Подякувати Студентському архіву довільною сумою
Admin
26.02.2023 12:38
Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!
Інформація про навчальний заклад
ВУЗ:
Інші
Інститут:
Не вказано
Факультет:
Не вказано
Кафедра:
Не вказано
Інформація про роботу
Рік:
2025
Тип роботи:
Курсова робота
Предмет:
Інші
Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):
Міністерство освіти та науки України
Національний університет водного господарства та природокористування
Кафедра обліку і аудиту
КУРСОВА РОБОТА
з курсу ,,Статистика”
за темою
,,Статистика національного доходу України”
З м і с т
Вступ …………………………………………………………………..……………4
1. Статистика національного доходу України ……………………………………6
2. Кореляційне дослідження……………………………………………………….15
3.Типологічний розрахунок:
3.1 Зведення і групування статистичних даних…………………………………..18
3.2 Ряди розподілу………………………………………………………………….22
3.3 Ряди динаміки…………………………………………………………………..29
Індекси………………………………………………………………………….35
Висновки…………………………………………………………………………….38
Список використаної літератури ………………………………………………….39
Додатки…………………………………………………………………………….. 40
Вступ
Слово „статистика” (від лат. status – стан речей) означає кількісний облік масових, насамперед соціально економічних, явищ і процесів.
В сучасному розумінні термін „статистика” має кілька значень:
це дані про масові процеси та явища, які відбуваються в суспільно-економічному житті країни;
це діяльність системи статистичних органів, установ, організацій щодо збирання, обробки даних, які характеризують масові соціально-економічні явища і процеси;
це наука, яка має свій предмет і метод.
Статистика, як наука складається з 3 частин:
загальна теорія статистики (розглядає основні категорії, методи, поняття, прийоми статистичних досліджень);
соціально-економічна статистика (вивчає макроекономічні показники держави або регіональних рівнів, досліджує соціальні умови, характер праці, рівень життя, доходи і споживання населенням матеріальних благ);
галузева статистика (розглядає особливості системи статистичних показників кожної галузі).
Предметом статистики, як науки, є кількісна сторона масових явищ і процесів у нерозривному зв’язку з їх якісним змістом.
Основними завданнями статистики є:
збір, обробка і надання сучасної необхідної інформації про явища і процеси;
зведення, групування та обчислення абсолютних, відносних та середніх показників;
розробка системи статистичних показників, статистичних даних та статистичної інформації;
виявлення резервів, покращення виробничо-господарської діяльності;
аналіз варіації, взаємозв’язків, динаміки та перевірка гіпотез.
Метою моєї курсової роботи є:
закріпити теоретичні і практичні знання, набуті в ході аудиторних занять або шляхом самостійного вивчення окремих питань курсу;
розвинути економічне мислення;
оволодіти навичками самостійного розв’язання економічних завдань та аналізу отриманих результатів для вироблення й обґрунтування господарських рішень.
При цьому вирішуються наступні завдання:
закріпити теоретичні знання з раніше вивченої дисципліни „Вища математика” та засвоїти основні поняття та терміни з дисципліни „Статистика”;
оцінити можливості практичного застосування набутих теоретичних знань для розв’язання конкретних економічних задач;
оволодіти методами систематизації даних та обчислення узагальнюючих статистичних показників, а також аналізу варіації;
набути вміння оцінювати ряди динаміки;
оволодіти методами дослідження кореляційного зв’язку між показниками;
закріпити знання з основних розділів статистики і соціально-економічної статистики.
1.Статистика національного доходу України
Для обчислення обсягу національного продукту економіч на наука використовує цілу низку показників, серед яких визначаль не місце займає показник валового внутрішнього продукту.
ВВП— це вартість кінцевих товарів, вироблених всередині країни (резидентами і нерезидентами) за певний період. Сюди входить вартість товарів матеріальної та нематеріальної сфери, таких як будинки і одяг, вартість послуг, скажімо, брокера і лекція економіста. Обсяги виробництва кожного такого товару і послуг оцінюють за ринковою ціною. Сума цих цін і становить ВВП.
Методика обчислення ВВП має ряд особливостей.
• ВВП складається з вартості кінцевих товарів і послуг. Напри клад, пшениця, з якої випечено хліб, є проміжним товаром. Лише вартість хліба враховують як частку ВВП, але вартість пшениці, прода ної мірошнику, і вартість борошна, проданого пекарю, не враховують.
• ВВП складається з вартості товарів і послуг, вироблених лише в процесі поточного виробництва. Отже, заново зведений і прода ний будинок включають до складу ВВП, а збудований раніше і проданий — ні. Проте комісійні, які агент з продажу нерухомого майна отримав за продаж наявних будинків, у ВВП враховуються, їх відно сять до поточних послуг.
• ВВП оцінюється за ринковими цінами.Останні включають непрямі податки — податок на продаж і акцизи, а тому ринкова ціна товарів буде не така, яку продавець матиме за товар. Чиста ціна — це ринкова ціна за вирахуванням непрямих податків. Вона становить суму чинникових витрат, тобто суму, що припадає на чинники ви робництва цього товару.
На практиці для розрахунків ВВП використовують такі методи — за витратами, за доходами і за виробництвом.
ВВП, розрахований за витратами, — це загальна сума витрат на особисте і виробниче споживання всієї маси створених за певний період благ (рис. 1)
ВВП розрахований за доходами — це сума доходів, отриманих власниками чинників виробництва, з використанням яких створено всю масу національного продукту (рис. 2).
ВВП за виробництвом показує внесок кожного виробника і на ціонального виробництва в цілому. У такому разі ВВП розраховують за доданою вартістю.
Рис. 1. Структура ВВП за витратами
Рис. 2. Структура ВВП за доходами
Додана вартість — це ринкова ціна продукції (послуг) підприємства за вирахуванням вартості сировини і мате ріалів, що куплені та витрачені на виробництво продукції або на виконання послуг
Розглянемо це на прикладі випікання хліба в Україні (табл. 1).
Додана вартість, що у нашому прикладі дорівнює 80 коп., є вар тістю кінцевого продукту. Це різниця між виручкою від продажу і вартістю проміжних матеріалів (195 - 115 = 80).
Загальна сума доданих вартостей, створених у суспільстві, являє собою ринкову вартість вироблених товарів і послуг, тоб то ВВП.
Таблиця 1
Додана вартість при випіканні хліба (коп. за хлібину)
Стадія виробництва
Виручка від продажу
Вартість проміжних матеріалів
Додана вартість (заробітна плата, прибуток)
Зерно
Борошно
Випечений хліб
Хліб, доставлений у роздрібну торгівлю
20
35
60
80
0
20
35
60
20
15
25
20
Разом
195
115
80
Усі три методи розрахунку ВВП є рівноцінними і дають однако вий результат.
Величина ВВП залежить як від обсягу виробленої продукції, так і від рівня цін. Оскільки ціни можуть зростати і падати, порівнювати обсяги ВВП можна у незмінних (постійних) цінах. У зв'язку з цим ВВП вимірюють у поточних і постійних цінах.
ВВП, визначений у поточних (фактичних) цінах, називають номінальним.
ВВП, визначений у незмінних (постійних) цінах, дістав назву реального.
Поряд із ВВП у статистиці використовують і такий показник, як валовий національний продукт (ВНП) — вартість кінцевих то варів і послуг, вироблених вітчизняними (резидентами) чинни ками виробництва за певний період.
Покажемо на прикладі, яка різниця між ВВП і ВНП. Так, доход громадянина України, який працює у Німеччині, є частиною ВНП України. Однак цей доход не є частиною ВВП, оскільки він заробля ється у Німеччині. З іншого боку, прибутки, які одержала німецька компанія від виробництва продукції в Україні, є частиною ВНП і німецької держави.
На практиці дані про обсяги ВВП і ВНП використовуються як показники кількості виробленої продукції та добробуту населення країни.
ВВП і ВНП є головними індикаторами економічного розвитку країни (табл. 2).
Таблиця 2
Динаміка ВВП у 1995-2003 pp., у відсотках
Країна
1995
1999
2003
Усі країни світу
2,4
2,8
2,9
Розвинені країни
1,9
2,3
2,2
Європейський Союз
2,4
1,6
2,3
Країни, що розвиваються
5,2
5,4
5,9
Африка
2,2
4,0
3,8
Південна та Східна Азія
7,1
6,5
6,6
Західна Азія
2,5
2,5
2,9
Китай
10,2
9,0
8,9
Східна Європа
5,4
4,7
4,9
Росія
-4,2
-3,1
-1,1
Україна
-12,2
-10,0
-3,2
У результаті падіння ВВП на душу населення Україна дуже відстає за рівнем доходів, іншими показниками життєвого рівня від країн з ринковою економікою.
Проте це не означає, що наша країна не може наздогнати за цими показниками передові країни світу. Відомо, що США знадобилося 47 років, щоб подвоїти ВВП на душу населення, Японії — 33, Індо незії — 17, Південній Кореї — 10 років.
Національний доход, та його розподіл. НД на макрорівні це сума (V+m) новоствореної вартості по всіх галузях економіки.
НД=ВНП-А – НП,
НД=ЧНП-НП
НП – це непрямі податки.
Якщо розглянути НД з позиції ВНП, то НД = W+R+P+i
Категоріями розподілу НД є:
1. особистий дохід,
2. післяподатковий дохід(дохід у розпорядженні).
Особистий доход:
ОД = НД – ВСС – ППК – НПр + Т;
ВСС – виплати на соціальне страхування;
ППК – податок на прибуток корпорацій;
НПр – нерозділений прибуток;
Т – трансфертні платежі.
Доход кінцевого використання(доход у розпорядженні);
а) ДІ = ОД – ТІНД;
ТІНД – податки на особистий доход (індивідуальні).
б) ДІ = С + S;
С – споживчі видатки;
S – заощадження.
При характеристиці споживання визначають подоходну функцію споживання, яка показує, з яких джерел надходять кошти для формування доходу громадянина.
Подоходна функція споживання:
Y = f( UL + UK + UW – T );
Y – доход;
UL – доход від праці;
UK – доход від капіталу;
UW – доход від власності;
Т – податки.
Обсяги національного доходу розраховують у поточних цінах різними методами: виробничим (реальним), розподільчим (особистим) і методом кінцевого використання.
Виробничий метод. За цим методом обсяг національного доходу визначають на стадії його виробництва. По кожній з галузей матеріального виробництва від вартості валової продукції віднімають вартість матеріальних виробничих витрат і дістають чисту продукцію. Сума чистої продукції всіх галузей матеріального виробництва в народному господарстві дає величину чистої продукції народного господарства, тобто національний доход.
Така схема обчислення національного доходу дає можливість крім одержання його абсолютної величини розрахувати і його структуру (частку чистої продукції, створену в кожній галузі, в загальному обсязі національного доходу), а також матеріальних витрат і чистої продукції у валовій по кожній галузі матеріального виробництва. За цими даними можна визначити відмінності в структурі національного доходу і суспільного продукту.
Виробничий метод є основним при визначенні обсягу національного доходу. Його застосовують державні органи статистики і він найповніше забезпечений статистичною інформацією.
Розподільний метод. Величину національного доходу цим методом можна визначити на стадії його первинного розподілу.
Первинний розподіл національного доходу – це його розподіл там, де національний доход виробляється, тобто у галузях матеріального виробництва. Чиста продукція при цьому розподіляється на дві частини: доходи трудящих у сфері матеріального виробництва (необхідний продукт) і доходи підприємств у матеріальному виробництві (додатковий продукт).
Первинним доходом трудящих, тобто доходами, які одержують у сфері матеріального виробництва, є:
- заробітна плата робітників і службовців у галузях матеріального виробництва, а також інші види грошової або натуральної винагороди, які не включають у фонд заробітної платні (наприклад, премії і виплати з фонду матеріального заохочення, виплати на відрядження та ін.);
- грошові і натуральні доходи населення від особистого підсобного господарства. При визначенні чистої продукції ці доходи розраховують за вирахуванням матеріальних витрат.
Первинні доходи підприємств включають:
- прибуток виробничих підприємств ( з урахуванням тієї його частини, яка передається в бюджет за мінусом відчислень, передбачених для оплати праці)
- акцизний збір;
- нарахування на заробітну плату.
Підсумок перерахованих первинних доходів населення і первинних доходів підприємств являє собою величину національного доходу, одержанного розподільним методом. Іншими словами, розподільний метод визначення національного доходу полягає в підсумуванні первинних доходів фізичних і юридичних осіб. За таким методом можна також з’ясувати, як розподіляється національний доход на свої складові частини, тобто яку його частину становлять первинні доходи населення і яку частину – первинні доходи підприємств галузей матеріального виробництва.
Метод кінцевого використання. За допомогою цього методу величину національного доходу можна визначити на стадії його використання.
Після первинного розподілу національний доход піддається перерозподілу, в результаті якого розраховують доходи, які називають вторинними, або похідними.
Процес перерозподілу закінчується створенням кінцевих доходів, тобто у кінці свого руху в процесі суспільного виробництва національний доход досягає стадії кінцевого використання, де за своїм цільовим призначенням розподіляється на фонд споживання і фонд нагромадження.
Сума кінцевих доходів галузей матеріального виробництва, невиробничої сфери і населення – величина національного доходу, який використовують на споживання і нагромадження, тобто без урахування відшкодування втрат і зовнішньоторгового сальдо.
Кінцеві доходи сфери матеріального виробництва – це нагромадження за даний період, основні виробничі фонди і приріст запасів для виробництва і реалізації. Величину кінцевих доходів можна дістати як суму первинних доходів, тобто доходів по первинному розподілу, плюс сальдо перерозподілу.
Кінцеві доходи організацій, установ і підприємств невиробничої сфери – це споживані матеріальні блага за даний період і приріст основних невиробничих фондів. Оскільки первинних доходів у невиробничій сфері немає, кінцеві доходи можна отримати як сальдо перерозподілу.
Кінцеві доходи населення – це споживані населенням за даний період матеріальні блага і збільшення майна населення. Обсяг кінцевих доходів населення можна обчислити як суму доходів по первинному розподілу (первинних доходів) і сальдо перерозподілу.
При визначенні величини національного доходу, яка припадає на душу населення, треба мати на увазі, що національний доход – величина інтервальна, тобто така, яка показує обсяг національного доходу, виробленого або використаного за певний період часу, а чисельність населення – момент ний показник, який відображає чисельність населення на певний момент (певну дату).
Для того щоб при розрахунках ці показники стали зіставними, чисельність населення необхідно використовувати як середню за відповідний період (за той період, за який беруть обсяг виробленого або використаного національного доходу).
Таким чином, для того щоб визначити величину національного доходу, що припадає на душу населення, треба обсяг національного доходу за період розділити на середню чисельність населення за цей самий період. Показник цей розраховують, як правило, за рік.
Обсяг виробленого за рік національного доходу на душу населення є одним з найважливіших показників, які характеризують економічну потужність країни.
2. Кореляційне дослідження
Методику кореляційного дослідження розглянемо на прикладі залежності обсягу чистого заощадження від валового наявного доходу. Для визначення залежності між названими показниками скористаємось рівнянням прямої:
,
де - вирівняне значення обсягу чистого заощадження
х – валовий наявний доход;
а0, а1 – шукані параметри.
Для спрощення розрахунків складемо наступну таблицю.
Роки
Чисте заощадження,
млн.грн.
(y)
Валовий наявний доход, млн.грн.
(х)
Розрахункові дані
xy
y2
х2
1999
6,124
129,835
795,10954
37,503376
16857,127
4,45539
2000
11,673
169,878
1982,9858
136,25892
28858,534
12,656985
2001
17,945
208,592
3743,1834
322,02302
43510,622
20,586375
2002
26,472
232,957
6166,8377
700,76678
54268,963
25,576807
2003
35,445
275,954
9781,1895
1256,348
76150,61
34,38344
Разом
97,659
1017,216
22469,305
2452,9
219645,85
97,658997
Середні
19,5318
203,4432
4493,861
490,58
43929,17
19,531799
Параметри рівняння зв’язку визначимо способом найменших квадратів найденої системи двох рівнянь з двома невідомими.
;
Підставимо відповідні значення:
;
Позбудемося коефіцієнта біля а0;
;
Віднімемо від нижнього рівняння верхнє рівняння;
;
Тоді підставивши а1 в одне з рівнянь отримаємо а0.
;
Визначимо параметри:
-22,137374; 0,2048197.
Тоді лінійне рівняння зв’язку матиме вигляд:
;
Отже із збільшенням валового наявного доходу обсяг чистого заощадження зростає.
Послідовно підставляючи в дане рівняння значення факторної ознаки х
;
;
;
;
.
Отримаємо теоретичні значення результативної ознаки .
Графік №1
Для вимірювання тісноти зв’язку і визначення його напрямку при лінійній залежності використаємо лінійних коефіцієнт кореляції, який визначається за формулою: ;
Cкористаємося іншою формулою.
Це означає, що між обсягом валового наявного доходу та чистим заощадженням існує тісний (r1) обернений (r>0) зв’язок.
Обчислимо коефіцієнт детермінації, як коефіцієнт кореляції в квадраті:
Отже, зміна валового наявного доходу на 98% залежить від обсягу чистого заощадження.
Типологічний розрахунок.
Завдання №1
Необхідно зробити вибірку автотранспортних підприємств з таблиці 2 за номерами вказазаними в таблиці 1.
Утворена таким чином сукупність автотранспортних підприємств слугує вихідними даними для виконання завдання.
Вихідні дані:
Вибірки автопідприємств за варіантами
група 1
№ п/п
Номера автопідприємств
12
[22-37] [47-57]
Дані про автотранспортні підприємства
№ автопідприємства
Кількість вантажних автомобілів
Коефіцієнт використання вантажівок
Виробіток на 100 машинотон, т/км
1
2
3
4
22
62
80
191
23
59
63
196
24
68
72
178
25
52
68
164
26
48
66
156
27
45
60
126
28
47
62
131
29
21
61
171
30
39
78
159
31
49
71
148
32
76
70
132
33
41
64
144
34
79
70
182
35
67
62
139
36
25
61
145
37
29
69
140
47
38
78
149
48
40
71
154
49
53
70
175
50
71
64
182
51
25
70
142
52
34
62
170
53
39
61
198
54
44
69
156
55
53
72
138
56
68
61
162
57
63
66
167
В основі даних по 27 автотранспортним підприємствам (АТП) необхідно виконати:
Групування АТП за кількістю вантажних автомобілів, виділивши чотири групи з рівними інтервалами. Для кожної групи підрахувати число АТП, питому вагу групи в загальній чисельності АТП, кількість вантажних автомобілів в середньому на одне АТП, середню продуктивність та середній процент використання вантажних автомобілів. Результати групування представити у вигляді таблиці (оформленої з розрахуванням всіх правил оформлення статистичних таблиць) і проаналізувати.
Елементи: 62, 59, 68, 52, 48, 45, 47, 21, 39, 47, 76, 41, 79, 67, 25, 29, 38, 40, 53, 71, 25, 34, 39, 44, 53, 68, 63.
Найменше число 21.
Найбільше число 79.
Кількість груп n=4.
Кількість значень в групі
Групування АТП за вантажними автомобілями
Групи АТП за кількістю внтажних автомобілів
Елементи
Кількість АТП
Питома вага
В середньому на одне АТП
Cередня прод.
Середній процент викор.
1
А
Б
В
Г
Д
Е
Є
2
[21-35,5)
21, 25, 29, 25, 34
5
18,5%
27
64,6
153,6
3
[35,5-50)
48, 45, 47, 39, 47, 41, 38, 40, 39, 44
10
37,1%
43
68
152,1
4
[50-64,5)
62, 59, 52, 53, 53, 63
6
22,2%
57
69,83
171,83
5
[64,5-79].
68, 76, 79, 67, 71, 68
6
22,2%
72
66,5
162,5
6
Всього:
27
100%
199
-
-
;
Для обрахунки колонки Е використаємо дані, які наведені в таблиці №1, в колонці “Коефіцієнт використання вантажівок”.
Для обрахунки колонки Є використаємо дані, які наведені в таблиці №1, в колонці “Виробіток на 100 машинотон, т/км”.
Висновки:
Провівши групування АТП за вантажними автомобілями, я виявила що питома вага першої групи вантажівок становить 18,5%, тобто 5 АТП у групі, питома вага другої групи вантажівок становить 37,1%,тобто 10АТП у групі, а третьої і четвертої 22,2% - в цій групі знаходилось по 6 АТП. В середньому на кожне АТП першої групи припадає 27 вантажних автомобілів, другої – 43, третьої – 57, четвертої – 72. Середній процент використання вантажівок становить: у першій групі – 153,6%, у другій – 152,1%, у третій – 171,83%, у четвертій – 162,5%.
Здійснити комбінаційний розподіл АТП за кількістю вантажних автомобілів і коефіцієнтом використання вантажних автомобілів, використовуючи результати першого групування та утворюючи чотири групи за другою ознакою. Охарактеризувати одержані групи і підгрупи рядом показників.
Елементи: 80, 63, 72, 68, 66, 60, 62, 61, 78, 71, 70, 64, 70 62, 61, 69, 78, 71, 70, 64 , 70, 62, 61, 69, 72, 61, 66
Найменше число 60.
Найбільше число 80.
Кількість груп n=4.
Кількість значень в групі
Групування АТП за коефіцієнтом використання вантажних автомобілів
Групи за коефіцієнтом використання вантажівок
Елементи
Всього:
[60-65)
63, 60, 62, 61, 64, 62, 61, 64, 62, 61, 61
11
[65-70)
68, 66, 69, 69, 66
5
[70-75)
72, 71, 70, 70, 71, 70, 70, 72
8
[75-80]
80, 78, 78
3
Всього:
27
Комбінаційний розподіл АТП за кількістю вантажних автомобілів і коефіцієнтом використання вантажних автомобілів
Групи АТП за
коефіцієнтом використання вантажівок
Групи АТП за кількістю вантажних автомобілів
Всього:
[21-35,5)
[35,5-50)
[50-64,5)
[64,5-79)
[60-65)
***
3
****
4
*
1
***
3
11
[65-70)
*
1
**
2
**
2
0
5
[70-75)
*
1
**
2
**
2
***
3
8
[75-80]
0
**
2
*
1
0
3
Всього:
5
10
6
6
27
Охарактеризувавши одержані групи і підгрупи рядом показників, необхідних для аналізу. Можна зробити такі висновки: У кожній групі в якій проводилось групування за кількістю вантажних автомобілів ситуація стабільна (майже однакова). А у групах де проводилось групування за коефіцієнтом використання можна побачити, що чим більший коефіцієнт використання вантажних автомобілів тим менша кількість АТП знаходиться в ній. Також видно, що з найбільшою кількістю АТП є група з коефіцієнтом використання від 60 до 65.
Завдання №2
За результатами типологічного групування розрахувати:
Середню кількість вантажних автомобілів для всієї сукупності і для кожної групи окремо;
Розрахункова таблиця для визначення середньої кількості
Групи АТП за кількістю внтажних автомобілів
(x)
Кількість АТП в кожній групі
(f)
Середня кількість вантажних автомобілів для кожної групи окремо
Групи АТП за кількістю внтажних автомобілів
X
XF
Fкум
[21-35,5)
5
27
[21-35,5)
29
145
5
[35,5-50)
10
43
[35,5-50)
44
440
15
[50-64,5)
6
57
[50-64,5)
58
348
21
[64,5-79].
6
72
[64,5-79].
74
444
27
Всього:
27
-
Всього:
205
1377
-
Розрахункові дані
Середня кількість вантажних автомобілів для всієї сукупності = 51 автомобіль.
; .
2) Знайдемо моду за формулою:
, модальний інтервал [35,5; 50];
;
Графік №2
Графічний спосіб визначення моди
У
10
6
5
X
21 35,5 50 64,5 80
Знайдемо медіану за допомогою формули:
, медіанний інтервал [35,5; 50);
;
Графік №3
Графічний спосіб визначення медіани
Fкум
27
21
15
13,5
5
Ме к-ть авто
21 35,5 50 64,5 79
3. Визначити показники варіації кількості вантажних автомобілів: розмах варіації, середнє лінійне і квадратичне відхилення, загальну дисперсію трьома методами, коефіцієнт осциляції, квадратичний коефіцієнт варіації; групові дисперсії виробітку на 100 машинотон та середню з групових дисперсій, між групову і загальну дисперсії за цією ж ознакою та за правилом складання дисперсій перевірити рівність суми середньої з групових і міжгрупової дисперсій загальній; коефіцієнт детермінації, емпіричне кореляційне відношення, дисперсію долі автотранспортних підприємств. Зробити висновки.
Розрахункова таблиця для розрахунку показників кореляції
Групи АТП за кількістю внтажних автомобілів
(x)
Кількість АТП в кожній групі
(f)
Розрахункові дані
X
XF
[21-35,5)
5
29
145
-22
110
484
2420
-53240
1171280
[35,5-50)
10
44
440
-7
70
49
490
-3430
24010
[50-64,5)
6
58
348
7
42
49
294
2058
14406
[64,5-79].
6
74
444
26
138
529
3174
73002
1679046
Всього:
27
205
1377
1
360
1111
6378
18390
2888742
Розраховуємо показники варіації:
3.1. Розмах варіації
3.2. Середнє лінійне відхилення
Розрахункові дані для розрахунку показників кореляції.
Групи АТП за кількістю внтажних автомобілів
(x)
Кількість АТП в кожній групі
(f)
X
XF
Х2
X2F
[21-35,5)
5
29
145
841
4205
[35,5-50)
10
44
440
1936
19360
[50-64,5)
6
58
348
3364
20184
[64,5-79].
6
74
444
5476
32856
Всього:
27
205
1377
11617
76605
3.3. Визначимо загальну дисперсію трьома методами:
3.3.1. Як квадрат відхилення:
3.3.2. Як різницю квадратів
3.3.3. Методом моментів
A=51; I=15.
;
;
.
А – середина інтервалу (варіанта), якій відповідає найбільша частота, і – величина інтервалу.
3.4. Середнє квадратичне відхилення
Висновок: Оскільки і мають невеликі значення і між собою особливо не розрізняються. Можна зробити висновок, що статистична сукупність однорідна.
3.5. Коефіцієнт осциляції
;
;
;
.
Оскільки АS>0 можна зробити висновок, що ми маємо правосторонню асиметрію.
3.6. Квадратичний крефіцієнт варіації
.
h=(198-126)/4
Групи за
кількістю АТП
Групи АТП за виробітком на 100 машинотон
Всього:
[126-144)
[144-162)
[162-180)
[180-198)
[21-35,5)
**
2
*
1
**
2
0
5
[35,5-50)
**
2
*******
7
0
*
1
10
[50-64,5)
*
1
0
***
3
**
2
6
[64,5-79]
**
2
0
**
2
**
2
6
Всього:
7
8
7
5
27
Знайдемо групові дисперсії виробітку на 1000 машинотон та середню з групових дисперсій.
Групування АТП за виробітком на 100 машинотон
Групи АТП за кількістю вантажних автомобілів
Групи за виробітком на 100 машинотон
Кількість АТП в групі
Розрахункові дані
Х
XF
[21-35,5)
[126-144)
2
135
270
-18
648
[144-162)
1
153
153
0
0
[162-180)
2
171
342
18
648
[180-198]
0
189
0
36
0
[35,5-50)
[126-144)
2
135
270
-18
648
[144-162)
7
153
1071
0
0
[162-180)
0
171
0
18
0
[180-198]
1
189
189
36
1296
[52-67)
[126-144)
1
135
135
-36
1296
[144-162)
0
153
0
-18
0
[162-180)
3
171
513
0
0
[180-198]
2
189
378
18
648
[67-82]
[126-144)
2
135
270
-30
1800
[144-162)
0
153
0
-12
0
[162-180)
2
171
342
6
72
[180-198]
2
189
378
24
1152
Разом:
-
27
2592
4311
-
8208
Розрахуємо середній виробіток на 100 машинотон для всієї сукупності за формулою середньої арифметисної зваженої:
Розрахуємо середній виробіток
Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!
0%
Оголошення від адміністратора