Національний Технічний Університет України
«Київськиий Політехнічний Інститут»
Факультет соціології і права
РОЗРАХУНКОВО-ГРАФІЧНА РОБОТА
З КУРСУ
«МЕТОДОЛОГІЯ, МЕТОДИ ТА ТЕХНОЛОГІЇ СОЦІОЛОГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ»
на тему: «Соціальні наслідки світової кризи в Україні»
Актуальність теми
Все частіше ми чуємо словосполучення «фінансова криза», яка є досить важливою проблемою глобального рівня. Зараз ми бачимо її масштаби та руйнівні наслідки як для економічного, так і для політичного, соціального життя країн. Жодна країна не застрахована від кризи - і досвід сьогоднішньої світової кризи це лише підтверджує (постраждали навіть ті країни, фінансові моделі яких вважалися еталоном досконалості). Світова економічна криза сприяє прояву всіх проблем, що були накопичені в українській економіці протягом останніх двох десятиріч, тому ця тема є досить актуальною.
Економічна криза характеризується наступними показниками: падіння обсягів виробництва; падіння фондових індексів; ріст безробіття і массові звільнення; падіння обсягу споживання індивідуальними господарствами. Сучасна глобальна фінансова криза - глибока фінансова криза, найгірша криза з часів великої депресії. Розпочавшись з банкрутства великих фінансових установ в США, вона швидко розрослась у глобальну кризу, що призвела до банкрутства декількох європейських банків та падіння різних біржових індексів та значного падіння вартості акцій та товарів по всьому світу. Криза була викликана іпотечною кризою та є гострою фазою фінансової кризи 2007-2008.
Світова фінансово-економічна криза дуже яскраво проявила усі недоліки, притаманні ринковій економіці: нездатність забезпечувати конкурентне середовище, обумовленість безробіття, створення значної диференціації населення за рівнем доходів, прояви руйнівного впливу на навколишнє середовище. Зважаючи на стан національної економіки та на безлад у відносинах між гілками влади, вплив кризи суттєво підсилює руйнівний характер її наслідків, що, безумовно, загрожує національній безпеці держави.
Ні теорія, ні світова практика ще не напрацювали ефективних рецептів попередження та подолання наслідків кризи, що надає можливість зробити висновок: кризи в умовах ринкової економіки мають цілком природній характер, тобто хвороба є хронічною і не може бути вилікувана повністю, а в період загострення потребує нейтралізації.
Вихід з кризи за цих обставин загалом здійснюється за рахунок населення, на плечі якого звалюється різке падіння заробітної плати, несвоєчасна та в неповному обсязі виплата заробітної плати, безробіття, падіння платоспроможності, інфляція, обмеження першочергових життєво необхідних потреб, зухвале ставлення роботодавців до норм чинного трудового законодавства тощо.
Серйозним недоліком, суттєвим підгрунтям виникнення кризи, є відсутність з боку держави дієвого контролю за розподільчим механізмом створеної нової вартості між доходами роботодавців та найманої робочої сили. Господарський механізм, грошова система може нормально функціонувати тільки за умов наявності балансу між пропозицією та платоспроможністю споживачів. Якщо розподіл доходів між власниками та найманою робочою силою відбувається на користь перших, то рано чи пізно виникає ситуація, коли населення не в змозі купувати весь обсяг запропонованої на ринку продукції, що, в свою чергу, призводить до неможливості та недоцільності виробництва чергової партії продукції з усіма негативними наслідками.
За даними державної служби зайнятості, в січні 2009 року її послугами скористалося 1033,8 тис. не зайнятих трудовою діяльністю громадян проти 981,6 тис. у грудні 2008 року. Рівень зареєстрованого безробіття загалом у країні у порівнянні з 1 січня 2009 року зріс на 0,2 відсоткового пункту і на 1 лютого становив 3,2% працюючого населення. Навантаження незайнятого населення, яке звернулося за сприянням у працевлаштуванні до державної служби зайнятості, на 10 вільних робочих місяць (вакантних посад) зросло з 96 осіб на початок січня до 108 – на початок лютого 2009 року.
За очікуваннями експертів рівень безробіття, визначений за методологією Міжнародної організації праці, прогнозується в межах 8,5 – 9%, а послугами служби зайнятості у 2009 році можуть скористатися понад 3 млн осіб. Американський економіст, Нобелівський лауреат Пол Самуельсон вважає, що втрата роботи – це психічна травма, яка поступається за рівнем викликаного стресу лише смерті найближчого родича або запроторення до в’язниці.
Головним завданням служби зайнятості на сучасному етапі є обмеження безробіття, зниження напруженості на ринку праці. Слід проводити попереджувальні заходи з керівниками підприємств, застерігати їх від безпідставного звільнення найманих працівників, радитися про доцільність їхнього переведення на неповний режим зайнятості.
Списувати всі соціальні негаразди, які існують усередині країни на наслідки світової фінансово-економічної кризи не можна, – потрібно, перш за все, навести лад у національній економіці та фінансовій системі, що надасть можливість прогнозувати не динаміку падіння реальної заробітної плати, а темпи зниження її зростання.
Результати тривалого аналізу свідчать, що за всі роки незалежності в Україні так і не вдалося забезпечити дотримання одного з основних принципів організації оплати праці – встановлення тісного зв’язку між ефективністю праці (продуктивністю) та розмірами заробітної плати. Окрім того, в умовах кризи почастішали випадки виплати заробітної плати у конвертах, не застосовується індексація заробітної плати на затримання її виплати, ухилення від виплати працівникам зароблених ними коштів, штучне банкрутство підприємств.
Контроль за своєчасністю та повнотою оплати праці покладено на державні органи влади та органи місцевого самоврядування, а саме: підрозділи Мінпраці, Державної податкової служби, місцеві ради, фінансові органи. Проте жодна із зазначених інституцій не виконує в повному обсязі покладених на неї повноважень. Державні інспектори праці не виявляють наполегливості в захисті прав найманих працівників, немає очікуваної віддачі в регіонах і від діяльності комісій з питань погашення заборгованості з виплати заробітної плати, створених при місцевих органах влади.
В Україні постійно проводиться робота щодо напрацювання законодавчої бази у сфері соціального захисту працюючих, але відсутність контролю за її дотриманням призводить до того, що вся трудомістка робота, що потребує значних державних коштів, зводиться нанівець.
Стан соціального захисту населення країни безпосередньо пов’язаний з динамікою чисельності нації. За даними статистики, протягом 2008 року чисельність населення України зменшилась на 229 тис. чол. За станом на 1 січня 2009 року в державі проживало трохи більше ніж 46 млн чоловік. Зменшення населення відбувалося за рахунок смертності – 244 тис. чол.; покращив цифру міграційний приріст – 15 тис. чол..
Мрії про те, що соціально відповідальний бізнес допоможе суспільству, м’яко кажучи, не виправдалися. Олігархи намагаються уникати сплачування податків, не виконують інвестиційних зобов’язань, затримують виплату заробітної плати.Не обтяжує себе і держава щодо забезпечення населення гарантованими правами.
Окрім впливу на Україну світової фінансово-економічної кризи варто сказати, що нашій державі притаманна криза політична з її наступним рядом ознак:
— порушення звичайного режиму функціонування всіх державних інститутів в значенні надмірного використання їх ресурсів у якому-небудь одному напрямі;
— розпад звичних зв’язків між політичними силами, що знаходяться в ситуації рівноваги в некризовий період, розмежування політичної спільності з якого-небудь питання і протистояння, що доходить до крайніх форм;
— інформаційна війна між сторонами протистояння (новини містять надмірну кількість інформації на одну тему і носять явно ангажований під яку-небудь iз сторін конфлікту характер);
— погіршення загальної політичної ситуації, її непередбачуваність і висока динаміка зміни ситуації;
— нездатність сторін протистояння адекватно реагувати на виклики своїх опонентів, нездатність до адекватної оцінки ситуації;
— криза є системною, коли відбувається розпад системотворних елементів (у цьому випадку системи влади — в кризу втягнуті всі гілки влади, йдеться про зміну її найвищого рівня: не тільки найвищої особи, але й усіх керівників силових підрозділів);
— нарешті, криза відбувається найбільш гостро саме тоді, коли за всіма попередніми ознаками вона є, а її ще й відмовляються визнавати.
В умовах кризи державі необхідно продемонструвати готовність підтримати купівельну спроможність населення і таким чином стимулювати внутрішнє споживання, потрібно вжити заходів щодо запобігання подальшому погіршенню співвідношення між долями заробітної плати і прибутку у ВВП. Націоналізація базових галузей народного господарства (перш за все там, де „ефективні” власники не виконують своїх приватизаційних зобов’язань) попередить штучні банкрутства, безпідставне скорочення робочих місць, невиплату заробітної плати, невиконання соціальних зобов’язань, дозволить створити передумови для подолання економічної кризи і забезпечить гарантії національної безпеки України.
З метою пом’якшення наслідків на соціальну складову необхідно прийняти низку нормативно-правових актів, спрямованих на можливість застосування альтернативних методів регулювання цін і тарифів та визначення статей витрат, що повинні обов’язково враховуватися при визначенні вартості житлово-комунальних послуг; створення правових умов для будівництва та придбання доступного житла; законодавче закріплення порядку стимулювання та надання фінансової підтримки молодій людині на її першому робочому місці; удосконалення законодавства у сфері тендерної рівності шляхом установлення механізму, спрямованого на протидію насильству.
Для визначення шляхів подолання низького рівня зайнятості в умовах кризи необхідно розробити дієву програму зайнятості населення; враховуючи напружену ситуацію у співвідношенні працюючих та пенсіонерів для стабільного забезпечення соціальних виплат, для непрацездатного населення доцільно розробити загальну Державну програму збереження та розвитку трудового потенціалу на близьку і далеку перспективу.
Необхідно усвідомити те, що, безумовно, передумовою створення матеріального добробуту населення є результати ефективності діяльності народногосподарського комплексу, передусім, реального сектору економіки, але без справедливого розподілу доходів будь-яке зростання економіки не допоможе подолати бідність.
Проблема дослідження
Проблемою даного соціологічного дослідження є соціальні наслідки світової кризи в Україні.
Метою дослідження є виявлення впливу світової фінансово-економічної кризи на Україну, наслідки кризи та шляхи її подолання в сучасних умовах для нашої держави.
Завдання дослідження
Оцінити рівень добробуту населення України в умовах кризи.
Оцінити рівень безробіття та рівень бідності в Україні в умовах кризи.
Визначити можливість організації акції масового протесту та участі в них українців.
Дізнатися, які шляхи подолання кризи українці вважають найефективнішими.
Оцінити загальний рівень задоволеності життям українців.
Визначити, як оцінюють українці роботу державних органів в умовах кризи.
Оцінити очікування українців щодо загальної ситуації в країні.
Об’єктом соціологічного дослідження виступає працездатне населення міста Києва.
Предметом соціологічного дослідження є думки, оцінки і ставлення дорослого населення міста Києва до проявів та наслідків світової фінансово-економічної кризи в Україні.
Обґрунтування генеральної сукупності
Генеральна сукупність - це вся множина соціальних об'єктів, які підлягають вивченню.
Генеральною сукупністю мого соціологічного дослідження є працездатне населення м. Києва. За даними Головного управління статистики у місті Києві це 1 240 200 осіб.
Обґрунтування вибіркової сукупності
Вибіркова сукупність - це частина генеральної сукупності, що відображає та відтворює основні характеристики останньої і є її зменшеною моделлю.
Розрахунок вибіркової сукупності проведемо за формулою: n=, де
n – обсяг вибіркової сукупності
N – обсяг генеральної сукупності
t – коефіцієнт, який відображає рівень довірчої ймовірності, а також відображає рівень однорідності генеральної сукупності;
δ2 - дисперсія, вона характеризує розкид ознаки по-відношенню до центрального;
∆ - похибка.
В даному соціологічному дослідженні:
N = 1 240 200
t = 2
Р = 95 % (0,95)
δ = 0,5
δ2 = 0,25
∆ = 2 %
Обґрунтування методики дослідження
Для збору первинної інформації у даному соціологічному дослідженні я буду використовувати метод опитування, а саме індивідуальне анкетування. Використання індивідуального анкетування дасть змогу отримати від респондента інформацію, яка допоможе нам у дослідженні, а також дозволить цій людині не хвилюватися з приводу того, що його думка стане всім відомою.
Інтерпретація та операціоналізація основних понять
Економі́чна кри́за— різке погіршення економічного стану країни, що виявляється в значному спаді виробництва, порушенні виробничих зв'язків, що склалися, банкрутстві підприємств, зростанні безробіття, і у результаті — в зниженні життєвого рівня, добробуту населення.
Безробіття—стан незайнятості працездатного населення, що має негативні економічні й соціальні наслідки для усього населення регіону, де набуло особливого поширення.
Заробітна плата— винагорода, обчислена, зазвичай, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу. Розмір зарплати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства.
Соціально-економічний статус – це характеристика положення індивіда в стратифікованому суспільстві ґрунтується на ряду соціальних (наприклад, батьківська сім'я, соціальний клас, освіта батьків, освіта самої людини, цінності, рід занять і так далі) і економічних (дохід сім'ї, власний дохід) показників
За́йнятість насе́лення — соціальна економічна категорія, яка характеризує залучення населення в суспільне виробництво.
Економі́чна кри́за:
падіння обсягів виробництва;
падіння фондових індексів;
ріст безробіття і масові звільнення;
падіння обсягу споживання індивідуальними господарствами;
перенагромадження грошового капіталу (збільшення кількості грошей, не вкладених у виробництво);
інфляція.
Зайнятість населення — одна з головних соціально-економічних характеристик. Стан зайнятості є одним з основних індикаторів національної економіки. В ньому відображається те, як в суспільстві використовуються ресурси праці, а відповідно і можливості економічного росту. Основними параметрами, що характеризують стан зайнятості, становище на ринку праці можна назвати:
економічно активне населення (робоча сила);
економічно неактивне населення (не входить до складу робочої сили).
До економічно неактивного населення відносяться:
особи віком до 16 років;
особи, які знаходяться в психіатричних лікарнях ті виправних закладах;
пенсіонери, студенти, домогосподарки та інші особи, які вибули зі складу робочої сили — непрацюючі і не шукаючі роботу. Економічно активне населення у всіх країнах складається із трьох частин: зайняте, незайняте, безробітне.
Зайняте населення становить частину трудових ресурсів суспільства. В Україні - це особи віком від 16 до 55 років (жінки) і 60 років (чоловіки), а також особи пенсійного віку і молодь, молодша від зазначеного віку, якщо вона зайнята в народному господарстві. До складу зайнятих належать:
наймані працівники, особи, які працюють самостійно (підприємці, фермери, творчі працівники), зайняті в органах державної влади й управління;
особи, котрі служать в армії або отримують професійну підготовку (учні, студенти денних форм навчання);
особи, що виконують суспільно-оплачувані роботи;
особи, зайняті вихованням малолітніх дітей, доглядом за інвалідами чи людьми похилого віку, громадяни інших країн, які проживають в Україні, працюють у народному господарстві.
Соціально – економічний статус:
1. Соціальний клас, до якого відноситься певна людина:
вищий (можуть дозволити собі придбати будь-яку річ) ;
середній(можуть дозволити собі придбати речі першої необхідності, тобто їжу, одежу, а також речі більш матеріально затратні, тобто подорож в якусь країну, автомобіль і т.д.) ;
нижчий(можуть дозволити собі придбати речі першої необхідності) .
2. Рівень освіти:
середня освіта;
спеціальна освіта;
вища освіта;
декілька вищих освіт.
Матеріальний добробут населення. Базою характеристики матеріального добробуту населення регіонів України стали показники рівнів та структури доходів і витрат, майнового розшарування й бідності. З досліджених показників були відібрані:
середня заробітна плата, грн;
рівень бідності.
Гіпотези
Чим більше проявів кризи, тим нижчий загальний рівень добробуту населення в Україні.
Показники рівнів бідності та безробіття в умовах кризи є високими.
За організації масових акцій протесту більшість українців відмовиться брати в них участь.
Чим швидше зміниться влада в Україні, тим більше шансів на швидше подолання наслідків кризи.
Українці швидше задоволені своїм життям в умовах кризи, аніж незадоволені.
Українці оцінюють роботу державних органів влади посередньо.
Українці очікують на покращення загальної ситуації в Україні.
Шановний респонденте!
Студенти ІІІ курсу НТУУ "КПІ" факультету соціології і права проводять дослідження на тему: «Соціальні наслідки світової кризи в Україні». Просимо Вас взяти участь в нашому опитуванні.
Ваша думка для нас є дуже важливою, тому, будь ласка, відповідайте на запитання анкети відверто. Заповнення анкети займе у Вас не більше 10 хвилин. Будь ласка, уважно прочитайте запитання та варіанти відповідей, після чого обведіть відповідь, що відповідає Вашій думці. На питання, які не мають варіантів відповідей, надайте свою відповідь у письмовому вигляді. Всі Ваші відповіді будуть використані в узагальненому вигляді.
1. Чи вплинула на Вас світова економічна криза?
1)так
2)ні (перехід до питання № 3)
2. Будь ласка, вкажіть, що першочергово змусило Вас відчули прояви світової кризи (зазначте не більше 3-ох пунктів)?
1)підвищення цін на продукти харчування
2)підвищення цін на непродуктові товари
3)зменшення заробітної плати
4)затримка заробітної плати
5)звільнення з роботи
6)необхідність економити
7)інше___________________
3. Яка Ваша освіта?
1)початкова (менше 7 класів) або нижче
2)неповна середня (менше 10 класів)
3)середня (школа або ПТУ)
4)середня спеціальна (технікум тощо)
5)незакінчена вища (не менше 3-х курсів вузу)
6)вища (одна вища освіта)
7)дві вищих освіти
4. Який Ваш сімейний стан?
1)неодружений/незаміжня (і ніколи не були одружені/заміжні)
2)одружений/заміжня
3)живемо разом, не реєструючи шлюб
4)розведений/розведена
5)вдівець/вдова
5. Оцініть, будь ласка, рівень Вашого особистого матеріального добробуту:
1)не вистачає навіть на їжу
2)на їжу вистачає, але купівля одягу викликає труднощі
3)на їжу та одяг грошей вистачає, але на побутову техніку немає коштів
4)можете без проблем придбати побутову техніку
5)маєте змогу купити машину
6)за потреби зможете купити квартиру чи будинок
6. Який рівень матеріального добробуту має Ваша сім'я?
1)не вистачає навіть на їжу
2)на їжу вистачає, але купівля одягу викликає труднощі
3)на їжу та одяг грошей вистачає, але на побутову техніку немає коштів
4)можете без проблем придбати побутову техніку
5)маєте змогу купити машину
6)за потреби зможете купити квартиру чи будинок.
7. Чи вимушені Ви економити у зв'язку з кризою?
1)так
2)ні(перехід до питання № 9)
8. Вкажіть, будь ласка, на яких видах товарів та послуг Вам доводиться економити?
1)на харчуванні
2)на одязі та взутті
3)на товарах тривалого користування(побутова техніка, меблі)
4)на транспортних послугах
5)на відпочинку
6)інше___________________
9. На Вашу думку, який рівень бідності в Україні?
1)високий
2)середній
3)низький
10. На Вашу думку, який рівень безробіття в Україні?
1)високий
2)середній
3)низький
11. Як Ви вважаєте, що очікує Україну в найближчі місяці в області економіки?
1)значне покращення ситуації
2)деяке покращення ситуації
3)деяке погіршення ситуації
4) значне погіршення ситуації
5)важко відповісти
12. Оцініть, будь ласка, ефективність діяльності державних органів влади щодо подолання наслідків кризи в Україні (де 1-найменш ефективна,5-найбільш ефективна)
1____2____3____ 4____5____
13. Чи погодились би Ви приймати участь в акціях масового протесту?
1)так
2)ні (перехід до питання № 15)
14. У якій формі участі в акціях масового протесту Ви б погодились бути задіяними?
1)готовність підтримати мітинги та демонстрації
2)поставити підпис під петиціями, вимогами
3)забастовки
4)блокада транспортних шляхів, приміщень
5)збройні зіткнення
15. Коли у Вас чи у членів Вашої родини виникає необхідність лікування, ви звертаєтесь:
1)до районної поліклініки;
2)до приватної лікарні;
3)до власного лікаря;
4)займаєтесь самолікуванням;
5)інше____________________
16. Як Ви оцінюєте рівень медичного обслуговування у державних медичних закладах в умовах кризи?
1)повністю задоволений(а)
2)скоріше задоволений(а)
3)скоріше незадоволений(а)
4)зовсім незадоволений(а)
17. Як Ви вважаєте, які можуть бути шляхи подолання наслідків кризи в Україні?
________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
18. Якщо говорити в цілому, якою мірою на даний час Ви задоволені своїм життям?
1)Повністю задоволений(а)
2)Скоріше задоволений(а)
3)Скоріше незадоволений(а)
4)Зовсім незадоволений(а)
5)Важко відповісти
19. Яка у Вас професія?
______________________
20.Ваша стать?
1)чоловіча
2)жіноча
21.Ваш вік ____________
Дякуємо за співпрацю!