Подякувати Студентському архіву довільною сумою
Admin
26.02.2023 12:38
Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!
Макроекономічне прогнозування
Інформація про навчальний заклад
ВУЗ:
Київський національний економічний університет
Інститут:
Не вказано
Факультет:
Не вказано
Кафедра:
Не вказано
Інформація про роботу
Рік:
2002
Тип роботи:
Посібник
Предмет:
Інші
Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
Равікович Є.І..
Макроекономічне прогнозування
НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНИЙ ПОСІБНИК
ДЛЯ САМОСТІЙНОГО ВИВЧЕННЯ ДИСЦИПЛІНИ
Рекомендовано Міністерством освіти і науки України
Київ 2002
ЗМІСТ
ВСТУП
НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА .................................................................
ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН ДИСЦИПЛІНИ ……………………………
3. ПЛАНИ ПРАКТИЧНИХ ТА СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ .............
НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕСПЕЧЕННЯ ДО КОЖНОЇ
ТЕМИ ДИСЦИПЛІНИ .........................................................................
МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДО ВОКОНАННЯ МОДУЛЬНИХ
ЛАБОРАТОРНИХ РОБІТ ..................................................................
5.1. Мета підготовки модульних робіт .................................................
5.2. Зразок виконання модульної лабораторної роботи № 1...............
5.3. Зразок виконання модульної лабораторної роботи № 2................
6. КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ ......................
А. Поточний контроль знань студентів .................................................
Б. Оцінювання результатів складання іспиту …………………………
В. Загальна підсумкова оцінка з дисципліни.........................................
7. ЛІТЕРАТУРА ...........................................................................................
8. ДОДАТКИ .................................................................................................
ВСТУП
Макроекономічне прогнозування є та дисципліна, яка покликана поглибити фахову підготовку бакалавров з менеджменту державних установ. Мета її полягає в тому, щоб надати студентам теоретичні знання і практичні навички з питань моделювання та прогнозування розвитку національної економіки. При цьому в центрі уваги перебувають методи і моделі аналізу тенденцій та причинно-наслідкових зв’язків в економіці, що є неохідною умовою прогнозування окремих макропоказнтків і комплексного економічного розвитку країни.
Для досягнення ціїє мети в процесі викладання дисципліни передбачається вирішення таких завдань:
- визначення ролі макроекономічного прогнозування в економіки, розкриття принципов і функцій прогнозування;
розкриття основних методов макроекономічного прогнозування;
розгляд сучасних моделей прогнозування економічної динаміки;
висвітлення особливостей практичних аспектив макроекономічного прогнозування.
1. НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА
Тема 1. Методологичні основи макроекономічного прогнозування.
Сутність та значення макроекономічного прогнозування. Об’єкт, предмет та задачі макроекономічного прогнозування. Вихідні поняття та суть макроекономічного прогнозування. Класифікація макроекономічних прогнозів. Класифікація методів макроекономічного прогнозування.
Принципи, функції і основні етапи макроекономічного прогнозування. Принципи макроекономічного прогнозування. Функції макроекономічного прогнозування. Основні етапи та организація макроекономічного прогнозування.
Тема 2. Поняття та попередній аналіз рядів динаміки.
Часовий ряд. Форма представлення статистичної інформації. Богатовимірні часові ряди. Однорідність, стійкість та достатня сукупність спостережень часових рядів.
Розрахунок характеристик динаміки розвитку економічних процесів. Показники динаміки часового ряду. Статистичні характеристики часових рядів.
Декомпазиція часового ряду. Систематичні компаненти часового ряду. Випадкови компаненти часового ряду.
Ідентифікація моделі часового ряду. Аналіз динаміки часового ряду. Стаціонарні та нестаціонарні часові ряди. Авторегресійні процеси. Коефіцієнти автокореляції.
Інформаційне та програмне забезпечення прогнозних рішень.
Тема 3. Суб’єктивні (експертні) методи прогнозування.
Індивідуальні експертні методи (метод інтервью; ана літичні експертні оцінки).
Методи колективних експертних оцінок (метод колективної генерації ідей; дельфійський метод; побудова сценаріїв).
Процедура проведення експертизи і аналіз експертних оцінок. Види експертних оцінок. Оцінки відносної важливості. Показники активності експертів. Аналіз компетентності експертів.
Тема 4. Прогнозування часових рядів.
Методи згладжування часових рядів. Механічні методи згладжування часових рядів (згладжування по двом точкам; метод простої ковзкої середньої; метод зваженої «ковзкої середньої»; метод простого експоненційного згладжування). Аналітичні методи згладжування часових рядів (метод екстраполяції на основі кривих зростання; використання множинної регресії для одночасної оцінки тренду та сезонного фактора). Адаптивні методи прогнозування (метод Хольта; метод адаптивного згладжування Брауна; метод Хольта-Уінтерса; метод Тейла – Вейджа; метод Харрісона;
Методи фільтрації сезонної компоненти st. Проблема аналізу сезонності (та/або циклічності). Ітераційні методи фільтрації. Метод гармонічного аналізу. Розрахунок сезонної хвилі.
Методи прогнозування випадкових компонент. Авторегресійний процес (AR). Інтегрування (I). Процес ковзкої середньої (MA). ARIMA-моделі. Інструменти аналізу ARІMA моделей (перевірка автокореляції; перевірка процесу ковзкої середньої; перевірка степені інтеграції та стаціонарності;). Метод Бокса—Дженкінса.
Тема 5. Економетричні методи прогнозування .
Кореляційний аналіз. Парний коефіцієнт кореляції Частинний коефіцієнт кореляції. Вибірковий множинний коефіцієнт кореляції. Перевірка значущості коефіцієнтів кореляції. Довірчі інтервали прогнозу.
Регресійний аналіз. Встановлення форм залежності між однією ендогенною та однією або кількома екзогенними змінними. Визначення функції регресії. Оцінка невідомих значень залежної змінної. Аналіз залишків (розрахунок стандартної помилки оцінки залишків ((; аналіз дисперсії; перевірка значущості коефіцієнту кореляції між Y та). Покрокова регресія.
Прогнозування на основі регресійної моделі. Прогнозування на основі лінійної регресійної моделі. Незміщена оцінка точкового прогнозу. Лінеарізація моделі. Порівняльні характеристики впливу чинників на залежну змінну (коефіцієнти еластич ності; бета-коефіцієнти; дельта-коефіцієнти). Порушення допущень регресійного аналізу (мультиколінеарність, гетероскедастичність, автокореляція).
Методи оцінювання систем одночасних рівнянь. Визначення ідентифікованості системи одночасних рівнянь. Алгоритм непрямого методу найменших квадратів. Двокроковий метод найменших квадратів (2МНК). Трикроковий метод найменших квадратів (3-МНК). Зв’язок між економетричними та одновимірними моделями.
Тема 6. Оцінка прогнозів.
Поняття оптимального прогнозу.
Оцінка адекватності прогнозної моделі. Випадковість ко ливань рівнів залишкової послідовності, відповідність розподілу випадкової компоненти нормальному за кону, рівність математичного сподівання випадкової компоненти нулю, незалежність значень рів нів випадкової компоненти.
Оцінка точності прогнозної моделі. Параметричні критерії точності прогнозів. Описові статистики визначення точності прогнозу: середньоквадратична помилка, корінь квадратний з середньоквадратичної помилки, середня абсолютна помилка, корінь з середньоквадратичної помилки у відсотках, середня абсолютна помилка у відсотках. Коефіцієнт нерівності Тейла. Непараметричні критерії точності прогнозів: критерій знаків та рангові критерії.
Інтегрировані критерії точності й адекватності.
Побудова узагальненого прогнозу.
Тема 7. Окремі моделі макроекономічного прогнозування.
Короткострокове прогнозування валового внутрішнього продукту.
Розрахунки динаміки виробленого ВВП. Прогнозування ВВП виробленого в основних цінах або в цінах виробника. Прогнозування обсягів ВВП за категоріями доходів. Прогнозування ВВП за категоріями використання.
Макроекономічна виробнича функція. Основні типи виробничих функцій. Середньострокова модель (СМ) прогнозування ВВП.
Прогнозування інфляції. Індекс споживчих цін. Інфляційні сподівання
(статичні, адаптивні и раціональні). Прогноз ціни в залежності від концепції раціональних сподівань. Прогнозування рівня цін за кількісною теорією грошей. Регресійна модель інфляції. Економетрична модель прогнозу темпу інфляції та обсягу виробництва. Середньострокова агрегована макромодель ціноутворення.
Тема 8. Комплексні макроеконометричні моделі прогнозування.
Загальна характеристика комплексних макроеконометричних моделей. Види макроеконометричних моделей. Економічна сутність комплексних економетричних моделей. Процес побудови комплексної економетричної моделі
Прості макроеконометричні моделі прогнозування. Мультиплікаторна
модель Кейнса (кейнсіанська модель визначення доходу) ММК. Модель Кейнса з державним регулюванням економіки. Модель Клейна (МК). Динамічна модель відкритого типу з державним регулюванням економіки - модель Холдена, Піла та Томпсона.
Складні макроеконометричні моделі прогнозування. Макроеконометрична модель прогнозування економіки України УКР-МАКРО(3,4). Секторальні макромоделі економічного прогнозування. “Макромодель економіки України-1”.
2. ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН ДИСЦИПЛІНИ
Теми
Кількість годин
Стаціонар
Заочний
Л
ПСЗ
СІР
Л
ПСЗ
1. Методологічні основи макроекономічного прогнозування
1
2
2
1
2. Поняття та попередній аналіз рядів динаміки
2
2
6
3. Суб’єктивні (експертні) методи прогнозування
1
2
6
4. Прогнозування часових рядів.
Методи згладжування часових рядів.
Методи фільтрації сезонної компаненти тапрогнозування випадкових компанент.
4
2
2
4
4
2
1
5. Економетричні методи прогнозування.
Прогнозування на основі регресійної моделі.
Прогнозування на основі системи одночасних рівнянь.
2
2
2
3
3
1
1
6. Оцінка прогнозів
Оцінка моделі прогнозування.
Оцінка прогнозів.
4
2
2
3
3
2
7. Окремі моделі макроекономічного прогнозування
Прогнозування валового внутрішнього продукту.
Виробнича функція ВВП.
Прогнозування інфляції.
6
2
2
2
3
3
4
4
1
8. Комплексні макроеконометричні моделі прог- нозування
Прості макроеконометричні моделі прогнозування розвитку країни.
Складні макроеконометричні моделі прогнозування соціально-економічного розвитку країни.
4
2
4
4
6
2
1
Усього
24
30
54
12
4
Прімітка: Л – лекції, ПСЗ – практичні та семінарські заняття,
СІР – самостійна та індивідуальна робота.
3. ПЛАНИ ПРАКТИЧНИХ ТА СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ
ЗАНЯТТЯ 1. Методологічні основи макроекономічного прогнозування.
Зміст
Сутність та значення макроекономічного прогнозування.
Принципи та функції прогнозування.
Основні етапи макропрогнозування.
ЗАНЯТТЯ 2. Поняття та попередній аналіз рядів динаміки.
Зміст
Розрахунок характеристик динаміки економічних процесів.
Декомпазиція часового ряду.
Ідентифікація моделі часового ряду.
ЗАНЯТТЯ 3. Суб’єктивні (експертні) методи прогнозування.
Зміст
Індивідуальні експертні методи.
Методи колективних експертних оцінок.
Процедура проведення експертизи і аналіз експертних оцінок.
ЗАНЯТТЯ 4. Методи згладжування часових рядів.
Зміст
1. Механічні методи згладжування часових рядів.
2. Аналітичні методи згладжування часових рядів.
3. Адаптивні методи прогнозування.
ЗАНЯТТЯ 5. Методи фільтрації сезонної компоненти та прогнозування
випадкових компонент.
Зміст
1. Ітераційні методи фільтрації. Розрахунок сезонної хвилі.
2. Авторегресійний процес (AR).
3. Процес ковзкої середньої (MA).
4. Інструменти аналізу ARІMA моделей.
ЗАНЯТТЯ 6. Прогнозування на основі регресійної моделі.
Зміст
Кореляційний та регресійний аналіз.
Довірчі інтервали прогнозу.
Визначення функції регресії та оцінка її значень і аналіз залишків.
ЗАНЯТТЯ 7. Прогнозування на основі системи одночасних рівнянь.
Зміст
Структура та зведена форми рівнянь.
Ідентифікованність рівнянь.
Непрямий метод найменших квалратів, 2МНК, 3МНК.
ЗАНЯТТЯ 8. Оцінки моделі прогнозування.
Зміст
Оцінка адекватності прогнозованої моделі.
Оцінка точності прогнозованої моделі.
ЗАНЯТТЯ 9. Оцінка прогнозів.
Зміст
Поняття оптимального прогнозу.
Інтегровані критерії точності прогнозу.
Побудова узагальненого прогнозу.
ЗАНЯТТЯ 10. Прогнозування валового внутрішнього продукта (ВВП).
Зміст
1. Розрахунки динаміки ВВП.
Прогнозування ВВП за категоріями доходів.
ЗАНЯТТЯ 11. Виробнича функція прогнозування ВВП.
Зміст
Прогнозування ВВП за категоріями використання.
Середньострокова модель прогнозування ВВП.
ЗАНЯТТЯ 12. Прогнозування інфляції.
Зміст
1. Регресійна модель інфляції.
2. Економетрична модель прогнозу темпу інфляції та обсягу виробництва. 3. Середньострокова агрегована макромодель ціноутворення.
ЗАНЯТТЯ 13. Прості макроеконометричні моделі прогнозування
розвитку країни.
Зміст
1. Економічна сутність комплексних економетричних моделей.
2. Процес побудови комплексної економетричної моделі
3. Моделі Кейнса. Динамічна модель відкритого типу.
ЗАНЯТТЯ 14,15. Складні макроеконометричні моделі прогнозування оціально-
економічного розвитку країни.
Зміст
1. Макроеконометричні моделі прогнозування народного господарства Украіни.
2. Секторальна макромодель прогнозування. “Макромодель економіки України-1”.
4. НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕСПЕЧЕННЯ
ДО КОЖНОЇ ТЕМИ ДИСЦИПЛІНИ
Тема 1. Методологичні основи макроекономічного прогнозування.
МЕТОДИЧНІ ПОРАДИ ДО ВИВЧЕННЯ ТЕМИ
З даної теми передбачається вивчення таких питань:
- сутність та значення макроекономічного прогнозування;
- класіфікація методів та моделій макроекономічних прогнозів;
- принципи та функції макроекономічного прогнозування;
- основні етапи макроекономічного прогнозування.
Для самостійного вивчення цієї теми рекомендується література:[3,9,10]
Вивчення теми надаст студентам можливість зрозуміти роль та сутність мокроекономічного прогнозування, об’єкт, предмет і методологію прогнозування.
Макроекономічне прогнозування (МЕП) - це процес розроблення
прогнозів развитку національної економіки, що грунтується на науковому пізнанні економічних явищ і використанні всієї сукупності методів, засобів і можливостей прогностики.
Методи макроекономічного прогнозування – це сукупність заходів та способів мислення, що дозволяють на основі аналізу ретроспективних даних, екзогенних та ендогенних зв’язків об’єкта прогнозування, а також їх вимірювань у рамках явища або процеса, що розглядається, зробити висновок з певною імовірністю відносно майбутнього розвитку об’єкта.
Об'єктом макроекономічного прогнозування є народне господарство країни, адміністративно-територіальні одиниці, сукупність економічних суб’єктів (сектор домашніх господарств, предприємницький сектор, державний і зовнішньоекономічний сектори ), галузі.
Предметом дослідження є пізнання можливих станів макроекономічних об'єктів (агрегатів) у майбутньому, дослідження закономірностей і способів розроблення макроекономічних прогнозів.
Метою прогнозування є створення наукових передумов для прийняття управлінських рішень органами законодавчої та виконавчої влади на верхньому рівні народногосподарської ієрархії. Ці передумови включають: науковий аналіз; варіантне передбачення; оцінювання можливих наслідків.
Класифікація макроекономічних прогнозів будується за найрізноманітнішими критеріями (ознаками) залежно від мети, завдань, проблем, характеру, періоду упередження, методів тощо. Основним є проблемно-цільовий критерій, відповідно до якого розрізнюють два типи прогнозів: пошукові і нормативні. За періодом упередження прогнози поділяються на короткострокові, середньострокові, довгострокові, далекоглядні. За характером об’єкта прогнозування можна виділити пасивні й активні, варіантні й інваріантні. За масштабністю прогнози поділяються на: глобальні і локальні, структурні і комплексні, прості і складні. За способом представлення інформації прогнози поділяються на точкові й інтервальні.
Методи макроекономічного прогнозування визначається своєю класифікаційною ознакою — загальним принципом дії і засобом одержання прогнозованої інформації.
За загальним принципом дії методи макропрогнозування мож на розділити на cуб’єкmивнi (експертні) та формалізовані.
Суб’єктивні прогнози, які ґрунтуються на здогадках, досвіді та інтуїції, не відповідають суворим правилам і спираються зазвичай на неформальні міркування експерта. Суб’єктивні методи використовують тоді, коли неможливо врахувати вплив багатьох факторів через значну складність об’єкта прогнозування або, навпаки, об’єкт прогнозування досить простий. Тоді використовують оцінки експертів. При цьому розрізняють індивідуальні та колективні експертні оцінки.
До групи формалізованих входять методи, що випливають з правил або математичних моделей. Залежно від відображення економічної теорії моделі поділяються на дві підгрупи: некаузальні та каузальні. Некаузальні моделі використовують методи прогнозування одновимірних процесів. Каузальні моделі використовують методи прогнозування багатовимірних процесів.
Особливе місце в класифікації методів економічного прогнозування займають так звані комбіновані методи, які об’єднують різні методи.
Принципи макроекономічного прогнозування: єдності політики та економіки; принцип мети;
принцип системності; принцип наукової обґрунтованості;принцип багаторівневого описання; принцип інформаційної єдності; принцип об’єктивності; принцип адекватності прогнозу об’єктивним закономірностям; принцип альтернативності; принцип послідовного подолання невизначеності; принцип самостійності та гласності.
Головними функціями макроекономічного прогнозування є: науковий аналіз процесів і тенденцій; дослідження об'єктивних зв'язків явищ в економіці; оцінка об'єкта прогнозування; виявлення альтернатив розвитку економіки.
Етапи робіт у певній послідовності, яка в кожному конкрет ному прогнозі може змінюватися, має три основні стадії: ретроспекцію, діагноз і проспекцію.
На стадії ретроспекції розв’язуються такі завдання: формування опису
об’єкта прогнозу в минулому; остаточне формулювання й уточнення завдання прогнозування. До цієї стадії відносять, як правило, такі роботи:
1. Передпрогнозний аналіз об’єкта.
2. Визначення й оцінювання джерел інформації, порядок і організація роботи з ними. Остаточне формулювання постановки завдання.
3. Збир та аналіз ретроспективної інформації і формування база даних для проведення практичних розрахунків.
На стадії діагнозу розв’язуються такі завдання: розроблення моделі об’єкта
прогнозу; вибір методу прогнозування. На цій стадії існують чотири основних етапи дослідження:
1. Створюється формалізований опис об’єкта — математична модель.
2. Визначаються поточні значення характеристик об’єкта на основі джерел інформації, перевіряється ступінь адекватності моделі об’єкта прогнозу.
3. Здійснюється вибір методу прогнозування, адекватного класифікації об’єкта, характеру його розвитку і завдання прогнозу.
4. Обираються комп’ютерні програми забезпечення процесу прогнозування.
Стадія проспекції передбачає на основі усіх попередніх етапів одержання
результатів прогнозу. Основні її кроки:
1. Провадиться розрахунок прогнозованих параметрів на заданому періоді упередження.
2. Узгоджуються та синтезуються окремі прогнози відповідно до прийнятих правил.
3. Робиться верифікація прогнозу і з’ясовується ступінь його точності.
2.ТЕМІНОЛОГІЧНИЙ СЛОВНИК
Прогнозування (від грец.— знання наперед) — вид пізнавальної
діяльності людини, спрямованої на формування прогнозів розвитку об'єкта на основі аналізу тенденцій його розвитку. Воно має дати відповідь на такі запитання: чого найбільш імовірно слід очікувати в майбутньому і яким чином необхідно змінити умови, щоб досягти бажаного стану об'єкта в майбутньому?
Спосіб прогнозування - отримання і оброблення інформації про майбутнє
на основі однорідних методів розроблення прогнозу.
Система прогнозування - впорядкована сукупність методик, технічних засобів, призначена для прогнозування складних явищ або процесів.
Період заснування прогнозу - проміжок часу, впродовж якого будується ретроспекція.
Період упередження - проміжок часу на який розрахований прогноз.
Горизонт прогнозування - максимально можливий період упередження прогнозу заданої точності.
Веріфікація прогнозу – оцінка імовірності й точності або обгрунтованості прогнозу.
Методологія прогнозування - галузь знань про методи, способи, системи прогнозування.
ПИТАННЯ ДЛЯ САМОПЕРЕВІРКИ
Теоретичні питання.
1. Що є об’єктом, суб’єктом та предмет макроекономічного прогнозування ?
2. Назвіть основні задачі макроекономічного прогнозування.
3. Поясніть поняття “передбачення” “прогнозування” “прогноз”.
4. Поясніть поняття “профіль прогнозу”, “прогнозний фон”, “прийом прогнозування”.
5. Поясніть поняття “період прогнозної бази”, “період упередження”, “горизонт прогнозування”.
6. Поясніть поняття “змінна об’єкта прогнозування”, “ендогенна змінна”, “екзогенна змінна”, “параметр об’єкта прогнозування ”.
7. Поясніть поняття “методологія, метод та система прогнозування”.
8. У чому полягає суть пошукового та нормативного прогнозів ?
9. Дайте класифікацію прогнозів.
10. Дайте класифікацію методів макроекономічного прогнозування.
11.Які проблеми повинні відображати макроекономічні довгострокові, середньострокові та короткострокові прогнози?
12. Перелічити принципи, функції та основні етапи макроекономічного прогнозування.
13. Які основні задачі МЕП розраховуються на стадіях ретроспекції, діагнозу та проспекції?
14. У чому полягає суть інформаційного та програмного забезпечення прогнозних рішень.
Тести.
Пізнання можливого стану економіки та соціальної сфери в майбутньому, дослідження закономірностей і засобів розробки прогнозів це ?
А. Об’єкт МЕП. Б. Суб’єкт МЕП. В. Предмет МЕП Г. Цель МЕП.
Cтворення наукових передумов для прийняття управлінських рішень органами законодавчої та виконавчої влади. На верхньому рівні народногосподарської ієрархії це?
А.. Цель МЕП Б. Завдання МЕП. В. Предмет МЕП Г. Об’єкт МЕП
Загальне поняття, що об’єднує всі різновиди отримання інформації про майбутнє це?
А. Прогнозування. Б. Прогноз. В. План. Г. Передбачення.
Вид пізнавальної діяльності людини, спрямованої на формування
прогнозів розвитку об’єкта на основі аналізу тенденцій його розвитку це?
А. Прогнозування. Б. Прогноз. В. План. Г. Передбачення.
Наукова дисципліна про закономірності розробки прогнозів це?
А. Прогнозування. Б. Прогноз. В. Прогностика. Г. Передбачення.
Проміжок часу на який розрахований прогноз це?.
А. Період заснування прогнозу Б. Період випередження.
В. Горизонт прогнозування. Г. Прийом прогнозування
Якісне або кількісне відображення якої-небудь властивості об’єкта це?
А.Процедура прогнозування. Б.Характеристика об’єкта прогнозування. В.Змінна об’єкта прогнозування Г. Параметр об’єкта прогнозування
Розробка спеціальних методологічних проблем прогнозування з метою підвищення обґрунтованості прогнозів це?
А. Спосіб прогнозування Б. Задача прогностики
В. Методологія прогнозування Г. Метод прогнозування
Побудова динамічних рядів розвитку показників явища, що
прогнозується протягом періодів заснування прогнозу в минулому і упреждения прогнозу в майбутньому це?
А. Екстраполювання. Б. Анкетування
В. Моделювання Г. Інтерполювання
Визначення шляхів і строків досягнення можливих станів явища, що приймаються в якості мети це?
А. Пошуковий прогноз. Б. Нормативний прогноз.
В. Оптимістичний прогноз. Г. Песимістичний прогноз.
Тема 2. Поняття та попередній аналіз рядів динаміки.
1. МЕТОДИЧНІ ПОРАДИ ДО ВИВЧЕННЯ ТЕМИ
З даної теми передбачається вивчення таких питань:
- показники динаміки часового ряду.
- систематичні та випадкови компаненти часового ряду;
- ідентифікація моделі часового ряду.
Для самостійного вивчення цієї теми рекомендується література: [2,4,7,9].
Вивчення теми надаст студентам можливість знати показники динаміки та статистичні характеристики часових рядів, розуміти процедуру вирізняти систематичні та випадкови компаненти часового ряду, вміти ідентифікувати моделі часового ряду.
Показники динаміки та статистичні характеристики часових рядів зведені у табл 1.3.1, 1.3.2 [9]. Для вивчення просторових даних використовують техно логію їх агрегування з побудовою інтервального ряду. Характеристиками інтервального ряду виступають: середнє значення, дисперсія, средньоквадратичне відхилення, коефіцієнти асиметрії і ексцесу, мода та медіана. Їх зміст і призначення збігаються із варіаційними характеристи ками, а формули розрахунку містять компоненту, яка враховує частоту попадання спостережень в інтервали.
В загальному випадку часовий ряд економічного показника можна
розкласти на чотири структурно створюючих елементи: тренд (), сезонну компоненту ( ), циклічну компоненту (), випадкову компоненту( ).
Тренд, сезонна і циклічна компоненти не є випадковими і називаються системати чними компонентами часового ряду. Складова частина часового ряду, що залишається пі сля вилучення з нього системати чних компонент, являє собою випадкову компоненту (залишки, помилки) εt. Оскільки випадкові відхилення неминуче супроводжують будь-яке макроекономічне явище, випадкова компонента є обов’язковою складовою часового ряду і визначає стохастичний характер його елементів уt. Якщо побудована “якісна” модель прогнозування, то εt є близькою до нуля, випадковою, незалежною, нормально розподіленою компонентою, інакше модель вважається поганою.
Аналіз динаміки часового ряду містить такі послідовні завдання:
Коригування рівнів динамічного ряду, якщо цього вимагають умови порівняльності.
Визначення систематичних компонент динамічного ряду (функції ft, st, ct), які присутні у його розкладенні.
Розрахунок оцінок тих функцій, які входять у розкладення часового ряду.
Підбір моделі, яка адекватно описує поведінку випадкової компоненти εt, і статистичне оцінювання параметрів цієї моделі.
Цей процес прийнято називати ідентифікацією моделі.
Можна записати кілька окремих моделей динамічного ряду, наприклад:
модель тренду yt= ft+ εt;
модель сезонності yt=st + εt.
Моделі тренду і сезонності (тренд-сезонні) здатні відображати як відносно постійну сезонну хвилю, так і динамічно змінювану залежно від тренду. Перша форма належить до класу адитивних (yt=ft+st+εt), друга – до класу мультиплікативних (yt=ft×st×εt) моделей.
Послідовні значення рівнів часового ряду яки залежать один від одного, утворюють авторегресійні процеси. Одним із способів вимірювання зв’язку між поточними та минулими значеннями рівнів ряду є розрахунок коефіцієнтів автокореляції.
Пошук потрібної моделі ведеться в межах двох класів часових рядів: стаціонарних і нестаціонарних. Перевірка стаціонарності та оцінювання наявності тренду в дослідженні часового ряду (ідентифікація тренду) здійснюються за допомогою декількох способів. Стаціонарні ряди не ма ють тренду або періодичної зміни середнього та дисперсії.
Для ідентифікації трендів використовується метод аналізу автокореляції.
Поширеними методами виявлення тренду є перевірка різниць середніх рівнів і метод Форстера-Стьюарта.
Реализація методу перевірки різниць середніх рівнів складається з чотирьох наступних кроків.
Крок перший. Вихідний часовий ряд розділяється на дві приблизно однакові за кількістю рівнів час тини: в першій частині п1 перших рівнів вихідного ряду, у другій – п2 решта рівнів (п1 + п2 = п).
Крок другий.Для кожної з цих частин розраховуються середні значення і дисперсії:
; ;
; .
Крок третій. Перевірка однаковості (однорідності) дисперсій обох частин ряду за допомогою F-критерія Фішера, що порівнює розрахункове значення цього критерія:
(2.1)
з табличним (критичним) значенням критерія Фішера Fα із заданим рівнем значущості (рівнем помилки) α.
Якщо розрахункове значення F менше за табличне Fα, то гі потеза про рівність дисперсій приймаеться і слід перейти до четвертого кроку. Якщо F більше або дорівнює Fα, гіпотеза про рівність дисперсій відхиляється і робиться висновок, що дан ий метод не дає відповіді про наявність тренду.
На четвертому кроці перевіряеться гіпотеза про від сутність тренду за допомогою t-критерія Стьюдента. Для цього визначається розрахункове значення критерія Стью дента за формулою:
, (2.2)
де σ - середньоквадратичне відхилення різниць середніх:
.
Якщо розрахункове значення t менше за табличне tα, то нульова гі потеза не відхиляється, тобто тренд відсутній, інакше тренд є. Зазначимо, що в даному випадку табличне значе ння tα береться для числа ступенів свободи, яке дорівнює п1+п2-2, при цьому даний метод застосовується тільки для рядів з моно тонною тенденцією. Недолік методу полягає у неможливості правильно визначити існування тренду у випадку, коли часовий ряд містить точку змінення тенденції в середині ряду.
Метод Фостера-Стьюарта має більші можливості і дає більш надійні результати ніж попередній. Крім тренду самого ряду (тренду в середньому), він дозволяє встановити існування тренду дисперсії часового ряду: якщо тренду дисперсії немає, то розкид рівнів ряду постійний; якщо дисперсія збільшується, то ряд «розхитується», тощо. Реалізація методу також складає чотири кроки.
Крок перший. Порівнюється кожний рівень вихідного часового ряду, починаючи із другого рівня, з усіма попередніми, при цьому визначаються дві числові послідовності:
; (2.3)
; (2.4)
t=2,3,…,n.
Крок другий. Розраховуються величини s і d:
; (2.5)
. (2.6)
Неважко помітити, що величина s, яка характеризує з мінення часового ряду, набуває значения від 0 (усі рівні ряду однакові) до п-1 (ряд монотонний). Величина d характеризує з мінення дисперсії рівнів часового ряду і змінюється від -( п-1) (ряд поступово спадає) до (п-1) (ряд поступово зростає).
Крок третій Перевіряється гіпотеза про те, чи можна вважати випадковими:
1) відхилення величини s від μ- математичного сподівання величини s для ряду, в якому рівні розташовані випадково, 2) відхилення величини d від нуля.
Ця перевірка проводиться із використанням розрахункових зна чень t-критерія Стьюдента для середньої і для дисперсії:
;; (2.7)
;, (2.8)
де μ - математичне сподівання величини s, визначеної для ряду, в якому рівні розташовані випадково;
σ1 - середньоквадратичне відхилення для величини s;
σ2 - середньоквадратичне відхилення для величини d.
Для зручності розраховані табульовані значення величин μ, σ1 і σ2; фрагмент цих значень представлений в табл. 2.1.
Таблиця 2.1.
Значення
10
20
30
40
μ
3,858
5,195
5,990
6,557
σ1
1,288
1,677
1,882
2,019
σ2
1,964
2,279
2,447
2,561
Крок четвертий. Розрахункові значення ts i td порівнюються з табличним значенням t-критерія Стьюден та із заданим рівнем значущості tα. Якщо розрахункове значення t менше за табличне tα, то гі потеза про відсутність відповідного тренду приймається, у протилежному випадку - тренд існує. Наприклад, якщо ts більше табличного значення tα , a td менше tα , то для заданого часового ряду існує тренд в середньому, а тренду дисперсії рівнів ряду немає.
ТЕМІНОЛОГІЧНИЙ СЛОВНИК
Рівні ряду динаміки – числові значення показника цього ряду.
Одновимірний часовий ряд – рівні одного показника, які розглядаються без використання будь-якої іншої змінної спостережень.
Богатовимірні часові ряди – ряди, які досліджують закономірності у взаємопов’язаній поведінці кількох одновимірних часових рядів.
Моментними називаються часові ряди, які створені показниками, що характеризують економічне явище на певні моменти часу.
Інтервальними називаються часові ряди рівні якого створюються шляхом агрегування за певний проміжок (інтервал) часу.
Лагові змінні – це часові ряди екзогенних змінних, які зрушені на один або більше моментів часу.
Тренд – зміненя часового ряду, яке визначає загальне направлення розвитку економічного показника, основну його тенденцію.
Сезонними коливаннями називають часові ряди економічних процесів, які мають періодичний або близький до нього ха рактер (регулярні коливання) і закінчуються протягом одного року.
Циклічні (кон’юнктурні) коливання - це коливання, період яких складає кілька років і пояснюються дією довгострокових економічних циклів.
Фільтрацією компонент часового ряду називають процес окремого розрахунку функцій ft, st, ct і εt ряду yt.
Згладжування - це оцінка трендової компоненти разом із сезонною та циклічною компанентами.
Cтаціонарними називаються часові ряди, які мають постійні середню і дисперсію, а коваріація залежить тільки від часового інтервалу ( між двома окремими спостереженнями yt та yt+τ. Іншими словами, стаціонарний динамічний ряд не має тенденції до змінення середнього значення рівнів досить тривалий час.
Коваріація – це міра залежності показника yt від його минулих значень, які розглядаються з деяким запізненням у часі ( .
Нестаціонарним однорідним називається часовий ряд yt, якщо його випадковий залишок εt, що розраховується відніманням від ряду yt невипадкових систематичних компонент ft+st+ct, утворює стаціонарний часовий ряд. Іншими словами, нестаціонарний динамічний ряд має тенденцію до змінення рівнів ряду у часі, тобто тренд.
Авторегресійним називається процес, у якому значення рівнів ряду перебувають в лінійній залежності від попередніх рівнів.
Автокореляцією називається залежність значень рівнів часового ряду від попередніх (зрушення на 1, зрушення на 2 тощо) рівнів того ж часового ряду.
Автокореляційною функцією часового ряду називається сукупність ( коефіцієнтів автокореляції.
ПИТАННЯ ДЛЯ САМОПЕРЕВІРКИ
Теоретичні питання
1. Дайте основні характеристики динаміки часового ряду .
2. Які терміни визначають характеристики моделей часових рядів ?
3. У чому полягає суть попереднього аналізу часового ряду?
У чому полягає суть декомпозиції часового ряду?
Який процес прийнято називати ідентифікацією моделі?
Які процеси називаються авторегресійнимі?
Які існують методи виявлення тренду?
Як переверяється стаціонарність ряду?
У чому полягає суть методу перевірки різниць середніх рівнів?
У чому полягає суть методу Фостера-Стьюарта?
Тести
1. Абсолютний базисний та ланцюговий прирісти це?
А. . Б. . В. . Г. .
2. Базисний та ланцюговий коефіцієнти зростання це?
А. . Б. . В. . Г. .
3. Базисний та ланцюговий коефіцієнти приросту це?
А.. Б.. В. . Г. .
4. Середній абсолютний приріст це?
А.. Б.. В. . Г. .
5. Часові ряди, рівні яких мають середню, що дорівнює нулю, сталу дисперсію та нульову кореляцію послідовних спостережень, тобто нульову автокореляцію це?
А. Випадкове блукання Б. Білий шум
В. Cтаціонарний часовий ряд Г. Авторегресійний процес
6. Часові ряди, які мають постійні середню і дисперсію, а коваріація залежить тільки від часового інтервалу ( між двома окремими спостереженнями це?
А. Випадкове блукання Б. Білий шум
В. Cтаціонарний часовий ряд Г. Авторегресійний процес
7. Залежність значень рівнів часового ряду від попередніх (зрушення на 1, зрушення на 2 тощо) рівнів того ж часового ряду називається
А. Автокореляцією Б. Стохастичним процесом.
В. Трендом Г. Авторегресійним процесом.
8. Cереднє, яке зростає (або спадає) приблизно на однакову величину з кожним моментом часу це?
А. Лінійно-адитивний тренд. Б. Лінійно-мультиплікативний тренд
В. Комбінація лінійного і сезонно-адитивного тренду
Г. Комбінація лінійного і сезонно-мультиплікативного тренду
9. Значення показника яке перевершить (або буде менше) попереднє значення приблизно на однаковий відсоток на усьому проміжку часу, що розглядається це?
А. Лінійно-адитивний тренд. Б. Лінійно-мультиплікативний тренд
В. Комбінація лінійного і сезонно-адитивного тренду
Г. Комбінація лінійного і сезонно-мультиплікативного тренду
10. Відсутність нетипових, аномальних спостережень, а також викривлень тенденції це?
А. Порівняльність Б. Стійкість В. Однорідність
Г. Достатня сукупність спостережень
4. ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ
Завдання 1. За даними 30 місяців часового ряду хt – інфляції, були
одержані значення коефіцієнтів автокореляції рівнів:
r1 = 0.63; r2 = 0.38; r3 = 0.72; r4 = 0.97; r5 = 0.55;
r6 = 0.40; r7 = 0.65;
ri - коефіцієнти автокореляції i - го порядку.
1) Дати характеристику структури часового ряду інфляції, використовуючи графічне зображення.
2) Для прогнозування значень інфляції в майбутні періоди передбачається побудова рівняння авторегресії. Вибрати найкраще рівняння, обгрунтувати вибір. Надати загальний вигляд цього рівняння.
Завдання 2. Є наступні дані про рівень безробіття yt (%) за 8 місяців:
Місяці …. 1 2 3 4 5 6 7 8
yt ………. 8,8 8,6 8,4 8,1 7,9 7,6 7,4 7,0
1) Розрахувати показники динаміки та статистичні характеристики часового ряду.
Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!
0%
Оголошення від адміністратора