Подякувати Студентському архіву довільною сумою
Admin
26.02.2023 12:38
Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!
Обґрунтування тривалості робочого часу використання основних виробничих фондів та його вплив на господарську діяльність підприємства
Інформація про навчальний заклад
ВУЗ:
Національний університет водного господарства та природокористування
Інститут:
Не вказано
Факультет:
Не вказано
Кафедра:
Кафедра економіки підприємства
Інформація про роботу
Рік:
2007
Тип роботи:
Курсова робота
Предмет:
Інші
Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):
Міністерство освіти і науки України
Національний університет водного господарства та природокористування
Кафедра економіки підприємства
Курсова робота
з дисципліни «Економіка підприємства»
на тему:
«Обґрунтування тривалості робочого часу використання основних виробничих фондів та його вплив на господарську діяльність підприємства»
Зміст
Вступ………………………………………………………………………………3
Розділ І. Теоретична частина
1.1 Поліпшення використання основних виробничих фондів та його економічне і соціальне значення……………….…………………………….4
1.2 Тривалість робочого часу основних виробничих фондів як економічна категорія…………………………………………………………………….….5
1.3 Резерви збільшення тривалості робочого часу використання основних виробничих фондів…………………………………………………………….6
Розділ ІІ. Аналітична частина. Економічна оцінка ефективності рівня використання основних виробничих фондів і вплив його на господарську діяльність підприємства…………………………………………………..….….11
2.1 Техніко-економічна характеристика об’єкта дослідження…………....14
2.2 Оцінка впливу тривалості робочого часу використання робочого часу на обсяг виробництва продукції………………………………………….…18
2.3 Оцінка впливу тривалості робочого часу використання основних виробничих фондів на ефективність їх використання…………………….23
2.4 Оцінка впливу тривалості робочого часу використання основних виробничих фондів на ефективність виробництва………………………...25
2.5 Оцінка впливу тривалості робочого часу використання основних виробничих фондів на рівень продуктивності праці………………………29
Розділ ІІІ. Заходи щодо поліпшення використання корисного фонду робочого часу
3.1. Підвищення ефективності використання корисного фонду робочого часу……………………………………………………………………………30
3.2.Підвищення ефективності використання основних виробничих фондів за рахунок підвищення змінності їх роботи………………………………..31
Висновки ………………………………….…………………………………......35
Література………………………………………………………………………..37
Вступ
Однією з найбільш важливих задач розвитку промисловості є забезпечення виробництва насамперед за рахунок підвищення його ефективності і більш повного використання внутрішньогосподарських резервів. Ефективне використання основних фондів та виробничих потужностей має велике значення як для підприємства, так і для економіки країни в цілому.
Основні фонди визначають характер матеріально-технічної бази виробничої сфери на різних етапах її розвитку. Від успішного функціонування основних фондів та виробничих потужностей залежать результати господарської діяльності підприємства.
Задоволення потреб населення на ринку у тій чи іншій продукції залежить від обсягу виробництва продукції на підприємстві, тобто від пропозиції. Однак, обсяг виробництва продукції на підприємстві залежить від того, наскільки повно використовуються основні виробничі фонди.
Таким чином, підвищення ефективності використання основних виробничих фондів підприємства знаходять свій вираз у збільшенні обсягу виробництва продукції, підвищення продуктивності праці та фондовіддачі. Тобто, в умовах ринкової економіки, коли відтворення основних виробничих фондів підприємства здійснюється за рахунок власних або позичених коштів, поліпшення використання цих фондів є важливим фактором росту ефективності виробництва на підприємстві.
Проблемі ефективного використання основних виробничих фондів відводиться велика роль. Проте, ефективність виробництва на підприємстві залежить не тільки від забезпеченості підприємства основними фондами, але й від ступеня використання їх робочого часу.
Опрацювавши літературні джерела по даній темі, можна стверджувати, що темі тривалості робочого часу використання основних виробничих фондів присвячено дуже мало праць. Питання є досить актуальним і потребує більш детального вивчення. Найбільш повно це питання висвітлено у працях Рабиновича Я.Х. і Немчинского А.Б.
В даній курсовій роботі об’єктом дослідження є тривалість робочого часу використання основних виробничих фондів та вплив цього показника на господарську діяльність підприємств і на ефективності виробництва.
В даній роботі ставляться такі завдання: пояснити теоретичні основи ефективності використання основних виробничих фондів; проаналізувати вплив тривалості робочого часу використання основних виробничих фондів на ефективність виробництва; запропонувати заходи щодо підвищення ефективності використання основних виробничих фондів підприємства, а саме тривалості робочого часу їх використання і зробити відповіді висновки.
Поліпшення використання основних виробничих фондів та його економічне і соціальне значення
Ефективне використання основних фондів та виробничих потужностей має велике значення як для підприємства, так і для економіки країни в цілому. Повніше використання основних фондів на підприємстві веде до зменшення потреби у введенні в експлуатацію нових виробничих потужностей, до збільшення випуску обсягів продукції та підвищення рівня її якості (а значить, і прибутку), прискорює їх оборотність, що значною мірою сприяє вирішенню проблеми скорочення розриву в термінах фізичного і морального зносу, прискорює темпи оновлення основних фондів.
Головною ознакою підвищення рівня ефективного використання основних фондів підприємства є зростання обсягу виробництва продукції. Кількість же виробленої продукції за наявного розміру виробничого апарату залежить, з одного боку, від фонду часу продуктивної роботи машин та устаткуван ня протягом доби, місяця або року, тобто від їхнього екстенсивного завантаження, а з іншого - від ступеня використання знарядь праці за одиницю часу (інтенсивного навантаження). Отже, усю сукупність технічних, організаційних та економічних заходів щодо ліпшого ви користання основних фондів підприємства можна умовно поділити на дві групи: збільшення екстенсивного завантаження і збільшення інтенсивного завантаження.
Поліпшення використання основних виробничих фондів є важливим резервом підвищення ефективності виробництва. Це обумовлено тим, що значна частина витрат, які утворюють со бівартість продукції (робіт), пов'язана з використанням основ них виробничих фондів. Так, у собівартості продукції витрати на експлуатацію обладнання становлять біля 20 %, транспортні витрати -10...12 відсотків.
Покращання використання основних виробничих фондів забезпечує зменшення витрат на експлуатацію обладнання в собівартості робіт (продукції). Зменшення цих витрат проходить за рахунок зменшення постійної величини (амортизаційних відрахувань) у витратах на експлуатацію обладнання - амортизації, величина якої є постійною і не залежить від обсягу виробництва продукції, тобто чим більші обсяги робіт виконуються основни ми фондами, тим менша питома вага амортизаційних відрахувань у собівартості одиниці продукції (робіт).
Крім того, від стану використання основних виробничих фондів залежить обсяг виробленої продукції, рівень продуктивності праці, тривалість виконання робіт, які в свою чергу є важливими резервами зниження собівартості продукції, підвищення ефективності виробництва тощо.
Поліпшення використання основних виробничих фондів зменшує потребу підприємства у капітальних вкладеннях для розвитку матеріально-технічної бази та зменшує втрати від мо рального зносу. Господарська практика свідчить, що ефект від поліпшення використання основних виробничих фондів реалі зується значно швидше ніж від капітальних вкладень.
Таким чином, в умовах ринкових відносин, коли відтворен ня основних виробничих фондів здійснюється за рахунок власних або позичкових коштів, поліпшення використання основних виробничих фондів є важливим фактором росту ефективності виробництва на підприємстві.
Тривалість робочого часу використання основних виробничих фондів як економічна категорія
Успішне функціонування основних фондів та виробничих потужностей залежить від того, якою мірою реалізуються екстенсивні та інтенсивні фактори кращого їх використання. Екстенсивне поліпшення використання основних фондів і виробничих потужностей означає:
по-перше, збільшення часу функціонування основного устаткування;
по-друге, підвищен ня питомої ваги діючого устаткування в складі всього устат кування, наявного на підприємстві.
Величина робочого часу використання основних виробничих фондів підприємства залежить від їх технічного стану протягом року, забезпеченості підприємства матеріально-технічними та трудовими ресурсами, організації виробництва, від попиту на продукцію тощо.
Основними напрямками збільшення часу функціонування устаткування є: скорочення та ліквідація внутрізмінних простоїв шляхом: підвищення рівня організації виробництва (повне і своєчасне забезпечення робочих місць інструментами, матеріалами, напівфабрикатами, деталями); підвищення якості ремонтного обслуговування устаткування; скорочення цілодо бових простоїв устаткування, підвищення коефіцієнта змінності його роботи, проведення ремонтних робіт у вихідні дні. На підприємствах України з дискретним харак тером виробництва кількість не працюючого впродовж доби устаткування нерідко досягає 15-20%, коефіцієнт змінності в середньому в промисловості становить 1,4 (з урахуванням внутрізмінних простоїв ще менше — 1,2), що свідчить про значні резерви кращого використання засобів праці.
Важливим напрямком підвищення ефективності викори стання основних фондів є зменшення кількості недіючого устаткування, виведення з експлуатації зайвого та швидке залучення у виробництво невстановленого устаткування, обсяги якого досить значними.
Слід підкреслити, що екстенсивне поліпшення використання та виробничих потужностей хоча повністю на сьогодні не реалізоване, все ж воно має межі. Набагато ширші можливості має інтенсивне поліпшення використання основних фондів та виробничих потужностей, яке передбачає підвищення ступеня завантаження устаткування за одиницю часу. Підвищення інтенсивного завантаження устат кування може бути досягнуто шляхом модернізації діючого устаткування, машин та механізмів, установлення опти мального режиму їх роботи.
Досить значними резервами кращого екстенсивного та інтенсивного використання основних фондів і виробничих потужностей є удосконалення структури основних виробничих; фондів. Оскільки збільшення випуску продукції досягається тільки у провідних основних цехах, то важливо підвищувати їх частку в загальному обсязі основних фондів. Збільшення основних фондів допоміжного виробництва веде до зростання фондомісткості продукції, оскільки безпосередньо обсади продукції не збільшує, але і без пропорційно розвинутого допоміжного виробництва основні цехи з повного віддачею не можуть функціонувати. Тому необхідно встановлювати опти мальну виробничу структуру підприємства - важливий напрямок кращого використання основних фондів.
Важливий резерв кращого екстенсивного та інтенсивного використання основних фондів та виробничих потужностей - швидке освоєння проектних потужностей, введення в дію нових технологічних ліній, агрегатів, устаткування. Практика свідчить, що середній фактичний період освоєння виробничих потужностей становить п'ять-шість і більше років. Разом з тим технічно й економічно обґрунтовані розрахунки підтверджують реальну можливість досягнення проектних показників за один-два роки, залежно від галузі та виду підприємства..
Резерви збільшення тривалості робочого часу використання основних виробничих фондів
Великі резерви у використанні календарного часу будівельних організацій заслуговують особливої уваги. При шестиденному робочому тижні, з 366 календарних днів в році число робочих налічувалося 309. З них фактично відпрацьовано в будівельно-монтажних організаціях — 279, а святкові і вихідні складали 57 днів.
Із введенням 5 денного робочого тижня число святкових і вихідних днів збільшилося до 115 днів. Зменшення числа робочих днів в році, у свою чергу, негативно позначається на скороченні тривалості введення в дію об'єктів, що будуються. Зниження числа робочих днів в році характеризується наступними даними в середньому по будівництву: тривалість чергових відпусток із збереженням заробітної плати коливалася від 14 до 16 днів; у зв'язку з хворобами і пологами, оплачувані за рахунок засобів соціального страхування, оцінюються в 11-12 днів; неявка на будівництва у зв'язку з виконанням державних і суспільних обов'язків і інші неявки, санкціоновані законом, а також дозволені адміністрацією склали від 3 до 8 днів; і, нарешті, неявки з інших причин і цілозмінні простої склали 2-4 дні. При цьому зниження фактично відпрацьованих днів навіть декілька обганяє зменшення числа робочих днів.
Для усунення такого положення є декілька шляхів. Перш за все це експлуатація основних виробничих фондів будівництва по «ковзаючих» графіках, як це робиться на транспорті і у сфері обслуговування, тобто використання їх, де це економічно доцільно, у вихідні і навіть в святкові дні. Йдеться про використання могутніх і дорогих будівельних машин і устаткування (прохідницьких щитів, екскаваторів і ін.), а також унікального устаткування на підприємствах будівельної індустрії. У вихідні і святкові дні доцільно проводити технічне обслуговування і ремонт будівельної техніки і транспортних засобів. Необхідно зацікавити колективи будівельників в кращому використанні календарного часу для експлуатації основних фондів і не тільки своїх, але і субпідрядних організацій.
Збільшення фондовіддачі в будівництві без значних капітальних витрат можна забезпечити кращим використанням робочого часу і усередині зміни, а також підвищенням змінності роботи основних виробничих фондів будівництва
Збільшення змінності виробництва - один з головних чинників підвищення ефективності основних фондів - знайшло широке освітлення в економічній літературі. Це питання стосується всіх галузей народного господарства.
Основні виробничі фонди в країні не скрізь використовуються належним чином. Це стосується ряду галузей — машинобудування, важкої промисловості, енергетики, сільського господарства. Особливо турбує те, що найбільш активна частина фондів - машини, устаткування, верстати нерідко простоюють або працюють упівсили. У машинобудуванні, наприклад, металорізальні верстати використовуються дещо більше однієї зміни. В цілому із-за неповної; завантаження потужностей країна щорічно недоотримує на мільйони промислової продукції.
Дійсно, можна мати одне промислове підприємство, що працює у дві зміни, або два таких підприємства, експлуатованих в одну зміну кожне. Випуск продукції при вказаних варіантах буде одним і тим самим, але в першому випадку (при двозмінній роботі) витрачання виробництва стають менше, а фондовіддача зростає удвічі. Капітальні вкладення, призначені на створення другого підприємства, держава збереже для інших потреб, а матеріальні ресурси і потужності будівельних організацій будуть використані раціональніше.
Це в рівній мірі відноситься до основних фондів будівельних об'єднань і фондів промислових підприємств будівельної індустрії.
Резерви підвищення фондовіддачі при збільшенні змінності для різних галузей будівництва представлені на мал. 7. Як видно з графічних залежностей, фондовіддача збільшується в 2 рази і більш. Для сільського будівництва характерні криві типу параболи. Розосередженість об'ємів робіт в сільській місцевості при нераціональному збільшенні радіус дії будівельних організацій знижує ефективність основних фондів.
Промислове Транспортне
Сільське Житлово-цивільне
Рис.1. Резерви підвищення фондовіддачі при збільшенні змінності в будівництві
Здавалося б, на цих простих істинах не слідує, зупинятися. Проте досвід переходу на дво- і тризмінну роботу в промисловості і особливо в будівництві показує, що питання цей складніше, ніж можна припустити спочатку.
У економічній літературі по будівництву завжди згадується про необхідність збільшення змінності, проте, на жаль, автори в більшості випадків обмежуються вказівкою на важливість питання, але не намагаються глибоко вникнути в його суть і проаналізувати причини такого несприятливого положення справ.
Найглибше розглянув дійсні і уявні резерви змінності Я. Б. Кваша, який вважає, що робота підприємств в дві і три зміни, стає все більш необхідній у зв'язку з скороченням тривалості робочого часу і збільшенням капітальних витрат на одне робоче місце.
Економічні переваги багатозмінної роботи виражаються в зниженні фондомісткості продукції і питомих витрат виробництва зменшенні втрат на моральному зносі устаткування унаслідок швидшого обороту основних фондів і відповідально прискореної заміни старого устаткування новим. Разом з тим не можна вважати за доцільне багатозмінну роботу і ефективною у всіх випадках. Разом з галузями (транспорт, енергетика, металургія і ін.), де багатозмінна робота неминуча, є галузі, в яких робота в нічну зміну неефективна.
Коефіцієнт змінності кзм визначається відношенням загальної чисельності що працюють на об'єкті будівництва Чоб до чисельності тих, що працюють в першу (або іншу найбільш численну зміну) Чпс, Отже:
Кзм=Чоб/Чпс
Не дивлячись на те, що багато передових будівельних організацій працюють в дві, а окремі трести і управління у три зміни, загальний коефіцієнт змінності не підвищився. Більш того, в багатьох будівельних об'єднаннях спостерігається тенденція до зменшення коефіцієнта змінності.
Бажано визначати коефіцієнт змінності виходячи з вартості основних виробничих фондів використовуваних в першу зміну, Ф1 в другу зміну – Ф2 і в третю зміну — Ф3. Розрахунки доцільно виконувати по двох варіантах.
У першому варіанті загальна вартість задіяних, у тому числі і повторно, фондів відноситься до вартості основних виробничих фондів, використовуваних в першу зміну. Тоді коефіцієнт змінності буде рівний
По другому варіанту загальну вартість основних виробничих фондів пропонується відносити не до вартості основних фондів, використовуваних в першу зміну, а до всієї вартості основних фондів, включаючи і ті, які з різних причин взагалі не використовуються, але числяться на балансі будівельного об'єднання, тобто
При другому варіанті робиться спроба врахувати і загальний рівень використання наявних основних виробничих фондів.
Слід мати на увазі, що розрахунки доцільно виконувати по будівельному об'єднанню в цілому, оскільки це дозволить охопити більше коло задіяних фондів. При виконанні частини робіт субпідрядними організаціями можливий облік і їх фондів.
Другий варіант дає об'єктивнішу картину використання основних фондів по змінності. Разом з тим не виключено використання обох вказаних варіантів для визначення коефіцієнта змінності.
2. Економічна оцінка ефективності рівня використання основних виробничих фондів і вплив його на господарську діяльність підприємства
Вибір вихідної інформації
Вибіркове спостереження є найбільш поширеним видом несуцільного спостереження, при якому досліджується не вся сукупність, а лише її частина, яка відібрана за певними правилами і забезпечує отримання даних, що характеризують сукупність в цілому. Цим забезпечуються репрезентативність вибіркової сукупності, тобто її властивість відтворювати всю генеральну сукупність. Статистичні характеристики вибіркової сукупності розглядаються як оцінки відповідних характеристик генеральної сукупності.
Об'єктивною гарантією того, що вибірка репрезентує всю сукупність, є додержання наукових принципів орга нізації та проведення спостереження, насамперед неупередженого, об'єктивного підходу до вибору елементів для обстеження. Принцип випадковості вибору забезпечує всім елементам генеральної сукупності рівні можливості потрапити у вибірку.
Практика вибіркових спостережень досить різноманітна. При обстеженні невеликої частини генеральної суку пності зменшуються помилки реєстрації, можна розширити й деталізувати програму обстеження. З іншого боку, вибіркове спостереження забезпечує економію матеріальних, трудових, фінансових ресурсів і часу.
При вивченні певного кола соціально-економічних явищ ви біркове спостереження єдино можливе. Крім того, вибірковий метод використовують для приско реної обробки матеріалів суцільного спостереження та перевірки правильності даних переписів і одноразових обстежень.
При безповторній вибірці чисельність вибірки визначається за формулою:
,
де N – генеральна сукупність, тобто загальна сукупність спостереження;n- вибіркова чисельність;
t – коефіцієнт довіри, тобто показник, що характеризує розмір похибки в залежності від того, з якою ймовірністю вона знаходиться;
Δx- середня похибка;
- вибіркова дисперсія.
Оскільки розрахунки проводитимемо з ймовірністю 0,95, то коефіцієнт довіри рівний 2, генеральна сукупність становить 100 підприємств, середня похибка 0,15, дисперсія вибірки рівна 0,5.
Отже, вибіркова сукупність становить 30 підприємств. За таблицею випадкових чисел ми визначаємо ці підприємства: 47, 96, 79, 4, 87, 2, 68, 78, 12, 43, 86, 19, 48, 20, 58, 45, 70, 3, 14, 56, 95, 36, 42, 66, 76, 44, 30, 75, 1, 64. в курсовій роботі ми будемо досліджувати саме ці підприємства.
Вихідні дані
Таблиця1.
Підприємство
Виробнича потужність
Річний обсяг виробництва продукції, тис. грн.
Балансова вартість ОВФ, тис. грн.
Чисельність персоналу, осіб
Рух ОВФ, тис. грн.
Річний знос, %
Витрати виробництва
Втрати робочого часу в результаті, %
Технологічна структура ОВФ
Використання ОВФ у … зміну, тис. грн.
Підвищення кваліфікації
Матеріальне стимулювання
Первісна вартість
Залишкова вартість
Всього
В тому числі робітники
Вибуло
Надійшло
Всього
З них на утримання і експлуатацію ОВФ, %
Перебування в ремонті
Організаційних причин
Інші
Першу
Другу
Третю
Щорічне підвищення кваліфікації, %
Приріст обсягу на 1% підвищення кваліфікації, тис. грн.
Додаткові витрати на 1%підвищення кваліфікації, тис. грн.
Щорічне підвищення матеріального стимулювання, %
Приріст обсягу на 1% матеріального стимулювання, тис. грн.
Додаткові витрати на 1% матеріального стимулювання, тис. грн.
осіб
% у найбільшу зміну
Всього
Із них нові
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
1
4500
4200
2200
1800
400
320
95
200
250
180
9
3800
20
10
5
2
1:0,5
2000
1500
1000
5
2
1
7
20
1
2
5000
4500
2500
2000
420
340
90
250
250
200
10
4000
22
10
6
2
1:0,4
2300
1700
1100
6
3
2
5
19
1
3
4300
4000
2000
1900
450
360
85
200
210
200
8
3500
21
9
5
1
1:0,3
1800
1600
1000
7
3
1
4
18
1
4
4000
3700
1800
1000
500
420
92
190
230
230
8
3000
23
8
4
1
1:0,5
1500
1000
800
4
2
1
3
21
1
5
4500
4100
2000
1500
390
300
89
220
220
220
10
3600
22
11
5
1
1:0,5
1600
1000
600
7
2
1
4
20
2
6
5500
5000
2500
1800
390
300
94
240
200
180
9
4400
20
8
3
1
1:0,3
2000
1200
700
3
3
1
5
21
1
7
4800
4200
2200
1600
400
320
87
200
200
170
9
3800
21
9
2
2
1:0,5
1800
1200
700
6
1
1
6
22
1
8
4900
4300
2300
1700
420
350
92
180
180
170
8
3800
19
8
1
2
1:0,4
2000
1200
600
4
3
2
6
20
1
9
6000
5600
2700
2000
450
380
93
200
180
180
10
5000
20
9
5
1
1:0,3
2500
1300
700
3
2
2
7
18
1
10
4000
3700
1800
1000
500
420
92
190
230
230
8
3000
23
8
4
1
1:0,5
1500
1000
800
4
2
1
3
21
1
11
5000
4800
2200
1700
380
310
92
230
220
200
9
4200
23
9
5
2
1:0,6
1800
1200
600
4
2
2
6
22
1
12
5500
5000
2500
1800
390
300
94
240
200
180
9
4400
20
8
3
1
1:0,3
2000
1200
700
3
3
1
5
21
1
13
5300
5000
2600
1900
410
360
93
190
180
180
8
4500
20
8
2
2
1:0,5
2000
1300
700
2
3
1
7
20
2
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
14
4500
4000
2100
1500
420
360
95
200
210
200
8
3600
21
9
1
1
1:0,3
1800
1300
1000
4
2
2
2
19
2
15
5200
4800
2400
2100
400
330
94
280
250
200
8
4000
21
10
3
1
1:0,3
2100
1600
1200
4
1
1
7
20
1
16
5100
4700
2400
2000
420
350
86
270
270
220
8
4100
22
10
2
1
1:0,5
2000
1500
1100
7
1
1
4
19
1
17
4300
4000
2000
1900
450
360
85
200
210
200
8
3500
21
9
5
1
1:0,3
1800
1600
1000
7
3
1
4
18
1
18
5200
4800
2400
2100
400
330
94
280
250
200
8
4000
21
10
3
1
1:0,3
2100
1600
1200
4
1
1
7
20
1
19
4000
3600
1900
1500
460
360
80
220
240
200
9
3000
22
10
4
2
1:0,5
1500
1000
800
5
1
1
5
18
3
20
4000
3700
1800
1000
500
420
92
190
230
230
8
3000
23
8
4
1
1:0,5
1500
1000
800
4
2
1
3
21
1
21
5100
4700
2400
2000
420
350
86
270
270
220
8
4100
22
10
2
1
1:0,5
2000
1500
1100
7
1
1
4
19
1
22
5500
5000
2500
1800
390
300
94
240
200
180
9
4400
20
8
3
1
1:0,3
2000
1200
700
3
3
1
5
21
1
23
4000
3700
1800
1000
500
420
92
190
230
230
8
3000
23
8
4
1
1:0,5
1500
1000
800
4
2
1
3
21
1
24
4500
4100
2000
1500
390
300
89
220
220
220
10
3600
22
11
5
1
1:0,5
1600
1000
600
7
2
1
4
20
2
25
4500
4200
2200
1800
400
320
95
200
250
180
9
3800
20
10
5
2
1:0,5
2000
1500
1000
5
2
1
7
20
1
26
5000
4500
2500
2000
420
340
90
250
250
200
10
4000
22
10
6
2
1:0,4
2300
1700
1100
6
3
2
5
19
1
27
4300
3900
1900
1600
450
370
88
200
200
200
10
3200
21
10
6
1
1:0,3
1400
1000
500
5
2
1
5
16
2
28
4300
4000
2000
1900
450
360
85
200
210
200
8
3500
21
9
5
1
1:0,3
1800
1600
1000
7
3
1
4
18
1
29
4300
4000
2000
1900
450
360
85
200
210
200
8
3500
21
9
5
1
1:0,3
1800
1600
1000
7
3
1
4
18
1
30
4000
3700
1800
1000
500
420
92
190
230
230
8
3000
23
8
4
1
1:0,5
1500
1000
800
4
2
1
3
21
1
2.1 Техніко-економічна характеристика об’єкта дослідження
Таблиця 2.1.1
Підприємство
Виробнича потужність
Річний обсяг виробництва продукції, тис. грн.
Балансова вартість ОВФ, тис. грн
Витрати виробництва
Втрати робочого часу в результаті, %
КФРЧ, днів
Фондовіддача, грн./грн.
Первісна вартість
Залишкова вартість
Всього
З них на утримання і експлуатацію ОВФ, %
Перебування в ремонті
З організаційних причин
Інші
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
1
4500
4200
2200
1800
3800
20
10
5
2
188
1,91
2
5000
4500
2500
2000
4000
22
10
6
2
184
1,80
3
4300
4000
2000
1900
3500
21
9
5
1
195
2,00
4
4000
3700
1800
1000
3000
23
8
4
1
203
2,06
5
4500
4100
2000
1500
3600
22
11
5
1
188
2,05
6
5500
5000
2500
1800
4400
20
8
3
1
206
2,00
7
4800
4200
2200
1600
3800
21
9
2
2
203
1,91
8
4900
4300
2300
1700
3800
19
8
1
2
210
1,87
9
6000
5600
2700
2000
5000
20
9
5
1
195
2,07
10
4000
3700
1800
1000
3000
23
8
4
1
203
2,06
11
5000
4800
2200
1700
4200
23
9
5
2
192
2,18
12
5500
5000
2500
1800
4400
20
8
3
1
206
2,00
13
5300
5000
2600
1900
4500
20
8
2
2
206
1,92
14
4500
4000
2100
1500
3600
21
9
1
1
210
1,90
15
5200
4800
2400
2100
4000
21
10
3
1
199
2,00
16
5100
4700
2400
2000
4100
22
10
2
1
203
1,96
17
4300
4000
2000
1900
3500
21
9
5
1
195
2,00
18
5200
4800
2400
2100
4000
21
10
3
1
199
2,00
19
4000
3600
1900
1500
3000
22
10
4
2
192
1,89
20
4000
3700
1800
1000
3000
23
8
4
1
203
2,06
21
5100
4700
2400
2000
4100
22
10
2
1
203
1,96
22
5500
5000
2500
1800
4400
20
8
3
1
206
2,00
23
4000
3700
1800
1000
3000
23
8
4
1
203
2,06
24
4500
4100
2000
1500
3600
22
11
5
1
188
2,05
25
4500
4200
2200
1800
3800
20
10
5
2
188
1,91
26
5000
4500
2500
2000
4000
22
10
6
2
184
1,80
27
4300
3900
1900
1600
3200
21
10
6
1
188
2,05
28
4300
4000
2000
1900
3500
21
9
5
1
195
2,00
29
4300
4000
2000
1900
3500
21
9
5
1
195
2,00
30
4000
3700
1800
1000
3000
23
8
4
1
203
2,06
Продовження таблиці 2.1.1
Підприємство
Фондомісткість
Фондозйом продукції, грн./грн.
Виручка, тис. грн
Прибуток тис. грн.
Рентабельність виробництва
Рентабельність продукції
Витрати на 1 грн. проданої продукції, грн.
Виробіток, тис грн на 1 робітника в рік
Виробіток, грн на люд-день
1
13
14
15
16
17
18
19
20
21
1
0,52
5,53
4200
400
0,11
0,10
0,90
10,50
55,87
2
0,56
5,11
4500
500
0,13
0,11
0,89
10,71
58,14
3
0,50
5,44
4000
500
0,14
0,13
0,88
8,89
45,53
Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!
0%
Оголошення від адміністратора