Подякувати Студентському архіву довільною сумою
Admin
26.02.2023 12:38
Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!
Навчальна програма
Інформація про навчальний заклад
ВУЗ:
Національний технічний університет України Київський політехнічний інститут
Інститут:
Не вказано
Факультет:
Не вказано
Кафедра:
Не вказано
Інформація про роботу
Рік:
2004
Тип роботи:
Навчально - методичний посібник для викладачів
Предмет:
Естетика
Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ УКРАЇНИ
«КИЇВСЬКИЙ ПОЛІТЕХНІЧНИЙ ІНСТИТУТ»
НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА ДИСЦИПЛІНИ
«ЕСТЕТИКА»
ДЛЯ НАПРЯМІВ ПІДГОТОВКИ 0402 – «СОЦІОЛОГІЯ»
ДЛЯ СТУДЕНТІВ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ 6.0402 - «СОЦІАЛЬНА РОБОТА», 7.040202 – «СОЦІАЛЬНА РОБОТА», 8.000007 - «АДМІНІСТРАТИВНИЙ МЕНЕДЖМЕНТ»
Затверджено Методичною радою факультету соціології НТУУ «КПІ»
Київ – 2004
Естетика: Навчальна програма дисципліни «Естетика» для студ. напрям. підг. 6.0402 – «Соціологія», спец. 7.040202 – «Соціальна робота», 8.000007- «Адміністративний менеджмент» / Уклад.: канд. філос. наук, проф. каф. І.І.Федорова, канд. філос. наук, доц. каф. С.Ю.Балакірова, канд. філос. наук І.К.Покуліта, ст. викл. С.А.Тоічкіна. – К.: ІВЦ «Політехніка», 2004. – 24 с.
Гриф надано Методичною радою факультету соціології НТУУ “КПІ”
(Протокол № 10 від 17. 06.2004 р.)
Навчальне видання
НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА ДИСЦИПЛІНИ
«ЕСТЕТИКА»
Для напрямів підготовки 6.0402 – «Соціологія», для студентів спеціальностей 7.040202 – «Соціальна робота», 8.000007- «Адміністративний менеджмент».
Укладачі: Федорова Ірина Ігорівна
Балакірова Світлана Юріївна
Покулита Ірина Костянтинівна
Тоічкіна Світлана Андріївна
Відповідальний
редактор Б.В.Новіков, докт.філос.наук, проф.
Рецензент В.І.Панченко, докт. філос.наук, проф., завідуюча кафедрою етики, естетики та культурології філософського факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
І. ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ
Курс “Естетика” є нормативною дисципліною бакалаврського напряму підготовки “Соціологія” для студентів спеціальностей “Адміністративний менеджмент” та “Соціальна робота” і вивчається у шостому семестрі. Курс “Естетика” відноситься до циклу гуманітарних, а саме філософських дисциплін, який складається з курсів філософії, етики, релігієзнавства, культурології. Місце дисципліни «Естетика» в підготовці фахівців визначається специфікою естетики як науки про загальні закони художнього освоєння та пізнання дійсності, закономірностей розвитку мистецтва, соціальної функції мистецтва, стосунків між людиною та світом. В програмі курсу «Естетика» враховано напрямок підготовки й спеціальностей фахівців, а саме зроблено акцент на сучасних естетичних концепціях, що пов’язані з соціологією мистецтва.
Мета і завдання дисципліни
Головною метою курсу є формування естетичної свідомості студентів, зокрема естетичного смаку, естетичного сприйняття, накопичення естетичного досвіду, що сприяє розвитку креативних здібностей студентів та спонукає до самореалізації фахівців, активізує пізнавальні інтереси, реалізує еврістичні здібності як визначальні для формування професійної майстерності та конкурентноздатності сучасного фахівця. Мета досягається через вивчення основних теоретичних проблем, що пов’язані з естетикою як наукою про сутність естетичного в дійсності, про загальні закони естетичної діяльності та естетичного освоєння світу, закони розвитку мистецтва; соціальної природи мистецтва, мистецтва як механізма соціалізації людини, законів функціовання художньої культури; мистецтва як комунікації, ролі мистецтва в сучасному постіндустріальному суспільстві.
Мета здійснюється через процес формування здатностей у студентів:
переводити естетичний досвід на рівень теоретичного осмислення, спираючись на отримані знання;
поєднувати теоретичні та практичні аспекти отриманих знань з естетики;
застосовувати отримані знання в професійній діяльності фахівців, зокрема у процесі комунікації і формуванні професійного іміджу;
Зазначені здатності допоможуть майбутньому фахівцю удосконалити напрямки його професійної діяльності.
Завдання навчальної дисципліни полягають у наступному:
показати, що естетика як наука про загальні закони художнього освоєння і пізнання дійсності, закономірності розвитку мистецтва є необхідною складовою формування світовідчуття та світорозуміння творчо спрямованої особистості;
довести, що мистецтво є унікальним засобом гармонізації особистості, оскільки інтегрує різні її аспекти – свідомі та позасвідомі, тілесні й емоційно-чуттєві, раціональні та інтуїтивні – в цілісний процес естетичного сприйняття;
розкрити зв’язок між естетикою та соціологією мистецтва;
проаналізувати мистецтво як соціальний інститут і специфічну форму соціальної комунікації;
висвітлити, що естетичні проблеми сучасного мистецтва є втіленням суперечностей постіндустріального суспільства;
Мета вивчення естетики полягає у формуванні у студентів наступних умінь та навичок :
уміння відрізняти основні художні напрями та стилі сучасного мистецтва, а також орієнтуватися в просторі художніх практик сьогодення;
уміння сприймати мистецтво як унікальний засіб гармонізації особистості;
уміння сформувати власну позицію щодо художньої продукції, незалежно від впливу маніпуляційних технологій мас-медіа;
уміння реалізовувати набутий естетичний досвід як допоміжний засіб створення успішного професійного іміджу;
уміння звертатися до творів мистецтва як креативної форми дозвілля, що розвиває внутрішній світ сучасної людини;
навичок творчо користуватися набутими знаннями в професійній діяльності фахівця;
навичок розвивати та удосконалювати комунікативні можливості особистості.
Форма
навчання
Всього
Розподіл за семестрами та видами занять
Семестрова
атестація
Лекції
Практичні заняття
Контрольні роботи
СРС
Денна
54
18
10
24
залік
Вечірня
Заочна
54
6
2
5,3
38,7
залік
Екстернат
залік
ІІ. ЗМІСТ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ
Розділ 1. Класична естетика
Тема 1.1. Естетика як наука. Предмет естетики. Естетична свідомість.
Місце естетики в системі філософських наук. Метод дослідження в естетичній науці. Естетика як наука про сутність естетичного в дійсності, про загальні закони естетичної діяльності та естетичного освоєння світу. Естетика і теорія окремих видів мистецтв. Об’єктивні основи естетичної діяльності. Естетичне та його сутність. Своєрідність естетичного пізнання. Природа і соціальна дійсність як естетичні цінності та як предмет естетичного пізнання. Структура естетичної свідомості: основні елементи. Естетичне почуття. Вплив соціальних умов на формування естетичних почуттів. Естетична оцінка як специфічне судження про природу, суспільство, продукти людської праця, твори мистецтва. Естетичний смак як здатність правильного судження про естетичні цінності, формування естетичного смаку. Естетичний ідеал як уявлення про естетичну довершеність життя. Зв’язок естетичного ідеалу з моральними ідеалами суспільства. Естетика як самостійна наука. Естетичні теорії.
Тема 1.2. Основні естетичні категорії.
Естетичні категорії як духовні моделі естетичної практики суспільства. Специфіка естетичних категорій як вузлових моментів естетичного виховання. Категорії “гармонія” і “міра” в історії естетики. Категорії “прекрасне” і “потворне”.Прекрасне у дійсності та мистецтві. Історична змінність уявлень про прекрасне. Об’єктивне та суб’єктивне в оцінках прекрасного. Прекрасне та корисне, прекрасне та істинне, прекрасне та добро. Проблема естетизації потворного в сучасному мистецтві. Категорії “трагічне” і “комічне”. Становлення категорії трагічного в історії естетики. Трагічне як конфлікт життя і смерті. Діалектика необхідності та свободи в трагічному. Трагічне та драматичне. Теорія катарсису. Комічне як естетичне вираження суперечностей дійсності. Різноманітність комічного у дійсності. Почуття гумору. Комічне в мистецтві та різноманітність форм його вираження: іронія, сатира, гумор, сарказм. Амбівалентна сутність гротеску. Прояв комічного у різних видах та жанрах мистецтва.
Тема 1.3. Мистецтво як естетичний феномен. Основні принципи мистецтва.
Методологічні основи аналізу мистецтва.Інтегративна функція естетики як метатеорії мистецтва. Відображувальна сутність мистецтва. Людина і світ людини в художньому відображенні. Мистецтво як одна з універсальних форм відображення та оцінки, пізнання явищ дійсності. Міметичний і виражальний типи відображення. Предмет і естетичні перетворення в мистецтві. Художність як естетична категорія. Художньо-образна система мистецтва. Генеза і знаково-символічна природа художнього образу. Етно-національні аспекти художнього образу. Художня умовність твору і реальний світ буття культури, людської діяльності. Знакова природа художньо-образної умовності. Специфіка знакових систем різних видів мистецтва. Художній символ. Метафорічність.
Тема 1.4. Історична динаміка розвитку мистецтва.
Історія мистецтва як наука. Поняття прогресу в мистецтві і в соціальному розвитку людства. Історична типологія мистецтва. Художня епоха, художній напрям, художня течія – порівняльна характеристика. Поняття історичної епохи та її порівняння з поняттям художньої епохи. Художня епоха як суспільний та естетичний ідеал. Художній метод, художній стиль. Метод як інструмент пізнання дійсності. Художній метод як тип образного мислення. Світогляд митця і формування його творчого методу. Стиль в мистецтві. Функціональна багатоплановість стилю. Структура стилю. Стиль і канон в мистецтві. Основні етапи розвитку мистецтва. Мистецтво доісторичної людини. Мистецтво стародавнього світу. Мистецтво Середньовіччя. Мистецтво Відродження. Бароко, класицизм, романтизм, реалізм, символізм, імпресіонізм у мистецтві Нового часу.
Розділ 2. Некласична і постнекласична естетика. Естетичні проблеми мистецтва ХХ- ХХІ століть.
Тема 2.5. Модернізм у художній культурі ХХ століття
Соціокультурні чинники формування та розвитку мистецтва модернізму у ХХ столітті. Термінологічне співіснування понять “модернізм” і “авангард”. Художній метод модернізму: особливості, характерні риси. Модернізм як нереалістичний художній метод. Нігілістичне відношення до традицій у мистецтві модернізму та ідея прогресу в художній творчості. Модерністська інтенція щодо пошуку нових жанрів та форм мистецтва. Некласичні філософсько-естетичні концепції як теоретичні засади художніх напрямів та стилів модернізму. Естетичні концепції позитивізму, фрейдизму, екзистенціалізму, інтуїтивізму, феноменології. Історичний розвиток модернізму. Основні напрями модернізму в художній культурі ХХ століття.: абстракціонізм, кубізм, футуризм, супрематизм, сюрреалізм, експресіонізм, поп-арт. Модернізм та авангард в українському мистецтві першої половини ХХ століття. Витоки та типологія масового мистецтва.Масове мистецтво та його функції. Компенсаторна та гармонізуюча функції стереотипних тем та сюжетів у сучасній масовій культурі. Масове мистецтво як мистецтво тривіалізації. Художньо-стереотипні форми у процесах ідентифікації та соціалізації сучасної людини. Роль засобів масової інформації у створенні стереотипів свідомості. Масове мистецтво як індустрія культури.
Тема 2.6. Естетика постмодернізму.
Постмодернізм як явище культури постіндустріального суспільства другої половини ХХ століття. Постмодерністська концепція Ж.-Ф.Ліотара. Роль мистецтва постмодернізму у становленні постмодерністської культури. Онтологічна концепція мистецтва М.Гайдеггера та її значення для становлення естетики постмодернізму. Вплив теорій постструктуралізму і деконструктивізму на формування постмодерністської естетики. Контекстуальність і плюралістичність як головні принципи постмодерністського мистецтва. Концепція художнього твору як Тексту в теоріях Р.Барта, Ж.Деррріда, М.Фуко. Інтертекстуальна природа колажності як прояв постмодерністської спрямованостї щодо естетизації дійсності. Креативність методу гри у створенні нової естетичної комунікації і сприянні герменевтичної активності реципієнта у процесі сприйняття художнього твору-тексту. Концепція “смерті автора” Р.Барта. Поняття “симулякр”. Постмодерністська іронія як прояв специфічного постмодерністського світовідчуття. Смислообразуюча роль постмодерністської іронії у художніх творах. Постмодерністська іронія як критична стратегія щодо руйнування стереотипності мислення сучасної людини. Постмодернізм в українському мистецтві.
Тема 2.7. Технообрази та віртуальна реальність як естетично-художні феномени сучасного мистецтва.
Поняття “технообраз”. Концепція технообразів Г.Коклен. Сутнісна відмінність технообразів від традиційних “текстообразів” як різниця між інтерпретацією і інтерактивністю. Комп’ютерні технології створення технообразу. Комп’ютерна естетика. Естетичні аспекти інтернета. Інтерактивність як реальний вплив реципієнта на художній об’єкт з метою його транформації. Віртуальна варіативність художнього об’єкту. Поняття віртуальної реальності. Віртуальні артефакти як ілюзорно-чуттєва квазіреальність, що створена комп’ютерними засобами. Естетика віртуальності та поняття симулякру посмодерністської естетики. Віртуальність у різних видах сучасного мистецтва. Гіперреалістичність віртуального світу. Гіперлітература та гіпертекст. Гіпертекст як принцип організації художньої структури. Концепція гіпертексту У.Еко. Процеси віртуалізації психології сприйняття. Художня віртуальна реальність як засіб розширення сфери естетичної свідомості та бачення картини світу. Технообрази та віртуальність як прояви культури постпостмодернізму.
Розділ 3. Естетика у сучасному процесі інтеграції гуманітарних наук. Соціологія мистецтва.
Тема 3.8. Мистецтво як форма соціальної комунікації. Соціальні функції мистецтва.
Соціокультурна сутність і специфіка соціального буття мистецтва. Структура художньої культури суспільства. Взаємодія внутріхудожніх і соціальних чинників у розвитку мистецтва. Т.Адорно об ілюзорних та реальних соціальних функціях мистецтва ХХ століття. Проблема художньої творчості як феномену соціальних комунікацій. Художній твір як комунікація. Комунікативні властивості художнього образу. Комунікативні аспекти художньої мови. Знаки та знакові системи художнього спілкування. Типологія знаків в семіотиці мистецтва. Психологічні механізми художнього спілкування. Суб’кт-об’єкні відносини естетичної комунікації автор – твір – виконавець – реципієнт. Метод гри як комунікативна дія у герменевтичній концепції Г.-Г. Гадамера. Особливості естетичної комунікації різних видів та жанрів мистецтва. Поняття “епістеми “ та постмодерністська концепція “археології знання” М.Фуко як прояв закономірностей комунікації дискурсивних формацій. Мистецтво і засоби масових комунікацій. Інтерактивність, телекомунікавістика у контексті сучасних комунікативних технологій творчості.
Тема 3.9.Соціокультурні аспекти сприйняття мистецтва. Рецептивна естетика.
Рецептивна естетика як підгрунтя багатьох ідей соціології мистецтва. Вплив герменевтичної теорії Г.-Г.Гадамера на формування рецептивної естетики. Концепція рецептивної естетики Г.Р.Яусса. Конкретно-історична й соціальна обумовленість сприйняття художніх творів. Соціальна детермінованість художнього змісту. Розуміння та інтерпретація як необхідні умови буття художнього твору. Синтез історії функціовання художнього твору і досвіду культурного становлення реципієнта у процесі сприйняття мистецтва. Багатозначність художнього змісту та ствердження множинності інтерпретаційних стратегій. Історична модифікація художніх смислів через єдність їхнього суб’єкт-об’єктного буття. Естетична цінність художнього твору як результат взаємодії художнього твору і інтерпретаційної діяльності реципієнта. Значення соціокультурних чинників у формуванні естетичного смаку. Критика традиційної “соціології смаку”. Поняття “горизонт очікування твору”, що фіксує багатомірність твору мистецтва, потенційну варіативність інтерпретацій. Поняття “горизонт очікування реципієнта” як синтез естетичних норм, що існують у даній національній культурі та даній соціокультурній ситуації і досвіду реципієнта. Необхідність реконструкції культурно-історичного контексту виникнення твору і відновлення естетичних особливостей його сприйняття сучасниками. Рецептивна естетика і постмодерністська концепція твору як тексту.
Тема 3.10. Мистецтво та соціальна стратифікація суспільства.
Поняття “стратифікація” і “субкультура”. Теорія субкультурной стратифікації. Функції субкультури. Мистецтво як співіснування різних художніх культур, що задовольняють естетичні потреби певних субкультур. Формування особливої картини світу засобами мистецтва як одна з головних ознак ідентифікації субкультури. Мистецтво як засіб моделювання і трансляції субкультурних норм та цінностей.Типологія субкультур. Схожість естетичних орієнтацій, естетичних потреб, естетичного смаку людей, що відносяться до певної субкультури. Специфіка естетичного сприйняття художніх творів у контексті різних субкультур. .Масове мистецтво як частина молодіжної субкультури: рок-музика, відео культура.
Тема 3.11. Мистецтво як соціальний інститут.
Поняття соціального інституту. Художня культура як складна поліфункціональна система.Основні компоненти художньої культури. Виробництво художніх цінностей та його суб’єкти: професійні та самодіяльні художники, мистецтвознавці, критики. Інститути створення та тиражування продуктів художньої культури: творчі спілки, кіностудії, художні освітні заклади як система професійної підготовки художників, видавництва кіностудії, фірми звукозапису, науково-дослідницькі організації. Твори мистецтва, мистецтвознавчі роботи, художня критика як продукти художньої діяльності у структурі художньої культури. Художнє споживання та його суб’єкти.Інститути посередництва між художнім виробництвом та споживанням, між суб’єктами виробництва та споживанням. Інститути збереження та розповсюдження продуктів художньої культури: бібліотеки, архіви, музеї, театри, засоби масової інформації, філармонії та концертні організації та ін. і їхні функції. Формування та здійснення культурної політики у галузі художньої культури.
Тема 3.12. Естетика реклами
Роль реклами в сучасній культурі. Реклама як технологія прикладної естетичної комунікації. Естетико-комунікативна специфіка політичної, соціальної реклами та Public relations. Реклама як засіб економічного існування мистецтва. Характерні особливості мистецтва реклами. Реклама як мистецтво створення іміджу існування. Психологічні завдання реклами. Формотворчі здобутки реклами. Специфіка естетичної комунікації у візуальній рекламі. Звукові елементи естетичної комунікації в рекламі. Співвідношення вербального та візуального. Синтетичні модифікації рекламної комунікації: кіно, телебачення, Інтернет. Реклама в контексті культури постмодерну.
ІІІ. ПРИБЛИЗНА ТЕМАТИКА ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ
Основними цілями практичних занять є поглиблення знань, що отримані на лекціях, сприяння та розвинення у студентів навичків щодо самостійної роботи, вміння вести дискусію за темою семінара, розвиток комунікативних здібностей та умінь студентів.
Приблизна тематика практичних занять:
1.Історичні закономірності розвитку мистецтва. Художня епоха, художній напрям, художня течія. Художній метод, художній стиль.
2. Мистецтво модернізму: абстракціонізм, сюрреалізм, футурізм, експресіонізм, поп-арт.
3. Постмодерністська концепція художнього твору як тексту. Теорії Р.Барта і Ж.Дерріда.
4. Мистецтво як соціальна комунікація.
5. Сучасні соціологічні концепції мистецтва: рецептивна естетика, теорія субкультур, мистецтво як соціальний інститут.
ІV. ІНДИВІДУАЛЬНІ СЕМЕСТРОВІ ЗАВДАННЯ
Цілями індивідуальних завдань є розвинення аналітичних здібностей студентів, реалізація власних естетичних уподобань та естетичного смаку щодо вибору теми індивідуального завдання, актуалізація творчого потенціалу у процесі самостійної роботи студентів. Індивідуальні завдання, а саме реферати та аналітичні огляди, є необхідною складовою заочної форми навчання.
Приблизна тематика індивідуальних завдань студентів:
Естетична теорія Арістотеля. Арістотель.”Поетика”.
Прекрасне як єдність тілесного і духовного, природного і людського в мистецтві Ренесансу.
Естетичний зміст трагічного.
Принцип іронії в постмодернізмі.
Естетика романтизму. Головні ідеї та художня практика.
Сюрреалізм як художнє втілення принципів психоаналізу.
Естетичні принципи абстракціонізму В.Кандинського.
Модернізм в українському мистецтві ХХ століття.
Мистецтво як буття істини в естетичній концепції М. Гайдеггера. М.Гайдеггер.” Виток художнього твору”.
Психоаналітична теорія мистецтва З.Фрейда.
Психоаналітична концепція творчості К.Юнга.
“Із секретів поетичної творчості“ І. Я.Франка як теоретичний досвід створення “психологічної” естетики.
Стратегія театралізованої чуттєвості: феномен театру в сучасній культурі.
Естетика кіномистецтва.
Соціологічні аспекти естетичної концепції І.Тена. І.Тен. “Філософія мистецтва”.
Соціологія мистецтва Т.Адорно.
Мистецтво як комунікація у концепції гри Г.-Г.Гадамера. Г.-Г.Гадамер. “Актуальність прекрасного”.
Соціальна прблематика в естетиці М.Дюфренна.
Художній твір й художній текст: постмодерністська концепція “смерті автора” Р.Барта.
Рок-музика як форма комунікації молодіжної субкультури.
“Віртуальна реальність” в сучасному мистецтві.
Технообрази й гіперлітература в контексті комп’ьютерних технологій творчості.
Естетичні аспекти інтернету: Інтернет як знаково-символічний простір.
Естетика дизайну.
Естетико-комунікативна специфіка реклами.
VІ. КОНТРОЛЬНІ РОБОТИ
Контрольні роботи є необхідним компонентом навчального процесу. Основною ціллю контрольних робіт є перевірка знань, що були отримані студентами під час лекційної, семінарської, самостійної роботи над тематичним матеріалом дисципліни та реалізація здатностей, умінь та навичок, формування яких передбачено навчальною програмою.
Контрольні питання до Теми 1.1.
Естетика як філософська дисципліна. Предмет естетики.
Об’єктивні основи естетичної діяльності.
Структура естетичної свідомості: Естетичні почуття. Естетична оцінка.
Структура естетичної свідомості:. Поняття естетичного смаку та естетичного ідеалу.
Естетика як самостійна наука. Естетичні теорії.
Контрольні питання до Теми 1.2.
Естетичні категорії як духовні моделі естетичної практики суспільства. Історична динаміка естетичних категорій.
Категорії гармонії та міри. Специфіка розгляду категорій “гармонія” та “міра” в естетичних теоріях.
Категорії прекрасного та потворного. Об’єктивне та суб’єктивне в оцінках прекрасного. Проблема естетизації потворного в мистецтві ХХ –ХХІ ст.
Категорії трагічного та комічного. Становлення категорії трагічного в історії естетиці. Теорія катарсису.
Комічне як естетичне вираження суперечностей дійсності. Форми комічного: іронія, сатира, гумор, сарказм.
Контрольні питання до Теми 1.3.
Естетика як метатеорія мистецтва.
Міметичний та виражальний типи відображення.
Знаково-символічна природа художнього образу. Художній символ як засіб виразності образного мислення.
Специфіка образно-мовних засобів різних видів мистецтва.
Контрольні питання до Теми 1.4.
Історична типологія мистецтва.Поняття художньої епохи, художнього напряму, художньої течії, художнього методу та художнього стилю.
Основні етапи розвитку мистецтва. Давньогрецьке та давньоримське мистецтво.
Мистецтво Середньовіччя.
Мистецтво Ренесансу.
Основні мистецьки напрями Нового часу.
Контрольні питання до Теми 2.5.
Соціокультурні чинники формування та розвитку мистецтва модернізму у ХХ столітті. Поняття “модернізм” і “авангард”.
Некласичні філософсько-естетичні концепції як теоретичні засади художніх напрямів та стилів модернізму.
Історичний розвиток модернізму. Основні напрями модернізму в художній культурі ХХ століття.
Модернзм та авангард в українському мистецтві першої половини ХХ століття.
Модернізм та масове мистецтво: витоки, типологія та фунції масового мистецтва.
Контрольні питання до Теми 2.6
Постмодернізм як явище культури постіндустріального суспільства другої половини ХХ століття. Роль естетики і мистецтва постмодернізму у становленні постмодерністської культури.
Контекстуальність і плюралістичність як головні принципи постмодерністського мистецтва.
Концепція художнього твору як Тексту в теоріях Р.Барта, Ж.Деррріда.
Постмодерністська іронія як прояв специфічного постмодерністського світовідчуття. Смислообразуюча роль постмодерністської іронії у художніх творах.
Контрольні питання до Теми 2.7.
Поняття технообразу. “Технообраз” і “текстообраз”. Комп’ютерні технології створення технообразу.
Поняття віртуальної реальності. Віртуальна варіативність художнього об’єкту.
Інтерактивність як сучасна креативна технологія.
Віртуальність у різних видах сучасного мистецтва. Гіперлітература та гіпертекст. Концепція гіпертексту У.Еко.
Контрольні питання до Теми 3.8.
Соціокультурна сутність і специфіка соціального буття мистецтва. Структура художньої культури суспільства. Взаємодія внутріхудожніх і соціальних чинників у розвитку мистецтва.
Проблема художньої творчості як феномену соціальних комунікацій. Художній твір як комунікація.
Комунікативні аспекти постмодерністської концепції “археології знання” М.Фуко.
Мистецтво і засоби масових комунікацій. Інтерактивність, телекомунікавістика у контексті сучасних комунікативних технологій творчості.
Контрольні питання до Теми 3.9.
Рецептивна естетика як підгрунтя багатьох ідей соціології мистецтва.
Концепція рецептивної естетики Г.Р.Яусса.
Соціальна детермінованість художнього змісту. Розуміння та інтерпретація як необхідні умови буття художнього твору. Поняття “горизонт очікування”.
Проблеми естетичної цінності й естетичного смаку в рецептивній естетиці.
Контрольні питання до Теми 3.10.
Теорія субкультурной стратифікації. Функції субкультури.
Мистецтво як засіб моделювання і трансляції субкультурних норм та цінностей.
Типологія субкультур.
Масове мистецтво як частина молодіжної субкультури.
Контрольні питання до Теми 3.11.
Поняття соціального інституту. Художня культура як складна поліфункціональна система.
Основні компоненти художньої культури. Виробництво художніх цінностей, його суб’єкти і функції.
Інститути тиражування й споживання продуктів художньої культури та його суб’єкти.
Інститути посередництва між художнім виробництвом та споживанням. Інститути збереження та розповсюдження продуктів художньої культури.
Контрольні питання до Теми 3.12.
Реклама як технологія прикладної естетичної комунікації.
Естетико-комунікативна специфіка реклами.
Реклама як мистецтво створення іміджу існування. Психологічні завдання реклами.
Синтетичні модифікації рекламної комунікації: кіно, телебачення, Інтернет.
VІІ. МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
Навчальна програма з курсу “Естетика” є основою для розробки робочих навчальних програм для бакалаврської підготовки спеціальностей “Адміністативний менеджмент” та “Соціальна робота” денної та заочної форм навчання, а також інших педагогічних спеціальностей факультетів Національного технічного університету України “Київський політехнічний інститут”, до яких відносяться факультет фізичного виховання і фізико-математичний факультет. Складаючи навчальні робочі програми, необхідно враховувати обсяг годин, що відводиться на дисципліну “Естетика” відповідно до учбових планів факультетів. Навчальна програма дає простір для інших авторських інтерпретацій базових тем курсу.
VІІі. НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ
Основна література
Анучина Л.В. Соціальне призначення мистецтва в різні культурні епохи: Навч.посібник. – Х.: Регіон-інформ, 2003. – 96 с.
Бычков В.В. Эстетика: Учебник. – М.: Гардарики, 2004. – 556 с.
Введение в социологию искусства: Учебное пособие для гуманитарных вузов. – СПб.: Алетейя, 2001. – 256 с.
Естетика: Підручник / За заг. ред. Л.Т. Левчук. – К.: Вища школа, 2000. – 399 с.
Каган М. С. Эстетика как философская наука: Университетский курс лекций. – СПб. гос. ун-т, Академия гум. наук. - СПб.: Петрополис,1997. – 544 с.
Костина А.В. Эстетика рекламы: Учеб пособие. – М.: Вершина, 2003. – 296 с.
Крвавич Д.П. Українське мистецтво: Навч. посіб. для студ. вищих навч. закл.: у 3 ч. – Л.: Світ, 2003. Ч.1. – 2003. – 255 с.
Кривцун О.А. Эстетика: Учебник. – 2-е изд., доп. – М.: Аспект Пресс, 2001. – 447 с.
Левчук Л.Т. Західноєвропейська естетика ХХ століття: Навч. Посібник. - К.: Либідь, 1998. – 224 с.
Додаткова література
Адорно Т.В. Избранное: Социология музыки: Пер. с нем. – М., СПб.: Университетская книга, 1999. – 445 с.
Автономова Н.С. Концепция “археологического знания” М.Фуко // Вопросы философии, 1972. - №10. – С.142-150.
Аристотель. Поэтика: Пер. с древнегреч. – СПб.: Азбука, 2000. – 348 с.
Арто А. Театр и его двойник. – М., 2000.
Барт Р. От произведения к тексту //Избранные работы. Семиотика. Поэтика: Пер. с фр. – М., 1989. – С. 413 – 423.
Барт. Р. Смерть автора // Избранные работы. Семиотика. Поэтика: Пер. с фр. – М.: Прогресс, 1989. – С. 384 – 391.
Басин Е.Я. Искусство и коммуникация: Очерки из истории философско-эстетической мысли. – М.: ООО “Издательский центр научных и учебных программ”, 1999. – 240 с.
Бахтин М.М. Эстетика словесного творчества. – М.: Искусство, 1996. – 444 с.
Беккет С. Театр. – М., 1992.
Бодрийяр Ж. Система вещей. – М.: Рудомино, 1993. – 222 с.
Борсунівська Т.В. Історія української естетики першої половини ХІХ століття. – К.: Видавничий дім Дмитра Бураго, 2001. – 344 с.
Бычков О.В. Эстетический смысл традиционного текста в свете современной герменевтики // Эстетика на переломе культурных традиций. – М.:ИФ РАН, 2002. – С.79-93.
Габермас Ю. Філософський дискурс Модерну: Пер. з нім. – К.: четверта хвиля, 2001. – 424 с.
Гадамер Г.-Г. Актуальність прекрасного // Гадамер Г.-Г. Герменевтика і поетика: Пер. з нім. – К.:Юніверс, 1991. – С.51-99.
Гадамер Г.-Г. Введение к работе Мартина Хайдеггера «Исток художественного творения» // Гадамер Г.-Г. Актуальность прекрасного: Пер. с нем. – М.,1991. – С.100-115.
Гегель Г. В. Ф. Эстетика: В 4 т.- Т. 1-4. - М., 1968-1973.
Генис А. Гипертекст - машина реальности // «Иностранная литература», 1994, №5.
Гилберт К., Кун Г. История эстетики. Кн.1-2. / Под ред. Сальникова В. П. – СПб., 2000.
Гундорова Т.І. Проявлення слова. Дискурсія раннього українського модерну. Постмодерна інтерпретація. – Львів: літопис, 1997. – 297 с.
Дали С. Дневник одного гения. – М., 1994.
Делез Ж. Марсель Пруст и знаки. – СПб.: Алетейя, 1999. – 187 с.
Делез Ж. Ницше. – СПб.: Аксиома, 1997. – 186 с.
Деррида Ж. Письмо к японскому другу // Вопросы философии, 1994, №2. – С.53-57.
Деррида Ж. Театр жестокости и закрытие представления // Деррида Ж. Письмо и различие: Пер. с франц.– СПб.: Академический проект, 2000. – С.282-316.
Деррида Ж. Структура, знак и игра в дискурсе гуманитарных наук// Деррида Ж. Письмо и различие: Пер. с франц.– СПб.: Академический проект, 2000. – С. 352-368.
Дюфренн М. Кризис искусства // Западноевропейская эстетика ХХ века. – М., 1991. – С.26-35.
Ильин И.И. Постструктурализм. Деконструктивизм. Постмодернизм. М., 1996.
Ильин И.И. Постмодернизм: от истоков до конца столетия: Эволюция научного мифа. – М.: Интрада, 1998.
Ильин И.И. Постмодернизм: Словарь терминов.– М: Интрада, 2000.- 384 с.
Камю А. Пьесы. – М., 1989.
Кант И. Критика способности суждения. // Собр. Соч.: В 6 т. - М., 1964. Т. 5.
Кандинский В. О духовном в искусстве. - Л., 1990.
Козловски П. Культура постмодерна. – М.: Республика, 1997. – 234 с.
Корзун Н.В. Рок, игра, мода и реклама. - М., 1989.
Крючкова В.А. Социология искусства и модернизм. – М., 1979.
Курицын В. Постмодернизм: Новая первобытная культура // Новый мир, 1992. - №2. – С.225-232.
Лессінг.Г.Е. Лаокоон або Про межі малярства й поезії: Пер. з нім. – К., 1968.
Лиотар Ж.-Ф. Заметка о смысле «пост» // Иностранная литература, 1994. - №1. – С.56-59.
Лиотар Ж.–Ф. Состояние постмодерна: Пер. с фран. – М.,СПб.: Алетейя, 1998. – 160 с.
Литературные манифесты западноевропейских романтиков. М.,1980.
Лосев А.Ф. История античной эстетики: Итоги тысячелетного развития: В 2 кн. – М.: Искусство,1992. – 604 с.
Лосев А.Ф. Проблема художественного стиля. – К., 1994.
Лосев А.Ф. Эстетика Возрождения. – М.: Місль,1998.- 750 с.
Лосев А. Ф., Шестаков В. П. История эстетических категорий. – М., 1965.
Лотман Ю.М. Об искусстве: структура художественного текста. Семиотика кино и проблемы киноэстетики. Статьи.Заметки.Віступления. - СПб.: Искусство-СПб, 1998.- 704 с.
Лотман Ю.М. Маевский Е. Интерактивное кино? Опыт эстетической прогностики // Иностранная литература,1995. - №4.
Мамардашвили М. Метафизика Арто. // Мамардашвили М. Как я понимаю философию. - М., 1992.
Маньковская Н.Б. Саморефлексия неклассической эстетики // Эстетика на переломе культурных традиций. – М.:ИФ РАН, 2002. – С.5-23.
Маньковская Н.Б. Эстетика постмодернизма. – СПб.: Алетейя, 2000. – 347 с.
Маркова Г.И. Массовая культура: Содержание и социальные функции. – М., 1996. - 294 с.
Мигунов А.С. Истоки постмодернистского синтеза искусств // Современный Лаокоон. Эстетические проблемы синестезии. – М., 1992.
Массовая культура и массовое искусство - «за» и «против» // К.З.Акопян, А.В. Захаров, С.Я.Кагарлицкая и др.; Академия гуманитарных исследований. – М.: Гуманитарий, 2003. – 511 с.
Муражковский Я. Исследования по эстетике и теории искусства. - М., 1994.
Нельсон Д. Проблемы дизайна. – М., 1971.
Ницше Ф. Рождение трагедии, или эллинство и пессимизм //в кн.: Ницше Ф. Сочинения в 2т., Т.1. - М.,1990.
Новикова Л.И. Эстетика и техника: альтернатива или интеграция. – М., 1996.
Ортега-и-Гассет Х. Эстетика. Философия культуры. М.,1991.
Панченко В.І. Мистецтво в контексті культури. – К.: ТОВ Міжнародна фінансова агенція, 1998. – 192 с.
Проблемы эстетики и социологии. – Липецк, 1996.
Разлогов К.Э. Коммерция и творчество: Враги или союзники? – М.,1992. - 205 с.
Руднев В. Словарь культуры ХХ века. Ключевые понятия и тексты. – М.: Аграф, 1997. – 384 с.
Русинова Е.А. Звуковая эстетика и новые технологии // Эстетика на переломе культурных традиций. – М.:ИФ РАН, 2002. – С.190-196.
Силичев Д.А. Постмодернизм: экономика, политика, культура. – М.: Финансовая академия, 1998. – 196 с.
Современная западноевропейская и американская эстетика: Сборник переводов / Под ред. Яковлева Е.Г. – М.: Книжный дом
06.02.2013 15:02-
Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!
0%
Оголошення від адміністратора