Подякувати Студентському архіву довільною сумою
Admin
26.02.2023 12:38
Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!
Інформація про навчальний заклад
ВУЗ:
Інші
Інститут:
Не вказано
Факультет:
Не вказано
Кафедра:
Не вказано
Інформація про роботу
Рік:
2024
Тип роботи:
Інші
Предмет:
Статистика
Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):
ЗМІСТ
ВСТУП
І.Теоретична частина
1.Статистистичний облік енергетичних ресурсів України………………..4
1.1.Електроенергетика……………………………………………………………………..4
1.2. Продукція енергетичної галузі…………………………………………………..8
1.3.Прогнозування балансів енергетичних ресурсів України…………..10
2. Статистика національного багатства України………………………………14
.2.1.Поняття, значення та завдання статистичного вивчення національного багатства………………………………………………………………………14
2.2.Статистика природних ресурсів………………………………………………….16
2.3.Статистика національного майна…………………………………………………22
ІІ.Практична частина
Завдання №1………………………………………………….………………………….…26
Завдання №2…………… ………………………………….……………………….………30
Завдання №3………………………………………………….……………..…………..…33
Завдання №4…………………………………………….…………………………………..35
ВИСНОВКИ
ЛІТЕРАТУРА
ВСТУП
Статистика як наука покликана відображати реалії суспільного життя, його проблеми, успіхи і невдачі.
Першочерговим завданням статистики є оптимізація звітності приведення обсягу інформації до потреб системи управління в умовах переходу до ринкових відносин. Впровадження замість суцільної звітності вибіркових обстежень, одноразових обліків, опитувань приведе до поглиблення аналізу. Це стосується передусім інвестиційних процесів, використання виробничого потенціалу, ресурсозбереження, збалансованості економіки, соціальної сфери, моральних і екологічних проблем. Крім того, слід розширити прогнозні функції статистики.
Об’єктом статистики є суспільство, явища і процеси суспільного життя.
Предметом є кількісні співвідношення або параметри, які виникають між суспільними явищами.
Одне із головних завдань науки полягає саме у відділенні суттєвого від несуттєвого. Піддаючи спеціальному вивченню суттєві ознаки, виділяючи показники, здібні надійно і правильно характеризувати явища, які вивчаються і їх взаємозв'язки, статистика може розкривати на масових матеріалах відповідні закономірності зміни цих явищ, закономірності їх розвитку.
Але сам процес суспільного відтворення, який проходить різні присутні йому стадії (виробництво, звернення, споживання і т.п.), відповідно характеризується системою багатьох ознак. В цьому процесі беруть участь і взаємодіють всі, розглянуті вище, суспільні підрозділи. Відповідно система об'єктивних статистичних показників народного господарства представляє собою систему об'єктивних ознак, об'єктивних показників суспільного відтворення на різних його стадіях і етапах як в цілому, так і диференційовано по основних суспільних підрозділах (суспільних, галузевих, регіональних ).
Метою цієї роботи є:
Закріпити теоретичні і практичні знання;
Розвинути економічне мислення;
Оволодіти навичками самостійного розв’язування економічних завдань
Аналіз отриманих результатів
Об’єктом цієї роботи є дослідження статистики енергетичних ресурсів України ,а також дослідження статистики національного багатства України.
Для дослідження і написання курсової роботи було опрацьовано ряд літературних джерел які допомогли зрозуміти і вивчити певні визначення та поняття. Це такі вітчизняні автори як : Вашкін П.Г., С.С. Герасименко, А.М.Єріна, Лугінін О.Є., Фомішин С.В., Уманець Т.В., Лашиленко В.І. та ін.
Теоретична частина
Статистика національного багатства України
Прискорений соціально-економічний розвиток країни нерозривно пов’язаний з рівнем розвитку всіх галузей паливно-енергетичного комплексу. Його розвиток значною мірою обумовлює темпи, масштаби та економічні показники зростання виробництва, створює необхідні умови для подальшого покращення умов праці і підвищення рівня життя людей.
Паливно-енергетичний комплекс України охоплює всі процеси видобутку і переробки палива, виробництво електроенергії, транспортування її до споживача. Основні види палива, що видобуваються в Україні, - кам’яне та буре вугілля, газ нафта, торф тощо.
Найважливішим завданням економіки на сучасному етапі є забезпечення раціонального та економного використання паливно-енергетичних ресурсів. У комплексі направлених на це технологічних, технічних і організаційних заходів важливе значення відводиться активізації економічного аналізу.
До складу паливно- енергетичного комплексу входять: вугілля, нафта, газова, торф’яна промисловість та електроенергетика.
Його мета – надійне забезпечення потреб населення та всього господарського комплексу в паливі та електроенергії. [3, 374]
1.1.Електроенергетика
Енергетичний комплекс є невід’ємною частиною народногосподарського комплексу країни. Його продукція споживається всіма суб’єктами господарювання і населення.
Електроенергетика є високомеханізованою галуззю промисловості. Високий технічний рівень обумовлює високу кваліфікацію робітників та інженеро-технічного персоналу. Таким чином, електроенергетика є провідною галуззю промисловості. Динаміка потужності електростанцій та виробництва електроенергії а Україні за 1990-2004 рр. показана у табл. 1.1 та рис. 1.1.
Таблиця 1.1. Потужність електростанцій і виробництво електроенергії в Україні за 1900 -2004рр
Роки
Всі електростанції
У ТОМУ ЧИСЛІ
гідроелектростанції
теплові
атомні
потуж ність, млн кВт
виробництво електроенер гії, млрд кВт. год
потуж ність, млн кВт
виробництво електроенергії, млрд. кВт. год
потуж ність, млн кВт
виробництво електроене ргії, млрд кВт. год
потуж ність, млн кВт
виробництво електроене ргії, млрд кВт. год
1990
55,6
298,5
4,7
10,7
37,1
211.6
13.8
76,2
1995
53,9
194,0
4,7
10.2
36.6
113.3
12.6
70.5
2000
52,8
171,4
4,7
11.5
36,3
11.8
2001
52,8
173,0
4,7
12,2
36,3 І 84.6
76,2
2002
52,8
173,0
4,8
36.2 85.9
11,8
78.0
2003
52,7
180,4
4,8
9.4
36.0
89.5
11,8
81.4
2004
52,9
182,2
4,8
11.9
35.2
12,8
Електростанції поділяють на 4 види - теплові, гідро- та атомні електростанції та ті, що використовують силу вітру й сонця.
В Україні працює 17 потужних ТЕС, 5 АЕС, 7 великих та 49 малих ГЕС.
Теплові електростанції (ТЕС). Найбільшу частку електроенергії виробляють теплові електростанції. У системі Міненерго України діє 17 теплових електростанцій (ТЕС) і міських ТЕС. Працюють також блок-станції промислових підприємств та комунальні котельні. Лише чотири ТЕС неспроможні використовувати вугілля (три використовують його частково). Всі ТЕС працюють на природному газі або мазуті.
Теплові електростанції бувають різних потужностей. До найбільших слід віднести Буштирську і Добротворську Львів ської області, Старобешівську і Слов'янську Донецької області, Ладижинську Вінницької області, Трипільську Київської області.
Загальна кількість блоків на ТЕС Міненерго України – 104, з них потужність 500-800 мВт - , потужність 2580-300 мВт – 47, потужність 175-210 мВт – 43, потужність 150 мВт – 6. Один блок 800 мВт було законсервовано у 1992р. у зв’язку з дефіцитом імпортного палива.
Таблиця 1.2.
Найбільші ТЕС України
Електростанції
Встановлена потужність мВт
Кількість та потужність блоків (шт. х мВт)
Паливо
1
2
3
4
1. Запорізька ТЕС
3600
4х300
3х800
вугілля
газ\мазут
1
2
3
4
2. Вуглегірська ТЕС
3600
4х300
3х800
вугілля\газ
мазут\газ
3. Криворізька ТЕС
2820
10х282
вугілля\газ
4. Бурштинська ТЕС
2100
12х175
5. Зміївська ТЕС
2190
4х285, 6х175
вугілля\газ
6. Старобешівська ТЕС
1750
10х175
вугілля\газ
7. Ладижинська ТЕС
1800
6х300
вугілля\газ
8. Придніпровська ТЕС
1740
4х285, 4х150
вугілля\газ
9. Трипільська ТЕС
1800
6х300
вугілля\газ, мазут
10. Луганська ТЕС
1400
8х175
вугілля\газ
11. Слов'янська ТЕС
1440
2х720
мазут\газ
12. Курахівська ТЕС
1460
6х210, 1х200
вугілля\мазут
13. Зуївська ТЕС
1200
4х300
вугілля\газ
14. Добротворська ТЕС
300
2х150
вугілля\газ
15. Київська ТЕЦ-5
500
2х250
газ\мазут
16. Київська ТЕЦ-6
500
2х250
газ\мазут
17. Київська ТЕЦ-5
250
1х250
газ\мазут
Нині загальний технічний стан теплових електростанцій Ук раїни незадовільний. Це пов'язано з тим, що впродовж деся тиліть не проводилась модернізація теплоенергетичного госпо дарства. В результаті понад 20% енергетичного устаткування зношене, а 70% втратило свій ресурс.
Застаріла технологія спалювання вугілля, мазуту і навіть га зу разом із високим рівнем спрацювання обладнання призводить до великих викидів шкідливих речовин у повітря [3, 379-382].
Гідроелектростанції (ГЕС) являються найефективнішим джере лом електроенергії. Перевага їх у тому, що собівартість вироблення на них енергії у 5-6 разів дешевша, ніж на ТЕС, а затрати праці у 15-20 разів менші.
Найкращі умови для будівництва ГЕС мають гірські річки або ж річки з високими берегами. Таких умов на рівнинних річках України майже немає. Тому перед греблями всіх збудованих гідроелектростанцій виникли штучні моря, які затопили багато сільськогосподарських угідь, а також населених пунктів (вони були перенесені в інші місця). Вода водосховищ, на відміну від річкової, застоюється, акумулює бруд та різні шкідливі відходи. Часто греблі стають на перешкоді розвитку рибного господарства. Все це значною мірою знижує економічну й екологічну доцільність ГЕС Дніпровського складу
На річці Дніпро працює 6 потужних ГЕС, використовуючи середньорічний стік 53 млрд.м3 і напір до 220 м.: Дніпровська, Кременчуцька, Канівська, Каховська, Дніпродзержинська, Київська. Одна ГАЕС – Київська – має потужність 235,5 мВт (0,44% усіх енергопотужностей). Нормою вважається частка ГАЕС близько 8% в потужності всіх ГЕС [4, 190].
Атомні електростанції у вигляді палива використовують збагачений уран. За характером використання палива вони не пов'язані з родовищами його видобування. Такі електростанції доцільно розміщувати у регіонах без достатньої наявності інших видів паливних ресурсів. В Україні діють 4 АЕС - Запорізька, Південноукраїнська у Миколаївській області, Рівненська і Хмельницька. В 2004 р. на них було вироблено 47,8% електрое нергії, або 87,0 млрд кВт. год.
У деяких країнах світу (Японія, Франція) частка електрое нергії, яка виробляється на АЕС, сягає 90% і більше. З часом в Україні будуть побудовані нові реактори і збільшиться вироб ництво електроенергії на АЕС.
Важливою для України поки-що є проблема зберігання відходів ядерного палива. Поки-що їх відправляють для захоронення до Російської Федерації, яка встановила ціну за 1 кг відходів 0,65 дол. Щорічно вартість вивезення Україною відпрацьованого палива до Російської Федерації становить 100 млн доларів за рік. Наша країна намагається забезпечити захоронення відходів ядер ного палива на своїй території. Уже ведеться будівництво сховища у 30 кілометровій зоні Чорнобильської АЕС [7, 238-245].
Висновок щодо екологічних переваг АЕС було зроблено всупереч жахливим ознакам екологічної біди, у якій опинилася Україна після Чорнобильської ядерної катастрофи. Ці ознаки проявилися повною сірою вже у 1991-1992 рр.: досягли пікових значень показники захворюваності постраждалих дітей України і Білорусії на хвороби, пов’язані з опроміненням радіонуклідами зруйнованого 4-го блока ЧЕАС.
Таблиця 1.3.
Атомні електростанції України
Назва станції
Проектна електропотужність, мВт
Рік відімкнення до мережі
Рік виведення з дії
1. Запорізька (ЗАЕС)
6000
1984
2014-2025
2. Південно-Українська (ПУАЕС)
3000
1982
2012-2019
3. Рівненська (РАЕС)
2880
1980
2010-2016
4. Хмельницька (ХАЕС)
2000
1987
2017
5. Чорнобильська (ЧАЕС)
4000
1977
1986-2011
1.2. Продукція енергетичної галузі
Продукт нафтопереробки, використовується не тільки як паливо це цінна сировина для хімічної промисловості. проте частка нафти в паливному балансі нашої країни досить висока.
Основні родовища нафти зосереджені у західних районах (Івано-Франківська та Львівська області). Вони дають майже 60% видобутку нафти в Україні. Незначні запаси цього палива є в Чернігівській, Полтавській, Сумській областях та в Криму. Нафтопереробні заводи працюють у Херсоні, Кременчуці, Лисичанську, Дрогобичі, Одесі. Вони виробляють бензин, мастила та інші нафтопродукти. Основними родовищами нафти є: Синівське Решетняківське, Бориславське, Лопушнянське, Коліївське та інші.
Видобута в Україні нафта має відносно високу собівартість, оскільки видобуток її найпрогресивнішим фонтанним способом практично припинився і в деяких регіонах для підтримування високого пластового тиску практикують закачування у контурні горизонти гарячої води, хімічних реагентів, що дає можливість збільшити видобуток нафти до 60-70%.
Основними районами видобутку нафти і газу в Україні є : Карпатська нафтогазоносна провінція, Волино-Подільська нафтогазоносна область, Дніпровсько-донецька нафтогазоносна область, Причорноморсько-Кримська нафтогазоносна провінція [4, 166].
Поки що обсяги добування нафти в Україні у межах 3,7-4,0 млн т за рік.
Найбільше нафти добувається у Сумській, Полтавській, Іва но-Франківській і Чернігівській областях.
Нафтопереробна промисловість України представлена 6 нафтопереробними заводами, а саме: Лисичанським Луганської області, Кременчуцьким Полтавської області, Херсонським, Дрогобицьким Львівської області, Одеським, Надвірнянським Івано-Франківської обл. заводами, здатними переробити за рік до 80 млн т нафти.
Таблиця 1.4.
Обсяги переробки нафти і виробництва продукції за роками
Роки
Переро блено нафти, млн т
Вироблено
бен зину, млн т
дизель ного палива,
млн т
мазуту палив ного, млн т
нафто бітуму, млн т
масла масти льні, тис. т
пара фіну, тис.т
1985 1990 1995 2000 2001 2002 2003 2004
59,9 59,0 16,9
9Д 16,1 20,2 21,9 22,0
10,0 9,2 3,0 2,1 4,0 4,7 4,4 5,0
14,6 12,7 4,3 2,7 4,8 5,8 6,3 6,3
25,5 25,6 6,6 2,7 5,3 7,2 7,9 7,8
1,5 2,5 0,6 0,2 0,3 0,2 0,3 0,4
486 517 287 142 135 149 169 194
144 120 14,3 21,4 19,0 20,6 14,9 13,9
Найважливіше завдання нафтопереробної промисловості є забезпечення зростання технічного рівня виробництва і підвищення глибини переробки до 80% і більше, а також шляхом домовленості з Російською Федерацією та за рахунок поставки нафти із інших джерел її надходження забезпечити раціональне використання виробничого потенціалу нафтопереробних підприємств.
Природний газ – найефективніше паливо. Собівартість його видобутку значно нижча, ніж вугілля. Використовують газ на виробництві (металургійна промисловість, хімічна та цементні заводи) і для комунально-побутових потреб. Газова промисловість зародилася на Прикарпатті ще перед Другою Світовою війною. В 50-х роках вона з’явилася і в східних районах. Найбільші родовища газу: Юліївське, Яблунівське, Леляківське, Тимофіївське, Шебелинське, Дашавське та ін.
На північному заході виявлено понад 2500 родовищ торфу. У вигляді брикетів він використовується як паливо. Крім того, торф – цінна сировина для виробництва таких хімічних продуктів, як ацетон, парафін, оцтова кислота тощо. Внесення торфу у грунт значно підвищує його родючість. Найбільшими родовищами є: Семерне, Морочне, Озерянське, Буч мани, Велике Болото та інші.
Найбільш розвинута галузь паливної промисловості – вугільна. Вона представлена видобутком кам’яного та бурого вугілля. Головним районом видобутку кам’яного вугілля є Донецький кам’яновугільний басейн та Львівсько-волинський кам’яновугільний басейн [4, 189-193].
Таблиця 1.5.
Видобування енергетичних матеріалів
Матеріал
2003
2004
2005
1
2
3
4
Вугілля готове, млн. т
59,8
59,4
60,4
Торф неагломерований паливний
(в умовах вологості), млн. т
0,6
0,4
0,6
1
2
3
4
Нафта сира, млн. т
2,8
3,0
3,1
Газовий конденсат, млн.. т
1,2
1,3
1,3
Газ нафтовий попутний, млрд. м3
0,7
0,8
0,9
Газ природний, млрд. м3
18,6
19,6
19,9
1.3.Прогнозування балансів енергетичних ресурсів України
Дані для формування балансу електроенергії на прогнозовані періоди ґрунтуються на результатах аналізу тенденцій до змін макроекономічних показників розвитку економіки України до 2030 р., що відображають прогнозовані тенденції розвитку економіки та ресурсної бази з урахуванням можливостей її розширення. Враховуючи певну невизначеність змін зовнішніх умов соціально-економічного розвитку країни у майбутньому, поряд із основними (базовими) прогнозними електробалансами країни, розглянуто також електричні баланси, що відповідають оптимістичному та песимістичному сценаріям соціально-економічного розвитку. Ці електробаланси окреслюють, відповідно, верхню та нижню межу можливих відхилень показників виробництва та споживання електричної енергії від базового прогнозу на перспективу до 2030 року [7, 302].
Під час розроблення прогнозів використано такі фактори та інформацію:
результати аналізу статистичної звітності;
напрями розвитку галузей економіки та окремих її секторів, в тому числі галузей паливно-енергетичного комплексу;
структура та обсяги енергозбереження;
показники, що впливають на обсяги споживання енергоресурсів (технічний рівень виробництва, витрати на екологію, поліпшення соціальних умов праці та побуту тощо).
Прогноз попиту на паливно-енергетичні ресурси виконано на основі прогнозованого збільшення обсягу виробництва ВВП і аналізу конкурентних можливостей ПЕР з урахуванням вирівнювання внутрішніх і світових цін на енергоресурси. При цьому основним завданням є оптимізація попиту на природний газ, оскільки він конкурує одночасно з електричною енергією, вугіллям, ядерним паливом та (частково) з нафтопродуктами.. Зростання ціни на природний газ до середньоєвропейського рівня призведе до зниження його конкурентоспроможності у виробництві досить широкого спектру товарної продукції та послуг в Україні. Найбільші зміни відбуватимуться під час вибору первинного енергоносія для виробництва тепла та електроенергії. Прогнозоване зростання світових цін на нафту та природний газ відбуватиметься в умовах відносно стабільних цін на вугілля та ядерне паливо, що підвищує конкурентоспроможність гідравлічних, атомних і теплових електростанцій, які працюють на вугіллі та стимулює розвиток нетрадиційних та відновлювальних джерел енергії. Тому перевага у структурі палива для виробництва енергії в Україні надаватиметься власному урану та вугіллю, що забезпечить певну стабільність паливної складової на електричну енергію та підвищить рівень енергетичної безпеки країни [7,310]. Враховуючи наведені факти, за базовим сценарієм прогнозується таке споживання основних енергоресурсів до 2030 року:
Споживання електроенергії збільшиться в 2,2 рази і перевищить за прогнозними даними 395,1 млрд.кВтг, експортні можливості зростуть до 25 млрд.кВтг;
Споживання вугільної продукції збільшиться майже в 2,2 разу – до 130,3 млн.тонн;
Споживання природного газу зменшиться майже на 36% – до 49,5 млрд. м3;
Споживання нафти для внутрішніх потреб збільшиться на третину – до 23,8 млн.тонн.
Таблиця1.6.
Прогнозний баланс електроенергії в Україні до 2030 року, млн.кВтг
Показники
2005
2010
2015
2020
2030
1
2
3
4
5
6
А.Пропозиція - всього
185236
210200
251000
307000
420100
I.I. Виробництво електроенергії-всього Темпи приросту до попереднього періоду, % у тому числі:
185236
-
210200
13,5%
251000
19,4%
307000
22,3%
420100
36,8%
1). Електростанціями загального користування у тому числі:
176592
200290
239450
294100
404600
А). ТЕС та ТЕЦ у відсотках до загального виробництва
75515 40,8%
86590 41,2%
114350 45,6%
118600 38,6%
167000 39,8%
Б). ГЕС* у відсотках до загального виробництва
12128 6,5%
10300 4,9%
11400 4,5%
12700 4,1%
14100 3,4%
В). ГАЕС у відсотках до загального виробництва
193 0,1%
2200 1,0%
3200 1,3%
3900 1,3%
4500 1,1%
Г). АЕС у відсотках до загального виробництва
88756 47,9%
101200 48,1%
110500 44,0%
158900 51,8%
219000 52,1%
2). Блок-станціями та іншими джерелами у відсотках до загального виробництва у тому числі:
8644 4,7%
9910 4,7%
11550 4,6%
12900 4,2%
15500 3,7%
А). Блок-станціями**
8593
9775
10665
11300
13400
Продовження таблиці
Б). Електростанціями на відновлюваних джерелах енергії (без врахування малих ГЕС)
51
135
885
1600
2100
у тому числі: іншими локальними джерелами
43
85
85
100
100
II. Імпорт електроенергії
0
0
0
0
0
Б. Попит - всього
185236
210200
251000
307000
420100
1
2
3
4
5
6
I. Споживання електроенергії (брутто) Темпи приросту до попереднього періоду, %
176884 -
198850 12,3%
231000 16,2%
287000 24,2%
395100 37,7%
1.1. Споживання електроенергії (нетто) Темпи приросту до попереднього періоду, % у тому числі:
151849 -
175550 15,6%
208500 18,8%
262900 26,1%
363200 38,2%
Промисловість
91793
108855
127498
144625
169825
Сільгоспспоживачі
3426
3399
4750
5938
10095
Транспорт
9235
9837
10427
11211
12893
Будівництво
948
1614
2349
3731
5750
Комунально-побутові споживачі
15296
16712
19120
29418
50358
Інші непромислові споживачі
4707
6111
9353
13727
21040
Населення
26444
29022
35003
54250
93239
1.2. Витрати електроенергії на її транспортування в мережах у відсотках до надходження електроенергії в мережу
25035
14,7%
23300
12,2%
22500
9,8%
24100
8,6%
31900
8,2%
II. Експорт електроенергії
8352
11350
20000
20000
25000
* - з урахуванням виробництва електроенергії на малих ГЕС; ** - з урахуванням використання біопалива.
Паливно-енергетичний комплекс України об’єднує процеси видобутку і переробки різних видів палива, виробництво електроенергії й ЛЕП, за допомогою яких електроенергія передається споживачу. Від стану розвитку паливно-енергетичного комплексу залежить рівень розвитку економік країни в цілому. Забезпечення зростаючих потреб в паливно - енергетичних ресурсах до 2030 року планується здійснити за умов:
зменшення енергоємності ВВП та збільшення рівня енергозабезпеченості країни;
збільшення власного видобутку вугілля, нафти, газу та урану;
виробництва електричної енергії на атомних електростанціях на власному ядерному паливі;
збільшення експорту нафтопродуктів за рахунок збільшення обсягів переробки нафти;
реалізації програм енергозбереження в галузях економіки і в соціальній сфері [7, 321].
Отже, можна сказати, що прискорений соціально-економічний розвиток країни нерозривно пов’язаний з рівнем розвитку всіх галузей паливно-енергетичного комплексу. Його розвиток значною мірою обумовлює темпи, масштаби та економічні показники зростання виробництва, створює необхідні умови для подальшого покращення умов праці і підвищення рівня життя людей.
Паливно-енергетичний комплекс України охоплює всі процеси видобутку і переробки палива, виробництво електроенергії, транспортування її до споживача. Основні види палива, що видобуваються в Україні, - кам’яне та буре вугілля, газ нафта, торф тощо.
У розміщенні паливної промисловості відбуваються постійні зміни, що пов’язано із завершенням видобутку одного родовища, відкриття та розробкою іншого.
Енергетичний баланс та еволюція його структури характеризують не дише певний рівень використання тих чи інших енергоносіїв, а й науково-технічні, соціальні, організаційні та виробничі зрушення в промисловості, сільському господарстві та транспорті, в побутовому обслуговуванні населення.
Тому, найважливішим завданням економіки на сучасному етапі є забезпечення раціонального та економного використання паливно-енергетичних ресурсів. У комплексі направлених на це технологічних, технічних і організаційних заходів важливе значення відводиться активізації економічного аналізу.
2.Статистика національного багатства України
2.1.Поняття, значення та завдання статистичного вивчення національного багатства
Людське суспільство, незалежно від його масштабів, може іс нувати лише в тому разі, якщо додержує певних економічних за конів. Бажання окремих осіб, груп людей чи цілих країн нехтува ти об'єктивно існуючими законами призводить, як учить історія, до необхідності болісних зрушень у суспільстві, щоб зрештою пристосуватися до цих законів. Результатом такої «перебудови» найчастіше є штучне зменшення кількості споживачів за допомо гою концтаборів, війн, голодної смерті з метою приведення її у відповідність до зменшеного обсягу життєвих благ.
Як ми знаємо з економічної історії, виробництво необхідної кількості матеріальних благ та послуг забезпечується підтриман ням на відповідному рівні процесу їх відтворення. І хоча цей процес безперервний, відправним пунктом його є створення не обхідних елементів для виробництва матеріальних благ. Ніяк не применшуючи значення послуг та створення багатства в грошо вому вигляді, все ж доводиться констатувати той беззаперечний факт, що без матеріальних благ ні послуг, ні грошей не існує.
Статистика національного багатства — це система показників, за допомогою яких вимірюють наявні та нагромаджені в країні цін ності, призначені для підтримання безперервності та розширення процесу суспільного відтворення. Показники національного ба гатства за найважливішими елементами (у цілому і на душу на селення) є найістотнішими характеристиками суспільно-еконо мічного розвитку, досягнутого країною [6, 311].
Рис. 1. Структура національного багатства (згідно з СНР Євростату)
Зрозуміло, що в статистиці національного багатства, де об'єднуються в окремі групи різнорідні елементи, можуть бути використані лише вартісні показники. Цей підхід не тягне за со бою ускладнень при обчисленні обсягу та структури національ ного багатства. Адже в цьому разі використовуються моментні показники обсягу окремих матеріальних благ qi , та відповідних їм цін рі за станом на одну й ту саму дату для всіх складових розра хунку, і ми дістаємо значення вартості національного багатства:
Q=
Таку оцінку називають оцінкою в діючих цінах. У СНР показ ники національного багатства на початок періоду називають за пасами. Пов'язуючи їх з показниками поточних операцій, які на зивають потоками, дістають дані на кінець періоду як нагромад ження для наступного циклу відтворення. [1, 428-433].
При вивченні динаміки та при міжнародних порівняннях оцінка в діючих цінах непридатна. Адже відмінності, що вини кають, можуть бути зумовлені не тільки різницею в обсязі скла дових, а й різницею в рівнях цін:
З метою елімінування впливу непропорційної зміни цін на окремі складові національного багатства СНР рекомендує щоріч но переоцінювати національне багатство в сучасні (діючі) ціни за допомогою спеціальних індексів цін, тобто щороку обчислювати ці складові за відновлюваною вартістю:
або використовувати розрахунки в порівняльних цінах певного базо вого року, у цінах якого обчислюються всі зведені економічні пока зники системи. Використання порівняльних цін дозволяє елімінува ти їх вплив при порівнянні вартості національного багатства:
Відносні зміни вартості національного багатства в динаміці відбивають індекси:
вартості національного багатства
IQ=
фізичного обсягу національного багатства
2.2.Статистика природних ресурсів
Як складовий елемент національного багатства природні ре сурси потребують докладного статистичного аналізу. Розвиток науки і техніки зумовлює зростаючий вплив людини на природу. Ураховуючи те, що такий вплив має переважно негативний і не виправданий характер, це спонукає дбайливіше ставитися до нав колишнього середовища. Тому, поряд із завданнями обліку, роз рахунку структури та вивчення використання в народногоспо дарських інтересах природних ресурсів метою статистичного до слідження постає також вивчення характеру техногенного впливу людини на довкілля, облік кількісних та якісних змін у ньому. Масштаби антропогенного (тобто зумовленого господарською діяльністю людини) впливу на природу величезні. Щороку під час переорювання полів, провадження гірничовидобувних робіт та різного будівництва переміщуються, у середньому, 4 тис. км3 ґрунтів, з надр землі видобувається 100 млрд т руди, паливних копалин та будівельних матеріалів, на поля вноситься близько 300 млн т отрутохімікатів, на господарські потреби забирається 12% річкового стоку.
Комплекс питань, пов'язаних зі станом природи, постає на рі зних рівнях і часто має міжнародний, планетарний характер. Цю проблему нині вивчають багато важливих авторитетних міжна родних організацій — ООН та її підрозділи (ЮНЕСКО, ФАО), Міжнародна рада наукових союзів (МРНС), Всесвітня організація охорони здоров'я та інші.
Взаємостосунки людини і природи мають будуватися на заса дах раціонального природокористування. Масштаби освоєння людською діяльністю природних ресурсів не повинні перевищува ти швидкості їх оновлення, а засвоєння природних комплексів має враховувати стійкість їх внутрішньої структури. Відходи, що ви никають у виробництві, мають нейтралізуватися або ліквідуватися так, аби не забруднювати середовище, а також необхідно викорис товувати корисні компоненти, що є у відходах. Отже, раціоналіза ція природокористування передбачає розгляд природних процесів і виробничої діяльності як єдиної біоекономічної системи.
Істотне погіршення якості навколишнього середовища, яке значною мірою зумовлене зростанням масштабів антропогенного впливу, зумовило потребу формування статистики навколиш нього середовища, дані якої мають забезпечити об'єктивне уяв лення про обсяги природних ресурсів, якість навколишнього се редовища, інтенсивність та напрямки техногенного навантаження на природу [2, 240-243].
Статистика навколишнього середовища є міжгалузевою за своїм характером. її інформація використовується для розробки та оцінки виконання соціально-економічних програм, вирішення питань економічної політики. Вона описує стан та тенденції змі ни навколишнього середовища, до якого належать повітря, вода, ґрунт/земля, біота, що містяться в цих компонентах, а також на селені пункти.
У 1972 році на засіданні Генеральної Асамблеї ООН уперше були визначені головні напрямки та принципи діяльності різних держав і закладені основи для розвитку міжнародного співробіт ництва в галузі статистики навколишнього середовища. Крім то го, була заснована спеціальна програма ООН з навколишнього середовища (ЮНЕП), одне з довгострокових завдань якої поля гало в розробці загальної системи показників статистики навко лишнього середовища, яка узагальнила б досвід різних країн і за безпечила б порівняння національних даних.
Побудова системи показників статистики навколишнього се редовища ґрунтується на використанні моделі «навантаження – стан - реакція», згідно з якою стан навколишнього середовища та окремих його компонентів визначається впливом соціально-економічної діяльності людини і реакцією суспільства, яка спря мована на запобігання та зменшення наслідків цієї діяльності. За значена система показників складається з таких підсистем:
показники навантаження;
показники стану навколишнього середовища;
показники реакції суспільства;
показники запасів та фондів окремих компонентів навко лишнього середовища.
Показники навантаження поділяються на показники антро погенного та природного навантаження. Щоб оцінити антропо генне навантаження на довкілля, застосовують показники:
видобутку (збору врожаю) окремих природних ресурсів;
що характеризують кількість викидів і скидів забруднюючих речовин та відходів у атмосферне повітря, водні ресурси та в землю;
що характеризують кількість використовуваних біохімічних речовин (природних та хімічних добрив, пестицидів) за розміром площі та інтенсивністю їх використання.
Природне навантаження на компоненти навколишнього сере довища вивчається за допомогою показників, що відбивають ма сштаби та інтенсивність природних явищ і стихійного лиха, тако го як засуха, повінь, землетрус, які негативно впливають на навколишнє середовище.
Показники стану навколишнього середовища використо вують для характеристики наслідків антропогенного та природ ного впливу на довкілля:
показники, що відбивають кількісні зміни в природних ре - сурсах, а саме біологічних, відновлюваних та не відновлюваних. До них належать показники зміни площі посівів сільськогоспо- дарських культур, популяції домашніх тварин, окремих популя - цій рибних запасів, видів флори та фауни тощо. Для розрахунку таких показників застосовується підхід, що базується на оцінці зміни запасів;
показники якості навколишнього середовища визначають фактичні якісні властивості повітря, води та землі, які виражаю ться показниками концентрації окремих видів забруднюючих ре човин. Для такої оцінки використовується підхід, що полягає в порівнянні рівнів фактичної концентрації забруднюючих речовин зі значеннями їх нормативних показників — гранично допусти мих концентрацій (ГДК), перевищення яких призводить до різ них порушень стану здоров'я людей, негативно впливає на умови існування тварин і рослин;
показники стану здоров'я населення, такі, наприклад, як за хворюваність. Особлива увага приділяється вивченню стану здо ров'я дітей та немовлят, які найбільше потерпають через погір шення стану навколишнього середовища.
Показники реакції суспільства на наслідки впливу соціаль но-економічної діяльності та природних явищ на навколишнє се редовище характеризують реакцію, що має на меті змінити спря мованість несприятливих тенденцій завдяки досягненню рівно ваги у співвідношенні діяльності суспільства, підтримання здо ров'я екологічних систем та сталості у використанні природних ресурсів. Ці показники поділяються на такі групи:
показники, що безпосередньо описують заходи з охорони навколишнього середовища;
показники витрат на реалізацію заходів з охорони навколи шнього середовища.
До заходів, спрямованих на охорону навколишнього
Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!
0%
Оголошення від адміністратора