислення та підходів, котрі становлять основу стратегії В.А.Ющенка і відповіді на питання, що нині хвилюють суспільство.
Завданням даної курсоваї роботи є діяльність В.А.Ющенка як менеджера.
Об’єктом дослідження є світоглядна позиція В.А.Ющенка як керівника-стратега та перспективи України за його переконаннями і внутрішніми принципами.
Предметом дослідження є В.А.Ющенко.
Ми зіштовхнулися з потребою швидкого перевлаштування архітектури суспільних відносин та механізмів взаємодії різних суспільних груп,організаційних структур, у тому числі і влади, якій належить змінити свої функції та якості. Світова спільнота, як відомо, донедавна розвивалася в умовах, коли функції суспільного розвитку і стратегічного планування належали владі, і в цій царині було нагромаджено достатній досвід. Натомість майже немає позитивного досвіду дій у такій ситуації, в якій опинилась Україна, — коли змін потребують водночас і суспільство, і державна влада. Десятиліттями усталені соціальні зв’язки в державі сьогодні морально застаріли і рвуться. Застаріли й форми організації соціальної кооперації в суспільстві та політичної практики. Влада перестала служити народу, а громадськість не в змозі віднайти консенсус щодо вибору майбутнього країни. Партії та їх лідери змагаються у політичному процесі не шляхом представлення програм розвитку суспільства, а через гучне обнародування вад опонентів, тому нашій країні потрібен ефективний лідер і вивчення діяльності В.А.Ющенка як менеджера є актуальною темою сьогодення.
Ми досі не маємо довгострокової стратегії розвитку, причина чого, на мою думку, полягає у відсутності механізмів конструктивного діалогу між суспільними групами, політичними силами, різними сегментами інтелектуальної та економічної еліти. Відсутність нових інституцій управління і непрозорість урядових установ призвели до відірваності влади від реальних інтересів громадян. Чим більше кроків влада робить назустріч суспільству — тим більше вона отримує його довіри. Громадяни завжди повинні мати можливість упевнитись у тому, що дії влади відповідають узятим нею на себе зобов’язанням і узгодженим напрямам розвитку. Україні необхідна кардинальна зміна управлінської культури, самої філософії державного управління. Нова модель управління суспільним розвитком мусить базуватися на принципах прозорості, під якою я розумію право кожної людини знати, де й ким приймаються політичні рішення, скільки і на що витрачаються кошти держави, оскільки це — життєво необхідна запорука відкритого, ринкового і демократичного суспільства.
Основні вимого до професійної компетенції менеджера:
1.Розуміння природи управлінської праці й процесів управління;
2.здатність мислити масштабно, перспективно;
3.уміння розв’язувати нестандартні управлінські проблеми;
4.уміння працювати з людьми, оволодіння мистецтвом управління людськими ресурсами;
5.опанування мистецтва налагодження зовнішніх зв’язків;
6.спроможність до самооцінки, вміння робити правильні висновки,беззупинно підвищувати кваліфікацію, знання й уміння;
7.уміння використовувати сучасні інформаційні технології, засоби комунікацій та зв’язку;
8.високий загальний рівень розвитку .
9.впевненість у своїх силах.
Розділ 1. Проект майбутнього України В.А.Ющенка.
1 .1 Характеристика основних етапів ділової кар`єри В.А.Ющенка
Віктор Ющенко народився 23 лютого 1954 року в селі Хоруживка Сумської області .
Закінчив Тернопільський фінансово-економічний інститут. Отримав спеціальність "Бухгалтерський облік у сільському господарстві".
Кандидат економічних наук, лауреат Державної премії України в області економіки і техніки. Кандидатська дисертація на тему "Розвиток попиту та пропозиції грошей в Україні".
Академік АЕНУ Української академії економічної кібернетики. Почесний доктор Національного університету "Києво-Могилянська академія", Національного університету "Острозька академія". Заслужений економіст України (1997). Почесний громадянин Тернополя (1997), Львова (2001). Лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки (1999; за серію монографій "Українська фалеристика та боністика").
Має почесну відзнаку Президента України (1996), Золоту медаль міста Афін.
Володар премії "Прометей-престиж" і титулу "Людина року" у номінаціях "Чоловік року” (1996), "Банкір року” (1997).
Автор понад 250 публікацій та аналітичних статей з питань банківської діяльності.
Після інституту рік відслужив у рядах Радянської армії, службу проходив у прикордонних військах на радянсько-турецькій границі недалеко від Ленінакана.
У 1975 році працював заступником головного бухгалтера колгоспу „40-річчя Жовтня” в селі Яворіві Косівського району Івано-Франківської області.
З 1976 року працює в банківській системі.
У 1976-1985 – економіст, керівник відділення Держбанку СРСР у селищі Улянівці Білопільського району Сумської області.
У 1987-1990 - начальник планово-експертного управління, заступник голови правління - начальник планово-експертного управління Українського республіканського банку Агропромбанку СРСР у Києві.
У 1985-1986 - заступник начальника управління кредитування і фінансування колгоспів, агропромислових об'єднань і міжгосподарських підприємств, заступник начальника управління кредитування сільського господарства Української республіканської контори Держбанку СРСР у Києві.
У 1990-1993 - заступник голови правління, перший заступник голови правління Акціонерного комерційного агропромислового банку "Україна" у Києві.
У січні 1993 - грудні 1999 р. - голова правління Національного банку України. Під його керівництвом в Україні була проведена грошова реформа, створена Державна скарбниця, почато будівництво Банкнотно-монетного двору.
У 1997 році по рейтингах фінансового журналу Global Finance Віктор Ющенко ввійшов у шістку кращих банкірів світу.
22 грудня 1999 - 27 квітня 2001 прем'єр-міністр України. Був призначений на посаду глави уряду по прямій пораді адміністрації США. Період прем’єрства Ющенка був відзначений зростанням економіки, скороченням боргів перед іноземними країнами.
Незважаючи на твердий характер проведених реформ за час роботи в уряді домігся високої особистої популярності в населення і за станом на літо 2001 р. був самим популярним політиком України.
У листопаду-грудні 2001 року Ющенко сформував і очолив виборчий блок "Наша Україна", у який увійшли Рухи, КУН і ряд невеликих правих партій.
На парламентських виборах у березні 2002 року в багатомандатному загальнодержавному окрузі блок набрав 23,57% голосів виборців.
У грудні 2004 Обраний на посаду Президента України. З січня 2005 Голова Правління Всеукраїнської громадської організації «Наша Україна». Та Голова Спостережної Ради Міжнародного фонду «Україна 3000» (Фонд В. Ющенка).
1.2.Стратегічний курс розвитку та план дій В.А.Ющенка.
1 . Створити п'ять мільйонів нових робочих місць. Для цього:
-Створення нових робочих місць з гідною зарплатою визначити критерієм оцінки діяльності влади на всіх рівнях.Спрямувати економічну політику на розвиток внутрішнього ринку.
- Гарантувати робоче місце кожному, хто отримав професію за державним замовленням.
- Зменшити ставки кредитування. Забезпечити гарантований доступ до кредитів для малого і середнього бізнесу.
- Сприяти розвитку високотехнологічних галузей – для виходу України на міжнародні ринки праці.
-Залучити в економіку України інвестицій у 10 разів більше, ніж сьогодні – це нові робочі місця, нові технології.
2.Забезпечити пріоритетне фінансування соціальних програм. Для цього:
-Збільшити мінімальну пенсію – вона буде більшою за прожитковий мінімум.
- Протягом року повернути людям борги із зарплати.
- Відновити зруйновану систему охорони здоров'я – в кожному місті та селі. Забезпечити кожному громадянину гарантований перелік безоплатних медичних послуг.
- Гарантувати пріоритетне оздоровлення ветеранів війни і праці, які віддали свої кращі роки служінню державі – це наш святий обов'язок.
- Створити умови для повноцінного суспільного життя інвалідам.
- Кожна дитина, незалежно від майнового стану батьків, зможе отримати якісну освіту. Забезпечити пріоритетне право отримання вищої освіти за бюджетні кошти дітям із малозабезпечених сімей.
- Замість будівництва нових урядових споруд і купівлі дорогих авто для чиновників – будувати соціальне житло для малозабезпечених громадян.
3 . Збільшити бюджет – зменшенням податків. Для цього:
- Спростити процедури сплати податків, зробити їх прозорими.
- Відокремити бізнес від влади, захистити підприємців від поборів. Припинити практику використання правоохоронних органів для здійснення тиску на підприємства.
- Очистити податкові органи від корумпованих чиновників, підвищити зарплату чесним професіоналам. Вони збиратимуть податки в повному обсязі і виключно на основі закону.
4. Змусити владу працювати для людей, повести рішучу боротьбу з корупцією.Для цього:
- Звільнити з посад казнокрадів і хабарників у структурах виконавчої влади, натомість призначити чесних і порядних професіоналів.
- Скоротити непотрібні управлінські структури, зменшити чисельність армії чиновників.
- Чітко визначити функції оновлених владних структур.
- Звільнити суддів, які заплямували себе корупцією і замовними рішеннями в інтересах олігархів. Суди відновлять почуття справедливості у суспільстві – вони не каратимуть, а захищатимуть права громадян.
-Розширити права і зміцнити фінансову базу для ефективного самоврядування – на рівні міст, селищ, сіл.
5. Створити безпечні умови для життя людей. Для цього:
-Змінити пріоритети правоохоронців – головним у їх діяльності буде не безпека можновладців, а безпека кожного громадянина.
- Очистити правоохоронні органи від корупціонерів, на керівні посади призначити чесних, високопрофесійних офіцерів, надати їм належну політичну і матеріальну підтримку. Розгорнути рішучу боротьбу з криміналітетом і організованою злочинністю.
- Підвищити рівень захисту населення від природних і техногенних аварій і катастроф. Послідовно вирішувати нагальні проблеми чорнобильців.
6. Захистити цінність сім'ї, повагу до батьків і права дітей.Для цього:
Збільшити мінімум у 10 разів грошову допомогу матері при народженні дитини.
-Гарантувати якісну і безкоштовну медичну допомогу жінкам при народженні дитини.
- Надавати державну підтримку тим, хто виховує дітей, або доглядає людей похилого віку.
- Відновити мережу державних і комунальних дитячих садків і ясел, насамперед – на селі. Заборонити продаж дошкільних закладів.
- Створити умови, щоб батьки виховували дітей і мали гідний заробіток не на чужині, а у себе вдома.
- Ліквідувати дитячу безпритульність. Забезпечити пріоритетний розвиток дитячих будинків сімейного типу.
- Забезпечити безкоштовно дітей-інвалідів ліками, медичними засобами, спеціальним харчуванням, оздоровленням; створити їм умови для повноцінного життя у суспільстві.
-Забезпечити неухильне дотримання законів, що забороняють пропаганду аморальності і насильства, – свідомість дітей буде захищена від руйнівного впливу.
7. Сприяти духовності, зміцненню моральних цінностей. Для цього:
- Створити умови для розвитку особистості, високого рівня освіти і культури громадян.
- Сприяти єдності народу України, орієнтації суспільства і держави на загальнолюдські цінності – свободу, демократію, міжнаціональну і міжконфесійну злагоду, взаємну повагу і толерантність, справедливість і добро.
-Підтримувати ініціативи громадян, їх активну участь у вирішенні державних проблем. В оновленій Україні стане нормою свобода слова, активна діяльність громадських організацій, політичної опозиції – як запорука державної політики в інтересах народу.
8. Сприяти розвитку українського села. Для цього:
- Зупинити спекулятивні махінації навколо продажу землі – земля буде власністю тих, хто її обробляє.
-Збільшити вдвічі продуктивність сільського господарства, кардинально підвищити рівень доходів селян.
- Підняти рівень доходів селян до середнього по країні.
9. Підвищити боєздатність армії, повагу до людей у погонах. Для цього:
- Мобілізувати ресурси для створення в Україні боєздатної армії, розвитку оборонних технологій.
- Скоротити термін строкової військової служби до 12 місяців.
-Забезпечити військовослужбовців житлом. Гарантувати кожному військовому при звільненні в запас пристойне житло і соціальні гарантії.
10. Проводити зовнішню політику в інтересах народу України.
- Зовнішня політика України буде чесною, прозорою і послідовною, економічно вигідною. Головне – це обсяги залучених в Україну інвестицій, просування вітчизняних товарів на міжнародні ринки, захист прав громадян України за кордоном.
- Відносини з Росією будуть взаємовигідними, дружніми і стабільними.
Нові партнери, як на Сході, так і на Заході.
1. 3. Зміни в організації повноважень і «Соціальний договір» як крок до формування стратегії для України .
1)Зміни в організації повноважень:
- Нижня палата - Палата депутатів - будучи обраною шляхом прямих виборів за пропорційною системою, є органом політичного представництва народу. Крім законодавчої функції, на нижню палату парламенту покладається відповідальність за формування Уряду та контроль за його діяльністю. - Верхня палата - має обиратися прямими виборами за мажоритарною системоюаптапрпредставлятипргромадиріорегіони. Ця палата покликана взяти на себе повноваження стосовно кадрових призначень, які не є урядовими, а також схвалення усіх рішень Президента Україниапупрсферіпроборонипріпрбезпеки. Отже, треба збалансувати і стабілізувати владу, розширити представницьку демократію, посилити процеси децентралізації і підвищити якість законотворчогоаппроцесу. Стосовно Президента України. На моє переконання, необхідно зберегти загальнонаціональний і прямий представницький мандат Глави держави. Завдання Президента у взаємодії із Верхньою палатою - гарантувати інституційну стабільність держави, здійснення реформ, визначення пріоритетів державної політики, що мають забезпечити цивілізаційний прогресапнації.Водночас, Кабінет Міністрів повинен отримати самостійність. Саме Уряд має бути відповідальний за забезпечення зовнішньої і внутрішньої політики. Основою місцевого самоврядування має стати громада. Саме у громаді мають надаватись громадянам основні соціальні послуги. Має вибудовуватися чітка послідовна лінія - від громади до району і регіону. Виконавчі комітети рад мають відповідати за стан справ у регіоні, бути підзвітними депутатам представницьких органів місцевого самоврядування і передаплюдьми. Існуючі державні адміністрації мають бути виведені із системи виконавчої влади та перетворитися на ефективні інструменти здійснення нагляду за додержаннямваКонституції,азаконів,пправрірсвобод. Справа виняткової державної ваги - повернути довіру громадян до суду. Далі наступний крок - кардинальні зміни в організації роботи правоохоронноїпсистеми. Ці зміни неможливі без системного оновлення Конституції України. 2) «Соціальний договір» як крок до формування стратегії для України .
Реалізація завдань, що стоять сьогодні перед Україною, потребує негайної консолідації політичних і громадських сил для формування стратегії розвитку. Консолідувати суспільство, повернути довіру простих громадян до влади і партій зможе лише відкритий та прозорий соціальний договір між владою і суспільством. Оскільки лише він, а не окремі меркантильні інтереси, здатен забезпечити узгодження системотворчих цінностей.
По-перше. Укладання такого договору стане запорукою відкритості урядової політики, а спільне вироблення його цілей елітою та народом нарешті поклало б край недовірі громадськості до влади. Сформований на засадах широкого громадського діалогу, договір забезпечив би як відкриті правила та принципи гри, так і виконання їх партіями і владою: адже саме громадський сектор має сформулювати завдання владній команді і задати параметри розвитку держави.
По-друге. Цей договір також послужить зближенню політичних платформ різних політичних сил та регіональних еліт, які братимуть участь у формуванні стратегії. Вже зараз ведеться робота з розробки форми і змісту такого соціального договору, який зафіксує правила взаємодії і зобов’язання зацікавлених сторін. При цьому стратегічний інтерес суспільства не повинен стати заручником міжпартійної боротьби. Узгоджена стратегія розвитку країни є спільним вектором дій усіх політичних сил на основі загальнонаціонального інтересу: адже політичні ідеології мусять бути не підґрунтям для розділення суспільства, а синтезом його різноманітності та ідейного плюралізму. Коли всі політичні сили, владні та організаційні ресурси об’єднаються довкола ідеї процвітаючої країни, то в цьому й проявиться їхній справжній патріотизм.
По-третє. Укладання соціального договору забезпечить необхідні засади розвитку суспільства. Однак сам по собі договір не приведе до негайних якісних зрушень. Ситуація вимагає від нас розгортання широкомасштабного соціального проекту з розробки стратегії для України з участю різних суспільних груп. Тому першочергове завдання полягає у створенні інституційного механізму узгодження інтересів влади з інтересами громадських та політичних сил. Лише такий механізм забезпечить максимальну мобілізацію соціального та людського ресурсу для формування довгострокової стратегії розвитку України.
Важливе завдання на сьогодні — створення майданчиків для діалогу між громадськістю та владою у регіонах і Києві з метою забезпечення принципового й фахового обговорення ключових питань майбутнього України та завдань її стратегічного розвитку. Це потребуватиме спільних зусиль широкого спектру політичних сил, аналітичних центрів. Сьогодні громадськість готова до відкритого діалогу. Вона чітко усвідомлює потребу в такій співпраці, тому черга — за політиками.
Соціальний договір забезпечить потрібні для цього умови та створить підвалини для проведення масштабної громадсько-політичної роботи з підготовки концепції розвитку України і на її основі — стратегічної програми, підтриманої громадськими та політичними силами.
Розділ 2. Сутність, переваги та недоліки керівництва В.А.Ющенка.
2.1. Риси В.А. Ющенка як керівника-стратега.
Головною рисою В.А. Ющенка як менеджера є орієнтація на міжособистісні стосунки і стимуляція індивідуального і професіонального росту кожної людини, з якою він співробітничає. На відміну від інших людей, орієнтованих на вирішення проблем самої системи організації, йому більш властиве прагнення розв’язати проблеми людей в організації. В присутності такого керівника проявляються і розвиваються до тих пір скриті таланти оточуючих, подібно тому, як в хімічній реакції каталізатор прискорює хід всіх перетворень. Це найбільш демократичний із лідерів, уважний до особистих проблем і інтересів співробітників, думаючий в першу чергу про реалізацію потенціалу кожного з членів команди і лише в другу чергу про документацію чи архітектуру системи. Загострена увага по відношенню до проблем особи і особистісного росту дозволяє придавати буденним ситуаціям і формальним відношенням в організації деякий драматичний відтінок постійної напруженості і безперервного розвитку. Його оптимістичний світогляд, що проявляється у взаєминах з колегами, його невтомна енергія, направлена на розвиток і вдосконалення здібностей оточуючих, його вміння відмітити і схвалити кращі сторони професіональних і особистісних якостей співробітників найчастіше зустрічають розуміння із сторони підлеглих, колег чи керівників. Прагнення завжди бути приємним і корисним для всіх без виключення людей часами не тільки виснажує його ресурси, оскільки він забуває про себе в турботах про оточуючих, але й служить джерелом проблем в ситуаціях, коли необхідно одночасно врахувати протирічиві інтереси начальників і підлеглих. Іноді негативні відзиви про роботу ним очолюваної системи приймаються на свій рахунок, що приводить до розчарування і відчуття дезінтеграції. Атмосфера свободи, самостійності та ініціативи, яку створюють і підтримують в керованих ним організаціях, іноді має зворотною стороною той факт, що обов’язкові процедури не виконуються точно в термін "занадто вільними" співробітниками. Лідер такого типу, часто виступаючий в ролі "спасителя", бере на себе відповідальність за діяльність чи бездіяльність "жертв", що в крайніх випадках представляє собою перешкоду для його власного професіонального росту і кар’єри. Причини подібних повторюваних ситуацій звичайно недоступні його розумінню, здивованого щораз, чому ж сценарій повторився знову. Ведучий стимул в житті - самоцінність. Для нього важливо, щоб пропоновані задачі були зв’язані з цікавлячими його самого проблемами, тобто можливість займатися тим, що цікаво і значимо особисто для нього і бажано в звичному темпі.
По силі - сильний: здатний енергійно добиватися поставлених цілей, переборювати труднощі, нелегко змінює свої погляди і готовий відстоювати їх з виключною впертістю.
По твердості - м’який: готовий до знаходження розумних компромісів, досягнення цілі за рахунок деяких поступок.
У відносинах з людьми завжди рівний, спокійний, в міру товариський, в спілкуванні – схильність до зм’якшування протиріч, йти на компроміси, щоб узгоджувати різні думки, миролюбність і доброзичливість. Ввічливий і тактичний, стриманий і безпристрасний, уважний в тому, що говорить, оскільки хоче уникнути неправильного розуміння, прагне бути зрозумілим оточуючим. Звичайно зберігає деяку дистанцію в спілкуванні, рідко дозволяє іншим добиратися до себе надто близько. Часом здається строгим, холодним, беземоційним. Поступово це враження розсіюється, так як в процесі спілкування проявляється щире співчуття і бажання допомогти ділом тим, хто менш удачливий ніж він, хоча не любить, щоб це було зв’язано з любими емоціональними проявами. Уникає негативних емоцій. Все це дозволяє розташувати людей до себе, краще зрозуміти їх. Добре розбирається в людях і у взаєминах між ними, бачить як їх позитивні, так і негативні сторони, відмінно бачить, як до нього відносяться інші, і знає, як це відношення поліпшити. Вважає це одним з головних своїх якостей. Може прогнозувати чужу поведінку на основі знання характерів і попередніх вчинків людини. Відчуває сильний внутрішній вплив почуттів, які зазнає до партнера. Однак зовні може ніяк не виявляти це. Так, наприклад, однаково спокійно буде розмовляти як з приємною йому людиною, так і з тим, кого недолюблює. Не вміє жартувати, боїться сказати зайве. Суперечок уникає мовчки, не прибігаючи до дипломатії. Звичайно стриманий в розмові, він рідко буває красномовний і ще рідше емоційний - звичайно лише в тих випадках, коли глибоко зачеплені його почуття і принципи. Не завжди буде спорити, але дуже впертий і безкомпромісний в своїх переконаннях. Плануючи і роблячи дії, завжди враховує, який вплив це зробить на почуття і взаємини навколишніх. Часто робить безкорисливі вчинки. Якщо його просять щось зробити, не може відмовити, тому оточуючі нерідко користуються цим у власних інтересах. Роблячи що-небудь заради інших, почуває свою потребу, корисність, соціальну значимість. Не може проявити жорсткість по відношенню до людей, уникаєте ситуацій, які вимагають цього. Болісно сприймає критику з цього приводу, вважає, що зробив все можливе на той момент. Воліє не спілкуватися з тими, на кого необхідно робити вольовий тиск. Якщо все-таки приходиться мати справу з такими людьми, то вимоги виконати потрібні йому дії виражаються в доброзичливій формі.
Ділові якості - володіє здатністю до систематичної праці, витримкою, терпінням, посидючістю, цілеспрямований, настійливий і впертий, продуктивний, сильно прив’язується до роботи, володіє високим почуттям відповідальності. В діяльності проявляє грунтовність, ретельність, продуманість, дисциплінованість, добросовісність. Неспішний при виконанні роботи, не любить суєти. Звичайно починає діяти лише тоді, коли до кінця впевнений у своїй готовності і компетентності і, розрахувавши свої сили, доводить розпочате до кінця. Погано відноситься до тих, хто береться за роботу, не будучи в стані якісно виконати її. Дуже не любить, коли при одній незакінченій роботі доручають іншу. Не любить над собою надмірного контролю. Здатний до роботи в команді, але в процесі досягнення цілі здатний співробітничати тільки з тими людьми, які поділяють його моральні переконання. Не може працювати в неприємній психологічній атмосфері. Намагається бути твердим і наполегливим у відстоюванні своїх інтересів, але це не завжди вдається . У таких випадках усе звичайно обмежується пасивним захистом. Не вміє відстоювати свої матеріальні інтереси. Спосіб досягнення цілі - повільно, вперто.
Сильні сторони:
- добре розуміння людської натури, людських взаємостосунків;
- чуйність і уважність до людей;
- створення дружньої атмосфери в організації, без якої навіть при достатньому об’ємі інформації і засобів ефективність діяльності буде невисокою.
Слабкі сторони:
- недостаток рішучості та ініціативності;
- надмірна старанність і зайва деталізація при плануванні;
- ускладнення робочої обстановки в результаті надмірної уваги до почуттів і особистісних взаємин у ситуаціях, де більш ефективною була б всебічна логічна розкладка наявної інформації.
2.2. Критичні зауваження до управлінської діяльності В.А. Ющенка.
Справа погіршується ще й тому, що попри великі обіцянки, зроблені на Майдані, істотних якісних зрушень не спостерігалося.
На мій погляд, вагомою причиною падіння економіки є відмова керівництва держави від стратегічного партнерства з Російською Федерацією.
Треба мати на увазі, що 90% енергоносіїв по дуже вигідних цінах постачає Росія, а щорічний товарообіг між нашими країнами складає 20 млрд. дол. Ще гіршими будуть наслідки для промисловості, особливо металургійної та хімічної галузі, які дають майже 60 відсотків валютних надходжень країни, станутьпронерентабельними. Особливо прямолінійний у своїх висновках щодо бачення керівництва Ющенка перший Президент незалежної України Леонід Кравчук. Ось його слова: «Нынешняя власть, которая зарабатывала себе очки на противостоянии, сейчас осталась с народом один на один. Ей уже не на кого кивать, и теперь ее авторитет будет зависеть не от плохого Кучмы, а от хороших или плохих действий Ющенко. Увы, сегодня Ющенко и его команде за большинство их действий можно поставить твердую двойку по пятибалльной системе — новой 12-балльнойапшкалыпряапнепрзнаю.» Світова спільнота, як відомо, донедавна розвивалася в умовах, коли функції суспільного розвитку і стратегічного планування належали владі, і в цій царині було нагромаджено достатній досвід. Натомість майже немає позитивного досвіду дій у такій ситуації, в якій опинилась Україна, — коли змін потребують водночас і суспільство, і державна влада.
Україні необхідна кардинальна зміна управлінської культури, самої філософії державного управління. Нова модель управління суспільним розвитком мусить базуватися на принципах прозорості, під якою я розумію право кожної людини знати, де й ким приймаються управлінські рішення, скільки і на що витрачаються кошти держави, оскільки це — життєво необхідна запорука відкритого, ринкового і демократичного суспільства.
Поза тим державне управління мусить перейти до принципово нової системи координат, у центрі якої стоятиме людина. Адже коли держава не може створити сприятливих умов для розвитку особистості, людина шукатиме способів реалізувати себе десь інде. Тому всебічна підтримка різноманітних форм розвитку і прикладання інтелектуального потенціалу, підвищення рівня знань та вмінь людей — це, на мою думку, найголовніший пріоритет держави, яка претендує називатися цивілізованою.
Що стосується моєї точки зору,то я вважаю В.А. Ющенко не налагодив донесення своєї точки зору до народу. Він не займався рекламою своїх дій - про багато з них народ взагалі не знає. Він відкинув піар, але без піару в політиці ніяк.Ющенко боровся за свободу слова, але ця свобода слова зіграла проти нього.
Володимир Лановий, президент Центру ринкових реформ вважає, що Віктор Ющенко не використав свого авторитету та впливу, щоб згуртувати фахівців й ініціювати пошук найкращих моделей економічного розвитку.«Уряд – це менеджери, які виконують конкретні завдання. А від такого зваженого погляду, такого об’єднання, такої інтеграції зусиль української еліти, на жаль, не відбулося. Це були роки запаморочення від успіху, коли здавалося, що можна швидко все змінити. Але економіка не терпить насилля»,-сказавпрЛановий. Найбільшим спільним прорахунком влади за останні 5 років він називає «штучне надування споживчого кошика», зокрема, й за рахунок короткострокових кредитів в іноземній валюті. Ющенко нічого не зробив для реального об’єднання національно-демократичних сил та подолання поділу країни на Схід і Захід. Він хотів багато зробити. Йому повірили і прийшли на Майдан. Він повернув Україні її вкрадене й перекручене минуле, але не зміг зробити відчутним для усіх реальний поступ до покращення життя.
Висновок
В.А.Ющенко бачить Україну справедливою і заможною європейською державою. Де кожна людина може реалізувати свої можливості, не шукаючи кращої долі за кордоном. Де кожен, хто бажає працювати, має роботу і гідну зарплату. Де кожна дитина може отримати якісну освіту. Де кожен громадянин має доступ до належного медичного обслуговування; кожна літня людина отримує гідну пенсію. Де надійно захищене життя – сім'я, материнство і дитинство. Де шанують ветеранів. Де влада користується довірою і повагою громадян. Де державні чиновники компетентні і законослухняні, отримують високу зарплату і не беруть хабарів. Де всі рівні перед законом; де кожен із нас, а не лише багаті, може захистити свої права у суді. Де надійно гарантовані свобода думки, свобода слова, свобода совісті. Я бачу Україну державою, яку шанують і цінують її власні громадяни і до якої з повагою ставляться у світі.
Збільшення зусиль і результатів:
Створення мільйонів нових робочих місць.
Економічне зростання, що позначається на добробуті кожного громадянина.
Кардинальне підвищення зарплат і пенсій.
Доступність якісної освіти, медицини.
Пристойне житло для кожної сім'ї.
Державу, яка захищає інтереси простих громадян, а не прислуговує купці олігархів.
Зменшення податків, стимулювання виробництва.
Обмежене втручання держави в життя громадян.
Незалежний суд, що надійно захищає права простих людей.
Проти:
Приниження людської гідності.
Бідності і безробіття.
Розкрадання державної власності і державного бюджету.
Репресивних податків, що не дають підприємствам працювати, а людям – отримувати гідну зарплату.
Зловживання владою.
Обмеження прав і свобод простих громадян.
Корупції і хабарництва, на чому тримається нинішня влада.
За півтора роки роботи Уряду В.А. Ющенка був наведений порядок у бюджетній сфері, усунуті бартерні розрахунки. Стали прозорими грошові потоки, припинилися масові відключення електроенергії. Відбулось підвищення зарплати і пенсії усім категоріям населення, команда В.А.Ющенка домоглася вчасної виплати зарплат, ліквідували заборгованість із виплати пенсій. І головне – досягли цього без зовнішніх запозичень, з опорою виключно на власні ресурси.
У цій роботі я спробувала дати по можливості об’єктивний портрет третього Президента України Віктора Андрійовича Ющенка як менеджера.
Ющенко як менеджер намагався створити позитивний імідж нашої держави у світі. Він розгорнув активну діяльність за кордоном, намагаючись вибороти для України статус країни з ринковою економікою.
Головною рисою В.А. Ющенка як менеджера є орієнтація на міжособистісні стосунки і стимуляція індивідуального і професіонального росту кожної людини, з якою він співробітничає. На відміну від інших людей, орієнтованих на вирішення проблем самої системи організації, йому більш властиве прагнення розв’язати проблеми людей в організації.
Ющенко, незважаючи на критичні зауваження до його особи, є переконаним демократом. Саме демократично намагається розв’язати він всі конфліктні ситуації, непорозуміння. Незважаючи на заяви деяких його опонентів, за великим рахунком можна визнати, що він не належить до тих керівників, що залякують підлеглих, принижують їх, змушують їх тремтіти чи давати хабарі.
Література
«Комсомольская правда в Украине».
газета «Бульвар Гордона».
газета «Остров» ( г. Донецк ).
газета «Грани-плюс”.
газета «Україна молода».
6.Б.М.Андрушків,О.Є.Кузьмін “Основи менеджменту”.
7.А.В.Шегда “Менеджмент”.
8.В.А.Ющенко «Вірю в Україну».
9.газета “Дзеркало тижждня”, 27 грудня 2003-9січня 2004 р.
10.В.А.Ющенко “Феномен или фантом?”.
11.Станіслав Кульчицький “Українська революція”.
12.Анатолій Гальчинськиц “Помаранчева революція”.