Подякувати Студентському архіву довільною сумою
Admin
26.02.2023 12:38
Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!
Інформація про навчальний заклад
ВУЗ:
Національний університет водного господарства та природокористування
Інститут:
Не вказано
Факультет:
Не вказано
Кафедра:
Кафедра фінансів
Інформація про роботу
Рік:
2009
Тип роботи:
Розрахункова робота
Предмет:
Економіка
Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):
Міністерство освіти і науки України
Національний університет водного господарства та природокористування
Кафедра фінансів та економіки природокористування
РОЗРАХУНКОВА РОБОТА
з дисципліни „Економіка природокористування”
Зміст
Вступ……………………………………………………………...…………3
Теоретична частина………………………………………..……………...4
Практична частина………………………………………………………..9
Висновки…………………………………………………………………...24
Список використаної літератури…………………………………………25
Вступ
Метою нашої розрахункової роботи є оволодіти методикою розрахунку розмірів зборів за розміщення, викиди та скиди шкідливих речовин у навколишнє природне середовище стаціонарними та пересувними джерелами забруднення.
Завдання роботи:
Навчитися розраховувати суми зборів за викиди забруднюючих речовин пересувними джерелами забруднення;
Навчитися розраховувати суми зборів за викиди забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення;
Оволодіти методикою розрахунку розмірів зборів за розміщення відходів у навколишньому природному середовищі;
Навчитися розраховувати суми збитків внаслідок видиків шкідливих речовин у водні об’єкти.
Актуальність теми «Сучасні методики розрахунку розмірів відшкодування збитків у результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин у атмосферу» полягає в тому, що тут розглядаються зміни у законодавстві «Про охорону навколишнього природного середовища», та наведені деякі сучасні методики розрахунку розмірів відшкодування збитків у результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин у атмосферу.
ТЕОРЕТИЧНА ЧАСТИНА
Суть і порядок визначення плати за біологічні ресурси.
Україна належить до країн з дуже великими обсягами та високою інтенсивністю використання різноманітних природних ресурсів. Цьому сприяє як наявність їх значних багатств, добра господар ська освоєність та доступність території, зростаючі потреби в цих ресурсах, сприятливі умови для їх експлуатації. По-перше, за питомими (на 1 чол. на 1 km2) масштабами та інтенсивністю вико ристання ресурсів, Україна випере джує всі розвинуті країни світу і, безперечно, зай має перше місце в Європі. По-друге, великі обсяги виробництва та інтенсивне використання ресурсів визначили спеціалізацію економіки, яка харак теризується високими масштабами споживання.
Останнім часом дедалі активніша роль у вирі шенні природоохоронних проблем відводиться вивченню громадської думки; суттєво розширю ються права й можливості місцевих органів вла ди. І головне, виділяється щораз більше коштів на організацію раціонального використання і на лежну охорону водних, земельних, лісових ресур сів, на забезпечення чистоти атмосферного повіт ря. Якщо капітальні вкладення на ці заходи у 1973—1975 роках (з 1973 p. почала друкуватися відповідна статистика) становили 917 млн. крб., 1976—1980 — 1169 млн. крб., то у 1981—1985 ро ках — 1864 млн. крб. У 1989 p. вони досягли 510 млн. крб. Загальна сума усіх витрат на охорону й раціональне використання природних ресурсів (включаючи витрати на лісове господарство) ста новила за 1981—1989 pp. 14,8 млрд. крб., у тому числі за 1989 p. — 2,1 млрд. крб. З цієї суми 1,5 млрд. крб. йшло на утримання та експлуатацію природоохоронних споруд і установок, 510 млн. крб. на державні капітальні вкладення, 136 млн. крб. на лісове господарство, раціональне використання-земельних ресурсів.
Особливої гостроти й актуальності набуває в Ук раїні охорона водних ресурсів. На ці потреби у республіці витрачається близько 60 % усіх держав них капітальних вкладень, що виділяються на охо рону навколишнього середовища (у 1989 p. — 323 млн. крб.). Йдеться, зокрема, про фінансові й ма теріальні ресурси, що надходять на охорону дуже забруднених вод Чорного та Азовського морів, збереження й поліпшення стану малих рік і во дойм. Необхідне підвищення ефективності очис них споруд і установок, більш широке викорис тання для зрошування та інших цілей очищених і рудникових вод. Нерівномірність розміщення вод них ресурсів по території республіки та зростаю чий їх дефіцит, найбільш гострий у південних та центральних областях, потребує негайного запро вадження водозберігаючих технологій, організа ції безстічних виробництв, економного витрачан ня води для зрошення, а також в комунальному господарстві, побуті.
Актуальною є проблема раціонального викорис тання свіжої води, зокрема поліпшення структури її споживання. Останнім часом обсяг виробництва свіжої води становить близько 30 млрд. м за рік. Основна її кількість (56 % у 1989 p.) йде на вироб ничі потреби (без сільського господарства), для зрошення, обводнення та сільськогосподарського постачання (29 %) і на господарсько-питні потре би (15 %). Природоохоронні заходи передба чають скорочення втрат води, раціоналізацію водопостачання, насамперед при зрошенні, ширше впровадження систем оборотного і послідовного використання води, будівництва і введення в дію об'єктів по очищенню стічних вод. Найбільше сві жої води споживається в Запорізькій (4,5 млрд. м3), Дніпропетровській (3,7), Донецькій (3,4) обл.; Кримській (2,6), Київській (без Киє ва—2,2), Херсонській (1,9 млн. м3).
Останнім часом вжито певних заходів, спря мованих на поліпшення водоочищення: за роки одинадцятої п'ятирічки в цілому по Україні ски дання забруднених стоків скоротилося майже вдвічі; знижувалося воно і в роки дванадцятої п'я тирічки. Однак проблема ще .далека від вирішен ня: деякі підприємства, особливо чорної металур гії, хімії та нафтохімії, вугільної, харчової та ін ших галузей промисловості певну частину вико ристаної води не очищають.
Створення заповідних територій, збереження генофонду планети мають важливе значення для охорони природних ландшафтів. У сві ті нараховується понад - 2600 великих заповідних територій, загаль ною площею понад 4 млн. км2 (3% суші планети). За останні роки в Україні сформовано цілу мережу при родно-заповідних територій (5350 територій і об'єктів) зага льною площею понад 1,1 млн. га, яка значно збільшилася порівняно з минулим, але все одно становить всього близь ко 2% території України, що неприпустимо з екологічної точки зору.
Почався період формування нових природно-заповідних те риторій, досліджується їх сучасний екологічний стан, можливо сті, вивчаються соціально-екологічні аспекти.
За функціональними особливостями території поділяються на: природні національні парки, заповідники, заказники, пам'ятники природи, ботанічні сади, дендрологічні парки, зоо логічні парки, парки - пам'ятники садово-паркового мистецт ва, заповідні урочища.
На території України функціонують:
- 3 природні національні парки. Вони створюються з метою збере ження природних комплексів з особливою (екологічною, істо ричною і естетичною) цінністю і використання їх в рекреацій них, наукових і культурних цілях (Швацький, Карпацький, Синевір).
- 17 державних заповідників, втому числі:
2 біосферних Державні заповідники мають на меті збереження в природному стані типових або унікальних для даної ландшафтної зони при родних комплексів, вивчення природних процесів та явищ, розробки наукових основ охорони природи. Господарська дія льність в їх межах заборонена (Розточчя, Медобори, Асканія Нова, Український степовий. Чорноморський, Дунайські плав ні, Ялтинський та ін.) (Чорноморський, Асканія Нова),
2 державних заповідно-мисливські господарства, близько 1600 заказників Державний заказник - територія, яка виділяється з метою збереження та відновлення окремих або кількох найбільш цін них або унікальних комплексів, які входять до Червоної книги. Державні заказники поділяються на: ландшафтні, лісові, бота нічні, загальнозоологічні, орнітологічні, ентомологічні, гідро логічні, палеонтологічні, геологічні (Касперівський - ландшаф тний, «Дача Галілея» - лісовий, Галицький - ботанічний, Чистилівський - зоологічний тощо).
2655 пам'я ток природи Державна пам'ятка природи - територія або окремий при родний об'єкт, що мають особливу цінність і беруться під охо рону для збереження в природному стані.
8 ботанічних садів, що утворюються з метою збережен ня, вивчення і збагачення в спеціальних умовах різноманітних рослин для ефективнішого наукового, культурного і господар ського їх використання (Київський ботанічний сад Академії наук).
20 дендрологічних парків - державний дендрологічний парк створюється для вивчення і збагачення у спеціально створених умовах різноманітних дерев і чагарників для наукового, культурного і господарського ви користання (Хоростівський, Гермаківський).
8 зоо логічних парків. Парки формуються з метою збережен ня і вивчення в спеціально створених умовах об'єктів дикої фа уни для наукових, пізнавальних і науково-дослідних цілей (Київський, Харківський та ін.).
511 парків-пам'яток садово-паркового мистецтва. Державні парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва -найбільш визначні зразки паркобудівництва, які охороняються в естетичних, наукових, природоохоронних і оздоровчих цілях («Софіївський» в Умані, «Раївський» в Бережанах, Скала-Подільський, Вишнівецький, Коропецький).
559 заповідних урочищ Державне заповідне урочище - лісові, степові, болотні та ін ші природні комплекси, які мають певне наукове, природоохо ронне і естетичне значення.
Лісові ресурси мають не лише народногосподарське значен ня, вони є найпопулярнішою формою курортно-рекреаційного значення.
В Західному регіоні щороку відпочивають близько 3-х млн. чоловік, а за підрахунками спеціалістів тут щороку можуть від почивати принаймні 12 млн. чол., що в 4 рази перевищує фак тичну кількість відпочиваючих.
Унікальним природним комплексом є Карпати і Прикар паття, де в 1980р. створено Карпатський природний націона льний парк на площі 50,3 тис. га, який має 4 зони: природозаповідну - 10,2 тис. га, охоронно-рекреаційну - 20,8 тис. га, рек реаційну - 10,6 тис. га і рекреаційно-господарську - 8,6 тис. га.
Потенціал Західного регіону ще невичерпаний: це можна зробити за рахунок впорядкування 1-ї і 2-ї груп державного лісового фонду. Необхідно насамперед розширити зелені зони і парки великих міст, реконструювати лісопарки навколо міст і впорядкувати рекреаційні території.
Економія і комплексне використання деревної сировини, відходів сприяє не тільки підвищенню ефективності викорис тання одного із цінних природних ресурсів, але й покращенню стану навколишнього середовища. Багатство лісів - це не тіль ки деревина, а й гриби, плоди, ягоди та ін. Використання хар чових ресурсів лісу, багатих на вітаміни, білки, вуглеводи, є одним з шляхів задоволення потреб населення. В Україні росте більше як 100 видів дерев і кущів, які дають їстівні плоди і яго ди, більшість з яких мають і лікувальні властивості. Дикорос тучі плоди використовуються ще далеко не повністю: заготівля лісових плодів і ягід складає не більше 20% всього урожаю, грибів - 11, горіхів - 10%. Харчові ресурси поряд з бджільниц твом, сінокосінням, лікарською і технічною сировиною утво рюють ресурси побічного використання, питома вага якого в загальній комплексній продуктивності лісів складає лише 20%. Отже, поряд із відтворенням лісових ресурсів, існують резерви для раціональнішого користування дарами лісів.
Важливе місце посідає створення державного лісового кадас тру, який визначав би стан лісів, їхню економічну оцінку, напря ми розвитку галузей лісового комплексу.
При визначенні економічної оцінки лісу виникає ряд труд нощів щодо підходів до цієї оцінки. Лісові ресурси відносяться до відновлюваних ресурсів, отже їх використання передбачає постійні витрати на їх відновлення, догляд, охорону й утри мання. Економічна оцінка лісових ресурсів повинна відповідно; враховувати суспільне необхідні витрати на відтворення лісу.
При цьому оцінка лісу буде представлена як сума ефектів від всіх видів продукції і користі на необмежене довгий строк викорис тання, що пов'язано з багаторічним строком вирощування лісів.
Різниця між суспільне необхідними та індивідуальними за тратами на одержання одиниці продукції являє собою диферен ціальну ренту, яка є основним оціночним показником лісових ресурсів. Методи оцінки всіх видів лісових ресурсів і ефектив ності лісу розроблені ще недостатньо, і існують лише для одного виду ресурсів - деревини. Вартість деревини на корені склада ється з суми відповідних лісових такс. Важливе значення мають облік і контроль, стимулювання повної розробки лісосіки і ви везення всієї вирубаної деревини з лісу.
Плата, внесена за розробку переданого в рубку лісосічного фонду, повинна перш за все компенсувати затрати на лісогос подарські заходи по відновленню й охороні лісових ресурсів. Крім того, рівень лісових такс повинен сприяти раціональні шому використанню лісосічного фонду: зростанню долі м'яколистяних порід, використанню лісосіки з хвойних порід, переміщенню лісозаготівель у віддалені лісові масиви. Наприк лад, розмір такси на ділову деревину хвойних порід в порів нянні з м'яколистяними залежить також від інтенсивності лісо користування, природних і економічних умов заготівель. Так розмір такси на 1 м3 деревини в районах основних заготівель в 3,5 рази нижчий, ніж у малолісних.
При визначенні ефективності використання та охорони лі сового господарства необхідно враховувати вік лісу та догляд за ним, насадження нових лісів (дендропарків, заповідників, парків, зелених насаджень) та догляд за ними, оберігання від навколишнього забруднення тощо.
Разом з тим ці лісові продукти є сировинною базою для ха рчової і фармацевтичної промисловості, для сільського госпо дарства. Потенційні можливості збору яблук, груш, горіхів, ягід, грибів, соків тут досить великий.
Виконання завдань, що стоять перед лісовим господарством має свої слабкості: попенна плата в даний час дозволяє покри вати лише близько 50% витрат на ведення лісового господарст ва, її частка (розрахункова такса за 1 м3 деревини) становить в середньому більше 5 гри. (у собівартості продукції лісозаготі вельних підприємств становить в середньому 7-8%) - це значно нижче, ніж у країнах із розвиненим лісовим господарством, та ких як Швеція, Фінляндія, США. Не досконалим є і механізм формування попенної плати. Лісові такси складають з розраху нку середньогалузевих затрат, не враховуючи суттєву різницю в економічних, природних і технічних умовах лісових госпо дарств. Не враховується достатньою мірою диференціальна лі сова рента. Низький рівень лісових такс визначає знижений рівень оптових цін на лісопродукцію, що не забезпечує зацікавленості підприємства у більш повному і раціональному використанні деревини.
Практична частина
Останні цифри залікової книжки 69
2. ВИЗНАЧЕННЯ РОЗМІРІВ ЗБОРІВ ЗА ВИКОРИСТАННЯ ПРИРОДНИХ РЕСУРСІВ
Розглядається діяльність підприємства яке в результаті своєї роботи забруднює: атмосферне повітря стаціонарними і пересувними джерелами забруднення, водні об’єкт, а також розміщує відходи.
Згідно з результатами контрольних перевірок хімічного підприємства міста Рівного зафіксовано використання як пального таких речовин: перша речовина дизильне паливо - 369 т., друга речовина бензин етиловий - 669 т., третя речовина бензин не етиловий- 469 т. Також результати перевірки вказали на забруднення атмосферного повітря стаціонарними джерелами забруднення в таких обсягах: перша речовина ангідрит сірчистий - 1690 т. при ліміті 1670 т., друга речовина газоподібні фтористі сполуки - 1169т. при ліміті 1150 т., третя речовина сірководень - 269 т. при ліміті 120 т.
Крім того виявлено перевищення скиду забруднюючих речовин у водні об’єкти в таких обсягах (додаток 1): перша речовина сульфати - 6,9 т., при ліміті 4 т., друга речовина фосфати - 6,9 т. при ліміті 1,5 т., третя речовина хлориди - 69т. при ліміті 75 т.
За цей період часу підприємство розмістило на своїй території, згідно дозволу, відходи у таких обсягах (додаток 1): відходи ІІ класу - 269 т., при ліміті 245 т., відходи ІІІ класу - 169 т., при ліміті 150 т., люмінесцентні лампи у кількості 669 штук (дозвіл відсутній).
Визначити розміри збору за викиди забруднюючих ручовин в навколишнє природне середовище. Результати розрахунку записати у таблицю 2.1.
Додаток 1
Норматив збору за забруднення навколишнього природного середовища
Назва забруднюючої речовини
Норматив збору грн./тонну
Викиди в атмосферу пересувними джерелами забруднення
1. Бензин не етиловий
11
2. Зріджений нафтовий газ
14
3. Стиснений природний газ
7
Викиди в атмосферу стаціонарними джерелами забруднення
1. Газоподібні фтористі сполуки
470
2. Сірковуглець
396
3. Фенол
861
За скиди у водні об’єкти
1. Сульфати
4
2. Хлориди
4
3. Завислі речовини
4
Розміщення відходів
1. Відходи ІІ класу
7
2. Відходи ІІІ класу
2
3. Люмінесцентні лампи
83 грн./шт.
2.1. Методичні рекомендації щодо розрахунку загальної величини збору.
Методика визначення розмірів плати і стягнення платежів за забруднення НС України затверджена 24.05.93 р. Міністерством НПС України.
Збори розраховуються підприємствами самостійно на підставі отриманих лімітів та затверджених нормативів і сплачуються щоквартально за наростаючими з початку року показниками.
Екологічні платежі розподіляються таким чином:
- 10 % - на окремі рахунки фондів охорони НПС сільських, селищних, міських бюджетів;
- 25 % - на окремі рахунки фондів охорони НПС обласних бюджетів;
- 65 % - на окремий рахунок фонду охорони НПС Державного бюджету.
2.1.1. Збори за забруднення атмосфери.
2.1.1.1. Стаціонарні джерела забруднення.
Пвс = ∑(Млі + Мпі х Кн) х Нбі х Кнас х Кф х Кі,
де: Пвс – сума зборів за викиди в атмосферу забруднюючих речовин стаціонарними джерелами, грн.;
Млі – річний обсяг викиду і-ої забруднюючої речовини в межах ліміту, т;
Мпі – річний обсяг понадлімітного викиду і-ої забруднюючої речовини (фактичний викид мінус ліміт), т;
Кн – коефіцієнт кратності збору за понадлімітні викиди (5);
Нбі – норматив збору за викид 1 т забруднюючої речовини в атмосферу в межах ліміту, грн./т.
Кі – величина індексу споживчих цін (індекс інфляції) – 2,5.
Кнас – коригуючий коефіцієнт, що враховує чисельність жителів населеного пункту (до 100 тис. – 1; 100,1 – 250 – 1,2; 250,1 – 500 – 1,35; 500,1 – 1000 – 1,55; понад 1000 – 1,80).
Кф – коригуючий коеф., що враховує народногосподарське значення населеного пункту (села і міста районного значення – 1, обласні центри і міста обласного значення – 1,25, курортні місця – 1,65);
Бензин не етиловий: Пвслі = 1670*470*2,5*1,2*1,25 = 2943375 грн.
Пвспл = (1690-1670) *5*470*2,5*1,2*1,25 = 176250 грн.
Зріджений нафтовий газ: Пвслі = 1150*396*2,5*1,2*1,25 = 1707750 грн.
Пвспл = (1169-1150) *5*396*2,5*1,2*1,25 = 141075 грн.
Стиснений природний газ: Пвслі = 120*861*2,5*1,2*1,25 = 387450 грн.
Пвспл = (297-120) *5*861*2,5*1,2*1,25 = 2857444 грн.
∑ Пвслі=2943375+1707750+387450=5038575 грн.
∑ Пвспл=176250+141075+2857444=3174769 грн.
∑ Пвс=5038575+3174769=8213344 грн.
2.1.1.2. Пересувні джерела забруднення.
Ппс = ∑Мі х Нбі х Кнас х Кф х Кі,
де: Ппс – сума зборів за викиди в атмосферу забруднюючих речовин пересувними джерелами, грн.;
Мі – кількість використаного пального і-го виду, т;
Нбі – норматив збору за 1 т використаного і-го пального, грн.
Бензин не етиловий: Ппс=369*11*2,5*1,2*1,25=15221,25 грн.
Зріджений нафтовий газ: Ппс=669*14*2,5*1,2*1,25=35122,5 грн.
Стиснений природний газ: Ппс=469*7*2,5*1,2*1,25=12311,25 грн.
∑ Ппс=15221,25+35122,5+12311,25=62655 грн.
2.1.2. Забруднення водних об’єктів.
Пс = ∑(Млі + Мпі х Кн) Нбі х Крб х Кі.,
де: Ппс – сума зборів за скиди у водні об’єкти забруднюючих речовин, грн.;
Млі – річний обсяг скиду і-ої забруднюючої речовини в межах ліміту, т;
Мпі – річний обсяг понадлімітного скиду і-ої забруднюючої речовини (фактичний скид мінус ліміт), т;
Кн – коефіцієнт кратності збору за понадлімітні скиди (5);
Нбі – норматив збору за скид 1 т забруднюючої речовини у водні об’єкти в межах ліміту, грн./т.
Крб – регіональний (басейновий) коригуючий коефіцієнт (для басейнів Азовського і Чорного морів – 2, Дунаю, Дніпра (від Каховського гідровузла до Чорного моря), Сіверського Донця, Міуса, Кальміуса – 2,2; Дніпра (від кордону до Києва, Західного Бугу, Вісли, Десни – 2,5; Дністра, рік Криму – 2,8; Тиси, Пруту – 3,0).
Сульфати: Пслі=4*4*2,5*2,5=100 грн.
Пспл=(6,9-4)*5*4*2,5*2,5=362,5 грн.
Хлориди: Пслі=1,5*4*2,5*2,5=37,5 грн.
Пспл=(6,9-1,5)*5*4*2,5*2,5=675 грн.
Завислі речовини: Пслі=69*4*2,5*2,5=1725 грн.
∑ Пслі=100+37,5+1725=1862,5 грн.
∑ Пспл=362,5+675=1037,5 грн.
∑ Пс=1862,5+1037,5=2900 грн.
2.1.3. Розміщення відходів.
Прв = ∑(Млі + Мпі х Кн) Нбі х Км х Ко х Кі,
де: Млі – обсяг розміщення шкідливих відходів і-го виду в межах ліміту, т;
Мпі – обсяг розміщення понадлімітних шкідливих відходів і-го виду (фактичні обсяги розміщення шкідливих речовин за мінусом лімітів), т;
Нбі – норматив збору за розміщення 1 т відходів і-го виду в межах ліміту, в залежності від класу небезпеки відходів, грн./т.
Км – коригуючий коефіцієнт, що враховує розташування місця розміщення відходів (у межах населених пунктів чи на відстані менше 3 км від них – 3; за межами населених пунктів, не менше 3 км – 1);
Ко – коригуючий коефіцієнт, що враховує обладнання місця розміщення відходів (спеціально обладнані полігони, що цілком забезпечують охорону атмосфери, води і землі від забруднення – 1; смітники, що не забезпечують повного захисту середовища – 3).
Норматив збору для:
обладнання та приладів, що містять ртуть, елементи з іонізуючим випромінюванням – 83 грн. /одиницю;
люмінесцентних ламп – 1,5 грн. /одиницю.
Відходи ІІ класу: Првлі=245*7*2,5*1*1=4287,5 грн.
Првпл=(269-245)*5*7*2,5*1*1=2100 грн.
Відходи ІІІ класу: Првлі=150*2*2,5*1*1=750 грн.
Првпл=(169-150)*5*2*2,5*1*1=475 грн.
Люмінесцентні лампи: Првпл=669*1,5*2,5*1*1*5=12543,8 грн.
∑ Првлі=4287,5+750=5037,5 грн.
∑ Првл=2100+750+12543,8 =15393,8 грн.
∑ Прв=5037,5+15393,8 =20431,3 грн.
Таблиця 2.1.
Розрахунок збору за забруднення навколишнього
природного середовища
Назва забруднюючої речовини
Фактична маса річного викиду, т.
Ліміт викиду, т.
Норматив збору за викид, грн./т.
Величина індексу споживчих цін
Коригуючі коефіцієнти
Сума збору в межах ліміту, грн.
Сума плати за понадлімітний викид, грн.
Загальна сума плати, грн.
Кнас
Кф
Крб
Км
Ко
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
1. Нараховано збору за викиди пересувними джерелами забруднення, усього
62655
62655
1.Бензин не етиловий
369
-
11
2,5
1,2
1,25
-
-
-
15221,25
-
15221,25
2.Зріджений нафтовий газ
669
-
14
2,5
1,2
1,25
-
-
-
35122,5
-
35122,5
3.Стиснений природний газ
469
-
7
2,5
1,2
1,25
-
-
-
12311,25
-
12311,25
2. Нараховано збору за викиди стаціонарними забруднення, усього
5038575
3174769
8213344
1.Газоподібні фтористі сполуки
1690
1670
470
2,5
1,2
1,25
-
-
-
2943375
176250
3119625
2. Сірковуглець
1169
1150
396
2,5
1,2
1,25
-
-
-
1707750
141075
1848825
3. Фенол
269
120
861
2,5
1,2
1,25
-
-
-
387450
2857444
3244894
3. Нараховано збору за скиди у водні об’єкти, усього
1862,5
1037,5
2900
1. Сульфати
6,9
4
4
2,5
-
-
2,5
-
-
100
362,5
462,5
2. Хлориди
6,9
1,5
4
2,5
-
-
2,5
-
-
37,5
675
712,5
3. Завислі речовини
69
75
4
2,5
-
-
2,5
-
-
1725
-
1725
4. Нараховано збору за розміщення відходів, усього
5037,5
15393,8
20431,3
4.1. відходи ІІ класу
269
245
7
2,5
-
-
-
1
1
4287,5
2100
6387,5
4.2. відходи ІІІ класу
169
150
2
2,5
-
-
-
1
1
750
475
1225
4.3.люмінесцентні лампи
669
0
1,5
2,5
-
-
-
1
1
-
12543,8
12543,8
Таблиця 2.2.
Зведена таблиця суми зборів
Платежі
Одиниці
виміру
Нараховано, грн.
1
2
3
Платежі за викиди, скиди забруднюючих речовин і розміщення відходів в межах встановлених лімітів – всього
грн.
5108130
у тому числі:
- у водні об'єкти
грн.
1862,5
- в атмосферне повітря пересувними джерелами
грн.
62655
- в атмосферне повітря від стаціонарних джерел
грн.
5038575
- за розміщення відходів
грн.
5037,5
Платежі за викиди, скиди забруднюючих речовин і розміщення відходів понад встановлені ліміти – всього
грн.
3191200
у тому числі
- у водні об'єкти
грн.
1037,5
- в атмосферне повітря пересувними джерелами
грн.
-
- в атмосферне повітря від стаціонарних джерел
грн.
3174769
- за розміщення відходів
грн.
15393,8
Загальна сума платежів і зборів
грн.
8299330
у тому числі за забруднення:
- водних об'єктів
грн.
2900
- в атмосферне повітря пересувними джерелами
грн.
62655
- в атмосферне повітря від стаціонарних джерел
грн.
8213344
- за розміщення відходів
грн.
20431,3
ЗАГАЛЬНІ ЗБИТКИ
грн.
8299330
Отже, як видно з розрахунків загальних збитків, найбільшої шкоди підприємство завдає атмосферному повітрю стаціонарними джерелами, оскільки сплачує найбільші штрафи та платежі за понадлімітні викиди саме підприємство. Тому необхідно впровадити заходи по зменшенню викидів стаціонарними джерелами, які полягають в удосконаленні очисних споруд, їх застосуванні, якщо їх не було чи були малоефективні, а також необхідно поліпшити технологію і методи виробництва. Слід враховувати, що ці заходи повинні бути економічно виправдані.
3. ЕКОНОМІЧНЕ ОБГРУНТУВАННЯ ОПТИМАЛЬНОГО
ВАРІАНТА ПРИРОДООХОРОННИХ ЗАХОДІВ
Підприємства, які постійно перевищують екологічно допустимі навантаження, тобто не відповідають соціально-екологічним вимогам, мають бути закриті або на них повинні впроваджуватись природоохоронні заходи.
Здійснення того чи іншого заходу вимагає значної суми коштів - капіталовкладень. Результати здійснення заходів залежать від обраного варіанта, тобто ефективність капітальних вкладень може бути різною. Тому для вибору оптимального варіанта проводять економічне обґрунтування природоохоронних заходів, яке полягає у визначенні показників порівняльної економічної ефективності. Воно спрямоване на визначення економічної ефективності і господарської доцільності цих заходів.
3.1. Методичні рекомендації щодо економічного обґрунтування оптимального варіанта природоохоронних заходів.
При виборі із кількох варіантів найкращого рішення показником порівняльної економічної ефективності є мінімум приведених витрат:
С + Ен х К → min;
де: С - поточні річні витрати на обслуговування і утримання фондів природоохоронного значення;
К – капітальні вкладення на впровадження ПОЗ;
Ен – нормативний коефіцієнт порівняльної ефективності капітальних вкладень. (0,15).
Розрахунки порівняльної економічної ефективності необхідно провести для базового варіанта та двох запропонованих. Сукупні приведені витрати визначаються через капіталовкладення в природоохоронні об'єкти чи устаткування (К), експлуатаційні (поточні) витрати по їх утриманню (С) та залишковий збиток після впровадження природоохоронних заходів (Зб)
ПЗ = C+Ен* К+Зб → min
де: ПЗ - приведені річні витрати на природоохоронні заходи, грн.;
Величина експлуатаційних витрат на утримання та обслуговування природоохоронних об'єктів обраховується за формулою:
С = Аj+ Pj + ЗПj + Селj + ПМj +Мj+ HВj + Iнj,
де: Аj - амортизаційні відрахування для j-того варіанта заходів, грн.;
Pj -затрати на ремонт для j-того варіанта заходів, грн.;
ЗПj - затрати на заробітну плату обслуговуючого персоналу для j-того варіанту заходів, грн.;
Селj - витрати на електроенергію для роботи природоохоронного обладнання для j-того варіанта заходів, грн.;
ПМj - витрати на паливно-мастильні матеріали для j-того варіанта заходів, грн.;
Мj - вартість матеріалів, реагентів та напівфабрикатів для j-того варіанта заходів, грн.;
НВj - накладні витрати для j-того варіанта заходів, грн.;
Інj - інші витрати для j-того варіанта заходів, грн.
Виходячи з величини середньорічної вартості фондів природоохоронного призначення і відповідних норм відрахувань, визначаються амортизаційні відрахування та затрати на ремонт.
Величина середньорічної вартості основних фондів природоохоронного призначення приймається 85% від величини капітальних вкладень природоохоронного призначення.
Для визначення затрат на заробітну плату експлуатаційного персоналу використовуємо залежність
ЗПj = Чj * Тj * Тс+Дз,
де: Чj - чисельність експлуатаційного персоналу для j-того варіанта заходів чол.;
Тj - тривалість роботи протягом року, міс (Тj = 12 міс);
Тс - посадовий оклад або середня тарифна ставка на місяць (Тс = 1185 грн).
Дз – державні збори, грн..
Витрати на електроенергію, що споживається технічними засобами на природоохоронних спорудах, розраховуються за залежністю
Сел. = Фн* М * К * Пе,
де: Фн - номінальний річний фонд роботи обладнання, год (2072),
М - встановлена потужність обладнання, кВт,
К - коефіцієнт використання потужності обладнання (К=0,9),
Пе - вартість електроенергії (0,15 грн/кВт*год).
Витрати на паливно-мастильні матеріали залежать від сумарної потужності необхідних механізмів і розраховуються
ПМ = М * Рв * Т * η * Цпм ,
де: М - сумарна потужність механізмів, кВт (залежить від вибраного варіанта);
Рв - питомі витрати пального на 1 кВт потужності (0,15кг/год),
Т - тривалісті роботи механізмів на рік, год (3267);
η - ККД двигуна (0,9),
Цпм - вартість паливно-мастильних матеріалів, (0,5 грн/кг).
Накладні витрати приймаються в розмірі 20% від фонду заробітної плати.
Витрати на матеріали, реагенти та напівфабрикати умовно приймаємо у розмірі 60% від суми витрат на електроенергію та паливно-мастильні матеріали, інші витрати становлять 1% суми всіх попередніх статей витрат.
Обрахунок величини залишкових збитків після проведення запропонованих заходів пов'язаний з проведенням складних розрахунків упереджених збитків. За спрощеною схемою приймаємо, що перший варіант забезпечує зниження величини збитків порівняно з базовим на 63%, а другий - на 68%.
Порівняльний економічний ефект від впровадження обраного оптимального варіанта визначають через приведені затрати:
Е = ПЗj - ПЗmin
де: Е - порівняльний економічний ефект від впровадження обраного оптимального варіанта, тис. грн,
3.1. Визначення оптимального варіанта природоохоронних заходів.
Згідно розрахунку другої частини, найбільшої шкоди підприємство завдає атмосферному повітрі,
Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!
0%
Оголошення від адміністратора