Подякувати Студентському архіву довільною сумою
Admin
26.02.2023 12:38
Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!
Інформація про навчальний заклад
ВУЗ:
Інші
Інститут:
Не вказано
Факультет:
Не вказано
Кафедра:
Не вказано
Інформація про роботу
Рік:
2024
Тип роботи:
Інші
Предмет:
Статистика
Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):
Зміст
Вступ……………………………………………………………………..…….…..3
Теоретична частина
Статистика продукції будівництва в Україні….……..5
Статистика оплати праці в Україні……………………….13
Практична частина
Завдання №1………………………………………………….………21
Завдання №2……………………………………………….…………25
Завдання №3………………………………………………….………29
Завдання №4………………………………………………….……..31
Висновки
Список використаної літератури
Вступ
Статистика як наука покликана відображати реалії суспільного життя, його проблеми, успіхи і невдачі.
Об’єктом статистики є суспільство, явища і процеси суспільного життя.
Предметом є кількісні співвідношення або параметри, які виникають між суспільними явищами.
Статистика є багатогалузевою наукою, яка містить складові:
Теорія статистики розглядає категорії статистичної науки, а також методи і засоби аналізу;
Економічна статистика вивчає кількісну сторону явищ і процесів, що відбуваються в економіці;
Галузеві статистики (промислова, с/г);
Соціальна статистика – вивчає рівень споживання населення матеріальних благ і послуг.
Завдання статистики:
Аналіз рівня і структури масових явищ і процесів;
Виявлення взаємозв’язків між ними;
Аналіз динаміки масових соціально-економічних явищ.
Методи статистики:
Метод масових спостережень;
Метод статистичних групувань і таблиць;
Методи аналізу за допомогою узагальнюючих показників: абсолютних і відносних величин, середніх величин, показники варіації;
Індекси;
Кореляційно-регресивний аналіз;
Балансовий метод.
Першочерговим завданням статистики є оптимізація звітності приведення обсягу інформації до потреб системи управління в умовах переходу до ринкових відносин. Впровадження замість суцільної звітності вибіркових обстежень, одноразових обліків, опитувань приведе до поглиблення аналізу. Це стосується передусім інвестиційних процесів, використання виробничого потенціалу, ресурсозбереження, збалансованості економіки, соціальної сфери, моральних і екологічних проблем. Крім того, слід розширити прогнозні функції статистики.
Забезпечення вірогідності і надійності статистичної інформації можливе за умови підвищення наукового рівня всіє статистичної методології, наближення її до методології і стандартів світової практики. Це стосується, зокрема, методології оцінки збалансованості матеріальних і фінансових ресурсів, визначення витрат в народному господарстві побудову зведених індексів аналізу динаміки інформаційних процесів і купівельної спроможності грошей, оцінки життєвого рівня населення, обчислення індексів-дефляторів за макроекономічними показниками.
Статистика - багатогалузева наука, яка складається з окремих розділів або галузей, які, будучи самостійними її частинами, тісно пов'язані між собою.
В ході написання курсової роботи було опрацьовано ряд літературних джерел, які допомогли зрозуміти і вивчити певні визначення та поняття.
Теоретична чатина
Статистика продукції будівництва в Україні
Поняття продукції будівництва і соціально-економічне значення її статистичного вивчення.
У будівництві як галузі народного господарства здій снюється розширене відтворення основних фондів вироб ничого та невиробничого призначення. Основне завдання будівництва — нарощування виробничого потенціалу країни на новій технічній основі, спорудження житла і об'єктів культурно-побутового призначення. Будівни цтво відіграє велику роль у розвитку і розміщенні про дуктивних сил, у рішенні таких назрілих проблем, як охорона навколишнього середовища. Від правильного введення в дію основних фондів залежать необхідні темпи зростання виробництва, постійне оновлення засо бів праці, впровадження більш досконалої техноло гії виробництва, рівномірний розвиток продуктивних сил.
Продукцією капітального будівництва є передусім закінчені і введені в дію будівлі та споруди виробничого (заводи, електростанції, греблі та ін.) та невиробничого (житлові будинки, лікарні, школи) призначення, У будів ництві виконують також роботи по розширенню та рекон струкції діючих підприємств, ремонту будівель і споруд, проектно-розвідувальні роботи, які збільшують попе редньо створену вартість. [ 8,c.125]
Виробничий характер будівництва має деякі особли вості. Об'єкти будівництва локально прикріплені до землі, тобто нерухомі. В зв'язку з цим виробничий процес по стійно переривається і будівельні організації переміщу ються від об'єкта до об'єкта. В результаті виникають до даткові витрати у зв'язку з переміщенням техніки, спо рудженням тимчасових споруд. Виробничий процес має індивідуальний характер, і тому на кожну будову розроб ляють технічні проекти і кошториси. Будівельні об'єкти потребують для свого завершення тривалого за часом виробничого періоду, що приводить до особливого поряд ку обліку і розрахунку виконаних робіт, а також наявності значного обсягу незавершеного будівельного виробницт ва. Будівельні роботи проводяться під відкритим небом, у зв'язку з чим в осінньо-зимовий період вони скорочуються і дорожчають. Такі особливості будівельного ви робництва необхідно враховувати при проведенні економіко-статистичного аналізу в будівництві.
На підставі існуючих у практиці статистики визна чень продукцією будівництва є прямий, корисний резуль тат будівельно-виробничої діяльності, який має речову форму або форму послуг. Тобто все те, що не є безпо середньо прямим результатом (наприклад, завезені на будівельний майданчик будівельні матеріали), резуль татом будівельної, а не всієї виробничої (наприклад, до бування каміння в кар'єрах) діяльності не відкосять до будівельної продукції. До складу будівельної продукції зараховують тільки такі роботи, які виконують згідно з проектом і кошторисом об'єкта і за якістю відповідають затвердженим кошторисним нормам і правилам (КНіП). Наприклад, на початку будівництва об'єктів на будівель них майданчиках зводять тимчасові будівлі і споруди. Такі роботи виконують за рахунок накладних витрат і до складу будівельної продукції не включають.
Продукцію будівництва створюють постійно діючі госпрозрахункові будівельні організації (БМУ, ПМК, будівельні поїзди та ін.), які в цілому створюють буді вельну індустрію і виконують роботи підрядним мето дом, а також промислові, сільськогосподарські та інші підприємства і організації, які виконують будівельні роботи господарським методом. Особливим типом буді вельних організацій є будинкові- і заводобудівельні ком бінати, які поєднують промислові і будівельні функції. Але оскільки кінцевим результатом їх діяльності висту пають будинки і споруди, то всю створену продукцію за раховують до складу будівельної.
Крім того, до складу продукції будівництва як галузі народного господарства входить також Індивідуальне житлове будівництво.
У процесі "будівництва широко кооперуються між со бою загальнобудівельні та спеціалізовані організації. Організації, які ведуть загальнобудівельні роботи, є ге неральним підрядчиком на будівництві об'єкта, а орга нізації, що виконують окремі види робіт (електромон тажні, санітарно-технічні та ін.) — субпідрядниками. Продукцією загальнобудівельних організацій залежно від тривалості будівництва об'єкта може бути не лише закінчена будівля (споруда), а й певний вид робіт. Для спеціалізованих субпідрядних організацій будівельною продукцією є окремий комплекс чи вид робіт, який перед бачений проектно-кошторисною документацією і виділяє ться із загального обсягу робіт. [1, c.140]
Будівлі та споруди з часом починають руйнуватись і потребують ремонту. Роботи, які пов'язані з ремонтом будівель та споруд і виконуються будівельними організа ціями, вважають продукцією будівництва
Різна діяльність у будівництві неоднакова за при значенням, характером продукту, що створюється, особ ливостями технологічного процесу і іншими ознаками, Тому в складі будівництва як галузі народного госпо дарства виділяють підгалузі або види діяльності (вироб ництва): інженерно-розвідувальну (геологорозвідуваль ну), проектно-кошторисну і будівельну (будівельне ви робництво).
Проходження продукції по галузях сфери обігу — необхідний етап відтворення суспільного продукту в умо вах товарного виробництва. Таким чином забезпечується доведення виробленої продукції до споживача. При цьому має місце зростання вартості продукції за раху нок витрат живої та уречевленої праці в ході виконання необхідних операцій в галузях сфери обігу: навантажу вання, розвантажування та переміщення вантажів — у вантажному транспорті; доробки, підсортування та зберігання товарів — в матеріально-технічному забезпе ченні, торгівлі та заготівлях сільськогосподарської про дукції; забезпечення виробничого процесу необхідною інформацією за рахунок передачі повідомлень — у зв'яз ку.
Статистичні методи вимірювання продукції будівництва. Облік продукції в натуральному і вартісному вираженні. Кошторисна вартість будівельних і монтажних робіт.
Продукцію будівництва в статистиці вивчають у взаємозв'язку з капітальними вкладеннями. Під капіталь ними вкладеннями розуміють сукупність витрат на про сте і розширене відтворення основних фондів народного господарства. Таке спільне вивчення капітальних вкла день та продукції потрібне насамперед для того, щоб аналізувати, як розподіляються капітальні вкладення за об'єктами і якою мірою такий розподіл забезпечує завершення будівель у нормативні строки.
Продукцію будівництва обчислюють у натуральному і вартісному вираженні. Облік продукції будівництва у натуральному вираженні здійснюють на всіх стадіях готовності будівель (споруд). Це дає змогу охаракте ризувати її в фізичних мірах довжини, площі, обсягу тощо. Використовують кількісні та якісні натуральні показники. Кількісні дають уяву про обсяг будівництва, тобто показують число побудованих об'єктів (шкіл, лі карень і житлових будинків, заводів). Якісні показники характеризують якість будинків (споруд), тобто їх роз міри та можливості (кількість квартир та житлова пло ща в них, кількість учнівських місць у школі, виробнича потужність заводу).
Натуральні показники необхідні для здійснення пла номірного відтворення основних фондів окремих галузей народного господарства та контролю за будівельним виробництвом і є базовими для формування всієї системи показників продукції будівництва.
Щоб дістати узагальнену характеристику різної за якістю будівельної продукції, здійснюють облік її у вар тісному вираженні, використовуючи для цього кошторисні Техніко-економічні особливості виробництва продукції будівництва і, зокрема, індивідуальний харак тер об'єктів, що споруджують, приводять до того, що вартість продукції визначають на основі кошторису ви трат, який разом з проектом складають на кожний об'єкт і називають кошторисною вартістю. Для розрахунку кошторисної вартості використовують кошторисно-нор мативні документи (єдині норми і розцінки, збірники розцінок на монтаж устаткування тощо). Зараз діють кошторисні норми і ціни, що були введені з 1 січня 1995 р., а також договірні ціни. [1, c152]
Завдання статистики полягає в тому, щоб визначити обсяг продукції будівництва по окремих будівельних організаціях та галузі в цілому; здійснювати контроль за своєчасним введенням у дію готових об'єктів та вико нанням будівельно-монтажних робіт і вивчати динаміку їх; проводити аналіз ритмічності і якості виконання бу дівельних робіт, а також дати характеристику впливу окремих факторів на обсяг створеної продукції.
Для вирішення завдань, що стоять перед статистикою, використовують дані статистичної звітності, а також дані одноразових обстежень у будівництві, що спеціально проводять.
У будівництві з метою організації правильного обліку ведення робіт і в зв'язку з тривалістю спорудження окре мих будів.ель виділяють такі технологічні стадії: готовий об'єкт, етап робіт, комплекс монтажних і спеціальних будівельних робіт, конструктивний елемент та укрупне ний вид робіт.
Готовим вважають такий об'єкт, на якому виконані всі роботи згідно з проектно-кошторисною документа цією і передача його замовнику оформлена докумен тально (підписаний державною комісією акт введення в дію).
Етап робіт виділяється в кошторисі на будівництво будівель і споруд і являє собою технологічно відокрем лену частину об'єкта, виконання якої підготовлює фронт робіт для наступного етапу (наприклад, нульовий цикл), Для спеціалізованих будівельних організацій будівель ною продукцією буде комплекс монтажник і спеціальних будівельних робіт, який передбачено проектно-кошто-риеною документацією, наприклад, електромонтаж освітлювальної системи. Конструктивний елемент (фундамент, стіни) — це технологічно відокремлені частини об'єкта, а укрупнений вид робіт — це перелік простих робіт, що об'єднують в одну групу за технологічною ознакою (на приклад, земляні роботи). Кошторисні норми і правила в будівництві складають на одиницю конструктивного елемента та укрупненого виду робіт.
Кожна технологічна стадія в момент обліку може зна ходитись на різній стадії свого завершення. Поняття «стан готовності продукції» можна розглядати як з точки зору народного господарства, так і підрядної будівель ної організації, У першому випадку виходять із прин ципу завершення робіт по об'єкту і введення його в дію. При цьому виділяють два види продукції за станом го товності: готовий об'єкт і незавершене будівництво.
Незавершене будівництво (незакінчена продукція бу дівництва) характеризується завершенням технології робіт по окремих технологічних стадіях. Закінчені ро боти повинні відповідати технічним умовам, які передба чені стандартами, і бути оформлені актами прийому виконаних робіт-
Обсяг готової продукції по ремонту будівель І споруд, який виконується силами підрядних організацій, а також монтаж устаткування, що здійснюють спеціалізовані будівельні організації, визначають за актами прийому цих робіт замовниками.
У будівельних організаціях у зв'язку з особливостями технології виробництва і тим, що в будівництві об'єктів беруть участь багато субпідрядних організацій (органі-зацій-суміжників), при обліку продукції за станом її готовності виділяють такі елементи: готовий об'єкт, го тові технологічні етапи і комплекси робіт (незавершене будівництво) і незавершене будівельне виробництво, Перші два за економічним змістом відповідають розгля нутим вище.
Незавершене будівельне виробництво — це незакін-чекі роботи по етапах, комплексах монтажних і спеці альних будівельних робіт, конструктивних елементах і укрупнених видах робіт, тобто по них виконані не всі види робіт, які передбачені проектно-кошторисною до кументацією та не можуть бути оформлені документами, які підтверджують готовність цих робіт. Обсяг незавер шеного будівельного виробництва визначають за станом на звітну дату по актах інвентаризації, обчислюють у складі оборотних фондів будівельної організації і враховується при визначенні обсягу продукції будівництва, рівня продуктивності праці та інших показників. На приклад, якщо виконані роботи по спорудженню фунда менту будівлі повністю завершені, відповідають стандар там і оформлені актом виконаних робіт, то вони обчис люються в складі незавершеного будівництва (готові технологічні етапи). Якщо при спорудженні фундаменту виконані такі роботи, як вивіз грунту, а до укладання бетону в траншеї тільки приступили, то на звітну дату це буде обчислено як незавершене будівельне вироб ництво.
Облік продукції будівництва за станом її готовності потрібний для здійснення оперативного керівництва за діяльністю кожного будівельного управління. Так, об лік за станом готовності дає можливість визначити обсяг виконаних капітальних вкладень, а також продукцію будівництва як галузі матеріального виробництва. Від повідно організована і статистична звітність.
Вартісні показники будівельної продукції і методи їх обчислення. Вироблена і валова продукція будівництва. Нормативна умовно-чиста продукція. Товарна будівельна продукція, її склад. Показники виконання плану по товарній будівельній продукції і динаміки обсягу будівельної продукції.
Для оцінки результатів виробничо-господарської ді яльності використовують систему показників продукції будівництва.
Більша частина об'єктів, які будуються, має трива лий час виробництва, що виходить за межі одного звіт ного періоду. При визначенні обсягу продукції будівницт ва за звітний період вартість будівельно-монтажних ро біт, які були виконані до звітного періоду, не враховують.
У зв'язку з удосконаленням системи вартісних показ ників продукції будівництва в окремі роки в практику було введено такі показники, як товарна будівельна продукція, нормативна умовно чиста продукція. Тепер у статистичну звітність включають такий показник, як загальний обсяг підрядних робіт, виконаний за рік. У складі цього показника виділяють виконані підрядні роботи по окремих замовниках (за рахунок державних капітальних вкладень, коштів індивідуальних забудов ників по житловому будівництву, коштів колгоспників і ін.); по субпідрядних договорах; власними силами і за лученими організаціями; для державних підприємств і організацій сільського господарства (по генеральних і прямих договорах). В умовах широких виробничих зв'язків будівельних організацій генеральний підрядник несе відповідальність за весь обсяг робіт, виконаних як власними силами, так і силами залучених організацій.
Загальний обсяг підрядних робіт, виконаних влас ними силами будівельної організації за звітний період згідно з методологією розрахунку, характеризує резуль тат її будівельної діяльності за відповідний період не залежно від стану готовності продукції на кінець звітного періоду. За економічним змістом цей показник відповідає існуючому в статистиці поняттю «валова продукція». Його визначають за даними обліку виконаних робіт як суму вартості їх обсягу по усіх підприємствах, чергах, пускових комплексах, об'єктах і видах робіт як зданих звітному періоді, так і тим, що переходять на наступний рік. Вартість виконаних будівельно-монтажних робіт по незакінчених об'єктах обчислюють як зміну залишків незавершеного виробництва.
Показник загального обсягу підрядних робіт, викона ний власними силами, використовують для визначення рівня продуктивності праці, фондовіддачі та ін.
По будівництву як галузі матеріального виробництва визначають валову і чисту продукцію. Валова продукція будівництва — це складова частина валового суспіль ного продукту, створюваного в галузях матеріального виробництва, її визначають на підставі даних про стан готовності продукції або як вартість підрядних робіт, виконаних усіма будівельними організаціями, тобто за видами робіт. У першому випадку до її складу входять вартість готових об'єктів (без вартості устаткування та інших придбань), вартість зміни залишків незаверше ного будівництва (без вартості змонтованого устаткуван ня), вартість зміни залишків незавершеного будівельно го виробництва.
Валова продукція як вартість підрядних робіт — це сума вартості окремих видів робіт, виконаних різними організаціями: будівельних; монтаж будівельних конст рукцій і устаткування (якщо останні виконують монтаж ні організації, які входять до складу будівельної індустрії); геологорозвідувальних і бурових, проектно-розві дувальних, ремонту будівель і споруд, виконаного си лами підрядних організацій.
Слід зазначити, що до валової продукції будівництва входить вартість підготовчих робіт (проектно-розвіду вальних, геологорозвідувальних та бурових) тільки тих, що пов'язані з будівництвом окремих об'єктів.
Продукцією будівництва також вважають вартість виконаних і зданих робіт, пов'язаних з бурінням нафто вих і газових свердловин.
Продукція будівництва тісно пов'язана з капітальни ми вкладеннями. Проте не всі елементи капітальних вкладень характеризують обсяг будівельного виробни цтва.
Вивчення обсягу продукції будівництва в динаміці — важливе завдання статистики. Для його вирішення ста тистика будує динамічні ряди і обчислює індекси обсягу продукції по галузі в цілому і за видами її діяльності. Якщо облік продукції здійснюють у натуральному вира женні, розраховують індивідуальні індекси, які викори стовують для характеристики зміни кінцевої продукції будівництва, тобто введення в дію потужностей і об'єктів основних фондів.
Для узагальненої характеристики динаміки продукції будівництва застосовують вартісні показники її.
Для порівняння обсягів будівництва окремих еконо мічних районів у статистиці використовують територі альні індекси фізичного обсягу (статичні індекси). При цьому слід враховувати, що кошторисні ціни однойменних робіт однакові лише в межах певного територіального поясу» Кошторисні ціни будівельної продукції певного виду відрізняються по територіальних поясах внаслідок відмінностей в оплаті праці та у витратах на будівельні матеріали. Оскільки діють кошторисні ціни, диференці йовані по районах (поясах), то для розрахунку терито ріального індексу потрібно перерахувати порівнювані обсяги робіт в кошторисні ціни одного й того самого територіального поясу, який беруть для порівняння. Най частіше як порівнювані приймають кошторисні ціни 1 територіального поясу.
Крім перелічених вище вартісних показників продукції будівництва, статистика обчислює чисту продукцію:. Чиста продукція будівництва як частина національною доходу країни характеризує величину заново створеної вартості за певний період, її визначають за формулою:
ЧП = ВП —МВ,
де ВП—валова продукція; МВ — матеріальні витрати.
Чиста продукція будівництва — це сума чистої про дукції державного, кооперативного та колгоспного і ін дивідуального житлового будівництва.
Зміна величини чистої продукції будівництва за ра хунок окремих факторів може бути визначена за мето дикою (аналіз динаміки чистої продукції сіль ського господарства).
Оскільки будівництво, як зазначалось раніше, відіграє велику роль у нарощуванні виробничого потенціалу, ви рішенні назрілих проблем, то спорудження об'єктів високої якості має надзвичайно велике значен ня. Якість продукції в будівництві залежить від рівня його індустріалізації, випуску І застосування сучасних мате ріалів І конструкцій, удосконаленості проектів. Під які стю продукції будівництва розуміють її міцність і довго вічність, естетичний зовнішній вид об'єктів і зручність в експлуатації. Критерієм якості виконаних робіт е від повідність їх вимогам нормативної і проектної докумен тації. Рівень якості прийнятих замовником робіт у будів ництві характеризується балами “відмінно”, “добре”, “задовільно”. [1, c.195]
Якість виконаних будівельно-монтажних робіт знач ною мірою залежить від ритмічності їх виконання.
Особливості статистичного вивчення собівартості про дукції капітального будівництва викликані індивідуаль ним характером продукції будівництва та довгочасністю
виробничого циклу.
На відміну від промисловості у будівництві виклю чено масове та серійне виробництво. Однойменні об'єкти будівництва різні за видами використаних матеріалів, засобами будівельних робіт та ін. Типові об'єкти будів ництва також неоднакові за конкретними умовами їх
виробництва.
У зв'язку з тривалим характером будівельного вироб ництва та наявністю спеціалізованих будівельних орга нізацій, що виконують окремі види робіт, основним об' єктом вивчення витрат на виробництво у будівництві є обсяг виконаних будівельно-монтажних робіт на завер шених об'єктах і в незавершеному будівництві. Разом з цим вивчають собівартість готових об'єктів будівництва та одиниці готової будівельної продукції або окремих
видів робіт.
Показниками рівня собівартості продукції будівни цтва є витрати на 1 грн. кошторисної вартості будівель но-монтажних робіт:
де С — витрати на виконання одиниці роботи; pK — кош торисна вартість одиниці роботи; q — обсяг виконання робіт конкретного з видів у натуральному вираженні.
Загальна сума витрат на виконання будівельно-мон тажних робіт відображується показниками кошто рисної планової та фактичної собівартості.
Кошторисна собівартість виражає витрати будівель них організацій, які визначені на основі діючих кошторис них норм та розцінок. До її складу входять прямі витра ти на виконання робіт та накладні на управління та об слуговування будівництва. Кошторисну собівартість ви значають через складання плану та накладних витрат, а також як різницю між кошторисною вартістю та плановими накопиченнями, які на цей час згідно з існуючи ми нормативами становлять 7,41 % кошторисної вартості, або 8,0 % кошторисної собівартості.
Планова собівартість відрізняється від кошторисної на величину зниження витрат, яка планується, її визна чають множенням обсягу будівельно-монтажних робіт у кошторисних цінах на передбачений планом рівень ви трат на 1 грн. кошторисної вартості. У складі планової собівартості зараз додатково виділяють плановий роз мір загальних матеріальних витрат, який визначають з урахуванням встановленого ліміту витрат матеріальних ресурсів на 1 грн. кошторисної вартості робіт. [8, c.104]
Фактична собівартість будівництва характеризує за гальну суму витрат на виконані роботи, включаючи не продуктивні витрати та втрати (штрафи, пеню, витрати на виправлення браку та.ін.), що визначається за дани ми бухгалтерського обліку.
У статистичному аналізі для забезпечення порівнян ності показників планового завдання, виконання плану та динаміки собівартості будівельної продукції витрати на виробництво зменшують на розмір компенсації та пільг, які відбивають додаткові витрати або зниження собівартості за причинами, які не залежать від діяльно сті будівельних організацій. До них відносяться зміни вартості будівельно-монтажних робіт внаслідок дорож чання або здешевлення продукції, яка використовується, та послуг інших галузей матеріального виробництва.
Плановий рівень витрат на одиницю кошторисної вар тості будівельно-монтажних робіт визначають з урахуван ням запланованого та фактичного обсягу робіт.
Індекс виконання плану зниження собівартості будів ництва характеризує співвідношення фактичного та пла нового рівня витрат на одиницю кошторисної вартості робіт, які виконані у звітному періоді.
Індекс динаміки відображує зміну собівартості у звіт ному періоді порівняно з базисним.
1.2 Статистика оплати праці в Україні
1.2.1 Суть оплати праці і напрямки її статистичного вивчення
Основним джерелом реальних доходів населення, зростання його доб робуту виступає заробітна плата.
Заробітна плата виступає грошовим виразом вартості і ціни робочої сили. Згідно Інструкції по статистиці заробітної плати, заробітна плата - це винагорода, яка видається, як правило, в грошовому виразі, яку власник або уповноважений орган відповідно до трудової угоди виплачує робітнику за виконану ним роботу.
Ви значається вона вартістю засобів існування, необхідних для її відтворення. До неї входять вартість харчування, одягу, взуття, послуг, витрат на утри мання сім'ї, освіту, охорону здоров'я, відпочинок, задоволення культурних запитів та інші потреби.
В статистиці заробітна плата вивчається в статистиці в двох напрямках:
як елемент витрат, пов’язаних з виготовленням продукції;
як характеристика матеріального добробуту робітників підприємств.
Як елемент витрат на виробництво продукції заробітна плата є сумою коштів, витрачених на оплату праці, тобто фонд заробітної плати, що становить значну частину поточних витрат підприємств і що тим самим впливає на ефективність виробництва. В зв'язку з цим одне з основних завдань статистики заробітної плати — вивчення об'єму і складу фонду заробітної платні і визначення розміру і причин економії або перевитрат фактичного фонду заробітної платні в порівнянні з плановим.
Характеристикою матеріального добробуту працівників служить рівень їх заробітку, їх середня заробітна плата.
Обчислювана статистикою середня заробітна плата працівників може тільки частково характеризувати їх матеріальний добробут. Вона представляє собою номінальну заробітну плату, виражену тією або іншою кількістю грошей без урахування їх купівельної спроможності.
Для характеристики об'єму і динаміки номінальної заробітної платні працівників визначають два показники:
• середній грошовий заробіток, який одержується шляхом ділення суми нарахованої заробітної платні з додаванням одноразових і інших премій, що не входять до фонду заробітної платні, на середньоспискову кількість працівників;
• середній заробіток з додаванням виплат і пільг (різних допомог, пенсій, стипендій).
Для характеристики ж динаміки реальних доходів працівників використовують динаміку їх заробітної плати за вирахуванням податків, з додаванням виплат і пільг, врахуванням динаміки цін на споживчі товари, тарифи і послуги.
. В зв'язку з цим до завдань статистики входять:
• вивчення використання засобів для матеріального стимулювання працівників;
• визначення розмірів заробітку з фонду заробітної плати з урахуванням виплат за рахунок резервованих засобів на матеріальне стимулювання;
• характеристика динаміки середнього заробітку;
• аналіз факторів динаміки середнього заробітку.
З 1999 р. замість фонду заробітної плати і створюваних за рахунок при бутку фондів економічного стимулювання (фонд матеріального заохочення і фонд соціально-культурних заходів та житлового будівництва) формується фонд споживання. Крім фонду оплати праці до складу фонду споживання входять грошові виплати і заохочення за рахунок прибутку та інших джерел (доходи і дивіденди, проценти, які виплачуються по акціях і внесках штат них працівників спискового складу). [4, c.56]
Нові процеси, які відбуваються в економіці в зв'яз ку з переходом до ринкових відносин, викликають об'єк тивну необхідність реформи оплати праці. Остання по винна бути спрямована на формування ефективної систе ми матеріального стимулювання працівників, основними принципами якої стає винагорода їх в розмірах, які об' єктивно відбивають особистий трудовий внесок працівни ків, і надання підприємствам та установам різних форм власності максимальної самостійності у питаннях опла ти праці.
З 1998 р, втратив силу порядок, який діяв раніше щодо формування фондів заробітної плати, оплати пра ці їй матеріального заохочення. В звітність по праці впроваджено нові показники; кошти, спрямовані на спо живання; витрати на оплату праці; грошові виплати та заохочення за рахунок прибутку і Інших джерел; сума наданих працівникам трудових і соціальних пільг; доходи (дивіденди, проценти), які виплачуються по ак ціях трудового колективу і внесках його членів у майно підприємства.
1.2.2 Завдання статистики оплати праці
Все це потребує внесення істотних змін в діючу ста тистичну практику і відповідного вдосконалення стати стичного аналізу оплати праці в статиці та динаміці. До основних завдань статистики оплати праці належать об числення розміру коштів споживання та фонду оплати праці, вивчення їх складу та динаміки; вивчення форм і систем заробітної плати, в тому числі нових, зумовле них розвитком ринкових відносин; аналіз впливу окремих факторів на зміну фондів споживання і оплати праці; обчислення показників середнього рівня доходів і заро бітної плати та їх динаміки; аналіз розподілу чисельно сті працюючих за розміром заробітної плати; обчислен ня та аналіз співвідношення темпів зростання продук тивності праці і заробітної плати (доходів).
В умовах ринкової економки важливим завданням статистики праці по ряд з вивченням фонду споживання, динаміки оплати праці та поширення систем оплати праці важливе місце займає оцінка ефективності використан ня ресурсів. Кожне підприємство, підприємець, здійснюючи свою діяльність, повинні володіти інформацією І знати ціну одиниці праці, що використовує ться у виробництві. В грошову оцінку затрат виробництва, пов'язаних з ви користанням живої праці, повинні входити не тільки суми на оплату праці у вигляді нарахованої заробітної плати, а й інші нарахування і відрахування в різні фонди (пенсійний, обов'язкове медичне страхування, фонд зайнятості) та податки, ставки яких визначаються залежно від фонду оплати праці.
З 2003 р. внесено зміни щодо порядку формування фондів заробітної плати, у статистичну звітність замість фондів оплати праці в розрізі категорій персоналу внесено нові показники: кошти, спрямовані на споживання; ви трати на оплату праці; грошові виплати і заохочення за рахунок прибутку та інших джерел; сума наданих соціальних пільг.
Все це вимагає відповідної адаптації обліково-статистичної практики до сучасних перетворень в економіці.
Ще одним із важливих завдань статистики оплати праці є подальше вдоско налення статистичної звітності, урізноманітнення форм та способів одер жання необхідної інформації про нові форми та системи оплати праці, зумо влених розвитком ринкових відносин, вивчення впливу окремих факторів на зміну фондів споживання і оплати праці, аналіз співвідношення темпів зрос тання продуктивності праці і доходів.
1.2.3 Фонд заробітної плати та його види
Під фондом заробітної плати підприємства (фірми) розуміють частину виражених у грошовій формі витрат виробництва, пов'язаних з оплатою праці за виконану роботу робітниками у звітному періоді. Відповідно до тру дового законодавства України у фонд заробітної плати включають також ряд виплат робітникам за невідпрацьований ними час протягом робочого дня, місяця, кварталу, року (оплата додаткових перерв матерям, що годують ді тей, оплата простоїв не з вини робітників, оплата відпусток тощо).
При вивченні фонду заробітної плати необхідно звернути увагу на такі його особливості:
1. фонд заробітної плати є частиною витрат підприємства, і цим він відрізняється від іншого джерела грошового забезпечення — фонду матеріального стимулювання, що створюється за рахунок прибутку.
2. Фонд заробітної платні включає нараховану, а не видану працівникам заробітну платню, отже, з нього не виключаються податки і інші утримання.
3. До фонду заробітної платні входять також елементи, які працівники одержують не в грошовій формі, за пільговими цінами, але розраховують як певні грошові суми.
Фонд оплати праці є важливою складовою фонду споживання, в який, крім нього, входять грошові виплати і заохочення за рахунок прибутку й ін ших джерел. Це, зокрема, винагороди за підсумки роботи за рік, одноразові заохочення, матеріальна допомога, суми трудових і соціальних пільг праців никам (оплата додаткових відпусток, наданих за рішенням трудового колек тиву, понад ті, що передбачені трудовим законодавством, одноразова допо мога ветеранам у зв'язку з виходом на пенсію, надбавка до пенсій, вартість путівок на відпочинок), доходи у вигляді дивідендів, процентів по акціях трудового колективу і внесках працівників у майно підприємства.
Статистика вивчає фонди заробітної платні в двох напрямках:
• по ділянках роботи і категоріях працівників;
• по складових.
У першому напрямі всю нараховану заробітну платню ділять на фонд працівників основної діяльності (промислово-виробничий персонал) і фонд працівників, зайнятих в непромислових організаціях. У свою чергу, загальний фонд заробітної платні працівників основної діяльності ділять на шість самостійних фондів відповідно до тих, що виділяються в плануванні і обліку категоріями персоналу. Найдетальніше вивчають фонд заробітної плати робітників. [9, c.98]
Розподіл фонду заробітної плати робітників по складових дозволяє встановити абсолютні суми і питому вагу непродуктивних витрат (доплат за роботу в наднормовий час, оплати браку не з вини робітників, внутрішньо змінних і цілоденних простоїв і т. д.), а також виявити співвідношення оплати праці по основних ставках і відрядних розцінках та інших елементів заробітної плати.
1.2.4 Склад фондів заробітної плати
До складу фонду оплати праці і фонду споживання не входять авторські гонорари, винагороди за відкриття, винаходи та раціоналізаторські пропози ції, допомога по соціальному страхуванню, підйомні та виплати на відряд ження та інші видатки.
При вивченні динаміки оплати праці у даний час обчислюють два пока зники: середній дохід працівника загалом по підприємству, виходячи з суми засобів, які спрямовані на споживання, і середню оплату працівників загалом по підприємству, виходячи із фонду оплати праці працівників спискового складу (включаючи оплату праці сумісників), винагороди за наслідками пра ці за рік і разові заохочення колективу.
Оплата праці - це один з найважливіших інструментів стимулювання зростання продуктивності праці, обсягу продукції, поліпшення її якості. Ста тистика праці вивчає ступінь поширення форм і систем оплати праці, обсягу і складу заробітної плати, рівня і динаміки оплати праці робітників.
При вивченні складу фонду оплати праці окремі його елементи можуть бути згруповані, що дозволяє обчислювати ряд взаємозв'язаних фондів. Зо крема, це тарифний, годинний, денний та місячний фонди оплати праці.
Тарифний фонд оплати праці включає в себе нараховану заробітну плату робітникам-відрядникам і погодинникам за відрядними розцінками, тарифними ставками І штатно-посадовими окладами.
Годинний фонд оплати праці включає всі виплати, що нараховані за фактично відпрацьовані людино-години за умов нормальної тривалості зміни.
Крім тарифного фонду заробітної плати до його складу входять різні доплати робітникам-відрядникам за прогресивними розцінками, оплата браку не з вини робітників, доплата за роботу в нічний час, оплата за навчання учнів на виробництві, премії робітникам, керівникам, спеціалістам, іншим працівни кам за результатами роботи, премії за сприяння виробництву, надбавки за високу кваліфікацію.
Денний фонд оплати праці охоплює плату за фактично відпрацьовані людино-дні. До його складу входять всі елементи годинного фонду оплати праці, а також оплата пільгових годин підлітків, оплата внутрішньо змінного часу, затраченого на виконання державних і громадських обов'язків, доплата матерям за години годівлі грудних дітей, оплата внутрішньо змінних просто їв, доплата за роботу в понадурочний час.
Місячний (повний) фонд оплати праці включає всі види заробітної плати і різні виплати, що здійснюються за джерелами оплати праці. Крім елементів денного фонду оплати праці, до його складу входять різні виплати, серед яких оплата чергових і додаткових відпусток, оплата днів виконання державних і громадських обов'язків, надбавка за вислугу років, оплата ціло денних простоїв, доплати робітникам у разі тимчасової втрати ними праце здатності, виплати на польове забезпечення, вартість продукції, що видається робітникам в порядку натуральної оплати, вартість безплатних комунальних послуг, житла і т. ін., вихідна допомога при закінченні трудового договору.
Місячний (повний) фонд оплати праці розраховується для всіх категорій виробничого персоналу. Годинний і денний фонди оплати праці обчислюють лише для категорії робітників підприємств. Це зумовлено деякою специфікою організації робочого часу на підприємствах, який за даною кате горією обліковується в людино-годинах та людино-днях.
Між розглянутими фондами існує певний зв'язок, який ілюструє система:
Fд = FГ *К1,
FМ = Fд *К2,
де F- фонд оплати праці годинний - Г, денний - Д, місячний - М;
К1 - коефіцієнт доплат до денного фонду оплати праці, який визнача ється діленням денного фонду на годинний (К1 = FД : FГ);
К2 - коефіцієнт доплат до місячного фонду (К2 = FМ : Fд).
При вивченні складу фонду оплати праці працівників визначають сту пінь поширення різних форм і систем оплати праці. Існують дві форми опла ти праці: відрядна І почасова. Відрядна поділяється на пряму відрядну, від рядно-преміальну, відрядно-прогресивну, посередньо-відрядну, акордну сис теми, а почасова - на просту почасову і почасово-преміальну. Періодично здійснювані органами державної статистики разові дослідження розподілу робітників за формами і системами оплати праці виявляють закономірності в цій сфері. [4, c.105]
Певну частину Індивідуальних доходів працівників промисловості й ін ших галузей, крім фонду оплати праці, становлять такі елементи фонду спо живання, як грошові виплати і заохочення та доходи, що виплачуються за акціями трудового колективу і внесками членів трудового колективу в майно підприємства. Вивчення їх є одним з важливих завдань статистики.
До складу грошових виплат і заохочень входять: винагороди за резуль тати роботи за рік, одноразові заохочення (наприклад, окремим працівникам за виконання особливо важливих виробничих завдань). Серед трудових і со ціальних пільг, які надає підприємство своїм працівникам, виділяються: оплата додаткових відпусток (понад передбачені трудовим закон...
Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!
0%
Оголошення від адміністратора