МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
УКРАЇНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ВОДНОГО ГОСПОДАРСТВА І ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ
Кафедра обліку і аудиту
КУРСОВА РОБОТА
з курсу “Статистика”
за темою
“Статистика транспорту в рівненській області”
Зміст
Зміст....…………………………………………………………….........2
1.Теоретична частина...........................................................................3
Предмет метод статистики.......................................................3
1.2 Звітність як одна з форм статистичного спостереження.........5
1.3 Організація статистичної звітності в Україні...........................7
1.4 Кореляційне дослідження..............................................................9
2. Практична частина.........................................................................11
2.1 Завдання № 1..................................................................................11
2.2 Завдання № 2..................................................................................15
2.3 Завдання № 3..................................................................................23
2.4 Завдання № 4..................................................................................30
Висновки................................................................................................35
Список використаної літератури......................................................36
Вступ
Місце статистики як дисципліни зумовлено її роллю у науковій та практичній діяльності суспільства. Статистика як наука виникла з появою класів і держави.
Термін "статистика" в літературі тлумачиться як міра, оцінка, характеристика, комплекс знань про державу.
Предметом статистики є розміри і кількісні співвідношення масових суспільних явищ, закономірності їх формування та розвитку, взаємозв'язки.
Статистична методологія — це сукупність прийомів, правил і методів статистичного дослідження у взаємозв'язку з принципами їх побудови.
Методи статистики ґрунтуються на поєднанні аналізу і синтезу.
Розрізняють такі методи статистики:
• масового спостереження;
• зведення та групування;
• аналізу за допомогою узагальнюючих показників. Статистичне дослідження передбачає такі етапи:
• збирання первинного статистичного матеріалу;
• систематизація і групування зібраних даних;
• переведення узагальнюючих показників у відносні та середні величини;
• аналіз варіації, динаміки і взаємозалежностей.
Статистика як наука складається з окремих тісно взаємопов'язаних галузей або розділів.
До складових статистики належать:
• теорія статистики — розглядає категорії статистичної науки, а також; спільні для будь-яких масових явищ методики і засоби аналізу;
• макроекономічна (соціально-економічна) статистика — розкриває методологію статистичної характеристики економічних процесів та їх результатів, систему показників та методику їх розрахунку, які в сукупності забезпечують кількісну характеристику результатів функціонування економіки країни і регіонів за галузями, секторами та формами власності, ефективність економіки і рівень життя населення;
• національне рахівництво — прийнятий у міжнародній статистичній практиці метод комплексної характеристики економічних процесів (виробництва, освіти, розподілу та використання доходів; накопичення національного багатства);
• галузеві статистики та статистики окремих видів діяльності — розроблюють зміст і методи обчислення показників, що відображають особливості кожної окремої галузі або виду діяльності.
Як суспільна наука статистика не може розвиватися поза розвитком теоретичних наук про суспільство, зокрема економічної теорії та соціології. Статистика вивчає характер і дію основних законів у реальному житті.
1.4 Кореляційне дослідження
Розрахункова таблиця для обчислення показників кореляції
Рік
Експорт країн СНД
Світовий експорт
Розрахункові дані
ХУ
Ух
2000
4497,5
14572,5
65539818,8
20227506
212357756
18697,44
2004
8557,0
32666,1
279523818
73222249
1067074089
28123,99
2005
10730,6
34228,4
367291269
115145776
1171583367
33171,3
2006
12663,5
38368,0
485873168
160364232
1472103424
37659,67
2007
18614,6
49296,1
917627183
346503333
2430105475
51478,7
Разом
55063,2
169131,1
2115855257
715463097
6353224111
169131,1
Середні
11012,64
33826,22
423171051
143092619
1270644822
33826,22
де - вирівняне значення рівня злочинності серед неповнолітніх, - загальна к-ть злочинів, - шукані параметри.
Параметри рівняння зв’язку визначимо способом найменших квадратів з складеної системи рівнянь з двома невідомими:
Висновок: між кількістю вантажних автомобілів та вантажооборотом за даним видом транспорту існує досить тісний та зворотній зв’язок. Обчислимо коефіцієнт детермінації . Отже, зміна вантажообороту на 64% залежить від зміни загальної кількості вантажівок.
2. Практична частина.
Завдання № 1
Варіант-24 [50-70],[90-100]
1. Групування АТП за кількістю вантажних автомобілів:
Таблиця 2
№ авто-підприємства
Кількістьвантажнихавтомобілів
Коефіцієнт використаннявантажівок
Виробіток на 100машинотон, т/км
1
53
72
138
2
68
61
162
3
63
66
167
4
70
77
124
5
29
68
145
6
33
66
140
7
39
60
159
8
29
62
148
9
75
61
132
10
65
78
144
11
35
71
182
12
56
70
139
13
24
64
132
14
28
70
138
15
71
62
162
16
72
61
167
17
39
78
167
18
60
71
124
19
54
70
145
20
52
64
140
21
48
70
159
22
78
67
144
23
34
60
182
24
28
66
139
25
39
69
132
Крок зміни за (кількістю вантажних автомобілів):
А ( 24-37,5 ) 29,33,29,35,24,28,34,28.
В ( 37, 5-51 ) 39,39,48,39.
С ( 51-64,5 ) 53,63,56,54,52,60.
Д ( 64-і більше ) 68,70,75,65,71,72,78
2.Питома вага групи в загальній чисельності АТП:
І. 100% - 25 ІІ. 100% - 25
Х% - 8 х% - 4
ІІІ. 100% -25 IV. 100% - 25
Х% -6 х% - 7
3. Кількість вантажних автомобілів в середньому на одне АТП для кожної групи:
4.Середня продуктивність для кожної групи:
5.Середній процент використання вантажних автомобілів для кожної групи:
6. групування за коефіцієнтом використання вантажних автомобілів:
Таблиця 3
Групування АТП за вантажними автомобілями
Кількість вантажних автомобілів
Елементи
кількість АТП
Питома вага групи в загальній чисельності АТП, %
В середньому кількість вантажних автомобілів на одне АТП
Середня продукти- вність
Середній процент використання вантажних автомобілів
[24- 37,5)
29, 33, 29,35,24,28,34,28
8
32,0
30
150,8
65,9
[37,5- 51)
39, 39,48,
39
4
16,0
41
156,8
69,3
[51- 64,5)
53, 63, 56, 54,52,60
6
24,0
56
142,2
68,8
[64,5 і більше
68, 70, 75, 65, 71, 72,78
7
28,0
71
147,9
66,7
РАЗОМ
25
100,0
198
148,84
67,35
Висновки: Провівши групування АТП за вантажними автомобілями, можна зробити наступні висновки, що найбільшу питому вагу в загальній чисельності АТП має перша група [24-37,5) – 32,0% ( в цій групі 8 АТП); питома вага четвертої групи [64,5 і більше) – 28,0% (4 АТП); питома вага третьої групи [ 51- 64,5) – 24,0% ( 6 АТП); а найменша питома вага у другої групи- [37,5- 51) – 16,0% (7 АТП). В середньому на кожне АТП в першій групі припадає 30 вантажний автомобіль, в другій – 41; в третій – 56; в четвертій – 71. В загальному в середньому на одне підприємство припадає 198 автомобілів. Середня продуктивність в першій групі становить 150,8 в другій – 156,8; в третій – 142,2; в четвертій – 147,9. Отже найбільша продуктивність в другій групі – 156,8, а найменша в третій групі – 142,2. Середній процент використання вантажних автомобілів у першій групі – 65,9%, у другій групі – 69,3%, у третій групі – 68,8%, у четвертій групі – 66,7
1.2 Ширина інтервалу (крок):
І – (60-64,5)
ІІ – ( 64,5-69)
ІІІ – (69-73,5)
ІV – (73,5-і більше]
Таблиця4
Групування АТП за коефіцієнтом використання вантажних автомобілів
Групи за коефіцієнтом використання вантажівок
Елементи
РАЗОМ
[60-64,5)
61, 60, 62, 61, 64, 62, 61, 64, 60
9
[64,5-69)
66, 68, 66,66,69,67
6
[69-73,5)
72, 71, 70, 70, 71, 70, 70
7
[73,5 і більше
77, 78, 78
3
РАЗОМ
25
Таблиця 5
Комбінаційний розподіл АТП за кількістю вантажних автомобілів і коефіцієнтом використання вантажних автомобілів
Групи АТП за кількістю вантажних автомобілів
Групи АТП за коефіцієнтом використання вантажних автомобілів
РАЗОМ
[60-64,5)
[64,5-69)
[69-73,5)
[73,5 і більше
[24- 37,5)
3
3
2
-
8
[37,5- 51)
1
1
1
1
4
[51- 64,5)
1
1
3
1
6
[64,5 і більше)
4
1
-
2
7
РАЗОМ
9
6
6
4
25
Висновки: Охарактеризувавши одержані групи і підгрупи рядом показників, необхідних для аналізу, можна зробити наступні висновки: здійснивши даний комбінаційний розподіл можна побачити, більшим попитом користуються вантажні автомобілі підприємств [24-37,5), а найменшим – автомобілі підприємств з кількістю вантажних автомобілів - [37,5-51). Розглянувши групи АТП за коефіцієнтом використання вантажних автомобілів, стало очевидно, що найбільша кількість автомобілів припадає на першу групу, де проміжок становить [60-64,5), а найменше на четверту групу з проміжком [73,5 і більше).
Завдання №2
Розрахункова таблиця Таблиця №6
№
п/п
Групи АТП за
кількістю
вантажних
автомобілів
Кількість
вантажних
автомобілів
(f)
F нак.
Середина
інтервалу
(x)
ƒ
1
2
3
4
5
6
1
[24-37,5)
8
8
30,8
246,4
-18,7
2
[37,5-51)
4
12
44,3
177,2
-5,2
3
[51-64,5)
6
18
57,8
346,8
8,3
4
[64,5 і більше
7
25
66,8
467,6
17,3
5
РАЗОМ
25
-
-
1238
-
№
п/п
ƒ
ƒ
ƒ
7
8
9
10
1
149,6
2797,5
948,6
7588,8
2
20,8
108,2
1962,5
7850
3
49,8
413,3
3340,8
20044,8
4
121.1
2095
4462,2
31235,4
5
341,3
5414
10714,1
66719
1.Середня кількість вантажних автомобілів для всієї сукупності:
2.Мода:
fmaх 8 модальний інтервал: 24- 37,5
- нижня границя модального ряду;
- розмір (ширина) модального ряду;
- частота модального інтервалу;
- частота попереднього інтервалу;
- частота інтервалу наступного за модальним
24- 37,5 )
Графік № 1. Графічний спосіб визначення моди
Визначаємо медіанний інтервал. Визначаємо медіану:
4. Медіана:
- нижня межа медіанного інтервалу
- розмір медіанного інтервалу
- накопичена частота до медіанного інтервалу
- півсума накопичених частот
- частота медіанного інтервалу
5. Показники варіації кількості вантажних автомобілів:
Розмах варіації
Обчислимо середню кількість вантажних автомобілів за формулою середньої арифметичної зваженої:
Середнє лінійне відхилення:
Середнє квадратичне відхилення:
Визначаємо дисперсію:
А) як квадрат квадратичного відхилення:
Б) як різницю квадратів:
В) за методом моментів:
, де і
– середина інтервалу, який відповідає найбільшій частоті - величина інтервалу.
За вибираємо число, яке знаходиться посередині варіаційного ряду:
- ширина інтервалу, ;,
.
Коефіцієнт осциляції:
Квадратичний коефіцієнт варіації:
,
оскільки , то статистична сукупність є однорідною.
Лінійний коефіцієнт варіації:
6. Групування за виробітком на 100 машинотон:
Крок зміни ( за виробітком на 100 машин ):
[124 - 138,5) (7) 138,124,132,132,124,132,138;
[138,5 - 153) (9)145,140,148,144,139,145,144,139,140;
[153 - 167,5) (7) 162,167,159,162,167,167,159;
[167,5 - і більше] (2) 182,182.
Таблиця 7
Кількість вантажних автомобілів
Виробіток на 100 машинотон
Разом
(124-138.5 )
(138.5-153)
(153-167.5 )
(167.5-і більше]
(24-37.5 )
//
////
//
8
(37.5-51)
/
///
4
(51-64.5)
///
//
/
6
(64.5- і більше]
//
//
//
7
Разом
8
8
7
2
25
Розрахуємо середній виробіток на 100 машинотон для всієї сукупності:
.
Розрахуємо середній виробіток на 100 машинотон для кожної групи:
Розрахунок в таблиці для обчислення групових дисперсій:
Таблиця 8
Кількість вантажних автомобілів
Виробіток на 100 машин
Кількість АТП
Розрахункові дані
1
2
3
4
5
6
7
23-37,5
124-138,5
138,5-153
153-167,5
167,5-182
2
4
0
2
131,25
145,75
160,25
147,75
399,9
303,5
170,25
0
-11,38
3,12
17,62
5,12
259
38,94
0
52,43
Разом
8
873
350,37
37,5-51
124-138,5
138,5-153
153-167,5
167,5-182
1
0
3
0
131,25
145,75
160,25
147,75
133,3
455,3
0
188,75
-21,75
-7,25
7,25
-5,75
473,06
0
157,37
0
Разом
4
777,35
630,75
51-64,5
124-138,5
138,5-153
153-167,5
167,5-182
3
2
1
0
131,25
145,75
160,25
147,75
133,25
455,25
340,5
0
-9,67
4,83
19,33
16,83
280,52
46,66
373,65
0
Разом
6
929
700,83
64,5-78
124-138,5
138,5-153
153-167,5
167,5-182
2
2
3
0
131,25
145,75
160,25
147,75
266,6
455,25
340,5
566,25
-16,57
-2,07
12,43
-0,07
549,13
8,57
463,51
0
Разом
7
1628,6
1021,21
Обчислимо внутрішньогрупові дисперсії:
середня з внутрішньогрупових дисперсій:
Міжгрупову дисперсія:
- групові середні
- загальна середня для всієї сукупності
- чисельність окремих груп
G2=18,1+108,13=126,23
Перевіремо отриманий результат, обчисливши загальну дисперсію як середньозважену:
Результати збіглися.
108,13/18,1=6, як бачимо з розрахунку, вплив кількості вантажних автомобілів в 6 разів менший ніж вплив інших факторів на виробіток на 100 авто.
Обчислимо коефіцієнт детермінації:
, це означає що 14% загальної дисперсії виробітку на 100 машинотон обумовлене кількістю вантажних автомобілів, а решта 86% зумовлено іншим фактором.
Емпіричне кореляційне відношення:
, тобто залежність між сер. виробітком на 100 машинотон і кількістю вантажних автомобілів.
Розрахуємо дисперсію частин АТП третьої групи.
Частка підприємств третьої групи складе:
Тоді дисперсія:
Висновок:Згідно обрахунків досліджувана статистична сукупність є одноріжною, обчислення були достатньо точними, про що свідчить невелика розбіжність між значеннями величин обрахованих різними способами. Зв’язок між виробітком на 100 машинотон і
к-тю автомобілів дуже незначний, якщо при лінійній функціональній залежності (коли одна величина повністю залежить від іншої) коефіцієнт кореляції дорівнює 1, то в нашому випадку він дорівнює 0,37.
Завдання 3 (А)
А. Виробництво продовольчих товарів в Україні, кг.
Таблиця 9
№
Вид продукції
2002
2003
2004
2005
2006
53
Майонез
8,0
9,1
8,6
8,4
7,9
Середнє значення рівня ряду:
Показники аналізу ряду динаміки, обчислені ланцюговим методом:
Таблиця 10
№
Показники
2002
2003
2004
2005
2006
1
Е3
8,0
9,1
8,6
8,4
7,9
2
Абсолютний приріст
(
-1,1
0,5
0,2
0,5
3
Коефіцієнт зростання
(
1,14
0,95
0,98
0,94
4
Темп зростання
(
114
95
98
94
5
Темп приросту
(
14
-5
-2
-6
6
Абсолютне значення першого відсотку приросту
(
0,08
0,091
0,086
0,084
3.Показники аналізу ряду динаміки, обчислені за базовою схемою рахунку:
Таблиця 11
№
Показники
2002
2003
2004
2005
2006
1
Е3
8,0
9,1
8,6
8,4
7,9
2
Абсолютний приріст
(
1,1
1,6
0,4
-0,1
3
Коефіцієнт зростання
(
1,14
1,08
1,05
0,99
4
Темп зростання
(
114
108
105
99
5
Темп приросту
(
14
-8
5
-1
Середній абсолютний приріст:
- збільшення
Середній коефіцієнт зростання:
= 0,99
Середній темп зростання:
Середній темп приросту:
Середнє абсолютне значення першого приросту:
Лінійний графік динамічного ряду.
Б. Дані про витрати на рекламу підприємства “Вік”
Таблиця 12
Період
Розрахункові показники
Витрати на рекламу
Ступінчата середня
Плинна середня
Базовий
І квартал
ІІ квартал
ІІІ квартал
IV квартал
327
327
328
329
327,75
(
327,3
328
328,6
-11
-9
-7
-5
121
81
49
25
-3579
-2943
-2296
-1645
326,06
326,94
327,82
328,7
Минулий
І квартал
ІІ квартал
ІІІ квартал
IV квартал
329
330
331
332
330,5
329,3
330
331
332
-3
-1
1
3
9
1
1
9
-987
-330
331
996
329,58
330,46
331,34
332,22
Звітний
І квартал
ІІ квартал
ІІІ квартал
IV квартал
333
334
335
337
334,75
333
334
335,3
5
7
9
11
25
49
81
121
1665
2338
3015
3707
333,1
333,98
334,86
335,94
Разом
3971
(
0
572
254
3971
Показники сезонних хвиль Показники варіації
Таблиця 13
Періоди
Витрати
(y)
Y
Індекси сезонності
Періо-ди
І
Для
Для Y
Базовий
І
ІІ
ІІІ
IV
327
327
328
329
326,06
326,94
327,82
328,7
0,9977
0,9977
1,0008
1,0038
0,9948
0,9975
1,0002
1,0029
І
ІІ
ІІІ
IV
0,9948
0,9975
1,0002
1,0029
-0,0052
-0,0025
0,0002
0,0029
0,00002659
0,00000611
0,00000005
0,00000840
Минулий
І
ІІ
ІІІ
IV
329
330
331
332
329,58
330,46
331,34
332,22
0,9955
0,9985
1,0015
1,0045
0,9972
0,9999
1,0025
1,0052
І
ІІ
ІІІ
IV
0,9972
0,9999
1,0025
1,0052
-0,0028
-0,0001
0,0025
0,0052
0,00000775
0,00000001
0,00000646
0,00002708
Звітний
І
ІІ
ІІІ
IV
333
334
335
337
333,1
333,98
334,86
335,94
0,9948
0,9978
1,0007
1,0067
0,9951
0,9977
1,0003
1,0036
І
ІІ
ІІІ
IV
0,9951
0,9977
1,0003
1,0036
-0,0049
-0,0023
0,0003
0,0036
0,00002430
0,00000529
0,00000011
0,00001264
Разом
3971
3971
12
(
Разом
12
-0,003
0,00012478
Узагальнюючі характеристики сезонних коливань:
Амплітуда коливань:
Середнє лінійне відхилення:
Середнє квадратичне відхилення:
Дисперсія сезонних коливань:
Коефіцієнт варіації:
Графік 5.
Графічне зображення хвиль сезонних коливань
Висновок:
На графіку динамічного ряду видно що за звітний період обсяги майонезу знизились. На графіку витрат на рекламу видно, що вирівняні значення Y дуже нагадують пряму тренду, також видно що витрати на рекламу значно зросли за звітний період. Найбільш варіюючою вийшла крива емпіричних значень, всі інші ближчі до прямої. Графіки індексів сезонності показують розбіжність яку дають різні способи обчислення (відношення емпіричного значення до середнього та відношення емпіричного значення до вирівняного).
Завдання 4
А. Дані про реалізацію товарів:
Таблиця 14
№
Назва товару
Кількість реалізації товару (тон)
Середньорічна ціна за 1 тону, тис. грн.
Базовий
Звітний
Базовий
Звітний
1
2
3
4
5
6
53
Е3
8139
8953
8,34
9,17
54
Е4
9748
10723
9,95
10,94
Індивідуальні індекси
Індивідуальні індекси цін:
Ціни на Е3 зросли на 9%, а на Е4 зросли на 10%.
Індивідуальні індекси кількості проданого товару:
Обсяги продажу Е3 зросли на 10%, а Е4 на 9%.
Індивідуальні індекси товарообороту:
Товарооборот Е3 і Е4 збільшився на 20%.
2. Загальний індекс фізичного обсягу реалізації:
Фізичний обсяг реалізації зріс на 10%.
Загальний індекс товарообороту:
Товарооборот збільшився на 21%.
Загальний індекс цін:
Ціни зросли на 10%.
Сума економії чи перевитрат від зміни цін:
- сума перевитрат від зміни цін.
Зміна товарообороту за рахунок зміни кількості проданого товару:
- приріст кількості проданого товару.
5. Зміна товарообороту:
Б Дані про середню заробітну плату та чисельність працюючих:
Таблиця 15
Галузі
Середньорічна кількість працівників (чол.)
Середньорічна заробітна плата одного працівника, тис. грн.
Базовий x0
Звітний x1
Базовий f0
Звітний
f1
1
2
3
4
5
6
7
8
53
648
713
162
178
104976
126914
115344
54
874
961
219
240
191406
230640
209760
Разом
1522
1674
381
418
296382
357554
325104
1.
Середньорічна заробітна плата працівників по 2-х галузях народного господарства зросла на 10%.
2.
За рахунок зміни рівня заробітної плати окремо на кожну галузь середня заробітна плата зросла на 10%.
3.
За рахунок зміни середньої чисельності працівників середня заробітна плата не зміниться.
1,10=