НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА ДИСЦИПЛІНИ „ФІЛОСОФІЯ. Навчально - методичний посібник для викладачів з Філософія. Робота № 519614

Перехід до торгівельного партнера Binance

НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА ДИСЦИПЛІНИ „ФІЛОСОФІЯ

Інформація про навчальний заклад

ВУЗ:

Національний технічний університет України Київський політехнічний інститут

Інститут:

Не вказано

Факультет:

Не вказано

Кафедра:

Не вказано

Інформація про роботу

Рік:

2007

Тип роботи:

Навчально - методичний посібник для викладачів

Предмет:

Філософія

Завантажити

Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):

НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ УКРАЇНИ „КИЇВСЬКИЙ ПОЛІТЕХНІЧНИЙ ІНСТИТУТ” Програма затверджена Радою факультету соціології Протокол № 1 від „ 2 „ вересня 2007 р. НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА ДИСЦИПЛІНИ „ФІЛОСОФІЯ” для напрямків підготовки (спеціальностей) „адміністративний менеджмент”, „соціальна робота” Програму рекомендовано кафедрою філософії Протокол №11 від 20.06.2007 р. Завідувач кафедри _____________ Новіков Б.В. Київ - 2007 І.ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ Філософія належить до циклу соціально-гуманітарних дисциплін, за статусом: обов’язково-нормативна і вивчається в третьому семестрі. Передумовою її вивчення є освоєння студентами першої частини курсу “Філософська пропедевтика”. Загальна кількість кредитів ECTS становить ТРИ кредити. ІІ. РОЗПОДІЛ НАВЧАЛЬНОГО ЧАСУ Семестр Всього кредит/ год. Розподіл за видами занять (всього год./ год. на тиждень) СРС Модульні контрольні роботи (кільк.) Семестрова атестація лекції практичні/ семінарські 3 3/108 18/1 18/1 72 1 іспит 4 3/108 18/1 36/2 54 ------ Диф. залік ІІІ. МЕТА І ЗАВДАННЯ ДИСЦИПЛІНИ Основною метою курсу є розкриття гуманістичного змісту і призначення філософії як квінтесенції духовного розвитку людства. Ця мета досягається шляхом вивчення історії виникнення і розвитку філософських ідей і освоєння основних філософських проблем в царині таких підрозділів філософії як історія філософії, онтологія, гносеологія, антропологія, феноменологія, соціальна філософія, філософія історії та інше. Реалізація основної мети освоєння філософії передбачає: філософську рефлексію над тривалим історичним розвитком філософської думки; розкриття зверненості філософії до людини, осягнення розмаїтих стосунків особистості зі світом; піднесення на новий, вищий щабель світоглядної культури майбутніх фахівців. Завдання вивчення філософії полягає у формуванні у студентів: цілісної духовності, що базується на передових досягненнях світової філософської думки; умінь та навичок опанування сучасними філософським знаннями у світі, що швидко змінюється; майстерності мислити раціонально, послідовно й аргументовано викладати думку, використовуючи багатий арсенал логіки й методології філософського пізнання світу; досвіду практичного використання набутих філософських знань у фаховій діяльності. IV. ЗМІСТ ДИСЦИПЛІНИ Тема 1. Філософія, її гуманістичний смисл і призначення. Джерела філософії. Філософія як форма суспільної свідомості. Предмет і функції філософії. Пізнавальна функція філософії. Специфіка філософського знання. Пізнавальна діяльність філософії та її мета. Світоглядна функція філософії. Методологічна функція філософії. Філософія як теорія і методологія. Культурно-виховна функція філософії. Духовний досвід філософії в усвідомленні одвічних проблем життя і смерті, добра і зла, смислу людського буття, щастя й нещастя, цінності людського буття. Гуманістична орієнтація філософії. Тема 2. Світогляд і філософія. Місце філософії у пізнанні людини. Філософія і світогляд. Світогляд як духовно-практичний спосіб освоєння світу. Структура та основні історичні типи світогляду. Філософія як теоретична основа світогляду Специфіка філософського освоєння дійсності. Основні теми і типи філософствування. Область філософських роздумів: людина і світ, духовне і тілесне, узалежнення мислення й буття. Філософія в системі культури. Тема 3. Практичний спосіб людського буття у природному і соціальному світах. Практика як спосіб ставлення людини до світу і до самої себе: суб’єкт – об’єктні і суб’єкт - суб’єктні відносини у практиці. Загальна структура практичної діяльності: об’єкт, суб’єкт, спосіб, мета, засіб, передумови і умови. Єдність предметно-діяльного формотворення і саморозвитку людини. Діалектика опредметнення – розпредметнення. Ідеальне упередження (антиципація) результатів практики та її соціальних наслідків. Цілепокладання та цілездійснення. Практика як основа і мета розвитку людського пізнання. Практика і творчість. Тема 4. Людське усвідомлення об’єктивної і суб’єктивної реальності. Людина як перша реальність для людини. Світ як всеохоплююча реальність. Єдність природи, суспільства і людини, матерального буття і людського духу. Практичні витоки людського поділу реальності на об’єктину і суб’єктивну. Реальність буття й небуття. Матерія і рух. Рух як взаємодія всього з усім. Класифікація форм руху. Рух і саморух. Людська діяльність як особливий спосіб саморуху об’єктиної та суб’єктиної реальності. Простір і час як іманентні форми саморуху об’єктивної реальності, людської практики, споглядання і свідомості. Сучасні філософські уявлення про простір і час. Поняття історичного і соціального простору і часу. Проблема єдності і багатоманітності реальності. Знання як спосіб існування людської свідомості. Предметний характер знань. Свідомість людини як діалектичне співвідношення об’єктивної і суб’єктивної реальності, як духовний спосіб орієнтації людини у бутті. Усвідомлення проблеми походження, розвитку і сутності свідомості. Від поняття «душа» до філософської категорії «свідомість». Свідомість і самосвідомість. Філософська рефлексія. Свідоме, підсвідоме, несвідоме. Свідомість та інтуїція. Активність свідомості. Тема 5. Філософська антропологія. Специфіка буття людини. Проблема людського начала. Основні способи буття людини. Свобода, вибір, відповідальність. Воля, віра, почуття як прояви людського єства. Людське буття як «співбуття». Проблема людської «самості». «Я» та «інші». Проблема інтерсуб’єктивності.Індивідуально-особистісне і соціально-спільнотнісне. Тема 6. Основний зміст пізнавальної діяльності. Загальний зміст і форми пізнавальної діяльності. Проблема визначення меж людського пізнання і самопізнання. Зростання і поглиблення знань як результат пізнавальної діяльності. Свідомість як діалектична єдність знання і пізнання. Перехід від незнання до знання і від нього – до нового знання як основний зміст пізнавальної діяльності людини. Об’єктивна реальність і об’єкт пізнання. Неподільність об’єкта і суб’єкта в пізнавальному процесі. Чуттєве споглядання, понятійне (категоріальне) мислення, практика: характер їх співвідношення. Істина як відповідність пізнання і пізнаваного. Характеристики істини. Критерії істини. Тема 7. Зміст і форми філософського вченя про розвиток. Загальні ознаки і людський критерій розвитку. Прогрес і регрес. Принципи, закони і категорії філософії. Принципи діалектики: загального зв’язку, розвитку, деремінізму, історизму, системності, цілісності. Категорії діалектики: причина і наслідок, одиничне і загальне, необхідність і випадковість, сутність і явище, форма і зміст, можливість і дійсність, частина і ціле, елемент і система. Основні закони діалектики: взаємного проникнення протилежностей; взаємного переходу кількості і якості; заперечення заперечення. Різноманітність історичних форм діалектики та її філософських антиподів. Тема 8. Методи наукового пізнання. Спосіб пізнавальної діяльності та його будова. Метод як усвідомлений спосіб пізнавальної діяльності. Співідношення загальних і спеціальних методів. Емпіричне, теоретичне, експериментальне дослідження і відповідні їм методи. Філософія і методологія науки. Загальні ознаки науки: наявність предмета, понятійний і категоріальний аппарат, засоби і методи розв’язання наукових проблем, системність та істиність знань. Специфіка пізнавальної діяльності у природознавстві, суспільствознавстві і технічних науках. Еврістичний потенціал наукової методології. Тема 9. Людина як мета і найвища цінність історичного розвитку. Проблема сенсу, цінності і самоцінності людського життя у духовному досвіді людстві. Витоки та історичні долі ідей філософського гуманізму. Ідея цілісності людини як вираз сенсу людського життя. Свобода і гуманізм. Свобода і культура. Проблема соціальної справедливості. Користь, істина, добро і краса як виміри освоєння світу людиною. Проблема людського щастя. V. ПРИБЛИЗНА ТЕМАТИКА ПРАКТИЧНИХ (СЕМІНАРСЬКИХ) ЗАНЯТЬ Тема 1. Філософія в системі культури. Тема 2. Світогляд, його сутність та історичні типи. Тема 3. Суспільно-історичний характер філософії. Тема 4. Онтологія – філософське вчення про буття. Тема 5. Філософське вчення про матерію. Тема 6. Ноологія – філософське вчення про свідомість. Тема 7. Людина як предмет філософського аналізу. Тема 8. Діалектика як теорія розвитку. Тема 9. Гносеологія – філософська теорія пізнання. VI. МЕТОДИ НАВЧАННЯ ТА ІНФОРМАЦІЙНО-МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ. Освоєння курсу філософії передбачає застосування репродуктивних, пояснювально-ілюстративних, проблемно-пошукових та творчих методів навчання з використанням як традиційних, так і новітніх інформаційних технологій, зокрема роботи в Інтернеті. Протягом семестру кожен студент повинен відвідувати лекції та виступити з доповіддю на одному з семінарів (10 – 12 хвилин з викладенням того, що відображає найважливіше і достатньо аргументоване знання з того питання, яке обговорюється) та на інших семінарах – з виступами (5 – 7 хвилин) в обговоренні доповіді іншого студента. Основною літературою є філософські першоджерела, доповнені підручниками і навчальними посібниками з філософії, які знаходяться в науковій бібліотеці НТУУ “КПІ”, кабінеті філософії і на сайтах http//www.intellekt.org.ua; http//www.uct.kiev.ua/~sofi; http//www.library. ukma.kiev.ua/ та ін. в мережі Internet. Індивідуальні консультації для студентів проводяться викладачем за графіком навчального процесу. VII. МОВА З огляду на необхідність вивчення філософських першоджерел, останні пропонуються для читання українською та російською мовами. VIII. МЕТОДИКА ОЦІНЮВАННЯ Рейтингова система оцінки успішності студентів розраховується за стобальною шкалою, передбаченою системою ECTS. Розподіл балів, які присвоюються студентам: лекції – 4, відвідування семінару – 1, доповідь – 8, виступ – 5. Водночас можуть нараховуватися як заохочувальні (напр., за виконання творчих робіт, не передбачених робочою навчальною програмою, за участь у філософських конкурсах наукових робіт, наукових та науково-практичних студентських конференціях тощо), так і штрафні (напр., за несвоєчасне виконання завдань, пропуски семінарських занять) бали (в межах трьохбальної оцінки за кожну форму роботи). Шкала оцінювання в кредитно-модульній системі організації навчального процесу та ЕСТS: 90-100 – “відмінно” (А); 75-89 – “добре” (В, С); 60-74 – “задовільно” (D, E); 35-59 – “незадовільно” з можливістю повторного складання (FX); 01-34 – “незадовільно” з обов’язковим повторним курсом (F). __________________________________________________

Навчально - методичний посібник для викладачів Філософія

77pazan77

06.02.2013 17:02-

Коментарі

Ви не можете залишити коментар. Для цього, будь ласка, або зареєструйтесь.

Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!

Маєш корисні навчальні матеріали, які припадають пилом на твоєму комп'ютері? Розрахункові, лабораторні, практичні чи контрольні роботи — завантажуй їх прямо зараз і одразу отримуй бали на свій рахунок! Заархівуй всі файли в один .zip (до 100 МБ) або завантажуй кожен файл окремо. Внесок у спільноту – це легкий спосіб допомогти іншим та отримати додаткові можливості на сайті. Твої старі роботи можуть приносити тобі нові нагороди!

поділитись