Подякувати Студентському архіву довільною сумою
Admin
26.02.2023 12:38
Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!
Інформація про навчальний заклад
ВУЗ:
Київський національний економічний університет
Інститут:
Не вказано
Факультет:
Не вказано
Кафедра:
Кафедра статистики
Інформація про роботу
Рік:
2002
Тип роботи:
Самостійна робота
Предмет:
Організація та методологія міжнародної економічної статистики
Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
Кафедра статистики
Самостійна робота з дисципліни
"Організація та методологія міжнародної економічної статистики"
студента V курсу
обліково-економічного факультету,
спец. 8110/1, Шевчук С.Г.
керівник роботи: Моторин Р.М.
Київ 2002
Завдання 22
1 Методи розрахунку амортизаційних відрахувань у вітчизняній та зарубіжній статистиці.
Основні поняття:
АМОРТИЗАЦІЯ (латин. amortisatio - погашення, від mors (mortis) - смерть) - поступове зношування основних фондів (обладнання, приміщень, будівель) і перенесення цієї частини їх вартості на собівартість виготовленої за їх участю продукції, наданих послуг з метою нагромадження коштів на поновлення основних фондів (для наступного інвестування заміни обладнання, устаткування замість зношених основних фондів). Норми амортизаційних відрахувань встановлюються державою.
Амортизаційні відрахування на повне відтворення активної частини основних фондів проводяться протягом нормативного строку їх служби або строку, протягом якого балансова вартість цих фондів цілковито переноситься на витрати виробництва та обігу. Амортизаційні відрахування на повне відтворення інших основних фондів здійснюються протягом усього фактичного строку їх служби. Нарахування А. не проводиться під час реконструкції і технічного переоснащення основних фондів, а також у разі переведення їх на консервацію. На час реконструкції і технічного переоснащення продовжується нормативний строк служби основних фондів.
АМОРТИЗАЦІЙНІ ВІДРАХУВАННЯ - відрахування частини вартості основних фондів для відшкодування їх зносу, тобто для їх від-творення, шляхом віднесення (списання)на собівартість продукції згідно з існуючими нормами. А.в. є елементом витрат виробництва і поділяються надві частини: А.в. для повної заміни основних фондів (реновація) і відрахування на капітальний ремонт та модернізацію.
АМОРТИЗАЦІЙНИЙ ФОНД - цільовий фонд накопичення фінансових коштів, який утворюється за рахунок амортизаційних відрахувань і призначається для відтворення основних фондів (устаткування, машин, будівель тощо), котрі в процесі виробництва піддаються фізичному та моральному зносу, через що втрачають частину споживної вартості. Див. також Фонд амортизації.
АМОРТИЗАЦІЙНИЙ СТРОК - дата, термін повного погашення вартості засобів виробництва за рахунок амортизаційних відрахувань. Як правило, встановлюється державою, і за його допомогою обчислюється норма амортизації.
У вітчизняній практиці використовують переважно 2 методи розрахунку амортизаційних відрахувань:
Звичайний метод, який застосовується для переважної більшості основних фондів: , де На – річна норма амортизації, Б – балансова вартість основних фондів, Л – ліквідаційна вартість основних фондів, Ап – амортизаційний період (строк, який встановлюється законодавчо = 10 років).
Для деяких груп основних фондів (переважно складне електронне обладнання, ЄОМ та точні вимірювальні прилади) використовують прискорену норму амортизації, яка розраховується як На прискор.=2*На , де На – річна норма амортизації розрахована за звичайним методом. Прискорена амортизація основних фондів сприяє розвиткові науково-технічного прогресу, зростанню продуктивності праці, якості, а отже, й конкурентоспроможності продукції, але при цьому знижується прибуток. Щоб не допустити зниження рентабельності, в державах з ринковою економікою практикується законодавче зменшення суми прибутків, які обкладаються податком, на величину витрат, пов'язаних з амортизацією.
Сума річних амортизаційних відрахувань розраховується як
Аріч = На*ОФпр ,де На – річна норма амортизації, ОФпр – вартість (залишкова) основних фондів на початок року.
Ще один метод у нас маже не використовується, хоча він досить поширений у міжнародній практиці. Це - кумулятивний метод, або метод суми цілих чисел строків служби обладнання.
Для розрахунку амортизації обладнання протягом 5-ти років їх числа від 1 до 5 підсумовуються. Потім річна норма амортизації для кожного року розраховується у вигляді кумулятивних часток, починаючи з найбільшої:
Сума річних амортизаційних відрахувань розраховується як Аріч = На*ОФпов ,де На – річна норма амортизації, ОФпов – повна вартість основних фондів на початок амортизаційного строку.
2 Показники статистики національного доходу у міжнародній статистиці.
НАЦІОНАЛЬНИЙ ДОХОД - частина сукупного суспільного продукту, що залишається після заміщення спожитих у процесі виробництва засобів виробництва, тобто новостворена вартість (як результат затраченої у процесі виробництва новоприкладеної живої праці). Н.д. є одним із узагальнюючих показників результатів суспільної праці за певний час (як правило, рік). Обчислюють його як суму між обсягом валового національного продукту і сальдо доходів від власності переданих та отриманих з інших країн. Його ще можна визначати як суму всіх доходів за рік у вигляді заробітної плати, промислового і торгового прибутку, процентів на вкладені капітали. Це сума змінного капіталу і додаткової вартості. За натурально-речовою формою Н.д. складається з усієї маси вироблених за рік предметів споживання і тієї частини засобів виробництва, що їх використовують для розширення виробництва та задоволення інших суспільних потреб. Н.д. є джерелом доходів усіх соціальних груп населення країни і водночас відображає економічну могутність держави.
Обчислення національного доходу починається з рахунка виробництва (див. Схему1.1). У ресурсах рахунку виробництва як надходження відображається випуск продукції, а як використання — проміжне споживання і валова додана вартість (для економіки в цілому - валовий внутрішній продукт - ВВП), що відповідає вихідним потокам рахунку виробництва. Валова додана вартість є балансуючою статтею рахунку. Вихідні потоки рахунку виробництва є вхідним потоком інших рахунків: проміжне споживання є вхідним потоком рахунку товарів і послуг, а валова додана вартість подана вхідним потоком рахунку утворення доходів.
Схема 1.1
Рахунок 1. Рахунок виробництва
Використання
Ресурси
P.2 Проміжне споживання
B.lg Валова додана вартість (ВВП)
K.1 Споживання основного капіталу
B.ln Чиста додана вартість
P.1 Випуск продукції
Розглянемо методологію розрахунку показників цього рахунку. Величині валової доданої вартості (додана вартість, брутто) дорівнює:
B.lg = P.1 – P.2
Рахунок виробництва будується для всіх інституційних сек торів. Процеси первинного розподілу доходу відображаються в рахунку утворення доходів (див. схему 1.2). та в рахунку роз по ділу пер вин но го до ходу. Ресурсами рахунку утворення доходів є балансуюча стаття рахунку виробництва – валова додана вартість. Ресурси використовуються на оплату праці робітників, податки на виробництво (включаючи податки на продукти та імпорт) а також утворення прибутку (змішаний доход).
Cхема 1.2
II.1.1. Рахунок утворення доходів
Використання
Ресурси
D.1 Оплата праці робітників
D.2 Податки на виробництво та імпорт
D.3 Субсидії(-)
B.2/B.3 Прибуток та аналогічні доходи/змішаний доход
В.1 Валова додана вартість
Прибуток та аналогічні доходи/змішаний доход є балансуючою статтею рахунку утворення доходів і може обчислюватися як на "чистій", так і на "валовій" основах. Валову додану вартість подамо за допомогою рівняння:
В.1 = D.1 + D.2 - D.3 + B.2/B.3
Змішаний доход визначається у випадку, коли оплата праці робітників і прибуток неможливо відокремити одне від одного. Таким чином, валова додану вартість це сукупність усіх факторних доходів.
Ті процеси первинного розподілу доходів, які не знайшли відображення в рахунку утворення доходів відображається в рахунку роз по ділу пер вин но го до ходу (див. схему 1.3).
Схема 1.3
Рахунок II.1.2. Ра ху нок роз по ділу пер вин но го до ходу
Використання
Ресурси
D.4 Доходи від власності, передані іншим країнам
B.5 Сальдо первинних доходів (ВНД)
B.2/B.3 Прибуток та аналогічні доходи/змішаний доход
D.1 Оплата праці робітників
D.2 Податки на виробництво та імпорт
D.3 Субсидії (-)
D.4 Доходи від власності, одержані від інших країн
Показники використання попереднього рахунку утворення доходів є ресурсами рахунку роз по ділу пер вин но го до ходу. Ресурсом рахунку роз по ділу пер вин но го до ходу також є одержувані від інших інституційних секторів доходи від власності. У лівій частині рахунку в напрямах використання відображаються: доходи від власності та балансуюча стаття рахунку — сальдо первинних доходів (може бути на валовий та чистої основі), тобто валовий або чистий НАЦІОНАЛЬНИЙ ДОХОД.
Перехід від доданої вартості до сальдо первинних доходів подамо формулою: B.5 = В.1 + D.4r - D.4u , де D.4r , D.4u — відповідно, одержані та сплачені доходи від власності, або ВНД = ВВП + Доходи від власності, одержані від інших країн - Доходи від власності, передані іншим країнам.
Чистий національний доход обчислюється за формулою:
ЧНД = ВНД - Споживання основного капіталу (K.1)
Доходи від власності створюються завдяки праву володіння активами за умови їх тимчасового передання іншим інституціональним одиницям. Усі первинні доходи, з урахуванням сальдо факторних доходів і доходів від власності, одержаних з-за кордону і переданих за кордон, дозволяють перейти до показника національного доходу.
Задача
Рзв"язання:
Таблиця 1
Аналіз структури та динаміки експорту України
Товар
Експорт, млн. дол. США
Структура, %
∆d, в. п.
Tp, %
Тпр, в. п.
базисний період
звітний період
базисний період
звітний період
1
2
3
4
5= =4-3
6= 4/3
7= 6- -100%
Усього
10272,1
11566,5
100
100
---
---
---
у тому числі:
- машини, устаткування та механізми
1448,4
1364,8
14,1
11,8
-2,3
83,7
-16,3
- мінеральні продукти (руди, вугілля, нафта, газ)
1078,6
1214,5
10,5
10,5
0,0
100,0
0,0
- неблагородні метали та вироби з них
3718,5
4187,1
36,2
36,2
0,0
100,0
0,0
- хімічні продукти, добрива
1078,6
1122,0
10,5
9,7
-0,8
92,4
-7,6
- засоби наземного, повітряного та водного транспорту
749,9
474,2
7,3
4,1
-3,2
56,2
-43,8
- текстиль і текстильні вироби
164,4
312,3
1,6
2,7
1,1
168,8
68,8
У табл. 1 відображено структуру експорту України (стовбці 3-4) та показники її динаміки ( стовбці 5-7). В структурі вітчизняного експорту найвагомішою статтею є неблагородні метали та вироби з них (36,2%), а вага інших окремих складових не перевищує 15%. В структурі експорту вага машин, устаткування та механізмів скоротилася на 2,3 відсоткових пункти, вага хімічних продуктів та добрив - на 0,8 в.п., вага засобів наземного, повітряного та водного транспорту - на 3,2 в. п., натомість вага текстилю і текстильних виробів зросла на 1,1 в. п. ( майже в 1,7 рази), частка інших статей експорту залишилась без змін.
Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!
0%
Оголошення від адміністратора