Подякувати Студентському архіву довільною сумою
Admin
26.02.2023 12:38
Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!
Інформація про навчальний заклад
ВУЗ:
Інші
Інститут:
Не вказано
Факультет:
Не вказано
Кафедра:
Не вказано
Інформація про роботу
Рік:
2025
Тип роботи:
Курсова робота
Предмет:
Інші
Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):
Міністерство освіти та науки України
Національний університет водного господарства та природокористування
Кафедра обліку і аудиту
КУРСОВА РОБОТА
з курсу ,,Статистика”
на тему:
,,Статистика національного доходу України”
З м і с т
Вступ …………………………………………………………………..……………
1. Статистика національного доходу України ……………………………………
2. Кореляційне дослідження……………………………………………………….
3.Типологічний розрахунок:
3.1 Зведення і групування статистичних даних……………………….
3.2 Ряди розподілу……………………………………………………….
3.3 Ряди динаміки………………………………………………………..
Індекси……………………………………………………………….
Висновки…………………………………………………………………………….
Список використаної літератури ………………………………………………….
Додатки…………………………………………………………………………..…..
Вступ
Слово „статистика” (від лат. status – стан речей) означає кількісний облік масових, насамперед соціально економічних, явищ і процесів.
В сучасному розумінні термін „статистика” має кілька значень:
це дані про масові процеси та явища, які відбуваються в суспільно-економічному житті країни;
це діяльність системи статистичних органів, установ, організацій щодо збирання, обробки даних, які характеризують масові соціально-економічні явища і процеси;
це наука, яка має свій предмет і метод.
Статистика, як наука складається з 3 частин:
загальна теорія статистики (розглядає основні категорії, методи, поняття, прийоми статистичних досліджень);
соціально-економічна статистика (вивчає макроекономічні показники держави або регіональних рівнів, досліджує соціальні умови, характер праці, рівень життя, доходи і споживання населенням матеріальних благ);
галузева статистика (розглядає особливості системи статистичних показників кожної галузі).
Предметом статистики, як науки, є кількісна сторона масових явищ і процесів у нерозривному зв’язку з їх якісним змістом.
Основними завданнями статистики є:
збір, обробка і надання сучасної необхідної інформації про явища і процеси;
зведення, групування та обчислення абсолютних, відносних та середніх показників;
розробка системи статистичних показників, статистичних даних та статистичної інформації;
виявлення резервів, покращення виробничо-господарської діяльності;
аналіз варіації, взаємозв’язків, динаміки та перевірка гіпотез.
Метою моєї курсової роботи є:
закріпити теоретичні і практичні знання, набуті в ході аудиторних занять або шляхом самостійного вивчення окремих питань курсу;
розвинути економічне мислення;
оволодіти навичками самостійного розв’язання економічних завдань та аналізу отриманих результатів для вироблення й обґрунтування господарських рішень.
При цьому вирішуються наступні завдання:
закріпити теоретичні знання з раніше вивченої дисципліни „Вища математика” та засвоїти основні поняття та терміни з дисципліни „Статистика”;
оцінити можливості практичного застосування набутих теоретичних знань для розв’язання конкретних економічних задач;
оволодіти методами систематизації даних та обчислення узагальнюючих статистичних показників, а також аналізу варіації;
набути вміння оцінювати ряди динаміки;
оволодіти методами дослідження кореляційного зв’язку між показниками;
закріпити знання з основних розділів статистики і соціально-економічної статистики.
2. Кореляційне дослідження
Методику кореляційного дослідження розглянемо на прикладі залежності обсягу чистого заощадження від валового наявного доходу. Для визначення залежності між названими показниками скористаємось рівнянням прямої:
,
де - вирівняне значення обсягу чистого заощадження
х – валовий наявний доход;
а0, а1 – шукані параметри.
Для спрощення розрахунків складемо наступну таблицю.
Роки
Чисте заощадження,
млн.грн.
(y)
Валовий наявний доход, млн.грн.
(х)
Розрахункові дані
xy
y2
х2
1999
6,124
129,835
795,10954
37,503376
16857,127
4,45539
2000
11,673
169,878
1982,9858
136,25892
28858,534
12,656985
2001
17,945
208,592
3743,1834
322,02302
43510,622
20,586375
2002
26,472
232,957
6166,8377
700,76678
54268,963
25,576807
2003
35,445
275,954
9781,1895
1256,348
76150,61
34,38344
Разом
97,659
1017,216
22469,305
2452,9
219645,85
97,658997
Середні
19,5318
203,4432
4493,861
490,58
43929,17
19,531799
Параметри рівняння зв’язку визначимо способом найменших квадратів найденої системи двох рівнянь з двома невідомими.
;
Підставимо відповідні значення:
;
Позбудемося коефіцієнта біля а0;
;
Віднімемо від нижнього рівняння верхнє рівняння;
;
Тоді підставивши а1 в одне з рівнянь отримаємо а0.
;
Визначимо параметри:
-22,137374; 0,2048197.
Тоді лінійне рівняння зв’язку матиме вигляд:
;
Отже із збільшенням валового наявного доходу обсяг чистого заощадження зростає.
Послідовно підставляючи в дане рівняння значення факторної ознаки х
;
;
;
;
.
Отримаємо теоретичні значення результативної ознаки .
Графік №1
Для вимірювання тісноти зв’язку і визначення його напрямку при лінійній залежності використаємо лінійних коефіцієнт кореляції, який визначається за формулою: ;
Cкористаємося іншою формулою.
Це означає, що між обсягом валового наявного доходу та чистим заощадженням існує тісний (r1) обернений (r>0) зв’язок.
Обчислимо коефіцієнт детермінації, як коефіцієнт кореляції в квадраті:
Отже, зміна валового наявного доходу на 98% залежить від обсягу чистого заощадження.
Типологічний розрахунок.
Завдання №1
Необхідно зробити вибірку автотранспортних підприємств з таблиці 2 за номерами вказазаними в таблиці 1.
Утворена таким чином сукупність автотранспортних підприємств слугує вихідними даними для виконання завдання.
Вихідні дані:
Таблиця №4
Вибірки автопідприємств за варіантами
група 1
№ п/п
Номера автопідприємств
12
[22-37] [47-57]
Таблиця №5 Дані про автотранспортні підприємства
№ автопідприємства
Кількість вантажних автомобілів
Коефіцієнт використання вантажівок
Виробіток на 100 машинотон, т/км
1
2
3
4
22
62
80
191
23
59
63
196
24
68
72
178
25
52
68
164
26
48
66
156
27
45
60
126
28
47
62
131
29
21
61
171
30
39
78
159
31
49
71
148
32
76
70
132
33
41
64
144
34
79
70
182
35
67
62
139
36
25
61
145
37
29
69
140
47
38
78
149
48
40
71
154
49
53
70
175
50
71
64
182
51
25
70
142
52
34
62
170
53
39
61
198
54
44
69
156
55
53
72
138
56
68
61
162
57
63
66
167
В основі даних по 27 автотранспортним підприємствам (АТП) необхідно виконати:
Групування АТП за кількістю вантажних автомобілів, виділивши чотири групи з рівними інтервалами. Для кожної групи підрахувати число АТП, питому вагу групи в загальній чисельності АТП, кількість вантажних автомобілів в середньому на одне АТП, середню продуктивність та середній процент використання вантажних автомобілів. Результати групування представити у вигляді таблиці (оформленої з розрахуванням всіх правил оформлення статистичних таблиць) і проаналізувати.
Елементи: 62, 59, 68, 52, 48, 45, 47, 21, 39, 47, 76, 41, 79, 67, 25, 29, 38, 40, 53, 71, 25, 34, 39, 44, 53, 68, 63.
Найменше число 21.
Найбільше число 79.
Кількість груп n=4.
Кількість значень в групі
Групування АТП за вантажними автомобілями
Групи АТП за кількістю внтажних автомобілів
Елементи
Кількість АТП
Питома вага
В середньому на одне АТП
Cередня прод.
Середній процент викор.
1
А
Б
В
Г
Д
Е
Є
2
[21-35,5)
21, 25, 29, 25, 34
5
18,5%
27
323
768
3
[35,5-50)
48, 45, 47, 39, 47, 41, 38, 40, 39, 44
10
37,1%
43
680
1521
4
[50-64,5)
62, 59, 52, 53, 53, 63
6
22,2%
57
419
1028
5
[64,5-79].
68, 76, 79, 67, 71, 68
6
22,2%
72
399
975
6
Всього:
27
100%
199
-
-
;
Для обрахунки колонки Е використаємо дані, які наведені в таблиці №1, в колонці “Коефіцієнт використання вантажівок”.
Для обрахунки колонки Є використаємо дані, які наведені в таблиці №1, в колонці “Виробіток на 100 машинотон, т/км”.
Висновки:
Провівши групування АТП за вантажними автомобілями, я виявила що питома вага першої групи вантажівок становить 18,5%, тобто 5 АТП у групі, питома вага другої групи вантажівок становить 37,1%,тобто 10АТП у групі, а третьої і четвертої 22,2% - в цій групі знаходилось по 6 АТП. В середньому на кожне АТП першої групи припадає 27 вантажних автомобілів, другої – 43, третьої – 57, четвертої – 72. Середній процент використання вантажівок становить: у першій групі – 14,5%, у другій – 21%, у третій - 28,5%, у четвертій – 36%. Середній процент використання та середня продуктивність у перших трьох групах сильно не відрізняються на відміну від четвертою, це зумовлено ти що у четвертій групі 6 АТП.
Здійснити комбінаційний розподіл АТП за кількістю вантажних автомобілів і коефіцієнтом використання вантажних автомобілів, використовуючи результати першого групування та утворюючи чотири групи за другою ознакою. Охарактеризувати одержані групи і підгрупи рядом показників.
Елементи: 80, 63, 72, 68, 66, 60, 62, 61, 78, 71, 70, 64, 70 62, 61, 69, 78, 71, 70, 64 , 70, 62, 61, 69, 72, 61, 66
Найменше число 60.
Найбільше число 80.
Кількість груп n=4.
Кількість значень в групі
Групування АТП за коефіцієнтом використання вантажних автомобілів
Групи за коефіцієнтом використання вантажівок
Елементи
Всього:
[60-65)
63, 60, 62, 61, 64, 62, 61, 64, 62, 61, 61
11
[65-70)
68, 66, 69, 69, 66
5
[70-75)
72, 71, 70, 70, 71, 70, 70, 72
8
[75-80]
80, 78, 78
3
Всього:
27
Комбінаційний розподіл АТП за кількістю вантажних автомобілів і коефіцієнтом використання вантажних автомобілів
Групи АТП за
коефіцієнтом використання вантажівок
Групи АТП за кількістю вантажних автомобілів
Всього:
[21-35,5)
[35,5-50)
[50-64,5)
[64,5-79)
[60-65)
***
3
****
4
*
1
***
3
11
[65-70)
*
1
**
2
**
2
0
5
[70-75)
*
1
**
2
**
2
***
3
8
[75-80]
0
**
2
*
1
0
3
Всього:
5
10
6
6
27
Охарактеризувавши одержані групи і підгрупи рядом показників, необхідних для аналізу. Можна зробити такі висновки: У кожній групі в якій проводилось групування за кількістю вантажних автомобілів ситуація стабільна (майже однакова). А у групах де проводилось групування за коефіцієнтом використання можна побачити, що чим більший коефіцієнт використання вантажних автомобілів тим менша кількість АТП знаходиться в ній. Також видно, що з найбільшою кількістю АТП є група з коефіцієнтом використання від 60 до 65.
Завдання №2
За результатами типологічного групування розрахувати:
Середню кількість вантажних автомобілів для всієї сукупності і для кожної групи окремо;
Розрахункова таблиця для визначення середньої кількості
Групи АТП за кількістю внтажних автомобілів
(x)
Кількість АТП в кожній групі
(f)
Середня кількість вантажних автомобілів для кожної групи окремо
Групи АТП за кількістю внтажних автомобілів
X
XF
Fкум
[21-35,5)
5
27
[21-35,5)
29
145
5
[35,5-50)
10
43
[35,5-50)
44
440
15
[50-64,5)
6
57
[50-64,5)
58
348
21
[64,5-79].
6
72
[64,5-79].
74
444
27
Всього:
27
-
Всього:
205
1377
-
Розрахункові дані
Середня кількість вантажних автомобілів для всієї сукупності = 51 автомобіль.
; .
2) Знайдемо моду за формулою:
, модальний інтервал [35,5; 50];
;
Графік №2
Графічний спосіб визначення моди
У
10
6
5
X
21 35,5 50 64,5 80
Знайдемо медіану за допомогою формули:
, медіанний інтервал [35,5; 50);
;
Графік №3
Графічний спосіб визначення медіани
Fкум
27
21
15
13,5
5
Ме к-ть авто
21 35,5 50 64,5 79
3. Визначити показники варіації кількості вантажних автомобілів: розмах варіації, середнє лінійне і квадратичне відхилення, загальну дисперсію трьома методами, коефіцієнт осциляції, квадратичний коефіцієнт варіації; групові дисперсії виробітку на 100 машинотон та середню з групових дисперсій, між групову і загальну дисперсії за цією ж ознакою та за правилом складання дисперсій перевірити рівність суми середньої з групових і міжгрупової дисперсій загальній; коефіцієнт детермінації, емпіричне кореляційне відношення, дисперсію долі автотранспортних підприємств. Зробити висновки.
Розрахункова таблиця для розрахунку показників кореляції
Групи АТП за кількістю внтажних автомобілів
(x)
Кількість АТП в кожній групі
(f)
Розрахункові дані
X
XF
[21-35,5)
5
29
145
-22
110
484
2420
-53240
1171280
[35,5-50)
10
44
440
-7
70
49
490
-3430
24010
[50-64,5)
6
58
348
7
42
49
294
2058
14406
[64,5-79].
6
74
444
26
138
529
3174
73002
1679046
Всього:
27
205
1377
1
360
1111
6378
18390
2888742
Розраховуємо показники варіації:
3.1. Розмах варіації
3.2. Середнє лінійне відхилення
Розрахункові дані для розрахунку показників кореляції.
Групи АТП за кількістю внтажних автомобілів
(x)
Кількість АТП в кожній групі
(f)
X
XF
Х2
X2F
[21-35,5)
5
29
145
841
4205
[35,5-50)
10
44
440
1936
19360
[50-64,5)
6
58
348
3364
20184
[64,5-79].
6
74
444
5476
32856
Всього:
27
205
1377
11617
76605
3.3. Визначимо загальну дисперсію трьома методами:
3.3.1. Як квадрат відхилення:
3.3.2. Як різницю квадратів
3.3.3. Методом моментів
A=51; I=15.
;
;
.
А – середина інтервалу (варіанта), якій відповідає найбільша частота, і – величина інтервалу.
3.4. Середнє квадратичне відхилення
Висновок: Оскільки і мають невеликі значення і між собою особливо не розрізняються. Можна зробити висновок, що статистична сукупність однорідна.
3.5. Коефіцієнт осциляції
;
;
;
.
Оскільки АS>0 можна зробити висновок, що ми маємо правосторонню асиметрію.
3.6. Квадратичний крефіцієнт варіації
.
h=(198-126)/4
Групи за
кількістю АТП
Групи АТП за виробітком на 100 машинотон
Всього:
[126-144)
[144-162)
[162-180)
[180-198)
[21-35,5)
**
2
*
1
**
2
0
5
[35,5-50)
**
2
*******
7
0
*
1
10
[50-64,5)
*
1
0
***
3
**
2
6
[64,5-79]
**
2
0
**
2
**
2
6
Всього:
7
8
7
5
27
Знайдемо групові дисперсії виробітку на 1000 машинотон та середню з групових дисперсій.
Групування АТП за виробітком на 100 машинотон
Групи АТП за кількістю вантажних автомобілів
Групи за виробітком на 100 машинотон
Кількість АТП в групі
Розрахункові дані
Х
XF
[21-35,5)
[126-144)
2
135
270
-18
648
[144-162)
1
153
153
0
0
[162-180)
2
171
342
18
648
[180-198]
0
189
0
36
0
[35,5-50)
[126-144)
2
135
270
-18
648
[144-162)
7
153
1071
0
0
[162-180)
0
171
0
18
0
[180-198]
1
189
189
36
1296
[52-67)
[126-144)
1
135
135
-36
1296
[144-162)
0
153
0
-18
0
[162-180)
3
171
513
0
0
[180-198]
2
189
378
18
648
[67-82]
[126-144)
2
135
270
-30
1800
[144-162)
0
153
0
-12
0
[162-180)
2
171
342
6
72
[180-198]
2
189
378
24
1152
Разом:
-
27
2592
4311
-
8208
Розрахуємо середній виробіток на 100 машинотон для всієї сукупності за формулою середньої арифметисної зваженої:
Розрахуємо середній виробіток на 100 машинотон для кожної групи
;
;
;
.
Обчислимо внутрішньогрупові дисперсії за формулою
;
;
;
.
Середня із внутрішньогрупових дисперсій
Міжгрупова дисперсія
Обчислимо загальну дисперсію як суму дисперсій
Перевіримо результат обчисливши загальну дисперсію, як середню зважену
Обчислимо коефіцієнт детермінації
Це означає що 16% загальної дисперсії виробітку на 100 машитон обумовлена кількістю вантажних автомобілів на АТП, а решта 84% зумовлена іншими факторами.
Емпіричне кореляційне відношення обчислюється за формулою
Розрахуємо дисперсію частки АТС 3-ої груп, вона складає:
Тоді дисперсія долі АТП третьої групи розраховуємо за формулою
Висновок: Отже в цьому завданні було проведено обчислення характеристик розрахункової роботи, середніх величин, показників варіації. Отримали, що середня кількість вантажних автомобілів для всієї сукупності дорівнює 51. Центр розподілу моди і медіани. Обчислили показники варіації кількості вантажних автомобілів, розраховані всі показники в тому числі дисперсія трьома методами (236,22), квадратичний коефіцієнт варіації (30,14%), також складалася таблиця для обчислення групових дисперсій, причому найбільша із внутрішньогрупових дисперсій припадає на другу групу. Знайдено коефіцієнт детермінації (16%) і розрахували емпіричне кореляційне відношення (0,4), а також дисперсію долі автотранспортних підприємств третьої групи (47).
Завдання №3
Варіант 13
Вихідні дані
Таблиця №13
Виробництво продовольчих товарів в Україні, кг
№
Вид продукції
1999
2000
2001
2002
2003
13
Горошок
3,4
3,5
3,0
2,9
2,3
А) Розрахуйте для ряжу динаміки, який відповідає вашому варіанту:
Середнє значення рівня ряду
За ланцюговою та базисною схемою аналітичні показники ряду динаміки: абсолютні прирости, коефіцієнт зростання, темпи зростання, темпи приросту, абсолютні значення одного проценту приросту;
Середні узагальнюючі показники ряду динаміки: середній абсолютний приріст, середній коефіцієнт і темп зростання, середній темп приросту, середнє абсолютне значення одного проценту приросту.
За результатами розрахунку зробіть висновки. Зобразіть динамічний ряд графічно.
Б) Вибір варіанту здійснюється у відповідності з номером студента у списку групи.
На основі даних підприємств про витрати на рекламу за три роки базовий, минулий, звітний) поквартально проведіть аналіз сезонних коливань витрат на рекламу, використовуючи метод середньої арифметичної, метод плинної середньої і метод аналітичного вирівнювання. Розрахуйте показники сезонної хвилі та зобразіть її графічно. Обчисліть показники варіації сезонної хвилі.
Розв’язання:
Таблиця №14
Розрахункова таблиця для обрахунку показників виробництва продовольчих товарів в Україні, кг
Показники
n-4
n-3
n-2
n-1
N
Виробництво горошку, кг
3,4
3,5
3,0
2,9
2,3
Абсолютний приріст - ланцюгова схема
() - базисна схема
-
0,1
-3,5
-0,1
-0,6
-
0,1
0,5
0,6
1,2
Коефіцієнт зростання - ланцюгова схема
(k) - базисна схема
-
1,029
0,857
0,967
0,793
-
1,029
0,882
0,853
0,676
Темп зростання (Т) - ланцюгова схема
- базисна схема
-
102,9
85,7
96,7
79,3
-
102,9
88,2
85,3
67,6
Темп приросту () - ланцюгова схема
- базисна схема
-
2,9
-14,3
3,3
20,7
-
2,9
11,8
14,7
32,4
Абсолютне значення 1% приросту (А1%)
0,034
0,035
0,03
0,029
-
(ланцюгове); (базисне) ; (ланцюгова); (базисна); ; ; .
Розрахуємо для даного рівня динаміки:
1.Середнє значення рівня ряду;
;
2.За ланцюговою та базисною схемами аналітичні показники ряду динаміки: абсолютні прирости, коефіцієнти зростання, темпи зростання, темпи приросту, аьсолютні значення одного проценту приросту (Див. Таб. №12)
3. Середні показники ряду динаміки:
3.1. Середній абсолютний приріст
;
3.2. Середній коефіцієнт зростання
3.4. Середній темп зростання
3.5. Середній темп приросту
3.3. Середнє абсолютне значення 1% приросту
.
Зобразимо динамічний ряд графічно:
Графік №4
Висновки: В резцльтаті дослідження характеристик ряду динаміки за останні 5 років ми оцінили різні показники: середній рівень ряду дорівнює 3,02; абсолютний приріст має від’ємні значення у зв’язку з спаданням показників ряду динаміки; середній абсолютний приріст 1,025.
Дослідили, що темп зростання дорівнює 45,76%, а коефіцієнт зростання 0,38. Середній темп приросту має від’ємне значення –54,24%, а середнє абсолютне значення одного процента приросту рівне 0,032. найбільший темп зростання за перший рік (102,9%).
Б) На основі даних про витрати на рекламу підприємства “ВІК” згідно свого варіанту (13) проведемо вирівнювання динамічного ряду.
Таблиця №15
Дані про витрати на рекламу підприємтсва “ВІК”.
Рік
Квартал
Витрати
Плинна середня
Ступінчата середня
Аналітичне вирівнювання
t
t2
ty
yt
Базовий
I
260
-
-
-11
121
-2860
259,1536
II
260
260,3
260,3
-9
81
-2340
259,8984
III
261
260,7
-
-7
49
-1827
260,6432
IV
261
261,3
-
-5
25
-1305
261,388
Минулий
I
262
261,7
261,7
-3
9
-786
262,1328
II
262
262,3
-
-1
1
-262
262,8776
III
263
263
-
1
1
263
263,6224
IV
264
264
264
3
9
792
264,3672
Звітний
I
265
265
-
5
25
1325
265,112
II
266
266
-
7
49
1862
265,8568
III
267
267
267
9
81
2403
266,6016
IV
268
-
-
11
121
2948
267,3464
Разом
-
3159
-
-
0
572
213
3159,01
;
; ;
Обчислимо колонку Yt
Середня арифметична за кожний рік
Метод плинної середньої полягає в тому, що середні обчислюються за збільшеними інтерваламичасу при послідовному переміщенні меж інтервалів на один крок.
і так далі.
Метод середньї ступінчастої полягає в обчислення значень середніх для всіх рівнів ряду за збільшеними інтервалами часу
і так далі.
Будуємо таблицю для визначення індексів сезонності
Таблиця №16
Визначення індексів сезонності
№ п/п
Витрати на рекламу
Витрати теоретичні
Індекс сезонності
|Ісез-1|
|Ісез-1|2
для
для Yt
1
260
259,1536
0,998
0,999
0,002
0,000004
2
260
259,8984
0,998
0,999
0,002
0,000004
3
261
260,6432
1,002
1,003
0,002
0,000004
4
261
261,388
1,002
1,003
0,002
0,000004
1
262
262,1328
0,997
0,99
0,003
0,000009
2
262
262,8776
0,997
0,99
0,003
0,000009
3
263
263,6224
1,001
1
0,001
0,000001
4
264
264,3672
1,005
1
0,005
0,000025
1
265
265,112
0,994
1
0,006
0,000036
2
266
265,8568
0,998
1
0,002
0,000004
3
267
266,6016
1,002
1
0,002
0,000004
4
268
267,3464
1,006
1
0,006
0,000036
РАЗОМ:
-
-
-
0,036
0,00014
Індекси сезонності обчислюються:
;
Знайдемо індекси сезонності для Yt
Графік №5
Графічне зображення хвилі сезонних коливань
Узагальнюючими характеристиками сезонних коливань є:
1. Амплітуда коливань
2. Середнє лінійне відхилення
3. Середнє квадратичне відхилення
4. Дисперсія сезонних коливань
5. Коефіцієнт варіації сезонних коливань
Графік №6
Вирівнювання динамічного ряду
Завдання №4
А) Варіанти 13,14
Для вибраного варіанта необхідно визначити:
Індивідуальні індекси цін, кількості проданого товару та товарообороту;
Загальний індукс фізичного обсягу реалізації;
Загальний індекс товарообороту;
Загальний індекс цін на суму економії чи перевитрат від зміни ціни;
Приріст товарообороту за рахунок зміни цін і кількості проданого товару.
Таблиця №17
Дані про реалізацію товарів
№
Назва товару
Кількісь реалізованого товару (тон)
Середньорічна Ціна за тону, тис.грн.
Базовий
Звітний
Базовий
Звітний
13
Горошок
5712
6283
5,91
6,50
14
Грудинка
1349
1484
1,55
1,70
1. Обчислимо:
1.1. Індивідуальні індукси
Ціна на горошок зросла 10%, так само як і на грудинку – 10%.
1.2. Індивідуальні індекси кількості проданого товару:
;
Обсяги продажу горошку зросли на 10%, так як і грудинки на 10%.
1.3
Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!
0%
Оголошення від адміністратора