Статистика охорони здоров’я і фізичної культури в Україні

Інформація про навчальний заклад

ВУЗ:
Національний університет водного господарства та природокористування
Інститут:
Не вказано
Факультет:
Не вказано
Кафедра:
Кафедра обліку і аудиту

Інформація про роботу

Рік:
2006
Тип роботи:
Курсова робота
Предмет:
Статистика

Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):

Міністерство освіти і науки України Національний університет водного господарства та природокористування Кафедра обліку і аудиту КУРСОВА РОБОТА з курсу „Статистика” за темою „Статистика охорони здоров’я і фізичної культури в Україні” ЗМІСТ: Вступ............................................................................................................3 Завдання на курсову роботу.............................................................5 Статистика охорони здоров’я і фізичної культури в Україні................................................................................................8 Кореляційне дослідження...............................................................17 Типологічний розрахунок. Зведення і групування статистичних даних.............................20 Ряди розподілу............................................................................22 Ряди динаміки.............................................................................28 Індекси.........................................................................................36 Висновки...................................................................................................39 Список використаної літератури............................................................40 Вступ Слово „статистика” (від лат. status – стан речей) означає кількісний облік масових, насамперед соціально економічних, явищ і процесів. В сучасному розумінні термін „статистика” має кілька значень: це дані про масові процеси та явища, які відбуваються в суспільно-економічному житті країни; це діяльність системи статистичних органів, установ, організацій щодо збирання, обробки даних, які характеризують масові соціально-економічні явища і процеси; це наука, яка має свій предмет і метод. Статистика, як наука складається з 3 частин: загальна теорія статистики (розглядає основні категорії, методи, поняття, прийоми статистичних досліджень); соціально-економічна статистика (вивчає макроекономічні показники держави або регіональних рівнів, досліджує соціальні умови, характер праці, рівень життя, доходи і споживання населенням матеріальних благ); галузева статистика (розглядає особливості системи статистичних показників кожної галузі). Предметом статистики, як науки, є кількісна сторона масових явищ і процесів у нерозривному зв’язку з їх якісним змістом. Основними завданнями статистики є: збір, обробка і надання сучасної необхідної інформації про явища і процеси; зведення, групування та обчислення абсолютних, відносних та середніх показників; розробка системи статистичних показників, статистичних даних та статистичної інформації; виявлення резервів, покращення виробничо-господарської діяльності; аналіз варіації, взаємозв’язків, динаміки та перевірка гіпотез. Метою моєї курсової роботи є: закріпити теоретичні і практичні знання, набуті в ході аудиторних занять або шляхом самостійного вивчення окремих питань курсу; розвинути економічне мислення; оволодіти навичками самостійного розв’язання економічних завдань та аналізу отриманих результатів для вироблення й обґрунтування господарських рішень. При цьому вирішуються наступні завдання: закріпити теоретичні знання з раніше вивченої дисципліни „Вища математика” та засвоїти основні поняття та терміни з дисципліни „Статистика”; оцінити можливості практичного застосування набутих теоретичних знань для розв’язання конкретних економічних задач; оволодіти методами систематизації даних та обчислення узагальнюючих статистичних показників, а також аналізу варіації; набути вміння оцінювати ряди динаміки; оволодіти методами дослідження кореляційного зв’язку між показниками; закріпити знання з основних розділів статистики і соціально-економічної статистики. 1. Завдання на курсову роботу. Завдання №1. В-16 [45-70] Дані про автотранспортні підприємства № автопідприємства Кількість вантажних автомобілів Коефіцієнт використання вантажівок Виробіток на 100 машинотон, т/км  45 76 62 163  46 65 61 152  47 38 78 149  48 40 71 154  49 53 70 175  50 71 64 182  51 25 70 142  52 34 62 170  53 39 61 198  54 44 69 156  55 53 72 138  56 68 61 162  57 63 66 167  58 70 77 124  59 29 68 145  60 33 66 140  61 39 60 159  62 28 62 148  63 75 61 132  64 65 78 144  65 35 71 182  66 56 70 139  67 24 64 132  68 28 70 138  69 71 62 162  70 72 61 167   На основі даних по автотранспортним підприємствам (АТП) необхідно виконати: Групування АТП за кількістю вантажних автомобілів, виділивши чотири групи з рівними інтервалами. Для кожної групи підрахувати число АТП, питому вагу групи в загальній чисельності АТП, кількість вантажних автомобілів в середньому на одне АТП, середню продуктивність та середній процент використання вантажних автомобілів. Результати групування представити у вигляді таблиці (оформленої з урахуванням всіх правил оформлення статистичних таблиць) і проаналізувати. Здійснити комбінаційний розподіл АТП за кількістю вантажних автомобілів і коефіцієнтом використання вантажних автомобілів, використовуючи результати першого групування та утворюючи чотири групи за другою ознакою. Охарактеризувати одержані групи і підгрупи рядом показників, необхідних для аналізу. Зробити висновки. Завдання №2. За результатами типологічного групування розрахувати: середню кількість вантажних автомобілів для всієї сукупності і для кожної групи окремо; моду і медіану за допомогою формул та графічно; показники варіації кількості вантажних автомобілів: розмах варіації, середнє лінійне і квадратичне відхилення, загальну дисперсію трьома методами; коефіцієнт осциляції, квадратичний коефіцієнт варіації; групові дисперсії виробітку на 100 машинотон та середню з групових дисперсій, міжгрупову і загальну дисперсії за цією ж ознакою та за правилом складання дисперсій перевірити рівність суми середньої з групових і міжгрупової дисперсій загальній; коефіцієнт детермінації, емпіричне кореляційне відношення, дисперсію долі автотранспортних підприємств третьої групи. Зробити висновки. Завдання №3. А. Маємо слідуючі дані про виробництво основних видів продовольчих товарів на душу населення в Україні (n – поточний рік). № Вид продукції n-4 n-3 n-2 n-1 N  26 Ковбаса „Лікарська” 1,1 1,2 1,0 0,9 0,8   Необхідно розрахувати: середнє значення рівня ряду; за ланцюговою і базисною схемами аналітичні показники ряду динаміки: абсолютні прирости, коефіцієнти зростання, темпи зростання, темпи приросту, абсолютні значення одного проценту приросту; середні узагальнюючі показники ряду динаміки: середній абсолютний приріст, середній коефіцієнт і темп зростання, середній темп приросту, середнє абсолютне значення одного проценту приросту. За результатами розрахунків зробити висновки. Зобразити динамічний ряд графічно. Б. Маємо слідуючі дані про витрати на рекламу підприємства „ВІК” (варіант №16). Період Базовий Минулий Звітний  I квартал 1012 1028 1049  II квартал 1015 1033 1055  III квартал 1019 1038 1062  IV квартал 1023 1044 1068   На основі даних про витрати на рекламу за три роки (базовий, минулий, звітний) поквартально провести аналіз сезонних коливань витрат на рекламу, використовуючи метод середньої арифметичної, метод плинної середньої і метод аналітичного вирівнювання. Розрахувати показники сезонної хвилі та зобразити її графічно. Обчислити показники варіації сезонної хвилі. Завдання №4. А. Маємо слідуючі дані про реалізацію товарів. № Назва товару Кількість реалізованого товару, тон Середньорічна ціна за тону, тис. грн.    Базовий Звітний Базовий Звітний  26 Ковбаса „Одеська” 4918 5410 5,12 5,63  27 Ковбаса „Салямі” 11150 12265 11,35 12,49   Необхідно визначити: індивідуальні індекси цін, кількості проданого товару та товарообороту; загальний індекс фізичного обсягу реалізації; загальний індекс товарообороту; загальний індекс цін та суму економії чи перевитрат від зміни ціни; приріст товарообороту за рахунок зміни цін і кількості проданого товару. Зробити висновки. Показати взаємозв’язок між обчисленими індексами. Б. Маємо слідуючі дані про підприємства. Галузь Середньорічна кількість працівників, чол. Середньорічна заробітна плата одного працівника, тис. грн.   Базовий Звітний Базовий Звітний  26 574 631 144 158  27 785 864 196 216   За даними про зміну в заробітній платі й чисельності працівників малих підприємств області визначити: на скільки процентів змінилась середньомісячна заробітна плата працівників по двох галузях народного господарства; що більшою мірою вплинуло на зміну середньої заробітної плати: зміна її рівня окремо на кожній галузі чи зміни в структурі чисельності працівників галузей. Правильність відповіді доведіть за допомогою розрахунків. 2. Статистика охорони здоров’я і фізичної культури в Україні. Однією з найважливіших умов прогресивного людського розвитку і високого рівня життя є забезпечення суспільством практичної реалізації можливостей зі збереження здоров’я населення. За визначенням Всесвітньої організації охорони здоров’я, „здоров’я – це стан повного фізичного, духовного і соціального благополуччя, а не лише відсутність хвороби або фізичних дефектів”. Стан здоров’я будь-якої людини, що не належить до складу окремих груп населення, за здоров’ям яких активно спостерігають під час профілактичних, періодичних та інших масових медичних оглядів, стає відомим, як правило, тоді коли вона вже настільки хвора, що звертається до лікаря. Тому на практиці жодних інтегральних показників стану здоров’я всього населення не існує. Для непрямого оцінювання стану здоров’я населення статистика використовує метод, заснований на спостереженні й аналізі негативних фактів, пов’язаних з істотними відхиленнями здоров’я від норми. Здоров’я населення як сукупність кількісних показників суспільного здоров’я характеризується смертністю, інвалідністю і фізичним розвитком. Основним завданням статистики здоров’я та медичного обслуговування є своєчасне одержання й аналіз даних про фізичний розвиток, захворюваність, інвалідність, смертність населення в цілому та за окремими групами, а також про розвиток і стан медичного обслуговування населення. Джерелами інформації для вирішення цих завдань є статистична звітність установ і територіальних органів управління охорони здоров’я, результати спеціальних і вибіркових обстежень. Соціальна статистика розрізняє три групи показників здоров’я населення: демографічні, медичні показники і показники суб’єктивного оцінювання стану здоров’я населенням. Основним узагальнюючим демографічним показником стану здоров’я населення, який використовується в міжнародній практиці для порівняльного аналізу здоров’я населення в різних країнах, є показник середньої тривалості майбутнього життя під час народження. Середня тривалість майбутнього життя під час народження e0 – це середня кількість років, яку можуть прожити новонароджені за умови, що протягом їхнього життя ймовірність прожити черговий рік дорівнюватиме ймовірності, що склалася на момент їхнього народження. Цей показник розраховується на підставі демографічних таблиць смертності за такою формулою: , де  – кількість осіб, які помирають у віці  років (імовірність для новонародженого прожити від x років до x+1 років);  – кількість осіб, які досягають віку відповідно x і x+1 із 100000 новонароджених; x – однорічні інтервали від 0 до w років – граничного віку життя людини . На цей показник впливає вся сукупність соціально-економічних факторів і, насамперед, умови і рівень життя населення, повнота і якість соціального обслуговування. Показник середньої тривалості майбутнього життя під час народження визначається за матеріалами перепису населення, а в інтервалах між переписами – розрахунковим шляхом для всього населення та для чоловіків і жінок. До демографічних показників стану здоров’я населення належать також абсолютні і відносні показники смертності. Відомо, що інтенсивність смертності m оцінюється відношенням річної чисельності померлих М до середньорічної чисельності населення : ; Вивчаючи динаміку смертності населення, необхідно враховувати, що приріст річної чисельності померлих пов’язаний зі зміною чисельності населення та коефіцієнта смертності: , де індексами „1” і „0” позначено показники відповідно звітного і базового періоду. Звідси випливає:   де  – приріст річної чисельності померлих за рахунок зміни відповідно середньорічної чисельності населення та коефіцієнта смертності. Крім загальних показників смертності для більш повної характеристики цього явища широко використовуються спеціальні коефіцієнти. Серед спеціальних коефіцієнтів найбільший інтерес із погляду оцінки стану здоров’я населення та впливу на нього соціально-економічних умов і рівня життя становлять коефіцієнти дитячої і материнської смертності. Дитяча і материнська смертність відіграє особливу роль у демографічному розвитку і є важливою характеристикою рівня життя населення. Серед спеціальних коефіцієнтів дитячої смертності виокремлюють такі показники: Коефіцієнт мертвонароджуваності Км.н, – характеризує ймовірність загибелі плоду під час внутрішньоутробного розвитку. Обчислюється як відношення кількості породжених мертвими Nм до загальної кількості народжених живими і мертвими:  Коефіцієнт смертності немовлят, характеризує інтенсивність смертності дітей у віці до одного року:  де М0, М1, М11 – чисельність дітей, померлих відповідно у віці до одного року з породжених у тому самому році, для якого розраховується показник; народжених у попередньому році і таких, рік народження яких невідомий; N0, N1 – чисельність народжених відповідно в тому самому році, для якого розраховується показник, і в попередньому році. Коефіцієнт дитячої смертності – характеризує смертність дітей у віці до 5 років. Розраховується аналогічно показнику смертності немовлят, тобто послідовним віднесенням чисельності мертвих у віці 0–4 роки до відповідних поколінь народжених. Важливим індикатором рівня життя та здоров’я населення є материнська смертність. Коефіцієнт материнської смертності подається відношенням чисельності померлих вагітних жінок і породіть до чисельності живо народжених дітей:  де Мж – чисельність жінок, які померли протягом року від абортів, ускладнень вагітності, родів і післяродового періоду; Nж.д – загальна чисельність живо народжених дітей у тому самому році. Вивчаючи материнську смертність, важливо встановити причини, які потягли за собою загибель матері: аборти, токсикози, кровотечі, позаматкова вагітність, сепсис тощо. Поділ (коефіцієнти) материнської смертності за її причинами в Україні в 1997 році (на 1000 дітей, народжених живими) наведено у наступній таблиці: Причина смерті Усього У тому числі    Міські поселення сільська місцевість  Усього з усіх причин 25,1 24,4 26,3  Позаматкова вагітність 2,3 1,5 3,6  Штучний медичний аборт 0,2 0,4 –  Аборти поза лікувальною установою 2,0 2,5 1,2  Кровотеча під час вагітності та пологів 4,1 3,3 5,4  Токсикоз вагітності 2,0 2,2 1,8  Сепсис під час пологів 1,6 1,8 1,2  Інші ускладнення вагітності, пологів 12,9 12,7 13,1   З-поміж показників фізичного розвитку для характеристики здоров’я найчастіше використовують такі: чисельність і частка дітей, маса яких при народженні менша за 2,5 кг, серед усіх народжених дітей; чисельність і частка дітей певного віку, які мають малу масу або низький зріст порівняно з нормальними значеннями; частка дорослого населення, яке має недостатню або надлишкову масу тіла. Ці частки визначають згідно з поділом населення залежно від індексу маси тіла. Індекс маси тіла людини Іm визначається як відношення маси її тіла Р у кілограмах до квадрата зросту L у метрах:  Поділ населення віком від 18 років і старшого залежно від індексу маси тіла наведено у наступній таблиці: Місце проживання населення Частка, % населення з індексом маси тіла   меншим за 18 18-20 20-27 27-30 понад 30  Україна в цілому 1,4 4,7 65,4 16,7 11,8  Міста: 1,5 5,1 64,6 16,9 11,9  Великі 1,6 5,8 64,3 16,8 11,5  малі 1,4 4,2 64,9 17,1 12,4  Сільська місцевість 1,2 3,8 67,2 16,3 11,5   Подана в таблиці градація індексу маси тіла має такий якісний зміст: значення індексу менш як 18 – надмірний дефіцит маси тіла, від 18 до 20 – маса нижча за норму, від 20 до 27 – нормальна маса, від 27 до 30 – маса перевищує норму, понад 30 – сильна гіпертрофія (ожиріння). На стан здоров’я населення істотно впливає доступність і рівень медичної допомоги, яку надає йому система охорони здоров’я. Стан і можливості системи охорони здоров’я з надання населенню медичних послуг, а також користування цими послугами відбивають три групи показників: група показників, що характеризують розвиток системи охорони здоров’я та її можливості з надання медичної допомоги; група показників, що характеризують діяльність установ охорони здоров’я з надання медичних послуг населенню; група показників, що характеризують витрати суспільства на охорону здоров’я населення. Перша група містить інформацію про мережу лікувально-профілактичних установ системи охорони здоров’я та забезпеченість їх матеріально-технічними ресурсами й медичним персоналом. Відомості про мережу лікувально-профілактичних установ становлять дані про кількість лікарняних і амбулаторно-поліклінічних установ, їх склад, спеціалізацію та територіальне розміщення. Важливими характеристиками лікувальних установ є їх потужність, або пропускна здатність. Пропускна здатність стаціонарних закладів визначається їх місткістю, тобто кількістю лікарняних ліжок і показниками їх використання. Потужність амбулаторно-поліклінічних закладів визначається кількістю відвідувань за зміну. При цьому розрізняють нормативну потужність і фактичну, яка визначається як середня кількість відвідувань за певний період. Показники забезпеченості системи охорони здоров’я матеріально-технічними ресурсами (устаткуванням, медичною апаратурою, лікарськими препаратами, харчуванням, одягом тощо) характеризують можливості щодо задоволення потреб населення в медичних послугах певного обсягу та якості. На підставі даних про матеріально-технічну базу, а також про чисельність, склад і спеціалізацію медичного персоналу розраховуються різні аналітичні показники, їх відносні та середні значення. Наприклад, розглядають середню кількість лікарів на одну лікарню; середню кількість ліжок на одну лікарню і на одного лікаря; співвідношення чисельності середнього медичного персоналу і лікарів; кількість лікарняних ліжок і лікарів на 10000 населення і т. ін. Друга група показників характеризує види та обсяги медичних послуг населенню. Вона містить такі показники: середньорічну кількість звертань населення по поліклінічну допомогу (усього, у тому числі за видами медичних послуг); кількість відвідувань лікарями хворих вдома за звітний період; середньорічна чисельність госпіталізованих хворих; середня тривалість перебування хворого на лікуванні у стаціонарі. Третя група показників характеризує питому вагу витрат на охорону здоров’я у відсотках від валового внутрішнього продукту; структуру витрат за рахунок різних джерел фінансування, середні витрати на охорону здоров’я в розрахунку на душу населення і на утримання одного лікарняного ліжка тощо. Показники всіх трьох груп можуть бути отримані зі статистичної звітності установ охорони здоров’я, проте вони недостатньо інформативні щодо доступності медичних послуг для населення і їх якості. Інформацію про витрати часу на доставляння хворих до лікувально-профілактичних установ потрібного профілю, тривалість очікування на лікарську допомогу та госпіталізацію, про забезпеченість необхідними ліками, вартість платних послуг і ступінь задоволеності отриманою медичною допомогою можна дістати лише під час спеціальних вибіркових обстежень домогосподарств. Велику частину вільного часу населення витрачає на різні види відпочинку, у тому числі заняття фізкультурою і спортом, туризмом, на відпочинок у санаторно-курортних установах і т. ін. Дані, наведені у нижчезазначеній таблиці, свідчать про те, що у структурі платних послуг культури та відпочинку найбільша вага припадає на санітарно-курортні й оздоровчі послуги. Види платних послуг Сума, млн. грн. Частка, %   1995 1999 1995 1999  Послуги культури 39,2 100,7 8,1 13,0  Туристсько-екскурсійні послуги 67,9 60,6 14,0 7,8  Послуги фізичної культури і спорту 4,2 13,1 0,9 1,7  Санітарно-курортні й оздоровчі послуги 72,8 602,6 77,0 77,5  Разом 84,1 777,0 100,0 100,0   Надання послуг санаторно-курортними й оздоровчими установами аналізується на підставі даних про кількість санаторіїв та інших установ відпочинку, кількість місць у них, кількість відпочиваючих і вартість путівок. Розрізняють санаторії і пансіонати з лікуванням, у тому числі для дітей; санаторії-профілакторії; будинки та пансіонати відпочинку; бази й інші установи для відпочинку. Основним показником споживання послуг цих установ є чисельність населення, яке лікувалося та відпочивало протягом року. Джерелом інформації про фізкультурно-спортивні послуги є звітність галузевих державних органів, на які покладено реалізацію державної політики та координацію діяльності фізкультурних і спортивних організацій. Ця звітність передбачає отримання даних про мережі спортивних споруд і фізкультурно-оздоровчих центрів; їх одноразову пропускну здатність; чисельність осіб, які відвідують секції та групи за видами спорту, у клубах і групах фізкультурно-оздоровчої спрямованості, у тому числі для дітей і жінок; кількість проведених фізкультурних і спортивних заходів; фінансову діяльність і кадровий склад цих установ. Однією з поширених форм відпочинку населення є туризм, що останніми роками розвивається швидшими темпами, ніж інші види аналогічних послуг. Залежно від туристичних цілей можна виокремити два типи туризму: спортивний (зорієнтований на фізичний розвиток населення) і екскурсійний (зорієнтований на культурно-пізнавальний розвиток). Показники спортивного туризму є сенс розглядати разом із показниками з фізичної культури та спорту, показники екскурсійного туризму ближчі до показників культурної діяльності. Під туристськими ресурсами розуміють сукупність природних, оздоровчих, історичних, культурних та інших ресурсів даної території, здатних задовольнити різні запити й потреби туристів. 3. Кореляційне дослідження. Методику кореляційного дослідження розглянемо на прикладі залежності видатків на охорону здоров’я від кількості лікарняних закладів. Для визначення залежності між названими показниками скористаємось рівнянням прямої:  де Ух – вирівняне значення видатків на охорону здоров’я; х – кількість лікарняних закладів; а, b – шукані параметри. Для спрощення розрахунків складемо наступну таблицю: Роки Кількість лікарняних закладів, тис.  Видатки на охорону здоров’я, млн. грн.  Розрахункові дані          2000 3,3 4888,2 10,89 16131,06 23894499,24 4240,04  2001 3,2 6238,9 10,24 19964,48 38923873,21 6170,24  2002 3,1 7537,9 9,61 23367,49 56819936,41 8100,44  2003 3,0 9708,2 9,00 29124,60 94249147,24 10030,64  2004 2,9 12129 8,41 35174,10 147112641 11960,84  Разом 15,5 40502,2 48,15 123761,73 361000097,1 40502,2  Середні 3,1 8100,44 9,63 24752,346 72200019,42 8100,44   Параметри рівняння зв’язку визначимо способом найменших квадратів складеної системи і двох рівнянь з двома невідомими:  Підставляємо дані і розв’язуємо систему:    Тоді  Отже, лінійне рівняння зв’язку між кількістю лікарняних закладів і видатками на охорону здоров’я матиме вигляд:  Отже, зі зменшенням кількості лікарняних закладів, видатки на охорону здоров’я збільшуються (існує обернена залежність). Послідовно підставляючи в дане рівняння значення факторної ознаки х, отримаємо теоретичні значення результативної ознаки Ух.      Ці значення покажуть теоретичний розмір видатків на охорону здоров’я при даній кількості лікарняних закладів. Це зображено на даному графіку. Для вимірювання тісноти зв’язку і визначення його напрямку при лінійній залежності використаємо лінійний коефіцієнт кореляції, який визначається за формулою:    Скористаємося іншою формулою: r  Це означає, що між кількістю лікарняних закладів та видатками на охорону здоров’я існує тісний (r1) обернений (r>0) зв’язок. Обчислимо коефіцієнт детермінації, як коефіцієнт кореляції в квадраті:  Отже, зміна видатків на охорону здоров’я на 97,93% залежить від кількості лікарняних закладів. 4. Типологічний розрахунок. Завдання №1 (Зведення і групування статистичних даних) 1) Групування АТП за кількістю вантажних автомобілів: крок зміни h (за к-стю вантажних автомобілів):  Групи АТП за к-стю вантажних автомобілів Кількість вантажних автомобілів Коефіцієнт використання вантажівок Виробіток на 100 машинотон, т/км  24; 37 25, 34, 29, 33, 28, 35, 24, 28 70, 62, 68, 66, 62, 71, 64, 70 142, 170, 145, 140, 148, 182, 132, 138  37; 50 38, 40, 39, 44, 39 78, 71, 61, 69, 60 149, 154, 198, 156, 159  50; 63 53, 53, 56 70, 72, 70 175, 138, 139  63; 76 76, 65, 71, 68, 63, 70, 75, 65, 71, 72 62, 61, 64, 61, 66, 77, 61, 78, 62, 61 163, 152, 182, 162, 167, 124, 132, 144, 162, 167  число АТП для кожної групи: I - 8 II - 5 III - 3 IV -10 питома вага групи в загальній чисельності АТП: Питому вагу знайдемо за формулою: , де  – к-сть АТП в групі;  – загальна к-сть АТП. ; ; ; ; кількість вантажних автомобілів в середньому на одне АТП для кожної групи: Для обчислення скористаємось формулою середньої арифметичної простої: ; ; ; ; ; середня продуктивність для кожної групи: Для обчислення скористаємось формулою середньої арифметичної простої: ; ; ; ; ; середній процент використання використання вантажних автомобілів для кожної групи: Для обчислення скористаємось формулою середньої арифметичної простої: ; ; ; ; ; Результати групування представимо у вигляді таблиці: Групи АТП за к-стю вантажних автомобілів К-сть АТП Питома вага, % К-сть вантажних автомобілів на одне АТП Середня продуктивність Середній % використання  24; 37 8 30,77 29,5 149,63 66,63  37; 50 5 19,23 40 163,2 67,8  50; 63 3 11,54 54 150,67 70,67  63; 76 10 38,46 69,6 155,5 65,3  Разом 26 100 – – –   Висновок: Згідно групування АТП за к-стю вантажних автомобілів, ми бачимо, що найбільша к-сть автомобілів на одне АТП (69,6), а також найбільшу питому вагу (38,46) мають АТП четвертої групи [63; 76], але, разом з тим, ця група має найменший % використання (65,3); найменшу питому вагу (11,54) має третя група [50; 63), але, водночас, вона має найбільший % використання (70,67); найбільшу середню продуктивність (163,2) має друга група [37; 50); найменшу к-сть автомобілів на одне АТП (29,5) і найменшу середню продуктивність (149,63) має перша група [24; 37). 2) Комбінаційний розподіл АТП за кількістю вантажних автомобілів і коефіцієнтом використання вантажних автомобілів: Крок зміни за коефіцієнтом використання вантажних автомобілів: ; Кількість вантажних автомобілів Коефіцієнт використання вантажівок Разом   60; 64,5 64,5; 69 69; 73,5 73,5; 78   24; 37 ***3 **2 ***3 0 8  37; 50 **2 0 **2 *1 5  50; 63 0 0 ***3 0 3  63; 76 *******7 *1 0 **2 10  Разом 12 3 8 3 26   Висновок: Згідно комбінаційного розподілу, ми можемо сказати, що найбільша кількість АТП належить до четвертої групи (10) при розподілі за кількістю вантажних автомобілів; при розподілі за коефіцієнтом використання автомобілів, найбільше АТП припадає також на першу групу (9). Найменша кількість АТП припадає на третю групу (3) при кількісному розподілі, і на другу і четверту групу – по 3, при розподілі за коефіцієнтом використанням вантажних автомобілів. Завдання №2 (Ряди розподілу) 1) Середня кількість вантажних автомобілів для всієї сукупності: ; Середня кількість вантажних автомобілів для кожної групи окремо: ; ; ; ; Кількість вантажних автомобілів К-сть АТП  Розрахункові величини    Середина інтервалу     24; 37 8 30,5 244 8  37; 50 5 43,5 217,5 13  50; 63 3 56,5 169,5 16  63; 76 10 69,5 695 26  Разом 26 – 1326 –   ; Кумулятивну частоту обчислимо за формулою: ; ; ; ; ; 2) Знайдемо моду за формулою: , модальний інтервал [63; 76]; ; Знайдемо моду графічно: Знайдемо медіану за допомогою формули: , медіанний інтервал [50; 63); ; Знайдемо медіану графічно: 3) Обчислимо показники варіації к-сті вантажних автомобілів. Для зручності складемо таблицю. К-сть вантажних автомобілів К-сть АТП,  Середина інтервалу,  Розрахункові дані            24; 37 8 30,5 244 20,5 164 930,25 7442 3362  37; 50 5 43,5 217,5 7,5 37,5 1892,25 9461,25 281,25  50; 63 3 56,5 169,5 5,5 16,5 3192,25 9576,75 90,75  63; 76 10 69,5 695 18,5 185 4830,25 48302,5 3422,5  Разом 26 – 1325,5 – 403  – 74782,5 7156,5    з попередніх розрахунків;       Розмах варіації: ; Середнє лінійне відхилення: ; Середнє квадратичне відхилення: ; Загальна дисперсія: як квадрат середнього квадратичного відхилення: ; як різницю квадратів: ; ; методом моментів: ; ; ; – середина інтервалу, якому відповідає найбільша частота; ; ; ; ; ; Коефіцієнт осциляції: ; Квадратичний коефіцієнт варіації: . Визначимо
Антиботан аватар за замовчуванням

07.02.2013 19:02-

Коментарі

Ви не можете залишити коментар. Для цього, будь ласка, увійдіть або зареєструйтесь.

Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!

Маєш корисні навчальні матеріали, які припадають пилом на твоєму комп'ютері? Розрахункові, лабораторні, практичні чи контрольні роботи — завантажуй їх прямо зараз і одразу отримуй бали на свій рахунок! Заархівуй всі файли в один .zip (до 100 МБ) або завантажуй кожен файл окремо. Внесок у спільноту – це легкий спосіб допомогти іншим та отримати додаткові можливості на сайті. Твої старі роботи можуть приносити тобі нові нагороди!
Нічого не вибрано
0%

Оголошення від адміністратора

Антиботан аватар за замовчуванням

Подякувати Студентському архіву довільною сумою

Admin

26.02.2023 12:38

Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!