Подякувати Студентському архіву довільною сумою
Admin
26.02.2023 12:38
Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!
КОНТРОЛЬНА ТЕСТОВА ПРОГРАМА
Інформація про навчальний заклад
ВУЗ:
Національний університет водного господарства та природокористування
Інститут:
Не вказано
Факультет:
Економіка і підприємництво
Кафедра:
Економічної теорії
Інформація про роботу
Рік:
2006
Тип роботи:
Інші
Предмет:
Мікроекономіка
Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):
Міністерство освіти і науки України
НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ВОДНОГО ГОСПОДАРСТВА ТА ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ
Кафедра економічної теорії
078-202
КОНТРОЛЬНА
ТЕСТОВА ПРОГРАМА
з дисципліни
„МІКРОЕКОНОМІКА” для студентів напряму підготовки 0501 „Економіка і підприємництво“
заочної форми навчання
Затверджено методичною радою
напряму підготовки 0501
„Економіка і підприємництво“
19.06.2006 р., протокол № 10
Рівне - 2006
Контрольна тестова програма з дисципліни „Мікроекономіка” для студентів напряму підготовки 0501 „Економіка і підприємництво“ заочної форми навчання / Г.Е. Гронтковська, А.Ф. Косік– Рівне: НУВГП, 2006. – 53 с.
Автори: Галина Еразмівна Гронтковська, канд. екон. наук, доцент
Алла Федорівна Косік, канд. екон. наук, доцент
Відповідальний за випуск:
Гронтковська Г.Е., канд. екон. наук, доцент
завідувач кафедри економічної теорії
Зміст
Стор.
Змістовий модуль 1. Теорія ринку досконалої конкуренції.
Формування ринкового попиту ……………
3
Тема 1. Предмет і метод мікроекономіки……………………………………..
3
Тема 2. Попит, пропонування, ціна та ринкова рівновага …………………….
6
Тема 3. Еластичність і пристосування ринку………………………………..
10
Тема 4. Теорія поведінки споживача. Мета споживача…………………….
14
Тема 5. Бюджетне обмеження та споживчий вибір………………………….
17
Тема 6. Зміни рівноваги споживача. Індивідуальний та ринковий попит
19
Змістовий модуль 2. Теорія ринку досконалої конкуренції.
Формування ринкового пропонування ……
21
Тема 7. Фірма як мікроекономічний суб’єкт. Мета виробництва…………
21
Тема 8. Обмеження виробника: продуктивність ресурсів і витрати виробництва у короткостроковому періоді………………………...
23
Тема 9. Вибір фірмою оптимального обсягу випуску та конкурентне пропонування у короткостроковому періоді……………………….
25
Тема 10. Обмеження виробника та рівновага фірми і галузі у довгостроковому періоді …………………………………………….
28
Тема 11. Ефективність конкурентної ринкової системи……………………..
32
Змістовий модуль 3. Теорія ринків недосконалої конкуренції.
Державне регулювання дефектів ринку…
37
Тема 12. Максимізація прибутку і цінова стратегія монополії………………….
37
Тема 13. Моделі монополістичної конкуренції та олігополії………………...
40
Тема 14. Теорія ринків ресурсів. Попит на фактори виробництва………
44
Тема 15. Пропонування і рівновага на ринках праці, капіталу та землі..
46
Тема 16. Дефекти ринку і державне регулювання………………………….
50
© Гронтковська Г.Е., Косік А.Ф., 2006
© НУВГП, 2006
ТЕСТИ ПІДСУМКОВОГО КОНТРОЛЮ ЗНАНЬ
Визначте єдино правильну відповідь
Змістовий модуль 1.
Теорія ринку досконалої конкуренції.
Формування ринкового попиту
Тема 1. Предмет і метод мікроекономіки
Мікроекономіка:
а) оперує поняттями сукупного рівня виробництва, зайнятості та доходу;
б) вивчає поведінку споживачів і фірм у різних ринкових структурах;
в) вивчає поведінку окремих секторів економіки;
г) вивчає поведінку індивідуальних економічних суб’єктів у відкритій економіці.
Центральними суб’єктами мікроекономічного аналізу є:
а) підприємства та банки; б) наймані робітники та підприємці;
в) споживач і фірма; г) ринки товарів і ресурсів.
Економічними вважаються ресурси, які:
а) є обмеженими; б) мають цінність;
в) купуються і продаються; г) всі відповіді правильні.
Основна економічна суперечність, що вивчається мікроекономікою, зумовлена:
а) посиленням втручання держави в економіку та процесом глобалізації;
б) погіршенням екологічної ситуації та існуванням монополій;
в) наявністю практично у всіх країнах світу безробіття та інфляції;
г) безмежністю потреб та обмеженістю ресурсів, необхідних для їх задоволення.
Компромісний вибір в економіці є неминучим, оскільки потреби необмежені, а ресурси:
а) ефективні; б) економічні; в) рідкісні; г) необмежені.
Яка з властивостей не характерна для економічних ресурсів?
а) обмеженість; б) різноманітність; в) безмежність; г) корисність.
Внаслідок обмеженості економічних ресурсів і необмеженості потреб мікроекономічних суб’єктів перед ними постає:
а) проблема вибору і оцінки альтернативної вартості рішень;
б) проблема координації дій всіх учасників ринку;
в) проблема справедливого розподілу доходів;
г) проблема грошової оцінки ресурсів.
Економічне поняття “обмеженість ресурсів” означає:
а) відсутність у країни певних природних ресурсів;
б) неможливість задоволення всіх людських потреб;
в) стан ресурсів у період економічного спаду;
г) високі ціни на товари, які обмежують можливість їх придбання.
Сутність проблеми обмеженості ресурсів найкраще розкриває твердження:
а) чим менше певного ресурсу, тим він більш обмежений;
б) ресурсів завжди не вистачає для задоволення усіх людських потреб;
в) бідні країни в більшій мірі відчувають обмеженість ресурсів;
г) у будь-якій країні завжди чого-небудь не вистачає.
Проблему обмеженості ресурсів:
а) можна вирішити за умов жорсткої економії всіх ресурсів;
б) можна вирішити за умов жорсткого обмеження потреб всіх суб’єктів економіки;
в) можливо вирішити лише у майбутньому, коли рівень розвитку науки і техніки дозволить суттєво збільшити виробництво товарів;
г) неможливо вирішити за жодних умов.
Якщо в економіці країни задіяні всі ресурси, то більшу кількість будь-якого продукту:
а) можуть виробити тільки приватні підприємці;
б) можна виробити тільки за рахунок скорочення виробництва деяких інших товарів;
в) може виробити тільки державний сектор економіки;
г) не можна виробити взагалі.
Які з наведених нижче понять можна безпосередньо проілюструвати за допомогою побудови кривої виробничих можливостей:
а) попит і пропонування;
б) обмеженість виробничих ресурсів, ефективний вибір, альтернативна вартість;
в) найкращий спосіб задоволення потреб за наявних ресурсів;
г) правильні відповіді б) і в).
Рух вздовж кривої виробничих можливостей означає, що змінюються:
а) ціни товарів, що виробляються; б) потреби споживачів;
в) альтернативні витрати виробництва; г) прибутки виробників.
Принцип раціональності поведінки означає, що:
а) кожний економічний суб’єкт ощадливо витрачає гроші;
б) кожна людина робить вибір, максимізуючи власну вигоду;
в) кожний суб’єкт повинен діяти згідно існуючих правил, які відображають оптимальний варіант вибору;
г) всі люди діють однаково, опинившись в однакових умовах.
Недосконало конкурентними є ринки:
а) на яких покупці чи продавці у своїх рішеннях враховують власну здатність впливати на ринкову ціну;
б) монополії, олігополії та монополістичної конкуренції;
в) монополії та олігополії; г) правильні відповіді а) і б).
Які з ринкових структур відносяться до ідеальних?
а) досконала конкуренція та монополія; б) монополія та олігополія;
в) досконала конкуренція та монополістична конкуренція;
г) монополістична конкуренція та олігополія.
Які з ринкових структур відносяться до реальних?
а) досконала конкуренція та монополія; б) монополія та олігополія;
в) досконала конкуренція та монополістична конкуренція;
г) монополістична конкуренція та олігополія.
До специфічних методів мікроекономічних досліджень належать:
а) спостереження та статистичний аналіз;
б) граничний аналіз та економічне моделювання;
в) економічне моделювання та експеримент;
г) відбір фактів та наукове абстрагування.
Економічне моделювання передбачає, що дослідники:
а) застосовують припущення, які спрощують ситуацію;
б) намагаються врахувати всю наявну інформацію;
в) повинні використовувати математичні методи;
г) намагаються дублювати реальний світ.
Проблема доцільності запровадження податку на тютюнові вироби з метою зниження захворюваності людей – це проблема:
а) позитивної мікроекономіки; б) нормативної мікроекономіки;
в) не економіки, а охорони здоров’я; г) не стосується мікроекономіки.
Тема 2. Попит, пропонування, ціна та ринкова рівновага
Якщо ціна товару зростає, то згідно закону попиту:
а) попит скорочується; б) попит зростає;
в) обсяг попиту скорочується; г) обсяг попиту зростає.
Коли ціна товару зростає, то:
а) попит на нього, як правило, зменшується;
б) крива попиту на товари-замінники зміщується ліворуч;
в) крива попиту на товари-комплементи зміщується ліворуч;
г) обсяг попиту, як правило, збільшується.
Якщо зміна кількості товару, яку бажають та можуть купити споживачі, викликана неціновим фактором, відбудуться зміни:
а) у попиті на товар, що зрушить криву попиту;
б) у попиті на товар, але крива попиту не зміститься;
в) в обсязі попиту на товар, крива попиту не зміститься;
г) в обсязі попиту на товар, крива попиту зміститься.
Точки на кривій ринкового попиту показують:
а) обсяг попиту всіх споживачів за кожної можливої ціни;
б) сукупний обсяг платежів споживачів за одиницю товару;
в) видатки споживачів за кожної можливої ціни;
г) виторг продавців за кожної можливої ціни.
Зростання попиту на товар може бути наслідком зниження ціни:
а) даного товару; б) товару-замінника;
в) товару-доповнювача; г) нейтрального товару.
Скорочення попиту на товар і зміщення кривої попиту на нього ліворуч є наслідком:
а) скорочення доходів споживачів;
б) очікування підвищення ціни товару;
в) скорочення пропонування товару;
г) підвищення цін товарів-замінників.
Підвищення ціни бензину переміщує криву попиту на шини:
а) ліворуч, оскільки бензин і шини є товарами-замінниками;
б) ліворуч, оскільки бензин і шини є товарами-доповнювачами;
в) праворуч, оскільки бензин і шини є товарами-доповнювачами;
г) праворуч, оскільки підвищення ціни на бензин зменшує купівельну спроможність споживачів.
Яка з подій не змістить кривої попиту на кольорові олівці?
а) збільшення числа дітей, які займаються в художніх студіях;
б) підвищення ціни на кольорові олівці;
в) значне зниження цін на акварельні фарби;
г) підвищення середньої заробітної плати.
Яка з ситуацій на ринку яблучного соку може бути описана таким графіком?
а) врожай яблук через сильну посуху значно знизився;
б) вчені довели, що яблучний сік є біологічним стимулятором;
в) ціна яблучного соку підвищилася;
г) ціна апельсинового соку значно знизилася.
Крива попиту зрушиться ліворуч, якщо:
а) знизиться ціна товару-комплементу; б) товар стане більш модним;
в) зростуть доходи споживачів; г) знизиться ціна товару-субституту.
Товар вважається нормальним, якщо попит на нього:
а) зростає зі зростанням ціни товару-замінника;
б) зменшується зі зростанням доходів споживачів;
в) зростає зі зростанням доходів споживачів;
г) скорочується зі зростанням ціни товару-доповнювача.
Товар вважається нижчим, якщо попит на нього:
а) зростає зі зростанням ціни товару-замінника;
б) зменшується зі зростанням доходів споживачів;
в) зростає зі зростанням доходів споживачів;
г) скорочується зі зростанням ціни товару-доповнювача.
Товари-субститути – це пари товарів, для яких:
а) підвищення ціни одного викликає зростання попиту на інший;
б) підвищення ціни одного викликає скорочення попиту на інший;
в) попит зростає зі зростанням доходів споживачів;
г) підвищення ціни одного не викликає зміни попиту на інший.
Якщо два товари є взаємозамінниками, то підвищення ціни одного призведе до:
а) зростання обсягу попиту на інший; б) зростання попиту на інший;
в) скорочення попиту на інший; г) скорочення обсягу попиту на інший.
Товари-комплементи – це пари товарів, для яких:
а) підвищення ціни одного викликає зростання попиту на інший;
б) підвищення ціни одного викликає скорочення попиту на інший;
в) попит зростає зі зростанням доходів споживачів;
г) підвищення ціни одного не викликає зміни попиту на інший.
Зі зростанням доходів споживачів скорочується попит на:
а) товари першої необхідності; б) нормальні товари;
в) нижчі товари; г) предмети розкоші.
На ринкове пропонування безпосередньо не впливають:
а) ціни ресурсів; б) число фірм;
в) доходи споживачів; г) зміни технології виробництва.
Зі зниженням цін ресурсів, що застосовуються у виробництві товару, крива його пропонування:
а) зміститься вгору і ліворуч; б) зміститься вниз і праворуч;
в) залишиться незмінною;
г) пропонування товару не залежить від цін ресурсів.
До змін у пропонуванні телевізорів і зміщення кривої пропонування не призведе:
а) вдосконалення технології виробництва телевізорів;
б) зменшення кількості виробників телевізорів;
в) зниження цін телевізорів;
г) підвищення цін комплектуючих виробів.
Зміщення кривої пропонування борошна праворуч є наслідком:
а) підвищення ціни борошна; б) зменшення числа виробників борошна;
в) зниження ціни пшениці; г) зростання доходів споживачів.
Удосконалення технології виробництва товару призведе до:
а) зниження його рівноважної ціни і збільшення рівноважного обсягу;
б) підвищення його рівноважної ціни і зменшення рівноважного обсягу;
в) зменшення пропонування даного товару і появи його дефіциту;
г) зміщення як кривої попиту на нього, так і кривої його пропонування праворуч.
Зміщення кривої пропонування товару є наслідком:
а) скорочення попиту на нього; б) зростання доходів споживачів;
в) зниження ціни товару; г) надання субсидії виробникам.
Ринок товару знаходиться у стані рівноваги, якщо:
а) обсяг попиту на товар дорівнює обсягу його пропонування;
б) на ринку не існує ні надлишку, ні дефіциту товару;
в) за певною ціною плани покупців щодо покупок співпадають з планами продавців щодо продажу;
г) всі відповіді правильні.
Ринкові ціни:
а) більше залежать від змін пропонування, ніж від змін попиту;
б) більше залежать від змін попиту, ніж від змін пропонування;
в) встановлюються внаслідок взаємодії попиту і пропонування;
г) змінюються обернено пропорційно величині пропонування.
До підвищення рівноважної ціни товару може призвести:
а) збільшення попиту на товар; б) зменшення попиту на товар;
в) збільшення пропонування товару;
г) одночасне і однакове збільшення попиту і пропонування.
Якщо ринкова ціна нижча за рівноважну, то:
а) виникає дефіцит товару; б) з’являється надлишок товару;
в) знижується ціна ресурсів; г) у галузь увійдуть нові фірми.
Встановлення державою ціни на рівні, вищому за рівноважний, викликає:
а) появу стійкого надлишку товару; б) зменшення пропонування;
в) появу дефіциту товару; г) збільшення попиту.
На ринку певного товару обсяг попиту перевищує обсяг пропонування. Це приклад:
а) дії закону спадної віддачі; б) надлишку;
в) дефіциту; г) дії закону зростання альтернативних витрат.
Якщо на ринку певного товару одночасно зростуть попит і пропонування, то:
а) рівноважна ціна та рівноважна кількість зростуть;
б) рівноважна ціна та рівноважна кількість не зміняться;
в) рівноважна ціна зросте, але вплив на рівноважну кількість невизначений;
г) рівноважна кількість збільшиться, але вплив на рівноважну ціну невизначений.
У випадку встановлення відсоткового податку на виробників:
а) крива пропонування зміститься праворуч паралельно до початкової, рівноважні ціна і обсяг зростуть;
б) крива пропонування зміститься ліворуч, змінивши кут нахилу, рівноважна ціна зросте, а рівноважний обсяг зменшиться;
в) крива пропонування зміститься праворуч, змінивши кут нахилу, рівноважна ціна зменшиться, а рівноважний обсяг зросте;
г) крива пропонування зміститься ліворуч паралельно до початкової, рівноважні ціна і обсяг зменшаться.
Внаслідок встановлення податку на виробників:
а) ціна попиту перевищуватиме ціну пропонування на величину податку;
б) рівноважна ціна зросте, але продавці отримають за товар ту ж величину, яку заплатять покупці;
в) рівноважна ціна зменшиться, але продавці отримають за товар ту ж величину, яку заплатять покупці;
г) ціна пропонування перевищуватиме ціну попиту на величину податку.
Надання субсидії виробникам:
а) дозволяє збільшити пропонування;
б) переміщує криву пропонування праворуч на величину субсидії по вертикалі;
в) призводить до зниження рівноважної ціни і збільшення рівноважного обсягу продукції;
г) всі відповіді правильні.
Тема 3. Еластичність і пристосування ринку
Якщо ціна товару зросла на 1%, що призвело до скорочення обсягу попиту на 1%, то попит на цей товар є:
а) еластичним; б) нееластичним;
в) одиничної еластичності; г) абсолютно нееластичним.
Якщо цінова еластичність попиту дорівнює –0,5, це означає, що:
а) будь-які зміни ціни товару змінюють обсяг попиту на 50%;
б) зниження ціни на 0,5% спричиняє зростання обсягу попиту на товар на 1%;
в) зростання ціни на 2% спричиняє зростання обсягу попиту на 1% ;
г) зміна ціни на 0,5% спричинить таку ж зміну обсягу попиту на товар.
Яке з наведених нижче тверджень належить до характеристики нееластичного за ціною попиту на товар:
а) покупці відносно чутливо реагують на зміну ціни;
б) коефіцієнт цінової еластичності менше 1;
в) сукупний виторг продавця зменшується, якщо ціна підвищується;
г) сукупний виторг продавця збільшується, якщо ціна знижується.
Цінова еластичність попиту на товар:
а) показує на скільки відсотків зменшиться обсяг попиту, якщо ціна знизиться на 1 %;
б) завжди від’ємна для нижчих товарів;
в) залежить від наявності у товару замінників, його важливості для споживача, частки у споживчих видатках, фактора часу;
г) дозволяє підвищувати ціни і збільшувати виторг, якщо попит на даний товар еластичний.
Крива попиту є лінійною. Цінова еластичність попиту:
а) буде вищою зі зростанням обсягу попиту;
б) буде вищою зі зростанням ціни;
в) буде постійною вздовж всієї кривої;
г) для нормальних товарів буде вищою порівняно з нижчими.
Якщо будь-яка кількість товару може бути продана за однією і тією ж ціною, це означає, що попит на даний товар є:
а) абсолютно нееластичним; б) еластичним;
в) абсолютно еластичним; г) нееластичним.
Як зміниться сукупний виторг продавця за умови зниження ціни товару, якщо попит на цей товар є нееластичним за ціною:
а) зменшиться; б) збільшиться;
в) не зміниться; г) зміни виторгу не пов’язані з еластичністю попиту.
Відомо, що попит на сільськогосподарську продукцію нееластичний за ціною. Якщо фермери цього року зібрали більший врожай, то їх сукупний виторг:
а) зросте, оскільки зростуть обсяги продажу;
б) зросте, оскільки зростуть ціни;
в) залишиться незмінним, оскільки зростання сукупного виторгу від збільшення обсягу продажу зрівноважиться його зменшенням від зниження ціни;
г) скоротиться, оскільки втрати сукупного виторгу від зниження ціни будуть більшими, ніж його приріст від збільшення обсягу продажу.
Якщо перехресна еластичність попиту є від’ємною, то товари, для яких вона визначена, – це:
а) нормальні товари; б) нижчі товари;
в) товари-субститути; г) товари-комплементи.
Якщо зі зниженням ціни одного товару на 2% обсяг попиту на взаємопов’язаний з ним товар зменшився на 3%, це означає, що:
а) коефіцієнт еластичності попиту за доходом перевищує 1;
б) коефіцієнт цінової еластичності попиту перевищує 1;
в) коефіцієнт перехресної еластичності попиту перевищує 1;
г) коефіцієнт перехресної еластичності попиту є від’ємним.
Для якого з товарів попит за доходом є найбільш еластичним?
а) картопля; б) яловичина; в) бензин; г) подорож за кордон.
Еластичність попиту за доходом на ювелірні вироби дорівнює 5. Підвищення доходу споживача на 5% збільшить попит на ювелірні вироби на:
а) 1%; б) 5%; в) 10; г) 25%.
Яке з наведених нижче значень коефіцієнта еластичності попиту за доходом стосується товарів першої необхідності:
а) менше 0; б) більше 0, але менше 1; в) більше 1; г) дорівнює 1.
Товар можна віднести до категорії “нижчих”, якщо:
а) цінова еластичність попиту на нього дорівнює 1,5.
б) перехресна еластичність попиту на нього дорівнює –0,5.
в) еластичність попиту за доходом для нього дорівнює –0,5.
г) еластичність попиту за доходом для нього дорівнює 1,5.
Цінова еластичність пропонування залежить головним чином від:
а) наявності товарів-замінників;
б) періоду часу, протягом якого продавці можуть пристосуватися до зміни ціни;
в) того, чи є даний товар предметом першої необхідності або розкоші;
г) того, чи відноситься даний товар до предметів тривалого користування або поточного споживання.
Якщо пропонування товару представлене вертикальною лінією, то можна стверджувати, що воно є:
а) абсолютно еластичним; б) абсолютно нееластичним;
в) пропонуванням з одиничною еластичністю; г) нееластичним.
Попит на товар є абсолютно еластичним за ціною. Якщо пропонування товару зменшиться, то рівноважна ціна:
а) зросте, а рівноважний обсяг зменшиться;
б) не зміниться, а рівноважний обсяг зменшиться;
в) зросте, а рівноважний обсяг не зміниться;
г) і рівноважний обсяг не зміняться.
Величини дефіцитів і надлишків, що виникають внаслідок державного втручання в ринкове ціноутворення і відхилення цін від рівноважних:
а) не залежать від еластичності попиту та пропонування;
б) прямо залежать від еластичності попиту та пропонування;
в) є обернено залежними від еластичності попиту та пропонування;
г) визначаються тільки еластичністю попиту.
Надходження до державного бюджету від встановлення акцизного податку зростатимуть, якщо:
а) попит на товар нееластичний; б) попит на товар еластичний;
в) попит абсолютно еластичний; г) попит має одиничну еластичність.
Зі встановленням акцизного податку на товар більшу частину податкового тягаря буде нести споживач, якщо:
а) попит на товар більш еластичний, ніж його пропонування;
б) попит на товар менш еластичний, ніж його пропонування;
в) попит на товар та його пропонування нееластичні;
г) еластичність не впливає на розподіл податкового тягаря.
Розподіл податкового тягаря між покупцями і продавцями залежить від:
а) законодавчого визначення платника податку;
б) відносної еластичності попиту та пропонування;
в) цінової еластичності попиту та пропонування;
г) перехресної еластичності попиту та пропонування.
Тема 4. Теорія поведінки споживача. Мета споживача
Метою споживача є максимізація:
а) граничної корисності; б) сукупної корисності;
в) середньої корисності;г) різниці між сукупною і граничною корисністю.
Раціональність поведінки споживача означає, що:
а) споживач прагне мінімізувати видатки на товари;
б) споживач піклується не власним, а суспільним добробутом;
в) споживач прагне максимізувати корисність за наявних обмежень;
г) споживач прагне максимізувати кількість товарів у кошику.
Корисність – це:
а) кількість благ, які здатні задовольнити потреби споживача;
б) мінімальне задоволення, яке споживач може одержати від споживання певного блага;
в) задоволення, яке отримує людина від споживання благ;
г) максимальне задоволення, яке споживач може одержати від споживання певного блага.
Кардиналістська модель поведінки споживача:
а) не потребує кількісного визначення величини корисності;
б) не потребує порівняння корисності різних благ;
в) не вимагає незалежності корисностей різних благ однієї від іншої;
г) передбачає можливість визначення кількісної величини корисності.
Сукупна корисність – це:
а) загальна сума задоволення від споживання певного набору благ;
б) мінімальна сума задоволення від споживання певного набору благ;
в) середня величина задоволення від споживання певного набору благ;
г) додаткове задоволення від споживання додаткової одиниці блага.
Сукупна корисність:
а) максимізується, коли гранична корисність набуває нульового значення;
б) збільшується зі зростанням споживання блага;
в) є сумою задоволення від споживання певної кількості благ;
г) всі відповіді правильні.
Гранична корисність – це:
а) додаткова корисність від споживання додаткової одиниці блага;
б) зміна сукупної корисності набору товарів при зміні кількості певного блага на одиницю;
в) приріст сукупної корисності; г) всі відповіді правильні.
Між кривими сукупної та граничної корисності існує геометричний зв’язок:
а) крива сукупної корисності досягає максимального значення в точці, яка відповідає нульовому значенню граничної корисності;
б) кут нахилу кривої сукупної корисності показує величину граничної корисності;
в) за від’ємних значень граничної корисності крива сукупної корисності відхиляється донизу, стає спадною;
г) всі відповіді правильні.
П’яте морозиво, яке ви їсте, надає вам менше задоволення, ніж перше. Це приклад:
а) дії закону попиту; б) дії закону спадної граничної корисності;
в) наявності надлишку товару; г) наявності дефіциту товару.
Закон спадної граничної корисності (перший закон Госсена) твердить, що:
а) відношення граничних корисностей благ до їхніх цін повинні бути рівні;
б) сукупна корисність зростає зі зростанням споживання благ;
в) величина задоволення від споживання кожної додаткової одиниці благ даного виду зменшується до досягнення нульового значення в точці повного насичення потреби;
г) зі зростанням доходів споживачів величина задоволення від споживання кожної додаткової одиниці благ даного виду зменшується.
Ординалістський підхід до аналізу поведінки споживача на відміну від кардиналістського:
а) передбачає можливість кількісного визначення величини корисності;
б) не вимагає вимірювання величини корисності;
в) не враховує суб’єктивної оцінки споживачем корисності благ;
г) не враховує бюджетних обмежень споживача.
Криві байдужості – це криві:
а) однакової кількості двох благ;
б) однакового рівня корисності наборів двох благ;
в) однакового рівня доходу споживача;
г) однакових цін двох товарів.
Криві байдужості мають такі властивості:
а) вони ніколи не перетинаються;
б) для абсолютної більшості благ є спадними;
в) криві байдужості, розташовані далі від початку координат, відповідають наборам з вищим рівнем корисності;
г) всі відповіді правильні.
Карта байдужості – це:
а) сукупність кривих, кожна з яких представляє різний рівень доходу споживача;
б) сукупність кривих однакового рівня корисності, кожна з яких представляє деякий інший рівень;
в) сукупність кривих однакового рівня доходу споживача, кожна з яких представляє деякий інший рівень доходу;
г) сукупність кривих сукупної та граничної корисності.
Форма і нахил кривих байдужості залежать:
а) від ступеня замінності благ у споживанні;
б) від співвідношення цін товарів;
в) від уподобань споживача, його доходу та співвідношення цін товарів;
г) всі відповіді правильні.
Гранична норма заміни одного товару іншим:
а) визначає, від скількох одиниць одного товару споживач повинен відмовитись, щоб одержати додаткову одиницю іншого без зміни рівня сукупної корисності;
б) вимірює пропорції заміни одного товару іншим;
в) показує абсолютну величину кута нахилу кривої байдужості в точці на кривій;
г) всі відповіді правильні.
Якщо два блага є абсолютними доповнювачами, наприклад, взуття на праву та ліву ногу, то:
а) гранична норма заміни є спадною;
б) криві байдужості мають вигляд прямого кута;
в) криві байдужості мають вигляд прямих ліній;
г) криві байдужості є висхідними.
Якщо два блага є абсолютними замінниками, то:
а) гранична норма заміни є сталою;
б) криві байдужості мають вигляд прямого кута;
в) криві байдужості мають вигляд прямих ліній;
г) правильні відповіді а) і в).
Тема 5. Бюджетне обмеження та споживчий вибір
Бюджетне обмеження споживача утворюють:
а) тільки доход споживача; б) тільки ціни товарів;
в) доход споживача і ціни товарів;
г) доход споживача, ціни товарів та їх корисності.
Модель можливого:
а) є моделлю бюджетного обмеження;
б) визначає множину наборів товарів, доступних споживачу;
в) визначає сукупні видатки споживача за певного рівня доходу та даних цін товарів;
г) всі відповіді правильні.
Бюджетна лінія:
а) показує межу між можливим і неможливим;
б) показує компроміс, на який повинен піти споживач у виборі між двома благами;
в) визначає множину комбінацій двох благ, видатки на які в сумі не перевищують доходу споживача;
г) всі відповіді правильні.
Точки перетину бюджетної лінії з осями координат характеризуються тим, що:
а) перебуваючи в цих точках, споживач не витрачає цілком свого доходу;
б) перебуваючи в цих точках, споживач витрачає весь доход лише на один з двох товарів;
в) перебуваючи в цих точках, споживач взагалі не витрачає доходу;
г) їх положення не залежить від цін товарів.
Зі зміною ціни товару Х бюджетна лінія змінює положення:
Зі зростанням доходу споживача бюджетна лінія змінює положення:
Нахил бюджетної лінії визначається:
а) кількістю споживаних благ;
б) співвідношенням граничних корисностей благ;
в) співвідношенням цін товарів;
г) співвідношенням цін товарів та доходу споживача.
Оптимальний споживчий вибір передбачає:
а) суміщення мети та обмежень споживача;
б) суміщення моделі бажаного та моделі можливого;
в) вибір споживчого кошика, який одночасно належав би до поверхні байдужості найвищого рівня корисності і мав спільні точки з множиною досяжних наборів;
г) всі відповіді правильні.
Правило максимізації корисності полягає у тому, що:
а) споживач максимізує корисність, якщо розподіляє свій бюджет так, що гранична корисність на останню грошову одиницю видатків є однаковою для кожного виду благ;
б) корисність максимізується вибором такого кошика в границях бюджетного обмеження, для якого відношення граничних корисностей останніх одиниць кожного виду благ до їхніх цін однакове для всіх благ;
в) споживач максимізує корисність, якщо розподіляє свій бюджет так, що сукупна корисність на останню грошову одиницю видатків є однаковою для кожного виду благ;
г) правильні відповіді а) і б).
Споживач перебуває у стані рівноваги, якщо:
а) він максимізує граничну корисність;
б) обирає комбінацію товарів, якій графічно відповідає точка дотику лінії бюджету і кривої байдужості;
в) бюджет витрачений повністю і зважені за цінами граничні корисності двох товарів рівні;
г) правильні відповіді б) і в).
Узагальнена модель споживчого вибору:
а) аналізує специфічний споживчий кошик “благо Х + видатки на всі інші блага”;
б) дозволяє пов’язати споживання окремого блага з доходом споживача;
в) характеризує вибір множини благ за ординалістським підходом;
г) всі відповіді правильні.
Тема 6. Зміни рівноваги споживача.
Індивідуальний та ринковий попит
Крива “доход – споживання”:
а) сполучає всі точки рівноваги споживача, пов’язані зі зміною ціни одного з благ;
б) показує співвідношення між доходом споживача і кількістю товару, що купується, за інших рівних умов;
в) сполучає всі точки рівноваги споживача, пов’язані з різними рівнями доходу;
г) правильні відповіді б) і в).
Криві Енгеля характеризують:
а) залежність обсягу споживання товару від доходу споживача;
б) залежність обсягу споживання товару від його ціни;
в) залежність корисності блага від обсягу його споживання;
г) залежність видатків споживача від ціни товару.
Ефект заміни – це зміна обсягу попиту на товар, спричинена:
а) зміною загального рівня цін всіх товарів;
б) зміною уподобань споживача;
в) зміною реального доходу, зумовленою зміною ціни одного з товарів;
г) зміною відносних цін товарів за незмінного реального доходу споживача.
Ефект заміни у моделі Хікса полягає у тому, що:
а) зі зміною відносних цін споживач змінює обсяг попиту на товар за незмінного рівня корисності;
б) зі зміною відносних цін оптимальний вибір споживача не змінюється;
в) зі зміною номінального доходу споживач змінює оптимальний вибір;
г) зі зміною відносних цін споживач змінює обсяг попиту на товар за незмінної купівельної спроможності.
Ефект доходу полягає у:
а) зміні обсягу попиту внаслідок зміни відносних цін товарів за незмінного реального доходу споживача;
б) зміні обсягу попиту внаслідок зміни реального доходу за незмінних відносних цін товарів;
в) здатності одного товару задовольняти ті ж потреби, що й інший товар;
г) можливості покупця заміщувати споживання одного товару іншим, більш якісним.
На відміну від моделі Хікса, у моделі Слуцького:
а) для визначення відокремленої дії ефектів заміни та доходу застосовується прийом добудови компенсуючої бюджетної лінії;
б) ефект заміни супроводжується деяким покращенням добробуту споживача;
в) компенсуюча бюджетна лінія є січною початкової і дотичною до деякої вищої поверхні байдужості;
г) правильні відповіді б) і в).
Коли ціна нормального блага знижується, то:
а) ефект доходу спонукатиме споживача
Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!
0%
Оголошення від адміністратора