Подякувати Студентському архіву довільною сумою
Admin
26.02.2023 12:38
Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!
Інформація про навчальний заклад
ВУЗ:
Національний університет водного господарства та природокористування
Інститут:
Не вказано
Факультет:
Не вказано
Кафедра:
Кафедра фінансів
Інформація про роботу
Рік:
2009
Тип роботи:
Курсова робота
Предмет:
Статистика
Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):
Міністерство освіти та науки України
НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ВОДНОГО ГОСПОДАРСТВА
ТА ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ
Кафедра фінансів і економіки природокористування
Курсова робота
з дисципліни:
«Статистика»
Варіант №24 (5,18,5,7,9,3)
Зміст
Вступ..................................................................................................... 3
1.Теоретична частина
1.1. Статистика структури ВВП в Україні
1.1.1. Валовий внутрішній продукт...................................... 4
1.1.2. Методика розрахунку валового внутрішнього продукту різними методами............................................................................................... 6
1.1.3. Динаміка структури ВВП.......................................... 10
1.2. Основи бюджетної статистики України
1.2.1. Бюджетна система України......................................... 11
1.2.2. Бюджетна статистика................................................... 13
1.2.3.Аналіз динаміки доходної частини бюджету.............. 14
2. Практична частина
2.1. Завдання №1............................................................................ 19
2.2. Завдання №2............................................................................ 22
2.3. Завдання №3............................................................................ 23
2.4. Завдання №4.............................................................................24
Висновки................................................................................................29
Список використаної літератури.........................................................31
Вступ
Тема статистики валового внутрішнього продукту є дуже важливою для національної економіки, для визнання країни за її межами. Валовий внутрішній продукт – один з найважливіших показників розвитку економіки, який характеризує кінцевий результат виробничої діяльності підприємств у сфері матеріального і нематеріального виробництва.
Дослідження динаміки ВВП довело, що його структурні зміни демонструють відсутність ємкості і пропорційності зростання дохідної і видаткової частини, яке сприяє нарощуванню переважно кількісних параметрів національної економіки на шкоду якісним. Економічне зростання, яке базується на випереджальному нарощуванні прибутків підприємств у структурі доходів ВВП, неминуче призводить до руйнування макроекономічних пропорцій і обертається катастрофічними наслідками для національної економіки. Для вирішення цієї проблеми потрібна своєчасна адекватна оцінка вектора перетворень на основі якісного показника, більш чутливого ніж валовий внутрішній продукт.
Бюджетна система України – це об’єднання всіх ланок державного бюджету на єдиних принципах. Правові засади бюджетної системі становлять Конституція України, виданий на її основі Закон “Про бюджетну систему України”, інші законодавчі акти.
Державний бюджет – це система грошових відносин, що виникають між державою з однієї сторони та підприємствами, організаціями, установами, населенням з іншої сторони. За допомогою цих відносин формується, розподіляється та використовується центральний фонд державних фінансових ресурсів; це головний фінансовий план держави на поточний рік, який має силу закону.
Бюджет складається з двох взаємопов’язаних частин: доходів і видатків. Держава регулює відтворювальні процеси через обидві частини. Бюджет стає важливим інструментом економічної політики, впливаючи на соціально-економічні процеси: ділову активність, зайнятість, ринок споживчих товарів. Все це робить бюджет об’єктом напруженої боротьби – через нього задовольняються інтереси різних груп бізнесу, військово-промислових монополій, профсоюзів. Збалансованість бюджетів, які входять до складу бюджетної системи України, є необхідною умовою фінансово-бюджетної політики. Перевищення доходів над видатками становить надлишок, перевищення видатків над доходами – дефіцит бюджету. При визначенні розміру дефіциту бюджету кредити і позики в джерело доходів не враховуються. Дефіцит бюджету покривається за рахунок внутрішніх державних позик, позик іноземних держав та інших фінансових інституцій.
1.1. Статистика структури ВВП в Україні
1.1.1. Валовий внутрішній продукт в Україні
Валовий внутрішній продукт (ВВП) — один з найважливіших показників розвитку економіки, який характеризує кінцевий результат виробничої діяльності економічних одиниць-резидентів у сфері матеріального і нематеріального виробництва. Вимірюється вартістю товарів та послуг, виготовлених цими одиницями для кінцевого використання. ВВП — сума валової доданої вартості (ВДВ) галузей плюс чисті податки на продукти (ПДВ) та імпорт (ЧПІ) не зараховані до неї:
ВВП = ∑ ВДВ + ПДВ + ЧПІ. (1.1.1.)
ВВП визначають, як суму первинних доходів, розподілених економічними одиницями-резидентами між виробниками товарів та послуг: оплата праці найманих працівників, чисті податки на виробництво та імпорт, валовий прибуток та валові змішані доходи. Використання ВВП — кінцеве споживання товарів та послуг, валове накопичення основного капіталу, змінення запасів матеріальних оборотних коштів, чисте надбання цінностей і сальдо експорту та імпорту товарів і послуг.
Показники валового внутрішнього продукту України з 1990 по 2006 роки наведено в таблиці 1. за допомогою таблиці ми можемо зробити висновок, що з кожним роком ВВП і в цілому і на душу населення зростає. Це свідчить що наша держава стає все більше економічно стійкою (за автором).
У міжнародній статистиці показники динаміки використаного ВВП і національного доходу розраховують методом дефлювання. При цьому ВВП (або національний доход) у поточних цінах ділять на загальний індекс-дефлятор, який визначається на основі офіційно опублікованих індексів цін. При розрахунку індексу-дефлятора як ваги застосовують елементи ВВП базисного періоду. Так, у США як індекси-дефлятори використовують 15 індексів цін:
- ВНП;
- власних витрат на споживання;
- товарів тривалого користування;
- товарів короткочасного користування;
- послуг;
- валових приватних вітчизняних інвестицій;
- нового будівництва;
- житлового будівництва;
- іншого будівництва;
- засобів тривалого користування;
- експорту товарів і послуг;
- Імпорту товарів і послуг;
- державних закупівель товарів і послуг;
- закупівель федерального уряду;
- закупівель товарів і послуг штатами і муніципалітетами.
В Україні індекс-дефлятор розраховують діленням валового випуску в поточних цінах на валовий випуск у зіставних цінах. У міжнародній статистиці, крім цих індексів, обчислюють індекси цін-дефляторів ВВП за категоріями продажу і витрат, формами власності для окремих категорій товарів власного споживання, продукції сільського господарства та ін.
Таблиця 1
Валовий внутрішній продукт
Роки
У фактичних цінах
Індекси фізичного обсягу
Індекси-дефлятори
валовий внутрішній продукт
валовий внутрішній продукт у розрахунку на одну особу
валовий внутрішній продукт
валовий внутрішній продукт у розрахунку на одну особу
валовий внутрішній продукт
валовий внутрішній продукт
млрд. крб.
Тис. Крб.
Відсотків до попереднього року
відсотків до 1990 р.
Відсотків до попереднього року
1990
167
3
1991
299
6
91,3
91,1
91,3
196,2
1992
5033
97
90,1
89,8
82,3
1866,0
1993
148273
2842
85,8
85,7
70,6
3435,4
1994
1203769
23184
77,1
77,4
54,4
1053,5
1995
5451642
105793
87,8
88,5
47,8
515,5
млн. грн.
Грн.
Відсотків до попереднього року
відсотків до 1990 р.
Відсотків до попереднього року
1996
81519
1595
90,0
90,7
43,0
166,2
1997
93365
1842
97,0
97,8
41,7
118,1
1998
102593
2040
98,1
98,8
40,9
112,1
1999
130442
2614
99,8
100,6
40,8
127,3
2000
170070
3436
105,9
106,7
43,2
123,1
2001
204190
4195
109,2
111,1
47,2
109,9
2002
225810
4685
105,2
106,3
49,7
105,1
2003
267344
5591
109,6
110,5
54,4
108,0
2004
345113
7273
112,1
113,0
61,0
115,1
2005
441452
9372
102,7
103,5
62,7
124,5
2006
544153
11630
107,3
108,1
67,3
114,8
© Держкомстат України, 1998-2008
1.1.2. Методика розрахунку ВВП різними методами
Для обчислення ВВП використовують три методи: виробничий, метод кінцевого використання (за витра тами) і розподільчий метод (за доходами).
Виробничий метод
Особливість показника ВВП полягає в тому, що термін «валовий» означає включення до його складу споживання основного капіталу (амортизації). У принципі для точного вимірювання результатів економічної діяльності потрібно було б виключити з ВВ не тільки проміжну продукцію, а й споживання основного капіталу, яке з економічної точки зору є також проміжним споживанням. Але в економічній практиці дуже важко розрахувати споживан ня основного капіталу так, як цього потребують принципи СНР, тобто за відновною вартістю. Це пов'язано з _ру, що дані бухгалтерського обліку про споживання основного капіталу не відповідають вимогам СНР. У бухгалтерському обліку амортизація основних фондів обчислюється, як правило, за первісною вартістю, а не за відновною. Крім того. Амортизація в бухгалтерському обліку може бути розрахована на основі методів прискореної амортизації, які є неприйнятними в СНР.
Отже, якщо можна було б отримати дані про споживання основного капіталу у відповідності до вимог СНР, то можна було б розрахувати більш об'єктивний показник результату економічної діяльності — чистий внутрішній продукт. Через викладені вище обставини в економічній практиці найбільш широкого застосування набув показник ВВП.
Для обчислення ВВП використовують три методи: виробничий, метод кінцевого використання (за витра тами) і розподільчий метод (за доходами).
Виробничий метод
Згідно з виробничим методом ВВП обчислюється як сума валової доданої вартості всіх галузей економіки плюс продуктові податки за мінусом субсидії. Це можна подати у вигляді формули:
ВВП = Σ(ВВ – MB) + (ПП – С), (1.1.2.)
де ВВ — валовий випуск окремих галузей;
MB — матеріальні витрати окремих галузей;
ПП — продуктові податки;
С — субсидії;
(ПП – С) — чисті продуктові податки.
Як бачимо, ринкова вартість ВВП, розрахованого виробничим методом, пов'язана з обчисленням валового випуску (ВВ) і проміжного споживання (MB) товарів та послуг. Визначення цих елементів ВВП було розглянуто раніше.
Податки на продукти — це податки, які стягуються пропорційно до кількості або вартості товарів і послуг, що виробляються, продаються або імпортуються підприєм ствами-резидентами. До них відносять такі податки як податок на додану вартість (ПДВ), акцизи, податки на окремі види послуг (на послуги транспорту, зв'язку, страхування рекламу, дозвілля, спортивні заходи та ін.), мито тощо.
Субсидії на продукти — це субсидії, що надаються підприємствам-резидентам із державного бюджету з метою відшкодування постійних збитків, які виникають у зв'язку з _ру, що продажна ціна на окремі види продукції складається нижче від середніх витрат виробництва; суб сидії на експорт і імпорт та ін.
У таблиці 2 наведені дані про ВВП України, обчислений виробничим методом.
Таблиця 2
Динаміка ВВП України, обчисленого виробничим методом (млн грн.)
Показник
Роки
1998
1999
2000
2001
2002
Валовий випуск товарів та послуг (в осн. Цінах)
220679
276246
373893
460520
520370
Проміжне споживання
133711
167781
229631
280030
330460
Податки за виключенням субсидій на продукти
15625
21977
25808
23700
31022
Валовий внутрішній продукт (у ринков. Цінах)
102593
130442
170070
204190
220932
Споживання основного капіталу
-19281
-23230
-30223
-34303
-37213
Чистий внутрішній продукт
83312
107212
139847
169887
183719
Метод кінцевого використання
Згідно з методом кінцевого використання (за витра тами) ВВП обчислюється як сума окремих елементів су купних витрат, здійснених всередині країни і пов’язаних зі створенням кінцевого продукту та послуг. Для цього використовують таку формулу:
ВВП = СВ + ВІ + ДЗ + ЧЕ, (1.1.3.)
де СВ — споживчі витрати домашніх господарств, тобто населення;
ВІ — валові внутрішні інвестиції приватного сектора економіки;
ДЗ — державні закупки товарів і послуг з метою задоволення загальносуспільних потреб;
ЧЕ —чистий експорт, тобто різниця між експортом і імпортом товарів та послуг (ЧЕ = Е – Ім).
У таблиці 3 наведені дані про структуру ВВП України, обчисленого за методом витрат.
Таблиця 3
Структура ВВП України за категоріями використан ня (в %)
Показник
Роки
1998
1999
2000
2001
2002
ВВП — усього у тому числі:
100
100
100
100
100
споживчі витати домашніх господарств
49,7
54,7
54,3
55,0
54,3
витрати некомерційних організацій, що обслуговують домашні господарства
5,4
2,5
2,3
2,0
1,8
Сектор загального державного управління
21,3
19,8
18,6
19,6
20,4
валове нагромадження основного капіталу
23,3
19,3
19,7
19,7
20,2
зміна запасів матеріаль них оборотних коштів
3,3
-1,9
0,0
2,1
-1,2
чисте придбання ціннос тей
0,1
0,1
0,1
0,0
0,0
Сальдо експорту-імпорту товарів і послуг
-3,1
5,5
5,0
1,6
4,5
Як свідчать наведені дані, у 2002 p. Кінцеве споживання складало 76,5 %, валове нагромадження — 20,2 %, а чистий експорт склав – 4,5 % ВВП, розрахованого за ме тодом витрат.
Розподільчий методом
Згідно з розподільчим методом (за доходами) ВВП — це сума первинних доходів, створених резидентами країни за рік. Для обчислення ВВП розподільчим методом вико ристовують таку формулу:
ВВП = ЗП + ВКП + ЗД + (НП – С), (1.1.4.)
де ЗП — заробітна плата найманих працівників, включаючи відрахування до страхових фондів;
ВКП — валовий корпоративний прибуток; він роз поділяється на три частини: податок на корпоративний прибуток (ПКП), дивіден ди (Д) та нерозподілений прибуток, як власне джерело інвестування виробницт ва, включаючи й амортизацію (НрП);
ЗД — змішаний доход, тобто доход некорпоративного (індивідуального) бізнесу;
НП — неприбуткові податки, що включають по датки на продукти та інші податки на ви робництво і імпорт;
С — субсидії на продукти та інші субсидії, по в'язані з виробництвом і імпортом;
(НП – С) — чисті неприбуткові податки.
У таблиці4 наведені дані про структуру ВВП України, розрахованого за категоріями доходу.
Таблиця 4
Структура ВВП України за категоріями доходу (в %)
Показники
Роки
1998
1999
2000
2001
2002
ВВП — усього у тому числі;
100
100
100
100
100
оплата праці найманих працівників
43,5
44,3
42,3
42,3
43,7
Податки за виключенням субсидій:
на виробництво та імпорт
19,1
17,6
16,8
13,4
13,6
на продукти
10,6
16,8
15,2
11,6
12,3
Інші, пов’язані з виробництвом
8,5
0,8
1,6
1,8
1,3
Валовий прибуток, змішаний доход
37,4
38,1
40,9
44,3
42,7
1.1.3. Динаміка структури ВВП
При розгляді попередньої частини аналізу структури ВВП ми зверталися для побудови таблиць на динаміку структури ВВП. Тому зараз хочу порівняти ВВП України з ВВП інших країн за останні 5 років. Таблиця складено автором на основі даних держкомстатистики України.
Таблиця 5
Динаміка ВВП різних країн
Країна
ВВП в млн доларів США
Місце в світі
2003
2004
2005
2006
2007
Аргентина
391
432
483
-
-
24
Польща
368
426
463
242
542
25
Філліпіни
356
390
430
-
443
27
Пакистан
311
317
347
-
427
28
Бельгія
297
298
316
-
-
31
Єгипет
268
294
316
-
-
30
Україна
218
256
299
77
355
32-35
Отже, ми бачимо на основі таблиці, що Україна щороку посідає місця з 32 по 35. За інформацією Держкомстату, номінальний валовий внутрішній продукт України у 2008 році склав 950,503 млрд. гривень. Якщо _рупп_ до уваги останні дані про номінальний ВВП за підсумками січня-листопада, то в грудні його обсяг склав 75,127 млрд. грн. У порівнянні з 75,38 млрд. грн. У листопаді і 85,101 млрд. грн. – у жовтні. Уряд спочатку прогнозував зростання ВВП у 2008 році на рівні 6,8%, однак до кінця року знизив свій прогноз до 1,8-2,5%.
2008
Рисунок 1
Отже, за діаграмою ми бачимо які галузі господарства країни у 2008 році поділяють між собою частки ВВП.
У цьому році уряд очікує уповільнення зростання української економіки до 0,4%, тоді як експерти прогнозують спад орієнтовно на 5-10%.
1.2.Основи бюджетної статистики України
1.2.1. Бюджетна система України
Державний бюджет – система грошових відносин, яка виникає між державою, з одного боку, і підприємствами, фірмами, організаціями та населенням, з іншого, з метою формування та використання централізованого фонду грошових ресурсів для задоволення суспільних потреб. Іншими словами, це – щорічний баланс надходжень та видатків, який розробляють державні органи для активного впливу на економічний _рупп_е та підвищення його ефективності.
Структура бюджетної системи значною мірою залежить від державного устрою країни. Так, держава з федеральним устроєм має федеральний (державний) бюджет і бюджети складових частин федерації (штатів, земель, кантонів, республік), а також бюджети місцеві (районів, міст, сіл, - залежно від адміністративного поділу). Наприклад, у США _рупп_ее_ее місце належить бюджетам штатів, а загальнодержавні функції (оборона, зовнішні зв'язки, загальне управління ) задовольняються за рахунок федерального бюджету. У державах без федерального поділу є лише державний і місцевий бюджети. В Україні за структурою бюджетна система складається з республіканського бюджету та бюджету адміністративно-територіальних одиниць, а саме: бюджету Республіки Крим та місцевих бюджетів: обласних, районних, міських, селищних та сільських. Всі вони мають дві частини: доходи й видатки.
Кожен бюджет має свої власні джерела доходів. Джерелами доходів державного бюджету є податок на прибуток підприємств, об'єднань і організацій; податок на додану вартість; акцизні збори; доходи від зовнішньоекономічної діяльності; прибутковий податок з громадян та ін., згідно з нормативами, що визначаються законодавчими актами. Доходи місцевих бюджетів формуються за рахунок різних місцевих податків та стягнень.
Державні видатки – це сукупність грошових відносин, які складаються в процесі розподілу і використання централізованих і децентралізованих грошових ресурсів для фінансування основних витрат суспільства. Відповідно до законодавства України видатки республіканського бюджету спрямовуються на фінансування:
а) виробничого й невиробничого будівництва, геологорозвідувальних, проектно-пошукових та інших робіт; б) заходів у галузі освіти, науки, культури, охорони здоров'я, фізичної культури, соціального забезпечення; в) загальнореспубліканських програм підвищення життєвого рівня та заходів соціального захисту населення; г) загальнореспубліканської програми охорони навколишнього середовища та ресурсозбереження; д) утримання органів державної влади й державного управління, судів, прокуратури; е) утворення резерву коштів для ліквідації наслідків стихійних явищ, аварій і катастроф; є) створення республіканських матеріальних резервів і резервного фонду та ін.
Бюджетна система ґрунтується на взаємодії бюджетів усіх рівнів, що відбувається за допомогою використання регулюючих доходних джерел, створення цільових і регіональних бюджетних фондів, їх часткового перерозподілу. Це важливе положення реалізується через систему податків, які регулюють обсяги надходжень фінансових ресурсів між державою та її регіонами, а також у цілому по території України. Необхідність такої системи виникає в результаті того, що в межах країни існує різниця у фінансовій забезпеченості регіонів внаслідок ряду об'єктивних причин, пов'язаних з економічним становищем та їх географічним положенням. Самостійність бюджетів забезпечується наявністю джерел доходів і правом визначити напрям їх використання й витрат.
Аналіз стану бюджету України за останні роки свідчить про дедалі напруженіший хід усього бюджетного процесу, ускладнення його формування й виконання. Бюджетний дефіцит – це та сума, на яку в даному році витрати бюджету перевищують його доходи.
Дефіцит державного бюджету характерний нині для багатьох країн. У США, наприклад, державний бюджет був збалансований без дефіциту за останні півстоліття лише два рази (у 1969, 1998 рр.), у Франції за останні 48 років державний бюджет був дефіцитним 32 рази, навіть у Німеччині, з її економічним і валютним «благополуччям», перевищення витрат над доходами спостерігається постійно. В Україні дефіцит державного бюджету за останні роки незначний, оскільки уряд докладає максимум зусиль у формуванні бездефіцитного бюджету (профіциту). Причини дефіциту бюджету пояснюються цілим рядом факторів:
* зниженням рівня суспільного виробництва; * глибокою структурною й технологічною незбалансованістю виробництва, постійним виснаженням природних ресурсів, зниженням науково-технічного потенціалу; * послабленням контролю за фінансово-господарською діяльністю підприємств, постійним зростанням цін, інфляцією; * нераціональною зовнішньоекономічною діяльністю держави; * великомасштабним оборотом «тіньового» капіталу; * великими непродуктивними витратами, приписками, крадіжками, втратами виробленої продукції.
У країнах із фіксованою кількістю грошей в обігу можуть бути застосовані три способи покриття дефіциту бюджету – жорсткіше оподаткування, емісія паперових грошей, що веде до інфляції, державні позики, які спричиняють зростання державного боргу.
Державний борг – це сума нагромаджених у країні за певний час бюджетних дефіцитів за винятком позитивних сальдо бюджетів, що мали місце за цей же час. Розрізняють зовнішній і внутрішній державний борг.
Зовнішній державний борг – це борг іноземним державам, організаціям й окремим особам. Він лягає на країну важким тягарем, оскільки їй доводиться розраховуватися за нього цінними товарами, сировиною, надавати певні послуги, щоб сплатити відсотки й погасити сам борг.
Внутрішній борг – це борг держави своєму населенню. Відповідно до законодавства державним внутрішнім боргом є боргове зобов'язання уряду виражене у валюті, перед юридичними й фізичними особами. Такі зобов'язання можуть мати форму: кредитів, отриманих урядом; державних позик, здійснених шляхом випуску цінних паперів від імені уряду; інших боргових зобов'язань, гарантованих урядом.
Бюджетний дефіцит і державний борг тісно пов'язані, адже державна позика є важливим джерелом покриття бюджетного дефіциту.
Одним з головних напрямів удосконалення бюджетної системи в умовах ринкових відносин є демократизація формування та використання всієї системи бюджетів. В Україні необхідно створити таку систему формування й використання бюджету, яка б зацікавила й виробників, і органи влади всіх рівнів збільшувати доходи та найефективніше їх використовувати. Згідно з новим Законом України «Про бюджетну систему України» необхідно провести глибоку реформу бюджетної системи країни. Реформою бюджетної системи передбачається:
- реальне розмежування фінансової та податкової системи; - реальне розмежування фінансів державних підприємств і державного бюджету; - розробка зведеного балансу фінансових ресурсів держави – доходів і витрат усіх без винятку юридичних і фізичних осіб, через які проходить розподіл і перерозподіл національного доходу; - здійснення децентралізації державних фінансів, структурного розмежування державного та місцевих бюджетів за джерелами надходжень та витрат. Передбачається, що на республіканському рівні здійснюватимуться лише ті витрати, які мають загальнодержавну вагу. Тому необхідно, щоб кожна ланка бюджетної системи мала чітко визначену законом дохідну базу.
1.2.2. Бюджетна статистика
Бюджетна статистика – розділ статистики рівня життя населення, що ґрунтується на бю-джетних обстеженнях сімей різних катего-рій населення (робітників, службовців, се-лян). В Б.с. широко використовується метод групування. Найважливішим є групування за рівнем доходів на сім'ю та кожного члена сім'ї. У такий спосіб визначають рівень спо-живання у сім'ях з порівняно низьким, се-реднім і високим розміром доходів на одну особу. Порівнянням рівнів споживання ок-ремих соціальних груп сімей визначають залежність зміни структури споживання від зміни структури доходів.
1.2.3. Аналіз динаміки доходної частини бюджетної системи України за 2002–2005 роки з використанням коефіцієнта еластичності
Бюджетні явища перебувають у безперервному розвитку. Ці зміни в часовому просторі бюджетна статистика вивчає за допомогою побудови й аналізу часових рядів динаміки.
Часовий ряд бюджетних показників — це послідовність чисел, які характеризують зміну того чи іншого бюджетного явища в часі. Елементами часового ряду є перелік хронологічних дат (моментів) або інтервалів часу і конкретні значення відповідних статистичних показників, які називаються рівнями ряду. Тобто рівень ряду — це абсолютна величина кожного члена часового ряду, всі рівні ряду характеризують його динаміку. При вивченні динаміки важливі не тільки числові значення рівнів, а і їх послідовність. Взявши будь — який інтервал за одиницю, послідовність рівнів запишемо так: у1, у2, у3, …, уn.
Будь-який часовий ряд у межах періоду з більш-менш стабільними умовами бюджетного розвитку виявляє певну закономірність зміни рівнів — загальну тенденцію (основний напрям розвитку). Одним рядам притаманна тенденція до зростання, іншим — до стабільності або зниження рівнів бюджетного явища. Зростання чи зниження рівнів часового ряду, в свою чергу, відбувається по-різному: рівномірно, прискорено й уповільнено.
Рівномірне зростання (або зниження) існує в тому разі, якщо воно здійснюється з однаковою абсолютною швидкістю, тобто коли ланцюгові абсолютні прирости є однаковими.
За прискореного зростання чи зниження ланцюгові прирости систематично збільшуються по абсолютній величині.
За уповільненого зростання (зниженні) ланцюгові прирости зменшуються, кожен наступний приріст є меншим за величиною від попереднього.
Тож метою цієї статті є розглянути доходну частину системи місцевого бюджетування регіонів; на основі обчислених коефіцієнтів еластичності зробити порівняння динаміки доходів Державного бюджету України та доходів місцевих бюджетів з динамікою доходів зведеного бюджету України.
У системі бюджетування для оцінки залежності результативної ознаки від чинників, які її визначають, можна використати коефіцієнти еластичності. Вони характеризують відносні зміни рівня результативної ознаки на кожен відсоток зміни незалежної змінної — чинника, у ролі якого можуть фігурувати складові бюджетної системи.
Припустімо, залежність між рівнем результативної ознаки y і рівнем показника х визначено функцією f(x). Абсолютний розмір приросту чинника позначимо через ∆х, а відносний ∆х / x. Тоді абсолютний приріст результативної ознаки становитиме ∆у = f (x + ∆х) — f(x), а відносний — ∆y / y. Коефіцієнт еластичності, який відображає відношення приросту результативної ознаки та чинника, що визначає його, буде таким:
(1.2.1.)
При переході до похідної функції f(x) цей вираз матиме вигляд:
(1.2.2.)
Для бюджетно-статистичного аналізу значний інтерес становить порівняння за допомогою коефіцієнтів еластичності динаміки частин будь-якої бюджетної сукупності (державного або місцевого бюджетів) з динамікою всієї сукупності бюджету.
Коефіцієнти еластичності можна використати, аналізуючи бюджетні явища, які вивчаються за допомогою групувань. Так, у системі бюджетуван-ня можна визначити, як при зростанні зведеного бюджету на 1% зростають кошти державного бюджету і місцевих бюджетів.
Для розрахунку коефіцієнтів еластичності можна використовувати також середньорічні темпи зростання, які розраховуються за формулою середньої геометричної:
(1.2.3.)
де уn, у0 — абсолютний рівень відповідного звітного та базового періодів;
n — кількість років у періоді, за який розраховано середню геометричну.
Темп приросту визначається за формулою г-1. Зрозуміло, що для залежної змінної темп приросту дорівнює Аг/ / г/0, а для незалежної — Ах / х0. Відповідно коефіцієнт еластичності може бути розраховано як відношення середньорічних темпів приросту залежної та незалежної змінної.
Для порівняльного аналізу динаміки доходів державного бюджету та доходів місцевих бюджетів використано коефіцієнти еластичності.
Таблиця 6
Динаміка коефіцієнтів еластичності доходної частини бюджетної системи України за 2002-2003 роки
№ з/п
Бюджети
Доходи, млрд грн.
Темп зростання, % Тзр
Темп приросту, % Тпр
Коефіцієнт еластичності, % Кел
2002
2003
1
зведений бюджет
62,0
75,3
121,5
21,5
—
2
державний бюджет
42,5
124,0
124,0
24,0
1,1
3
місцеві бюджети
19,5
115,9
115,9
15,9
0,7
Коефіцієнт еластичності показує, на скільки відсотків змінюються доходи бюджетів при зміні доходів зведеного бюджету на 1%.
Динаміку коефіцієнтів еластичності доходної частини бюджетної системи України за 2002 — 2003 роки наведено в таблиці 6.
Аналіз показав, що за період 2002-2003 рр. За зростання доходів зведеного бюджету на 1,0% доходи державного бюджету зростають на 1,1%, а доходи місцевих бюджетів лише на 0,7%, тобто доходи місцевих бюджетів зростають набагато повільніше, відстають від динаміки доходів державного бюджету.
Динаміку коефіцієнтів еластичності доходної частини бюджетної системи України за 2003- 2004 роки наведено в таблиці 7.
Таблиця 7
Динаміка коефіцієнтів еластичності доходної частини бюджетної системи України за 2003-2004 роки
№ з/п
Бюджети
Доходи, млрд грн.
Темп зростання, % Тзр
Темп приросту, % Тпр
Коефіцієнт еластичності, % Кел
2003
2004
1
зведений бюджет
75,3
91,5
121,5
21,5
—
2
державний бюджет
52,7
68,7
130,4
30,4
1,4
3
місцеві бюджети
22,6
22,8
100,9
0,9
0,1
Отже, за період 2003–2004 рр. За зростання доходів зведеного бюджету на 1,0% доходи державного бюджету зростають на 1,4%, а доходи місцевих бюджетів — лише на 0,1%, як і в попередній період, відстаючи від динаміки доходів державного бюджету.
Таблиця 8
Динаміка коефіцієнтів еластичності доходної частини бюджетної системи України за 2004-2005 роки
№ з/п
Бюджети
Доходи, млрд грн.
Темп зростання, % зр
Темп приросту, % пр
Коефіцієнт еластичності, % Кел
2004
2005
1
зведений бюджет
91,5
134,2
146,7
46,7
—
2
державний бюджет
68,7
103,9
151,2
51,2
1,1
3
місцеві бюджети
22,8
30,3
132,9
32,9
0,7
Таблиця 9
Динаміка коефіцієнтів еластичності доходної частини бюджетної системи України за 2002-2005 роки
Співвідношення років
Коефіцієнти еластичності доходів державного бюджету до доходів зведеного бюджету
Коефіцієнти еластичності доходів місцевих бюджетів до доходів зведеного бюджету
2002–2003
1,1
0,7
2003–2004
1,4
0,1
2004–2005
1,1
0,7
Динаміку коефіцієнтів еластичності доходної частини бюджетної системи України за 2004– 2005 роки наведено в таблиці 9.
За період 2004–2005 рр. За зростання доходів зведеного бюджету на 1,0% доходи державного бюджету зростають на 1,1%, а доходи місцевих бюджетів лише на 0,7%.
Практична частина
Завдання 1
Маємо дані про розподіл пасажирів за розміром витрат часу на дорогу до присадибних ділянок. За результатами даних, заданих таблицею 10 розрахувати:
Середній рівень витрат часу;
Моду і медіану за допомогою формул та графічно;
Показники варіації чисельності пасажирів, розмах варіації, квадратичний коефіцієнт варіації;
Середнє лінійне і квадратичне відхилення;
Загальну дисперсію трьома способами;
Коефіцієнт осциляції;
Коефіцієнт детермінації;
Емпіричне кореляційне відношення.
Зробіть висновки.
Розв’язання:
Таблиця 1
№ п/п
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
Всього
Витрати часу,хв
До 20
20-30
30-40
40-50
50-60
60-70
70-80
80-90
90-100
Більше 100
Чисельність пасажирів, чол
45
45
45
41
43
10
65
91
45
43
473
Xi
15
25
35
45
55
65
75
85
95
105
Xi*Fi
675
1125
1575
1845
2365
650
4875
7735
4275
4515
29635
Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!
0%
Оголошення від адміністратора