Подякувати Студентському архіву довільною сумою
Admin
26.02.2023 12:38
Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!
Інформація про навчальний заклад
ВУЗ:
Інші
Інститут:
Не вказано
Факультет:
Не вказано
Кафедра:
Не вказано
Інформація про роботу
Рік:
2024
Тип роботи:
Інші
Предмет:
Організації бухгалтерського обліку
Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):
ЗМІСТ
Вступ…………………………………………………………………………………..3
Особливості господарської діяльності підприємства ………………………….4
Організація бухгалтерського обліку…………………..........................................5
Облік основних засобів і нематеріальних активів………....................................7
Облік виробничих запасів…………………….......................................................11
Облік оплати праці……………..............................................................................16
Облік витрат на виробництво і калькулювання собівартості продукції……….18
Облік грошових коштів, цінних паперів та розрахункових операцій………….25
Організація звітності……………………………....................................................29
Висновки…………….....................................................................................................34
Додатки…………...........................................................................................................39
ВСТУП
Невід’ємною складовою розвитку ринкових відносин в Україні є адекватна система бухгалтерського обліку, що забезпечує всіх членів суспільства надійною, своєчасною та корисною інформацією про господарську діяльність підприємств і організацій.
Прийнятий 16 липня 1999 року Закон України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” відкрив шлях до перетворення бухгалтерського обліку в реальний інструмент управління.
Це у свою чергу підвищує вимоги до кваліфікації бухгалтерів, менеджерів, підприємців, аудиторів. Інформація про господарську діяльність підприємства цікавить не лише його керівників, а й широке коло інших користувачів, які приймають рішення щодо стосунків із цим підприємством, дотримання ним укладених угод, установлених норм і правил.
Для забезпечення користувачів інформацією про господарську діяльність слід безперервно вести бухгалтерський облік із дня реєстрації підприємства. Особливості бухгалтерського обліку на підприємстві ЖКП “Покровське” зумовлені характером послуг, що воно надає. Тому метою виробничої практики було ознайомлення і вивчення особливостей господарської діяльності підприємства, організації бухгалтерського обліку, обліку необоротних активів, виробничих запасів та МШП, визначення витрат та подання звітності.
1. ОСОБЛИВОСТІ ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА ТА ЙОГО КОРОТКА ХАРАКТЕРИСТИКА
Житлово-комунальне підприємство “Покровське”, зареєстроване виконавчим комітетом Рівненської міської ради 24.05.2001р., є комунальним підприємством і знаходиться за адресою м. Рівне, вул. Гребінки, 8а.
Дане підприємство є юридичною особою, має права та обов’язки передбачені чинним законодавством України та установчими документами, має самостійний баланс, розрахунковий та інші рахунки в банківських установах, штампи, товарний знак та інші реквізити.
Житлово-комунальне підприємство “Покровське” є комунальною власністю і фінансується з госпрозрахунку.
ЖКП “Покровське” займається такими видами діяльності:
експлуатація житлового фонду;
ремонт і будівництво житла (квартир) на замовлення населення;
здавання під найм власної та державної нерухомості виробничо-технічного та культурного призначення;
інші спеціальні будівельні роботи.
Управління житлово-комунальним підприємством “Покровське” здійснює начальник. Структура та штатний розпис житлово-комунального підприємства “Покровське” затверджується керівником і розраховується згідно з нормативними документами.
Повноваження трудового колективу підприємства реалізуються загальними зборами трудового колективу та його виборним органом – комітетом профспілки.
Виробничі, трудові та економічні відносини, питання охорони праці, соціального розвитку в житлово-комунальному підприємстві “Покровське” регулюються колективним договором.
2. ОРГАНІЗАЦІЯ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ
Організація бухгалтерського обліку на ЖКП “Покровське” здійснюється згідно Положення про бухгалтерію та наказу про облікову політику підприємства.
Відповідно до положення про бухгалтерію, бухгалтерія безпосередньо підпорядковується начальнику ЖКП. Бухгалтерію очолює головний бухгалтер, який призначається начальником. До складу бухгалтерії також входять два заступники головного бухгалтера, яких також призначає начальник, а також 5 бухгалтерів.
Бухгалтерія відповідно до покладених на неї завдань здійснює методичне керівництво бухгалтерським обліком, звітністю і контроль за правильним веденням і достовірністю обліку і звітності. Бухгалтерія веде розрахунки з працівниками підприємства по заробітній платі і утриманням із неї; проводить розрахунки з постачальниками та підрядчиками, веде облік руху фондів підприємства; проводить розрахунки з бюджетом та позабюджетними фондами по статті обов’язкових платежів та податків; складає бухгалтерську звітність у визначені терміни; здійснює разом з іншими відділами аналіз фінансово-господарської діяльності підприємства, надає пропозиції керівництву, направлені на покращення фінансового стану, економічних і цільових витрат коштів; забезпечує облік положень, інструкцій, методичних вказівок по питаннях обліку, звітності, аналізу, контролю та інших нормативних документів.
На ЖКП «Покровське” ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності здійснюється у відповідності з Законом України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”, Положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку та Інструкцією про застосування Плану рахунків підприємства.
Ведення бухгалтерського обліку здійснюється за єдиним Планом рахунків ЖКП “Покровське” (додаток). Складання фінансових звітів проводиться відповідно до принципу нарахування та відповідності доходів і витрат, за яким для визначення фінансового результату звітного періоду, доходи і витрати відображаються в обліку і звітності у момент їх виникнення, незалежно від часу надходження і сплати грошей, згідно з П(С)БО 1 “Загальні вимоги до фінансової звітності”
Статистичну звітність, що має грошовий вимірник, формується на даних бухгалтерського обліку.
До складу форм бухгалтерської звітності входить Баланс, Звіт про фінансові результати, Звіт про рух грошових коштів, Звіт про власний капітал та Примітки. Щокварталу подається до органів Державної податкової адміністрації Баланс підприємства та Звіт про фінансові результати, а в кінці року здаються Баланс, Звіт про фінансові результати, Звіт про рух грошових коштів, Звіт про власний капітал та Примітки. (додаток 7).
За належне зберігання первинних документів, облікових реєстрів і бухгалтерських звітів несе відповідальність начальник.
Первинні документи та облікові реєстри, що пройшли обробку, а також бухгалтерські звіти передаються до архіву. Вони зберігаються в бухгалтерії у зачинених шафах. Бланки суворої звітності зберігаються у сейфі. Первинні документи поточного місяця, що пройшли обробку ручним способом і відносяться до відповідного облікового реєстру, комплектуються в хронологічному порядку, нумеруються, переплітаються і супроводжуються довідкою до архіву.
Зберігання первинних документів та облікових реєстрів, що пройшли обробку і були підставою для складання звітності, а також бухгалтерських звітів, оформлення і передачу до архіву забезпечує головний бухгалтер.
3. ОБЛІК ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ І НЕМАТЕРІАЛЬНИХ АКТИВІВ
Необоротні активи – це матеріальні та нематеріальні ресурси, які належать установі та забезпечують її функціонування і строк корисної експлуатації яких, як очікується, становить більше одного року.
Визнання, облік і оцінку основних засобів здійснюється відповідно до вимог П(С)БО 7 “Основні засоби”. Одиницею обліку вважається окремий об’єкт, якщо термін держання майбутніх економічних вигод від його експлуатації більше 1 року.
З метою визначення справедливої вартості ОЗ та НА створюється постійно діюча комісію, в яку включаються спеціалісти технічних служб та фахівці, які вивчають реальну ринкову вартість об’єктів.
Зміна первісної вартості необоротних активів проводиться у випадках індексації їх первісної вартості відповідно до чинного законодавства, а також при добудові, дообладнанні, реконструкції, частковій ліквідації відповідних об’єктів та модернізації, яка призвела до додаткового укомплектування необоротних активів.
Переоцінка необоротних активів проводиться тимчасовою комісією з переоцінки, яка назначається наказом керівника. Комісією здійснюється переоцінка кожної окремої одиниці необоротних активів і встановлюються нові ціни. За результатами переоцінки комісією складається акт про зміну вартості необоротних активів, який затверджується керівником установи.
Необоротні активи обліковуються за місцем їх зберігання та в бухгалтерії за інвентарними об’єктами. У бухгалтерії з метою організації обліку і забезпечення контролю за збереженням необоротних активів, ведеться предметний їх облік на інвентарних картках, які відкриваються на кожний інвентарний об’єкт. Однорідні активи обліковуються на картках групового обліку типової форми ОЗ-9.
Оприбуткування необоротних активів, що надійшли (придбаних, створених, безоплатно отриманих), за первісною вартістю відображається по дебету 10, 11, 12 рахунків.
Інвентарну картку ведуть у бухгалтерії на кожний об’єкт або групу об’єктів. При груповому обліку до неї записують окремі об’єкти основних засобів за позиціями.
Форму заповнюють в одному примірнику на підставі “Акта (накладної) приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів”, технічної та іншої документації.
Орендовані необоротні активи обліковуються в орендарів на за балансовому рахунку 01 “Орендовані необоротні активи” під інвентарними номерами, присвоєними їм орендоздавачами.
Для оформлення необоротних активів, які стали непридатними, застосовуються: “Акт про списання основних засобів” (типова форма ОЗ-3), “Акт про списання автотранспортних засобів” (типова форма ОЗ-4). Акти складаються постійно діючою комісією, призначеною наказом керівника установи, і ним затверджуються. (додаток)
Залежно від того, яким шляхом надходять основні засоби на підприємство, формується їх первісна вартість. Саме за первісною вартістю об’єкти зараховуються на баланс підприємства.
Оприбуткування основних засобів, що надійшли (придбаних, створених, безоплатно отриманих), за первісною вартістю відображається по дебету 10 рахунку.
Для оформлення зарахування до складу основних засобів окремих об’єктів, уведення їх в експлуатацію (крім випадків, коли введення оформляється в особливому порядку), внутрішнього переміщення (наприклад, із цеху в цех, з об’єкта на об’єкт тощо) застосовується типова форма первинного обліку ОЗ-1 “Акт приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів”, затверджена наказом №352.(додаток). При надходженні та реалізації основних засобів складається також рахунок на оплату, накладна та податкова накладна.
Згідно з пунктом 8 ПСБО 7 первісна вартість придбаних за грошові кошти об’єктів основних засобів складається з таких витрат:
сум, що виплачуються постачальникам:
реєстраційних зборів, держмита та інших аналогічних платежів;
сум ввізного мита:
сум непрямих податків у зв’язку з придбанням (якщо вони не відшкодовуються підприємству);
витрат на страхування ризиків доставки основних засобів;
витрат на установку, монтаж, налагодження;
інших витрат, безпосередньо пов’язаних з доведенням основних засобів до стану, у якому вони придатні до використання.
Якщо підприємство придбаває основні засоби, що вже були в експлуатації, то при зарахуванні їх на баланс відображається і сума переданого зносу (продавець повинен указати її в акті приймання-передачі).
Акт складається у двох примірниках: перший примірник залишається на підприємстві, що передає об’єкт основних засобів, а другий примірник отримує особа, яка приймає об’єкт основних засобів від імені нового власника. Сторона, що отримує, повинна пред’явити довіреність на особу, яка отримує об’єкти.(додаток)
Акт в одному примірнику на кожний новоприйнятий об’єкт складає приймальна комісія, призначена розпорядженням або наказом керівника підприємств (організації). Після оформлення акт разом із технічною документацією, що додається і відноситься до такого об’єкта, передають до бухгалтерії підприємства. Його підписує головний бухгалтер і затверджує керівник підприємства або особи, на те уповноважені.
Якщо основні засоби безплатно передають іншому підприємству, акт також складають у двох примірниках: один – для підприємства, яке здає – другий – для того, яке приймає основні засоби.
Інвентарна картка обліку основних засобів при їх безплатній передачі додається до акта приймання-передачі.
Якщо юридична особа отримує безплатно основні засоби від фізичної особи, то акт прийому-передачі може бути складений або в довільній формі, або за формою ОЗ-1. При безоплатному отриманні основних засобів в акті прийому-передачі зазначається справедлива вартість об’єкта.
Нарахування амортизації здійснюється протя гом строку корисного використання (експлуатації) об' єкта, який встановлюється підприємством при визнанні цього об'єкта активом (при зарахуванні на баланс), і призупиняється на період його рекон струкції, модернізації, добудови, дообладнання та консервації.
При визначенні строку корисного використання (експлуатації) слід ураховувати:
- очікуване використання об'єкта підприємством з урахуванням його потужності або продуктивності;
- фізичний та моральний знос, що передбачаєть ся;
- правові або інші обмеження щодо строків вико ристання об'єкта та інші фактори.
Кожного місяця на підприємстві складається відомість по розрахунку амортизації для основних засобів (додаток). Нарахування амортизації для кожної групи основних засобів ведеться за іншими нормами амортизації.
Фінансовий результат від вибуття об'єктів ос новних засобів визначається вирахуванням з доходу від вибуття основних засобів їх залишкової вартості, непрямих податків і витрат, пов'язаних з вибуттям ос новних засобів.
Регістри аналітичного обліку основних засобів, що вибули, додаються до документів, якими оформлені факти вибуття основних засобів.
У разі часткової ліквідації об'єкта основних засобів його первісна (переоцінена) вартість та знос зменшують ся відповідно на суму первісної (переоціненої) вартості та зносу ліквідованої частини об'єкта..
Малоцінні необоротні матеріальні активи обліковуються на рахунку 112. Бухгалтер веде їх облік на картках складського обліку по кожному відділенню. Залишки, надходження і вибуття МНМА заносяться до оборотної відомості по товарно-матеріальних рахунках.
4. ОБЛІК ВИРОБНИЧИХ ЗАПАСІВ
Відповідно до наказу про облікову політику, одиницею запасів для бухгалтерського обліку є кожне найменування виду запасів:
Виробничі запаси (сировина, основні та допоміжні матеріали, комплектуючі вироби, паливно-мастильні матеріали, тощо);
Малоцінні та швидкозношувані предмети (МШП);
Товари, придбані (отримані) для продажу.
Зарахування запасів на баланс проводиться за їхньою первинною вартістю, визначеною відповідно до норм П(С)БО 9 “Запаси”.
Уцінку (або дооцінку раніше уцінених) запасів, ціна який знизилась на дату балансу, внаслідок псування або втрати очікуваної економічної вигоди від їхнього використання здійснювати за чистою вартістю реалізації по кожній одиниці запасів, визначеній відповідно до ст.. 26 П(С)БО 9 “Запаси”
Оцінку запасів при відпуску у виробництво, реалізацію, внутрішньому переміщенні в межах підприємства та іншому вибутті здійснюється за методами:
середньозваженої собівартості – для паливно-мастильних матеріалів;
за ідентифікованою собівартістю відповідної одиниці – для всіх інших запасів.
Оцінка за середньозваженою собівартістю прово диться по кожній одиниці запасів діленням сумарної вар тості залишку таких запасів на початок звітного місяця і вартості одержаних у звітному місяці запасів на сумарну кількість запасів на початок звітного місяця і одержаних у звітному місяці запасів.
При надходженні запасів на підприємство від постачальників складаються товаро-транспортні накладні, рахунки, накладні. Одержання товаро-матеріальних цінностей безпосередньо у постачальника або транспортної організації здійснюється матеріально-відповідальною особою, на яку виписується на підприємстві довіреність на одержання матеріальних цінностей. Це документи суворого обліку, які реєструються у спеціальному журналі.
Якщо розбіжностей при прийнятті ТМЦ не виявлено, то підприємство складає приймальний акт.
Якщо товаро-матеріальні цінності придбаває матеріально-відповідальна особа за готівку, то документом, що підтверджує оприбуткування товаро-матеріальних цінностей є товарний чек або чек касового апарату, або квитанція прибуткового касового ордеру.
Відмітною особливістю запасів є одноразове використання в процесі виробництва, перенесення всієї вартості на собівартість виготовленої продукції. Тому контроль за збереженням матеріальних ресурсів, раціональним використанням їх у виробництві має велике значення.
Запаси визнаються активом, якщо існує вірогідність того, що ЖКП в майбутньому отримає економічні вигоди, пов’язані з їх використанням, і їх вартість може бути достовірна визначена.
Одиницею бухгалтерського обліку запасів є їх назва або однорідна вид. Тому в подальшій класифікації групи запасів поділяються на підгрупи а в середині них - на види, сорти, марки. Класифікація запасів оформляється розробкою номенклатури-цінника, тобто систематизованим переліком матеріалів, що використовується поштамтом, у якому кожному найменуванню, розміру, і сорту присвоюється номенклатурний номер, а також вказуються одиниці виміру і ціна.
Важливе значення для правильного обліку має також порядок оцінки запасів. Згідно з Положенням ( стандартом) 9 придбані або вироблені запаси зараховуються на баланс підприємства за первинною вартістю.
Синтетичний облік наявності і руху виробничих запасів ведеться на рахунку 20 „Виробничі запаси”. По дебету рахунка 20 „Виробничі запаси” відображаються надходження відповідних запасів на підприємство та збільшення їх вартості в результаті до оцінки, по кредиту – витрати на виробництво, відпуск в переробку, на сторону, а також зменшення вартості запасів внаслідок уцінки.
На підприємстві за допомогою синтетичного обліку неможливо контролювати кожний вид господарських засобів. Для одержання детальної інформації необхідної для управління запасами за їх окремими видами і процесами організується аналітичний облік. З цією метою до окремих рахунків синтетичного обліку та субрахунків відкриваються рахунки аналітичного обліку. Аналітичний облік запасів дозволяє визначити їх обсяг в цілому і за кожним видом окремо.
Переважну більшість виробничих запасів підприємство купує у постачальників на підставі укладених договорів. На відвантажені матеріальні цінності постачальник виписує рахунок-фактуру та інші розрахунково-платіжні документи у яких вказується назва, номенклатурний номер, одиниця виміру, кількість, ціна кожного виду матеріальних цінностей, що відпускаються, сума ПДВ, загальна сума, що підлягає до оплати.
Приймання матеріалів, що надійшли на склад здійснюється на підставі накладної. При цьому недостача матеріальних цінностей, виявлена при прийманні їх на склад оформляється приймальним актом. Цей акт є підставою для пред’явлення претензій винуватцю недостачі матеріальних цінностей.
Згідно Положення ( стандарту) бухгалтерського обліку 9 „Запаси” малоцінні та швидкозношувані предмети (МШП) визначаються за єдиним критерієм – строк служби, який в даному випадку вважається не більше одного року або нормального операційного циклу, якщо перевищує один рік, такі як інструменти, приладдя, господарський інвентар, спеціальне оснащення, спеціальний одяг.
В цілому малоцінні засоби праці поділяються на дві групи:
оборотні – якщо строк корисного використання менше одного року або менше одного операційного циклу, якщо він перевищує рік
необоротні – якщо строк корисного використання більше року або більше одного операційного циклу, якщо він перевищує рік.
Якщо строк корисної експлуатації МШП перевищує один рік їх включають до складу необоротних активів та амортизують.
На МШП, які відносяться до запасів, не нараховується знос, а вартість переданих в експлуатацію МШП виключаються зі складу активів ( списуються з балансу на витрати) з подальшою організацією оперативного кількісного обліку таких предметів по місцях експлуатації та відповідальних особах протягом терміну фактичного використання цих предметів. Отже, якщо МШП вже використовуються і строк їх експлуатації не перевищує одного року, їх кінцева вартість визначається витратами того періоду, в якому вони були передані в експлуатацію.
Рахунок 22 „Малоцінні та швидкозношувані предмети” призначено для обліку й узагальнення інформації про наявність і рух малоцінних та швидкозношуваних предметів, що належать підприємству та знаходяться в складі запасів.
По дебету рахунку 22 відображаються придбані ( отримані) або виготовлені малоцінні та швидкозношувані предмети за первісною вартістю, по кредиту – відпуск малоцінних та швидкозношуваних предметів в експлуатацію за обліковою вартістю зі списанням на рахунки обліку витрат, а також списання недостач і втрат від псування таких предметів.
Аналітичний облік МШП ведеться за видами предметів по однорідних групах, встановлених, виходячи з потреб підприємства, місцями зберігання.
З метою забезпечення даних предметів в експлуатації на підприємстві організований належний контроль за рухом МШП.
Відповідним чином організований аналітичний облік МШП, повернення на склад з експлуатації.
Оборотні МШП зараховуються на баланс за первісною вартістю і списуються за оцінкою вибуття. На рахунку 22 обліковуються тільки ті МШП, які знаходяться на складі.
Коли на підприємство надходять МШП бухгалтер відкриває ( заводить) картку складського обліку, вона використовується для обліку виробничих запасів на складі.
Передача зі складу в експлуатацію МШП оформлюється актом передачі МШП в експлуатацію на підставі письмових вимог з виробничих підрозділів підприємства.
Для списання МШП в бухгалтерії використовують акт на списання МШП. Він застосовується для оформлення списання морально застарілих, зношених і непридатних для подальшого використання інструментів, спецодягу, спецвзуття.
При відпуску малоцінних і швидкозношуваних предметів в експлуатацію їх вартість списується з балансу. З метою запобігання розкраданню та нестачам МШП організовується оперативний кількісний облік за місцями експлуатації протягом терміну їх використання.
Облік виробничих запасів та МШП на складі ведеться у картках складського обліку (додаток)
В кінці місяця матеріально-відповідальна особа заповнює на складі сальдову відомість або відомість обліку залишку матеріалів на складі у кількісному виразі і передає відомість у бухгалтерію для рознесення цін і визначення сум залишків.
Якщо МШП, що знаходяться в експлуатації, стають непридатними, то складається акт на списання малоцінних та швидкозношуваних предметів (додаток)
5. ОБЛІК ОПЛАТИ ПРАЦІ
Заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому вираженні, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу. Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконання роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства.
Джерелом коштів на оплату праці є дохід.
Облік оплати праці на підприємстві здійснюється відповідно до штатного розкладу, затвердженого начальником. (додаток). Основою організації оплати праці є тарифна система, яка включає тарифні сітки, тарифні ставки, схеми посадових окладів, тарифно-кваліфікаційні довідники.
Облік особового складу працівників здійснює відділ кадрів, де ведеться: книга наказів (розпоряджень) про прийняття, переведення та звільнення з роботи; книга обліку руху трудових книжок та вкладишів до них; прибутково-видаткова книга обліку бланків трудових книжок та вкладишів до них; особові листки та картки, книга протоколів загальних зборів трудового колективу.
Первинними документами, на підставі яких ведеться облік особового складу, є: наказ про прийняття на роботу, особова картка, наказ про припинення трудової угоди.
Облік робочого часу здійснюється за допомогою табеля (додаток), де відображається час, відпрацьований кожним працівником, неявка на роботу із зазначенням причин.
Сума заробітної плати, що підлягає до виплати кожному працівнику, визначається у платіжній та розрахунково-платіжній відомості, де зазначаються (додаток)
сума нарахованої заробітної плати;
надбавки та доплати;
нарахування відпусткових та за листком тимчасової непрацездатності;
утримання із заробітної плати.
Суми відрахувань у Фонди обов’язкового соціального страхування відображаються у звідному листі. (додаток).
Узагальнення інформації про розрахунки з персоналом з оплати праці ведеться на рахунку 66 “Розрахунки з оплати праці”, який має субрахунки:
661 “Розрахунки із заробітною платою”
662 “Розрахунки з депонентами”.
Аналітичний облік розрахунків з персоналом ведеться за кожним працівником, видами виплат та утримань.
Облік розрахунків за зборами на:
обов’язкове державне пенсійне страхування;
обов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням;
обов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві і професійного захворювання;
обов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття;
індивідуальне страхування персоналу підприємства;
страхування майна.
Та за іншими розрахунками за страхуванням ведеться на рахунку 65 “Розрахунки за страхуванням”. За кредитом рахунка 65 відображаються нараховані зобов’язання за страхуванням, а також одержані від органів страхування кошти, за дебетом – погашення заборгованості та витрачання коштів страхування на підприємстві.
6. ОБЛІК ВИТРАТ НА ВИРОБНИЦТВО І КАЛЬКУЛЮВАННЯ СОБІВАРТОСТІ ПРОДУКЦІЇ, РОБІТ, ПОСЛУГ
Житлово-комунальне підприємство “Покровське” займається такими видами діяльності:
експлуатація житлового фонду;
ремонт і будівництво житла (квартир) на замовлення населення;
здавання під найм власної та державної нерухомості виробничо-технічного та культурного призначення;
інші спеціальні будівельні роботи.
Витратами звітного періоду визнаються або змен шення активів, або збільшення зобов'язань, що призво дить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучен ня або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені.
Витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені.
Витрати, які неможливо прямо пов'язати з доходом певного періоду, відображаються у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені.
Якщо актив забезпечує одержання економічних вигід протягом кількох звітних періодів, то витрати ви знаються шляхом систематичного розподілу його вар тості (наприклад, у вигляді амортизації) між відповід ними звітними періодами.
Собівартість реалізованої продукції (робіт, по слуг) складається з виробничої собівартості продукції (робіт, послуг), яка була реалізована протягом звітного періоду, нерозподілених постійних загальновиробничих витрат та наднормативних виробничих витрат.
До виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) включаються:
- прямі матеріальні витрати;
- прямі витрати на оплату праці;
- інші прямі витрати;
- змінні загальновиробничі та постійні розподілені загальновиробничі витрати.
Перелік і склад статей калькулювання виробничої со бівартості продукції (робіт, послуг) установлюються підприємством. (додаток)
До складу прямих матеріальних витрат вклю чається вартість сировини та основних матеріалів, купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат.
До складу прямих витрат на оплату праці включа ються заробітна плата та інші виплати робітникам, за йнятим у виробництві продукції, виконанні робіт або на данні послуг, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат.
До складу інших прямих витрат включаються всі інші виробничі витрати, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат, зокрема відра хування на соціальні заходи, плата за оренду земель них і майнових паїв, амортизація, витрати від браку, які становлять вартість остаточно забраковано! продукції (виробів, напівфабрикатів), та витрати на виправлення браку за вирахуванням: остаточно забраковано! про дукції за справедливою вартістю; суми, що відшкодо вується працівниками, які допустили брак; суми, що одержана від постачальників за неякісні матеріали і ком плектуючі вироби тощо.
До складу загальновиробничих витрат вклю чаються:
Витрати на управління виробництвом (оплата праці апарату управління цехами, дільницями тощо; відрахування на соціальні заходи й медичне страхуван ня апарату управління цехами, дільницями; витрати на оплату службових відряджень персоналу цехів, дільниць тощо).
Амортизація основних засобів загапьновиробничого (цехового, дільничого, лінійного) призначення.
Амортизація нематеріальних активів загальновиробничого (цехового, дільничого, лінійного) призна чення.
Витрати на утримання, експлуатацію та ремонт, страхування, операційну оренду основних засобів, інших необоротних активів загальновиробничого при значення.
Витрати на вдосконалення технології й органі зації виробництва (оплата праці та відрахування на соці альні заходи працівників, зайнятих удосконаленням тех нології й організації виробництва, поліпшенням якості продукції, підвищенням її надійності, довговічності, інших експлуатаційних характеристик у виробничому процесі; витрати матеріалів, купівельних комплектую чих виробів і напівфабрикатів, оплата послуг сторонніх організацій тощо).
Витрати на опалення, освітлення, водопоста чання, водовідведення та інше утримання виробничих приміщень.
Витрати на обслуговування виробничого про цесу (оплата праці загальновиробничого персоналу; відрахування на соціальні заходи, медичне страхуван ня робітників та апарату управління виробництвом; ви трати на здійснення технологічного контролю за вироб ничими процесами та якістю продукції, робіт, послуг).
Витрати на охорону праці, техніку безпеки і охо рону навколишнього природного середовища.
Інші витрати (внутрішньозаводське переміщен ня матеріалів, деталей, напівфабрикатів, інструментів зі складів до цехів і готової продукції на склади; нестачі незавершеного виробництва; нестачі і втрати від псу вання матеріальних цінностей у цехах; оплата простоїв тощо).
Витрати, пов'язані з операційною діяльністю, які не включаються до собівартості реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг), поділяються на адміністративні витрати, витрати на збут та інші операційні витрати.
До адміністративних витрат відносяться такі за гальногосподарські витрати, спрямовані на обслугову вання та управління підприємством.
Витрати на збут включають такі витрати, які пов'язані з реалізацією (збутом) продукції (товарів, робіт, послуг). На даному підприємстві витрат на збут немає, що пов’язано з особливостями господарської діяльності підприємства.
До інших операційних витрат включаються:
- витрати на дослідження та розробки відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 8 "Не матеріальні активи";
- собівартість реалізованої іноземної валюти, яка для цілей бухгалтерського обліку визначається шляхом пе рерахунку іноземної валюти в грошову одиницю Украї ни за курсом Національного банку України на дату про дажу іноземної валюти, плюс витрати, пов'язані з про дажем іноземної валюти;
- собівартість реалізованих виробничих запасів, яка для цілей бухгалтерського обліку складається з їх об лікової вартості та витрат, пов'язаних з їх реалізацією;
- сума безнадійної дебіторської заборгованості та відрахування до резерву сумнівних боргів;
- втрати від операційної курсової різниці (тобто від зміни курсу валюти за операціями, активами і зобов'я заннями, що пов'язані з операційною діяльністю підприємства);
- втрати від знецінення запасів;
- нестачі й втрати від псування цінностей;
- визнані штрафи, пеня, неустойка;
- витрати на утримання об'єктів соціально-культур ного призначення;
інші витрати операційної діяльності.
На даному підприємстві ведення бухгалтерського обліку передбачає застосування для обліку витрат звітного періоду лише рахунків класу 9. Рахунки класу 9 “Види діяльності” застосовуються для узагальнення інформації про витрати звичайної діяльності та витрати на запобігання надзвичайних подій і ліквідацію їх наслідків. Структура рахунків класу 9 збігається з вимогами до визнання складу й оцінки витрат, викладених у П(С)БО 16.
За дебетом рахунків класу 9 відображаються суми витрат, а за кредитом – списання суми витрат у кінці звітного року або щомісяця на рахунок 79 “Фінансові результати”
Витрати операційної діяльності групуються за та кими економічними елементами:
- матеріальні затрати;
- витрати на оплату праці;
- відрахування на соціальні заходи;
- амортизація;
- інші операційні витрати.
До складу елемента "Матеріальні затрати" вклю чається вартість витрачених у виробництві (крім продук ту власного виробництва):
сировини й основних матеріалів;
- купівельних напівфабрикатів та комплектуючих ви робів;
- палива й енергії;
- будівельних матеріалів;
- запасних частин;
- тари й тарних матеріалів;
- допоміжних та інших матеріалів.
До складу елемента "Витрати на оплату праці" включаються заробітна плата за окладами й тарифами, премії та заохочення, матеріальна допомога, компен саційні виплати, оплата відпусток та іншого невідпрацьованого часу, інші витрати на оплату праці.
До складу елемента "Відрахування на соціальні заходи" включаються: відрахування на пенсійне забез печення, відрахування на соціальне страхування, стра хові внески на випадок безробіття, відрахування на індивідуальне страхування персоналу підприємства, відрахування на інші соціальні заходи.
До складу елемента "Амортизація" включається сума нарахованої амортизації основних засобів, нема теріальних активів та інших необоротних матеріальних активів.
До складу елемента "Інші операційні витрати" включаються витрати операційної діяльності, які не уві йшли до складу елементів, наведених в пп. 22—25 цьо го Положення (стандарту), зокрема витрати на відря дження, на послуги зв'язку, плата за розрахунково-ка сове обслуговування тощо.
До фінансових витрат відносяться витрати на про центи (за користування кредитами отриманими, за облігаціями випущеними, за фінансовою орендою тощо) та інші витрати підприємства, пов'язані із залученням позикового капіталу.
Втрати від участі в капіталі є збитками від інвес тицій в асоційовані, дочірні або спільні підприємства, які обліковуються методом участі в капіталі. Приклад розрахунку втрат від участі в капіталі наведено в додат ку 2 до цього Положення (стандарту).
До складу інших витрат включаються витрати, які виникають під час звичайної діяльності (крім фінансо вих витрат), але не пов'язані безпосередньо з вироб ництвом та/або реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг). До таких витрат належать:
- собівартість реалізованих фінансових інвестицій (балансова вартість та витрати, пов'язані з реалізацією фінансових інвестицій);
- собівартість реалізованих необоротних активів (за лишкова вартість та витрати, пов'язані з реалізацією необоротних активів);
- собівартість реалізованих майнових комплексів;
- втрати від неопераційних курсових різниць;
- сума уцінки необоротних активів і фінансових інве стицій;
- витрати на ліквідацію необоротних активів (розби рання, демонтаж тощо);
- залишкова вартість ліквідованих (списаних) не оборотних активів;
- інші витрати звичайної діяльності.
Податки на прибуток визнаються витратами згідно з Положенням (стандартом) бухгалтерського об ліку 17 "Податок на прибуток".
Надзвичайні витрати включаються до фінансової звітності за вирахуванням суми, на яку зменшується по даток на прибуток від діяльності підприємства внаслі док збитків від надзвичайних подій.
Доходи від господарської діяльності класифікують в бухгалтерському обліку і фінансовій звітності за видами діяльності. Склад доходів, які відносяться до кожної групи, установлено П(С)БО 3, за яким валові доходи поділяються на доходи від звичайної діяльності та доходи від надзвичайних подій.
Доходи від звичайної діяльності поділяються на доходи від операційної діяльності, доходи від фінансових операцій та доходи від іншої звичайної діяльності.
Доходи від операційної діяльності включають дохід від реалізації та інший операційний дохід (дохід від реалізації інших оборотних активів, операційної оренди активів, відшкодування раніше списаних активів.
Облік доходу від реалізації продукції ведеться на субрахунку 701 “Дохід від реалізації готової продукції”, по кредиту якого відображається визнання доходу, по дебету – належна сума непрямих податків на списання чистого доходу в кінці звітного періоду на субрахунок 791 “Результат основної діяльності”
Доходи від фінансових операцій – це доходи від участі в капіталі та інші фінансові доходи.
Доходи від іншої звичайної діяльності включають дохід від реалізації фінансових інвестицій, основних засобів, нематеріальних активів, дохід від безкоштовно отриманих активів. За кожним видом діяльності шляхом зіставлення доходів і витрат звітного періоду визначається фінансовий результат.
Для обліку й узагальнення інформації про фінансові результати від звичайної діяльності і надзвичайних подій призначено рахунок 79 “Фінансові результати”. За кредитом рахунка 79 відображаються суми, списані в порядку закриття рахунків обліку доходів, за дебетом – суми, списані в порядку закриття рахунків обліку витрат, включаючи належну суму нарахованого податку на прибуток.
При списанні фінансового результату складаються такі записи:
на суму чистого прибутку Д 79 К 441 “Прибуток нерозподілений”
на суму чистого збитку Д 442 “Непокриті збитки” К 79
Для обліку доходів і витрат від виконання робіт і надання послуг підприємства використовують відповідно субрахунки 703 “Дохід від реалізації робіт і послуг”, 23 “Виробництво” і 903 “Собівартість реалізованих робіт і послуг”. Бухгалтерські записи для відображення реалізації робіт і послуг мають такий вигляд:
визнаний дохід від реалізації робіт та послуг:
Д 36 “Розрахунки з покупцями та замовниками” К 703 “Дохід від реалізації робіт і послуг”
ПДВ Д 703 “Дохід від реалізації робіт і послуг” К 641 “Розрахунки за податками”
Списані витрати на виконання робіт і послуг Д 903 “Собівартість реалізованих робіт і послуг” К 23 “Виробництво”
8. ОБЛІК ГРОШОВИХ КОШТІВ ТА РОЗРАХУНКОВИХ ОПЕРАЦІЙ
Грошові кошти – це готівка, кошти на рахунках у банках та депозити до запитання. До грошових коштів належать касова готівка, кошти на рахунках в банку та інші кошти, які відповідають визначенню грошових коштів.
Порядок приймання, зберігання, використання та обліку грошових коштів у касі підприємств і організацій усіх форм власності регламентується порядком ведення касових операцій у національній валюті України, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 02.02.95 № 21 у редакції постанови Національного банку України від 13.10.97 № 334 з урахуванням змін і доповнень.
Каса ЖКП “Покровське” охоплює всі наявні грошові кошти, які знаходяться на певний період часу на даному підприємстві, як в момент так і в паперових грошових знаках.
Касові операції оформляються документами, типової міжвідомчої форми, які затверджені Міністерством України за згодою з НБУ і Мінфіном України:
КО-1 „ Прибутковий касовий ордер”
КО-2 „ Вид...
Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!
0%
Оголошення від адміністратора