Міністерство освіти і науки України
Національний університет водного господарства та природокористування
Кафедра економіки підприємства
КУРСОВА РОБОТА
з дисципліни «Статистика»
на тему:
«Статистичне вивчення методів аналізу заробітної плати в промисловості»
«A statistical study of methods of analysis of pay-envelope is in industry»
Код навчальної дисципліни в ECTS ______________
Кількість академічних кредитів в ECTS __________
Курсова робота відповідає вимогам діючої нормативної документації України та умовам ECTS/КМСОНП
Міністерство освіти і науки України
Національний університет водного господарства та природокористування
Кафедра економіки підприємства
КУРСОВА РОБОТА
з дисципліни „Статистика”
на тему:
«Статистичне вивчення методів аналізу заробітної плати в промисловості»
Оцінка: оформлення_________
змісту _________
захисту _________
Загальна оцінка: за стандартом ECTS_________
за стандартом МОНУ____________
Підписи членів комісії
Рівне – 2009
УДК 31(075.8)
ББК 60.6я73
Курсова робота з дисципліни „Статистика”/ Т.О. Миронець, Рівне: НУВГП. 2009, - 43 с.
У даній курсовій роботі зосереджено увагу саме на статистиці заробітної плати, оскільки вона є важливою складовою всієї економіки, в тому числі і промисловості. Розглянуто суть статистики оплати праці та її значення. У роботі описано поняття про саму заробітну плату та її види, вказані чинники, від яких вона залежить. Також проведено аналіз динаміки заробітної плати за факторами і показаний розрахунок індексів середньої зарплати. Було здійснено аналіз виконання плану по фонду заробітної плати та досліджено зіставлення темпів зростання продуктивності праці і середнього рівня оплати праці працівників.
В практичній частині представлено розрахунки основних показників заробітної плати по цехах і по заводах вцілому. Також проведено вибіркове групування.
Загалом заробітна плата є важливим елементом у роботі будь-якого підприємства, тому їй необхідно приділяти якомога більше уваги.
This course work is concentrated on the statistics of wages because it is an important part of the whole economy, including industry. Considered the essence of statistics of wages and its value. The paper describes the concept of the same wages and its species are factors on which it depends. Also analyzed the dynamics of wage factors and shows the calculation of the average wage index. It analyzed the execution plan for payroll and investigated the association rate of productivity growth and average wages of workers.
In practice the calculations of the main indicators of wages in the shops and factories on the whole. Also includes a selective group.
In general, wages are an important element in the work of any enterprise, so it should pay as much attention.
© Миронець Т. О., 2009
© НУВГП, 2009
Національний університет водного господарства та природокористування
Факультет економіки і підприємництва
Кафедра економіки підприємства
ЗАВДАННЯ
на курсову роботу з дисципліни "Статистики"
Студентці 2 курсу, 1 гр., Миронець Т. О.
Тема: «Статистичне вивчення методів аналізу заробітної плати в промисловості»
Зміст курсової роботи
Вступ
1. Теоретична частина.
2. Розрахункова частина.
Загальні висновки.
Використана література.
Дата видачі "__"__________200_р. Дата захисту "__" _________200_р.
Керівник _________ Аверкина М. Ф. Студент ______________
Зміст
сторінки
Вступ…………………………………………………………………………………...6
І Теоретична частина
Статистичне вивчення методів аналізу заробітної плати в промисловості
1.1 Завдання статистики оплати праці. Фонд заробітної плати. Аналіз виконання плану по фонду заробітної плат…………........................................................................7
1.2 Аналіз динаміки середньої заробітної плати за факторами. Розрахунок індексів середньої заробітної плати.................................................................................17
1.3 Зіставлення темпів зростання продуктивності праці і середнього рівня оплати праці працівників..................................................................................................22
ІІ Розрахункова частина
Завдання 1...................................................................................................................24
Завдання 2...................................................................................................................25
Завдання 3...................................................................................................................26 Завдання 4...................................................................................................................27 Завдання 5...................................................................................................................28 Завдання 6...................................................................................................................36 Завдання 7...................................................................................................................39 Висновки...................................................................................................................42Використана література............................................................................................43
Вступ
Статистика - це наука, яка займається розробкою методів і положень, що використовуються у статистичній практиці. Вона досліджує масові суспільні явища чи процеси, кількісно характеризуючи їх за різними ознаками на основі статистичних показників. Аналіз статистичних показників дає можливість з'ясувати певні закономірності, що проявляються у розвитку явища.
В своїй курсовій роботі я зосередила увагу саме на статистиці заробітної плати, оскільки вона є важливою складовою всієї економіки, в тому числі і промисловості. Заробітна плата - основне джерело доходу працюючих, з її допомогою здійснюється контроль за мірою праці і використання, вона використовується як важливий економічний важіль управління економікою. Заробітна плата також є одною із складових виробничої собівартості, тому важливим завданням є правильність її нарахування. Вона є доходом, який формує сукупний платіжний попит населення. Тому зменшення реальних доходів, відрив ціни праці від його вартості приводить до скорочення внутрішнього ринку, спаду виробництва.
Для правильності нарахування заробітної плати, включення витрат на оплату праці до складу виробничої собівартості, на підприємстві здійснюється контроль розрахунків по оплаті праці.
Наукове нормування і організація оплати праці на виробництві - важливий фактор зниження виробничих витрат і на цій основі підвищення ефективності виробництва з одного боку і з іншого - постійне зростання рівня оплати - це умова вирішення соціальних проблем.
Виходячи з цього статистика оплати праці є надзвичайно важливою, адже вона ставить перед собою такі завдання: вивчення співвідношення темпів зміни продуктивності праці і середнього заробітку; урізноманітнення форм та способів одержання необхідної інформації про нові форми та системи оплати праці, зумовлених розвитком ринкових відносин; вивчення впливу окремих факторів на зміну фондів споживання і оплати праці (детальніше вони розглядаються нижче). Отож в курсовій роботі я намагалась проаналізувати статистичні методи аналізу заробітної плати в промисловості та наголосити на важливості статистичних досліджень.
Метою курсової роботи є вивчення методів аналізу заробітної плати в промисловості. Завданнями курсової роботи є висвітлення наступних питань: з’ясування економічної сутності оплати праці та завдання статистики оплати праці; характеристика складових фонду оплати праці; проведення аналізу динаміки середньої заробітної плати за факторами та аналізу виконання плану по фонду заробітної плати, зіставлення темпів зростання продуктивності праці і середнього рівня оплати праці працівників. Дана інформація подана в першому розділі курсової роботи.
У практичній частині проводилися розрахунки заробітної плати підприємства по цехах та по заводах в цілому, проводилося просте і комбіноване групування працівників в залежності від розряду, стажу, а також розміру заробітної плати. За результатами групування були розраховані середній тарифний розряд та заробітна плата, визначено моду та медіану тарифного розряду та заробітної плати. Також проводилося вибіркове спостереження.
Отже, можна зробити висновок, що заробітна плата є одним з найважливіших понять, які вивчає статистика оплати праці.
Розділ 1. Статистичне вивчення методів аналізу заробітної плати в промисловості.
1.1. Завдання статистики оплати праці. Фонд заробітної плати. Аналіз виконання плану по фонду заробітної плати.
Завдання статистики оплати праці.
Оплата праці – це трудовий дохід працівника в залежності від кількості та якості затраченої їм суспільно корисної праці. Оплата праці здійснюється у вигляді заробітної плати працівників, яка включається у фонд заробітної плати. Оплата праці в широкому сенсі – це та або інша форма винагороди за певну кількість і якість роботи, що виконується.
Згідно з визначенням із закону "Про оплату праці" заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу. Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства. Організація оплати праці здійснюється на підставі: законодавчих та інших нормативних актів; генеральної угоди на державному рівні; галузевих, регіональних угод; колективних договорів; трудових договорів. Суб'єктами організації оплати праці є: органи державної влади та місцевого самоврядування; власники, об'єднання власників або їх представницькі органи; професійні спілки, об'єднання професійних спілок або їх представницькі органи; працівники [5].
Заробітна плата як елемент ринку праці є ціною робочої сили, а також статтею витрат на виробництво, що включається до собівартості продукції, робіт (послуг) на окремому підприємстві.
Під час визначення заробітної плати як ціни робочої сили необхідно враховувати єдину міру оплати праці, критерієм якої є реальна вартість життя працівника та його сім’ї. Як ціна робочої сили заробітна плата формується на ринку праці і є зовнішньою відносно підприємства. Заробітна плата, чи ставка заробітної плати - це ціна, виплачувана за використання праці. Економісти часто застосовують термін "праця" у широкому змісті, включаючи оплату праці: робітників у звичайному розумінні цього слова, (самих різних професій); різнопрофільних фахівців - юристів, лікарів, стоматологів, викладачів і т.д.; власників дрібних підприємств - перукарів, водопровідників, майстрів по ремонту телевізорів і безліч різних торговців - за трудові послуги, надані про реалізації їхньої ділової активності.
Хоча на практиці заробітна плата може приймати різну форму (премії, гонорари, комісійні винагороди, місячні оклади), ми будемо позначати все це терміном "заробітна плата" для позначення ставки заробітної плати в одиницю часу - за годину, день і т.д. Це позначення має визначену перевагу в тому змісті, що нагадує нам про те, що ставка заробітної плати є ціна, виплачувана за використання одиниці послуг праці. Це також допомагає чітко розмежувати "заробітну плату" і "загальні заробітки" (останні залежать від ставки заробітної плати і запропонованого на ринку кількості чи годин тижнів послуг праці). Необхідно також розрізняти грошову чи номінальну, і реальну заробітну плату. Номінальна заробітна плата - це сума грошей, отримана за годину, день, тиждень і т.д. Реальна заробітна плата - це кількість товарів і послуг, яку можна придбати на номінальну заробітну плату; реальна заробітна плата - це "купівельна спроможність" номінальної заробітної плати. Очевидно, що реальна заробітна плата залежить від номінальної заробітної плати і цін на товари, що здобуваються, і послуги. Важливо відзначити, що зміну реальної заробітної плати в процентному відношенні можна визначити шляхом вирахування процентної зміни в рівні цін із процентної зміни в номінальній заробітній платі. Так, підвищення номінальної заробітної плати на 9% при росту рівня цін на 5% дає приріст реальної заробітної плати на 4%. Важливим є те, що номінальна і реальна заробітна плата не обов'язково змінюються в той самий бік. Приміром, номінальна заробітна плата може збільшитися, а реальна заробітна плата в то же самий час - зменшитися, якщо ціни на товари зростають швидше, ніж номінальна заробітна плата.
Як елемент ціни виробництва заробітна плата має визначатися часткою у створеній підприємством вартості. Під час формування частки заробітної плати необхідно не допускати відшкодування надлишкових затрат праці і забезпечувати її підвищення тільки у зв’язку зі збільшенням кількості випущеної продукції, ефективнішим використанням ресурсів, зростанням продуктивності праці.
Заробітна плата є найбільш дійовим інструментом активізації людського фактору і використання трудового потенціалу. При цьому використання існуючого кваліфікаційного і творчого потенціалу працівників має повністю залежати від наукової обґрунтованості і вибору методів ув’язки заробітної плати з кваліфікацією, змістом виконуваної роботи, результатами праці й умовами, в яких вона здійснюється [2, с.14].
Об'єднання громадян оплачують працю найманих працівників з коштів, які формуються згідно з їх статутами.
Нові процеси, які відбуваються в економіці у зв’язку з переходом до ринкових відносин зумовлюють об’єктивну необхідність реформи оплати праці. Вона має бути спрямована на формування ефективної системи матеріального стимулювання працівників, основними принципами якої є винагорода їх у розмірах, що об’єктивно відбивають особистий трудовий внесок працівників, надання підприємствам та установам різних форм власності максимальної самостійності в питаннях оплати праці.З 1991 р. втратив силу порядок, який діяв раніше щодо формування фондів заробітної плати, оплати праці та матеріального заохочення. У звітність з питань праці впроваджені нові показники: кошти, спрямовані на споживання; витрати на оплату праці; грошові виплати та заохочення за рахунок прибутку й інших джерел; сума наданих працівникам трудових і соціальних пільг; доходи (дивіденди, проценти), які виплачуються за акціями трудового колективу і внесками його членів у майно підприємства. Усе це потребує внесення істотних змін до існуючої статистичної практики і відповідного вдосконалення статистичного аналізу оплати праці в статиці та динаміці.
До головних завдань статистики оплати праці належать:
• обчислення розміру коштів споживання та фонду оплати праці, вивчення їх складу та динаміки;
• вивчення форм і систем заробітної плати, у тому числі нових, зумовлених розвитком ринкових відносин;
• аналіз формування і використання коштів на споживання та оплату праці, впливу окремих чинників на їх зміну;
• обчислення показників середнього рівня доходів і заробітної плати та їх динаміки;
• аналіз розподілу чисельності працюючих за розміром заробітної плати;
• обчислення та аналіз співвідношення темпів зростання продуктивності праці і заробітної плати (доходів) [3, с. 444-445].
Отже, при вивченні оплати праці статистика дозволяє контролювати використання фонду заробітної плати та фонду матеріального стимулювання, вивчити структуру фонду заробітної плати, динаміку середнього заробітку і середньої заробітної плати, спів ставити темпи зростання продуктивності праці та середньої заробітної плати [8, с. 47].
Фонд заробітної плати.
Фонд заробітної плати - це частина виражених у грошовій формі витрат виробництва, пов'язаних з оплатою праці за виконану роботу робітниками у звітному періоді. Відповідно до трудового законодавства України у фонд заробітної плати включають також ряд виплат робітникам за невідпрацьований ними час протягом робочого дня, місяця, кварталу, року: оплата додаткових перерв матерям, що годують дітей, оплата простоїв не з вини робітників, оплата відпусток тощо. Вивчення фонду заробітної плати дозволяє охарактеризувати співвідношення основних форм оплати праці.
У структурі витрат на оплату праці фонд заробітної плати працюючих розділяють на такі частини:
• фонд основної заробітної плати;
• фонд додаткової заробітної плати;
• інші заохочувальні та компенсаційні виплати.
Діаграма 1.
Фонд основної заробітної плати (ФОЗП). Згідно Закону України „Про оплату праці" від 1995 р. Основна заробітна плата - це винагорода за виконану роботу у відповідності до встановлених норм праці. При цьому розглядають заробітну плату „брутто" - це сума нарахованої заробітної плати з нарахуваннями і відрахуваннями, і заробітну плату „нетто" - без нарахувань і відрахувань.
До основної заробітної плати відносять:
• оплату за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці і виплати проводять у вигляді тарифних ставок (окладів) та відрядних розцінок і посадових окладів службовців;
• суми виплати за процентними комісійними нарахуваннями в залежності від обсягу доходів за реалізацією продукції (робіт, послуг) у випадках, коли вона є основною заробітною платою.
Фонд додаткової заробітної плати (ФДЗП). Додаткова зарплата - це винагорода, яку отримує найманий працівник за виробничі показники або за умови роботи понад встановлені норми.
До ФДЗП включаються доплати і надбавки. Доплати пов'язані з умовами праці і не мають особистого характеру. Надбавки мають особистий характер.
До ФДЗП входять доплати і надбавки: за професійну майстерність, за знання іноземної мови, за роботу у вихідні, святкові, надурочні і нічні години, за керівництво бригадою, за роботу у важких і шкідливих умовах, за суміщення професій, за виконання громадських і державних обов'язків, а також премії за виконання виробничих показників, оплата навчальної, додаткової і чергової відпустки і винагорода за стаж роботи (14-та заробітна плата).
Джерелом формування ФОЗП є основна діяльність підприємства (реалізація продукції чи надання послуг).
Інші заохочувальні виплати і компенсації (ІЗВК). До складу ІЗВК включаються такі виплати: оплата простоїв не з вини працівника, винагорода за підсумками роботи за рік (13-та зарплата), матеріальна допомога, одноразові заохочення, виплати, що мають індивідуальний характер і пов'язані з соціальними пільгами; винагороди за раціоналізаторські пропозиції, винаходи, відкриття тощо.
Основну заробітну плату працівники повинні отримувати постійно. Розмір її обумовлено нормами плати за одиницю виробленої продукції (виконаної роботи) або відпрацьованого часу, місячним окладом, рівнем кваліфікації, займаємою посадою. Додаткова заробітна плата та інші виплати залежать від індивідуальних результатів праці та загальних результатів діяльності виробничого колективу [3, с.445].
Особливе місце в системі оплати праці посідає мінімальна заробітна плата, що являє собою законодавчо встановлений розмір заробітної плати за просту, некваліфіковану працю, нижче якого не може провадитися оплата за виконану працівником місячну, годинну норму праці (обсяг робіт). До мінімальної заробітної плати також включаються доплати, надбавки, премії. В доплати не входять: виплати за роботу в понаднормований час, у важких або шкідливих умовах, з особливими географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику здоров’ю тощо. Ці кошти повинні виплачуватися зверх мінімуму. Мінімальна заробітна плата є державною соціальною гарантією, обов’язковою на всій території України для підприємств усіх форм власності та господарювання.
Це виражається в тому, що працівники мають право претендувати на певний місячний рівень винагороди за працю. Цей рівень не знижується, якщо норма робочого часу і норма виробітку не виконані не з вини працівника. Неспроможність підприємства виплачувати мінімальну заробітну плату всім своїм працівникам є однією з ознак банкрутства.
Величина мінімальної заробітної плати звичайно визначається на основі прожиткового мінімуму, який розраховується за нормативами задоволення мінімальних потреб у товарах і послугах з урахуванням рівня цін, і повинна відповідати йому. Якщо такої відповідності немає, то це свідчить про відставання економічного розвитку країни або про недосконалість існуючої системи розподілу, оскільки мінімальна заробітна плата - одна із складових мінімальних гарантій держави.
Відповідність мінімальної заробітної плати споживчому мінімуму можлива лише за стабільної економічної ситуації і певного високого рівня виробництва. В умовах кризового стану економіки мінімальний розмір оплати праці та інші соціальні виплати визначаються виходячи з реальних економічних умов.
У міру стабілізації економіки мінімальний розмір заробітної плати повинен наближуватися до рівня прожиткового мінімуму.
Мінімальна заробітна плата є основою для визначення державних тарифів у сфері оплати праці, пенсій, стипендій, допомоги та інших соціальних виплат.
У зарубіжних країнах установлення і перегляд мінімальної заробітної плати суттєво різняться. У таких країнах, як США, Франція, Іспанія, Нідерланди, мінімальна заробітна плата установлюється законодавчо; у Бельгії і Греції - на підставі загальнонаціональної угоди уряду, профспілок і підприємців; в Італії, Німеччині, Великобританії установлюються галузеві мінімуми заробітної плати, а загальнонаціональний мінімум заробітної плати відсутній.
У процесі подальшого реформування оплати праці в Україні, приведення законодавчих норм до європейських стандартів базовим питанням під час укладення генеральної угоди має стати встановлення мінімальної годинної заробітної плати. Мінімальна годинна заробітна плата - це гарантована мінімальна винагорода, обчислена у грошовому виразі, яку власник або уповноважений орган виплачує працівникові за виконану ним годинну норму. Ураховуючи, що місячна мінімальна заробітна плата не може бути меншою за встановлений законодавством розмір, годинна мінімальна заробітна плата не є похідною місячної заробітної плати.
Установлення годинної мінімальної заробітної плати не повинно скасовувати норму місячної мінімальної заробітної плати, оскільки в умовах наявності прихованого безробіття запровадження годинної мінімальної заробітної плати може спричинити збільшення часткового безробіття й зменшення доходів населення [2, с. 152-153].
Фонд оплати праці є важливою складовою фонду споживання.
До складу фонду оплати праці і фонду споживання не входять авторські гонорари, винагороди за відкриття, винаходи та раціоналізаторські пропозиції, допомога по соціальному страхуванню, підйомні та виплати на відрядження та інші видатки.
Оплату праці статистика вивчає за двома аспектами: як елемент затрат, які пов'язані з виготовленням продукції, і як характеристика добробуту робітників виробничих підприємств.
Оплата праці - це один з найважливіших інструментів стимулювання зростання продуктивності праці, обсягу продукції, поліпшення її якості [3, с. 446].
Для глибшого вивчення структури фондів оплати праці залежно від елементів виплат виділяють годинний, денний та річний (квартальний, місячний) фонди. Причому годинний та денний фонди визначаються тільки для категорії робітників на підставі внутрішньовиробничого обліку, оскільки статистична звітність не містить необхідної для цього інформації.
Фонд годинної оплати праці - це сума грошових коштів, нарахованих у звітному періоді за фактично відпрацьовані людино-години в умовах нормальної тривалості зміни. Жодні виплати за невідпрацьований час до складу цього фонду не включаються. Основні складові частини фонду годинної оплати: оплата за відрядними розцінками, тарифними ставками, окладами або за середнім заробітком; грошові премії; надбавки і доплати до тарифних ставок та окладів та ін.
Фонд денної оплати охоплює виплати за відпрацьовані людино-дні. Він складається з годинного фонду та оплати людино-годин, не відпрацьованих протягом робочого дня (оплата внутрішньозмінних простоїв не з вини робітника, оплата перерв у роботі у випадках, передбачених законодавством, оплата пільгових годин підлітків, доплата за роботу в понаднормовий час тощо). Як і годинний фонд, фонд денної оплати обчислюється за рік, квартал, місяць.
Фонд річної (квартальної, місячної) оплати охоплює всі суми заробітної плати, нарахованої працівникам у звітному періоді. Він складається з денного фонду та виплат за невідпрацьовані людино-дні з фонду оплати праці (оплата щорічних відпусток, цілоденних простоїв, днів виконання державних і громадських обов’язків; виплата вихідної грошової допомоги та ін.). Фонд річної (квартальної, місячної) оплати розраховується для всіх категорій працівників.
До складу фонду оплати праці робітників належать:
Повний (місячний) фонд оплати праці;
Денний фонд оплати праці (доплати до повного (місячного) фонду оплати праці);
Годинний фонд оплати праці (доплати до годинного фонду оплати праці);
Фонд, нарахований за відрядними розцінками;
Фонд, нарахований за тарифними ставками;
Фонд, нарахований за штатно-посадовою системою.
Тарифний фонд оплати праці включає в себе нараховану заробітну плату робітникам-відрядникам і погодинникам за відрядними розцінками, тарифними ставками і штатно-посадовими окладами.
Між розглянутими фондами існує певний зв'язок, який ілюструє така система:
Fд = Fг×K1 (1.1)
Fм = Fд×K2 (1.2)
де Fг - фонд оплати праці годинний,
Fд - фонд оплати праці денний,
Fм - фонд оплати праці місячний,
К1 - коефіцієнт доплат до денного фонду оплати праці, який визначається діленням денного фонду на годинний (К1= Fд/ Fг);
К2 - коефіцієнт доплат до місячного фонду (К2= Fм/ Fд).
При вивченні структури фонду заробітної плати робітників предметом аналізу статистичних даних є ступінь поширеності форм і систем оплати праці.Основними формами оплати праці на підприємствах матеріального виробництва є відрядна і погодинна. Ці форми у свою чергу можуть бути представлені у виді визначених систем заробітної плати. Так відрядна форма оплати праці підрозділяється на пряму відрядну, відрядно-преміальну, відрядно-прогресивну, непрямо-відрядну, акордну системи. Погодинна форма оплати праці виступає у виді простої погодинної і почасово-преміальної системи оплати праці. У середині 80-х років широке визнання і розвиток одержала бригадна форма організації праці в промисловості, будівництві й інших галузях, форма, що стимулювала не тільки зріст продуктивності праці, але і поліпшення якісних економічних показників якось: зниження працезатрат, економії сировини і матеріалів на основі використання методів господарського розрахунку. Тому в статистичних збірниках, у звітних даних підприємств діяльність таких бригад стала предметом глибокого статистичного висвітлення й економічного аналізу. При вивченні бригадної організації праці використовуються дані статистичної звітності про кількість бригад і чисельності робітників у них, оплачуваних по почасово-преміальної, також по прямій відрядній і відрядно-преміальній системах, оплачуваним по єдиному наказу і по індивідуальних відрядних розцінках.
Норми і гарантії в оплаті праці, передбачені Кодексом законів про працю, Законом України "Про оплату праці" та іншими актами законодавства України, є мінімальними державними гарантіями.
Реформування заробітної плати в Україні потребує комплексного підходу, спрямованого на забезпечення випереджаючого розвитку національного ринку, зростання доходів та платоспроможного попиту населення, впорядкування регулюючої функції мінімальної заробітної плати, подальше послаблення податкового навантаження на фонд оплати праці, ліквідацію не виправданої міжгалузевої та міжрегіональної диференціації в оплаті праці, посилення стимулюючої функції заробітної плати тощо [4, с.423].
Аналіз виконання плану по фонду заробітної плати.
До 1990 р. при аналізі використання фонду заробітної плати передусім зіставляли фактично нарахований фонд з плановим, що дозволяло виявити його економію чи перевитрати. Визначалася абсолютна і відносна економія (перевитрата) по фонду заробітної плати робітників основної діяльності (з врахуванням рівня виконання плану по обсягу виробництва).
Статистичні показники величини фондів годинної, денної і місячної заробітної плати у взаємному зв'язку із показниками витрат праці в людино-годинах, людино-днях і людино-місяцях (середньоспискова чисельність) використовуються для розрахунку середньої заробітної плати робітників, що служать і інших категорій персоналу. Середня годинна заробітна плата одного робітника визначається розподілом годинного фонду заробітної плати на число відпрацьованих людино-годин. Ця величина характеризує рівень оплати однієї людино-години фактичної роботи. Розмір середньої годинної заробітної плати знаходиться в прямій пропорційній залежності від кількості і якості праці робітника. Середня денна заробітна плата одного робітника визначається розподілом денного фонду заробітної плати на число відпрацьованих людино-днів. Вона характеризує рівень оплати одного людини-дня фактичної роботи. Величина середньої денної заробітної плати залежить від середньої годинної заробітної плати, тривалості робочого дня і від величини доплат усередині робочого дня, не зв'язаних з відпрацьованими людино-годинами.
Середня місячна заробітна плата одного робітника визначається розподілом місячного фонду заробітної плати на середньоспискове число робітників за місяць. Цим числом характеризується рівень оплати одного робітника за місяць. Розмір середньої місячної заробітної плати залежить від середньої денної заробітної плати, тривалості робочого місяця і від величини доплат, не зв'язаних з відпрацьованими людино-днями. Середня місячна зарплата розраховується не тільки для робітників, але і для інших категорій і груп працівників, а також для всього персоналу підприємства, заснування, організації, галузі і народного господарства в цілому. Середня місячна заробітна плата може бути розрахована як середня місячна в році, тоді вона являє собою 1/12 середньої річної заробітної плати. Усі показники середньої заробітної плати використовуються в статистичному аналізі, де кожному відведене відповідне місце й особлива роль.
Показник по фонду заробітної плати відносився до числа директивних, тобто доводився організації вищестоящою структурою, тому і постійно здійснювався контроль за його використанням. Установами Держбанку здійснювали контроль за витраченням планового фонду заробітної плати працівників основної діяльності.
За перші два місяці кварталу кошти на заробітну плату ними видавались в розмірі фактично нарахованої суми, проте не вище затвердженого квартального фонду. Кінцевий розрахунок за квартал проводився з урахуванням квартального плану.
За тих умов підрядним організаціям дозволялося використовувати одержану відносну економію фонду на виплату заробітної плати і премій у наступних кварталах, а невикористаний залишок перераховувався у фонд матеріального заохочення.
Водночас перевитрати по фонду заробітної плати повинні були компенсуватися.
Відносна економія (перевитрати) фонду заробітної плати персоналу основної діяльності може розраховуватись:
(1.3)
де Е(П) - економія чи перевитрати фонду заробітної плати;
F1, Fп - відповідно фактичний і плановий фонди заробітної плани;
TП1, ТПп - процент виконання плану за показником продукції, що прийнята при плануванні продуктивності праці;
К - диференційований знижувальний коефіцієнт.
Останній встановлюється у певному розмірі для окремих галузей народного господарства (від 0.4 до 0.1).
При плануванні підприємствами і об'єднаннями розміру фонду оплати праці на наступний рік, він визначається, виходячи з величини в базовому році як у цілому, так і в розрізі категорій персоналу основної діяльності. Зіставляючи фактичний фонд заробітної плати з встановленим, визначають абсолютний показник його економії чи перевитрати. Відсутність необхідних даних у статистичній звітності - форма №І-ПВ, «Звіт з праці» за місяць і квартал дозволяє розрахувати згадані показники лише в річному звіті.
Фонд оплати праці ФОП прямо залежить від середнього рівня оплати праці ЗП і чисельності робітників Ч, тобто його можна виразити як ФОП=ЗП*Ч. Зазначений взаємозв'язок може бути використаний при аналізі динаміки фонду оплати праці та фонду споживання. Визначають вплив кожного з двох вказаних факторів на загальну зміну фонду оплату праці як загалом, так і за категоріями робітників.
Приріст ФОП можна розглядати як взаємодію двох факторів.
ФОП = ФОП1 - ФОП0 (1.4)
ФОП = ФОПЧ + ФОПЗП (1.5)
За допомогою формули можна розрахувати вплив зміни чисельності робітників та середньої заробітної плати на фонд оплати праці наступним чином:
ФОПЧ = Ч* ЗП1 = (Ч1 – Ч0) * ЗП1 (1.6)
ФОПЗП = ЗП* Ч0 =(ЗП1 – ЗП0) *Ч0 (1.7)
Сумарний вплив двох факторів – чисельності та середньої заробітної плати на зміну результуючого показника ФОП повинен дорівнювати абсолютному відхиленню по результуючому показнику - ФОП.
Дію кожного з цих двох факторів на зміну ФОП можна деталізувати з врахуванням відповідних причин і факторів, які безпосередньо здійснюють вплив на фактори першого порядку, а саме: чисельність та середня заробітна плата.
Фонд оплати праці можна обчислити виходячи з кількості відпрацьованих людино-годин та виплат за кожну відпрацьовану людино-годину:
ФОП = Nл-год. *Вл.-год. (1.8)
Nл.-год. – кількість відпрацьованих люд.-год.
Вл.-год. – виплати з фонду за кожну відпрацьовану люд.-год.
1 люд.-година – це праця 1 людини протягом 1 години.
Nл.-год. = R*N*T (1.9)
де R – чисельність працівників;
N – кількість відпрацьованих днів;
T – кількість відпрацьованих годин.
Використовуючи метод різниць (метод ланцюгових підстановок), можна визначити ці показники по промислово-виробничому і по персоналу загалом.
Аналіз виконання плану використання фонду заробітної плати здійснюється за такими напрямами:
- вивчення використання фондів заробітної плати й установлення причин відхилення фактично витрачених фондів заробітної плати від планової величини;
- зіставлення темпів зростання заробітної плати працівника з темпами підвищення його продуктивності праці, виявлення причин відхилення середньої заробітної плати від планових показників;
- розроблення заходів щодо поліпшення використання фонду заробітної плати окремих категорій працівників.
Під час аналізу витрачання фонду заробітної плати необхідно вивчити вплив асортиментних зрушень у виробничій програмі. Зміни планового асортименту впливають на витрати заробітної плати. Якщо підприємство виконує план, випускаючи менш трудомістку продукцію, то в цьому разі зменшуються витрати на заробітну плату, якщо ж підприємство виконує план, збільшивши випуск трудомісткої продукції - вони збільшуються. Так само впливають на зміну (зменшення або збільшення) витрачання фонду заробітної плати зміни обсягу кооперованих поставок. Зменшення обсягу кооперованих поставок збільшує витрати праці, а отже, і витрати на заробітну плату, і навпаки.
Перевитрата фонду заробітної плати свідчить про певні вади в існуючій організації виробництва і праці, в маркетинговій діяльності. Тому необхідно з’ясувати причини і накреслити конкретні заходи щодо їх усунення.
Важливою частиною аналізу витрачання фонду заробітної плати підприємства є аналіз співвідношення темпів зростання середньої заробітної плати і продуктивності праці. Однією з умов зниження витрат заробітної плати на виробництво продукції, зниження її собівартості і збільшення внутрішніх нагромаджень є випереджаюче зростання продуктивності праці порівняно з підвищенням середньої заробітної плати. Недотримання цієї умови неминуче викликає зростання собівартості продукції через перевитрати фондів заробітної плати [2, с. 272-273].
1.2. Аналіз динаміки середньої заробітної плати за факторами. Розрахунок індексів середньої заробітної плати. Взаємозв'язок динаміки середньої плати, загальних витрат праці і фонду заробітної плати.
Аналіз динаміки середньої заробітної плати за факторами.
Для аналізу динаміки середньої заробітної плати використовуються середні темпи росту, індивідуальні та загальні індекси заробітної плати, система індексів середніх величин.
Так, середній темп росту номінальної або реальної заробітної плати обчислюється за певний період (квартал, півріччя, рік) за формулою:
(1.10)
де Кі – темп росту заробітної плати за і-й період.
Індекс реальної заробітної плати розраховується за формулою:
(1.11)
де - середній темп росту номінальної заробітної плати,
- середній темп росту цін на споживчі товари ( індекс інфляції).
Для окремого підприємства індивідуальний індекс середньої заробітної плати розраховується за формулою:
або , (1.12)
де З0, З1 – середня заробітна плата відповідно в базовому і звітному періодах; - індивідуальний індекс фонду заробітної плати за певний період; - індивідуальний індекс середньо облікової чисельності робітників за певний період.
Індекс показує, на скільки процентів змінилась середня заробітна плата на даному підприємстві у звітному періоді в зрівнянні з базисним.
Загальний індекс середньої заробітної плати для ряду підприємств, індекси змінного і постійного складу, структурних зрушень будуть розглянуті нижче.
Діаграма 2.
Отже, до факторів аналізу динаміки середньої заробітної плати належать:
1. Зміна чисельності працівників торговельного підприємства.
2. Зміна рівня середньої заробітної плати.
3. Зміна рівня заробітної плати (в реальних цінах).
4. Інфляція.
5. Зміни в складі персоналу підприємства.
Вплив перших чотирьох факторів 1-4 може бути оцінений кількісно за допомогою методу ланцюгових підстановок або індексного методу.
Для визначення впливу факторів 1-2 використовується модель:
(1.13)
для оцінки впливу наступних факторів модель приймає вигляд:
(1.14)
де чп - середньоспискова чисельність персоналу;
ЗПсерф - фактичний рівень середньої заробітної плати;
ЗПсерр - реальний рівень середньої заробітної плати (приведеної до порівняльних цін).
Іц - індекс зміни цін на товари та послуги.
Оцінка впливу змін у складі персоналу підприємства здійснюється методом відсоткових чисел, виходячи з визначення питомої ваги окремих категорій персоналу та рівня оплати їх праці в звітному та порівняльному періодах.
Перелік факторів, що оцінюються, може бути значно розширений за рахунок використання методів регресивно-корелятивного аналізу. Так, є доцільною побудова та визначення параметрів моделі взаємозв'язку розміру фонду оплати праці з обсягом товарообігу, доходів, прибутку підприємства, зміною кількості покупців, обсягом торговельної площі та кількості робочих місць тощо.
При аналізі оплати праці важливе значення має вивчення диференціації працівників за рівнем їх заробітної плати. Статистична звітність, що надходить в органи державної статистики, має відповідну інформацію, яка забезпечує відображення зміни у рівні оплати праці всіх категорій працівників галузей народного господарства.
Більш глибоке вивчення диференціації оплати праці дає одноразовий облік. Під диференціацією оплати праці розуміють різницю між рівнями заробітної плати ...