Подякувати Студентському архіву довільною сумою
Admin
26.02.2023 12:38
Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!
ЇХ ДОСЛІДЖЕННЯ
Інформація про навчальний заклад
ВУЗ:
Інші
Інститут:
Не вказано
Факультет:
Не вказано
Кафедра:
Кафедра обліку і аудиту
Інформація про роботу
Рік:
2024
Тип роботи:
Інші
Предмет:
Інформаційні технології
Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):
УДК 65:336
ББК65.29+65.261 Колісник Г.М.
ЕКОНОМІЧНА СУТНІСТЬ ВИТРАТ ВИРОБНИЦТВА Й МЕТОДОЛОГІЯ
ЇХ ДОСЛІДЖЕННЯ
Закарпатський державний університет, Міністерство освіти і науки України, кафедра обліку і аудиту,
79000, м. Ужгород, вул. Українська, 18
Анотація. Розглянуто економічну сутність витрат, а також модель взаємодії теорії витрат виробництва. Досліджено методологію витрат виробництва продукції та об’єкти витрат. З’ясовано чинники, що впливають на витрати виробництва. Проаналізовано види витрат і подано їх класифікацію. Запропоновано методологію витрат та поведінку динаміки показників витрат підприємства.
Ключові слова: економічна сутність витрат, методологія витрат, логістичні ви трати, витрати підприємства, динаміка витрат, показники витрат, витрати виробництва.
Annotation. We consider the economic substance of expenses, as well as the interaction model of the theory of production costs. Study methodology of production costs and facilities costs. Clarified the factors that affect production costs. Analyzed the types of expenditures, and submit their classification. The proposed methodology of cost and behavior dynamics expenses.
Key words: economic entity cost methodology costs, logistics costs, expenses, speaker expenses, performance costs, production costs.
Постановка завдання. Діяльність більшості суб’єктів господарювання пов’язана з виробництвом продукції, виконанням робіт чи наданням послуг, їх реалізацією задля забезпечення конкурентоспроможності, фінансової рівноваги й економічного розвитку в нестабільному ринковому середовищі.
У процесі виробництва відбувається свідоме й планомірне комбінування різно манітних виробничих ресурсів (матеріальних, організаційних, технологічних, трудових, технічних тощо) і створення нових продуктів. Для розвитку діяльності як окремих су б’єктів господарювання, так і економіки держави загалом необхідно, щоб процес виго товлення продукції був ефективним, тобто здійснювався за оптимального витрачання виробничих ресурсів, мінімальних витрат, максимальної дохідності й прибутковості виробництва та допустимого рівня ризику.
Правильний підхід до побудови організації обліку витрат виробництва та мето дології їх дослідження дасть можливість ефективно використовувати ресурси підпри ємства, а відтак і здійснювати глибокий аналіз процесів та явищ які негативно впли вають на господарський процес діяльності підприємства. Одним із проблемних питань в обліку є правильна методологія дослідження економічної сутності витрат вироб ництва. Дана проблема привертає все більшу увагу українських учених.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Вивчення проблем економічної сут ності витрат виробництва і методології їх дослідження набуває все більшого значення в сучасних умовах господарювання, тому економічна сутність витрат розглядається в працях таких учених: А.В.Череп розглядає питання сутності та класифікації витрат, Г.О.Партин досліджує економічну сутність і класифікацію витрат і їх чинників, О.І.Драган вивчає проблему надвитратного виробництва м’ясної промисловості, Ю.В.Сіра досліджує питання обліку та розподілу загальновиробничих витрат, а також організації обліку витрат на базі сучасних інформаційних технологій, прогнозування витрат і визначення резервів зниження собівартості продукції, С.В.Федун досліджує питання системи управлінського обліку та його впровадження на функціонуючих віт чизняних підприємствах. Однак сьогодні в економічній літературі немає однозначності в трактуванні економічної сутності витрат і методології їх дослідження.
Метою дослідження є з’ясування економічної сутності витрат, а також взаємодії моделі теорії витрат виробництва. Не менш важливе дослідження методології витрат, об’єктів і чинників, що впливають на витрати виробництва.
Основні результати дослідження. У теорії та практиці економічної діяльності трактування категорії “витрати” не є однозначним. Це, насамперед, зумовлено вико ристанням різних підходів до вартісної оцінки використовуваних у процесі госпо дарської діяльності економічних ресурсів. Найпоширенішими в економічній літературі є такі підходи до розуміння витрат:
а) витрати у формі виплат (економічні витрати);
б) витрати, що формують вартість продукції (вартісні витрати) [15].
Як зазначають Кемпбелл Р. Макконел і Стенлі Л. Брю, розуміння витрат еконо містами ґрунтується на факті обмеженості ресурсів та можливості їх альтернативного використання. Використання ресурсів для виробництва певного товару означає не можливість виробництва з них іншого альтернативного товару. Витрати в економіці безпосередньо пов’язані з відмовою від виробництва альтернативних товарів чи послуг.
У теорії мікроекономіки ще в ХІХ ст. А.Маршал описав зв’язки між виробницт вом і витратами підприємства. Наприкінці ХХ ст. (1987 р.) німецький учений Г.Фан- дель узагальнив і систематизував наукові здобутки економістів майже за 100-річний період щодо взаємодії і взаємозв’язків між теорією виробництва й теорією витрат на рівні підприємства (рис. 1).
Г.Фандель правильно стверджував, що “теорію виробництва доповнює теорія витрат. Її мета - використання теоретико-виробничих закономірностей для постановки економічних задач. Для цього теорія витрат доповнює категорію кількості, яка властива теорії виробництва, категорією вартості за допомогою цін факторів. На основі кількісних і вартісних оцінок визначають витрати виробництва. Далі, згідно з прин ципом максимізації прибутку, вибирається потрібна для виготовлення певної кількості продукції комбінація факторів, що забезпечує мінімальні витрати” [21]. У цьому зв’язку необхідно наголосити, що П.Семюелсон писав: “Економікс - це наука про максимізацію прибутку і мінімізацію витрат” [25].
На нашу думку, філософія формування витрат впливає на всі сфери діяльності підприємства й передусім на його фінансову та облікову системи. Адже структура витрат визначає структуру основного й оборотного капіталів, обсяги і потреби у фі нансових ресурсах, форми фінансування. Водночас визначені теорією витрат пропорції створюють основу для обліковування, планування й прогнозування витрат.
Аналіз витрат у першу чергу має забезпечити необхідною інформацією управ лінський персонал підприємства, який відповідає за планування, проведення контролю за господарюючими операціями та приймає різні адміністративні рішення.
Оцінка та контроль виробничої діяльності підприємства тісно пов’язані з аналізом витрат на виробництво продукції, робіт, послуг як і загалом, так і за окремими видами. Згідно з основними положеннями про склад витрат на виробництво, собівартість про дукції (робіт, послуг) підприємства формується з витрат, пов’язаних з використанням у процесі виробництва природних ресурсів, сировини, матеріалів, палива, енергії, ос новних фондів, нематеріальних активів, трудових ресурсів, а також інших витрат на її виробництво [23].
Будь-яка діяльність, що здійснюється, супроводжується витратами, які є найваж ливішою частиною фінансової діяльності підприємства.
Методологічні принципи формування в бухгалтерському обліку інформації про витрати підприємства та її розкриття у фінансовій звітності визначаються Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку П(С)БО 16 “Витрати”.
Згідно з П(С)БО 16 “Витрати”, витрати - зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов’язань, яке призводить до зменшення власного капіталу (за винятком зменшення капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власниками) [2].
Об’єкт витрат - це продукція, роботи, послуги або вид діяльності підприємства, які потребують визначення пов’язаних з їх виробництвом (виконанням) витрат [2].
Витрати відображаються в бухгалтерському обліку одночасно зі зменшенням ак тивів або збільшенням зобов’язань. Витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені. Витрати, які не можливо прямо пов’язати з доходами певного періоду, відображаються в складі витрат того звітного періоду, у якому вони були здійснені. Якщо актив забезпечує одержання економічних вигод протягом кількох звітних періодів, то витрати визнаються шляхом систематичного розподілу його вартості (наприклад, у вигляді амортизації) між від повідними звітними періодами.
Витрати виробництва - це сукупність витрат живої праці та праці, уречевленої в засобах виробництва, на всіх стадіях створення продукції [20].
Згідно із Законом України “Про оподаткування прибутку підприємств” перед бачено поняття “валові витрати”, які являють собою суму будь-яких витрат платника податку в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності [1].
Відповідно до Методичних рекомендацій з формування складу витрат та порядку їх планування в торгівельній діяльності (наказ Міністерства економіки та з питань Європейської інтеграції України від 22 травня 2002 р. № 145). До складу витрат сфери обігу включають: операційні витрати, транспортно-заготівельні витрати, що припада ють на реалізацію товарів (продукцію власного виробництва підприємств громадського харчування) та відсотки за кредит, що відносяться до витрат фінансової діяльності [3].
В основі поняття витрат можуть бути різні за цілями грошові оцінки. Найпо ширенішими в літературі є поняття витрат, що утворюють вартість, і витрати, що ста новлять виплати, тобто йдеться про вартісні витрати й про виплатні витрат.
До вартісних витрат належать витрати на блага й послуги за певний період здійснення виробничого процесу. До виплатних витрат належать витрати у формі гро шових виплат, які зумовлені потоками платежів за використовувані підприємством блага та включають фактичні грошові видатки [21].
У моделях витрат необхідно враховувати чинники, які впливають на їх рівень. Г.Фандель поділив усі чинники на виробничі чинники й чинники, що пов’язані з іншими сферами діяльності (невиробничі чинники).
До перших чинників включив такі: величина підприємства, виробнича програма підприємства, організація виробництва, якість факторів виробництва, зайнятість. До других чинників зачислив чинники, які пов’язані з процесами збуту продукції, фінансування, досліджень і розвитку [21].
На нашу думку, для ефективного управління витратами підприємницьких струк тур істотним є поділ чинників формування витрат на регульовані й нерегульовані. Регульовані чинники - це чинники, на які підприємницька структура може впливати в короткостроковому або довгостроковому періоді часу. Нерегульовані чинники - це ті чинники, які підприємство при ухваленні рішень не може змінювати. Наприклад, податки й обов’язкові відрахування, ринкові ціни на фактори виробництва тощо.
Особливості функціонування підприємницьких структур в Україні зумовлюють необхідність ведення бухгалтерського, податкового та управлінського обліку, які передбачають різні підходи до ідентифікації витрат.
Необхідно розрізняти поняття “витрати корпорації” і “корпоративні витрати”. Витрати корпорації відображають усі сукупні витрати організації, а корпоративні ви трати, на думку А.М.Дідика, “властиві лише акціонерній формі організування під приємницької діяльності, пов’язані із заснуванням акціонерного товариства, форму ванням його акціонерного капіталу і проведенням різноманітних операцій із цінними паперами, здійсненням обов’язкових організаційних та контрольованих заходів, пов’я заних з цією формою підприємницької діяльності” [8].
Усі корпоративні витрати доцільно поділити на систематичні й несистематичні. Систематичні корпоративні витрати виникають періодично й до них належать витрати на: проведення щорічного обов’язкового аудиту, оприлюднення річної звітності, про ведення обов’язкових загальних зборів акціонерів і проценти за корпоративними облі гаціями, послуги депозитаріїв, оплату послуг фінансових посередників, інші витрати.
До несистематичних корпоративних витрат належать витрати, які спрямовані на заснування акціонерного товариства та проведення певних одноразових заходів, на приклад: витрати на реєстрації емісії та опублікування інформації про випуск акцій, на друкування сертифікатів акцій і облігацій; сплата державного мита за реєстрацію інформації про емісію цінних паперів тощо.
В останні роки в економічній літературі все частіше розглядається поняття “ло- гістичні витрати”, які являють собою “грошовий вираз використаної робочої сили, засобів і предметів праці, фінансові витрати й негативні наслідки форс-мажорних подій, що зумовлені просуванням матеріальних цінностей на підприємстві й між під приємствами, а також підтриманням запасів” [11].
Як бачимо, логістичні витрати - складна економічна категорія, і здебільшого ни нішні методи обліку і звітності не дозволяють безпосередньо й точно виокремити логістичні витрати підприємницьких структур. Для цього необхідно провести конк ретний і детальний (емпіричний) аналіз структури витрат та її елементів. Не виклю чено, що саме це й призводить учених до протилежних висновків щодо тенденції роз витку логістичних витрат: одні виявляють тенденцію до їх зростання, а інші - до їх зниження. Однак більшість науковців сходиться на тому, що основними елементами логістичних витрат є: витрати на транспорт, на запаси, на залучення капіталу, на інформаційні процеси (рис. 2).
Рис. 2. Види та класифікація логістичних витрат
Запропонована нами класифікація логістичних витрат дозволяє виявити внутрішні й зовнішні чинники впливу.
До внутрішніх чинників необхідно зарахувати:
розміри підприємства й обсяги його діяльності;
структуру і асортимент продукції;
виробничу структуру підприємства;
організацію фізичного просування матеріалів на підприємстві;
обсяги запасів;
фінансовий стан підприємства.
До зовнішніх чинників доцільно включити:
рівень кредитних ставок для фінансування запасів;
рівень ринкових цін на зовнішні логістичні послуги (транспортні, експедиційні,
інформаційні, консультаційні, охоронні тощо);
рівень податкових ставок на нерухомість (складські приміщення, споруди, зе мельні ділянки, будинки та ін.);
рівень податкових ставок на транспорт;
рівень екологічних платежів;
норми амортизаційних відрахувань для основних засобів;
ставки нарахувань на виплати до фондів соціального страхування.
Важливо наголосити, що логістичні витрати мають властивість постійних витрат, а тому їх зростання не має прямо пропорційної залежності від збільшення обсягів виробничої діяльності.
Головними напрямами зниження логістичних витрат повинні бути такі:
удосконалення управління логістичними процесами й витратами;
застосування у виробництві сучасних інформаційних систем і технологій у
виробництві;
оптимізація транспортних витрат;
зменшення обсягу запасів.
Нині важливим видом логістичних витрат є форс-мажорні [13] та витрати при реалізації природоохоронних заходів [5].
На думку О.Оксанича, оптимальний варіант витрат на попередження виникнення надзвичайних ситуацій можна подати у вигляді такої моделі:
Цільова функція: S = Ет+Z Y ^ min
i=i j=i
Wi = f (Yj), Yj = f (Ka,ap),
Ka< K, Lp< L, i = 1,2 ... І, j = 1, 2, ... J,
де S - сума втрат від виникнення надзвичайних ситуацій і витрат на попередження їх виникнення;
Wi - втрати і-го виду, зумовлені виникненням надзвичайних ситуацій;
Yi - витрати j-го виду на попередження виникнення надзвичайних ситуацій;
Ka - капітальні вкладення а-го виду, пов’язані з витратами j-го виду на попере дження виникнення надзвичайних ситуацій;
Lp - витрати трудових ресурсів ß-го виду, пов’язані з витратами j-го виду на по передження виникнення надзвичайних ситуацій;
L - ліміт трудових ресурсів або доступні трудові ресурси.
Економічна сутність цієї цільової функції полягає в тому, що загальні витрати від виникнення надзвичайних ситуацій і витрат на попередження їх виникнення повинні бути мінімальними.
У теперішніх умовах велике значення має визначення обсягів екологічних витрат виробництва й шкоди, яку наносять забруднення довкілля і нераціональне природоко ристування. Нинішня економічна наука виокремлює три види економічного збитку: матеріальні збитки, тобто матеріальні об’єкти передчасно зношуються й руйнуються; збитки здоров’ю та життю людей; збитки окремим природним ресурсам та екологічним системам [5]. Названі вище види збитків мають бути в основі методики витрачання еколого-економічної ефективності від проведення природоохоронних заходів. На нашу думку, оцінка еколого-економічної ефективності природоохоронних заходів має базу ватися на порівнянні витрат на реалізацію цих заходів і величини відвернутого еколо гічного збитку. Ми дійшли висновку, що в системі логістичних витрат необхідно чітко роз межувати матеріальні й нематеріальні витрати. До матеріальних витрат належать амортизаційні відрахування та споживання матеріалів, палива, енергії тощо. Водночас нематеріальні витрати - це витрати на оплату праці, вартість залучення стороннього капіталу, грошові виплати у вигляді податків і платежів.
Висновки. Аналіз показав, що нині управління витратами вивчається найбільше з позиції підприємства чи компанії, дещо менше з погляду держави й ринку й зовсім мало з точки зору інших суб’єктів формування витрат.
Необхідно більше уваги привертати до дуже актуальної нині проблеми регіо нального управління витратами підприємницьких структур. На нашу думку, важливими інструментами регіонального управління витрат ділових підприємств є: місцеві податки й збори, які включаються в склад витрат, визначення цін і тарифів на регіональні чи місцеві послуги (наприклад, тарифи на вивіз сміття).
Отже, витрати суб’єктів підприємництва або економічні витрати (як базова кате горія економічної науки й бізнесу) необхідно аналізувати з позицій чітких мето дологічних орієнтирів, які б підказували дослідникам найкоротший шлях до істини, а в прагматичному плані сприяли їх мінімізації.
Однак доцільність зниження витрат потребує обґрунтування. Знижувати витрати на виробництво постійно неможливо, оскільки це призведе до зниження якості про дукції й ефективності виробництва в цілому. А як наслідок, до втрати ринків збуту продукції і банкрутства.
Закон України “Про оподаткування прибутку підприємств” від 22.05.1997 р. № 283-97-ВР (із змінами і доповненнями).
Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 “Витрати”. Затверджено наказом Міністерства фінансів України від 31 грудня № 318. Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 19 січня за № 27/4248 (із змінами і доповненнями).
Методичні рекомендації з формування складу витрат та порядку їх планування в торговельній діяльності. Затверджено наказом Міністерства економіки та з питань Європейської інтеграції України від 22 травня 2002 р. № 145.
Методичні рекомендації з формування собівартості продукції (робіт, послуг). Затверджено наказом № 47 Державного комітету промислової політики України від 02.02.2001 р.
Бобошко В. Методологические основы оценки затрат и выгод при реализации природоохранных мероприятий / В. Бобошко // Проблемы теории и практики управления. - 2009. - № 2. - С. 43-52.
Вергуненко М. В. Динаміка трансакційних витрат країни в процесі її регіональної інтеграції (на прикладі Європейського Союзу) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук / М. В. Вергуненко. - К., 2008. - 20 с.
Вергуненко М. В. Трансакційні витрати: проблеми та методологічні підходи до їх оцінки на мікро- економічному рівні / М. В. Вергуненко // Соціально-економічні проблеми сучасного періоду України. Кластери та конкурентоспроможність прикордонних регіонів : зб. наук. праць НАН України, Ін-т регіональних досліджень : [редкол.: відп. ред. Є. І. Бойко та ін.]. - Львів, 2008. - Вип. 3 (71).- С. 362-372.
Дідик А. М. Управління витратами у машинобудівних корпораціях : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук / А. М. Дідик. - Львів : НУ “Львівська політехніка”, 2008. - 21 с.
Управління затратами підприємства : монографія / [Г. В. Козаченко, Ю. С. Погорєлов, Л. Ю. Хла- пьонов, Г. А. Макухін]. - К. : Лібра, 2007. - 320 с.
Котляров С. А. Управление затратами. / С. А. Котляров. - С. Пб. : Питер, 2001. - 160 с.
Кузнецова М. Логистические затраты: теоретический и практический аспекты / М. Кузнєцова // Проблемы теории и практики управления. - 2005. - № 2. - С. 61-66.
Лысенко Л. И. О сущности и классификации транзакционных издержек / Л. И. Лысенко, И. Сухен- ко // Вестник Севгу. - Вып. 92 : Экономика и финансы : сб. науч. тр. / [редкол.: В. И. Плаксин (отв. ред.) и др.]; Севастоп. нац. техн. ун-т. - Севастополь : Изд-во Сев НТУ, 2008. - С. 134-138.
Оксанич О. Є. Оптимізація витрат, пов’язаних з виникненням надзвичайних ситуацій / О. Є. Оксанич // Вісник Львівського державного інституту новітніх технологій та управління ім. В. Чорновола “Актуальні проблеми ринкової економіки”. Серія “Економічні науки”. - 2007. - Вип. 2. - С. 81-89.
Панасик В. М. Витрати виробництва: управлінський аспект / В. М. Панасик. - Тернопіль : Астон, 2005. - 288 с.
Партин Г. О. Управління витратами підприємства: концептуальні засади, методи та інструмента рій : монографія / Г. О. Партин - К. : УСБ НБУ, 2008. - 219 с.
Трубочкина М. И. Управление затратами предприятия / М. И. Трубочкина. - М. : ИНФРА-М, 2006. - 218 с.
Уваров С. А. Логистика: общая концепция, теория и практика / С. А.Уваров. - С. Пб. : Инвест-НП, 1996. - 232 с.
Уильямсон О. Экономические институты капитализма : фирмы, рынки, “отношенческая” контрак тация / О. Уильямсон. - С. Пб : Лениздат, 1996. - 704 с.
Управление затратами на предприятии : учебник / [В. Г. Лебедев, Т. Г. Дроздова, В. П. Кустарев и др.] ; под общ. ред. Г. А. Краюхина. - С. Пб. : Изд. дом “Бизнес-пресса”, 2000. - 277 с.
Управління витратами : навчальний посібник / [М. Г. Грещак, В. М. Гордієнко, О. С. Коцюба та ін.]; за заг. ред. М. Г. Грещака. - К. : КНЕУ, 2008. - 264 с.
Фандель Гюнтер. Теорія виробництва і витрат / Фандель Гюнтер; пер. з нім. під кер. наук. ред. М. Г. Грещака. - К. : Таксон, 2000. - 520 с.
Хамидуллина Г. Р. Издержки обращения: учет, анализ, контроль / Г. Р. Хамидуллина. - М. : Экзамен, 2002. - 320 с.
Череп А. В. Управління витратами суб’єктів господарювання : монография / А. В. Череп. - 2-е вид., стереотип. - Х. : ВД “ІЕЖЕК”, 2007. -Ч.І. - 368 с.
Шим Джей К. Методы управления стоимостью и анализа затрат / Шим Джей К., Сигел Джоэл Г.; пер. с англ. - М. : Информационно-изд. дом “Филинг”, 1996. - 344 с.
Шпикуляк О. Г. Інститут витрат в економічній теорії і практиці / О. Г. Шпикуляк // Економічні науки. Серія “Облік і фінанси” : зб. наук. праць. [редкол. : відп. ред. д.е.н., проф. В. В. Герасимчук]. - Луцьк, 2008. - Вип. 5 (20), ч.1. - 367 с.
Филинков А. М. Рыночное, государственное и региональное регулирование затрат предприятия /
М. Филинков // Вестник Севгу. - Вып. 92 : Экономика и финансы : сб. науч. тр. / [редкол.:
И. Плаксин (отв. ред.) и др.]; Севастоп. нац. техн. ун-т. - Севастополь : Изд-во Сев. НТУ, 2008. -
188-191.
Рецензент:
Реверчук С.К. - доктор економічних наук, професор, завідувач кафедри банківського і страхового бізнесу Львівського національного університету ім. І.Франка;
Кухаренко І.К. - кандидат економічних наук, доцент кафедри обліку і аудиту Закарпатського державного університету.
Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!
0%
Оголошення від адміністратора