Міністерство освіти і науки України
Національний університет водного господарства та природокористування
УДК
КП ХХХ
№ ХХХ Т.В.Гетун
35600, м. Дубно, вул.Космонавтів 35
тел. 3-37-81
Звіт
про науково-дослідну роботу
«Дослідження впливу рівня використання основних виробничих фондів підприємства, їх стану на ефективність виробництва»
04.05.2010 Т.В.Гетун
Рукопис закінчено 04.05.2010
Зміст
Реферат…………………………………………………………………………..4
Вступ……………………………………………………………………………..5
Розділ 1. Теоретичні засади підвищення ефективності виробництва за рахунок поліпшення використання основних виробничих фондів
Ефективність виробництва як економічна категорія…………..8
Механізм впиву використання основних виробничих фондів на ефективність виробництва………………………………….14
Шляхи поліпшення використання основних виробничих фондів……………………............................................................12
Розділ 2. Дослідження впливу рівня використання основних виробничих фондів, їх стану та ефективності виробництва
2.1 Характер об’єкта дослідження ………………………………...13
2.2 Методика проведення дослідження…………………………...14
2.3 Дослідження впливу рівня використання основних виробничих фондів на ефективність виробництва…...……....15
2.4 Дослідження рівня придатності на ефективність виробництва……………………………………………………18
Висновок………………………………………………………………………..34
Список використаної літератури……………………………………………...36
Реферат
В даній роботі досліджувався вплив рівня використання основних виробничих фондів, їх стан та ефективність виробництва. Об’єктом дослідження була вибірка, об’єм якої складав 20 підприємств.
В даному звіті я дослідила вплив рівня використання основних виробничих фондів на ефективність виробництва, тобто витрати на 1 грн продукції. Основними показниками рівня використання ОВФ є фондовіддача і фондоємність. Одним із завдань наукового дослідження було визначення впливу стану ОВФ на обсяги і ефективність виробництва. Основними показниками, які характеризують стан основних виробничих фондів є коефіцієнт придатності і коефіцієнт оновлення, коефіцієнт зношеності.
В науково-дослідній роботі були використані наступні методи дослідження: метод середніх величин, метод кореляційного зв’язку, метод економічного групування, аналіз, синтез та інші.
В даній роботі представлено 9 таблиць і 4 рисунків, які допомагають узагальнити результати даного дослідження.
Ключові слова: коефіцієнт придатності, коефіцієнт оновлення, рівень використання основних виробничих фондів, основні виробничі фонди, фондовіддача, фондоємність, коефіцієнт зношеності, стан основних виробничих фондів.
Вступ
Перехід до ринкових відносин на даному етапі в Україні потребує глибоких зрушень в усіх сферах економіки - одній з найважливіших сфер людської діяльності. Ринкова економіка по своїй суті є засобом, що стимулює ріст продуктивності праці і збільшення ефективності виробництва.
Щоб забезпечити свої потреби в їжі, одязі, житлі, люди повинні постійно виробляти різноманітні матеріальні блага. Успішно вирішити ці проблеми можна лише на основі раціонального використання природних та виробничих ресурсів, підвищення ефективності виробництва - це означає ефективніше використання наявних трудових ресурсів для збільшення випуску якісної і потрібної країні продукції, а також постійно спів ставляти затрати з отриманими результатами і вносити певні корективи для того, щоб вкладені кошти принесли максимальну віддачу. В умовах ринкової економіки підвищення ефективності виробництва на підприємстві невіддільно пов'язане із проблемою економіки всіх видів ресурсів, в тому числі і основних виробничих фондів, економічне значення основних фондів підприємства заключається в тому, що вони є матеріально-технічною базою підприємства, від обсягу якої залежить обсяг виробленої продукції, соціальне значення заключається в тому, що вони створюють відповідні умови праці є важливим фактором відтворення робочої сили, величина і підвищення ефективності використання основних виробничих фондів в певній мірі визначають виробничі можливості підприємства загалові економісти відводять велику роль проблемі підвищення ефективності використання ОВФ, адже вони є важливим суб'єктом економіки країни , саме матеріально-технічна база в значній мірі визначає обсяг виробництва продукції. Проте, ефективність виробництва на підприємстві залежить не тільки від забезпеченості підприємства основними фондами, але й ступеня їх використання у часі. Облік і планування основних фондів здійснюються не тільки в грошовому вираженні, але й у натуральних показниках у виді конкретних засобів праці.
Це необхідно для того, щоб визначити технічний склад, виробничу потужність підприємств і галузей промисловості, установити завдання і шляхи ефективного використання виробничої потужності скласти баланс устаткування і т.д. Такі дані можна одержати за результатами інвентаризації основних фондів, що періодично проводяться в промисловості.
Не всі елементи основних фондів відіграють однакову роль у процесі виробництва. Робочі машини й устаткування, інструменти, вимірювальні і регулюючі прилади і пристрої, технічні спорудження (гірські вироблення шахт і розрізів, нафтові і газові шпари) беруть безпосередню участь у виробничому процесі, сприяють збільшенню випуску продукції і тому відносяться до активно діючої частини основних фондів. Інші елементи основних фондів (виробничі будинки, інвентар) роблять лише непрямий вплив на виробництво продукції і тому їх називають пасивною частиною основних фондів,
Тільки в умовах ефективного поєднання всіх чинників наше народне господарство може підвищити рівень життя людей.
Тому однією з найбільш важливих задач розвитку промисловості є забезпечення виробництва насамперед за рахунок підвищення його ефективності і більш повного використання внутрішньогосподарських резервів. Ефективне використання основних фондів та виробничих потужностей має велике значення як для підприємства, так і для економіки країни в цілому.
Для цього необхідно раціонально використовувати основні фонди і виробничі потужності.
Об’єктом нашого дослідження є підприємство, як господарська одиниця.
Отже, метою даної роботи є дослідження впливу використання основних виробничих фондів, їх стан та ефективність виробництва підприємства. Щоб досягнути поставленої мети необхідно провести розрахунки показників використання основних фондів на підприємстві, за допомогою яких розраховується даний інтегральний коефіцієнт:
Коефіціента оновлення основних виробничих фондів;
Коефіцієнта зношеності основних виробничих фондів;
Фондоємності;
Фондовіддачі;
Коефіціента придатності основних виробничих фондів;
Ефективність виробництва ( витрати на 1 грн.).
Обгрунтувати пропозиції щодо збільшення ефективності діяльності підприємства.
Ефективність виробництва як економічна категорія
Ефективність виробництва — це складне і багатогранне явище. В процесі виробництва здійснюється виробниче споживання вказаних ресурсів з метою отримання певних споживних вартостей, спроможних задовольнити відповідні потреби людей. Отже, будь-яке виробництво передбачає витрати ресурсів і одержання певних результатів. Але на однакову кількість витрачених ресурсів підприємства можуть одержувати далеко не однакові за величиною результати. В такому випадку кажуть, що підприємства ведуть виробництво з різною ефективністю (рис1).
Рис. 1. Формування ефективності виробництва
Ефективність — це економічна категорія, що відображає співвідношення між одержаними результатами і витраченими на їх досягнення ресурсами, причому при вимірюванні ефективності ресурси можуть бути представлені або в певному обсязі за їх первісною (переоціненою) вартістю (застосовувані ресурси), або частиною їх вартості у формі виробничих витрат (виробничо спожиті ресурси). Якщо при цьому врахувати, що результати виробництва не лише є різноманітними, але й можуть бути представлені в різних формах: вартісній, натуральній, соціальній, то стає очевидною необхідність в ідентифікації категорії ефективності відповідно до тих аспектів діяльності підприємства, які важливо проаналізувати й оцінити.
Економічна ефективність — це таке співвідношення між ресурсами і результатами виробництва, за якого отримують вартісні показники ефективності виробництва. При цьому можливі три варіанти вказаного співвідношення: 1) ресурси і результати виражені у вартісній формі; 2) ресурси — у вартісній, а результати — у натуральній формі; 3) ресурси — у натуральній, а результати — у вартісній формі. Для всебічної оцінки ефективності виробництва та її поглибленого аналізу необхідно також широко використовувати традиційні показники рентабельності. В них акумулюється вплив усіх факторів — природних, економічних і організаційно-господарських.
Важливість показників рентабельності для оцінки та аналізу економічної ефективності виробництва вимагає їх спеціального розгляду.
Механізм впиву використання основних виробничих фондів на ефективність виробництва.
Діяльність підприємства в Україні відбувається в умовах обмеженості інвестиційних ресурсів, що обумовлює необхідність раціонального використання наявних у них основних засобів. Отже, перед підприємцями постають завдання домогтися підвищення використання наявних основних фондів і насамперед їх активної частини, в часі і за потужністю, тобто мова йде про підвищення рівня інтенсивного їх використання. Для вирішення цього завдання та отримання відчутних результатів у діяльності підприємства повинні бути розроблені конкретні засади, спрямованні на поліпшення використання основних фондів, практичне застосування яких дають змогу використовувати наявні на підприємствах резерви підвищення їх ефективності.
Пріоритетне значення серед таких заходів повинно бути відведено своєчасній заміні і мобілізації морально застарілого устаткування, організації прискореного введення в експлуатацію придбаної нової техніки; удосконаленню організації матеріально-технічного забезпечення підприємств та технічного обслуговування сучасних систем машин; запровадження прогресивних форм організації виробництва і праці; застосування сучасних ефективних систем матеріального стимулювання робітників та інженерно-технічних працівників; залучення інвестиційних ресурсів вітчизняних і зарубіжних інвесторів для модернізації матеріально-технічної бази підприємств; широку застосування лізингових операцій.
ОВФ – основні складові підприємницького господарювання, за допомогою яких і здійснюється вся діяльність підприємства.
Оскільки кожне підприємство зацікавлення в збільшенні продуктивності праці, а це досягається за допомогою ефективності використання ОВФ, то розглянемо саме ті показники, що разом становлять механізм впливу ОВФ, які сприяють цьому.
При зменшенні робочого часу основних виробничих фондів збільшується продуктивність праці та обсяг виробництва і зменшується собівартість продукції.
Серед напрямків підвищення використання ОВФ на підприємствах особливе місце повинне належати заходам, спрямованим на поліпшення їх екстенсивного використання. Зокрема важливе значенняповино надаватися насамперед таким, які спрямовані на підвищення змінності роботи устаткування. Підвищення змінності роботи устаткування є важливим фактором зростання обсягів виробництва продукції і підвищення ефективності використання основних засобів. У зв’язку з цим, на підприємствах необхідно домагатися отриманої структури складових засобів праці, досягнення пропорцій між робочою силою і відповідними видами машин і устаткування, тобто повинна зростати питома вага прогресивного устаткування, удосконалюватись організація функціонування виробничої інфраструктури, що спрямоване поліпшенню технічного обслуговування залучення їх після відповідної підготовки до роботи в основних цехах, щоб підвищити змінність наявного у них устаткування.
Підвищення коефіцієнтів змінності роботи устаткування підприємстві може бути досягнуто шляхом розширення зони обслуговування створюються в результаті технічного удосконалення устаткування, підвищення рівня комплексної механізації і автоматизації виробництва.
Можна виділити кілька варіантів зростання продуктивності праці на підприємстві:
Збільшення виробництва продукції випереджає ріст витрат праці;
Виробництво продукції збільшується, а витрати праці зменшуються;
Виробництво продукції залишається незмінним, а витрати праці зменшуються;
Виробництво продукції зменшується, а втирати праці зменшуються ще більш високими темпами.[6.102].
Кількість продукції що виробляється підприємством, або обсяг виконаних робіт залежить не тільки від забезпеченості підприємства ОВФ, але від того, на скільки повно використовується. Тому, основних механізм повинен діяти в сторону поліпшення використання ОВФ має велике народно господарське значення. Підвищення використання ОВФ знаходить свій вираз у збільшенні виробництва планової продукції, в рості продуктивності праці і фондоввідачі, зниження собівартості продукції тощо. Саме переоснащення підприємства, модернізація, проведення капітальних ремонтів, покращують продуктивність праці, досягнення НТР, механізація і автоматизація виробничих процесів, заміна морально-застарілого, фізично-зношеного обладнання новим поліпшують використання ОВФ. А це в свою чергу відбивається на збільшенні продуктивності праці, обсязі виробництва продукції, та на прибутковості та конкурентоспроможності підприємства.
Соціальне значення росту продуктивності праці заклечається в тому, що за рахунок підвищення продуктивності праці збільшується середня заробітна плати працівників, що призводить до поліпшення їх добробуту, до розширенного відтворення робочої сили.
Таким чином, чим вища продуктивність праці окремих працівників, окремого колективу або суспільства в цілому, тим більше виробляється матеріальних благ для особистого і виробничого споживання, тим більше є матеріальних можливостей для розширення виробництва.
Зниження витрат виробництва є важливою умовою підвищення ефективності виробництва, тобто його прибутковості. Тому у зниженні собівартості повинні бути зацікавлені всі.
Грошовий вираз витрат на виробництво і продаж продукції називається собівартістю продукції. За своєю економічною природою собівартість виражає поточні витрати на виробництво продукції, а відповідно, характеризує ефективність виробництва.
Зниження собівартості вказує на економію витрат уречевленої і живої праці на одиницю продукції. Вона характеризує ефективність використання робочої сили, продуктивності праці, оскільки рівень собівартості продукції залежить від продуктивності праці працівників підприємства та величини заробітної плати. У зниженні собівартості продукції має бути зацікавлена держава, оскільки зниження собівартості продукції забезпечує зниження витрат ресурсів, зниження ціни. Зекономлені ресурси створюють умови для збільшення обсягу виробництва продукції. Підприємство зацікавленне у зниженні собівартості продукції, бо забезпечується зростання продуктивності праці. Працівник також зацікавлений у зниженні собівартості продукції, бо це повинно забезпечувати зростання заробітної плати. В собівартості відображається ефективність використання основних виробничих фондів, яка впливає на її величину в залежності від рівня фондовіддачі, їх використання і структури. У собівартості продукції відображається ступінь використання оборотних матеріальних ресурсів, яке вимірюється матеріально- та енергоємністю продукції.
1.3 Шляхи поліпшення використання основних виробничих фондів.
Одним з найважливіших завдань підвищення ефективності використання капітальних вкладень і основних фондів є своєчасне впровадження в експлуатацію нових основних фондів і виробничих потужностей, швидке їхнє освоєння. Скорочення термінів впровадження в експлуатацію нових фабрик і заводів дозволяє швидше одержати потрібну для народного господарства продукцію з технічно більш досконалих основних фондів, прискорити їхній оберт і тим самим сповільнити настання морального зносу основних фондів підприємств, підвищити ефективність суспільного виробництва в цілому. Забезпечення виробництва насамперед за рахунок підвищення його ефективності і більш повного використання внутрішньогосподарських резервів. Для цього необхідно раціональніше використовувати основні фонди і виробничі потужності [9;12].
Збільшення обсягів виробництва промислової продукції досягається за рахунок:
запровадження в дію основних фондів і виробничих потужностей
поліпшення використання діючих основних фондів і виробничих потужностей.
Приріст основних фондів і виробничих потужностей промисловості, її галузей і підприємств досягається завдяки новому будівництву, а також реконструкції і розширенню діючих підприємств.
Реконструкція і розширення діючих фабрик і заводів, будучи джерелом збільшення основних фондів і виробничих потужностей підприємств, одночасно дозволяють краще використовувати наявний у промисловості виробничий апарат.
Вирішальну частину приросту продукції в цілому по промисловості одержують із діючих основних фондів і виробничих потужностей, що в кілька разів перевищують щорічно введені нові фонди і потужності [9;65].
Практика промислових підприємств показує, що тут відбувається процес збільшення одиничної потужності устаткування:
- у верстатах, машинах і агрегатах зміцнюються найбільш відповідальні деталі і вузли;
- підвищуються основні параметри виробничих процесів (швидкість, тиск, температура);
- застарілі машини модернізуються і замінюються новими, більш досконалими.
- механізуються й автоматизуються не тільки основні виробничі процеси й операції, але і допоміжні і транспортні операції, що нерідко стримують нормальний перебіг виробництва і використання устаткування [9;93];
Розділ 2. Дослідження рівня використання основних виробничих фондів, їх стану та ефективності виробництва.
2.1 Характер об’єкта дослідження та вихідної інформації
В даній роботі досліджується вплив рівня використання основних виробничих фондів, їх стан та ефективність виробництва. Об’єктом дослідження була вибірка, об’єм якої складав 33 підприємств. Потрібно дослідити вплив рівня використання основних виробничих фондів на ефективність виробництва, тобто витрати на 1 грн продукції, та показники рівня використання ОВФ.
В таблиці 2.1.1. Наведені вихідні дані по 24 об’єктах дослідження:
Таблиця 2.1.1. Вихідні дані
№
Підприємство
Обсяг виробленої продукції, тис.грн
Баланова вартість ОВФ, тис.грн
Витрати виробничі, тис.грн
Річний знос ОВФ, %
Послуги по нових ОВФ, тис.грн
Первісна
Залишок
1
87
3680
3120
1620
3240
8
60
2
2
1980
1720
890
1720
8,1
40
3
68
4310
3780
2000
3710
8,1
40
4
78
3290
3580
1840
3460
8
50
5
12
2480
2010
1480
2140
7,2
30
6
4
6000
4810
2840
5310
8,2
55
7
43
2890
2190
1240
2140
7,9
50
8
86
3640
3090
1980
3200
8,1
40
9
19
4280
3240
1910
3510
7,4
60
10
48
3980
3440
1980
3510
8,4
60
11
20
4340
3620
2010
3690
7,2
50
12
58
4600
4200
2870
4210
8,3
50
13
45
3410
2980
1680
2860
7,8
50
14
70
3740
3240
1720
3300
8
40
15
3
5140
3240
2010
4180
8
50
16
14
3100
2600
1580
2800
7,3
40
17
56
4520
4080
2670
4140
8,1
60
18
95
3940
3510
2160
3440
8,1
40
19
36
1720
1420
780
1470
7,2
30
20
42
2590
2120
1050
1980
7,7
55
21
66
4180
3510
2200
3420
8,2
50
22
76
3840
3400
1840
3350
8,1
50
23
44
3300
2840
1620
2840
7,9
50
24
30
4400
3610
2060
3810
8
60
89350
75350
44030
77430
1160
2.2 Методика проведення дослідження
Нам були представлені 100 підприємств. Для визначення чисельності даної випадкової вибірки була застосована безповторна статистична вибірка. Кількість підприємств, які є вибірковою сукупністю і репрезентують генеральну сукупність ми обчислюємо за формулою:
=24 (2.1)
де, – це обсяг генеральої сукупності (дано 100);
– це обсяг вибіркової сукупності;
- гранична похибка вибірки (при =0,07, а при =2 становитиме 0,14 ());
- дисперсія сукупності (дано 0,5);
- критерій значущості.
Ми вибрали безповторну вибірку, яка передбачає те, що кожна обстежувана одиниця (серія) не повертається в генеральну сукупність.
2.3 Дослідження впливу рівня використання ОВФ на ефективність виробництва.
Рівень використання основних виробничих фондів характеризується їх фондовіддачею , а ефективність виробництва – величиною витрат на 1 грн проданої продукції. Ці показники наводяться в таблиці 2.3.1.
Фондовіддача характеризується обсягом продукції, що виробляється на одну гривню основних виробничих фондів, визначається:
(2.2)
де О – фактичні обсяги продукції (робіт);
Бв – балансова вартість основних виробничих фондів.
За показник, який буде характеризувати ефективність виробництва, візьмемо собівартість одиниці продукції, який характеризується грошовим виразом витрат на одиницю продукції.
(2.3)
де С – витрати виробництва, тис.грн.;
Ов – річний обсяг виробництва продукції, тис.грн.
Таблиця 2.3.1 Розрахунок показників використання ОВФ і ефективності виробництва
Підприємство
Балансова вартість Овф, тис.грн
Обсяг виробництва продукції, тис.грн
Фондовіддача, грн/грн
Витрати виробництва, тис.грн
Витрати на 1 грн проданої продукції, грн
87
3120
3680
1,18
3240
0,88
2
1720
1980
1,15
1720
0,87
68
3780
4310
1,14
3710
0,86
78
3580
3290
0,92
3460
1,05
12
2010
2480
1,23
2140
0,86
4
4810
6000
1,25
5310
0,89
43
2190
2890
1,32
2140
0,74
86
3090
3640
1,18
3200
0,88
19
3240
4280
1,32
3510
0,82
48
3440
3980
1,16
3510
0,88
20
3620
4340
1,20
3690
0,85
58
4200
4600
1,10
4210
0,92
45
2980
3410
1,14
2860
0,84
70
3240
3740
1,15
3300
0,88
3
3240
5140
1,59
4180
0,81
14
2600
3100
1,19
2800
0,90
56
4080
4520
1,11
4140
0,92
95
3510
3940
1,12
3440
0,87
36
1420
1720
1,21
1470
0,85
42
2120
2590
1,22
1980
0,76
66
3510
4180
1,19
3420
0,82
76
3400
3840
1,13
3350
0,87
44
2840
3300
1,16
2840
0,86
30
3610
4400
1,22
3810
0,87
75350
89350
28,58
77430
20,76
На основі даних таблиці 2.3.1 будуємо ранжируваний ряд залежності ефективності виробництва від фондовіддачі. Розрахунки подаємо у таблиці 2.3.2.
Таблиця 2.3.2 Ранжируваний ряд залежності ефективності виробництва від фондовіддачі
Підприємство
Фондовіддача грн/грн
Витрати на 1 грн виготовленої продукції
78
0,92
1,05
58
1,1
0,92
56
1,11
0,92
95
1,12
0,87
76
1,13
0,87
45
1,14
0,84
68
1,14
0,86
2
1,15
0,87
70
1,15
0,88
44
1,16
0,86
48
1,16
0,88
86
1,18
0,88
87
1,18
0,88
14
1,19
0,9
66
1,19
0,82
20
1,2
0,85
36
1,21
0,87
30
1,22
0,87
42
1,22
0,76
12
1,23
0,86
4
1,25
0,89
19
1,32
0,82
43
1,32
0,74
3
1,59
0,81
∑
28,58
20,76
На основі якого будуємо графік, на якому зображаємо емпіричні і теоретичні дані (рис 2.3.1)
Рисунок 2.3.1
Рисунок 2.3.1. Оцінка впливу фондовіддачі на ефективність виробництва.
Обраховуємо коефіцієнт кореляції, детермінації і параметри моделі (а0,а1), дані до яких представлені у таблиці 2.3.2.
Таблиця 2.3.3.Допоміжна таблиця для визначення кореляційного зв’язку між фондовіддачею і ефективністю виробництва
Підприємства
Значення ознаки
Відхилення від середньої
Квадратичне відхилення
()
()
X*Y
X*X
х
у
()
()
()2
()2
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
78
0,92
1,05
-0,27
0,18
0,0729
0,0324
-0,0486
0,966
0,8464
58
1,1
0,92
-0,09
0,05
0,0081
0,0025
-0,0045
1,012
1,21
56
1,11
0,92
-0,08
0,05
0,0064
0,0025
-0,004
1,0212
1,2321
95
1,12
0,87
-0,07
0
0,0049
0
0
0,9744
1,2544
76
1,13
0,87
-0,06
0
0,0036
0
0
0,9831
1,2769
45
1,14
0,84
-0,05
-0,03
0,0025
0,0009
0,0015
0,9576
1,2996
68
1,14
0,86
-0,05
-0,01
0,0025
0,0001
0,0005
0,9804
1,2996
2
1,15
0,87
-0,04
0
0,0016
0
0
1,0005
1,3225
70
1,15
0,88
-0,04
0,01
0,0016
0,0001
-0,0004
1,012
1,3225
44
1,16
0,86
-0,03
-0,01
0,0009
0,0001
0,0003
0,9976
1,3456
48
1,16
0,88
-0,03
0,01
0,0009
0,0001
-0,0003
1,0208
1,3456
86
1,18
0,88
-0,01
0,01
0,0001
0,0001
-0,0001
1,0384
1,3924
87
1,18
0,88
-0,01
0,01
0,0001
0,0001
-0,0001
1,0384
1,3924
14
1,19
0,9
0,00
0,03
0
0,0009
0
1,071
1,4161
66
1,19
0,82
0,00
-0,05
0
0,0025
0
0,9758
1,4161
Продовження таблиці 2.3.3
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
20
1,2
0,85
0,01
-0,02
0,0001
0,0004
-0,0002
1,02
1,44
36
1,21
0,87
0,02
0
0,0004
0
0
1,0527
1,4641
30
1,22
0,87
0,03
0
0,0009
0
0
1,0614
1,4884
42
1,22
0,76
0,03
-0,11
0,0009
0,0121
-0,0033
0,9272
1,4884
12
1,23
0,86
0,04
-0,01
0,0016
0,0001
-0,0004
1,0578
1,5129
4
1,25
0,89
0,06
0,02
0,0036
0,0004
0,0012
1,1125
1,5625
19
1,32
0,82
0,13
-0,05
0,0169
0,0025
-0,0065
1,0824
1,7424
43
1,32
0,74
0,13
-0,13
0,0169
0,0169
-0,0169
0,9768
1,7424
3
1,59
0,81
0,40
-0,06
0,16
0,0036
-0,024
1,2879
2,5281
Всередньому
1,19
0,87
-
-
0,012808
0,003263
-0,00441
1,026163
1,430892
Разом
28,58
20,76
-
-
0,3074
0,0783
-0,1058
24,6279
34,3414
Для визначення тісноти зв’язку визначаємо коефіцієнт кореляції – r.
Обчислимо лінійний коефіцієнт кореляції:
(2.4)
де r – коефіцієнт кореляції;
х – фондовіддача;
у – обсяг виробництва продукції.
Розрахувавши коефіцієнт кореляції є відємний, а це означає, що між показниками існує обернений зв'язок.
Dx =R2= 0,467 значення коефіцієнта детермінації близьке до нуля, це свідчить про низький рівень адекватності оціненої моделі статистичним даним. Визначино похибку коефіцієнта кореляції за наступною формулою:
, (2.5)
де – похибка коефіцієнта лінійної кореляції;
r – кількість пар ознак;
n – 2 – ступінь свободи.
Отже, значення коефіцієнта кореляції знаходиться в межах від -0,68до0,02.
Виконуємо перевірку статистичної значимості коефіцієнта кореляції, для цього використовуємо критерій Ст’юдента, розраховане значення якого обчислюється за формулою:
, (2.6)
tr – критерій значущості коефіцієнта лінійної кореляції.
tr=-0,68/0,02=34
Одержаний критерій значущості порівняно з теоретичним значенням цього критерію. Теоретичне значення критерію з ймовірністю 0,95 і ступенем вільності 22 становить 2,1.
Оскільки 34>2,1, тобто trф > trт, то зв’язок є суттєвим при певному рівні значущості.
Залежність між фондовіддачею і ефективністю виробництва можна описати рівнянням прямої:
y = a+bx, (2.7)
де y – витрати виробництва на одну гривню проданої продукції, грн.;
x – рівень фондовіддачі основних виробничих фондів, грн./грн.;
а і b – коефіцієнти регресії.
а=(ΣУ*ΣХ²-ΣXY*ΣX)/(n*ΣX²-ΣX*ΣX), (2.8)
а = (20,76*34,34-24,63*28,58)/(24*34,34-28,58*28,58)=1,274,
b=(n*ΣXY-ΣX*ΣУ)/(n*ΣX²-ΣX*ΣX), (2.9)
b=(24*24,63-28,58*20,76)/(24*34,34-28,58*28,58)= -0,343.
Рівняння регресії має наступний вигляд:
Yx=1,274-0,343x
Виходячи з даних розрахунків можна зробити наступні висновки:
Коефіцієнт детермінації дорівнює R2=0,467. Це означає, що між фондовіддачаю та ефективністю виробництва існує значний зв’язок (на 46,7% % ефективність виробництва впливає на фондовіддачу , решта - це вплив інших факторів).
Похибка =0,02, отже r =-0,680,02.
Діаграма розсіювання говорить про те, що зі збільшенням фондовіддачі витрати на 1 грн зменшуються.
Модель має вигляд : y=1,274-0,343x
При мінімільному значенні фондовіддачі 0,92 витрати на 1 грн становлять 1,05, а при максимальному значенні фондовіддачі 1,59 витрати на 1 грн дорівнюють 0,81;
Якщо, trф > trт, то зв’язок є суттєвим при певному рівні значущості.
2.4 Дослідження впливу придатності ОВФ на ефективність виробництва.
Стан основних виробничих фондів характеризується таким показником, як коефіцієнт придатності, який обчислюється за формулою:
(2.10)
де Бвз- балансова вартість залишкова основних фондів;
Бвп- первісна балансова вартість основних фондів.
Із збільшенням коефіцієнта придатності основних виробничих фондів, збільшується продуктивність і обсяг виробленої продукції і зменшується собівартість одиниці продукції (збільшуються витрати на 1 грн проданої продукції). Збільшується частка умовно постійних витрат на одиницю із збільшенням обсягу продукції.
Ефективність виробництва визначається витратами на одну гривню проданої продукції.
Таблиця 2.4.1 Допоміжна таблиця залежності коефіцієнта придатності і витрат на 1 грн.
Підприємство
Обсяг виробленої продукції, тис.грн
Баланова вартість ОВФ, тис.грн
Коефіцієнт придатності ОВФ
Витрати виробничі, тис.грн
Витрати на 1 грн проданої продукції, грн