Подякувати Студентському архіву довільною сумою
Admin
26.02.2023 12:38
Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!
Інформація про навчальний заклад
ВУЗ:
Національний університет водного господарства та природокористування
Інститут:
Не вказано
Факультет:
Не вказано
Кафедра:
Кафедра фінансів
Інформація про роботу
Рік:
2009
Тип роботи:
Розрахункова робота
Предмет:
Економіка
Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):
Міністерство освіти і науки України
Національний університет водного господарства та природокористування
Кафедра фінансів та економіки природокористування
Розрахункова робота
з дисципліни «Економіка природокористування»
Зміст
стор.
Вступ……………………………...………………………….…………………………3
1. Сучасні підходи до оцінки економічного збитку від забруднення і нераціонального використання водних ресурсів ……………………………….4
2. Визначення розмірів зборів за використання природних ресурсів………….11
3. Економічне обґрунтування оптимального варіанта природоохоронних заходів…………………………………………………………………………...16
4. Еколого-економічна ефективність здійснення природоохоронних заходів...21
Висновки........................................................................................................................24
Список використаної літератури
Вступ
Дана розрахункова робота, відкриває досить актуальне питання, щодо сучасних підходів до оцінки економічного збитку від забруднення і нераціонального використання водних ресурсів. Визначення оцінки збитків внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів базується на «Методиці розрахунку розмірів відшкодування збитків, завданих державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне вико ристання водних ресурсів" (надалі - Методика), яка встановлює основні вимоги щодо порядку проведення розрахунку заподіяних збитків і засто совується при здійсненні державного контролю у галузі охорони та раціо нального використання водних ресурсів. Розрізняють такі види збитків: внаслідок забруднення поверхневих та морських вод; внаслідок самовільного водокористування; внаслідок забруднення підземних вод. Розрахунок розмірів збитків, завданих державі внаслідок забруднення поверхневих та морських вод.
Метою розрахункової роботи, її практичної частини є оволодіти методикою розрахунку розмірів зборів за розміщення відходів, викиди та скиди шкідливих речовин у навколишнє природне середовище стаціонарними та пересувними джерелами забруднення.
Завданням роботи є:
1. Навчитися визначати розміри зборів за використання природних ресурсів
2. Навчитися економічно обґрунтувати оптимальний варіант природоохо-ронних заходів
3. Визначати еколого-економічну ефективність здійснення природоохоронних заходів
1. СУЧАСНІ ПІДХОДИ ДО ОЦІНКИ ЕКОНОМІЧНОГО ЗБИТКУ ВІД ЗАБРУДНЕННЯ І НЕРАЦІОНАЛЬНОГО ВИКОРИСТАННЯ ВОДНИХ РЕСУРСІВ
Визначення оцінки збитків внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів базується на «Методиці розрахунку розмірів відшкодування збитків, завданих державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне вико ристання водних ресурсів" (надалі - Методика), яка встановлює основні вимоги щодо порядку проведення розрахунку заподіяних збитків і засто совується при здійсненні державного контролю у галузі охорони та раціо нального використання водних ресурсів.
Розрізняють такі види збитків:
— внаслідок забруднення поверхневих та морських вод;
— внаслідок самовільного водокористування;
— внаслідок забруднення підземних вод.
Розрахунок розмірів збитків, завданих державі внаслідок забруднення поверхневих та морських вод.
Об'єми скидів забруднюючих речовин та їх концентрації визначаються на підставі даних обстеження об'єктів та аналізу журналів обліку водо споживання, водовідведення, роботи каналізаційних насосних станцій і т.п. з урахуванням вимог дозволів на спецводокористування та затвер джених норм ГДС (ТУС). Визначені при цьому показники включаються в розрахункові формули.
Відбір проб зворотних вод чи забруднюючих речовин, а також води водного об'єкта для оцінки впливу забруднення здійснюється відповідно до діючих інструкцій та нормативних актів [2].
З моменту встановлення факту скиду до повного його припинення проби відбираються не менше 3-х разів з метою одержання реальної характеристики скидних вод протягом всього періоду скиду.
Допускається одноразовий відбір проб при скиді забруднюючих ре човин із суден, плавзасобів, морських надводних та підводних споруд, берегових та інших об'єктів при короткочасному (не більше 12 годин) періоді скиду.
При заздалегідь відомому сталому складі зворотних вод (наприклад, господарсько-фекальні води суден, стічні води міської каналізації) чи забруднюючої речовини дозволяється, як виняток, використання в роз рахунках попередніх даних про їх склад та якість.
Середня концентрація забруднюючих речовин в стічних водах за період порушення водоохоронного законодавства визначається з усієї сукупності відібраних і підданих хімічному аналізу проб стічної води і обчислюється за формулою (1):
, (1)
де Сс- середня концентрація, береться як розрахункова при виз наченні збитків, г/м3;
Сі- концентрація забруднюючої речовини у відібраній пробі, г/м3;
n - кількість відібраних проб.
Об'єм стічних вод з суден, плавзасобів і водних споруд розрахову ється за формулою (2):
Wcb=0,9*Wзв -( Whb + Wct.в ), (2)
де Wcb - об'єм забраної води, м3;
W - об'єм невикористаної води, мЗ;
WCТ.B - об'єм стічної води в ємностях водного транспорту або зданої на очисні споруди, м3;
0,9 - коефіцієнт, що враховує нормативні витрати води.
При відсутності даних про кількість скинутої нафти чи інших забруд нюючих речовин їх маса (Мі) визначається за формулою (3):
Мі = (Мр - Мф) * S * 10 -3 + (Ср - Сф.к) - V• 10 -6 (3)
де Мі - маса нафти (нафтопродуктів), які потрапили у воду, т; Мр - маса нафти (нафтопродуктів) на 1 м2 поверхні води, г/м2;
М - фоновий показник маси нафти (нафтопродуктів) у воді на м2 поверхні води, г/м2;
S - площа розливу нафти, м2;
Ср - концентрація розчиненої у воді нафти на глибині п, г/м3;
Сф.к - фонова концентрація розчиненої у воді нафти, г/м3;
V - об'єм забрудненої води, м3, визначається за формулою:
V = S*h, (4)
де h- глибина поширення нафти у воді, м.
Площа розливу нафти S може бути визначена одним чи декількома способами, наприклад, за результатами аерозйомки або за проведе ними інспектором визначеннями маси нафти на одиницю площі (1 м2), за іншим виглядом нафтової плівки у відповідності таблі. 1 та оцінками геометричних розмірів плями нафти [1].
Таблиця 1
Визначення маси нафти на 1 м2 водної поверхні за зовнішнім виглядом нафтової плівки (середні дані)
№
Зовнішні ознаки
Маса нафти
на 1 м2 водної
поверхні (г)
1
2
3
1
Чиста водна поверхня без ознак забарвлення при різноманітних умовах освітлення
0
2
Відсутність плівки і плям, окремі райдужні смуги, які видно при найбільш сприятливих умовах і спо кійному стані водної поверхні
0,1
3
Окремі плями та сірі плівки сріблястого кольору на поверхні води, які видно при спокійному стані водної поверхні, поява перших ознак забарвлення
0,2
4
Плями і плівки з яскравими кольоровими смуга ми, які видно при незначному хвилюванні
0,4
5
Нафта у вигляді плям і плівки, що покривають значні ділянки поверхні води, які не розриваються при хвилюванні
1,2
1
2
3
6
Поверхня води покрита суцільним шаром нафти, добре видної при хвилюванні, забарвлення темне, темно-коричневе
2,4
Маса нафти, яка потрапила на сніжно-льодову поверхню, може бути визначена інструментальними методами за площею розливу та шляхом визначення маси нафти на одиницю площі.
Маса нафти на одиницю площі сніжно-льодової поверхні визначається шляхом відбору кернів у 4-5 місцях, розташованих на лінії, яка розділяє пляму забруднення на дві приблизно рівні частини. Місця відбору проб повинні бути розташовані на однаковій відстані одна від одної, з відібра них проб складається загальна проба, в якій і визначається маса нафти на 1 м2 площі [2].
При встановленому факті забруднення поверхневих та морських вод збитки в національній валюті визначаються за наведеними нижче формулами.
Збитки від наднормативних скидів визначаються за формулою (5):
З нaд = V*T*(Cc.ф – CД)*∑(0,003*Aі*n)*&*10 -3 (5)
де 3 над - збитки від наднормативних скидів;
V - витрати зворотних вод, м3/год.;
Т - тривалість наднормативного скиду, год.;
Єс.ф. - середня фактична концентрація забруднюючих речовин у зворотних водах, г/м3;
СД - дозволена для скиду концентрація забруднюючих речовин, визначена при затверджені ГДС (ТУС) г/м3 У разі скиду речо вин, які відсутні в переліку допустимих для скиду, а фактична концентрація їх перевищує ГДК для водного об'єкта, що при ймає зворотні води, в розрахунковій формулі СД береться рівним ГДК.
0,003 - базова ставка відшкодування збитків у частках не оподаткованого мінімуму доходів громадян (НМД), НМД/кг, (розрахована як середня вартість знешкодження різних забруднюючих речовин у долях неоподаткованого мінімуму доходів за одиницю маси речовини);
Аі - показник відносної небезпечності речовини, визначається за співвідношенням:
Аі =1/СГДК (6)
де СГДК - граничнодопустима концентрація цієї речовини згідно з СанГПН № 630-88 або Узагальненим переліком ГДК шкідливих речовин для води рибогосподарських водойм. У разі скиду речовин, для яких не встановлені рівні ГДК або орієнтовно безпечні рівні впливу ОБРВ), показник відносної небезпечності АІ береться рівним 100, а при відсутності ГДК - 100000. Для завислих речовин показник відносіюї небез печності береться рівним 0,3, а для підприємств, що експлу атують комунальні системи каналізації, - 0,1.
n - величина неоподаткованого мінімуму доходів громадян в одиницях національної валюти;
& - коефіцієнт, що враховує категорію водного об'єкта (табл. 2)
Таблиця 2
Значення коефіцієнтів, що враховують категорію водного об'єкта (h)
Категорія водного об'єкта
h
Морські та поверхневі водні об'єкти комунально-побутового водокористування
1
Поверхневі об'єкти господарсько-питного використання
1,4
Поверхневі та морські об'єкти рибогосподарсь кого водокористування:
II категорії
1,6
І категорії
2
10-3 - коефіцієнт, що враховує розмірність величин.
Збитки за наднормативні скиди комунальними каналізаціями відшкодовуються у разі порушення технологічних режимів роботи очисних споруд, передбачених проектом у розмірі, який не повинен перевищувати 50% прибутку за послуги каналізації за час порушення природоохорон ного законодавства (крім аварійних скидів).
Збитки для самовільних, аварійних та санкціонованих вимушених скидів зворотних вод (крім скидів із водних транспортних засобів) виз начаються за формулою (7):
З С.А.В =V*T* Сс.ф. * ∑ (0,003* Аі* п)*&* 10 -3 (7)
де позначення аналогічні тим, що використані у формулі (5).
Збитки за аварійні скиди комунальними каналізаціями відшкодову ються у розмірі, що не повинен перевищувати 50% річного прибутку за послуги каналізації [1].
Збитки від скидів зворотних вод із водних транспортних засобів виз начаються за формулою (8.9):
З С.А.В =∑(W* Сф * 0,003* Аі* п*&* 10 -3) (8)
де W- об'єм скинутих зворотних вод; м3;
Сф - фактична концентрація забруднюючої речовини у зворотних водах, г/м3. У разі відсутності даних про витрати скинутих із судна господарсько-фекальних вод та їх концентрацію, об'єм накопичення їх для суден І категорії (судна довжиною більше 65 м, необмеженого району плавання, незалежно від чисельності екіпажу) береться 50 літрів, а для всіх інших категорій - 25 літрів на одну особу за добу при БСК2П -' 350 мг/л і вмісті твердих завислих речовин 350 мг/л.
Збитки для аварійних та інших скидів сировини, речовин у чистому ви гляді (нафтопродуктів, фенолів і т.п.) визначаються за формулою (9):
За = М *0,003* Аі*n*& (9)
де М - маса скинутої забруднюючої сировини, кг.
Розрахунок збитків від забруднення водного об'єкта сміттям здійс нюється за формулою (10):
Зс = (М*Кх*0,17)Аi+Т*0,1 (10)
де Зс - збитки від забруднення вод сміттям, в одиницях національної валюти;
М - маса сміття (у центнерах), яке зібрано судном сміттєзбірником або визначене як добуток забрудненої площі S на середню масу W сміття з 1 м2 (зібрано в трьох різних місцях забрудненої акваторії на однаковій відстані від її центру – W1, W2, W3) визначається за формулою (11):
М = S*Wср (11)
де
S - плс ща водної поверхні забрудненої сміттям, м2;
Кх - коефіцієнт, що характеризує ступінь забруднення поверхні
води сміттям - у відповідності з табл. 3.
0,17 - вартість перевезення та утилізації сміття, в одиницях НМД;
Аі - показник небезпечності сміття, визначається з відношення: 1/ГДК найбільш небезпечної забруднюючої речовини, яка була
виявлена в складі скинутого сміття;
Т- тедмін роботи спецсуден (судна) при збиранні сміття, годин;
0,1 - вартість 1 години роботи спецсудна у частках НМД.
Таблиця 3
Значення коефіцієнтів Кх, що характеризують ступінь забруднення поверхні води сміттям
Кх
Дані для експертизи
1
Чиста водна поверхня на відкритій акваторії площею 100 кв. метрів, є окремі невеликі плями дрібного сміття загальною площею не більш як 0,01 кв. метра
2
На площі 100 кв. метрів відкритої акваторії є окремі невеликі плями дрібного сміття загальною площею не більш як 1 кв. метр, окремі предмети з розміра ми у будь-якому напрямку не більш як 25 сантиметрів
3
На площі 100 кв. метрів відкритої акваторії є окремі невеликі плями дрібного сміття загальною площею не більш як 2 кв. метрів, окремі предмети з розмі рами у будь-якому напрямку не більш як 60 сантиметрів
4
На площі 100 кв. метрів відкритої акваторії є плями сміття загальною площею до 5 кв. метрів, окремі предмети розміром до 1 метра, скупчення сміття в тупиках, у навітряній стороні причалу при розширенні забрудненої смуги до 0,5 метра
5
На площі 100 кв. метрів відкритої акваторії є скупчення сміття загальною площею до 10 кв. метрів, окремі предмети розміром до 1,5 метра, скупчення |сміття в кутах, тупиках і у навітряній стороні причалу при розширенні забруд неної смуги до 1 метра
6
На площі 100 кв. метрів відкритої акваторії є скупчення сміття загальною площею понад 10 кв. метрів, великі предмети розміром понад 1,5 метра, скупчення сміття в кутах, у навітряній стороні причалу при розширенні за брудненої смуги понад 1 метр
Загальна сума збитків при одночасному забрудненні водного об'єк та декількома забруднюючими речовинами (але однією юридичною чи фізичною особою) визначається додаванням до найбільшої з усіх розра хованих величин збитків суми збитків для інших забруднюючих речовин, помноженої на коефіцієнт 0,15.
У разі залпового скиду, що призвів до забруднення водного об'єкта в контрольному створі до 50 і більше ГДК, розрахована сума збитків пом ножується на коефіцієнт 10.
Сума збитків може бути зменшена, якщо винним були вжиті заходи щодо ліквідації наслідків забруднення водного об'єкта (збирання, знеш кодження забруднюючої речовини тощо) [3].
У випадку вжиття заходів з ліквідації наслідків забруднення сума збитків зменшується залежно від кількості зібраної або знешкодженої забрудню ючої речовини і загального терміну ліквідації наслідків забруднення.
Термін ліквідації наслідків забруднення вод розраховується для кож ного відрізка часу як різниця між:
— терміном, який пройшов з момента початку скиду (якщо він вста новлений) і терміном закінчення ліквідації наслідків забруднення вод, (Г);
— терміном, який пройшов з момента виявлення скиду (якщо момент початку скиду не встановлений) і терміном закінчення ліквідації наслідків забруднення вод [2].
Якщо одночасно відбувається скид і збір забруднюючої речовини, термін визначається як час роботи технічних засобів.
При самовільному водокористуванні збитки (3 ) розраховуються за формулою (12):
Зс.в = W*T (12)
де W- об'єм води при самовільному водокористуванні, м3;
Т - діючі на час порушення тарифи на воду в одиницях націо нальної валюти за 1 м3.
При забрудненні підземних вод фактом їх забруднення вважається виявлення візуально або за допомогою хіміко-aаналітичних методів на явності нафти чи інших забруднюючих речовин у пробах підземних вод чи в місцях їх виходів на поверхню землі.
Визначення об'єму V забрудненої частини водоносного горизонту (комплексу) провадиться за формулою (13):
V=F*m*na (13)
де F- площа забруднення м ;
m - середня потужність забрудненої частини водоносного гори зонта, м;
па- активна пористість водонасиченої товщі, частки одиниці (табл. 4).
Таблиця 4
Орієнтовні значення активної пористості водонасичених порід
№
Назва породи
Активна пористість, па
1
Гравелисто-галечні відкладення
0.28-0.30
2
Круглозернисті піски
0.24-0.26
3
Різнозернисті піски
0.20-0.24
4
Дрібнозернисті піски
0.18-0.22
5
Тонкозернисті піски
0.15-0.19
6
Пилуваті та глинисті піски
0.05-0.15
7
Супіски
0.08-0.10
8
Суглинки
0.05-0.08
9
Тріщинуваті породи (крейда, пісковик, вапняк)
0.04-0.07
Величина збитків (ЗПВ) унаслідок забруднення підземних вод нафтопродуктами розраховується за формулою (14):
ЗПВ =Y n* n *V3*L (14)
де Y n - питома величина збитків, спричинених навколишньому се редовищу, в частинах НМД, (табл. 5);
n - розмір неоподатковуваного мінімуму доходів;
V3 - об'єм забруднених підземних вод, м3;
L - коефіцієнт, який враховує природну захищеність підземних вод:
L для ґрунтових -1,0; L для міжпластових безнапірних – 1,3; L для міжпластових напірних (артезіанських) – 1,6.
Таблиця 5
Питомі величини збитків, завданих забрудненням підземних вод нафтопродуктами, у розрахунку на 1 куб. метр підземних вод
Регіон
Питома величина екологічних збитків
Регіон
Питома величина екологічних збитків
Автономна Республіка Крим
0,0015
Львівська
0,0007
Області:
Миколаївська
Вінницька
0,002
Одеська
0,0047
Волинська
0,0009
Полтавська
0,0009
Дніпропетровська
0,0051
Рівненська
0,0006
Донецька
0,0027
Сумська
0,0007
Житомирська
0,0047
Тернопільська
0,0010
Закарпатська
0,0024
Харківська
0,0013
Запорозька
0,0036
Херсонська
0,0012
Івано-Франківська
0,0051
Хмельницька
0,0012
Київська
0,0006
Чернігівська
0,0003
Кіровоградська
0,0069
Чернівецька
0,0047
Луганська
0,0009
У разі, коли забруднювач уже відшкодував збитки, але не усунув наслідків забруднення і його ареол поширюється, може бути знову пред'явлено позов на відшкодування [1].
2. ВИЗНАЧЕННЯ РОЗМІРІВ ЗБОРІВ ЗА ВИКОРИСТАННЯ ПРИРОДНИХ РЕСУРСІВ
Розглядається діяльність підприємства яке в результаті своєї роботи забруднює: атмосферне повітря стаціонарними і пересувними джерелами забруднення, водні об’єкт, а також розміщує відходи.
Згідно з результатами контрольних перевірок хімічного підприємства міста Рівного зафіксовано використання як пального таких речовин: перша речовина по варіанту - 368 т., друга речовина - 668 т., третя речовина - 468 т. Також результати перевірки вказали на забруднення атмосферного повітря стаціонарними джерелами забруднення в таких обсягах (додаток 1): перша речовина по варіанту - 1680 т. при ліміті 1670 т., друга речовина - 1168 т. при ліміті 1150 т., третя речовина - 268 т. при ліміті 120 т.
Крім того виявлено перевищення скиду забруднюючих речовин у водні об’єкти в таких обсягах (додаток 1): перша речовина по варіанту - 6,8 т при ліміті 4 т., друга речовина - 6,8 т. при ліміті 1,5 т., третя речовина - 68 т. при ліміті 75 т.
За цей період часу підприємство розмістило на своїй території, згідно дозволу, відходи у таких обсягах: відходи ІІ класу - 268 т., при ліміті 245 т., відходи ІІІ класу - 168 т., при ліміті 150 т., люмінесцентні лампи у кількості 668 штук (дозвіл відсутній).
Визначити розміри збору за викиди забруднюючих ручовин в навколишнє природне середовище. Результати розрахунку записати у таблицю 2 .
Таблиця 1
Норматив збору за забруднення навколишнього природного середовища
Назва забруднюючої речовини
Норматив збору грн./тонну
Викиди в атмосферу пересувними джерелами забруднення
1. Бензин етиловий
14
2. Бензин не етиловий
11
3. Стиснений природний газ
7
Викиди в атмосферу стаціонарними джерелами забруднення
1. Сірководень
610
2. Сірковуглець
396
3. Фенол
861
За скиди у водні об’єкти
1. Нітрити
612
2. Фосфати
100
3. Органічні речовини БСК 5
50
Розміщення відходів
1. Відходи ІІ класу
7
2. Відходи ІІІ класу
2
3. Люмінесцентні лампи
83 грн./шт.
2.1. Методичні рекомендації щодо розрахунку загальної величини збору.
Методика визначення розмірів плати і стягнення платежів за забруднення НС України затверджена 24.05.93 р. Міністерством НПС України.
Збори розраховуються підприємствами самостійно на підставі отриманих лімітів та затверджених нормативів і сплачуються щоквартально за наростаючими з початку року показниками.
Екологічні платежі розподіляються таким чином:
- 10 % - на окремі рахунки фондів охорони НПС сільських, селищних, міських бюджетів;
- 25 % - на окремі рахунки фондів охорони НПС обласних бюджетів;
- 65 % - на окремий рахунок фонду охорони НПС Державного бюджету.
2.1.1. Збори за забруднення атмосфери
2.1.1.1. Стаціонарні джерела забруднення
Пвс = ∑(Млі + Мпі х Кн) х Нбі х Кнас х Кф х Кі,
де: Пвс – сума зборів за викиди в атмосферу забруднюючих речовин стаціонарними джерелами, грн.;
Млі – річний обсяг викиду і-ої забруднюючої речовини в межах ліміту, т;
Мпі – річний обсяг понадлімітного викиду і-ої забруднюючої речовини (фактичний викид мінус ліміт), т;
Кн – коефіцієнт кратності збору за понадлімітні викиди (5);
Нбі – норматив збору за викид 1 т забруднюючої речовини в атмосферу в межах ліміту, грн./т.
Кі – величина індексу споживчих цін (індекс інфляції) – 2,5.
Кнас – коригуючий коефіцієнт, що враховує чисельність жителів населеного пункту (до 100 тис. – 1; 100,1 – 250 – 1,2; 250,1 – 500 – 1,35; 500,1 – 1000 – 1,55; понад 1000 – 1,80).
Кф – коригуючий коеф., що враховує народногосподарське значення населеного пункту (села і міста районного значення – 1, обласні центри і міста обласного значення – 1,25, курортні місця – 1,65);
2.1.1.2. Пересувні джерела забруднення
Ппс = ∑Мі х Нбі х Кнас х Кф х Кі,
де: Ппс – сума зборів за викиди в атмосферу забруднюючих речовин пересувними джерелами, грн.;
Мі – кількість використаного пального і-го виду, т;
Нбі – норматив збору за 1 т використаного і-го пального, грн.
2.1.2. Забруднення водних об’єктів
Пс = ∑(Млі + Мпі х Кн) Нбі х Крб х Кі.,
де: Ппс – сума зборів за скиди у водні об’єкти забруднюючих речовин, грн.;
Млі – річний обсяг скиду і-ої забруднюючої речовини в межах ліміту, т;
Мпі – річний обсяг понадлімітного скиду і-ої забруднюючої речовини (фактичний скид мінус ліміт), т;
Кн – коефіцієнт кратності збору за понадлімітні скиди (5);
Нбі – норматив збору за скид 1 т забруднюючої речовини у водні об’єкти в межах ліміту, грн./т.
Крб – регіональний (басейновий) коригуючий коефіцієнт (для басейнів Азовського і Чорного морів – 2, Дунаю, Дніпра (від Каховського гідровузла до Чорного моря), Сіверського Донця, Міуса, Кальміуса – 2,2; Дніпра (від кордону до Києва, Західного Бугу, Вісли, Десни – 2,5; Дністра, рік Криму – 2,8; Тиси, Пруту – 3,0).
2.1.3. Розміщення відходів.
Прв = ∑(Млі + Мпі х Кн) Нбі х Км х Ко х Кі,
де: Млі – обсяг розміщення шкідливих відходів і-го виду в межах ліміту, т;
Мпі – обсяг розміщення понадлімітних шкідливих відходів і-го виду (фактичні обсяги розміщення шкідливих речовин за мінусом лімітів), т;
Нбі – норматив збору за розміщення 1 т відходів і-го виду в межах ліміту, в залежності від класу небезпеки відходів, грн./т.
Км – коригуючий коефіцієнт, що враховує розташування місця розміщення відходів (у межах населених пунктів чи на відстані менше 3 км від них – 3; за межами населених пунктів, не менше 3 км – 1);
Ко – коригуючий коефіцієнт, що враховує обладнання місця розміщення відходів (спеціально обладнані полігони, що цілком забезпечують охорону атмосфери, води і землі від забруднення – 1; смітники, що не забезпечують повного захисту середовища – 3).
Норматив збору для:
обладнання та приладів, що містять ртуть, елементи з іонізуючим випромінюванням – 83 грн. /одиницю;
люмінесцентних ламп – 1,5 грн. /одиницю.
Таблиця 2
Розрахунок збору за забруднення навколишнього природного середовища
Назва забруднюючої речовини
Фактична маса річного викиду, т.
Ліміт вики-ду, т.
Норматив збору за викид, грн./т.
Величина індексу споживчих цін
Коригуючи коефіцієнти
Сума збору в межах ліміту, грн.
Сума плати за понадлімітний викид, грн.
Загальна сума плати, грн.
Кнас
Кф
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
1. Нараховано збору за викиди пересувними джерелами забруднення, усього
55762,5
-
55762,5
1.1. Бензин етиловий
368
-
14
2,5
1,2
1,25
15922,5
-
15922,5
1.2. Бензин не
етиловий
668
-
11
2,5
1,2
1,25
27555
-
27555
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
1.3. Стиснений
природний газ
468
-
7
2,5
1,2
1,25
12285
-
12285
2. Нараховано збору за викиди пересувними стаціонарними забруднення, усього Кнас КФ Кн
5915325
2637300
8552625
2.1.Сірководень
1680
1670
610
2,5
1,2
1,25
5
3820125
114375
3834500
2.2.Сірковуглець
1168
1150
396
2,5
1,2
1,25
5
1707750
133650
1841400
2.3. Фенол
268
120
861
2,5
1,2
1,25
5
387450
2389275
2776725
3. Нараховано збору за скиди у водні об’єкти, усього Крб. Кн
39675
176362,5
216037,5
3.1.Нітрити
6,8
4
612
2,5
2,5
5
15300
53550
68850
3.2. Фосфати
6,8
1,5
100
2,5
2,5
5
937,5
16562,5
17500
3.3.Органічні
речовини БСК 5
68
75
50
2,5
2,5
5
23437,5
106250
129687,5
4. Нараховано збору за розміщення відходів, усього Км Ко Кн.
5037,5
14987,5
20025
4.1.Відходи
ІІ класу
268
245
7
2,5
1
1
5
4287,5
2012,5
6300
4.2. Відходи
ІІІ класу
168
150
2
2,5
1
1
5
750
450
1200
4.3.Люмінесцент
ні лампи
668
-
1,5
2,5
1
1
5
-
12525
12525
Загальна сума:
8844450
Розрахунки:
1. Пересувні джерела забруднення:
Ппсвл1 = 368*14*2,5*1,2*1,25 = 15922,5 грн.
Ппсвл 2= 668*11*2,5*1,2*1,25 = 27555 грн.
Ппсвл3 = 468*7*2,5*1,2*1,25 = 12285 грн.
Заг. сумавл = 15922,5+27555+122825 = 55762,5 грн.
Ппспмл = 0
Ппспмл = 0
Ппспмл = 0
Заг. сума = 55762,5 грн.
2. Пересувні стаціонарні джерела забруднення:
Пвсвл1 = 1680*610*2,5*1,2*1,25 = 3820125 грн.
Пвсвл 2= 1150*396*2,5*1,2*1,25 = 1707750 грн.
Пвсвл3 = 120*861*2,5*1,2*1,25 = 387450 грн.
Заг. сумавл = 3820125+1707750+387450 = 5915325 грн.
Пвспмл = (1680-1670)*610*2,5*1,2*1,25*5 = 114375 грн.
Пвспмл = (1168-1150)*396*2,5*1,2*1,25*5 = 133650 грн.
Пвспмл = (268-120)*861*2,5*1,2*1,25*5 = 2389275 грн.
Заг. сумапмл = 114375+133650+2389275= 2637300 грн.
Заг. сума = 5915325+2637300= 8552625 грн.
3. Забруднення водних об’єктів:
Псвл1 = 4*612*2,5*2,5 = 15300 грн.
Псвл 2= 1,5*100*2,5*2,5 = 937,5 грн.
Псвл3 = 75*50*2,5*2,5 = 23437,5 грн.
Заг. сумавл = 15300+937,5+23437,5 = 39675 грн.
Пспмл = (6,8-4)*612*2,5*2,5*5 = 53550 грн.
Пспмл = (6,8-1,5)*100*2,5*2,5*5 = 16562,5 грн.
Пспмл = 68*50*2,5*2,5*5 = 106250 грн.
Заг. сумапмл = 53550+16562,5+106250 = 176362,5 грн.
Заг. сума = 39675+176362,5 = 216037,5 грн.
4. Розміщення відходів:
Прввл1 = 245*7*2,5*1*1 = 4287,5 грн.
Прввл 2= 150*2*2,5*1*1 = 750 грн.
Прввл3 = 0
Заг. сумавл = 4287,5+750 = 5037,5 грн.
Првпмл = (268-245)*7*2,5*1*1*5 = 2012,5 грн.
Првпмл = (168-150)*2*2,5*1*1*5 = 450 грн.
Првпмл = 668*1,5*2,5*1*1*5 = 12525 грн.
Заг. сумапмл = 2012,5 +450+12525 = 14987,5 грн.
Заг. сума = 5037,5+14987,5 = 20025 грн.
Таблиця 3
Зведена таблиця суми зборів
Платежі
Одиниці
виміру
Нараховано, грн
1
2
3
Платежі за викиди, скиди забруднюючих речовин і розміщення відходів в межах встановлених лімітів – всього
грн.
6015800
у тому числі:
- у водні об'єкти
грн.
39675
- в атмосферне повітря пересувними джерелами
грн.
55762,5
- в атмосферне повітря від стаціонарних джерел
грн.
5915325
- за розміщення відходів
грн.
5037,5
Платежі за викиди, скиди .забруднюючих речовин і розміщення відходів понад встановлені ліміти – всього
грн.
2828650
Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!
0%
Оголошення від адміністратора