Міністерство освіти і науки України
Національний університет водного господарства та природокористування
УДК 330.522.2
КП ХХХ
№ ХХХ
Г. Пархомчук
33024 м. Рівне, Чорновола 55а.
тел. 80961710991
Звіт
про науково-дослідну роботу
«Рівень використання основних виробничих фондів їх стан та ефективність виробництва»
25.05.2008 Г. Пархомчук
Рукопис закінчено 26.05.2008
Рівне - 2008
Зміст
Реферат……………………………………………………………………………..3
Вступ………………………………………………………………………………..4
Теоретичні аспекти використання ОВФ………………………………………5
Характеристика об’єкта дослідження:
Вплив фондовіддачі на ефективність виробництва
Вихідна інформація та методика дослідження……………………………….7
Вплив фондовіддачі на обсяг виробництва…………………………………..9
Вплив фондовіддачі на витрати на одну гривню……………………………13
Вплив коефіцієнта оновлення на ефективність виробництва
Вплив коефіцієнта оновлення на обсяг виробництва………………………16
Вплив коефіцієнта оновлення на витрати на одну гривню………………..19
Вплив коефіцієнта зносу на ефективність виробництва
Вплив коефіцієнта зносу на обсяг виробництва……………………………22
Вплив коефіцієнта зносу на витрати на одну гривню………….................. 25
Вплив коефіцієнта придатності на ефективність виробництва
Вплив коефіцієнта придатності на обсяг виробництва…………………….28
Вплив коефіцієнта придатності на витрати на одну гривню……………....31
Висновок…………………………………………………………………………32
Список використаної літератури …………………………………………… 33
Реферат
В даній науковій роботі на тему "Рівень використання основних виробничих фондів, їх стан та ефективність виробництва" досліджувались різні показники використання основних виробничих фондів, та їх впливу на ефективність виробництва.
Основні фонди багатократно використовується у виробничому процесі і переносять свою вартість на готовий продукт частинами. Зростання оснащеності підприємств основними виробничими фондами вимагає статистичного вивчення ефективності їх використання.
При здійсненні дослідження, проводились розрахунки, на основі чого будувався ранжирований ряд та діаграми, таким чином знаходивши параметри рівняння а1 та а0. На основі коефіцієнта кореляції я обраховувував коефіцієнт детермінації, для того, щоб визначити як впливає даний показник на обсяг виробництва та ефективність виробництва, визначивши також і похибку коефіцієнта кореляції.
Для характеристики використання основних фондів обчислюють такі показники, як фондовіддача, фондомісткість та фондоозброєність праці. Їх розрахунок здійснюється на основі обчислення середньорічної суми основних фондів.
Ключові слова: придатність, ефектиність виробництва, фондовіддача, коефіцієнт оновленості та зношеності.
Вступ
Процес виробництва на підприємстві здійснюється при наявності факторів виробництва, серед яких важливе місце займають засоби праці та предмети праці або ж це засоби виробництва. Виражені у грошовій (вартісній) формі вони утворюють виробничі засоби підприємства. У процесі виробництва здійснюється їх споживання (кругооборот), в результаті чого створюються матеріальні блага. В залежності від характеру їх споживання (кругообігу), тобто перенесення своєї вартості на готову продукцію, у процесі виробництва виробничі засоби поділяються на основні й оборотні.
Основні фонди (засоби) на підприємстві представлені засобами праці. Характер їх споживання (кругообороту) у процесі виробництва такий, що вони приймають участь у процесі виробництва протягом тривалого часу (більше одного року), зберігаючи при цьому свою натуральну (речову) форму, не входять до складу новоствореної продукції, свою вартість передають на готову продукцію частинами по мірі їх зносу, створюючи елемент витрат виробництва (собівартості) підприємства. Речовим змістом основних фондів є будівлі, споруди, машини, устаткування, транспортні засоби, інвентар, інструмент. До основних фондів не відноситься спеціальний одяг, спеціальне взуття незалежно від їх вартості, молодняк тварин і тварини на відгодівлі, багаторічні насадження, що вирощуються.
Засоби праці становляться основними фондами тільки тоді, коли вступають у виробничий процес. Засоби праці, які знаходяться у стадії встановлення, монтажу представляють собою недіючі основні фонди, адже вони не виконують своєї ролі засобів праці та не служать засобом впливу на предмет праці, а навпаки, самі є предметом праці.
Економічне значення основних фондів заключається в тому, що вони є мірилом розвитку процесу праці, визначають ступінь механізації виробництва, забезпечують своєчасне і якісне виконання робіт (випуск продукції) і цим самим визначають рівень продуктивності живої праці. На базі зростання основних фондів збільшується економічний потенціал і виробничі можливості підприємств, підвищується технічний рівень виробництва, що забезпечує збільшення обсягів випуску продукції, поліпшення умов праці тощо.
Теоретичні аспети використання основних виробничих фондів
Для оцінки технічного стану основних фондів розраховується коефіцієнту зносу та придатності
Кзн = З / Офб
З – сума нарахованого зносу
Офб – первісна вартість основних фондів
Коефіцієнти зносу та придатності розраховуються для загальної величини основних фондів і для окремої групи.
Найбільш узагальненим показником є фондоозброєність праці, що розраховується за формулою:
Кіфоз = ОФср / (
ОФср – середньорічна (балансова) вартість основних фондів
( - чисельність робітників в найбільшу зміну
Найбільш узагальненими показниками, що характеризують використання промислово-виробничих фондів підприємства, є показники фондовіддачі та фондоємності. Вони розрахуються співставленням вартості основних фондів з вартістю виробленої або реалізованою продукцією. Фондовіддача визначається за формулою:
Кфв = ТП (РП) / ОФср
ТП (РП) – вартість товарної або реалізованої продукції
ОФср – середньорічна вартість промислово-виробничих фондів.
Аналіз узагальнюючих показників інтенсивності використання основних фондів повинен включати і визначення показника їх рентабельності, що розраховується співвідношення прибутку підприємства за звітний (рік, квартал) до середньорічної вартості основних виробничих фондів:
Кр = Пзп / ОФср
Пзп – прибуток підприємства за звітний період
Протилежним показником фондовіддачі є фондоємність, що є співвідношенням вартості основних фондів до вартості товарної або реалізованої продукції:
Фє = ОФср / РП (ТП)
1.1. Вихідна інформація та методика дослідження.Залежність величини похибки вибірки від її абсолютної чисельності і від ступеню варіювання ознаки знаходять своє визначення у формулі середньої похибки вибірки.
Відхилення вибіркових характеристик від генеральних не перевищує деякої величини, яка називається граничною похибкою вибірки, які пов’язані із середньою похибкою таким рівнянням:
, (1)
де - гранична похибка вибірки;
– коефіцієнт довіри який залежить від вірогідності.
. (2)
Формула (2) для визначення граничної похибки вибірки дає можливість не тільки визначити похибку вибірки, а й розрахувати чисельність вибірки,. Тоді чисельність безпоторотної вибірки буде становити:
де σ – квадратичне відхилення варіюючої ознаки;
σ2 – дисперсія варіюючої ознаки;
– коефіцієнт довіри;
N – чисельність генеральної сукупності;
- гранична похибка вибірки.
Завдання:
- Значення σ прийняті на рівні 0,5
- стандартна похибка безповоротної вибірки μ 0,10
- значення критерію достовірності t =2
Тепер ми можемо провести розрахунок:
;
;
Отже, при проведені розрахунку зі застосуванням безповоротної вибірки ми отримали 20 підприємств. Відібрані одиниці сукупності необхідно звести у відповідну таблицю (табл. 1.1), які в подальшому будуть використовуватися у дослідженнях.
Таблиця 1.1.
Таблиця з вихідними даними.
Підприємство
Обсяг виробництва продукції, тис.грн.
Балансова вартість ОВФ, тис.грн.
Витрати виробництва, тис.грн.
Річний знос ОВФ, відсотків
Поступило нових ОВФ, тис.грн.
Первісна
Залишкова
5
3100
2610
1460
2940
8,4
60
19
4280
3240
1910
3510
7,4
60
23
4400
3270
2200
3940
7,1
60
26
4540
3820
2010
3780
8,2
60
28
4700
3900
3100
3700
7,6
50
29
4680
3810
1980
3990
7,9
80
31
4000
3420
1900
3480
8,2
60
32
4400
3520
1910
3740
8
40
34
1820
1630
890
1440
8,1
40
36
1720
1420
780
1470
7,2
30
38
2020
1970
980
1680
7,9
40
40
2130
1980
1010
1740
8
60
43
2890
2190
1240
2140
7,9
50
64
4810
4390
2910
4310
8,2
50
72
3630
3190
1900
3360
7,8
40
77
3870
3540
1910
4420
8,1
40
80
3180
2720
1310
2520
7,7
50
84
3580
3000
1800
3000
8,2
60
87
3680
3120
1620
3240
8
60
90
3790
3250
2010
3260
8,1
40
1.2. Вплив фондовіддачі на обсяг виробництваФондовіддача характеризується обсягом продукції, що виробляється на одну гривню виробничих фондів, визначається як відношення обсягів виконаних робіт (виробленої продукції) до середньорічної вартості основних виробничих фондів підприємства:
Фв = , (3)
де Фв – фондовіддача основних фондів,
О – фактичні обсяги робіт
Бв – балансова вартість основних виробничих фондів
Таблиця 1.2.1.
Ранжирований ряд по впливу фондовіддачі на обсяг виробництва
№
Фондовіддача, тис.грн/тис.грн
Обсяг виробництва продукції, тис.грн
5
1,19
3100
19
1,32
4280
23
1,35
4400
26
1,19
4540
28
1,21
4700
29
1,23
4680
31
1,17
4000
32
1,25
4400
34
1,12
1820
36
1,21
1720
38
1,03
2020
40
1,08
2130
43
1,32
2890
64
1,10
4810
72
1,14
3630
77
1,09
3870
80
1,17
3180
84
1,19
3580
87
1,18
3680
90
1,17
3790
На основі якого будуємо графік, на якому зобразимо емпіричні і теоретичні дані (Мал.1):
Мал. 1. Вплив фондовіддачі на обсяг виробництва
Обраховуємо коефіцієнт кореляції, детермінації і параметри моделі () , дані до яких представлені у таблиці 1.2.2.
Таблиця 1.2.2.
Вплив фондовіддачі на обсяг виробництва
Підприємство
Фондовіддача
Обсяг виробництва
Х
У
Х2
У2
Х*У
Ух
5
1,19
3100
1,411
9610000
3681,992
3578,086
19
1,32
4280
1,745
18318400
5653,827
4181,751
23
1,35
4400
1,811
19360000
5920,489
4293,099
26
1,19
4540
1,412
20611600
5395,707
3581,449
28
1,21
4700
1,452
22090000
5664,103
3656,864
29
1,23
4680
1,509
21902400
5748,661
3762,051
31
1,17
4000
1,368
16000000
4678,363
3495,865
32
1,25
4400
1,563
19360000
5500,000
3860,150
34
1,12
1820
1,247
3312400
2032,147
3255,636
36
1,21
1720
1,467
2958400
2083,380
3684,678
38
1,03
2020
1,051
4080400
2071,269
2842,539
40
1,08
2130
1,157
4536900
2291,364
3070,766
43
1,32
2890
1,741
8352100
3813,744
4175,622
64
1,10
4810
1,200
23136100
5270,182
3160,985
72
1,14
3630
1,295
13176900
4130,690
3352,435
77
1,09
3870
1,195
14976900
4230,763
3149,879
80
1,17
3180
1,367
10112400
3717,794
3493,722
84
1,19
3580
1,424
12816400
4272,133
3603,428
87
1,18
3680
1,391
13542400
4340,513
3540,700
90
1,17
3790
1,360
14364100
4419,723
3480,295
В середньому:
1,18
3561
1,408
13630890
4245,842
3561,000
Параметри і обчислюються за такими формулами:
(4)
(5)
;
;
(6)
Ух= 4530,38 · х - 1802,8;
Обчислимо лінійний коефіцієнт кореляції:
(7)
де r – коефіцієнт кореляції;
х – фондовіддача;
у – обсяг виробництва продукії.
Підставляємо дані у формулу і отримуємо:
r = 0,3765
Розрахунковий коефіцієнт кореляції є додатнім, а це означає, що між показниками існує прямий зв'язок. Значення коефіцієнта кореляції свідчить про те, що зв'язок між фондовіддачею і обсягом виробництва – помірний.
Dx = R2 = 0.14 значення коефіцієнта детермінації близьке до нуля, це свідчить про низький рівень адекватності оціненої моделі статистичним даним. Зміна обсягу виробництва на 14% пояснюється зміною фондовіддачі, а на 86% - іншими факторами.
Визначимо похибку коефіцієнта кореляції за наступною формулою:
, (8)
Де, n – кількість одиниць сукупності.
Отже, значення коефіцієнта кореляції знаходиться в межах від 0,16 до 0,59.
Виконуємо перевірку статистичної значимості коефіцієнта кореляції, для цього використовуємо критерій Ст’юдента, розрахункове значення якого обчислюється за формулою:
(9)
Обраховуємо значення:
;
|tR*|<tкр тому можна зробити висновок, що коефіцієнт кореляції є статистично не значимим і зв'язок між змінними моделі відсутній.
Знаходимо максимальну і мінімальну точки:
Ymin = 4530,38 · 1,03 - 1802,8 = 2863,49;
Ymax = 4530,38 · 1,35 - 1802,8 = 4313,21;
1.3. Вплив фондовіддачі на витрати на одну гривнюДосліджуємо вплив фондовіддачі на одну гривню, для цього побудуємо таблицю (табл. 1.3.1.)
Таблиця 1.3.1.
Ранжирований ряд впливу фондовіддачі на витрати на одну гривню
№
Фондовіддача, тис.грн/тис.грн
Витрати на 1 грн.
5
1,19
0,9
19
1,32
0,82
23
1,35
0,90
26
1,19
0,83
28
1,21
0,79
29
1,23
0,85
31
1,17
0,87
32
1,25
0,85
34
1,12
0,79
36
1,21
0,85
38
1,03
0,83
40
1,08
0,82
43
1,32
0,74
64
1,10
0,90
72
1,14
0,93
77
1,09
1,14
80
1,17
0,79
84
1,19
0,84
87
1,18
0,88
90
1,17
0,86
На основі якого будуємо графік, на якому зобразимо емпіричні і теоретичні дані (Мал.2):
Мал 2.Вплив фондовіддачі на витрати на одну гривню.
Обраховуємо коефіцієнт кореляції, детермінації і параметри моделі () , дані до яких представлені у таблиці 1.3.2.
Таблиця 1.3.2.
Вплив фондовіддачі на витрати на одну гривню
Підприємство
Фондовіддача
Витрати на 1 грн.
Х
У
Х2
У2
Х*У
Ух
5
1,19
0,9
1,411
0,899
1,126
0,860
19
1,32
0,82
1,745
0,673
1,083
0,824
23
1,35
0,90
1,811
0,802
1,205
0,817
26
1,19
0,83
1,412
0,693
0,990
0,860
28
1,21
0,79
1,452
0,620
0,949
0,856
29
1,23
0,85
1,509
0,727
1,047
0,849
31
1,17
0,87
1,368
0,757
1,018
0,865
32
1,25
0,85
1,563
0,723
1,063
0,843
34
1,12
0,79
1,247
0,626
0,883
0,880
36
1,21
0,85
1,467
0,730
1,035
0,854
38
1,03
0,83
1,051
0,692
0,853
0,905
40
1,08
0,82
1,157
0,667
0,879
0,891
43
1,32
0,74
1,741
0,548
0,977
0,824
64
1,10
0,90
1,200
0,803
0,982
0,885
72
1,14
0,93
1,295
0,857
1,053
0,874
77
1,09
1,14
1,195
1,304
1,249
0,886
80
1,17
0,79
1,367
0,628
0,926
0,865
84
1,19
0,84
1,424
0,702
1,000
0,859
87
1,18
0,88
1,391
0,775
1,038
0,863
90
1,17
0,86
1,360
0,740
1,003
0,866
В середньому:
1,18
0,86
1,408
0,75
1,02
0,86
Обчислюємо параметри і (за формулами 4, 5 відповідно):
;
;
Записуємо отримане рівняння у вигляді :
Ух= -0,27 · х +1,18;
Обчислимо лінійний коефіцієнт кореляції:
r = -0,28;
Розрахунковий коефіцієнт кореляції є відємним, а це означає, що між показниками існує протилежний зв'язок. Значення коефіцієнта кореляції свідчить про те, що зв'язок між фондовіддачею і обсягом виробництва – низький.
Dx = R2 = 0.08 значення коефіцієнта детермінації близьке до нуля, це свідчить про низький рівень адекватності оціненої моделі статистичним даним. Зміна витрат на одну грнивню на 8% пояснюється зміною фондовіддачі, а на 92% - іншими факторами.
Визначимо похибку коефіцієнта кореляції за наступною формулою:
Отже, значення коефіцієнта кореляції знаходиться в межах від -0,51 до - 0,05.
Виконуємо перевірку статистичної значимості коефіцієнта кореляції, для цього використовуємо критерій Ст’юдента, розрахункове значення якого обчислюється за формулою:
(9)
Обраховуємо значення:
;
|tR*|<tкр тому можна зробити висновок, що коефіцієнт кореляції є статистично не значимим і зв'язок між змінними моделі відсутній.
Знаходимо максимальну і мінімальну точки:
Ymin = -0,27 · 0,74 + 1,18 = 0,98;
Ymax = -0,27 · 1,14 + 1,18 = 0,88;
2.1.Вплив коефіцієнта оновлення на обсяг виробництва
Досліджуємо вплив коефіцієнта оновлення на обсяг виробництва, для цього побудуємо таблицю (табл. 2.1.1.)
Таблиця 2.1.1.
Ранжирований ряд впливу коефіцієнта оновлення на обсяг виробництва
№
Коефіцієнт оновлення
Обсяг виробництва продукції
5
0,0411
3100
19
0,0314
4280
23
0,0273
4400
26
0,0299
4540
28
0,0161
4700
29
0,0404
4680
31
0,0316
4000
32
0,0209
4400
34
0,0449
1820
36
0,0385
1720
38
0,0408
2020
40
0,0594
2130
43
0,0403
2890
64
0,0172
4810
72
0,0211
3630
77
0,0209
3870
80
0,0382
3180
84
0,0333
3580
87
0,0370
3680
90
0,0199
3790
На основі якого будуємо графік, на якому зобразимо емпіричні і теоретичні дані (Мал.3):
Мал. 3 Вплив коефіцієнта оновлення на обсяг виробництва
Обраховуємо коефіцієнт кореляції, детермінації і параметри моделі () , дані до яких представлені у таблиці 2.1.2.
Таблиця 2.1.2.
Вплив коефіцієнта оновлення на обсяг виробництва
Підприємство
Коефіцієнт оновлення
Обсяг виробництва
Х
У
Х2
У2
Х*У
Ух
5
0,0411
3100
0,00169
9610000
127,39726
3012,892
19
0,0314
4280
0,00099
18318400
134,45026
177,085
23
0,0273
4400
0,00074
19360000
120
0,000
26
0,0299
4540
0,00089
20611600
135,52239
0,000
28
0,0161
4700
0,00026
22090000
75,806452
0,000
29
0,0404
4680
0,00163
21902400
189,09091
0,011
31
0,0316
4000
0,00100
16000000
126,31579
974,766
32
0,0209
4400
0,00044
19360000
92,146597
20,414
34
0,0449
1820
0,00202
3312400
81,797753
-0,707
36
0,0385
1720
0,00148
2958400
66,153846
-0,027
38
0,0408
2020
0,00167
4080400
82,44898
0,000
40
0,0594
2130
0,00353
4536900
126,53465
0,000
43
0,0403
2890
0,00163
8352100
116,53226
0,000
64
0,0172
4810
0,00030
23136100
82,646048
0,000
72
0,0211
3630
0,00044
13176900
76,421053
0,000
77
0,0209
3870
0,00044
14976900
81,04712
0,000
80
0,0382
3180
0,00146
10112400
121,37405
0,000
84
0,0333
3580
0,00111
12816400
119,33333
0,000
87
0,0370
3680
0,00137
13542400
136,2963
0,000
90
0,0199
3790
0,00040
14364100
75,422886
0,000
В середньому:
0,0325
3561,0
0,0
13630890,0
108,3
209,2
Обчислюємо параметри і (за формулами 4, 5 відповідно):
;
;
Записуємо отримане рівняння у вигляді :
Ух= -63858 · х +5637,2;
Обчислимо лінійний коефіцієнт кореляції:
r = -0,71;
Розрахунковий коефіцієнт кореляції є відємним, а це означає, що між показниками існує протилежний зв'язок. Значення коефіцієнта кореляції свідчить про те, що зв'язок між фондовіддачею і обсягом виробництва – високий.
Dx = R2 = 0.50 значення коефіцієнта детермінації близьке до одиниці, це свідчить про високий рівень адекватності оціненої моделі статистичним даним. Зміна обсягу виробництва на 50% пояснюється зміною коефіцієту оновлення, а на 50% - іншими факторами.
Визначимо похибку коефіцієнта кореляції за наступною формулою:
Отже, значення коефіцієнта кореляції знаходиться в межах від -0,88 до - 0,54.
Виконуємо перевірку статистичної значимості коефіцієнта кореляції, для цього використовуємо критерій Ст’юдента, розрахункове значення якого обчислюється за формулою:
(9)
Обраховуємо значення:
;
|tR*| > tкр тому можна зробити висновок, що коефіцієнт кореляції є статистично значимим і зв'язок між змінними моделі досить високий.
2.2. Вплив коефіцієнта оновлення на витрати на одну гривню
Досліджуємо вплив коефіцієнта оновлення на одну гривню, для цього побудуємо таблицю (табл. 2.2.1.)
Таблиця 2.2.1.
Ранжирований ряд впливу коефіцієнта оновлення на витрати на одну гривню
№
Коефіцієнт оновлення
Витрати на 1 грн.
5
0,04
0,95
19
0,03
0,82
23
0,03
0,90
26
0,03
0,83
28
0,02
0,79
29
0,04
0,85
31
0,03
0,87
32
0,02
0,85
34
0,04
0,79
36
0,04
0,85
38
0,04
0,83
40
0,06
0,82
43
0,04
0,74
64
0,02
0,90
72
0,02
0,93
77
0,02
1,14
80
0,04
0,79
84
0,03
0,84
87
0,04
0,88
90
0,02
0,86
На основі якого будуємо графік, на якому зобразимо емпіричні і теоретичні дані (Мал.4):
Мал. 4. Вплив коефіцієнту оновлення на витрати на одну гривню
Обраховуємо коефіцієнт кореляції, детермінації і параметри моделі () , дані до яких представлені у таблиці 2.2.2.
Таблиця 2.2.2.
Вплив коефіцієнта оновлення на витрати на одну гривню
Підприємство
Коефіцієнт оновлення
Витрати на 1 грн.
Х
У
Х2
У2
Х*У
Ух
5
0,04
0,9
0,002
0,899
0,039
0,839
19
0,03
0,82
0,001
0,673
0,026
0,864
23
0,03
0,90
0,001
0,802
0,024
0,875
26
0,03
0,83
0,001
0,693
0,025
0,868
28
0,02
0,79
0,000
0,620
0,013
0,905
29
0,04
0,85
0,002
0,727
0,034
0,840
31
0,03
0,87
0,001
0,757
0,027
0,864
32
0,02
0,85
0,000
0,723
0,018
0,892
34
0,04
0,79
0,002
0,626
0,036
0,828
36
0,04
0,85
0,001
0,730
0,033
0,846
38
0,04
0,83
0,002
0,692
0,034
0,839
40
0,06
0,82
0,004
0,667
0,049
0,790
43
0,04
0,74
0,002
0,548
0,030
0,841
64
0,02
0,90
0,000
0,803
0,015
0,902
72
0,02
0,93
0,000
0,857
0,019
0,892
77
0,02
1,14
0,000
1,304
0,024
0,892
80
0,04
0,79
0,001
0,628
0,030
0,846
84
0,03
0,84
0,001
0,702
0,028
0,859
87
0,04
0,88
0,001
0,775
0,033
0,849
90
0,02
0,86
0,000
0,740
0,017
0,895
В середньому:
0,033
0,86
0,001
0,75
0,03
0,86
Обчислюємо параметри і (за формулами 4, 5 відповідно):
;
;
Записуємо отримане рівняння у вигляді :
Ух= -2,64 · х +0,95;
Обчислимо лінійний коефіцієнт кореляції:
r = -0,36;
Розрахунковий коефіцієнт кореляції є відємним, а це означає, що між показниками існує протилежний зв'язок. Значення коефіцієнта кореляції свідчить про те, що зв'язок між фондовіддачею і обсягом виробництва – помірний.
Dx = R2 = 0.13 значення коефіцієнта детермінації близьке до одиниці, це свідчить про високий рівень адекватності оціненої моделі статистичним даним. Зміна витрат